Постанова

від 04.12.2017 по справі 826/14370/16

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

04 грудня 2017 року № 826/14370/16

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Кармазіна О.А., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу:

за позовомОСОБА_1 Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНРАН-ЗЛК" доУповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Інтеграл-банк" Андронова Олега Борисовича про визнання протиправним та скасування рішення,- В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 та Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕНРАН-ЗЛК" звернулися до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Інтеграл-банк" Андронова Олега Борисовича, в якому просять визнати протиправним та скасувати рішення Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ Інтеграл-Банк про нікчемність договору поруки № 898/8 від 30.04.2015, укладеного між ПАТ Інтеграл-Банк , ОСОБА_1 та ТОВ ЕНРАН-ЗЛК .

В обґрунтування позову зазначається, що 30.04.2015 між ОСОБА_1 (Позивач-1), ТОВ ЕНРАН-ЗЛК (Позивач-2) та Банком укладено договір поруки № 898/8, відповідно до пункту 1 якого Позивач-1 зобов'язується нести перед Банком солідарну з Позивачем-2 відповідальність за виконання останнім зобов'язань по кредитному договору № 898 від 01.03.2011. Згідно із кредитним договором Банк відкрив Позивачу-2 відкличну кредитну лінію заборгованістю по позичковому рахунку не більше 589 726,22 доларів США строком по 04.05.2015.

У позові зазначається, що відповідно до п. 2 договору порукою Позивач-1 забезпечено виконання зобов'язання Позивача-2 в сумі 43 065,00 доларів США; Позивач-1 зобов'язався перерахувати відповідну суму на рахунок Банку в строк не більше 3-х банківських днів з дня пред'явлення Банком вимоги. 05 травня 2015 Банк повідомив Позивача-1 про порушення Позивачем-2 умов кредитного договору та необхідність сплати коштів за договором поруки в сумі 43 065,00 доларів США. В цей же день за розпорядженням Позивача-1 Банк списав на свою користь 43 065,00 доларів США в рахунок погашення заборгованості Позивача-2 за кредитним договором. Таким чином, як зазначається у позові, Позивач-1 виконав свої зобов'язання за договором поруки, за рахунок коштів Позивача-1 було частково погашено заборгованість Позивача-2 перед Банком.

Між тим, як зазначають позивачі, на підставі постанови Правління НБУ від 15.09.2015 № 606 по віднесення Банку до категорії неплатоспроможних Фондом до Банку введено тимчасову адміністрацію на період з 16.09.2015 до 15.12.2015. Надалі, на підставі постанови правління НБУ від 25.11.2015 № 816 у Банку відкликано банківську ліцензію та розпочато процедуру ліквідації.

29.08.2016 та 31.08.2016 на адресу позивачів надійшли повідомлення Відповідача від 23.08.2016 № 02/650 та № 02/646 про нікчемність договору поруки на підставі п. 7 ст. 38 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб .

Вважаючи вказані рішення протиправними, позивачі оскаржили їх до суду, зазначаючи, що у даному випадку жодна із сторін угоди про поруку не отримувала будь-яких переваг, а лише Позивачем-1 забезпечувалось виконання зобов'язань Позивача-2 перед Банком і це зобов'язання було виконано. Договір поруки є стандартним. Позивачі звертають увагу, що повідомлення Відповідача взагалі не містять будь-якого аналізу обставин та будь-якого пов'язаного з цим правового обґрунтування. Позивачі вважають рішення Відповідача безпідставними та необґрунтованими.

Ухвалою судді від 21.09.2016 відкрито провадження у справі та зобов'язано відповідача у визначений строк надати письмові заперечення проти позову та всі матеріали, що були або мали бути взяті до уваги при прийнятті рішення, вчинення дії, допущенні бездіяльності з приводу яких подано позов. Однак, вказані матеріали до суду не були надані.

Під час розгляду справи ухвалою суду від 10.04.2017 повторно зобов'язано відповідача надати до суду рішення про нікчемність договору поруки.

Ухвалою суду від 30.08.2017 року втрете зобов'язано Уповноважену особу Фонду у визначений строк надати заперечення проти позову та всі матеріали, що були або мали бути взяті до уваги при прийнятті рішення, вчиненні дії, допущення бездіяльності з приводу яких було подано позов, а також зобов'язано надати копію рішення щодо нікчемності договору поруки.

Ухвалою суду від 17.10.2017 знову витребувано у Відповідача зазначені вище пояснення та документи.

Ухвалою суду від 01.11.2017 судом вкотре витребувано у Відповідача вищезгадані пояснення і документи.

На підставі ст. 128 КАС України ухвалено про продовження розгляду справи в порядку письмового провадження.

На день прийняття рішення у справі Відповідачем не надано заперечень проти позову та витребуваних матеріалів.

Враховуючи наведене та на підставі ч. 6 ст. 71 та ч. 4 ст. 128 КАС України справу розглянуто на підставі наявних у ній доказів .

Відтак, розглянувши наявні в матеріалах справи документи, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Так, матеріалами справи підтверджуються викладені позивачами обставини укладання кредитного договору, договору поруки та його виконання Позивачем-1 на користь Банку у наведеному вище розмірі, що не спростовано Відповідачем, а також факт отримання позивачами повідомлень Уповноваженої особи Фонду про нікчемність договору поруки на підставі п. 7 ст. 38 вищезгаданого Закону у зв'язку з тим, як зазначено у вказаних повідомленнях, наявністю ознак нікчемності. Між тим, у повідомленнях не зазначено, у чому це полягає, які обставини зумовили такий висновок. У той же час, повідомлення містять твердження в контексті ст. 216 ЦК України щодо наслідків, пов'язаних з нікчемністю правочинів.

Водночас, слід зазначити, що 13.08.2015 року Національним банком України було прийнято постанову № 527/БТ Про віднесення публічного акціонерного товариства Інтеграл-банк до категорії проблемних , якою ПАТ Інтеграл-банк визнано проблемним та запроваджено обмеження у його діяльності.

15.09.2015 Національним банком України було прийнято постанову № 606 Про віднесення публічного акціонерного товариства Інтеграл-банк до категорії неплатоспроможних . Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 16.09.2015 прийнято рішення за № 170 про запровадження строком на три місяці з 16.09.2015 по 15.12.2015 тимчасової адміністрації та призначення на той самий строк уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в ПАТ Інтеграл-банк з делегуванням останній всіх повноважень, визначених ст.ст. 37-39 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб . Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в ПАТ Інтеграл-банк було призначено Андронова Олега Борисовича.

В подальшому Постановою Правління Національного банку України від 25.11.2015 № 816 вирішено відкликати банківську ліцензію та ліквідувати ПАТ Інтеграл-банк , та на підставі цієї Постанови виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 26.11.2015 № 210 Про початок процедури ліквідації ПАТ Інтеграл-банк та делегування повноважень ліквідатора банку , згідно з яким було розпочато процедуру ліквідації ПАТ Інтеграл-банк та призначено уповноваженою особою Фонду на ліквідацію цього Банку Андронова О.Б. строком на період з 27.11.2015 по 26.11.2017 включно.

Інформацію про відкликання банківської ліцензії, ліквідацію банку, делегування повноважень ліквідатора банку та відшкодування коштів вкладникам ПАТ Інтеграл-банк опубліковано в газеті Голос України № 224 (6228) від 02 грудня 2015 року.

На підставі пункту 2 частини п'ятої статті 12, частини першої статті 35, частини п'ятої статті 44, частини третьої статті 48 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб виконавча дирекція Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийняла рішення від 16 листопада 2017 року № 5073 про продовження строків здійснення процедури ліквідації ПАТ ІНТЕГРАЛ-БАНК строком на один рік до 26 листопада 2018 року включно.

Водночас, відповідно до зазначеного рішення продовжено повноваження ліквідатора ПАТ ІНТЕГРАЛ-БАНК , визначені Законом, зокрема, статтями 37, 38, 47-52, 52-1, 53 Закону, в тому числі з підписання всіх договорів, пов'язаних з реалізацією активів банку у порядку, визначеному Законом, окрім повноважень в частині організації реалізації активів банку, провідному професіоналу з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу організації процедур ліквідації неплатоспроможних банків департаменту управління активами Андронову Олегу Борисовичу строком на один рік до 26 листопада 2018 року включно.

Вирішуючи спір по суті, суд зазначає, що відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Законом України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Закон, Закон № 4452-VI) встановлюються правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд), порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, а також регулюються відносини між Фондом, банками, Національним банком України, визначаються повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків.

Відповідно до частини першої статті 3, частини першої статті 4 Закону №4452-VI (в редакції на час вчинення оскаржуваних дій/прийняття оскаржуваних рішень) Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків у випадках, встановлених цим Законом. Основним завданням Фонду є забезпечення функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.

У свою чергу, відповідно до п. 17 ч. 1 ст. Закону уповноважена особа Фонду - працівник Фонду, який від імені Фонду та в межах повноважень, передбачених цим Законом та/або делегованих Фондом, виконує дії із забезпечення виведення банку з ринку під час здійснення тимчасової адміністрації неплатоспроможного банку та/або ліквідації банку.

Виконавча дирекція Фонду делегує та відкликає всі або частину своїх повноважень колегіальним органам та/або уповноваженій особі (кільком уповноваженим особам) Фонду в обсягах, визначеним цим Законом (п. 2 ч. 5 ст. 12 Закону).

Тобто, Фонд, його органи та особи у спірних відносинах здійснюють функції у сфері публічної адміністрації.

Фонд безпосередньо або уповноважена особа Фонду у разі делегування їй повноважень має право повідомляти сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняти дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів (п. 4 ч. 2 ст. 37 у редакції Закону від 04.07.2014 р. № 1586-VII).

Відповідно до ч. 2 ст. 38 Закону протягом дії тимчасової адміністрації Фонд зобов'язаний забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.

Пунктом 7 частини другої статті 38 Закону, на який посилається Відповідач у вищезгаданих повідомленнях, встановлено, що правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з таких підстав, зокрема: банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг) , прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку.

При цьому, відповідно до ч. 4 ст. 38 Закону, Фонд: 1) протягом дії тимчасової адміністрації, а також протягом ліквідації повідомляє сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону , про нікчемність цих договорів та вчиняє дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів; 2) вживає заходів до витребування (повернення) майна (коштів) банку, переданого за такими договорами; 3) має право вимагати відшкодування збитків, спричинених їх укладенням.

З наведеного вбачається, що вчинення вищезгаданого повідомлення та його отримання сторонами правочину породжує для позивачів правові наслідки у сфері публічної адміністрації у зв'язку з діяльністю Уповноваженої особи Фонду (Фонду).

Водночас, наявність в Уповноваженої особи Фонду повноважень щодо перевірки, виявлення нікчемних договорів та повідомлення про це сторонам правочину не є абсолютними, а кореспондуються з обов'язком встановити перед прийняттям рішення обставини, з якими Закон пов'язує нікчемність правочину. Одного лише твердження про нікчемність правочину недостатньо для визнання його таким, оскільки воно, у випадку, який розглядається, нівелюється протилежним твердженням особи про дійсність угод та операцій.

Однак, у вказаних вище повідомленнях не зазначено у чому полягають обставини, які на думку Уповноваженої особи Фонду свідчать про нікчемність договору поруки, та яким чином наведені обставини зумовлюють висновок, передбачений п. 7 ч. 3 ст. 38 Закону.

Доводи, викладені у повідомленнях, є доволі гіпотетичними та неприпустимо спрощеними, висновки відповідача по суті ґрунтуються на припущеннях та недоведених обставинах, що не може бути підставою для прийняття оспорюваних рішень.

Відповідачем не надано доказів, що підтверджують те, що внаслідок укладання та виконання договору поруки від 30.04.2015 № 898/8 банк уклав правочин, умови якого передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку.

Також суд звертає увагу, що договір поруки укладений позивачами і Банком 30.04.2015, списання коштів на виконання договору поруки на користь Банку відбулось 05.05.2015, що не спростовується відповідачем, тобто задовго до віднесення банку до категорії проблемних згідно з постановою Правління НБУ від 13.08.2015, так і до запровадження тимчасової адміністрації 15.09.2015.

Таким чином, рішення Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ Інтеграл-банк викладене у вищезгаданих повідомленнях, які є формою рішення Уповноваженої особи Фонду про нікчемність договору поруки, є безпідставними, протиправними та підлягають скасуванню.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

У даному випадку відповідачем не доведено правомірності своїх дій і рішень, у зв'язку з чим спірні рішення, оформлені повідомленнями, підлягають визнанню протиправними та підлягають скасуванню. У зв'язку із задоволенням позову підлягає поверненню судовий збір.

Керуючись вимогами 69-71, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати рішення Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Інтеграл-банк" Андронова Олега Борисовича, складені у формі повідомлень: № 02/650 від 23.08.2016 та № 02/646 від 23.08.2016 про нікчемність договору поруки № 898/8 від 30.04.2015, укладеного між ПАТ Інтеграл-Банк , ОСОБА_1 та ТОВ ЕНРАН-ЗЛК .

Присудити з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві (код 37993783; адреса: 01601, м. Київ, вул. Терещенківська, 11-А) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ЕНРАН-ЗЛК (код ЄДР 31098968; адреса: 904400, Закарпатська обл., Хустський р-н, м. Хуст, вул. Міська, 4) 1 378,00 (одна тисяча триста сімдесят вісім) гривень на відшкодування судового збору, сплаченого платіжним дорученням № 51 від 12.09.2016.

Присудити з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві (код 37993783; адреса: 01601, м. Київ, вул. Терещенківська, 11-А) на користь ОСОБА_1 (адреса: 03057, АДРЕСА_1; і.н. НОМЕР_1) 551,21 гривень (п'ятсот п'ятдесят одна гривня 21 копійка) на відшкодування судового збору, сплаченого за квитанцією № 140 від 14.09.2016.

Постанова набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України.

Суддя О.А. Кармазін