Постанова

від 30.11.2017 по справі 905/1237/17

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

30.11.2017 р. справа №905/1237/17

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя суддіОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 секретар судового засідання за участю представників сторін від позивача від відповідача ОСОБА_4 ОСОБА_5, за наказом ОСОБА_6, за довіреністю розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Металургійний комбінат "Азовсталь", м.Маріуполь Донецької області на рішення господарського суду Донецької області від 15.08.2017 (підписано 21.08.2017 р.) у справі№905/1237/17 (суддя Мельниченко Ю.С.) за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "ВЕЗ "Азов-Схід", м.Маріуполь Донецької області доПриватного акціонерного товариства "Металургійний комбінат "Азовсталь", м.Маріуполь Донецької області простягнення заборгованості за договором суборенди земельної ділянки від 28.05.2002р. в сумі 770443,23 грн., з яких: 733215,92 грн. - заборгованість по орендних платежах, 5374,38 грн. - 3% річних, 31852,93 грн. - пеня

В С Т А Н О В И В:

До господарського суду Донецької області звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю ВЕЗ Азов-Схід з позовною заявою до Приватного акціонерного товариства Металургійний комбінат Азовсталь , якою просило стягнути з Приватного акціонерного товариства Металургійний комбінат Азовсталь на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ВЕЗ Азов-Схід суму заборгованість по орендних платежах у розмірі 733215,92 грн., 3% річних у сумі 5374,38 грн. та 31852,93 грн. пені, а всього 770443,23 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на неналежне (неповне та несвоєчасне) виконання відповідачем зобов'язань зі сплати орендних платежів за договором суборенди земельної ділянки від 28.05.2002р.

Рішенням господарського суду Донецької області від 15.08.2017 у справі №905/1237/17 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕЗ «Азов-Схід» до Приватного акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь» про стягнення заборгованості за договором суборенди земельної ділянки від 28.05.2002 в сумі 770443,23 грн., з яких: 733215,92 грн. - заборгованість по орендних платежах, 5374,38 грн. - 3% річних, 31852,93 грн. - пеня, задоволено частково.

Стягнуто з Приватного акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕЗ «Азов-Схід» заборгованість по орендних платежах в сумі 278682,44 грн., 3% річних в сумі 4979,04 грн., пеню в сумі 19320,27 грн., судовий збір в сумі 11362,73 грн.

Припинено провадження у справі на підставі п. 1 1 ч.1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України в частині стягнення заборгованості зі сплати орендної плати в сумі 454533,48 грн.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Приватне акціонерне товариство «Металургійний комбінат «Азовсталь» звернулось до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, якою просило рішення господарського суду Донецької області від 15.08.2017 у справі №905/1237/17 скасувати, прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог ТОВ ВЕЗ Азов-Схід відмовити у повному обсязі.

Вважає, що судом першої інстанції неправильно застосовані норми матеріального права, а саме ст.ст. 632, 654 Цивільного кодексу України, ст.30 Закону України Про оренду землі, що передбачають встановлення, зміну ціни договору за домовленістю сторін або у випадках встановлених законом застосування ціни, яка встановлюється або регулюється уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування, обставини, що були відсутні у спірних правовідносинах, що є підставою для скасування прийнятого судом рішення. Просить, якщо суд прийде до висновку, про задоволення вимог щодо стягнення пені, то з урахуванням всіх фактичних обставин справи, виходячи з загальних принципів справедливості, добросовісності та розумності, ст. 3. Цивільного кодексу України, в порядку ст. 233 Господарського кодексу України та п. 3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, максимально до 95% зменшити розмір стягуваної суми пені.

Донецьким апеляційним господарським судом апеляційну скаргу прийнято до провадження.

Товариство з обмеженою відповідальністю «ВЕЗ «Азов-Схід» з доводами та вимогами апеляційної скарги не погодилося з підстав, викладених у запереченнях №430/26 від 21.09.2017 на апеляційну скаргу та доповненнях до заперечень №430/30 від 06.10.2017. Рішення суду вважає законним та обґрунтованим, а апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню.

У зв'язку з перебуванням у відпустці члена колегії судді Мартюхіної Н.О., протоколом автоматичної зміни складу колегії суддів від 03.10.2017 сформовано судову колегію у складі: головуючий суддя - Дучал Н.М., судді Сгара Е.В., Склярук О.І.

Розгляд скарги відкладався.

У зв'язку з перебуванням у відрядженні судді Сгари Е.В., перебуванням у відпустці судді Склярук О.І., протоколом автоматичної зміни складу колегії суддів, сформовано колегію у складі: головуючий суддя Дучал Н.М., судді Будко Н.В., Мартюхіна Н.О.

В судових засіданнях представник відповідача наполягав на задоволенні вимог апеляційної скарги, просив її задовольнити, рішення господарського суду Донецької області від 15.08.2017 у справі №905/1237/17 скасувати, прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог ТОВ ВЕЗ Азов-Схід відмовити у повному обсязі.

Представник позивача в судових засіданнях проти задоволення апеляційної скарги заперечував, просив рішення господарського суду Донецької області від 15.08.2017 у справі №905/1237/17 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Згідно з положеннями ст. 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду в повному обсязі.

У відповідності до п.п. 1, 3, частини 2 ст. 129 Конституції України, основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно зі ст. ст. 4-2, 4-3 Господарського процесуального кодексу України - правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом та змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Розглянувши матеріали господарської справи, апеляційну скаргу, заслухавши в судових засіданнях пояснення представників сторін, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, Донецьким апеляційним господарським судом встановлено наступне.

28.05.2002 між Товариством з обмеженою відповідальністю ВЕЗ Азов-Схід (далі - орендар) та Відкритим акціонерним товариством Металургійний комбінат Азовсталь (далі - суборендар) було укладено договір суборенди земельної ділянки (далі - договір), за умовами п. 1 якого, орендар надає, а суборендар приймає у строкове платне користування земельну ділянку території Міськострова у Орджонікідзевському районі м. Маріуполя. Земельна ділянка виділена в натурі (на місцевості) у встановленому законом порядку. У суборенду передається земельна ділянка площею 32,2433 га у Орджонікідзевському районі міста Маріуполя, в тому числі: на земельній ділянці знаходиться цех морських перевезень, вугільний склад ВАТ МК Азовсталь та нежитлові приміщення, згідно затвердженої Технічної документації. На земельній ділянці прокладені такі інженерні комунікації: лінії електромереж 220 В, 110 КВ; залізничні колії; автомобільні проїзди без твердого покриття.

Грошова оцінка земельної ділянки узгоджена рішенням Маріупольської міської ради №708 від 28.09.2000 (зі змінами від 11.01.2002 №1388) та набуває чинності з 01.01.2001. Права третіх осіб на земельну ділянку не існує.

Земельна ділянка надана орендарю за договором оренди, зареєстрованим у Маріупольській міській раді за №461 від 23.05.2002 на підставі рішення Маріупольської міської ради №1381 від 28.12.2001 (п.2.1. договору).

Згідно з п. 2.2. договору земельна ділянка надається суборендарю для реалізації на території Східної промислової зони Спеціальної економічної зони «Азов» затвердженого Радою з питань спеціальних економічних зон та спеціального режиму інвестиційної діяльності в Донецькій області інвестиційного проекту «Будівництво та експлуатація перевантажувального комплексу «Азовсталь» на підставі рішення Маріупольської міської ради №1381 від 28.12.2001, згідно з пунктом 10 Закону України «Про спеціальні економічні зони та спеціальний режим інвестиційної діяльності в Донецькій області» №356-ХІV від 24.12.1998.

Договір укладається на період до державної реєстрації нової юридичної особи - суб'єкта підприємницької діяльності на території СЕЗ «Азов» , згідно затвердженого Радою з питань спеціальних економічних зон та спеціального режиму інвестиційної діяльності в Донецькій області інвестиційного проекту, та діє з моменту його підписання (п. 2.3. договору).

Умовами пункту 3.1. договору (в редакції додаткової угоди від 26.03.2014 до договору суборенди земельної ділянки) визначено, що орендна плата вноситься суборендарем щорічно у розмірі 7,772157 грн. за квадратний метр (без урахування ПДВ. ПДВ справляється згідно до діючого законодавства) на рахунок №26005962492938 у ПАТ ПУМБ м. Донецьк, МФО 334851, отримувач - ТОВ ВЕЗ Азов-Схід , код ЄДРПОУ 31674430. Загальна сума договору складає 3 007 200,00 гривень на рік (з урахуванням ПДВ), та може бути змінена згідно умов цього договору.

Як визначено в пункті 3.2. договору, розмір орендної плати за земельну ділянку змінюється у разі індексації у встановленому законом порядку грошової оцінки. У разі індексації грошової оцінки земель м. Маріуполя, суборендар зобов'язаний вносити орендну плату у новому розмірі з дня індексації на підставі документально підтвердженого письмового повідомлення орендаря.

Відповідно до п.3.3. договору періодичність внесення орендної плати - щомісячно рівними частками. Згідно зі статтями 2, 17, 19 Закону України від 03.07.92р. №253-ХІІ Про плату за землю (у редакції від 19.09.97р. №535/97-ВР), плата за землю справляється у вигляді орендної плати не пізніше 10 числа наступного за звітним місяця.

Розмір орендної плати щорічно переглядається у випадках і з моменту: зміни умов господарювання, передбачених договором; підвищення цін, тарифів тощо, у тому числі внаслідок інфляційних процесів; погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини суборендаря, що підтверджено документально; у разі невиконання Орендарем обов'язку повідомити суборендарю про права третіх осіб на орендовану земельну ділянку; збільшення розмірів грошової оцінки; в інших випадках, передбачених законодавчими актами України (п.3.4. договору).

У разі зміни або індексації грошової оцінки суборендар зобов'язаний пропорційно корегувати орендну плату за земельну ділянку (п. 3.5. договору).

На будь-яку суму орендної плати, яка не була сплачена у строки, визначені цим договором, нараховується пеня у розмірі 0,3 відсотки несплаченої суми, але не більше ніж 120 відсотків діючої на момент платежу облікової ставки Національного банку України за кожний наступний день, доки суму простроченої орендної плати не буде повністю сплачено (пункт 3.6. Договору).

Пунктом 5.2.3. передбачено обов'язок суборендаря, зокрема, у відповідності з пунктом 3.3. цього договору, своєчасно вносити орендну плату.

Цей договір набуває чинності після його підписання сторонами, та державної реєстрації у Маріупольській міській раді (п. 10.1. договору).

У випадках, не передбачених даним Договором, сторони керуються чинним законодавством, а також умовами договору оренди №461 від 23.05.2002р. (п.10.3.).

Даний договір не змінює умов Договору оренди №461 від 23.05.2002р. (п.10.4.).

Договір зареєстрований у Маріупольському міському управлінні земельних ресурсів за №8 від 28.05.2002.

Наявні у справі витяги з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки №32/2/2016 від 19.01.2016 та №471/2/2017 від 13.03.2017 свідчать, що грошова оцінка земельної ділянки кадастровий номер 1412336900:00:001:0027 площею 32,243300 га на 2016р. становить 361,38 грн./кв.м., а на 2017р. - 532,03 грн./кв.м.

Листом №430/04 від 30.01.2017 позивач звернувся до відповідача з повідомленням про зміну з 01.01.2017р. коефіцієнту індексації грошової оцінки землі, збільшення розміру плати за суборенду земельної ділянки згідно договору суборенди від 28.05.2002р., надіславши рахунок на оплату за січень 2017 року на суму 454533,48 грн. Попередив, що у зв'язку зі змінами методики розрахунку нормативно-грошової оцінки земель в населених пунктах, введеної наказом Мінагрополітики України від 25.11.2016р. №489 (набув чинності з 01.01.2017р.) розмір орендної плати у 2017 році, включаючи платіж за січень 2017 р., може бути переглянутий після отримання довідки про нормативну грошову оцінку землі (п. 3.5. договору суборенди).

Листом №0-5-0.32-39/105-17 від 28.02.2017 Відділ Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області у місті Маріуполі повідомив позивача, що станом на 28.02.2017 в Національній кадастровій системі (програмне забезпечення Державного земельного кадастру) земельна ділянка з кадастровим номером 1412336900:00:001:0027 обліковується з цільовим призначенням J 12.08, для розміщення та експлуатації будівель і споруд додаткових транспортних послуг та допоміжних операцій, та запропонував отримати витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки з кадастровим номером 1412336900:00:001:0027, що був отриманий позивачем.

В подальшому, листом вих. №430/10 від 12.04.2017р. позивач звернувся до відповідача з повідомленням про збільшення розміру суборендної плати з 01.03.2017р. за користування орендованою земельною ділянкою до 593874,70 грн. Зазначений лист, отриманий відповідачем 12.04.2017р.

Претензією вих. №430/14 від 27.04.2017р. позивач повідомив ПрАТ МК Азовсталь про наявність заборгованості та просив її погасити. Претензія отримана відповідачем 28.04.2017р. та залишена без відповіді та задоволення.

Перевіривши повноту встановлених судом першої інстанції обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, Донецький апеляційний господарський суд дійшов висновку про необґрунтованість апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.1 Закону України Про оренду землі оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі (ст.2 наведеного Закону).

Договір оренди, згідно з приписами ст.13 Закону України "Про оренду землі", це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до ст. 18 Закону України Про оцінку земель нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться відповідно до державних стандартів, норм, правил, а також інших нормативно-правових актів на землях усіх категорій та форм власності.

Орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. (п.14.1.136 ст.14 Податкового кодексу України)

Відповідно до ч. 3 ст. 201 Земельного кодексу України нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель тощо.

Згідно ст. 274 Податкового кодексу України, ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється у розмірі не більше 3 відсотків від їх нормативної грошової оцінки, для земель загального користування - не більше 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки, а для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки.

Нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати.

Згідно з ч. 1 ст. 15 Закону України "Про оренду землі" істотними умовами договору оренди землі є: об'єкт оренди (місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об'єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об'єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 632 Цивільного Кодексу України у випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.

Сторони у пункті 3.2 договору оренди передбачили, що розмір орендної плати за земельну ділянку змінюється у разі індексації у встановленому законом порядку грошової оцінки. У разі індексації грошової оцінки земель м. Маріуполя, суборендар зобов'язаний вносити орендну плату у новому розмірі з дня індексації на підставі документально підтвердженого письмового повідомлення Орендаря.

За умовами ч. 1 ст. 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом (ч.1 ст. 651 Цивільного кодексу України).

Частиною 3 ст. 15 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що за згодою сторін у договорі оренди землі можуть зазначатися інші умови.

Так, пунктом 3.5. договору суборенди сторонами обумовлено обов'язок суборендаря у разі зміни або індексації грошової оцінки пропорційно корегувати орендну плату за земельну ділянку.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

За умовами ст.ст. 526, 525 Цивільного Кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом

Якщо у зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст. 530 ЦК України).

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 Цивільного кодексу України).

За приписами ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Оскільки пунктом 3.5. договору Суборендар зобов'язався пропорційно корегувати орендну плату земельної ділянки у разі зміни або індексації грошової оцінки землі, а орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є регульованою ціною та змінювалася, позивачем правомірно заявлені вимоги про стягнення заборгованості з орендної плати у розмірі 733215,92 грн.

Відповідно до статті 21 Закону України Про оренду землі орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України ). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Зауваження відповідача, що орендна плата за землю є істотною умовою оренди землі, яка може змінюватись лише шляхом внесення змін до договору в письмовій формі за погодженням сторін, після чого й виникають відповідні права та обов'язки сторін за новими погодженими умовами договору, колегія суддів вважає помилковим з наступних підстав.

Пунктом 3.5 договору суборенди передбачені дві підстави коригування орендної плати при зміні або індексації грошової оцінки землі. Пунктом 6.5 договору суборенди земельної ділянки встановлено, що будь-які зміни або доповнення до цього договору здійснюються у письмовій формі та підписуються належним чином уповноваженими представниками сторін у разі, якщо з будь-яких причин будь-які положення цього договору є недійсними, недіючими, незаконними або такими, що не мають юридичної сили, це не впливає на дійсність або юридичну силу будь-якого або усіх інших положень цього договору.

Тобто, сторони у договорі визначили певний перелік обставин згідно яких зміни, здійснюються у письмовій формі та підписуються належним чином уповноваженими представниками сторін, до яких корегування розміру орендної плати не включено.

Як свідчать матеріали справи, після порушення судом першої інстанції провадження у справі №905/1237/17 відповідачем, Приватним акціонерним товариством Металургійний комбінат Азовсталь було сплачено заборгованість перед ТОВ «ВЕЗ «Азов-Схід» з орендної плати за користування земельною ділянкою за договором суборенди земельної ділянки від 28.05.2002 згідно з рахунком від 30.04.2017р. (за квітень 2017) в сумі 454533,48 грн., що підтверджується банківською випискою від 16.06.2017.

Враховуючи зазначене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про припинення, на підставі п.1 1 ч.1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України, провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення заборгованості зі сплати орендної плати в сумі 454533,48 грн. у зв'язку з відсутністю предмета спору.

Таким чином, сумою заборгованості зі сплати орендної плати за користування земельною ділянкою є 278682,44 грн., вимоги про стягнення якої правомірно задоволені судом.

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача пені у розмірі 31852,93 грн. та 3% річних в сумі 5374,38 грн. за період з 11.06.2016р. по 25.05.2017р., нарахованих за несвоєчасне виконання зобов'язань зі сплати орендної плати за період з травня 2016р. по квітень 2017р., колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає наступне.

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки (ст. 611 Цивільного кодексу України).

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 Цивільного кодексу України).

Статтею 231 Господарського кодексу України визначено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

За приписами статті 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені за прострочку платежу не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Якщо в укладеному сторонами договорі зазначено вищий розмір пені, ніж передбачений у цій нормі, застосуванню підлягає пеня в розмірі згаданої подвійної облікової ставки.

Як вже зазначалося, згідно п. 3.6. договору на будь-яку суму орендної плати, яка не була сплачена у строки, визначені цим договором, нараховується пеня у розмірі 0,3 відсотки несплаченої суми, але не більше ніж 120 відсотків діючої на момент платежу облікової ставки Національного банку України за кожний наступний день, доки суму простроченої орендної плати не буде повністю сплачено.

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до п. 4.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 грудня 2013 року №14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» сплата трьох процентів річних від простроченої суми, так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій, а є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.

Факт прострочення відповідачем виконання зобов'язань зі сплати орендної плати (по визначених позивачем періодах) підтверджується матеріалами справи та не спростований відповідачем.

Позивач правомірно звернувся до суду та має право на нарахування пені та 3% річних.

Разом із тим, як вірно зазначено судом першої інстанції, Указом Президента України Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України №405/2014 "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України".

Законом України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції визначено тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення.

Згідно ст. 1 цього Закону період проведення антитерористичної операції - час між датою набрання чинності Указом Президента України Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України від 14 квітня 2014 року №405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.

Територія проведення антитерористичної операції - територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України від 14 квітня 2014 року №405/2014.

Відповідно до ст. 6 Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції (в редакції від 02.09.2014): під час проведення антитерористичної операції звільнено суб'єктів господарювання, які здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, від сплати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності.

Пунктом 5 ст. 11 Прикінцеві та перехідні положення наведеного Закону, Кабінету Міністрів України у десятиденний строк з дня опублікування цього Закону доручено затвердити перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України від 14 квітня 2014 року N 405/2014, у період з 14 квітня 2014 року до її закінчення.

Відповідно до ст. 1 Закону України Про боротьбу з тероризмом антитерористична операція включає комплекс скоординованих спеціальних заходів, спрямованих на попередження, запобігання та припинення терористичної діяльності, звільнення заручників, забезпечення безпеки населення, знешкодження терористів, мінімізацію наслідків терористичної діяльності. Райони проведення антитерористичної операції визначаються у тому числі керівництвом антитерористичної операції .

Керівником Антитерористичного центру при СБУ виданий Наказ від 07.10.2014р. №33/6/а Про визначення районів проведення антитерористичної операції та термінів її проведення , відповідно до якого районами проведення АТО визначені Донецька та Луганська області з терміном дії з 07.04.2014 року.

Таким чином, проведення антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей з 07.04.2014р. визначено компетентним органом у сфері боротьби з тероризмом.

Відповідно до ст. 2 Закону України Про судоустрій і статус суддів суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Закріплене в ст.4 Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції право суб'єкта господарювання, який проводив та/або проводить свою господарську діяльність на території, де проводилась або проводиться антитерористична операція не може бути ілюзорним та носити декларативний характер. У розумінні положень ст. 58 Конституції України приписи ст. 6 означеного закону відносно звільнення від сплати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності з 14 квітня 2014 року мають ретроспективну дію для розглядуваних правовідносин та не містять жодних виключень щодо їх незастосування.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України №1053-р від 30.10.2014р . був затверджений Перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, до якого включено м. Маріуполь, де знаходиться орендована земельна ділянка та проводить свою господарську діяльність відповідач.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 02.12.2015 №1275-р Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, затверджено новий перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, згідно з додатком, до якого також включено м. Маріуполь, де проводить свою господарську діяльність відповідач. Визнано такими, що втратили чинність розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 р. №1053 Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція ; розпорядження Кабінету Міністрів України від 5 листопада 2014 р. №1079 Про зупинення дії розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 р. №1053 .

Законом України Про внесення змін до Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції щодо безперешкодної діяльності органів місцевого самоврядування №1365-VIII від 17.05.2016, який набрав чинності 08.06.2016р., внесено зміни до статті 6 Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції та викладено в такій редакції: Звільнити суб'єктів господарювання від плати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності в населених пунктах згідно з переліками, передбаченими частиною четвертою статті 4 цього Закону .

Згідно з ч. 4 ст. 4 Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції перелік населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та перелік населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення, затверджуються Кабінетом Міністрів України, який забезпечує своєчасну їх актуалізацію.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 07.11.2014р. №1085-р Про затвердження Переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження , та Переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення затверджений перелік населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження , та перелік населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення, серед яких відсутнє м. Маріуполь.

Згідно ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи. Ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавалися законом як правопорушення.

З урахуванням вищевикладеного, судом правомірно відмовлено позивачеві у задоволенні позовних вимог в частині стягнення пені та 3% річних, нарахованих за несвоєчасну сплату орендної плати за травень 2016р.

Враховуючи відмову у задоволенні позовних вимог в частині стягнення пені та 3% річних, нарахованих за несвоєчасну сплату орендної плати за травень 2016р., судом першої інстанції здійснено перерахунок сум, що вимагаються до стягнення, та обґрунтовано задоволено вимоги позивача про стягнення 3% річних в сумі 4979,04 грн. та пені в сумі 19320,27 грн. за період з 11.07.2016р. по 25.05.2017р.

Відповідач, з посиланням на важке фінансове становище підприємства, погашення основної заборгованості по орендній платі просив суд зменшити розмір пені на 95% від суми, що підлягає стягненню з відповідача.

Згідно ст. 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Відповідно до ст. 233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому мають братися до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Відповідно до п.3 ст.83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право, зокрема, зменшувати у окремих випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

У пункті 3.17.4 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" передбачено, що вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (у тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо. Застосування положень п.3 ст.83 Господарського процесуального кодексу України, встановлення розміру зменшення є правом суду та застосовується ним виходячи з обставин справи, з врахуванням всіх її обставин, та ґрунтуючись на внутрішньому переконанні суду щодо встановлення достатнього розміру неустойки, що підлягає стягненню.

Правовий аналіз наведених вище норм свідчить, що вони не є імперативними.

Матеріалами справи підтверджується факт неналежного (несвоєчасного) виконання відповідачем зобов'язань по сплаті орендної плати за користування земельною ділянкою за договором суборенди земельної ділянки від 28.05.2002.

Взявши до уваги, що сума пені, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача не є надмірно високою, задовольнивши вимоги позивача про стягнення пені частково, суд першої інстанції правомірно відмовив відповідачу у задоволенні клопотання про зменшення пені на 95%.

Суд апеляційної інстанції з тих же підстав залишає клопотання апелянта про зменшення пені на 95% без задоволення, прийнявши також до уваги, що і позивач і відповідач здійснюють діяльність у зоні АТО, а надані до справи документи свідчать про наявність у відповідача прибуткової діяльності за 2016рік.

З огляду на наведене, Донецький апеляційний господарський суд дійшов висновку, що доводи заявника, викладені в апеляційній скарзі не обґрунтовані, не доведені належними та допустимими доказами в розумінні ст.33, ст.34 Господарського процесуального кодексу України.

Твердження заявника апеляційної скарги про порушення і неправильне застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права при прийнятті рішення не знайшли свого підтвердження, в зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування рішення господарського суду Донецької області від 15.08.2017 (підписано 21.08.2017) у справі №905/1237/17 суд апеляційної інстанції не вбачає.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на заявника апеляційної скарги.

Результати апеляційного провадження у справі №905/1237/17 оголошені в судовому засіданні.

Керуючись ст. ст. 49, 91, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Металургійний комбінат "Азовсталь" на рішення господарського суду Донецької області від 15.08.2017 (підписано 21.08.2017) у справі №905/1237/17 залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Донецької області від 15.08.2017 (підписано 21.08.2017) у справі №905/1237/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя Н.М. Дучал

Судді: Н.В. Будко

ОСОБА_3

Надруковано 4 екз.:

1 - позивачу;

1 - відповідачу;

1 - у справу;

1 - ГСДО.