Ухвала

від 01.12.2017 по справі 490/10094/17

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №490/10094/17 01.12.2017

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

1 грудня 2017 року м. Миколаїв

Апеляційний суд Миколаївської області

в складі колегії суддів судової палати у кримінальних справах:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3

за участю секретаря ОСОБА_4

розглянула у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 12017150000000865

за апеляційною скаргою представника ТОВ «Ерка» адвоката ОСОБА_5

на ухвалу слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва області від 23 листопада 2017 року

Учасники судового провадження:

прокурор ОСОБА_6

представник ТОВ «Ерка» адвокат ОСОБА_5 .

Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції.

Ухвалою слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва області від 23 листопада 2017 року накладено арешт на вилучене в ході проведеного 10 листопада 2017 року обшуку у нежитлових будівлях, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 , майно (різна документація, фрагменти паперу, пластикові картки та ін.) строком до 07 грудня 2017 року включно.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги.

Апелянт просить ухвалу скасувати та ухвалити нову ухвалу, якою у задоволенні клопотання слідчого про арешт майна відмовити. Зобов`язати слідчого повернути вилучене у ході обшуку майно.

Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.

Апелянт вважає, що ухвала слідчого судді є незаконною, а тому підлягає скасуванню.

Посилається на те, що ухвалу постановлено із порушенням ч.6 ст. 173 КПК України. Слідчий звернулася до суду із клопотанням 13.11.2017 р. Слідчий суддя при постановленні ухвали не дотримався встановленого ч.6 ст. 173 КПК України строку на розгляд клопотання та постановив ухвалу 23.11.2017 р., тобто з порушенням строку на 7 днів.

Зазначає про те, що слідчий суддя постановив ухвалу без наявності достатніх доказів, які б могли підтверджувати обґрунтованість підозри у вчиненні директором ДП «ДГ «Еліта» ОСОБА_7 кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 364 КК України.

Звертає увагу на те, що кримінальне провадження розпочато ще 05.10.2017 р., однак на даний час будь-кому про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 364 КК України, не повідомлено, що вказує на відсутність підстав для арешту майна.

На думку апелянта, обшук проводився з порушенням вимог ч.1 ст. 107 КПК України, оскільки слідчим при проведенні обшуку відмовлено у задоволенні клопотання головного бухгалтера підприємства та адвоката, які були присутні при обшуку, про застосування відео-фіксування обшуку.

Посилається на те, що слідчим суддею не наведено жодного обґрунтування, чому саме вилучені документи є речовими доказами. Слідчий суддя обмежився висновком, що вони мають суттєве значення для встановлення обставин у кримінальному провадженні. У той ж час, ст. 98 КПК України містить вичерпний перелік ознак речових доказів. Суттєве значення для встановлення обставин у кримінальному провадженні не є ознакою для надання майну статусу речового доказу.

Вважає, що вилучені при проведенні обшуку 10.11. 2017 р. документи отримані слідчим не у передбаченому КПК порядку, не відповідають вимогам ст. 84 КПК України та на них відповідно до ч.2 ст. 170 КПК України не може бути накладений арешт.

На думку апелянта, слідчий суддя мав застосувати найменш обтяжливий спосіб арешту, оскільки вилучення всієї первинної документації державного підприємства призвело до надмірного обмеження підприємницької діяльності підприємства.

Зазначає, що слідчий суддя не виконав вимоги ч.1 ст. 100 КПК України, якою передбачено, що речовий доказ, який був наданий стороні кримінального провадження або нею вилучений, повинен бути якнайшвидше повернутий володільцю.

Вважає, що слідчим суддею порушені ст.ст. 2, 7, 132, 170-173 КПК України, ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав та основоположних свобод.

Вважає, що арешт майна при викладених у клопотанні обставинах явно порушує справедливий баланс між інтересами власника майна та завданнями кримінального провадження.

Встановлені слідчим суддею обставини.

Слідчий звернулася до слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва з клопотанням про арешт майна, в якому просила накласти арешт на тимчасово вилучене майно у нежитлових будівлях, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: акти здачі-приймання робіт, товарно-транспортні накладні, копії товарно-транспортних накладних, акти приймання-передачі, калькуляції вартості, додаткові угоди, договір надання послуг по зберіганню майна, договір про надання сільськогосподарських послуг, бланки товарно-транспортних накладних, аркуші паперу з рукописними записами, видаткові накладні, податкові накладні, договір купівлі-продажу, рахунок-фактуру, журнали-ордери, квитанції, специфікації, касові ордери, оборотно-сальдові відомості, договір поставки, договір оренди, фрагменти аркушу паперу, рахунок-фактури, акт звіряння, звітності, копію паспорта, копію ідентифікаційного номеру, рахунки на оплату, податкову накладу, штатний розклад, картонну папку, пластикові банківські картки, чеки, буклети, папки, документи щодо укладених договорів, чекові книжки, банківські документи, звіти про збирання врожаю, печатки, системний блок та ін.

В обґрунтування клопотання слідчий вказала, що СУ ГУ НП в Миколаївській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №12017150000000865 від 05.10.2017 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що директор Державного підприємства «Дослідне господарство «Еліта» Державної установи «Миколаївська державна сільськогосподарська дослідна станція Інституту зрошуваного землеробства Національної академії аграрних наук України» (далі - ДП «ДГ «Еліта») ОСОБА_7 , зловживаючи своїм службовим становищем, за попередньою змовою з директором ТОВ «Едельвейс-2007» ОСОБА_8 організували протиправну діяльність, пов`язану з виведенням бюджетних коштів з ДП «ДГ «Еліта» МДСДС ІЗЗ НААН» шляхом укладення договорів на проведення сільськогосподарських робіт за завищеною вартістю між ДП «ДГ «Еліта» МДСДС ІЗЗ НААН» та низкою підприємств з ознаками фіктивності, підконтрольних ОСОБА_8 , де одними з кінцевих підприємств, з яких здійснюється зняття грошових коштів виступають ТОВ «ВВ Сервіс» , ПП «Кухван», ТОВ «Кристал-КВ», ТОВ «Ерка», ПП «Інтер Сервіс», ПП «Сервіс-Треш» та інші підконтрольні підприємства.

Крім того, за інформацією оперативного підрозділу УСБУ в Миколаївській області, вищевказані особи, перебуваючи у злочинній змові, організували протиправну діяльність, пов`язану з реєстрацією та використанням вищезазначених підприємств з ознаками фіктивності в схемах купівлі-продажу, виробництва сільськогосподарської продукції та продуктів її переробки, з метою незаконного формування податкового кредиту підприємствами експортерами сільгосппродукції, з наступним незаконним відшкодуванням з державного бюджету України та переведення безготівкових коштів у готівку з метою подальшої їх легалізації.

Відповідно до інформації, викладеної в узагальненому матеріалі Державної служби фінансового моніторингу України, з використанням рахунків ПП «Кухван» та ТОВ «ВВ-Сервіс» та за участю фізичної особи - ОСОБА_9 налагоджено схему «конвертації» безготівкових коштів у готівку, спрямовану на приховування джерел походження коштів. Також встановлено, що фінансові операції, пов`язані зі зняттям готівкових коштів з рахунків ПП «Кухван» та ТОВ «ВВ-Сервіс», фізичною особою ОСОБА_9 за період з 17.12.2015 р. по 20.07.2017 р. через каси та банкомати банківських установ, розташовані у м. Миколаєві, на загальну суму 22,40 млн. грн. є такими, що спрямовані на легалізацію (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом (приховування чи маскування джерел походження таких коштів).

10.11.2017 р. на підставі ухвали слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва проведено обшук у нежитлових будівлях за адресою: АДРЕСА_1 , в ході якого було виявлено та вилучено речі та документи, які частково не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку. За такого, згідно ч. 7 ст. 236 КПК України, вони вважаються тимчасово вилученим майном.

Слідчий зазначила, що в ході досудового розслідування необхідно провести огляд та детальний аналіз вищевказаних документів та речей, оскільки на них міститься інформація у паперовому та електронному вигляді, що має значення для досудового розслідування.

Вилучена договірна, бухгалтерська, касова, банківська, звітна документація щодо фінансово-господарської діяльності ТОВ «Ерка» з ДП «ДГ «Еліта», та, в свою чергу ТОВ «Ерка» з ТОВ «Мрія», ТОВ «Кристал-КВ», ПП «Інтер Сервіс», ТОВ «Едельвейс-2007», ПП «Кухван», ТОВ «ВВ-Сервіс» та іншими підконтрольними підприємствами, містить відомості про механізм виведення бюджетних коштів з ДП «ДГ «Еліта» .

Задовольняючи клопотання, слідчий суддя дійшов висновку, що є достатні підстави вважати, що було вчинено кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 364 КК України, а вилучені у нежитлових будівлях за адресою: м. Миколаїв, вул. Морехідна, буд. 1 в/3 документи та речі містять відомості про фінансово-господарську діяльність ТОВ «Ерка» з ДП «ДГ «Еліта» та ТОВ «Ерка» з ТОВ «Мрія», ТОВ «Кристал-КВ», ПП «Інтер Сервіс», ТОВ «Едельвейс-2007», ПП «Кухван», ТОВ «ВВ-Сервіс» та іншими підконтрольними підприємствами. Ці документи та речі мають суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні, відповідають критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, тобто є речовими доказами. У зв`язку із цим, слідчий суддя дійшов висновку, що необхідно клопотання слідчого задовольнити.

Також слідчий суддя зазначив, що під час проведення обшуку вилучено велику кількість документів, системний блок та печатки, які через їх значний обсяг ще не були оглянуті. Визначити, які з них не мають відношення до предмету досудового розслідування, на момент розгляду неможливо. Тому слідчий суддя дійшов висновку, що доцільно визначити строк накладення арешту на вилучене майно до 07 грудня 2017 року включно.

Встановлені судом апеляційної інстанції обставини.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представника ТОВ «Ерка» ОСОБА_5 , на підтримку апеляційної скарги, думку прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, вивчивши надані судом матеріали судового провадження та матеріали кримінального провадження № 12017150000000865, обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступних висновків.

СУ ГУ НП в Миколаївській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 12017150000000865 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 364 КК України, відомості про який внесені до ЄРДР 05.10.2017 р.

Враховуючи надані слідчим дані, апеляційний суд погоджується з висновком слідчого судді про те, що наявні підстави вважати, що було вчинено кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 364 КК України.

10.11.2017 р. на підставі ухвали слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва було проведено обшук у нежитлових будівлях за адресою: АДРЕСА_1 . В ході обшуку виявлено та вилучено речі та документи, які частково не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку: різна документація, фрагменти паперу, пластикові картки та ін.

Як передбачено п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

З огляду на ч.2 ст. 170 КПК України завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Ці вимоги закону враховані при прийнятті слідчим суддею рішення.

На думку апеляційного суду, у клопотанні слідчого міститься достатнє обґрунтування щодо необхідності арешту, та є достатні підстави вважати, що виявлене майно, відповідно до вимог ч. 1 ст. 98 КПК України, є речовим доказом у кримінальному провадженні.

Так, з матеріалів кримінального провадження вбачається, що наявні обґрунтовані підстави вважати, що вилучені у ході обшуку речі мають суттєве для кримінального провадження значення. Вони можуть містити на собі сліди кримінального правопорушення або відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

Апеляційний суд погоджується з висновком слідчого судді, що наявний ризик того, що вилучене майно може бути приховано або знищено, що свідчить про наявність підстав для накладення арешту.

Хоча жодній особі у кримінальному провадженні не повідомлено про підозру у вчиненні злочину, про що зазначає апелянт, але це не є перешкодою для арешту майна, оскільки згідно вимогам ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому п. 1 ч.2 цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Апеляційний суд вважає, що потреби досудового розслідування обґрунтовують застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту вилученого майна.

У ході досудового розслідування є необхідність проведення огляду та аналізу цих речей. Апеляційний суд вважає, що таке обмеження права власності є розумним та співрозмірним із завданням кримінального провадження.

Посилання апелянта про незаконність обшуку є безпідставними, оскільки обшук проведено на законних підставах. Щодо процедури його проведення, то ці доводи у даному провадженні не обговорюються.

Крім того, доводи про порушення слідчим суддею строку розгляду клопотання є безпідставними, оскільки обшук проведено 10.11.2017 р., а клопотання подано до суду 13.11.2017 р., тобто з урахуванням вимог ч. 5 ст. 171 КПК України, у перший робочий день після вилучення майна. Що стосується доводів апелянта про порушення слідчим суддею строку розгляду клопотання про арешт майна, то це не є істотним порушенням вимог КПК, яке б вплинуло на законність прийнятого слідчим суддею рішення.

На думку суду, слідчий суддя правильно визначив спосіб арешту, який не зможе призвести до надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності підприємства чи її зупинення, та встановив конкретний строк, до якого арешт майна триває, і цей строк є розумним.

Доводи апелянта про порушення слідчим суддею ст.ст. 2, 7, 100, 132, 170-173 КПК України, ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод є безпідставними.

Керуючись ст. ст. 407 ч.3, 422 КПК України, суд, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу представника ТОВ «Ерка» ОСОБА_5 , залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва області від 23 листопада 2017 року про накладення арешту на майно - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною та не підлягає оскарженню в касаційному порядку.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3