Ухвала

від 07.05.2018 по справі 821/400/17

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

07 травня 2018 року

Київ

справа №821/400/17

адміністративне провадження №К/9901/46123/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Хохуляка В.В.,

суддів - Бившевої Л.І., Шипуліної Т.М.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 10.05.2017 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 22.11.2017 у справі №821/400/17 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю АП-Транссервіс до Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ,

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю АП-Транссервіс звернулося до адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 10.05.2017, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 22.11.2017, позовні вимоги - задоволено.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій Головне управління Державної фіскальної служби у Херсонській області 23.03.2018 звернулося з касаційною скаргою до Верховного Суду та заявою про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень.

Ухвалою Верховного Суду від 05.04.2018 касаційну скаргу відповідача було залишено без руху з мотивів її невідповідності вимогам статті 332 КАС України у зв'язку з тим, що наведені відповідачем у заяві про поновлення строку касаційного оскарження підстави визнано судом неповажними; статті 330 Кодексу, оскільки до касаційної скарги не додано документ про сплату судового збору у розмірі та порядку визначеному законом, та надано заявнику строк на усунення вказаних недоліків (терміном у десять днів з моменту отримання копії даної ухвали) протягом якого особа має право вказати інші підстави для поновлення пропущеного строку з наданням доказів на їх підтвердження та надати суду документ про сплату судового збору.

Вказану ухвалу Верховного Суду було вручено представнику заявника 13.04.2018, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №7302603133589.

На виконання вимог ухвали Верховного Суду про залишення касаційної скарги без руху відповідачем, на адресу суду направлено клопотання про продовження відстрочення сплати судового збору, яке мотивовано неможливістю такої сплати у відведений судом строк у зв'язку з тим, що на момент звернення з вказаним клопотанням рахунки Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області , з яких сплачується судовий збір , арештовані. На підтвердження вказаних обставин заявником надано копію службової записки від 23.04.2017 про неможливість сплати судового збору за подання касаційної скарги у даній справі.

Однак, обґрунтованої заяви про поновлення строку касаційного оскарження із зазначенням інших підстав та наданням належних доказів на їх підтвердження, суду не надано .

За змістом пункту 4 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, визнані судом неповажними.

Доводи відповідача щодо поважності підстав пропуску строку касаційного оскарження під час звернення 23.03.2018 до суду з касаційною скаргою зводяться до того, що вперше Головне управління Державної фіскальної служби у Херсонській області подало касаційну скаргу у справі №821/400/17 до Верховного Суду в межах встановленого частиною другою статті 212 КАС України строку на касаційне оскарження, проте ухвалою Верховного Суду від 03.01.2018 вказану касаційну скаргу було повернуто відповідачу з підстав визначених пунктом 1 частини п'ятої статті 332 КАС України, оскільки додана заявником до касаційної скарги копія довіреності не є документом, що посвідчує повноваження представника на здійснення від імені суб'єкта владних повноважень його процесуальних прав та обов'язків.

Головне управління Державної фіскальної служби у Херсонській області вдруге 23.03.2018, тобто після значного спливу часу з моменту повернення вперше поданої касаційної скарги, подало касаційну скаргу у справі №821/400/17 з пропуском встановленого КАС України строку на касаційне оскарження.

В обґрунтування поважності причин пропуску строку відповідач посилається на те, що оскільки вперше касаційну скаргу по даній справі було подано в межах встановленого частиною другою статті 212 КАС України строку на касаційне оскарження, а повернення касаційної скарги заявнику не позбавляє права на повторне звернення до Верховного Суду в межах наданого суб'єкту владних повноважень річного строку, на думку заявника, строк на касаційне оскарження має бути поновлено судом незалежно від причин його пропуску.

Разом з тим, наведені відповідачем у заяві про поновлення строку касаційного оскарження підстави не можуть бути визнані судом поважними, з огляду на наступне.

Статтею 129 Конституції України передбачено, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Відповідно до частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Згідно з частиною першою статті 13 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Враховуючи викладене, особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку, яке повинно бути реалізовано у встановленому вказаним Кодексом порядку.

Згідно з частиною першою статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до пункту шостого частини п'ятої статті 44 КАС України учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.

Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі Перетяка та Шереметьєв проти України від 21.12.2010, заява №45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі Мельник проти України від 28.03.2006, заява №23436/03).

В свою чергу, заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (пункт 109 рішення у справі Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain від 07.07.1989).

Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Підстави пропуску строку касаційного оскарження можуть бути визнані поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо вони пов'язані з непереборними та об'єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання касаційної скарги.

Отже, тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у касаційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку касаційного оскарження з поважних причин.

Повернення касаційної скарги не є поважною причиною пропуску строку касаційного оскарження, оскільки не є такою, що не залежить від волі особи, яка подає касаційну, і не надає такій особі права у будь-який необмежений час після сплину строку касаційного оскарження реалізовувати право на касаційне оскарження судового рішення.

Податковим органом не наведено обґрунтованих доводів та не надано жодних доказів на підтвердження наявності у останнього об'єктивних перешкод, які унеможливили реалізацію права на звернення (після постановлення 03.01.2018 Верховним Судом ухвали про повернення касаційної скарги) до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою в найкоротші строки.

З огляду на те, що наведені податковим органом підстани пропуску строку на касаційне оскарження постанови Херсонського окружного адміністративного суду від 10.05.2017 та ухвали Одеського апеляційного адміністративного суду від 22.11.2017 у справі №821/400/17 визнано судом неповажними, інших підстав для поновлення строку заявником касаційної скарги не наведено, суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 333 КАС України.

Керуючись статтями 169, 248, 332, 333, 355, 359 КАС України, суд -

у х в а л и в:

Відмовити Головному управлінню Державної фіскальної служби у Херсонській області у поновленні строку на касаційне оскарження постанови Херсонського окружного адміністративного суду від 10.05.2017 та ухвали Одеського апеляційного адміністративного суду від 22.11.2017 у справі №821/400/17.

Відмовити Головному управлінню Державної фіскальної служби у Херсонській області у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 10.05.2017 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 22.11.2017 у справі №821/400/17 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю АП-Транссервіс до Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення .

Направити копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

В.В. Хохуляк

Л.І. Бившева

Т.М. Шипуліна

Судді Верховного Суду