Ухвала

від 22.11.2017 по справі 821/400/17

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 листопада 2017 р.м.ОдесаСправа № 821/400/17

Категорія: 8.3.3 Головуючий в 1 інстанції: Кисильова О.Й.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого - судді Скрипченка В.О.,

суддів Димерлія О.О., Осіпова Ю.В.,

за участю секретаря судового засідання Григоренко Н.В.,

представників позивача Захарова Д.С. та Пламова А.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Херсонській області на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 10 травня 2017 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю АП-Транссервіс до Головного управління ДФС у Херсонській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

14 березня 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю АП-Транссервіс (далі - ТОВ АП-Транссервіс ) звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Херсонській області, в якому, з урахуванням уточнення позовних вимог, просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 20.12.2016 року №0002081422 про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на загальну суму 4 800 048,00 грн., у тому числі за податковим зобов'язанням на 3 200 032,0 грн. та за штрафними санкціями на 1 600 016,0 грн., посилаючись на те, що зобов'язання із ПДВ за спірним ППР відповідачем нараховані за результатами перевірки господарських операцій із надання ТОВ ХСФ Модус , ТОВ Грейтопт ТЗ та ТОВ А-Продакшн позивачу послуг транспортного експедирування. Податковий орган помилково вважає угоди із цими контрагентами такими, що укладені без мети реального настання правових наслідків з метою завищення витрат та податкового кредиту. Позивач вважає висновки перевірки незаконними, оскільки перевіркою не вірно надана оцінка обставинам господарської діяльності ТОВ АП-Транссервіс . Стверджує, що позивач реально отримав від ТОВ ХСФ Модус , ТОВ ТОВ Грейтопт ТЗ та ТОВ А-Продакшн послуги транспортного експедирування вантажів через порт Херсон та порт Очаків, що підтверджується відповідними первинними бухгалтерськими документами.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 10 травня 2017 року адміністративний позов ТОВ АП-Транссервіс задоволений повністю. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 20.12.2016 року №0002081422 про збільшення ТОВ АП-Транссервіс суми грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на загальну суму 4 800 048,00 грн.

Не погоджуючись із постановленим у справі судовим рішенням Головне управління Державної фіскальної служби у Херсонській області подало апеляційну скаргу, у якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права та неповне з'ясування обставин справи, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову суду, якою повністю відмовити у задоволені адміністративного позову ТОВ АП-Транссервіс .

Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, пояснення на неї представників позивача Захарова Д.С. та Пламова А.Б., вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, колегія суддів дійшла таких висновків.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, відповідачем проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ТОВ АП-Транссервіс , за результатами якої складений акт від 19.10.2016 р. №125/21-22-14-06/392077 Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю АП- Транссервіс (код 39207740) з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість та податку на прибуток підприємств за 2015 рік та І півріччя 2016 року по взаємовідносинам з платником податків TOB ХФС Модус (код 39948025) за грудень 2015 року, з платником податків TOB Грейтопт ТЗ (код 39984058) за січень-лютий 2016 року, з платником податків TOB А-Продакшн (код 40325822) за червень 2016 року, подальшого використання придбаних у вищезгаданих платників податків товарно-матеріальних цінностей (робіт, послуг) та відображення здійснених фінансово-господарських операцій у податковій звітності (далі - Акт перевірки).

Вказаною перевіркою TOB АП-Транссервіс встановлено порушення п. 44.1 ст. 44, пп. 198.1, п. 198.2, п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено податковий кредит на загальну суму ПДВ 3 200 032,0 грн., що призвело до заниження суми податку на додану вартість по взаєморозрахунках з контрагентами - постачальниками TOB ХСФ Модус , TOB Грейтопт ТЗ , TOB А-Продакшн на загальну суму 3 200 032,0 грн. в т.ч. за періоди: грудень 2015 року у сумі 1 187 457,0 грн., січень 2016 року у сумі 671 588,0 грн., лютий 2016 року у сумі 365 143,0 грн., червень 2016 року у сумі 975 844,0 грн.; завищено суму від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду у сумі 5 522,0 грн. за червень 2016 року.

На підставі висновків Акта перевірки відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення, в тому числі і ППР від 20.12.2016 року №0002081422 про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на загальну суму 4 800 048,00 грн. з яких за податковим зобов'язанням - на 3 200 032,0 грн. та за штрафними санкціями - на 1 600 016,0 грн.).

Задовольняючи адміністративний позов товариства суд першої інстанції виходив з того, що ППР від 20.12.2016 року №0002081422 є протиправним, оскільки підставою для його прийняття слугували помилкові висновки вищезазначеного акта перевірки.

Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, та надаючи правову оцінку його висновкам і встановленим обставинам справи, виходить з наступного.

Так, в Акті стверджується, що позивач використовував лише документальне оформлення господарських операцій без фактичного їх здійснення від TOB ХСФ Модус , TOB А-Продакшн та TOB Грейтопт ТЗ , так як зазначені товариства не могли фактично здійснювати господарські операції через відсутність персоналу тощо, окрім того, позивач порушив вимоги законодавства щодо порядку ведення бухгалтерського обліку, оскільки надані позивачем акти виконаних робіт складені з порушенням вимог ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , зокрема, не містять детальної інформації щодо послуг (робіт). Одночасно з цим відповідач зазначив, що фактично позивачем було надано безповоротну фінансову допомогу своїм контрагентам.

До перевірки ТОВ АП-Транссервіс надані договори транспортного експедирування, акти виконаних робіт за грудень 2015 року, січень, лютий, червень 2016 року; акти надання послуг за грудень 2015 року, січень, лютий, червень 2016 року; податкові накладні за грудень 2015 року, січень, лютий, червень 2016 року; виписки банку за відповідні періоди; регістри бухгалтерського обліку за відповідні періоди (оборотно-сальдові відомості по рахункам 10, 68, 36, 63, 28, 31); картки обліку вантажу; товарно-транспортні накладні за листопад 2015 року, січень, червень 2016 року; фітосанітарні сертифікати; міжнародні ветеринарні сертифікати; радіоактивні сертифікати; декларації на вантаж; доручення на відвантаження експортного вантажу; висновок фітосанітарної експертизи; акти переваження, накладні (перелік яких наведений в акті перевірки).

З матеріалів справи вбачається, що 07.09.2015 року між позивачем та TOB ХСФ Модус укладений договір транспортного експедирування №0709-15 щодо надання експедитором (TOB ХСФ Модус ) транспортно-експедиторських послуг клієнту (ТОВ АП-Транссервіс ) при перевалці через порт Херсон, порт Очаків експортного шроту сонячного, рапсового гранульованого насипом і т.д., у кількості близько 170 тисяч тон (розділ 2 договору №0709-15).

12.11.2015 року між позивачем та TOB ХСФ Модус укладений договір транспортного експедирування №1211-15 щодо надання експедитором (TOB ХСФ Модус ) транспортно-експедиторських послуг клієнту (ТОВ АП-Транссервіс ) - при перевалці через порт Херсон експортних зернових культур насипом, у тому числі солоду (розділ 2 договору №1211-15).

15.01.2016 року між позивачем та TOB Грейтопт ТЗ укладений договір транспортного експедирування №1501-16 щодо надання експедитором (TOB Грейтопт ТЗ ) транспортно-експедиторських послуг клієнту (ТОВ АП-Транссервіс ) при перевалці через порт Херсон, порт Очаків експортного шроту сонячного, рапсового гранульованого насипом і т.д., у кількості близько 170 тисяч тон розділ 2 договору №1501-16).

27.05.2016 року між позивачем та TOB А-Продакшн укладений договір транспортного експедирування №2705-16 щодо надання експедитором (TOB А-Продакшн ) транспортно-експедиторських послуг клієнту (ТОВ АП-Транссервіс ) при перевалці через порт Херсон, порт Очаків експортного шроту сонячного, рапсового гранульованого насипом і т.д., у кількості близько 70 тисяч тон (розділ 2 договору №2705-16).

Відповідно до вказаних договорів в обов'язки експедиторів входило надання переліку послуг, що пов'язані з організацією перевалки (накопичення суднової партії, її відвантаження на відповідне судно) та зберігання вантажів у морському порту Херсон, порту Очаків, таких як: організація перевалки і зберігання вантажів; облік та інформування клієнта про рух вантажу; інформування клієнта щодо вимог порту, митних, карантинних органів; погодження приймання вантажів тощо.

При цьому, зазначені договори були підписані з метою виконання позивачем своїх обов'язків за договорами транспортного експедирування №0805-15 від 05.08.2015 року, укладеного з TOB AT Каргілл та №1211/15ДК від 12.11.2015 року, укладеного з TOB Малтюроп Юкрєйн щодо організації виконання робіт по прийманню, розміщенню, накопичуванню, перевальці та експедируванню експортного вантажу, з використанням перевантажувального терміналу комплексу спільної діяльності Компанії Дніпро Карго Лімітед в Херсонському морському торгівельному порту та інших терміналах, що визначені угодами сторін.

Умовами договорів передбачено, що для виконання своїх обов'язків експедитор має право залучити до виконання своїх зобов'язань інших осіб.

Підтвердженням того факту, що у період, який охоплюється перевіркою, усі послуги (роботи) з транспортного-експедирування вантажу TOB AT Каргілл та TOB Малтюроп Юкрєйн дійсно були виконані на перевантажувальному терміналі комплексу Компанії Дніпро Карго Лімітед в Херсонському морському порту та на інших терміналах відповідно до умов укладених договорів, зокрема із залученням позивачем експедиторів контрагентів - TOB Грейтопт ТЗ , TOB ХСФ Модус , TOB А-Продакшн , є наступні документи, які були надані відповідачеві під час перевірки: акти виконаних робіт, підписані обома сторонами, товарно-транспорті накладні та картки обліку вантажу, коносаменти, маніфести з відмітками Херсонської митниці, сертифікати, необхідні для оформлення судової партії, доручення на відвантаження експортних товарів з відмітками Херсонської митниці.

Наведені документи підтверджують факт надання транспортно-експедиторських послуг, що пов'язані з організацією перевалки вантажів на морські судна M/V FLINTERSUN , M/V OCEAN JEW , M/V AKHMED MAHMUDOV , M/V ISMAYIL SHIKLY , M/V KHOSROV BEY , M/V AFRICAN КALMIA , M/V PALMALI DISCOVERY , M/V SHIRVAN .

Враховуючи перераховані докази, суд першої інстанції правильно виходив з того, що зазначені документи підтверджують фактичну наявність вантажу, його перевалку на судна (організацію зазначеної перевалки), проходження вантажем фітосанітарного, митного контролю тощо.

Відтак, колегія суддів, як і суд першої інстанції, вважає помилковим твердження відповідача/апелянта про те, що позивачем здійснювалось документування операцій без їх реального здійснення, оскільки вони спростовуються наданими позивачем документами.

До того ж, слід враховувати, що розрахунки між сторонами проведені у безготівковій формі, що підтверджується відповідними розрахунками, виписками з банківського рахунку про сплату та наявністю у позивача податкових накладних, зареєстрованих в електронному реєстрі, актів здачі-прийняття робіт-надання послуг, інших первинних та платіжних документів, складених відповідно до вимог чинного законодавства.

Наведеним також підтверджується, що договори транспортного експедирування, що укладені позивачем з ТОВ ХСФ Модус , TOB А-Продакшн та TOB Грейтопт ТЗ були спрямовані саме на надання послуг (організацію робіт з перевалки, зберігання вантажу, тощо), послуги за даним договором були реально надані (було організовано формування суднових партій, організовано перевалку вантажу на судна і таке інше).

Однією із підстав зменшення позивачу податкового кредиту за господарськими операціями із вказаними контрагентами відповідачем/апелянтом зазначено порушення норм статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.1999 року №996-XIV та Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88 при складанні первинних бухгалтерських документів за результатами наданих послуг.

Так, на думку податкового органу в актах виконаних робіт в графі Найменування товару зазначено лише перелік назв послуг транспортно-експедиторські послуги при перевалці експортного вантажу (шрот соняшниковий гранульований) та транспортно-експедиторські послуги при перевалці експортного вантажу із збільшеною нормою одночасного зберігання (шрот соняшниковий гранульований) , при цьому зазначені акти не містять розгорнутої інформації (калькуляції) щодо обсягу наданих послуг, умов їх виконання, а саме: як зберігався, перевантажувався та обліковувався вантаж, за який період часу (кількості годин, витрачених на їх виконання) надавалися вказані послуги, тобто за який саме проміжок часу розвантажувалась, скільки зберігалась та завантажувалась вказана в актах виконаних робіт кількість шроту соняшникового гранульованого на відповідні судна, не зазначено кількості осіб, задіяних при виконанні вказаних послуг; крім того, під час перевірки не представлені документи, які підтверджують передачу на зберігання на склад вищевказаного товару та прийняття його матеріально-відповідальною особою.

Вирішуючи питання обґрунтованості такого твердження податкового органу, суд першої інстанції вірно виходив з того, що відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факт здійснення господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назву документу, дату і місце складання, назву підприємства, від імені якого складається документ, зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції, посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що мають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійснені господарської операції.

При цьому колегія суддів апеляційного суду, як і суд першої інстанції, виходить з того, що між позивачем (за договором - клієнт) та ТОВ ХСФ Модус , TOB А-Продакшн та TOB Грейтопт ТЗ (за договором - експедитор) були укладені договори про надання послуг транспортного експедирування, за умовами яких експедитор зобов'язаний надавати клієнту транспортно-експедиторські послуги при перевалці через порт Херсон, порт Очаків експортних вантажів. При чому документом, що підтверджує факт надання послуг, сторони погодились визнавати акт виконаних робіт.

На виконання умов даних договорів між позивачем та ТОВ ХСФ Модус , TOB А-Продакшн та TOB Грейтопт ТЗ були підписані акти виконаних робіт на загальну суму ПДВ 3 200 032,0 грн. в т.ч. за періоди: грудень 2015 року у сумі 1 187 457,0 грн., січень 2016 року у сумі 671 588,0 грн., лютий 2016 року у сумі 365 143,0 грн., червень 2016 року у сумі 975 844,0 грн. (перелік актів виконаних робіт із зазначенням їх реквізитів наведено в акті перевірки).

Пов'язаність отриманих послуг з господарською діяльністю позивача підтверджується наявністю комерційної необхідності з метою виконання позивачем своїх обов'язків за договорами транспортного експедирування №0805-15 від 05.08.2015 року, укладеного з TOB AT Каргілл та №1211/15ДК від 12.11.2015 року, укладеного з TOB Малтюроп Юкрєйн .

Твердження апеляційної скарги про те, що в актах виконаних робіт послуг не зазначено розгорнутої інформації (калькуляції) щодо обсягу наданих послуг, умов їх виконання, колегія суддів відхиляє, оскільки діючим законодавством не встановлено певної типової послідовності та структури проведення транспортно-експедиційних послуг з визначенням орієнтовної вартості кожної з конкретних операцій, що включаються до їх структури. Адже у податкового органу крім актів виконаних робіт було достатньо доказів на підтвердження отримання позивачем таких послуг від ТОВ ХСФ Модус , TOB А-Продакшн та TOB Грейтопт ТЗ , використання їх у власній господарській діяльності, що мало наслідком рух активів ТОВ АП-Транссервіс . Усі ці документи відображені у акті перевірки, а саме: акти надання послуг, податкові накладні, виписки банку, регістри бухгалтерського обліку, картки обліку вантажу, товарно-транспортні накладні, фітосанітарні сертифікати, міжнародні ветеринарні сертифікати, радіоактивні сертифікати, декларації на вантаж, доручення на відвантаження експортного вантажу, висновок фітосанітарної експертизи, акти переваження, накладні (з відмітками Херсонської митниці).

Апеляційний суд погоджується з судом першої інстанції, що надані позивачем акти виконаних робіт (надання послуг) містять всі необхідні реквізити, передбачені ч. 2 ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , а відтак, є належною підставою для віднесення сум вартості відображених цими актами послуг (робіт) до складу витрат та податкового кредиту. Адже зміст даних документів повністю розкриває зміст та обсяг вищевказаних господарських операцій.

Колегія суддів відхиляє посилання апеляційної скарги на те, що угоди позивача із ТОВ ХСФ Модус , TOB А-Продакшн та TOB Грейтопт ТЗ вчинені без мети реального настання правових наслідків, обумовлених ними, з метою завищення витрат.

Так згідно положення частини 1 статті 202 Цивільного кодексу України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Для здійснення своєї господарської діяльності юридичні особи укладають договори, що за змістом є домовленістю, внаслідок якої виникають взаємні права і обов'язки. Укладення договорів купівлі-продажу, поставки товарів, надання послуг, в даному випадку, вже само по собі, є ознакою господарської діяльності.

Відповідно до частини 5 статті 203 Цивільного Кодексу України, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) цієї вимоги є підставою недійсності правочину.

В той же час, Цивільний кодекс України статтею 215 визначає підстави для визнання правочину недійсним. Серед іншого, вказаною нормою передбачено, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна зі сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

За вимогами цивільного законодавства існує презумпція правомірності правочину. Так, частиною 1 статті 204 Цивільного кодексу України встановлено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Водночас, слід наголосити на тому, що відповідно до частини першої статті 207 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Статтею 228 Цивільного кодексу України передбачено, що правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Крім того, суд першої інстанції обґрунтовано послався на те, що поняття правочину, що порушує публічний порядок, розкрито у постанові Пленуму Верховного суду України від 06.11.2009 року №9 Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними . Пункт 18 даної Постанови передбачає перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений статтею 228 Цивільного кодексу України: правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина; правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Таким чином, нікчемними є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або законне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами; правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права, тощо. Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок.

З аналізу наведених правових норм можна дійти висновку, що, відповідно до презумпції правомірності правочину, всі укладені між сторонами правочини є чинними, якщо їх недійсність прямо не встановлена законом (нікчемні правочини). В усіх інших випадках питання про недійсність правочину має бути встановлена судом.

Відповідачем/апелянтом не надано доказів визнання правочинів, укладених між позивачем та його контрагентами недійсними у судовому порядку, як і не обґрунтовано правової позиції, в чому саме полягає порушення публічного порядку сторонами у ході укладення та виконання спірних правочинів.

Як вбачається з Акта перевірки, на час проведення перевірки, а також станом на день розгляду справи відсутні будь-які докази наявності судових рішень, які б набрали законної сили, з приводу незаконних дій контрагентів позивача, пов'язаних із знищенням, пошкодженням майна, незаконним його заволодінням або пов'язаних із порушенням податкового законодавства.

Апелянт стверджує про нереальність господарських операцій, здійснених позивачем та його контрагентами. Проте суди 1-ї та 2-ї інстанцій дослідили питання щодо реальності отримання позивачем послуг від вказаних контрагентів з метою подальшого використання у власній господарській діяльності та дійшли висновку, що факти отримання позивачем транспортно-експедиційних послуг підтверджуються документально, адже господарські операції належним чином відображені у бухгалтерському і податковому обліку та в податковій звітності позивача. Водночас право на формування податкового кредиту по податку на додану вартість підтверджується податковими накладними, належним чином зареєстрованими у відповідному реєстрі.

Також, суди враховують, що на момент укладення правочинів та під час розгляду справи позивач є правоздатною особою і перебуває у якості зареєстрованої особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, що підтверджується випискою з такого реєстру.

В Акті перевірки та апеляційній скарзі немає посилань на те, що установчі документи, свідоцтво про державну реєстрацію та свідоцтво платника податку на додану вартість ТОВ ХСФ Модус , TOB А-Продакшн та TOB Грейтопт ТЗ були скасовані чи визнані недійсними за рішенням суду на момент укладення чи виконання правочинів.

Тобто, на підтвердження своєї позиції відповідачем не надано, як того вимагають положення чинного законодавства України, доказів, які б свідчили про те, що документи, виписані на виконання договорів, були сфальсифікованими.

Більш того, ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 18 жовтня 2017 року було визнано обов'язковою участь та явку представника відповідача/апелянта у судове засідання, яка отримана ГУ ДФС у Херсонській області 2.11.2017 р., проте, представник відповідача у судове засідання не з'явився, про причини неявки апеляційний суд не повідомив.

Відтак, висновок суду першої інстанції про те, що відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не доведений у законний спосіб висновок про укладення позивачем із ТОВ ХСФ Модус , TOB А-Продакшн та TOB Грейтопт ТЗ угод без мети реального настання правових наслідків, є правильним та обґрунтованим.

На підтвердження правомірності свого рішення податковий орган надав суду ухвалу Печерського районного суду від 15.06.2016 року у справі №759/29010/16-к, із змісту якої слідує, що Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснюється досудове розслідування в кримінальному провадженні №12015000000000427, зареєстрованому 15.07.2015 року в ЄРДР за фактами фіктивного підприємництва та легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 205 та ч. 3 ст. 209 КК України. У ході досудового розслідування встановлено, що невстановлені особи з метою прикриття незаконної діяльності, яка направлена на здійснення фінансово-господарських операцій по переказу безготівкових грошових коштів в готівку, формування витрат та податкового кредиту для інших суб'єктів підприємницької діяльності без фактичного здійснення господарських операцій з продажу (придбання) товарів, виконання робіт, надання послуг, документального оформлення безтоварних операцій, створили, придбали та організували діяльність на території м. Києва, Харківської, Дніпропетровської, Запорізької областей та в інших невстановлених досудових слідством місцях ряд суб'єктів господарської діяльності (юридичних осіб), в тому числі ТОВ ХСФ Модус , TOB А-Продакшн та TOB Грейтопт ТЗ .

Проте, суд першої інстанції вірно зазначив, що дана інформація не може слугувати беззаперечним доказом укладення зазначеними підприємствами угод без мети реального настання правових наслідків, оскільки суду не надано жодних доказів причетності посадових осіб ТОВ ХСФ Модус , TOB А-Продакшн та TOB Грейтопт ТЗ до вчинення вказаного злочину, оскільки відсутні вироки щодо вказаних обставин.

Також апеляційний суд звертає увагу на те, що відповідно до ч. 4 ст. 72 КАС України вирок суду у кримінальному провадженні або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою. З цього слідує, що усі інші рішення органів досудового розслідування та суду не можуть слугувати доказом вчинення певною особою злочину чи адміністративного проступку, а також чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

За результатом апеляційного розгляду даної справи колегія суддів дійшла висновку про протиправність податкового повідомлення-рішення від 20.12.2016 року №0002081422 щодо позивача, оскільки воно не ґрунтуються на правильному застосуванні норм матеріального права та прийняте без врахування усіх фактичних обставин.

Відповідно до вимог ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідач, який є суб'єктом владних повноважень, свою позицію не довів та не обґрунтував. Натомість позивач довів протиправність прийнятого відповідачем податкового повідомлення-рішення.

За таких обставин колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність підстав для задоволення позову ТОВ АП-Транссервіс .

Колегія суддів вважає рішення суду першої інстанції правильним і таким, що відповідає вимогам ст. ст. 2, 7, 10, 11, 70, 71 КАС України та не приймає доводи, наведені в апеляційній скарзі про те, що постанова підлягає скасуванню.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та не допустив порушень норм матеріального і процесуального права при вирішенні справи, а наведені в апеляційній скарзі доводи правильність рішення суду не спростовують.

Відтак, апеляційна скарга Головного управління ДФС у Херсонській області задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 184, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, апеляційний суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Херсонській області залишено без задоволення, а постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 10 травня 2017 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення рішення апеляційного суду в повному обсязі.

Головуючий В.О.Скрипченко

Суддя О.О.Димерлій

Суддя Ю.В.Осіпов