Ухвала
від 29.11.2017 по справі 14/264-04
ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

29 листопада 2017 року Справа № 14/264-04

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого - суддіГрека Б.М., - (доповідача у справі), суддів :Вовка І.В.,Могил С.К. перевіривши матеріали касаційної скаргиТовариства з обмеженою відповідальністю "Артем-В" на постановуРівненського апеляційного господарського суду від 05.12.2012 у справі№14/264-04 господарського судуВінницької області за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Теркхолдинг" до 1)Державного підприємства Міністерства внутрішніх справ України "Спецсервіс" в особі Вінницької філії державного підприємства Міністерства внутрішніх справ України "Спецсервіс", 2)Товариства з обмеженою відповідальністю "Артем-В" треті особи 1)Товариства з обмеженою відповідальністю "Промхолдинг", 2)Замостянський відділ державної виконавчої служби Вінницького міського управління юстиції, 3)Публічне акціонерне товариство "Райфайзен Банк Аваль" провизнання недійсними прилюдних торгів з реалізації частини будівлі за позовом третьої особи з самостійними вимогами на предмет споруТовариства з обмеженою відповідальністю "Промхолдинг" до 1)Державного підприємства Міністерства внутрішніх справ України "Спецсервіс" в особі Вінницької філії державного підприємства Міністерства внутрішніх справ України "Спецсервіс", 2)Товариства з обмеженою відповідальністю "Артем-В", 3)Замостянський відділ державної виконавчої служби Вінницького міського управління юстиції третя особаПублічне акціонерне товариство "Райфайзен Банк Аваль" провизнання прилюдних торгів такими, що не відбулися, ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Артем-В" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою на постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 05.12.2012 та рішення господарського суду Вінницької області від 04.07.2012 у справі № 14/264-04.

Вищий господарський суд України дійшов висновку про необхідність повернення касаційної скарги з огляду на наступне.

Так, ч. 1 ст. 50 ГПК України встановлено, що процесуальні дії вчиняються у строки, встановлені цим Кодексом.

Відповідно до ст. 110 ГПК України касаційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня набрання рішенням місцевого господарського суду чи постановою апеляційного господарського суду законної сили.

У даному разі оскаржувана постанова апеляційної інстанції згідно з частиною третьою ст. 105 ГПК України набрала законної сили з дня її прийняття (тобто, з 05.12.2012).

Згідно з приписами частини третьої статті 105, статей 51, 110 ГПК України останнім днем для подання касаційної скарги в даному випадку було 25.12.2012.

Товариством з обмеженою відповідальністю "Артем-В" касаційну скаргу було надіслано 08.10.2017 (згідно відбитку штемпеля на поштовому конверті) та зареєстровано Львівським апеляційним господарським судом 11.10.2017 (вх.

№ 29497/17), тобто з пропуском встановленого строку для її подання більше ніж на 4 років.

Як вбачається з клопотання про поновлення строку, скаржником в обґрунтування поважності пропуску строку на оскарження постанови Рівненського апеляційного господарського суду від 05.12.2012 посилається на ту обставину, що Рівненський апеляційний суд не повідомив належним чином Товариство з обмеженою відповідальністю "Артем-В" про час і місце розгляду справи.

Крім того, скаржник стверджує, що йому стало відомо про існування вище вказаної постанови суду лише у 2016 році.

Проте Товариство з обмеженою відповідальністю "Артем-В" навіть після того, як йому стало відомо (30.03.2016) про існування постанови Рівненського апеляційного господарського суду від 05.12.2012, звернувся до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою лише (08.10.2017), тобто зі спливом більше одного року.

Відповідно до ст. 53 ГПК України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Отже, у кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює доводи, що наведені в обґрунтування клопотання про його відновлення, та робить висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку. Клопотання чи заява про відновлення процесуального строку повинна містити роз'яснення причин пропуску і підстави, з яких заявник вважає ці причини поважними. В клопотанні чи заяві повинні бути докази того, що здійснити відповідні процесуальні дії у визначений строк у заявника не було можливості.

Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Пунктом першим статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.

Порушення пункту першого статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод констатував Європейський суд з прав людини у справі "Устименко проти України".

Зокрема, Високий Суд вказав, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (рішення у справі "Рябих проти Росії" (Ryabykh v. Russia), заява № 52854/99, пп. 51 і 52, ECHR 2003-X) (п. 46 рішення).

Суд постановив, що якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності. Хоча саме національним судам, перш за все, належить виносити рішення про поновлення строку оскарження, їх свобода розсуду не є необмеженою. Суди повинні обґрунтовувати відповідне рішення. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків (див. рішення у справі "Пономарьов проти України" (Ponomaryov v. Ukraine), заява № 3236/03, п. 41, від 3 квітня 2008 року) (п. 47 рішення).

Норми ГПК України, встановлюючи строки для подачі скарг, тим самим визначають баланс між принципом правової визначеності, забезпечуючи право на справедливі строки судового розгляду.

Таким чином, наведені скаржником причини пропуску строку на касаційне оскарження не свідчать про відсутність об'єктивної можливості для оскарження у інший (адекватний) строк. Тому у задоволенні клопотання про відновлення строку слід відмовити.

Скаржник, стверджуючи про необізнаність з текстом постанови Рівненського апеляційного господарського суду від 05.12.2012, не додав жодних належних доказів того, що у нього не було можливості ознайомитися зі змістом прийнятого у справі судового рішеня в єдиному державному реєстрі судових рішень, повний текст якого оприлюднено 17.12.2012.

Відтак Вищий господарський суд України не визнає виправданими посилання касатора на необізнаність щодо результатів розгляду даної справи протягом тривалого часу та виходить з того, що немотивоване поновлення строку на касаційне оскарження у даній справі призведе до порушення принципу правової визначеності.

Враховуючи викладене та керуючись п. 5 ч. 1 ст. 111 3 ГПК України, Вищий господарський суд України,

У Х В А Л И В :

Відхилити клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Артем-В" про відновлення пропущеного процесуального строку для подання касаційної скарги.

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Артем-В" на постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 05.12.2012 у справі №14/264-04 повернути скаржнику.

Головуючий - суддя Б. М. Грек

Судді І. В. Вовк

С. К. Могил

СудВищий господарський суд України
Дата ухвалення рішення29.11.2017
Оприлюднено03.12.2017
Номер документу70653963
СудочинствоГосподарське

Судовий реєстр по справі —14/264-04

Ухвала від 29.11.2017

Господарське

Вищий господарський суд України

Грек Б.М.

Судовий наказ від 19.04.2012

Господарське

Господарський суд Вінницької області

Нешик О.С.

Ухвала від 05.12.2012

Господарське

Рівненський апеляційний господарський суд

Сініцина Л.М.

Ухвала від 01.11.2012

Господарське

Рівненський апеляційний господарський суд

Сініцина Л.М.

Ухвала від 10.03.2011

Господарське

Рівненський апеляційний господарський суд

Щепанська Г.А.

Ухвала від 30.05.2012

Господарське

Рівненський апеляційний господарський суд

Щепанська Г.А.

Ухвала від 10.02.2011

Господарське

Рівненський апеляційний господарський суд

Щепанська Г.А.

Ухвала від 13.08.2012

Господарське

Рівненський апеляційний господарський суд

Дужич С.П.

Постанова від 05.12.2012

Господарське

Рівненський апеляційний господарський суд

Сініцина Л.М.

Ухвала від 15.10.2012

Господарське

Рівненський апеляційний господарський суд

Сініцина Л.М.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні