Рішення

від 27.11.2017 по справі 905/1583/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м.Харків, пр.Науки, 5

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

27.11.2017 Справа №905/1583/15

Господарський суд Донецької області у складі судді Кротінової О.В .,

при секретарі судового засідання Хадієвій М.Ф.,

розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» , м.Київ, ЄДРПОУ 00032112,

до відповідача, Комунального підприємства «ОАЗІС» , м.Донецьк, ЄДРПОУ 32036656,

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, ОСОБА_1 міської ради, м.Краматорськ Донецької області, ЄДРПОУ 26502957,

про звернення стягнення на предмет іпотеки, -

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_2 - за довіреністю;

від відповідача: не з'явився,

від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: не з'явився, -

ВСТАНОВИВ:

На розгляді господарського суду Донецької області знаходиться справа №905/1583/15 за позовом Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» , м.Київ, до відповідача - Комунального підприємства «ОАЗІС» , м.Донецьк, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_1 міської ради, м.Краматорськ Донецької області, про звернення стягнення на предмет іпотеки з визначенням способу реалізації шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження за початковою ціною реалізації, визначеної в ході виконавчого провадження суб'єктом оціночної діяльності відповідно до чинного законодавства України.

З дотриманням приписів ст.2-1 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до Положення про автоматизовану систему документообігу суду, для розгляду справи №905/1583/15 визначено суддю Бокову Ю.В.

Ухвалою суду від 25.08.2015р. даний позов прийнято до розгляду та порушено провадження у справі №905/1583/15.

В подальшому розгляд справи відкладався.

Ухвалою суду від 19.10.2015р. строк розгляду спору продовжено на п'ятнадцять днів на підставі ст. 69 Господарського процесуального кодексу України, за наявності відповідного клопотання позивача.

Ухвалою суду від 02.11.2015р. у справі призначено судову товарознавчу експертизу з метою визначення ринкової вартості переданого в іпотеку за договором №151110Z169 від 09.11.2010р. майна.

Іншою ухвалою господарського суду Донецької області від 02.11.2015р. провадження у справі зупинено до отримання висновку судової товарознавчої експертизи по справі №905/1583/15 та/або повернення матеріалів зазначеної справи з експертної установи.

Матеріали справи №905/1583/15 надіслано Донецькому науково-дослідному інституту судових експертиз (далі - ОСОБА_1 НДІ судових експертиз) для проведення призначеної експертизи із супровідним листом №905/1583/15 від 05.11.2015р.

19.02.2016р. через канцелярію суду від Донецького НДІ судових експертиз надійшов лист №170, відповідно до якого матеріали справи №905/1583/15 повернуто до господарського суду Донецької області без виконання судової експертизи, внаслідок несплати її вартості на підставі рахунку №93 від 12.11.2015р.

Ухвалою суду від 20.04.2016р. провадження у справі поновлено, розгляд справи призначено на 20.04.2016р.

Ухвалою суду від 20.04.2016р. у справі №905/1583/15 повторно призначено судову товарознавчу експертизу, витрати, пов'язані з проведенням судової експертизи, покладено на Публічне акціонерне товариство «Державний експортно-імпортний банк України» , м.Київ, з подальшим розподілом судових витрат під час винесення кінцевого процесуального документа у справі №905/1583/15 відповідно до вимог ст.49 ГПК України.

Іншою ухвалою господарського суду Донецької області від 20.04.2016р. провадження у справі зупинено до отримання висновку судової товарознавчої експертизи по справі №905/1583/15 та/або повернення матеріалів зазначеної справи з експертної установи.

Матеріали справи №905/1583/15 надіслано Донецькому НДІ судових експертиз для проведення призначеної експертизи із супровідним листом №905/1583/15 від 26.04.2016р.

16.08.2016р. через канцелярію суду від Донецького НДІ судових експертиз надійшов лист №583 від 02.08.2016р. про залишення без виконання експертного провадження внаслідок несплати його вартості на підставі рахунку №107 від 10.05.2016р. та повернення матеріалів справи №905/1583/15 до господарського суду Донецької області.

26.12.2016р. викликано представників сторін та третьої особи на 17.01.2017р. для вирішення питання про поновлення провадження у справі №905/1583/15, про що винесено відповідний процесуальний документ.

17.01.2017р. через канцелярію господарського суду Донецької області від позивача надійшло клопотання про відкладення на один місяць розгляду питання щодо поновлення провадження у справі №905/1583/15.

На підставі розпорядження керівника апарату господарського суду Донецької області №01-02/191 від 20.02.2017р., відповідно до п.2.3.50 Положення про автоматизовану систему документообігу суду та Засад використання автоматизованої системи документообігу суду в господарському суді Донецької області, у зв'язку із закінченням повноважень судді Бокової Ю.В., для розгляду справи №905/1583/15 визначено суддю Кротінову О.В. (протокол повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями 20.02.2017р.).

Ухвалою господарського суду Донецької області від 13.03.2017р. справу №905/1583/15 прийнято до свого провадження, поновлено провадження у справі 905/1583/15 за позовом Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» , м.Київ, до відповідача, Комунального підприємства «ОАЗІС» , м.Донецьк, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, ОСОБА_1 міської ради, м.Краматорськ Донецької області, про звернення стягнення на предмет іпотеки та призначено судове засідання.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 18.04.2017р. господарським судом Донецької області призначено судову товарознавчу експертизу у справі №905/1583/15 за позовом Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» , м.Київ, до відповідача, Комунального підприємства «ОАЗІС» , м.Донецьк, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, ОСОБА_1 міської ради, м.Краматорськ Донецької області, про звернення стягнення на предмет іпотеки. Проведення експертизи доручено Одеському науково - дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України (65026, м.Одеса, вул.Ланжеронівська, 21) та постановлено у розпорядження експертної установи надати матеріали справи №905/1583/15.

Провадження у справі №905/1583/15 зупинено до отримання результатів судової товарознавчої експертизи та повернення матеріалів справи до господарського суду Донецької області, про що 18.04.2017р. винесено відповідний процесуальний документ.

Справу скеровано до експертної установи.

19.06.2017р. повернуто матеріали справи №905/1583/15.

Листом господарського суду Донецької області №905/1583/15 від 19.06.2017р. призначено розгляд порушених у листі №17 - 1901 від 15.05.2017р. питань та поновлення провадження по справі №905/1583/15 на 06.07.2017р. об 11:10 год.

Листами господарського суду Донецької області №905/1583/15 від 06.07.2017р., №905/1583/15 від 29.08.2017р., №905/1583/15 від 19.09.2017р. відкладено розгляд порушених у листі №17 - 1901 від 15.05.2017р. питань та поновлення провадження по справі №905/1583/15.

31.10.2017р. від позивача отримано заяву №010-00/4632 від 30.10.2017р. про зменшення позовних вимог та припинення провадження у справі, у якій висловлено вимогу прийняти зменшення позовних вимог на суму пені в розмірі 26 600 640,71грн., нараховану за несвоєчасну сплату кредиту (основного боргу) та процентів за користування кредитом, у справі №905/1583/15 за позовом Публічного акціонерного товариства Державний експертно-імпортний банк України до Комунального підприємства Оазіс , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_1 міська рада, про звернення стягнення на майно; припинити провадження у справі №905/1583/15 у зв'язку з відсутністю предмета спору; повернути з бюджету Публічному акціонерному товариству Державний експортно-імпортний банк України судовий збір у розмірі 73 080,00грн., сплачений при поданні позовної заяви відповідно до платіжного доручення №41454 від 10.08.2015р.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 02.11.2017р. поновлено провадження у справі №905/1583/15 та призначено судове засідання на 27.11.2017р.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на невиконання позичальником своїх зобов'язань за кредитним договором №151110К26 від 05.11.2010р., забезпечених іпотечним договором №151110Z169 від 09.11.2010р., на підставі якого відбулось звернення до відповідача з вимогою дострокового погашення заборгованості, що залишено без задоволення. Відтак, за висновками позивача, з огляду на те, що зобов'язання перед банком за кредитним договором у встановлені строки не виконано, останній має право задовольнити свої вимоги шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором.

Заява №010-00/4632 від 30.10.2017р. розцінена судом як клопотання позивача у порядку ст.22 Господарського процесуального кодексу України, прийнята та справа розглядається з урахуванням її змісту.

14.11.2017р. від позивача отримано пояснення №010-0/1104 від 06.11.2017р., відповідно до яких роз'яснено, що 30.08.2017р. на рахунок Банку у рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №151110К26 від 05.11.2010р. надійшли кошти у сумі 236 459 000,00грн., які, зважаючи на призначення платежу, віднесено на повернення кредиту (ОСОБА_1 міська рада), кошти, що надійшли 11.09.2017р. зараховано на рахунок обліку прострочених процентів, 13.09.2017р. згідно меморіального ордера №540791 кошти в сумі 35 766 395,00грн. повернуто на рахунок №37392010130909 з призначенням платежу згідно службової записки УОЗ від 12.09.2017р. №021-00/2749 (часткове повернення за документом №440975 від 11.09.2017р. сплата процентів за кредитним договором №151110К26 від 05.11.2010р.) та зараховані у повній сумі на рахунок №639990000331 згідно меморіального ордера №179679 від 13.09.2017р. з призначенням платежу - зарахування коштів відповідно до призначення згідно службової записки УОЗ від 12.09.2017р. №021-00/2749 (кредитний договір №151110К26 від 05.11.2010р.) дата валютування 11.09.2017р.

До пояснень додано документи згідно наведеного у них переліку.

Представник позивача у судовому засіданні 27.11.2017р. підтримав заяву №010 - 00 /4632 від 30.10.2017р. про зменшення розміру позовних вимог та припинення провадження у справі; наполягав на прийняті зменшення позовних вимог на суму пені в розмірі 26 600 640,71 грн., нараховану за несвоєчасну сплату кредиту (основного боргу) та процентів за користування кредитом, припиненні провадження у справі №905/1583/15, поверненні з бюджету Публічному акціонерному товариству «Державний експортно-імпортний банк України» судовий збір у розмірі 73080,00 грн., сплачений при поданні позовної заяви відповідно до платіжного доручення №41454 від 10.08.2015р.

Представник відповідача у судове засідання 27.11.2017р. не з'явився, витребувані судом документи не надав.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача у судове засідання не з'явився, витребувані судом документи не надав.

Як зазначено в п.3.12 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.11р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» неявка у судове засідання однієї із сторін, належним чином повідомленої про час та місце цього засідання, не перешкоджає такому переходові до розгляду позовних вимог, якщо у господарського суду відсутні підстави для відкладення розгляду справи, передбачені ч.1 ст.77 ГПК України. При цьому, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Так, враховуючи суть спору, загальну тривалість розгляду справи, а також належне забезпечення з боку суду можливості відповідача та третьої особи для реалізації своїх процесуальних прав, в тому числі шляхом направлення поштою (іншим належним засобом зв'язку) відповідних доказів до суду, з огляду на таке суд дійшов висновку про відсутність підстав для відкладення розгляду справи та існуючою можливість розглянути спір за наявними в справі матеріалами, у цьому судовому засіданні, відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідив матеріали справи та оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд дійшов висновку щодо такого.

Відповідно до ст.ст.4-2, 4-3 Господарського процесуального кодексу України правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом. Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Згідно ст.ст.33-34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона з допомогою належних та допустимих доказів повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

При цьому, згідно із ст.34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Судовими доказами, за визначенням ст.ст.32-36 Господарського процесуального кодексу України, слід вважати документи, які можуть підтвердити або спростувати обставини, що мають значення для правильного рішення справи.

З огляду на приписи п.4 ч.3 ст.129 Конституції України та ст.ст.4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України саме на позивача покладається обов'язок довести за допомогою належних у розумінні ст.34 Господарського процесуального кодексу України доказів наявності підстав для задоволення позову.

За приписом ст.35 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановленні рішенням суду, зокрема, у господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Як свідчать матеріали справи, позивач, Публічне акціонерне товариство «Державний експортно-імпортний банк України» , м.Київ, звертався до господарського суду Донецької області з позовом до ОСОБА_1 міської ради, м.Краматорськ, про стягнення заборгованості в сумі 330582479,48 грн., з яких: 236459000,00 грн. - прострочена заборгованість за кредитом, 31756443,77 грн. - заборгованість по сплаті відсотків, 21397053,17 грн. - пеня за несвоєчасне повернення кредиту, 5203587,54 грн. - пеня за несвоєчасну сплату відсотків за кредитом, 1572448,06 грн. - 3% річних за несвоєчасне погашення кредиту, 319426,86 грн. - 3% річних за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитом, 33874520,08 грн. - інфляційні втрати.

За результатами розгляду даного позову, господарським судом винесено рішення від 24.11.2015р. по справі №905/1586/15, що набрало законної сили та є чинним по теперішній час.

Даним судовим актом позов задоволено частково, стягнуто з ОСОБА_1 міської ради, м. Краматорськ (Донецька область, м.Краматорськ, вул.Транспортна, 2, код ЄДРПОУ 26502957) на користь Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» (03150, м.Київ, вул.Горького, 127, ЄДРПОУ 00032112) 236 459 000,00 грн. - заборгованість за кредитом, 31 756 443,77 грн. - заборгованість по сплаті відсотків, 1572448,06 грн. - 3% річних за несвоєчасне погашення кредиту, 319426,86 грн. - 3% річних за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитом, 33874520,08 грн. - інфляційні втрати, а також судовий збір в розмірі 67 199,55 грн. В решті позовних вимог відмовлено.

У мотивувальній частині рішення встановлено наявність господарських правовідносин між Публічним акціонерним товариством Державний експортно-імпортний банк України (Банк) та ОСОБА_1 міською радою (Позичальник) на підставі кредитного договору №151110К26 від 05.11.2010р., виконання Банком зобов'язань щодо видачі кредиту на підставі цього договору та невиконання, у свою чергу, позичальником зобов'язань у частині своєчасного погашення кредиту та сплати відсотків.

Суд визнав наявною заборгованість ОСОБА_1 міської ради по тілу кредиту та відсоткам у розмірі 236459000,00грн., наявними підстави для нарахування заборгованості за відсотками за період з 01.10.2014р. по 12.08.2015р. відповідно до п.3.5.1 договору у розмірі 31 756 443,77грн., а також на підставі ст.625 Цивільного кодексу України 3% річних у загальній сумі 1 891 874,92 грн. та інфляційних витрат, що становлять 33 874 520,08грн.

У задоволенні позовних вимог в частині стягнення нарахованих сум пені, а саме 26 600 640,71грн., з яких: 21397053,17 грн. - пеня за несвоєчасне повернення кредиту за період 27.12.2014 р.- 31.07.2015р., та 5203587,54 грн. - пеня за несвоєчасну сплату відсотків за кредитом за період 26.08.2014р.- 27.07.2015р., відмолено із застосуванням приписів Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції .

Як свідчать матеріали даної справи, 09.11.2010р. між Публічним акціонерним товариством «Державний експортно-імпортний банк України» (Іпотекодержатель) та Комунальним підприємством Оазіс (Іпотекодавець) укладено іпотечний договір №151110Z169, який посвідчено приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу та зареєстровано в реєстрі за №7369.

Відповідно до п.1.1 іпотечного договору, у редакції договору про внесення змін та доповнень №151110Z169-3 від 18.03.2014р., іпотекою за цим договором забезпечуються вимоги Іпотекодержателя, що випливають з кредитного договору від 05.11.2010р. №151110К26, зі всіма змінами та доповненнями, які укладені та будуть укладені, укладеного між Іпотекодержателем, з однієї сторони та ОСОБА_1 міською радою (Боржник), з іншої сторони, відповідно до якого Іпотекодержатель при виконанні Боржником умов та положень, визначених в кредитному договорі, відкриває відновлювальну кредитну лінію з лімітом заборгованості 350 000 000,00 грн., на умовах, визначених кредитним договором, строком погашення 30 жовтня 2015р., з нарахуванням процентів, комісій та інших платежів у відповідності до умов кредитного договору.

Предметом іпотеки, що є забезпеченням викладених у кредитному договорі зобов'язань Боржника є нерухоме майно-будівлі з надвірними побутовими, загальною площею 41 744,1кв.м., що розташовані за адресою: Донецька область, м.Донецьк, вул.Землянська, б.10а (за переліком згідно визначеного договором), загально вартістю (за даними БТІ) 1 467 250,00грн., згідно звіту про оцінку майна ринкова вартість предмета іпотеки станом на 01.10.2010р. становить 18 326 231,00грн. без ПДВ, за домовленістю сторін заставна вартість предмета іпотеки на дату підписання договору становить 14 660 000,00грн. (п.1.3 іпотечного договору).

Згідно п.1.6 іпотечного договору, у випадку невиконання або неналежного виконання Боржником відповідних положень кредитного договору та/або невиконання або неналежного виконання Іпотекодавцем відповідних положень цього договору, Іпотекодержатель має право отримати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами.

Іпотекодержатель має право за рахунок предмета іпотеки задовольнити у повному обсязі вимоги, що випливають з кредитного договору на момент фактичного задоволення, включаючи проценти, комісії та інші платежі; неустойку, пеню; витрати, пов'язані з пред'явленням вимоги за основним зобов'язанням і зверненням стягнення на предмет іпотеки; витрати на утримання, збереження предмета іпотеки та страхування предмета іпотеки, а також інші збитки, завдані порушенням основного зобов'язання чи умов цього договору (п.2.1.5 договору).

Підпунктом 2.1.10 договору визначено, що у випадку виникнення права звернення стягнення (у тому числі достроково) на предмет іпотеки Іпотекодержатель має право його реалізувати відповідно до чинного законодавства України та цього договору.

Вимагати дострокового виконання зобов'язання, забезпеченого іпотекою за цим договором, а якщо вимога не буде задоволена, достроково звернути стягнення на предмет іпотеки, у порядку, передбаченому п.п.2.1.14 п.2.1 ст.2 цього договору, у разі, зокрема, невиконання та/або неналежного виконання боржником кредитного договору (у тому числі й щодо сплати будь-яких платежів, які повинні здійснюватись відповідно до кредитного договору).

За визначенням п.п.2.1.12 договору Іпотекодержатель має право звернути стягнення на предмет іпотеки, якщо в момент настання терміну виконання Іпотекодавцем та/або Боржником зобов'язання (у тому числі й щодо сплати будь-яких платежів, які повинні здійснюватись відповідно до кредитного договору), забезпеченого іпотекою за цим договором, воно не буде виконано та інших випадках, передбачених чинним законодавством України, цим договором та кредитним договором.

За приписом п.2.1.14 Іподекодержатель має право звернути стягнення на предмет іпотеки, якщо протягом 30-ти денного строку письмова вимога Іпотекодержателя до Іпотекодавця та/або Боржника про усунення порушення зобов'язань за кредитним договором та/або цим договором, з попередженням про звернення стягнення на предмет іпотеки, залишена без задоволення.

Підпунктом 2.2.2 договору передбачено, що Іпотекодержатель зобов'язаний у разі порушення зобов'язань за кредитним договором та/або умов цього договору надіслати Іпотекодавцю та/або Боржнику письмову вимогу про усунення порушень, в якій зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у 30-ти денний строк та попередження про звернення стягнення (у тому числі і дострокове) на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Положення цього пункту не є перешкодою для реалізації права Іпотекодержателя звернутись у будь-який час за захистом своїх порушених прав до суду у встановленому законом порядку.

Відповідно до п.2.4.9 Іпотекодавець зобов'язаний у випадку виникнення у Іпотекодержателя права звернення стягнення на предмет іпотеки - з письмового дозволу Іпотекодержателя реалізувати його відповідно до чинного законодавства України та направити кошти, виручені від його реалізації на цілі, передбачені п.п.2.1.5 п.2.1 ст.2 цього договору.

Взаємні права й обов'язки Іпотекодавця та Іпотекодержателя за цим договором виникають з моменту підписання повноваженими представниками сторін, скріплення печатками сторін та нотаріального посвідчення (п.4.1 іпотечного договору).

За визначенням п.4.2 договору іпотека припиняється у разі, зокрема, припинення зобов'язань боржника за кредитним договором.

У разі невиконання або неналежного виконання Боржником умов кредитного договору та/або порушення Іпотекодавцем обов'язків, встановлених цим договором, Іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання зобов'язання Боржником, а у разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки (п.5.1 договору).

Згідно п.5.2 договору звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду.

За рахунок предмета іпотеки задовольняються вимоги, що випливають з п.п.2.1.5 п.2.1 ст.2 цього договору (п.5.3 іпотечного договору).

Відповідно до п.5.4 договору реалізація предмета іпотеки у разі звернення стягнення на нього за рішенням суду проводиться, якщо інше не передбачено рішенням суду, шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження з дотриманням вимог чинного законодавства України.

Як встановлено п.7.3 іпотечного договору. він набуває чинності з моменту його підписання сторонами, скріплення підписів печатками сторін та нотаріального посвідчення і залишається чинним до повного виконання сторонами зобов'язань за цим договором та/або виконання боржником та/або Іпотекодавцем зобов'язань за кредитним договором.

Листами №195-02/5068 від 23.07.2015р. та №195-02/5069 від 23.07.2015р. Банк звернувся до Боржника та Іпотекодавця відповідно з вимогами про дострокове погашення заборгованості.

Зокрема, листом №195-02/5069 від 23.07.2015р. Банк повідомив Іпотекодавця про невиконання Боржником зобов'язань перед ним щодо погашення заборгованості за кредитним договором, а саме: не погашено кредит (основний борг) та не сплачено проценти за користування кредитом, внаслідок чого у Позичальника утворилась прострочена заборгованість перед Банком за станом на 01.07.2015р., яка становить 289 336 614,32грн., у тому числі пеня 25 442 458,79грн., у зв'язку з чим висунута вимога у тридцяти денний строк усунути порушення зобов'язань та здійснити достроково погашення означеного боргу у повному обсязі. Одночасно попереджено, що у разі, якщо протягом зазначеного строку зобов'язання за кредитним договором не будуть виконані у повному обсязі, Банком будуть вжиті заходи щодо стягнення зазначеної заборгованості у примусовому порядку, у тому числі, але не виключно, шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки за Іпотечним договором.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права і обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також з дій осіб, що не передбачені актами цивільного законодавства , але за аналогією породжують цивільні права і обов'язки.

Згідно із ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання із порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Позика вважається повернутою в момент зарахування грошової суми, що позичалася, на банківський рахунок позикодавця (ч.3 ст.1049 Цивільного кодексу України).

Разом з цим, рішенням господарського суду Донецької області від 24.11.2015р. по справі №905/1568/15, встановлено факт видачі кредиту та невиконання позичальником зобов'язань за кредитним договором №151110К26 від 05.11.2010р., що має преюдиційний характер для цієї справи.

Згідно статті 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Статтею 575 Цивільного кодексу України визначено, що іпотека є окремим видом застав. Іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

Відповідно до ст. 589 Цивільного кодексу України, у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, окремим видом якої є іпотека, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором. Аналогічні за змістом норми містяться в ст.7 Закону України «Про іпотеку» .

Відповідно до статті 1 Закону України "Про іпотеку" та статті 572 Цивільного кодексу України, іпотекою є вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

У розумінні даної статті приведеного Закону іпотекодавець - це особа, яка передає в іпотеку нерухоме майно для забезпечення виконання власного зобов'язання або зобов'язання іншої особи перед іпотекодержателем. Іпотекодавцем може бути боржник або майновий поручитель.

Майновий поручитель - це особа, яка передає в іпотеку нерухоме майно для забезпечення виконання зобов'язання іншої особи-боржника, а іпотекодержатель - кредитор за основним зобов'язанням.

Як встановлено законодавством, і боржник і майновий поручитель є іпотекодавцями у разі, якщо вони надали в іпотеку нерухоме майно з метою забезпечення власного зобов'язання або зобов'язання іншої особи (боржника) перед іпотекодержателем.

У відповідності до ст.3 Закону України "Про іпотеку" іпотекою може бути забезпечене виконання дійсного зобов'язання або задоволення вимоги, яка може виникнути в майбутньому на підставі договору, що набрав чинності; іпотека має похідний характер від основного зобов'язання і є дійсною до припинення основного зобов'язання або до закінчення строку дії іпотечного договору.

Оскільки ОСОБА_1 міської радою до прийняття судового рішення по справі №905/1586/15 не надано доказів погашення заборгованості за кредитним договором, позивачем реалізовано право звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом подання відповідної позовної заяви до суду, як то, зокрема, передбачено безпосередньо п.п.5.2, 5.4 іпотечного договору. Сумою наявної заборгованості за кредитним договором визначено 330 582479,48грн., до складу якої входить 236459000,00грн. - заборгованість за кредитом (основним боргом), 31756443,77грн. - проценти за користування кредитом (основним боргом), 21397053,17грн. - пеня за несвоєчасну сплату кредиту (основного боргу), 5 203587,54грн. - пеня за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитом (основним боргом), 1572448,06грн. - 3% річних у зв'язку з несвоєчасним погашенням кредиту (основного боргу), 319 426,86грн. - 3% річних у зв'язку з несвоєчасною сплатою процентів за користування кредитом (основним боргом), 33874520,08грн. - інфляційні втрати.

Зважаючи на положення ст.1 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст.15, 16 Цивільного кодексу України, ст.20 Господарського кодексу України, можливість задоволення позовних вимог перебуває у залежності від доведеності одночасної наявності таких елементів: захищуваного суб'єктивного права (інтересу) у позивача; порушення означеного ним права чи інтересу з боку відповідача; належність обраного способу захисту (його адекватність характеру правовідносин і здатність відновити порушені права чи інтереси, можливість до застосування за змістом діючого законодавства).

Відсутність або недоведеність позивачем згідно приписів чинного процесуального законодавства належними доказами будь-якого з означених елементів унеможливлює задоволення позовних вимог.

Разом з цим, суд вважає за необхідне зазначити, що наявність права на пред'явлення позову не є безумовною підставою для здійснення судового захисту, а лише однією з необхідних умов реалізації, встановленого вищевказаними нормами, права. Тому, вирішуючи переданий на розгляд господарського суду спір по суті, суд повинен встановити наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист якого подано позов.

Відсутність права на позов у матеріальному розумінні тягне за собою ухвалення рішення про відмову у задоволенні позову, незалежно від інших встановлених судом обставин.

Лише встановивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з'ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорювання і відповідно ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу у захисті, встановивши безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог.

Беручи до уваги зазначені положення чинного законодавства та умови іпотечного договору, право Іпотекодержателя на звернення стягнення на нерухоме майно за відповідним переліком обумовлено наявністю порушення зобов'язання Боржником за кредитним договором №151110К26 від 05.11.2010р., зокрема, щодо належних до сплати Банку грошових коштів.

Так, борг, за своєю суттю є підставою, за наявності якої означене право за іпотечним договором може бути реалізовано позивачем, як похідна вимога, що у свою чергу, за змістом, є встановленням порядку та способу виконання зобов'язання за кредитним договором, а саме за рахунок нерухомого майна шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження.

Одночасно дане є реалізацією права позивача, як Іпотекодержателя, безпосередньо на визначене іпотечним договором нерухоме майно відповідача, як Іпотекодавця.

Як зазначено вище, п.п.2.4.9 іпотечного договору, із виникненням у позивача права звернення стягнення на предмет іпотеки, у відповідача виникає кореспондуючий обов'язок - з письмового дозволу Іпотекодержателя реалізувати предмет іпотеки відповідно до чинного законодавства України та направити кошти, виручені від його реалізації у рахунок задоволення вимог, що випливають з кредитного договору.

Доказів вчинення дій, направлених на виконання даних положень укладеного між сторонами іпотечного договору або, що підтверджують безпосереднє виконання даного зобов'язання, відповідачем суду не надано.

Наразі, ґрунтуючись на приписах ст.35 Господарського процесуального кодексу України, рішенні господарського суду Донецької області від 24.11.2015р. по справі №905/1586/15, а також враховуючи зміст заяви №010-00/4632 від 30.10.2017р., визначена позивачем сума складової боргу, як 21397053,17грн. - пеня за несвоєчасну сплату кредиту (основного боргу), 5203587,54грн. - пеня за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитом (основним боргом), що загалом становить 26600640,71грн., не є дійсною.

При цьому, копії меморіальних ордерів №4346 від 30.08.2017р. на суму 236459000,00грн., №4439 від 11.09.2017р. на суму 31756443,77 грн. , №4440 від 11.09.2017р. на суму 1572448,06 грн., №4441 від 11.09.2017р. на суму 319426,86 грн., №4442 від 11.09.2017р. на суму 33874520,08 грн. разом із поясненнями позивача свідчать, що борг за кредитним договором у розмірі 303 981 838,77грн. погашено.

Беручи до уваги вказані меморіальні ордери вбачається виконання рішення господарського суду Донецької області від 24.11.2015р. по справі №905/1586/15 у частині сплати 236 459 000,00 грн. - заборгованості за кредитом, 31756443,77 грн. - заборгованості по сплаті відсотків, 1572448,06 грн. - 3% річних за несвоєчасне погашення кредиту, 319426,86 грн. - 3% річних за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитом, 33874520,08 грн. - інфляційних витрат.

Відтак, фактично є відсутньою підстава, визначена позивачем у розглядуваній позовній заяві, за наявності якої може бути реалізовано право останнього на звернення стягнення на нерухоме майно, що є предметом іпотеки за іпотечним договором №151110Z169 від 09.11.2010р., та, як наслідок, відсутній обов'язок відповідача відповідати цим майном за означеними зобов'язаннями Боржника.

При цьому, виходячи з приписів п.2.1.5 зазначеного іпотечного договору, п.6.5 кредитного договору №151110К26 від 05.11.2010р., та понесення судових витрат позивачем у ході супроводження та повернення кредиту, а також зважаючи на відсутність доказів їх відшкодування Боржником, суд не може дійти висновку про припинення іпотеки у розумінні п.4.2 іпотечного договору, положень Закону України Про іпотеку , ст.593 Цивільного кодексу України.

Проте, зобов'язання відшкодування Банку судових витрат, зокрема, стягнутих рішенням рішенні господарського суду Донецької області від 24.11.2015р. по справі №905/1586/15, не визначено позивачем як складова підстав позову, а отже не підлягає дослідженню судом у межах справи №905/1583/15.

Таким чином, дослідження обставин справи зумовлює висновок суду про безпідставність заявлених позовних вимог та, як наслідок, про відмову у їх задоволенні.

Стосовно заяви позивача №010-00/4632 від 30.10.2017р. слід зазначити таке.

Що стосується зменшення позовних вимог на суму пені в розмірі 26600640,71грн., нараховану за несвоєчасну сплату кредиту (основного боргу) та процентів за користування кредитом, у справі №905/1583/15 за позовом Публічного акціонерного товариства Державний експертно-імпортний банк України до Комунального підприємства Оазіс , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_1 міська рада, про звернення стягнення на майно.

Як було зазначено вище, позовними вимогами у даній справі є вимоги майнового характеру, що полягають у зверненні стягнення на предмет іпотеки (нерухоме майно згідно приведеного у позові переліку) з визначенням способу реалізації шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження за початковою ціною реалізації, визначеної в ході виконавчого провадження суб'єктом оціночної діяльності відповідно до чинного законодавства України.

Відповідно до п.3.11. постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції збільшено (чи зменшено) може бути лише розмір вимог майнового характеру.

Проте, приведеною заявою вимоги, що є предметом позову не змінено, перелік майна стосовно якого заявлено вимоги не зменшено, а відтак, у розглядуваному випадку, за обставин приведених у зверненні, не відбувається зменшення їх розміру.

З огляду на таке, а також зміст заяви №010-00/4632 від 30.10.2017р., остання не може бути розцінена та прийнята судом як зменшення позовних вимог у приведеній частині.

Разом з цим, керуючись приписами ст.22 Господарського процесуального кодексу України, дане враховано при розгляді справи.

Заява №010-00/4632 від 30.10.2017р. в частині припинення провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору, не підлягає задоволенню, адже, по-перше предмет спору слід відрізняти від предмета позову - певну матеріально-правову вимогу позивача до відповідача.

По-друге, у даному спорі відповідач не є боржником за основним зобов'язанням третьої особи перед позивачем за кредитним договором, а виступив її майновим поручителем, надавши в іпотеку нерухоме майно в забезпечення зобов'язання перед банком.

Отже, спірним у даному випадку є право на звернення стягнення на предмет іпотеки як таке, проте погашення ОСОБА_1 міською радою приведених вище сум заборгованості за кредитним договором № 151110К26 від 05.11.2010р., за викладених вище обставин, не виключає такого права позивача, а лише визначає безпідставність його застосування, тобто не може бути реалізовано за підстав визначених позивачем у розглядуваному позові.

Одночасно клопотання про повернення з бюджету Публічному акціонерному товариству Державний експортно-імпортний банк України судового збору у розмірі 73080,00грн., сплаченого при поданні позовної заяви відповідно до платіжного доручення №41454 від 10.08.2015р., не підлягає задоволенню, зважаючи на не встановлення підстав, з якими Закон України Про судовий збір пов'язує вчинення даної запитуваної процесуальної дії.

Судовий збір, у відповідності до ч.2 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, пункту 4.7. постанови Пленуму ВГСУ "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" №7 від 21.02.2013р., покладається на відповідача, враховуючи, що причиною виникнення спору є невиконання відповідачем іпотечного договору №151110Z169 від 09.11.2010р. на час звернення до суду.

Керуючись ст.ст.4-2, 4-3, 22, 33-38, 43, 49, 75, 77, 82, 84, 85 Господарського процесуального Кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволені позовних вимог Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» , м.Київ, до відповідача - Комунального підприємства «ОАЗІС» , м.Донецьк, про звернення стягнення на предмет іпотеки з визначенням способу реалізації шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження за початковою ціною реалізації, визначеної в ході виконавчого провадження суб'єктом оціночної діяльності відповідно до чинного законодавства України, відмовити.

Стягнути з Комунального підприємства «ОАЗІС» м.Донецька (83031, Донецька область, м.Донецьк, вул.Землянська, буд.10, код ЄДРПОУ 32036656, банківські реквізити не зазначено) на користь Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» (03150, м.Київ, вул.Антоновича, буд.127, код ЄДРПОУ 00032112, банківські реквізити не зазначено) відшкодування сплаченого судового збору у розмірі 73080,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В судовому засіданні 27.11.2017р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня його оголошення. Зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст.ст.84, 85 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено та підписано 04.12.2017р.

Суддя О.В. Кротінова