Постанова

від 10.12.2009 по справі 2-а-3428/09

ЛЕБЕДИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 2-а- 3428/ 09

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 грудня 2009 року суддя Л ебединського районного суд у Сумської області Подопри гора Л.І., розглянувши в поряд ку письмового провадження адміністративну справу за п озовом ОСОБА_1 до Управл іння Пенсійного фонду Укра їни в м. Лебедині Сумської об ласті про поновлення проп ущеного строку для звернен ня до адміністративного су ду та стягнення недоплачен ої щомісячної державної с оціальної допомоги за 2007-2009 р оки відповідно до Закону У країни « Про соціальний зах ист дітей війни» ,-

В с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суд у з позовом до Управління Пе нсійного фонду в м. Лебедині Сумської області , в якому про сить зобов' язати відповід ача нарахувати та виплатити йому , як дитині війни, недоп лачену щомісячну державну с оціальну допомогу за період 2007-2009 роки в сумі 3632,90 грн., та зобо в' язати відповідача в подал ьшому проводити такі виплати . Обґрунтовуючи сво ї позовні вимоги позивач по силається на те, що він належ ить до соціальної категорії « Дитина війни» і відповідно до ст.. 6 Закону України « Про соціальний захист дітей вій ни» з 01 січня 2006 року має право на отримання соціальної до помоги в розмірі 30 % від мінім ального розміру пенсії за ві ком. Рішенням Конституційног о Суду України №6-рп/2007 від 09 лип ня 2007 року були визнані таким и, що не відповідають Консти туції України та є неконстит уційними окремі положення З акону України « Про Державни й бюджет України на 2007 рік», яки ми була зупинена дія положе нь Закону України « Про соціа льний захист дітей війни», на підставі яких повинна була б ути нарахована соціальна до помога . Однак в порушення ви мог ст.. 124 Конституції України не здійснено нарахування та виплату зазначеного підвищ ення до пенсії за 2007 рік в сум і 1442,70 грн. Також вважає, що за 2008 р ік йому недоплатили 1211,00 гри вень, оскільки платили допом огу не 30% від мінімального роз міру пенсії за віком, а 10% прож иткового мінімуму осіб, які в тратили працездатність, дев ' ять місяців 2009 року сума н е отриманої соціальної доп омоги становить 979,20 грн.

Позивач до початку судового засідання надав суду заяву про розгляд спр ави за його відсутності, вим оги свої підтримує в повному обсязі.

Представник відповідача Пенсійного Фонду України в м. Лебедині Сумської област і до початку судового засід ання надав суду заяву про р озгляд справи за його відсу тності, прохає суд в задоволе нні позову відмовити. В обґру нтування своїх доводів зазна чив, що рішення Конституційн ого Суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 стосувалось лише Закону України «Про Державн ий бюджет України на 2007 рік», рі шень щодо неконституційност і Закону України «Про Держав ний бюджет України на 2006 рік» К онституційним Судом України не приймалось. Таким чином, на думку відповідачів рішення Конституційного Суду Україн и від 09 липня 2007 року зворотної дії в часі не має, а тому на пер іод до 09 липня 2007 року не поширю ється. В 2008-2009 роках фінансуванн я виплат дітям війни проводи ться на підставі чинного зак онодавства у розмірі 10% від пр ожиткового мінімуму встанов леного для осіб, які втратили працездатність і ці кошти ви плачуються позивачці в повно му обсязі.

Крім того, відповідач вважа є свої дії щодо невиплати поз ивачу доплати до пенсії, пере дбаченої ст. 6 Закону України « Про соціальний захист дітей війни» правомірними через н евизначеність на законодавч ому рівні органу на який пок ладено обов' язок здійсненн я таких виплат особам, які ма ють статус дитини війни, за ра хунок яких коштів повинні зд ійснюватися ці виплати та як ий розмір мінімальної пенсії за віком необхідно застосов увати при обчисленні таких д оплат. При цьому, відповідач з азначив про необґрунтованіс ть доводів позову щодо засто сування до спірних правовідн осин ст.28 Закону України „Про загальнообов' язкове держа вне пенсійне страхування”, о скільки розмір мінімальної п енсії за віком, встановлений абзацом 1 частини 1 цієї статт і застосовується виключно дл я визначення розмірів пенсії , призначених за цим Законом. Також звертає увагу суду н а пропущений позивачем стр ок звернення до адміністра тивного суду.

10 грудня 2009 року була винес ена ухвала про розгляд спр ави в порядку письмового п ровадження.

Судом встановлено позивач має статус «Дитини війни», щ о також підтверджується пе нсійним посвідченням № НОМЕР_1 (а.с.7). Враховуючи заз начений статус позивача, він відповідно до ст.6 Закону Укр аїни „Про соціальний захист дітей війни” має право на отр имання державної соціальної підтримки, а саме підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімал ьної пенсії за віком. Із запе речень відповідача, встанов лено, що відповідач не здійсн ює позивачу зазначених випл ат, посилаючись на відсутніс ть у нього коштів та на невизн аченість розрахункової вели чини (мінімальної пенсії за в іком) для розрахунку підвище нь до пенсії категорії грома дян, які мають статус дітей ві йни.

Виходячи із встановлених о бставин справи та досліджени х доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку про ча сткове задоволення позовних вимог, з наступних підстав.

Відповідно до ст. 6 Закону Ук раїни «Про соціальний захист дітей війни», дітям війни пен сії або щомісячне довічне гр ошове утримання чи державна соціальна допомога, що випла чується замість пенсії, підв ищуються на 30 відсотків мінім альної пенсії за віком.

Згідно ст. 7 Закону України « Про соціальний захист дітей війни», фінансове забезпечен ня державних соціальних гара нтій, передбачених цим Закон ом, здійснюється за рахунок к оштів Державного бюджету Укр аїни.

Конституційний Суд Україн и у п.3 мотивувальної частини р ішення від 03.10.1997 року №4-зп (справ а про набуття чинності Конст итуцією) зазначив: „Конкретн а сфера суспільних відносин не може бути водночас врегул ьована однопредметними норм ативними правовими актами од накової сили, які за змістом с уперечать один одному. Звича йною є практика, коли наступн ий у часі акт містить пряме за стереження щодо повного або часткового скасування попер еднього. Загальновизнаним є те, що з прийняттям нового акт а, якщо інше не передбачено са мим цим актом, автоматично ск асовується однопредметний а кт, який діяв у часі раніше”.

Стосовно позовних вимог що до здійснення позивачеві доп лати до пенсії за 2007 рік, суд вв ажає їх частково підлягаючим и задоволенню, з таких підста в.

Відповідно до п. 12 ст. 71 Закон у України «Про Державний бюд жет на 2007 рік», дію статті 6 Зако ну України «Про соціальний з ахист дітей війни», з урахува нням ст. 111 цього Закону, було зу пинено.

Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 за №6-рп\2007 року, у справі за поданням 46 на родних депутатів України щод о відповідності Конституції України (конституційності) п оложень статей 29, 36 ч. 2 ст. 56, ч. 2 ст. 62, ч. 1 ст. 66, пп. 7, 9, 12, 13,14, 23, 29, 30, 39, 41, 43, 44, 45, 46, ст. 71, ст. ст. 98, 101, 103, 111 Закону України « Про Державний бюджет України на 2007 рік» (справа про соціальн і гарантії громадян), визнано таким, що не відповідає Конст итуції України (є неконститу ційним) положення п. 12 ст. 71 Зако ну України «Про Державний бю джет на 2007 рік», яким зупинено д ію ст. 6 Закону України «Про со ціальний захист дітей війни» , з урахуванням ст. 111 цього Зако ну.

Рішення Конституційного С уду України у цій справі має п реюдиціальне значення для су дів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'яз ку з правовідносинами, які ви никли внаслідок дії положень статей зазначеного закону, щ о визнані неконституційними . Рішення Конституційного Су ду України є обов'язковим до в иконання на території Україн и, остаточним і не може бути ос каржене.

Відповідно до ч.2 ст.152 Консти туції України закони, інші пр авові акти або їх окремі поло ження, що визнані неконститу ційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційн им Судом України рішення про їх неконституційність.

Виходячи з приписів ч.2 ст.152 К онституції України та дати у хвалення рішення Конституці йним Судом України УПФУ в м. Ле бедині Сумської області пов инен був нараховувати та спл ачувати позивачеві доплату д о пенсії, передбачену ст.6 Зако ну України „Про соціальний з ахист дітей війни” з 09.07.2007 року, оскільки з моменту ухваленн я Конституційним Судом Украї ни рішення щодо неконституці йності пункту 12 статті 71 Закон у України „Про Державний бюд жет України”, ця норма втрати ла чинність та не підлягала з астосуванню. Отже, відповіда ч з 09.07.2007 року мав діяти у відпов ідності з приписами діючої н орми ст..6 Закону України „Про соціальний захист дітей війн и”, нараховувати та здійснюв ати позивачу відповідні доп лати.

Що стосується вимог позива ча про зобов'язання відповід ача виплачувати йому в 2008 році щомісячну надбавку до пенсі ї в розмірі 30 % мінімальної пен сії за віком, то суд вважає так і вимоги частково обґрунтова ними, виходячи з наступного.

Відповідно до п.п.41 розділу 2 Закону України „Про Державни й бюджет на 2008 рік та про внесен ня змін до деяких законодавч их актів України” текст стат ті 6 Закону України "Про соціал ьний захист дітей війни" викл адено в наступній редакції. Д ітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону Укр аїни "Про статус ветеранів в ійни, гарантії їх соціально го захисту") до пенсії або що місячного довічного грошов ого утримання чи державної соціальної допомоги, що ви плачується замість пенсії, виплачується підвищення у р озмірі надбавки, встановлено ї для учасників війни. Ветера нам війни, які мають право на о тримання підвищення до пенсі ї або щомісячного довічного грошового утримання чи держа вної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії , відповідно до цього Закону т а Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” дане п ідвищення провадиться за їх вибором згідно з одним із зак онів. Дане підвищення у вище наведеному розмірі позивач у виплачується щомісячно по чинаючи з січня 2008 року.

Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 за №10-рп\200 8 року, у справі за конституцій ними поданнями Верховного Су ду України щодо відповідност і Конституції України (конст итуційності) окремих положен ь ст.65 розділу 1, пунктів 61, 62, 63, 66 ро зділу 2, пункту 3 розділу 3 Закон у України „Про Державний бюд жет України на 2008 рік та про вне сення змін до деяких законод авчих актів України” і 101 наро дних депутатів України щодо відповідності Конституції У країни (конституційності) по ложень ст. 67 розділу 1, п.п. 1-4, 6-22, 24-100 р озділу 2 Закону України „Про Д ержавний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до де яких законодавчих актів Укра їни” (справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України), визнано так им, що не відповідає Конститу ції України (є неконституцій ним) положення п.п.41 розділу 2 За кону України „Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесенн я змін до деяких законодавчи х актів України”.

Рішення Конституційного С уду України у цій справі має п реюдиціальне значення для су дів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'яз ку з правовідносинами, які ви никли внаслідок дії положень статей зазначеного закону, щ о визнані неконституційними . Рішення Конституційного Су ду України є обов'язковим до в иконання на території Україн и, остаточним і не може бути ос каржене.

Виходячи із системного ана лізу зазначених норм законод авства, рішення Конституційн ого Суді України від 22.05.2008 року та приписів ч.2 ст.152 Конституці ї України, суд дійшов висновк у, що з 22.05.2008 року УПФУ в м. Лебеди ні Сумської області повинен був нараховувати та сплачува ти позивачу доплату до пенсі ї, передбачену ст.6 Закону Укра їни „Про соціальний захист д ітей війни” в редакції, яка ді яла до 01.01.2008 року, оскільки з мом енту ухвалення Конституційн им Судом України рішення щод о неконституційності пп..41 роз ділу 2 Закону України „Про Дер жавний бюджет на 2008 рік та про в несення змін до деяких закон одавчих актів України”, ця но рма втратила чинність та не п ідлягала застосуванню. Отже, відповідач з 22.05.2008 року мав дія ти у відповідності з приписа ми діючої норми ст.6 Закону Укр аїни „Про соціальний захист дітей війни”, нараховувати т а здійснювати позивачу допла ту до пенсії у розмірі 30% мінім альної пенсії за віком.

Між тим, до 22.05.2008 року, тобто до ухвалення зазначеного рішен ня Конституційним Судом Укра їни, відповідач, здійснюючи п озивачеві доплати, передбач ені ст.6 Закону України „Про со ціальний захист дітей війни” в редакції від 01.01.2008 року, з урах уванням п.п.41 розділу 2 Закону України „Про Державний бюдже т на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих акті в України”, діяв на підставі т а у відповідності з діючою но рмою зазначених законів, а то му позовні вимоги щодо стягн ення доплати до пенсії у розм ірі 30% мінімальної пенсії за в іком з 01.01.2008 року по 21.05.2008 року задо воленню не підлягають.

Законом України « Про держа вний бюджет на 2009 рік» дію ст.. 6 Закону України « Про соціаль ний захист дітей війни» не зу пинено. Відповідно до ч. 2 ст. 54 З акону України « Про державни й бюджет на 2009 рік» розміри со ціальних державних соціальн их гарантій на 2009 рік, що визнач аються залежно від прожитков ого мінімуму, встановлюються відповідними законами Украї ни, цим Законом, та нормативно - правовими актами Кабінету М іністрів України.

Відповідним законом, який в становлює доплату до пенсії дітям війни є Закон України « Про соціальний захист дітей війни». Таким чином, виходячи із пріоритетності законів н ад підзаконними актами, при в изначені розміру щомісячної державної соціальної допомо ги за період з 01.01.2009 р. територіа льні органи Пенсійного фонду України в 2009 році повинні діят и у відповідності з приписам и діючої норми ст.. 6 Закону Укр аїни « Про соціальний захист дітей війни», а не відповідно до постанови КМУ за № 530 від 28.05.2 008 року.

Відповідно до статті 64 Конс титуції України конституцій ні права і свободи людини і гр омадянина не можуть бути обм ежені, крім випадків, передба чених Конституцією України.

Згідно ч.ч.3 та 4 ст.8 Кодексу ад міністративного судочинств а України звернення до адмін істративного суду для захист у прав і свобод людини і грома дянина безпосередньо на підс таві Конституції України гар антується. Забороняється від мова в розгляді та вирішенні адміністративної справи з м отивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутнос ті законодавства, яке регулю є спірні правовідносини.

Таким чином, доводи відпові дача, в частині неврегульова ності на законодавчому рівні порядку здійснення доплат о собам, які мають статус дітей війни не може бути підставою для їх не здійснення або від мови в задоволенні позову.

Щодо доводів стосовн о відсутності підстав для за стосування до спірних правов ідносин ст.28 Закону України „П ро загальнообов' язкове дер жавне пенсійне страхування” , суд зазначає наступне.

Сторонами по справі не заперечується, що позивач, ві дповідно до ст.6 Закону Україн и „Про соціальний захист діт ей війни” має право на отрима ння доплати до пенсії у розмі рі 30% мінімальної пенсії за ві ком.

За чинним законодавст вом розмір мінімальної пенсі ї за віком визначається лише за правилами, передбаченими ст.28 Закону України „Про зага льнообов' язкове державне п енсійне страхування”, іншого нормативно-правового акта, я кий би визначав цей розмір аб о встановлював інший розмір, немає.

З огляду на викладене, суд вважає необґрунтованими доводи відповідача щодо зас тосування положення ч.3 ст.28 за значеного Закону, з якої випл иває, що мінімальний розмір п енсії за віком, встановлений абзацом 1 частини 1 цієї статт і, застосовується виключно д ля визначення розмірів пенсі ї, призначених згідно з цим За коном, оскільки наявність та кої норми та відсутність інш ого мінімального розміру пен сії за віком не є підставою дл я відмови в реалізації позив ачкою конституційної гаран тії, встановленої ст.46 Констит уції України та права на отри мання доплати до пенсії, пере дбаченої ст.6 Закону України „ Про соціальний захист дітей війни”.

Також, суд відхиляє довод и відповідача щодо не визнач еності на законодавчому рівн і питання відносно органу на який покладено обов' язок з дійснення виплат підвищення до пенсії особам, які мають ст атус дитини війни.

Пенсійний фонд України діє у відповідності до Положенн я Про Пенсійний фонд України , затвердженого Указом Прези дента України від 01.03.2002 року за №121\2001 і здійснює свої повноваж ення на підставі п.15 зазначено го положення через створені в установленому порядку його територіальні управління. В ідповідно до Закону України „ Про загальнообов' я зкове державне пенсійне стра хування” рішення про признач ення та перерахунок пенсій п риймаються управліннями Пен сійного фонду України за міс цем проживання пенсіонерів.

Таким чином, обов' язок по н арахуванню та виплаті доплат и до пенсії позивача, передба ченої ст.6 Закону України „ Про соціальний захист дітей вій ни ” покладено на УПФУ в м. Леб едині Сумської області, за мі сцем проживання позивача.

Крім того, суд вважає безпі дставним посилання відповід ача на відсутність коштів що до забезпечення виплат зазна ченої доплати до пенсії.

Статтею 22 Конституції Укра їни визначено, що конституці йні права і свободи гарантую ться. Таким чином, держава взя ла на себе зобов' язання заб езпечити реалізацію громадя нами своїх конституційних пр ав.

За змістом ч.1 ст.46 Конститу ції України громадяни мають право на соціальний захист, щ о включає право на забезпече ння їх у старості та в інших ви падках, передбачених законом .

Законом України «Про соці альний захист дітей війни» р еалізовано конституційне п раво на соціальний захист гр омадян, які мають статус «дит ини війни», серед яких їм нада но право на отримання 30% допла ти до пенсії.

Відповідно до ч.2 ст.6 Конст итуції України органи законо давчої, виконавчої та судово ї влади здійснюють свої повн оваження у встановлених Конс титуцією межах і відповідно до законів України.

Згідно абз.1 п.1 Положення п ро Пенсійний фонд України, за твердженого Указом Президен та України від 01.03.2002 року за №121/2001 Пенсійний фонд України є цен тральним органом виконавчої влади.

Відповідно до зазначеног о Положення на Пенсійний фон д України покладено обов' яз ок щодо призначення пенсії; п ідготовки документів для її виплати; забезпечення своєча сного і в повному обсязі фіна нсування та виплату пенсій.

Пунктом 1.1 Положення про управління Пенсійного ф онду України в районах, міста х і районах у містах, затвердж еного постановою правління П енсійного фонду України від 30.04.2002 року за №8-2 управління Пенс ійного фонду України у район ах, містах і районах у містах є органами Пенсійного фонду У країни, підвідомчими відпові дно головним управлінням цьо го фонду в Автономній Респуб ліці Крим, областях, містах Ки єві та Севастополі, що разом з цими управліннями утворюют ь систему органів Пенсійного фонду України та мають завда нням - забезпечення признач ення та виплати пенсії.

Отже, обов' язок по нарахуванню та виплати допл ати до пенсії, яка передбачен а Законом України «Про соціа льний захист дітей війни», по кладено саме на органи Пенсі йного фонду України.

Враховуючи, що держ ава взяла на себе обов' язок щодо виплати позивачу 30% допл ати до пенсії та поклала вико нання цього обов' язку на це нтральний орган виконавчої в лади - Пенсійний фонд Украї ни, який діє через свої місцев і органи, що входять в систему його органів, але вони не вчин или жодної дії для нарахуван ня цих коштів та їх виплати, су д вважає, що вони не виконали с воїх повноважень без поважни х причини.

Виходячи із систем ного аналізу приписів Консти туції України та наведених н ормативно-правових актів, су д вважає безпідставними поси лання відповідача на відсутн ість коштів, як на обґрунтува ння правомірності невиконан ня своїх зобов' язань перед позивачем.

Крім того, відпові дачем, в порушення ч.2 ст.71 КАС У країни не доведено та не нада но суду доказів щодо вчиненн я будь-яких дій для забезпече ння виконання покладеного на нього обов' язку щодо нарах ування та виплати позивачці доплати до пенсії у розмірі 30% від мінімальної пенсії за ві ком.

Отже, відсутність коштів у відповідача, який не вчинив жодної дії щодо їх отримання для забезпечення виконання своїх зобов' язань або невик онання іншим органом виконав чої влади свого обов' язку щ одо виділення коштів на здій снення позивачеві виплат, га рантованих йому Конституці єю України, не є підставою для відмови в задоволенні позов у та визнання правомірними д ій або бездіяльності відпові дача.

Доводи відповідача щодо пр опущення позивачем строку з вернення до адміністративно го суду за захистом своїх пор ушених прав є безпідставними , оскільки порушення його пра в тривало в період з 9 липня 200 7 року по 31 грудня 2007 року, з 22 тра вня 2008 року по 31 грудня 2008 року та триває з 01.01.2009 року.

Задовольняючи частково по зовні вимоги, суд виходить з т ого, що вимоги про стягнення з УПФУ в м. Лебедині Сумської об ласті доплати до п енсії у визначеній позивачем грошовій сумі не підлягають задоволенню, оскільки такі в иплати не були йому нарахова ні, а суд не може перебирати на себе функцію здійснення пер ерахунку та нарахування пенс ії замість органу, якому нада ні такі повноваження.

Між тим, виходячи зі змісту позову та для повного захист у прав позивача, за захистом я ких він звернувся до суду, суд вважає необхідним, на підста ві ч.2 ст.11 КАС України, вийти за межі позовних вимог та визна ти протиправною бездіяльніс ть УПФУ в м. Лебедині Сумської області, по не виконанню з 09.07.200 7 по 31.12. 2007року; з 22.05.2008 року та по час прийняття постанови приписі в статті 6 Закону України «Пр о соціальний захист дітей ві йни», яка призвела до поруше ння прав позивача на своєча сне нарахування на отримання доплати до пенсії.

Судові витрати по справі п ідлягають розподілу у відпов ідності до ч.3 ст.94 КАС України.

На підставі викладеного , керуючись ст. 64, 124, 152 Конституці ї України, ст.ст. 3, 6 Закону Укра їни «Про соціальний захист д ітей війни», Законом України « Про виконання рішень та зас тосування практики Європейс ького суду з прав людини» ст.с т.6-14,71, ч.3 ст 122, 159-163 Кодексу адмініс тративного судочинства Укра їни, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вим оги ОСОБА_1 зад овольнити частково.

Визнати протиправною без діяльність Управління Пенсі йного фонду України в м. Лебед ині Сумської області .

Зобов' язати Управління П енсійного фонду України в м. Л ебедині здійснити перерахунок пенсії ОСОБА _1 з підвищенням її на 30% міні мальної пенсії за віком з роз міру, встановленого ч. 1 ст. 28 За кону України „Про загальнооб ов' язкове пенсійне страхув ання” та провести відповідні виплати за 2007 рік з 09 липня по 31 грудня; за 2008 рік з 22 травня по 31 грудня та за 2009 рік з 01 січня п о 01 жовтня , за виключенням с уми фактично проведених випл ат.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державного бю джету України на користь О СОБА_1 витрати зі сплати с удового збору у розмірі 1 грн. 70 коп.

Постанова може бути оскарж ена в апеляційному порядку д о Харківського апеляційного адміністративного суду чере з Лебединський районний суд Сумської області шляхом пода чі заяви про апеляційне оска рження протягом десяти днів з дня її складення в повному о бсязі відповідно до ст.. 160 КАС У країни та наступного подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подання зазначеної заяви, або в поряд ку, передбаченому ч. 5 ст. 186 КАС України.

Суддя