Вирок

від 26.01.2010 по справі 1-24/2010

ІВАНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Іванківський районний суд Київської області

смт. Іванків, вул. Проскури, 14a, 07201, (04591) 5-16-52

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 січня 2010 року Іванківський районний суд Київської області в складі: головуючої - судді Грищенко Т.М., при секретарі - ОСОБА_1, з участю прокурора Іващенка С.А., у відкритому судовому засіданні в смт. Іванків Київської області розглянув кримінальну справу за обвинуваченням ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, працюючого слюсарем з ремонту автомобілів в мостозагоні №2 ВАТ Мостобуд , не одруженого, не військовозобов язаного, дітей на утриманні немає, раніше не судимого, по ч.2 ст. 286 КК України, і

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2, перебуваючи в стані алкогольного сп яніння в порушення вимог п.п. а п. 2.9 Правил дорожнього руху України, 12.07.2009 року близько двох годин ночі, управляючи власним автомобілем НОМЕР_1, рухаючись в с. Луговики Поліського району по вул. 1-го Травня з швидкістю 60 км/год., порушив підпункт б п. 2.3 Правил дорожнього руху України, під час руху виявив неуважність, не простежив за дорожньою обстановкою, а саме за її зміною, відволікся від керування транспортним засобом, не обрав безпечну швидкість руху в темну пору доби і в недостатніх умовах видимості, чим порушив п.12.1 та п. 12.2 Правил, та допустив з їзд на ліве узбіччя дороги і зіткнення з деревом.

В результаті зіткнення пасажир його автомобіля ОСОБА_3 отримала тяжкі тілесні ушкодження у вигляді струсу головного мозку, забійно-рваних ран. закритої травми грудної клітини, закритої травми живота з розривом селезінки, посттравматичного пневмогтораксу, забою нирки та інших менш тяжких ушкоджень.

Допитаний у суді ОСОБА_2 вину свою визнав повністю і суду пояснив, що 12.07.2009 року вони з однокласниками з 12 годин дня святкували п яту річницю випуску з школи. Вдень вони гуляли на природі, а увечері вирішили поїхати в бар в с. Луговики. Він дійсно вживав горілку, але управляв своїм автомобілем легковажно вважаючи, що нічого не трапиться. Вже пізно вночі, десь о першій годині він, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ще двоє однокласників повертались з бару на його автомобілі додому, тому що проживали на одній вулиці. Двоє з них вийшли з автомобіля раніше, а ОСОБА_4 та ОСОБА_3 залишались у автомобілі. Коли вони приїхали до своїх, запропонував їм не йти додому, а ще погулять і покататись. Почав рухатись по вул. 1-го Травня, проїхав з триста метрів з повороту, з їхав на узбіччя і вчинив наїзд на дерево лівою задньою частиною автомобіля. ОСОБА_3 випала з автомобіля. На якийсь час він був повністю шокований і нічого не пам'ятає. Коли прийшов до тями , то побачив, що ОСОБА_3 травмована, лежить на землі і кричить. Коло неї зібрались люди. Приїхала швидка допомога і забрала її до лікарні, а він залишився чекати працівників ДАІ. Зараз він

цілком усвідомив всю тяжкість свого поступку, приносив вибачення сім ї ОСОБА_3 відшкодував 8 тисяч гривень на лікування і готовий відшкодувати затрати на лікування у сумі, яка заявлена ОСОБА_3 відшкодував 8 тисяч гривень на лікування і готовий відшкодувати затрати на лікування у сумі,яка заявлена ОСОБА_3ОСОБА_4 вважає, що моральну шкоду в сумі 500000 гривень він не зможе відшкодувати за все життя, тому просить призначити її у меншій сумі на розсуд суду. Він також згоден з позовом прокурора про відшкодування коштів, затрачених на лікування ОСОБА_3 лікувальних установах.

Крім повного визнання своєї вини підсудним, його вина підтверджується показами потерпілої та свідків, доказами зібраними по даній справі.

Так, потерпіла ОСОБА_3 пояснила, що дійсно 12.07.2009 року в 12 годині вони зібрались з однокласниками в с. Луговики Поліського району відмітити річницю випуску з школи. При цьому, хлопці пили горілку , а дівчата мартіні. У ввечері вирішили поїхати до бару у с.Луговики. Двома автомобілями вони приїхали в село. Пробувши в барі допізна, вони вирішили їхати додому. У той бік села, де проживає вона, вони їхали у п'ятьох на автомобілі ОСОБА_2 Двоє з них вийшли раніше, а до двору ОСОБА_2 вони доїхали з ОСОБА_4 , приятелем ОСОБА_2 Останній пропонував погуляти ще, покататись. Вони з ОСОБА_4 з огляду на його сп яніння, умовляли ОСОБА_2 не їхати далі, але він сердився і наполягав, сказав що буде так як він хоче. Вони з ОСОБА_4 не хотіли залишати його самого , не знайшли приводу вийти з автомобіля і піти додому. ОСОБА_2 почав рух і за триста метрів вона почула удар і втратила свідомість. Коли прийшла до тями, то відчула сильний біль. Швидка допомога відвезла в лікарню. Вона довго лікувалась, їй видалили селезінку. На даний час вона почувається ще погано, відчуває слабкість, запаморочення, головну біль. їй присвоїли другу групу інвалідності. Її рідні, зокрема мати, понесли великі затрати на лікування та має борги, які вона просить відшкодувати в розмірі дійсних затрат -49990,49 гривень. Вона також просить на розсуд суду задовольнити позов в частині відшкодування моральних збитків, тому що вона терпіла сильну біль, переживання, вона втратила роботу, її покинув наречений, її тіло вкрите рубцями і вона вважає себе нікому не потрібною.

Свідок ОСОБА_4 дав суду ті ж показання, що підсудний та потерпіла. Свідок ОСОБА_5, яка є медичним працівником Луговицького ФАПу підтвердила обставини даної дорожно-транспортної події та тяжкість отриманих

потерпілою тілесних ушкоджень.

Вина підсудного також підтверджується протоколом дорожньо-транспортної пригоди від 12.07.2009 року, висновком судово-медичної експертизи 26.10.2009 року згідно з якою встановлено, що потерпіла отримала тяжкі ушкодження, висновком додаткової судово-медичної експертизи відносно окремого тілесного ушкодження, яке віднесене до середньої тяжкості від 14.12.2009 року №72, висновком авто технічної експертизи № 758 від 15.09.2009 року, згідно з якою встановлено, що на момент аварії автомобіль був у технічно справному стані, а також докази оплати витрат на лікування

Оцінюючи добуті докази в сукупності суд вважає їх достатніми для визнання підсудного винним у вчиненні злочину і його дії правильно кваліфіковані органами попереднього слідства по ч.2 ст. 286 КК України за ознаками порушення правил дорожнього руху особою, що керує транспортними засобами, що заподіяло потерпілому тяжке тілесне ушкодження.

При обранні міри покарання суд приймає до уваги ступінь та характер вчиненого злочину, особу підсудного, який по місцю роботи та проживання характеризується позитивно.

Обтяжуючою вину підсудного обставиною суд визнає перебування підсудного в момент вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння. Пом'якшуючими вину підсудного обставинами суд визнає чисто сердечне визнання підсудним своєї вини, розкаяття у вчиненому, часткове відшкодування завданої шкоди.

З огляду на викладене, суд вважає, що підсудному слід обрати покарання у вигляді позбавлення волі з застосуванням додаткового покарання у вигляді позбавлення прав на управління транспортними засобами. Але, приймаючи до ваги пом якшуючі обставини, першу судимість підсудного та готовність підсудного відшкодовувати потерпілій кошти на лікування, суд вважає можливим звільнити його від відбування основного покарання з призначенням іспитового строку та обов язків, встановлених законом.

При цьому, строк покарання підсудному слід обчислювати з моменту приведення вироку до виконання, а міру запобіжного заходу до вступу вироку в іконну силу слід залишити у вигляді підписки про невиїзд з постійного місця проживання.

Цивільний позов в частині відшкодування затрат на лікування слід вдовольнити в повному обсязі на підставі поданих потерпілою доказів, яків підтверджують ці затрати. Щодо відшкодування моральних збитків, то слід визнати, що вони мають місце з огляду на тяжкість отриманих потерпілою тілесних ушкоджень, які завдали їй болю та страждань, з огляду на втрату роботи, пливу даних подій на спосіб життя потерпілої та на її психологічний стан. Але, суд виходить з того, що вказана в позові сума є неспіврозмірною з наслідками та матеріальним станом підсудного, тому задовольняє даний позов частково.

Суд вважає, що слід задовольнити позов прокурора в інтересах держави юдо відшкодування шкоди, завданої лікуванням потерпілої в стаціонарі державних лікувальних закладів.

Керуючись ст.ст. 323-324 КПК України, суд

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_2 по ч.2 ст. 286 КК України до трьох років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на протязі трьох років.

На підставі ст. 75 КК України від відбування основного покарання ОСОБА_2 звільнити і призначити йому двохрічний іспитовий строк та покласти на нього обов язок без повідомлення органів кримінально-виконавчої служби не змінювати місце роботи та проживання і не виїздити за межі України у відповідності з ст. 76 КК України.

Строк покарання обчислювати з моменту приведення вироку до виконання.

Міру запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу залишити засудженому у вигляді підписки про невиїзд з постійного місця проживання. Цивільний позов в частині відшкодування шкоди, завданої лікуванням потерпілої задовольнити повністю. Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 49990,49 грн. матеріальної шкоди.

Позов у частині відшкодування моральної шкоди ,заявлений потерпілою у сумі 500000 грн. слід задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 20 тисяч гривень.

Позов прокурора Іванківської між рай прокуратури в інтересах держави про відшкодування затрат на лікування в стаціонарі лікувальних установ задовольнити. Стягнути з ОСОБА_2 на користь головного фінансового управління Київської облдержадміністрації 4565 грн. 65 коп.

Вирок може бути оскарженим до Апеляційного суду Київської області через Іванківський районний суд Київської області на протязі 15 діб з дня його оголошення.

Суддя: