Постанова

від 12.06.2007 по справі 17/201

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

17/201

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

Господарський суд Чернігівської області

14000 м. Чернігів, проспект Миру 20                                        Тел. 7-38-36, факс 7-44-62

Іменем України

ПОСТАНОВА

 "12" червня 2007 р.                                                  Справа № 17/201

м. Чернігів                                                                                               «12 »червня 2007 року

Суддя Кушнір І.В. розглянув у відкритому судовому засіданні за участю:

Секретаря судового засідання: Чепурна О.В.

Представника позивача: Дубина С.Ю. –головний спеціаліст, дов.№39 від 11.06.07р.;

Представника відповідача: Бобчинець М.М. – директор, паспорт НК 723891, виданий Чернігівським РВ УМВСУ в Чернігівській області 06.12.1999р.;

В судовому засіданні присутня помічник прокурора Чернігівського району Косова О.А. посвідчення №27 від 17.03.03р.

матеріали справи №17/201

За ПОЗОВОМ: Прокурора Чернігівського району в інтересах держави в особі  Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, представницький орган –Чернігівський районний центр зайнятості

  14000, м. Чернігів, вул. Шевченка, 95-Б

До ВІДПОВІДАЧА: Приватного орендного підприємства “Кархівське”

  15551, Чернігівський район, с. Кархівка, вул. Тракторна, 8

Про стягнення 3928,04 грн.

СУТЬ СПОРУ :

Прокурором Чернігівського району в інтересах держави в особі Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття (представницький орган - Чернігівський районний центр зайнятості) заявлено позов про стягнення з ПОП „Кархівське” 3928,04 грн. страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття.

В судовому засіданні 12.06.07р. представником Позивача надано заяву Позивача №723 від 12.06.07р. про зменшення позовних вимог в зв`язку з частковою сплатою Відповідачем суми боргу, згідно якої Позивач остаточно просить стягнути 2929,12 грн.

Представник Відповідача в судовому засіданні позов визнав в повному обсязі та заявив усне клопотання  про розстрочення виконання рішення на три місяці в зв`язку зі складним фінансовим становищем.

Заслухавши Прокурора, представників Позивача та Відповідача, дослідивши надані докази, суд –

ВСТАНОВИВ :

Враховуючи, що зменшення позовних вимог не суперечить законодавству та не порушує чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси і є правом Позивача, передбаченим ст.51 Кодексу адміністративного судочинства України , суд приймає заяву про зменшення позовних вимог.

Відповідно до ч.1 ст.8 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” від 02.03.00р. №1533-ІІІ (далі Закон №1533) Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття створюється для управління страхуванням на випадок безробіття, провадження збору та акумуляції страхових внесків, контролю за використанням коштів, виплати забезпечення та надання соціальних послуг, здійснення інших функцій згідно із цим Законом і статутом Фонду.

Відповідно до ст.12 Закону №1533 виконавча дирекція Фонду є виконавчим органом правління Фонду, який забезпечує виконання рішень правління. Функції виконавчої дирекції Фонду покладаються на органи державної служби зайнятості.

Виконавча дирекція Фонду організовує виконання рішень правління Фонду та забезпечує дотримання законодавства України про страхування на випадок безробіття, діє від імені Фонду та підзвітна йому в межах та порядку, передбачених статутом Фонду.

Функції робочих органів виконавчої дирекції Фонду покладаються на центр зайнятості Автономної Республіки Крим, обласні, Київський і Севастопольський міські, районні, міськрайонні, міські та районні у містах центри зайнятості.

Виконавча дирекція Фонду та її робочі органи, зокрема:

·          ведуть реєстр платників страхових внесків;

     ·          провадять збір страхових внесків;

     ·          контролюють правильність нарахування, своєчасність сплати страхових внесків, а також витрат за страхуванням на випадок безробіття;

     ·          представляють інтереси Фонду в судових та інших органах.

Відповідно до ч.1 ст.16 Закону №1533 джерелом формування коштів Фонду є, зокрема страхові внески страхувальників - роботодавців, застрахованих осіб, що сплачуються на умовах і в порядку, передбачених цим Законом та іншими законодавчими актами.

Згідно довідки Позивача Відповідач зареєстрований як платник страхових внесків до Фонду загальнообов'язкового державного страхування на випадок безробіття за №257000173 з 29.03.03р.

           Згідно ч.3 ст.17 Закону №1533 роботодавці та застраховані особи сплачують страхові внески один раз на місяць в день одержання роботодавцями в установах банків коштів на оплату праці.

          Відповідно до п.2 ч.2 ст.35 Закону №1533 роботодавець зобов'язаний своєчасно та в повному розмірі сплачувати страхові внески.

В порушення даних вимог, за Відповідачем рахується недоїмка по сплаті страхових внесків станом на 01.04.07р. в розмірі 2929,12 грн. Сума заборгованості підтверджується розрахунковою відомістю про нарахування, і перерахування страхових внесків до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття за І квартал 2007 року та актом звірки.

Доказів погашення заборгованості Відповідач не надав.

Згідно п.2 ст.34 Закону №1533:

Фонд зобов'язаний забезпечувати збір страхових внесків, контролювати правильність нарахування, своєчасність сплати страхових внесків, а також витрат за страхуванням на випадок безробіття, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами з питань страхування на випадок безробіття, правильність призначення роботодавцем та виплати застрахованим особам допомоги по частковому безробіттю.

          Відповідно до п.п.1,2 ст.38 Закону №1533:

“Роботодавець несе відповідальність за несвоєчасність реєстрації як платник страхових внесків, несвоєчасність сплати та неповну сплату страхових внесків, у тому числі страхових внесків, що сплачують застраховані особи через рахунки роботодавців.

Не сплачені в строк страхові внески, пеня і штраф стягуються в доход Фонду із страхувальника у безспірному порядку. Строк давності у разі стягнення страхових внесків, пені та фінансових санкцій, передбачених цією статтею, не застосовується.”

Згідно ст.39 Закону №1533:

“Спори, що виникають із правовідносин за цим Законом, вирішуються в судовому порядку.”

За таких обставин, суд дійшов до висновку, що позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню в повному обсязі.

В судовому засіданні 12.06.07р. представником Відповідача заявлено усне клопотання  про розстрочення виконання рішення на три місяці в зв`язку зі складним фінансовим становищем.

          Представник Відповідача проти заявленого клопотання не заперечив та надав копію заяви Відповідача про розстрочення на ім`я директора Чернігівського РЦЗ з візою директора «не заперечую».

Згідно ч.1 ст.257 Кодексу адміністративного судочинства України:

“У разі необхідності  спосіб,  строки і порядок виконання можуть бути визначені у  самому  судовому рішенні. Так само на відповідних суб'єктів владних повноважень можуть бути покладені обов'язки щодо забезпечення виконання рішення.”

Відповідно до ч.1 ст.263 Кодексу адміністративного судочинства України:

“За  наявності обставин,  що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), державний виконавець може звернутися до адміністративного суду, що видав виконавчий лист, із поданням, а сторона виконавчого провадження –із  заявою про відстрочення або розстрочення  виконання,  зміну  чи  встановлення способу і порядку виконання судового рішення. Питання про відстрочення або розстрочення  виконання,  зміну  чи  встановлення способу  і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.”

За таких обставин, суд вважає заяву Відповідача достатньо мотивованою, та доходить висновку про можливість  розстрочення виконання рішення на три місяці.    

При вирішенні питання розподілу судових витрат суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.4 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України:        

“У справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а  відповідачем  -  фізична  чи  юридична  особа,  судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.”

Покладення на Відповідача держмита у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, даною статтею взагалі не передбачено.

На підставі викладеного, суд не знаходить підстав для покладення на Відповідача обов'язку сплачувати держмито за розгляд даної справи.

Керуючись ст.ст.94, 158-163, п.6 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного орендного підприємства „Кархівське” (15551, Чернігівський район, с. Кархівка, вул. Тракторна, 8, р/р2600001761283, Філія „Укрексімбанк”, код 31337083) на користь Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, представницький орган –Чернігівський районний центр зайнятості (14000, Чернігів, вул. Шевченка 95-Б, р/р37177971900522 в УДК м. Чернігів,  МФО 853592, код 21402240) 2929 грн. 12 коп. недоїмки зі сплати страхових внесків.

3. Розстрочити виконання постанови з наступними строками пред'явлення виконавчих листів до виконання:

·          з 25 червня 2007 року –1000 грн.;

·          з 25 липня 2007 року –1000 грн.;

·          з 25 серпня 2007 року –929 грн. 12 коп.

Виконавчі листи видати зі строками пред'явлення до виконання відповідно до дат розстрочення після набрання постановою законної сили в разі надходження заяви особи, на користь якої ухвалено судове рішення.

4. Дана Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду в наступному порядку. Про апеляційне оскарження рішення  суду  першої  інстанції спочатку  подається  заява.  Обґрунтування  мотивів  оскарження  і вимоги до суду апеляційної інстанції  викладаються  в  апеляційній скарзі. Заява про апеляційне оскарження  та  апеляційна  скарга подаються до адміністративного суду  апеляційної  інстанції  через суд  першої  інстанції,  який  ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно  надсилається  особою,  яка  її подає, до суду апеляційної інстанції. Заява  про  апеляційне оскарження постанови  суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення,  а в разі   складення   постанови  у  повному  обсязі  відповідно  до статті 160 цього Кодексу -  з  дня  складення  в  повному  обсязі. Апеляційна  скарга  на  постанову  суду першої інстанції подається протягом  двадцяти  днів  після  подання  заяви   про   апеляційне оскарження. Апеляційна   скарга  може  бути  подана  без  попереднього подання заяви про апеляційне оскарження,  якщо скарга подається  у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

5. Дана Постанова  набирає законної сили після  закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження,  встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано  заяву  про  апеляційне  оскарження,  але апеляційна  скарга  не  була  подана  у  строк,  встановлений  цим Кодексом,  постанова або  ухвала  суду  першої  інстанції  набирає законної сили після закінчення цього строку. У  разі  подання  апеляційної скарги судове рішення,  якщо його  не  скасовано,  набирає  законної  сили   після   закінчення апеляційного розгляду справи.

6. Дана Постанова після набрання законної сили,  є обов'язковою для осіб,  які беруть  участь  у  справі,  для  їхніх правонаступників,  а також для всіх органів,  підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України. Обставини,  які  були  встановлені постановою,  що набрала законної  сили,  в  одній  адміністративній   справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.

Суддя                                                                                          І.В. Кушнір