Ухвала

від 05.07.2017 по справі 211/3311/14-ц

ВИЩИЙ СПЕЦІАЛІЗОВАНИЙ СУД УКРАЇНИ З РОЗГЛЯДУ ЦИВІЛЬНИХ І КРИМІНАЛЬНИХ СПРАВ

ВИЩИЙ СПЕЦІАЛІЗОВАНИЙ СУД УКРАЇНИ

З РОЗГЛЯДУ ЦИВІЛЬНИХ І КРИМІНАЛЬНИХ СПРАВ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

5 липня 2017 року м. Київ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України

з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Кузнєцова В.О.,

суддів: Ізмайлової Т.Л., Кадєтової О.В.,

Карпенко С.О., Мостової Г.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до товариства з обмеженою відповідальністю Юстас-ТК про стягнення заробітної плати, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та відшкодування моральної шкоди за касаційною скаргою ОСОБА_3 та касаційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю Юстас-ТК , від імені якого діє Тютюнник Сергій Іванович, на рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 2 грудня 2015 року,

в с т а н о в и л а:

У травні 2014 року ОСОБА_3 звернувся з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю Юстас-ТК (далі - ТОВ Юстас-ТК ) у якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просив стягнути з відповідача заборгованість із заробітної плати у розмірі 12 000 грн, середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні у сумі 13 035 грн71 коп, відшкодувати моральну шкоду у розмірі 2 000 грн та витрати на правову допомогу у розмірі 500 грн.

В обґрунтування заявлених вимог зазначав, що у період з 2 березня 2009 року по 4 квітня 2014 року працював сторожем у ТОВ Юстас‑ТК і згідно з наказом керівника ТОВ Юстас-ТК від 4 квітня 2014 року № 4-к його звільнено із займаної ним посади за власним бажанням.

Повного розрахунку при звільненні не проведено, у зв'язку із чим позивач просив задовольнити позов.

Заочним рішенням Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 11 березня 2015 року позов ОСОБА_3 задоволено частково.

Стягнено з ТОВ Юстас-ТК заборгованість із заробітної плати у сумі 12 000 грн, середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні у розмірі 13 030 грн50 коп., 1 000 грн - у відшкодування моральної шкоди та 500 грн витрат на правову допомогу.

У іншій частині заявлених вимог відмовлено. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Ухвалою Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 25 червня 2015 року заяву ТОВ Юстас-ТК про скасування заочного рішення Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 11 березня 2015 року залишено без задоволення.

Рішенням апеляційного суду Дніпропетровської області від 2 грудня 2015 року заочне рішення Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу від 11 березня 2015 змінено. Зменшено розмір заборгованості із заробітної плати, що підлягає стягненню з ТОВ Юстас-ТК на користь ОСОБА_3, з 12 000 грн до 4 360 грн10 коп., розмір середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні - з 13 035 грн71 коп. до 1 000 грн та розмір моральної шкоди - з 1 000 грн до 500 грн.

У касаційній скарзі ОСОБА_3, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржуване рішення суду і залишити в силі рішення суду першої інстанції.

У касаційній скарзі ТОВ Юстас-ТК , від імені якого діє Тютюнник С.І., мотивуючи свою вимогу порушенням апеляційним судом норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, просить змінити рішення апеляційного суду в частині стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та в частині стягнення суми у відшкодування моральної шкоди з ухваленням в цій частині нового рішення про відмову у позові.

Відповідно до пункту 6 розділу XII Прикінцеві та перехідні положення Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII Про судоустрій і статус суддів Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України від 18 березня 2004 року.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційних скарг, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційні скарги підлягають частковому задоволенню з огляду на наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив із того, що при звільненні позивача з ним не проведено повного розрахунку у відповідності до вимог ст. ст. 116, 117 КЗпП України. Крім того, порушення трудових прав ОСОБА_3 призвело до моральних страждань, у зв'язку із чим, врахувавши принцип розумності, суд дійшов висновку про наявність підстав для відшкодування моральної шкоди у розмірі 1000 грн.

Перевіряючи рішення суду першої інстанції та змінюючи його у частині розміру заборгованості із заробітної плати, апеляційний суд виходив із того, що позивачем доведено заборгованість у сумі 4 360 грн10 коп., тому саме у такому розмірі вона підлягає стягненню з ТОВ Юстас-ТК . Вирішуючи позовні вимоги в частині стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, апеляційний суд визначив його розмір з урахуванням спірної суми та дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог у сумі 1 000 грн. Крім того, прийнявши до уваги тривалість порушень трудових прав позивача, врахувавши принципи справедливості, розумності та виваженості, зменшив розмір моральної шкоди з 1 000 грн до 500 грн.

Проте повністю з такими висновками апеляційного суду погодитись не можна, зважаючи на наступне.

Судами встановлено, що наказом директора ТОВ Юстас-ТК від 2 березня 2009 року ОСОБА_3 прийнято на посаду сторожа з 2 березня 2009 року, а наказом від 4 квітня 2014 року - звільнено за власним бажанням у відповідності до ст. 38 КЗпП України.

Згідно зі ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Статтею 117 КЗпП Українипередбачено, що в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір, підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Аналіз зазначених норм свідчить про те, що всі суми (заробітна плата, вихідна допомога, компенсація за невикористану відпустку, оплата за час тимчасової непрацездатності тощо), належні до сплати працівникові, мають бути виплачені у день звільнення цього працівника. Закон прямо покладає на підприємство, установу, організацію обов'язок провести зі звільненим працівником повний розрахунок, виплатити всі суми, що йому належать; при невиконанні такого обов'язку з вини власника або уповноваженого ним органу наступає передбачена ст. 117 КЗпП Українивідповідальність.

Відповідно до п. 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 року № 13 Про практику застосування судами законодавства про оплату праці , установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв'язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми у день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі - наступного дня після пред'явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст. 117 КЗпП України стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при непроведенні його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини.

Апеляційний суд, дослідивши наявні у матеріалах справи податкові розрахунки за формою 1-ДФ ТОВ Юстас-ТК та довідки, надані відповідачем, зазначав, що розмір середньої заробітної плати позивача становив 1 220 грн, а заборгованість відповідача станом на 30 квітня 2014 року складає 4 360 грн.

Крім того, вказав на неможливість перевірки доводів відповідача про виплату всіх належних позивачу сум у зв'язку із наданням платіжних відомостей за період з січня 2013 року по березень 2014 року Довгинцівському районному суду м. Кривого Рогу на виконання ухвали суду про проведення судової почеркознавчої експертизи, призначеної у іншій справі.

Відповідно до ст. ст. 10, 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом та зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, установлених ст. 61 цього Кодексу.

Частиною 4 ст. 10 ЦПК України передбачено, що суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи: роз'яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, попереджує про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.

Таким чином, у порушення вимог ст. ст. 212-214 , 303, 315 ЦПК України, апеляційний суд не сприяв повному та всебічному з'ясуванню обставин справи, не встановив розмір заборгованості із заробітної плати та не перевірив, чи проводився з позивачем розрахунок при звільненні, та у якому розмірі, і дійшов передчасного висновку про зменшення суми заборгованості із заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.

Крім цього, апеляційним судом неповно встановлені обставини щодо підстав нарахування середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та визначення його розміру.

Згідно з ч. 2 ст. 338 ЦПК Українипідставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, що унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

Оскільки судом апеляційної інстанції допущені порушення норм процесуального права, що унеможливили встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, оскаржуване рішення суду не може вважатись законним і обґрунтованим та підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Керуючись ст. ст. 336, 338, 345 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

ухвалила:

Касаційну скаргу ОСОБА_3 та касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Юстас-ТК , від імені якого діє Тютюнник Сергій Іванович, задовольнити частково.

Рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 2 грудня 2015 року скасувати, справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.

ГоловуючийВ.О.Кузнєцов Судді:Т.Л.Ізмайлова О.В.Кадєтова С.О.Карпенко Г.І.Мостова