Рішення

від 22.11.2017 по справі 591/4684/13-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №591/4684/13-ц Головуючий у суді у 1 інстанції - Клименко А. Я. Номер провадження 22-ц/788/1709/17 Суддя-доповідач - Ткачук С. С. Категорія - 27

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 листопада 2017 року м.Суми

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого-судді - Ткачук С. С.,

суддів - Левченко Т. А. , Хвостика С. Г.

за участю секретаря судового засідання - Чуприни В.І.,

розглянувши цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3

на заочне рішення Зарічного районного суду м. Суми від 11 жовтня 2013 року

у цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства Райффайзен Банк Аваль до ОСОБА_5, ОСОБА_3 про стягнення кредитної заборгованості та звернення стягнення на предмет іпотеки,

в с т а н о в и л а:

Звернувшись до суду із позовом у травні 2013 року, в якому після уточнення, Публічне акціонерне товариство Райффайзен Банк Аваль (далі - ПАТ Райффайзен Банк Аваль ) просило суд: 1) стягнути з ОСОБА_5 на свою користь заборгованість за кредитним договором №014/0999/74/77781 від 18.09.2007 року в сумі 467 355,43 грн.; 2) звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме житловий будинок з надвірними будівлями, житловою площею 43,5 кв.м, загальною площею 83,2 кв.м, огорожа №1-3 - дощата, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, та належить ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Сумського міського нотаріального округу Ворошиною Л.В. 26.09.2007 року за реєстровим №2282, земельну ділянку площею 0,1 га (кадастровий номер - НОМЕР_1) в м. АДРЕСА_1, та належить ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Сумського міського нотаріального округу Ворошиною Л.В. 26.09.2007 року за реєстровим №2282, та земельну ділянку площею 0,0374 га (кадастровий номер - НОМЕР_2) в м. АДРЕСА_1, та належить ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Сумського міського нотаріального округу Ворошиною Л.В. 26.09.2007 року за реєстровим №2283, шляхом продажу предметів іпотеки на прилюдних торгах в межах процедури виконавчого провадження за ціною, не нижчою за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності або незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій та задовольнити за рахунок предметів іпотеки майнові вимоги банку за кредитним договором №014/0999/74/77781 від 18.09.2007 року в розмірі 467 355,43 грн.; 3) вирішити питання судових витрат.

Свої вимоги мотивує тим, що між Відкритим акціонерним товариством Райффайзен Банк Аваль , правонаступником якого є ПАТ Райффайзен Банк Аваль та ОСОБА_5 було укладено кредитний договір №014/0999/74/77781 від 18.09.2007 року, відповідно до якого ОСОБА_5 було надано кредит в сумі 464600,00 грн. строком до 18.09.2022 року зі сплатою 12,5% річних за користування кредитом. З метою забезпечення виконання вказаного кредитного зобов'язання 26.09.2007 року з ОСОБА_3 укладено іпотечний договір, предметом якого є належні їй на праві власності житловий будинок з надвірними будівлями, земельні ділянки площею 0,1000 га та 0,0374 га, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_2. У зв'язку з неналежним виконанням умов кредитного договору станом на 10.09.2013 року утворилась заборгованість в розмірі 467 355,43 грн.

Заочним рішенням Зарічного районного суду м.Суми від 11.10.2013 року позов ПАТ Райффайзен Банк Аваль задоволено. Стягнуто з ОСОБА_5 на користь ПАТ Райффайзен Банк Аваль заборгованість по кредитному договору від 18.09.2007 року в сумі 467355,43 грн. Звернуто стягнення на предмет іпотеки - житловий будинок з надвірними будівлями, житловою площею 43,5 кв. м, загальною площею 83,2 кв.м, огорожа №1-3 - дощата; земельну ділянку, площею 0,1000 га (кадастровий номер НОМЕР_1), земельну ділянку площею 0,0374 га (кадастровий номер НОМЕР_2), що розташовані за адресою: м. Суми, вул. 20 років Перемоги, під номером 20 та належать на праві власності ОСОБА_3, шляхом продажу на прилюдних торгах в межах процедури виконавчого провадження за ціною, не нижчою за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки проведеної суб'єктом оціночної діяльності або незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій для погашення заборгованості по кредитному договору від 18.09.2007 року перед ПАТ Райффайзен Банк Аваль в сумі 467355,43 грн. Стягнуто з ОСОБА_5, ОСОБА_3 в дольовому порядку на користь ПАТ Райффайзен Банк Аваль по 1720,50 грн. з кожного в рахунок повернення судового збору.

Ухвалою Зарічного районного суду м.Суми від 02.07.2015 року заяву ОСОБА_3 про перегляд заочного рішення залишено без задоволення.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_3 подала апеляційну скаргу у якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, просить скасувати оскаржуване рішення та постановити нове про відмову у задоволенні позову.

Доводи апеляційної скарги мотивує тим, що вона не з'явилась в суд першої інстанції з поважних причин, а саме у зв'язку з погіршенням стану здоров'я та тривалим лікуванням, внаслідок чого, відповідач ОСОБА_5 здійснювала за нею догляд. Вказує, що з середини 2014 року за рахунок реконструкції та нових прибудов вона істотно збільшила площу свого будинку, що є предметом іпотеки. Доводить, що розмір простроченої заборгованості значно нижчий ніж вказує позивач, що підтверджується копіями квитанцій. Крім того, вважає, що заочний розгляд справи був проведений без врахування позиції Верховного Суду України, викладеної у листі від 01.05.2007 року про узагальнення практики ухвалення та перегляду судами заочних рішень у цивільних справах.

Ухвалою Апеляційного суду Сумської області від 04.10.2016 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилено, а заочне рішення Зарічного районного суду м. Суми від 11.10.2013 року залишено без змін.

За результатами розгляду касаційної скарги ОСОБА_3 ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 04.10.2017 року ухвалу Апеляційного суду Сумської області від 04.10.2016 року скасовано, а справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

В судове засідання ОСОБА_3 та її представник не прибули, заявив клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з знаходженням його на лікарняному, проте доказів у підтвердження цього надано не було, тому клопотання підлягає відхиленню через недоведеність належними доказами поважності причини неявки до апеляційного суду.

ОСОБА_5 за місцем реєстрації була повідомлена судовою повісткою і відповідно до п.5 ст. 74 ЦПК України вважається повідомленою належним чином.

Представник банку просив розглянути справи за його відсутністю, скаргу відхилити і залишити рішення без змін.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково.

Ухвалюючи рішення про задоволення позову ПАТ Райффайзен Банк Аваль , суд першої інстанції виходив із того, що згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, проте позичальник свої зобов'язання за кредитним договором не виконав, що є підставою для стягнення заборгованості за цим договором. При цьому іпотекодавець несе відповідальність перед банком за невиконання позичальником основного зобов'язання в межах вартості предмета іпотеки.

Проте повністю з такими висновками суду першої інстанції колегія суддів не погоджується виходячи з наступного.

Як вбачається з цивільної справи, що 18.09.2007 року між ВАТ Райффайзен Банк Аваль та ОСОБА_5 було укладено кредитний договір №014/0999/74/77781, відповідно до якого ОСОБА_5 було надано кредит в сумі 464600,00 грн. строком до 18.09.2022 року зі сплатою 12,5% річних за його користування (том 1, а.с. 11-15).

В забезпечення виконання ОСОБА_5 зобов'язань за вказаним кредитним договором, 26.09.2007 року між ВАТ Райффайзен Банк Аваль та ОСОБА_3 було укладено іпотечний договір, відповідно до якого ОСОБА_3 передала в іпотеку банку належне їй нерухоме майно, а саме: житловий будинок з надвірними будівлями, житловою площею 43,5 кв.м, загальною площею 83,2 кв.м, земельні ділянки площею 0,1000 га та 0,0374 га, що розташовані за адресою: АДРЕСА_2 (том 1, а.с. 16-17).

Відповідно до п. 5.1, 5.5 кредитного договору, позичальник ОСОБА_5 зобов'язалась щомісячно до 15 числа кожного місяця частково погашати кредит згідно з графіком та остаточно погасити отриманий кредит до 18.09.2022 року (включно); щомісячно до 15 числа кожного місяця сплачувати відсотки за фактичне використання кредитних коштів у попередньому місяці згідно з графіком; при остаточному погашенні кредиту, сплатити відсотки за фактичне використання кредитних коштів у попередньому та у поточному місяцях згідно з графіком; сплачувати комісію в сумах та в строки, згідно з додатками № 2,3 до цього договору.

ОСОБА_5 також зобов'язалась достроково здійснити повернення кредиту, процентів та інших платежів, що визначені договором у разі, зокрема, невиконання або неналежного виконання умов договору. Кошти мають бути повернені позичальником протягом 30 календарних днів з моменту надіслання кредитором на адресу позичальника відповідного листа-повідомлення.

Відповідно до п. 10.1 кредитного договору, за порушення строків повернення суми кредиту, процентів за користування кредитом та комісій, передбачених цим договором, позичальник сплачує кредитору пеню в розмірі 0,5 % від суми простроченого платежу за кожний день прострочки.

Зі змісту підпункту 3.1.4 іпотечного договору вбачається, що іпотекодержатель - ПАТ Райффайзен Банк Аваль має право у випадку невиконання іпотекодавцем зобов'язань за цим або боржником за кредитним договором звернути стягнення на предмет іпотеки, реалізувати його відповідно до п. 5 цього договору та за рахунок вирученої від реалізації предмета іпотеки суми переважно перед іншими кредиторами задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, пов'язаних з реалізацією предмета іпотеки.

Відповідно до підпункту 3.1.5 іпотечного договору, у випадку невиконання іпотекодавцем зобов'язань за цим або боржником за кредитним договором іпотекодержатель має право звернути стягнення на предмет іпотеки та за його рахунок задовольнити свою вимогу, визначену п.3.1.4 цього договору.

Пунктом 5 цього договору передбачений порядок звернення стягнення на предмет іпотеки.

Відповідно до підпункту 5.1., 5.2 договору іпотеки, у разі порушення основного зобов'язання або умов цього договору, іпотекодержатель надсилає боржнику або іпотекодавцю письмову вимогу про усунення порушень. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотеко- держателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки.

Іпотекодержатель набуває право звернути стягнення на предмет іпотеки незалежно від настання строку виконання основного зобов'язання, зокрема, якщо у момент настання строку виконання зобов'язань за кредитним договором вони не будуть виконані, а саме: при повному або частковому неповерненні у встановлений кредитним договором строк суми кредиту; або при несплаті або частковій несплаті у встановлені кредитним договором строки сум процентів; або при несплаті або частковій несплаті у встановлені кредитним договором строки сум неустойки.

З матеріалів справи вбачається, що банк свої зобов'язання за кредитним договором виконав та надав ОСОБА_5 кредит в обумовленій в договорі сумі.

Проте, ОСОБА_5 свої зобов'язання зі сплати кредиту та відсотків виконувала неналежним чином, погашала заборгованість з порушенням умов договору, в зв'язку з чим у неї виникла заборгованість.

12.03.2013 року ПАТ Райффайзен Банк Аваль у відповідності до умов кредитного та іпотечного договорів направив вимоги ОСОБА_5 про дострокове виконання грошових зобов'язань протягом не більше 60 календарних днів за кредитним договором від 18.09.2007 року та ОСОБА_3 про виконання зобов'язань за іпотечним договором від 26.09.2007 року (том 1, а.с. 23-27 ).

Проте вказані вимоги банку боржником та майновим поручителем виконані не були.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

За частиною 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Згідно з ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як встановлено, внаслідок неналежного виконання ОСОБА_5 умов кредитного договору утворилась заборгованість, яка станом на 03.11.2017 року, з урахуванням фактично сплачених сум в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_5, становить 289284,44 грн., а саме: 255936,43 грн. - заборгованість за кредитом; 2339,23 грн. - заборгованість за відсотками; 31008,78 грн. - пеня.

Таким чином, вимоги банку про стягнення кредитної заборгованості з позичальника є обґрунтованими, оскільки заявлені відповідно до приведених норм матеріального права та умов кредитного договору.

Що стосується вимог банку про звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором, то слід зазначити наступне.

Відповідно до положень ст. 572 ЦК України в силу застави кредитор має право у разі невиконання боржником зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставного майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Статтею 575 цього Кодексу передбачено, що іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця.

Згідно з ст. 33 Закону України Про іпотеку , в редакції чинній на час укладання сторонами договору іпотеки, у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Також слід зазначити, що відповідно до роз'яснень викладених у п. 42 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012 року № 5 Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин суд не може одночасно звернути стягнення на предмет іпотеки та стягнути суму заборгованості за кредитним договором. У такому випадку суд має зазначити в резолютивній частині рішення лише про звернення стягнення на предмет іпотеки із зазначенням суми заборгованості за кредитним договором, а сам розрахунок суми заборгованості має наводитись у мотивувальній частині рішення. Винятком є ситуація, коли особа позичальника є відмінною від особи іпотекодавця з урахуванням положення статті 11 Закону України Про іпотеку (або статті 589 ЦК щодо заставодавця).

Відповідно до ст. 38 Закону України Про іпотеку , якщо рішення суду або договір про задоволення вимог іпотекодержателя передбачає право іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки будь-якій особі-покупцеві, іпотекодержатель зобов'язаний за 30 днів до укладення договору купівлі-продажу письмово повідомити іпотекодавця та всіх осіб, які мають зареєстровані у встановленому законом порядку права чи вимоги на предмет іпотеки, про свій намір укласти цей договір. У разі невиконання цієї умови іпотекодержатель несе відповідальність перед такими особами за відшкодування завданих збитків.

Протягом тридцятиденного строку з дня отримання такого повідомлення особа, яка має зареєстровані права чи вимоги на предмет іпотеки, вправі письмово повідомити іпотекодержателя про свій намір купити предмет іпотеки. З дня отримання іпотекодержателем цього повідомлення вказана особа набуває переважне право на придбання предмета іпотеки у іпотекодержателя. Якщо таких повідомлень надійшло декілька, право на придбання предмета іпотеки у іпотекодержателя належить особі, яка має вищий пріоритет своїх зареєстрованих прав чи вимог.

Якщо особа, яка висловила намір придбати предмет іпотеки, ухиляється або з інших причин не вчиняє дій до укладення договору купівлі-продажу предмета іпотеки з іпотекодержателем протягом 5 днів після закінчення вказаного вище тридцятиденного строку, вона втрачає право на придбання предмета іпотеки. Це право переходить до інших осіб, які висловили намір придбати предмет іпотеки, відповідно до пріоритету їх прав і вимог.

Якщо особи, які мають зареєстровані права чи вимоги на предмет іпотеки, не висловили наміру його придбати, іпотекодержатель вправі продати предмет іпотеки будь-якій іншій особі на власний розсуд.

Ціна продажу предмета іпотеки встановлюється за згодою між іпотекодавцем і іпотекодержателем або на підставі оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності, на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна. У разі невиконання цієї умови іпотекодержатель несе відповідальність перед іншими особами згідно з пріоритетом та розміром їх зареєстрованих прав чи вимог та перед іпотекодавцем в останню чергу за відшкодування різниці між ціною продажу предмета іпотеки та звичайною ціною на нього.

Іпотекодавець і боржник, якщо він є відмінним від іпотекодавця, мають право виконати основне зобов'язання протягом тридцятиденного строку, вказаного в частині першій цієї статті, згідно з умовами та з наслідками, встановленими статтею 42 цього Закону.

Договір купівлі-продажу предмета іпотеки, укладений відповідно до цієї статті, є правовою підставою для реєстрації права власності покупця на нерухоме майно, що було предметом іпотеки.

Оскільки у пункті 5.5.1 іпотечного договору передбачено застереження, а саме, право банку, як іпотекодержателя, від свого імені вчиняти продаж предмету іпотеки у порядку встановленому ст. 38 Закону України Про іпотеку , вимоги банку про звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок стягнення з ОСОБА_3, як майнового поручителя, шляхом надання банку права від свого імені вчиняти правочин купівлі-продажу предмету іпотеки іншій особі, яким забезпечити виконання ОСОБА_5 кредитного зобов'язання, є обґрунтованими і підлягають задоволенню частково з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 5 ст. 33 Закону України Про іпотеку якщо предметом іпотеки є два або більше об'єкти нерухомого майна, стягнення звертається в обсязі, необхідному для повного задоволення вимог іпотекодержателя.

Через відсутність клопотання від сторін про призначення судової експертизи з приводу визначення вартості іпотечного майна на час розгляду справи апеляційним судом та неявку сторін до апеляційного суду, колегія суддів виходила з наступного.

Враховуючи суму заборгованості за кредитним договором - 289284,44 грн., а також те, що предметом іпотеки є три об'єкти нерухомого майна, а саме: житловий будинок з надвірними спорудами вартістю визначеною сторонами договору 362 650,00 грн., земельна ділянка площею 0,1 га - 74 242,00 грн., земельна ділянка площею 0,0374 га - 27 766,00 грн., колегія суддів, вважає достатнім звернути стягнення на житловий будинок з надвірними спорудами та земельну ділянку площею 0,1 га з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд.

Крім того, наведені норми ст. 38 Закону України Про іпотеку містять вимоги про визначення в рішенні суду ціни предмету іпотеки, чого не було зроблено місцевим судом.

Оскільки оцінка предмету іпотеки, а саме житлового будинку з надвірними спорудами та

земельної ділянки площею 0,1 га, узгоджена сторонами в іпотечному договору на рівні 362 650,00 грн. та 74 242,00 грн. відповідно, а всього 436892,00 грн., цей розмір оцінки іпотечного майна слід зазначити як початкову ціну продажу, про що не було вказано у резолютивній частині рішення місцевого суду.

Відповідач, як майновий поручитель, відповідно до ст. 11 Закону України Про іпотеку , відповідає в межах вартості іпотечного майна.

Також, слід зазначити, що відповідно до довідки - характеристики об'єкту нерухомого майна №142/14 від 30.12.2014 року вбачається, що площу житлового будинку - предмету іпотеки було істотно збільшено, на що посилається ОСОБА_3 в апеляційні скарзі, за рахунок реконструкцій та прибудов, а саме до 170,9 кв.м. та побудовані погріб п/г , вбиральня В .

Проте збільшення вартості предмету іпотеки, відповідно до ст. 17 Закону України Про іпотеку не може бути підставою для припинення іпотеки, та не впливає на обсяг прав іпотекодержателя, визначених договором, звернути стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення заборгованості та не припиняє обов'язку іпотекодавця щодо забезпечення виконання основного зобов'язання.

Відповідно до частин 1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.

На підставі викладеного, позовні вимоги банку підлягають задоволенню частково а рішення місцевого суду зміни , шляхом стягнення з ОСОБА_5 на користь ПАТ Райффайзен Банк Аваль , заборгованості за кредитним договором №014/0999/74/77781 від 18.09.2007 року в загальній сумі 289284,44 грн., та шляхом звернення стягнення в межах вартості предмета іпотеки, а саме житлового будинку з надвірними спорудами вартістю 362 650,00 грн., земельної ділянки площею 0,1 га з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд вартістю 74 242,00 грн., загальною вартістю 436892,00 грн. узгодженою сторонами іпотечного договору, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_2, та належать ОСОБА_3 на праві власності, в рахунок погашення кредитної заборгованості ОСОБА_5 перед ПАТ Райффайзен Банк Аваль за вказаним кредитним договором в загальній сумі 289284,44 грн.

Відповідно до ч. 5 ст. 88 ЦПК України якщо суд апеляційної не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Таким чином, враховуючи межі задоволення позову та апеляційної скарги, з ОСОБА_5, ОСОБА_3 на користь ПАТ Райффайзен Банк Аваль підлягає стягненню по 1064,96 грн. у відшкодування судових витрат по сплаті судового збору за розгляд справи в суді першої інстанції, та з ПАТ Райффайзен Банк Аваль на користь ОСОБА_3 1130,88 грн. у відшкодування судових витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 313-314, 316, 319, 324 ЦПК України, колегія суддів:

в и р і ш и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.

Заочне рішення Зарічного районного суду м. Суми від 11 жовтня 2013 року змінити і викласти резолютивну частину у такій редакції.

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь Публічного акціонерного товариства Райффайзен Банк Аваль , заборгованість за кредитним договором № 014/0999/74/77781 від 18.09.2007р. в загальній сумі 289284 (двісті вісімдесят дев'ять тисяч двісті вісімдесят чотири) грн. 44 коп., в т.ч.: 255936 (двісті п'ятдесят п'ять тисяч дев'ятсот тридцять шість) грн. 43 коп. - заборгованість за кредитом; 2339 (дві тисячі триста тридцять дев'ять) грн. 23 коп. - заборгованість за відсотками; 31008 (тридцять одна тисяча вісім) грн. 78 коп. - пеня.

В рахунок погашення кредитної заборгованості ОСОБА_5 перед Публічним акціонерним товариством Райффайзен Банк Аваль за кредитним договором № 014/0999/74/77781 від 18.09.2007р. в загальній сумі 289284 (двісті вісімдесят дев'ять тисяч двісті вісімдесят чотири) грн. 44 коп., в т.ч.: 255936 (двісті п'ятдесят п'ять тисяч дев'ятсот тридцять шість) грн. 43 коп. - заборгованість за кредитом; 2339 (дві тисячі триста тридцять дев'ять) грн. 23 коп. - заборгованість за відсотками; 31008 (тридцять одна тисяча вісім) грн. 78 коп. - пеня, звернутися стягнення в межах вартості предмета іпотеки на житловий будинок з надвірними будівлями, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, та належить ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продажу від 26.09.2007 року, реєстровим №2282, та земельну ділянку площею 0,1 га (кадастровий номер - НОМЕР_1), з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, розташовані за адресою в м. АДРЕСА_1, та належить ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продажу від 26.09.2007 року за реєстровим №2282, з наданням Публічному акціонерному товариству Райффайзен Банк Аваль права продажу будь-якій особі предметів іпотеки за початковою ціною узгодженою сторонами в іпотечному договорі від 26.09.2007 року в розмірі 436892,00 грн., з них: житловий будинок з надвірними спорудами - 362 650,00 грн., земельна ділянка площею 0,1 га - 74 242,00 грн., з наданням Публічному акціонерному товариству Райффайзен Банк Аваль усіх прав продавця, як власника іпотечного майна, необхідних для вчинення правочину купівлі-продажу предмету іпотеки без необхідності отримання для цього будь-якого окремого уповноваження іпотекодавця ОСОБА_3.

Стягнути з ОСОБА_5, ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства Райффайзен Банк Аваль по 1064,96 грн. у відшкодування судових витрат по сплаті судового збору за розгляд справи в суді першої інстанції.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства Райффайзен Банк Аваль на користь ОСОБА_3 1130,88 грн. у відшкодування судових витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Судді: