Постанова

від 14.06.2018 по справі 911/1060/16

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 червня 2018 року

м. Київ

Справа № 911/1060/16

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Краснова Є.В. - головуючого, Мачульського Г.М., Кушніра І.В.,

за участю секретаря судового засідання - Шевченко Н.А.,

розглянувши касаційну скаргу Малого приватного підприємства фірми "Лінко" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 19.02.2018 та рішення Господарського суду Київської області від 17.05.2016 у справі

за позовом Заступника керівника Білоцерківської місцевої прокуратури Київської області в інтересах держави до 1) Білоцерківської міської ради, 2) малого приватного підприємства фірми "Лінко" про визнання рішення та договору недійсними, зобов'язання вчинити певні дії,

за участю представників:

від Генеральної прокуратури - Збарих С.М.,

від відповідача-1 - не з'явилися,

від відповідача-2 - ОСОБА_4, керівник,, Бас Р.О., адвокат,

У слуханні справи оголошувалась перерва до 14.06.2018.

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Заступник керівника Білоцерківської місцевої прокуратури Київської області в інтересах держави звернувся до Господарського суду Київської області з позовом до Білоцерківської міської ради та Малого приватного підприємства фірми "Лінко" (далі - МППФ "Лінко") про визнання недійсним та скасування пункту 9.7 рішення Білоцерківської міської ради Київської області № 928-40-VI від 28.03.2013, яким МППФ "Лінко" під розміщення існуючої автостоянки в місті Біла Церква по вул. Нєкрасова, 99 передано в оренду земельну ділянку загальною площею 0,7000 га, строком на 10 (десять) років, за рахунок земель населеного пункту м. Біла Церква, з кадастровим номером земельної ділянки: НОМЕР_1; визнання недійсним договору оренди земельної ділянки за № 26 від 10.04.2013, укладеного між МППФ "Лінко" та Білоцерківською міською радою, який зареєстровано 26.07.2013 за № 2023909 у реєстраційній службі Білоцерківського міськрайонного управління юстиції Київської області; зобов'язання МППФ "Лінко" повернути до Білоцерківської міської ради Київської області земельну ділянку площею 0,7000 га, що знаходиться в АДРЕСА_1 з кадастровим номером: НОМЕР_1.

В обґрунтування позову прокуратурою зазначено про те, що п. 9.7. рішення Білоцерківської міської ради від 28.03.2013 № 928-40-VI прийнято всупереч статей 116, 123, 124, 134 Земельного кодексу України (далі - ЗК України), оскільки земельна ділянка загальною площею 0,7000 га передана МППФ "Лінко" без затвердження та розроблення технічної документації із землеустрою та проведення земельних торгів. Підставою визнання недійсним договору оренди землі зазначено відсутність у ньому однієї з істотних умов, а саме умови щодо передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.

Рішенням господарського суду Київської області від 17.05.2016 (суддя Ярема В.А.) позовні вимоги задоволено, визнано недійсним та скасовано підпункт 9.7 пункту 9 рішення Білоцерківської міської ради Київської області № 928-40-VI від 28.03.2013, визнано недійсним договір оренди земельної ділянки № 26 від 10.04.2013, зобов'язано МППФ "Лінко" повернути Білоцерківській міській раді Київської області земельну ділянку площею 0,7000га, що знаходиться в АДРЕСА_1 з кадастровим номером: НОМЕР_1.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 20.06.2017 (колегія суддів у складі: Чорної Л.В., Отрюха Б.В., Яковлєва М.Л.) рішення суду першої інстанції скасовано, прийнято нове рішення про відмову у позові.

Постановою Вищого господарського суду України від 15.11.2017 постанову Київського апеляційного господарського суду від 20.06.2017 скасовано, справу направлено на новий розгляд до апеляційної інстанції. Касаційна інстанція зазначила, що приймаючи оскаржувану постанову, суд апеляційної інстанції не забезпечив виконання вимог процесуального закону щодо об'єктивності та всебічності з'ясування дійсних обставин справи, оскільки не перевірив ґрунтовність юридичної оцінки наявним у матеріалах справи доказам, виходячи, зокрема, з принципу їх належності та допустимості, що мало своїм наслідком порушення судом норм процесуального та матеріального права.

При цьому судом зазначено, що апеляційна інстанція не надала оцінки обставині, яку було встановлено судом першої інстанції, що укладаючи договір оренди земельної ділянки № 26 від 10.04.2013 сторони дійшли згоди про те, що земельна ділянка загальною площею 0,7000 га передається без розташованих на ній будинків, будівель споруд та інших об'єктів; не взяла до уваги, надану КП КОР "Білоцерківське міжміське бюро технічної інвентаризації" інформацію про інвентаризовану самочинну будівлю, право власності на яку не зареєстровано, та довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, щодо об'єкта нерухомого майна, з якої вбачається, що право власності за МППФ "Лінко" на спірній земельній ділянці ні на час виникнення спірних правовідносин, ні на цей час не зареєстровано, у передбаченому законодавством порядку; не взяла до уваги, що в порушення вимог статей 123 ЗК України до одержання у користування спірної земельної ділянки, приватним підприємством не розроблено будь якої землевпорядної документації, а органом місцевого самоврядування її не затверджено.

При новому розгляді справи постановою колегії суддів Київського апеляційного господарського суду від 19.02.2018 у складі: Тищенко О.В., Тарасенко К.В., Іоннікової І.А. рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Постанова мотивована тим, що рішення Білоцерківської міської ради №928-40-VI від 28.03.2013 в частині надання відповідачу-2 в оренду земельної ділянки суперечить вимогам законодавства, оскільки земельну ділянку за відповідним рішенням було передано в оренду без надання дозволу на розроблення технічної документації спірної земельної ділянки та без проведення земельних торгів; договір оренди земельної ділянки не відповідає вимогам статті 15 Закону України "Про оренду землі " , оскільки положення останнього не містять умов щодо передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

МППФ "Лінко" у касаційній скарзі просить рішення та постанову попередніх судових інстанцій скасувати, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Скарга мотивована неправильним застосуванням та порушенням судами норм чинного законодавства, зокрема статей 134, 136 ЗК України, а також нез'ясуванням обставин, які мають значення для правильного вирішення спору.

Представники відповідача-2 у судовому засіданні підтримали вимоги касаційної скарги.

Узагальнений виклад позиції інших учасників справи

Перший заступник прокурора Київської області у відзиві наголосив на законності і обґрунтованості судових актів попередніх судових інстанцій.

Представник Генеральної прокуратури у судовому засіданні заперечив проти задоволення касаційної скарги.

Доводи, за якими суд касаційної інстанції погодився або не погодився з висновками суду першої та апеляційної інстанцій

Відповідно до частин 1, 2 статті 300 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Переглянувши у касаційному порядку на підставі встановлених фактичних обставин справи судові рішення, враховуючи визначені ГПК України межі такого перегляду, суд касаційної інстанції виходить із наступного.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що рішенням Білоцерківської міської ради від 26.01.2012 № 474-19-VI "Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право оренди на земельну ділянку, функціональне призначення якої змінюється" затверджено технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право оренди на земельну ділянку, функціональне призначення якої змінюється: Товариству з обмеженою відповідальністю "Інтергруп-ЛДН" (далі - ТОВ "Інтергруп-ЛДН") під розміщення існуючої автостоянки в місті Біла Церква по вулиці Нєкрасова, 99, загальною площею 0,7000 га, терміном на 10 (десять) років, за рахунок земель населеного пункту м. Біла Церква.

10.05.2012 між Білоцерківською міською радою (орендодавець) та ТОВ "Інтергруп-ЛДН" (орендар) укладено договір оренди землі № 59, за умовами якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку під розміщення існуючої автостоянки, яка знаходиться в м.Біла Церква по вулиці Нєкрасова, 99. Договір укладено на 10 (десять) років.

Земельну ділянку, яка знаходиться за адресою: м. Біла Церква, вулиця Некрасова, 99 передано ТОВ "Інтергруп-ЛДН" по акту приймання-передачі від 10.05.2012.

Рішенням Білоцерківської міської ради від 28.03.2013 № 928-40-VI "Про оформлення правовстановлюючих документів на земельні ділянки юридичним особам та фізичним особам-підприємцям" скасовано підпункт 1.1. пункту 1 рішення міської ради від 26.01.2012 № 474-19-VI "Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право оренди на земельну ділянку, функціональне призначення якої змінюється" та припинено термін дії договору оренди землі від 20.08.2012 № 321030004000788, у зв'язку із поданням клопотання землекористувача.

Передано земельну ділянку в оренду МППФ "Лінко" під розміщення існуючої автостоянки в АДРЕСА_1 загальною площею 0,7000 га, строком на 10 (десять) років, за рахунок земель населеного пункту м. Біла Церква (кадастровий номер земельної ділянки: НОМЕР_1).

10.04.2013 між Білоцерківською міською радою (орендодавець) та МППФ "Лінко" (орендар) укладено договір оренди землі № 26, за умовами якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку під розміщення існуючої автостоянки, яка знаходиться в АДРЕСА_1

Земельну ділянку передано МППФ "Лінко" по акту приймання-передачі земельної ділянки від 10.04.2013.

02.04.2013 складено акт про встановлення на місцевості і погодження зовнішніх меж земельної ділянки та передачі на зберігання межових знаків землекористувачу земельної ділянки.

Посилаючись на те, що рішення Білоцерківської міської ради від 28.03.2013 №928-40-VI (а саме його п. 9.7.) прийнято всупереч положень ЗК України, прокурор звернувся до суду з даним позовом.

Колегія суддів зазначає, що згідно частин 1, 2 статті 116 ЗК України (в редакції, чинній на момент прийняття спірного рішення). громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Набуття права власності громадянами та юридичними особами на земельні ділянки, на яких розташовані об'єкти, які підлягають приватизації, відбувається в порядку, визначеному частиною першою статті 128 цього Кодексу.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу.

Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, громадянам, юридичним особам, визначеним частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу, здійснюється в порядку, встановленому статтею 123 цього Кодексу.

Так, відповідно до частини 1 статті 123 ЗК України (в редакції, що діяла станом на момент прийняття спірного рішення) надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування.

Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі: надання земельної ділянки із зміною її цільового призначення; формування нових земельних ділянок.

Надання у користування земельної ділянки в інших випадках здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки. В такому випадку розроблення такої документації здійснюється на підставі дозволу, наданого органом виконавчої влади, органом місцевого самоврядування, уповноваженим здійснювати розпорядження цією земельною ділянкою.

Судами встановлено, що відповідачами не надано належних та допустимих доказів звернення МППФ "Лінко" до Білоцерківської міської ради із заявою про надання згоди на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж спірної земельної ділянки, прийняття Білоцерківською міською радою рішення про надання дозволу на розробку такої технічної документації та відповідно її затвердження.

Поряд з цим, відповідно до приписів статті 134 ЗК України (в редакції, що діяла на момент прийняття спірного рішення) земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них (оренда, суперфіцій, емфітевзис), у тому числі з розташованими на них об'єктами нерухомого майна державної або комунальної власності, підлягають продажу окремими лотами на конкурентних засадах (земельних торгах), крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах) земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них у разі, зокрема, розташування на земельних ділянках об'єктів нерухомого майна (будівель, споруд), що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб.

Земельні торги не проводяться при наданні (передачі) земельних ділянок громадянам у випадках, передбачених статтями 34, 36 та 121 цього Кодексу, а також передачі земель загального користування садівницькому товариству та дачному кооперативу.

Як встановлено судами попередніх інстанцій на спірній земельній ділянці загальною площею 0,7000 га, знаходиться самочинно збудована нежитлова будівля площею 15,1 м 2 , право власності на яку не зареєстровано.

Водночас, згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо об'єкта нерухомого майна від 12.02.2016 № 53172598 відомості про об'єкти нерухомого майна на земельній ділянці за адресою АДРЕСА_1, відсутні.

Враховуючи відсутність на спірній земельній ділянці, переданій у користування відповідачу-2, будь-якого належного на праві власності МППФ "Лінко" нерухомого майна, а також відсутність інших передбачених частинами 2, 3 статті 134 ЗК України умов, що виключають проведення земельних торгів, суди правомірно дійшли висновку, що передача в оренду земельної ділянки , яка знаходиться за адресою АДРЕСА_1, мала здійснюватись за результатами проведення земельних торгів.

З огляду на викладене, суди правомірно задовольнили позов в частині визнання недійсним підпункту 9.7 пункту рішення Білоцерківської міської ради від 28.03.2013 № 928-40-VI.

Щодо вимоги про визнання недійсним договору оренди, колегія суддів зазначає таке. Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частиною 1 - 3, 5, 6 статті 203 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України). Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Згідно положень частин 1, 2 статті 15, частини 3 статті 16 Закону України "Про оренду землі " (у редакції, чинній на момент укладання спірного договору) істотними умовами договору оренди землі є: об'єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об'єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об'єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін; умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.

Відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, а також порушення вимог статей 4 - 6, 11, 17, 19 цього Закону є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону.

Укладення договору оренди земельної ділянки із земель державної або комунальної власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування - орендодавця, прийнятого у порядку, передбаченому Земельним кодексом України, або за результатами аукціону.

Враховуючи вищевикладене, визнання недійсним підпункту 9.7 пункту 9 рішення Білоцерківської міської ради Київської області № 928-40-VI від 28.03.2013, на підставі якого було укладено спірний договір оренди, а також відсутність в договорі умов щодо передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про наявність підстав для визнання недійсним договору оренди земельної ділянки № 26 від 10.04.2013.

З урахуванням вищенаведеного правомірним є також задоволення позову в частині повернення спірної земельної ділянки Білоцерківській міській раді.

Посилання скаржника на те, що спірна земельна ділянка є сформованою, а тому право користування нею не підлягає продажу на земельних торгах не приймається до уваги, оскільки частинами 2, 3 статті 134 ЗК України (у відповідній редакції) визначено перелік умов, що виключають проведення земельних торгів, і така умова як сформованість земельної ділянки у ньому відсутня.

Аргумент скаржника про те, що судами не витребувано у відповідача-1 документів на підставі яких прийнято рішення про передачу земельної ділянки є неспроможним, оскільки статтею 33 ГПК України (в редакції, чинній до 15.12.2017) саме на сторони покладено обов'язок довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень.

Аргумент скаржника про необхідність застосування строку позовної давності не приймається до уваги з огляду на таке. Частиною третьою статті 267 ЦК України передбачена можливість застосування позовної давності, лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення рішення судом. Посилання сторони на сплив позовної давності в процесі касаційного перегляду судового рішення не вважається такою заявою.

Суд апеляційної інстанції, розглянувши клопотання про застосування наслідків спливу строку позовної давності, дійшов висновку про його безпідставність, оскільки встановив, що строк позовної давності Заступником керівника Білоцерківської місцевої прокуратури Київської області не пропущено.

З огляду на викладене, постанова апеляційної інстанції та рішення суду першої інстанції про задоволення позову відповідають нормам чинного законодавства і мають бути залишені без змін.

Судові витрати.

Судовий збір за подання касаційної скарги в порядку статті 129 ГПК України (у редакції, чинній з 15.12.2017), покладається на скаржника.

Керуючись статтями 300, 301 306, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Малого приватного підприємства фірми "Лінко" залишити без задоволення.

2. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 19.02.2018 та рішення Господарського суду Київської області від 17.05.2016 у справі № 911/1060/16 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Є. Краснов

Судді Г. Мачульський

І. Кушнір