Рішення

від 29.11.2017 по справі 359/4987/17

БОРИСПІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 359/4987/17

Провадження №2/359/1977/2017

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 листопада 2017 року м. Бориспіль

Бориспільський міськрайонний суд Київської області у складі :

головуючого судді Вознюка С.М.,

при секретарях Пугач Д.О., Тоцької К.О.,

за участю прокурора Кульбачного О.С., представника позивача Мотрича А.С., представника відповідача ОСОБА_2 - адвоката Куксюка А.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом керівника Бориспільської місцевої прокуратури Київської області в інтересах держави в особі Бориспільської районної ради Київської області до ОСОБА_2, ОСОБА_4, приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Поліщук Олени Юріївни, третя особа на стороні позивача: комунальне підприємство Бориспільської районної ради Зубр , треті особи на стороні відповідачів: товариство з обмеженою відповідальністю НТЦ Новитех та товариство з обмеженою відповідальністю Іріко , про визнання угод недійсними, скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, витребування майна з чужого незаконного володіння, -

в с т а н о в и в :

23.06.2017 року керівник Бориспільської місцевої прокуратури Київської області діючи в інтересах держави в особі Бориспільської районної ради Київської області звернувся до Бориспільського міськраойного суду з вказаним позовом, яким просив визнати недійсними рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Поліщук Олени Юріївни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 21.12.2016 (індексні номери рішень: 33077093 та 33076177) щодо державної реєстрації права приватної власності ОСОБА_2 (АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер: НОМЕР_1) на об'єкти нерухомого майна, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_3 (номери запису про право власності: №18194434 від 21.12.2016 та №18193572 від 21.12.2016), крім того витребувати з незаконного володіння ОСОБА_2 приміщення торгового центру (групи приміщень №2, №3, №5, №6, площею 373,3 кв.м.) та офісного центру (групи приміщень №1, №4, площею 352,5 кв.м.) на користь Бориспільської районної ради, які розташовані за адресою: АДРЕСА_3, крім того визнати недійним договір іпотеки №1883 від 28.12.2016, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 та посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Поліщук Оленою Юріївною, зареєстрований в реєстрі за №1883 (номер запису про іпотеку: 18385685 та 18384867; номер запису про обтяження: 18385373 та 18385882), а також стягнути солідарно з відповідачів судові витрати.

В обґрунтування позову прокурор в судовому засіданні зазначив, що звертаючись до суду з вказаною позовною заявою, прокуратура реалізує конституційну функцію представництва інтересів держави в суді в особі Бориспільської районної ради Київської області, як власника приміщення банно-прального комбінату Лотос , який знаходиться за адресою: АДРЕСА_3, та як останніми не вжито належних заходів реагування на виявлене порушення вимог законодавства.

Так Бориспільською місцевою прокуратурою було встановлено, що на підставі рішення Господарського суду Київської області від 17.09.2010 у справі №14/033-09, за територіальною громадою Бориспільського району в особі Бориспільської районної ради визнано право комунальної власності на приміщення банно-прального комбінату Лотос , загальною площею 727,9 кв.м., яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_3. Вказане рішення набуло законної сили підставі постанови Вищого господарського суду України від 24.12.2014. В подальшому, 27.12.2014 здійснено державну реєстрацію права комунальної власності Бориспільської районної ради на вказану будівлю.

Всупереч наявного рішення суду та проведеної реєстрації права власності, 08.11.2016 року державним реєстратором Київської обласної філії КП Солом'янка - Сервіс Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації Горовим Миколою Миколайовичем скасовано реєстрацію права комунальної власності на вказаний об'єкт нерухомого майна. В той же день, державним реєстратором Київської обласної філії КП Солом'янка - Сервіс Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації Тірбахом Станіславом Володимировичем скасовано запис про об'єкт нерухомого майна (цілісний майновий комплекс Банно-пральний комбінат Лотос (А-ІІ), загальною площею 727,9 кв.м., який знаходиться за адресою: АДРЕСА_3.; реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 342811232105) та всі обтяження на майно. Зазначені реєстраційні дії вчинено за заявами представників ТОВ Іріко , ТОВ Марія та ОСОБА_8

В подальшому 08.11.2016 року державним реєстратором КП Центр розвитку та інвестицій Васильківського району Доморацьким Сергієм Володимировичем прийнято заяву та 16.11.2016 зареєстровано право приватної власності ТОВ Іріко на цілісний майновий комплекс Банно-пральний комбінат Лотос , який знаходиться за адресою: АДРЕСА_3; реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1085064232105, дана реєстрація була проведена на підставі документів які фактично не стосуються приміщення цілісного майнового комплексу Банно-пральний комбінат Лотос , що було встановлено вищевказаним рішенням Господарського суду Київської області від 17.09.2010 року. Таким чином, подані представником ТОВ Іріко документи не могли стати підставою для державної реєстрації права приватної власності на такий об'єкт нерухомого майна.

В подальшому, 01.12.2016 державним реєстратором Київської обласної філії КП Солом'янка - Сервіс Дахно Артемом Миколайовичем зареєстровано новий об'єкт нерухомого майна - Торгово-офісний центр (АДРЕСА_3; реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1085064232105; об'єкт нежитлової забудови в процесі поділу).

Згодом, 09.12.2016 державним реєстратором Київської обласної філії КП Солом'янка - Сервіс Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації Дахно А.М., замість одного об'єкта нерухомого майна - торгово-офісного центру (АДРЕСА_3; реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1085064232105), запис про який скасовано, зареєстровано одразу 2 об'єкти: торговий центр (групи приміщень №2, №3, №5, №6; АДРЕСА_3; реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1112399232105) та офісний центр (групи приміщень №1, №4; АДРЕСА_3; реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1112376032105). Право приватної власності на таке майно зареєстровано за ТОВ Іріко .

Згодом, всупереч вимогам ч. 1 ст. 328 ЦК України, на підставі договору купівлі-продажу №1779 від 16.12.2016, ТОВ Іріко відчужено зазначену будівлю на користь ТОВ НТЦ Новитех та проведена державна реєстрація права приватної власності.

Після цього, у зв'язку з укладенням договору купівлі-продажу №1818 від 21.12.2016, право власності на вказаний об'єкт нерухомого майна набув ОСОБА_2, який в свою 28.12.2016 року чергу уклав договір іпотеки №1883 з ОСОБА_4, предметом якого є оспорюване приміщення. Однак, на момент укладення вказаного договору іпотеки, право власності на даний об'єкт нерухомого майна належав не ОСОБА_2, а територіальній громаді Бориспільського району в особі Бориспільської районної ради.

Таким чином, ТОВ Іріко , ТОВ НТЦ Новитех , ОСОБА_2 та ОСОБА_4 безпідставно набували речові права на оспорювані приміщення шляхом вчинення правочинів, які суперечать ЦК України, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, що стало підставою для звернення до суду.

Представник Бориспільської районної ради Київської області Мотрич А.С. в судовому засіданні підтримав позовні вимоги прокурора в повному обсязі та просив їх задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_2 - Куксюк А.Л. в судовому засіданні просив в задоволенні позову відмовити, з тих підстав, що його довіритель набув право власності на оспорювань нерухоме майно в рамках діючого законодавства, підстави для визнання недійсним договору іпотеки та скасування певних реєстраційних дій наразі відсутні.

Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Поліщук О.Ю. в судове засідання не з'явилась, надала суду заперечення в яких зауважила, що вона не є належним відповідачем у справі, тому просила в задоволенні позову в частині позовних вимог щодо неї відмовити.

Відповідач ОСОБА_4 в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, шляхом направлення поштової кореспонденції за його місцем проживання, заперечень по суті позову не надав, явку свого представника не забезпечив.

Представник третьої особина стороні позивача: КП Бориспільської районної ради Зубр Сацик Р.В. в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, в минулих судових засіданнях просив суд позовні вимоги прокурора задовольнити.

Представник третьої особи на стороні відповідача: ТОВ НТЦ Новитех в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином шляхом направлення поштової кореспонденції за його місцем реєстрації юридичної особи, заперечень по суті позову не надало.

Представник третьої особи на стороні відповідача: ТОВ Іріко - Єркін М.М. в судовому засіданні просив в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Суд заслухавши пояснення сторін по справі, дослідив, оцінив та проаналізував в сукупності всі зібрані докази, і пришов до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Під час судового засідання встановлено, що рішенням Господарського суду Київської області від 17.09.2010 року в справі № 14/033-09, яке залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 27.07.2011 року, а в подальшому 24.12.2014 року залишеним без змін постановою Вищого господарського суду України задоволено позов Бориспільського міжрайонного прокурора Київської області в інтересах держави в особі Бориспільської районної ради Київської області та визнано незаконним та скасовано рішення виконавчого комітету Бориспільської міської ради Київської області (ідентифікаційний код 33003375) № 276 від 24.03.2009 року Про оформлення права власності ТОВ Іріко на цілісний майновий комплекс банно-пральний комбінат Лотос , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2; визнано недійсним договір купівлі-продажу цілісного майнового комплексу - банно-пральний комбінат Лотос від 24.04.2009 року, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю Іріко (ідентифікаційний код 20581476) та Товариством з обмеженою відповідальністю Марія (ідентифікаційний код 13728358), який посвідчено приватним нотаріусом Бориспільського міського нотаріального округу Київської області Дідок В.В. та зареєстрований в реєстрі за № 880; визнано право власності за територіальною громадою Бориспільського району Київської області в особі Бориспільської районної ради Київської області (ідентифікаційний код 04054837) на приміщення банно-прального комбінату Лотос , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3;витребувано у Товариства з обмеженою відповідальністю Марія (ідентифікаційний код 13728358) на користь територіальної громади Бориспільського району Київської області в особі Бориспільської районної ради Київської області (ідентифікаційний код 04054837) приміщення банно-прального комбінату Лотос , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 (а.с.13-20, 21-24, 25-27).

В ході винесення судового рішення Господарського суду Київської області від 17.09.2010 року в справі № 14/033-09, судом встановлені наступні обставини.

Рішенням 15 сесії Київської обласної ради 21 скликання від 21.12.1993 передано з обласної комунальної власності до комунальної власності Бориспільського району Державне комунальне виробничо-комерційне підприємство побутового обслуговування населення за адресою: АДРЕСА_4.

29.03.1996 між Представництвом Фонду державного майна України в Бориспільському районі (продавець) та товариством покупців підприємства банно-прального комбінату "Лотос" (покупець) укладений договір купівлі-продажу державного майна при викупі № 4, згідно з яким товариство покупців набуло право власності на державне майно - цілісний майновий комплекс банно-прального комбінату "Лотос", який знаходиться за адресою: АДРЕСА_4.

На виконання умов вказаного договору складений акт передачі майна державного комунального підприємства банно-прального комбінату "Лотос" від 21.08.1996, згідно з яким покупцю передано майно без приміщення.

На підставі договору купівлі-продажу №4 від 29.03.1996 товариству покупців видано свідоцтво про право на власність №4 від 21.08.1996 на майно комунального підприємства банно-пральний комбінат "Лотос".

03.04.1996 між представництвом Фонду державного майна України в Бориспільському районі та товариством покупців членів трудового колективу підприємства "Лотос" укладений договір купівлі-продажу патенту на право оренди будівлі (спірного приміщення).

31.10.1996 товариству покупців членів трудового колективу підприємства банно-прального комбінату видано патент №4 на право оренди спірної будівлі.

За результатами проведених 22.08.1996 зборів товариства покупців членів трудового колективу банно-прального комбінату "Лотос" (засновників ТОВ "Іріко") вирішено сформувати статутний фонд ТОВ "Іріко" шляхом внесення до нього майна цілісного майнового комплексу банно-прального комбінату, в тому числі, приміщення комбінату.

02.12.1996 між товариством покупців членів трудового колективу банно-прального комбінату "Лотос" та ТОВ "Іріко" складений акт приймання-передачі на баланс у власність ТОВ "Іріко" приватизованого цілісного майнового комплексу банно-прального комбінату "Лотос", в тому числі, приміщення банно-прального комбінату.

Розпорядженням Бориспільської районної державної адміністрації №509 від 02.12.1996 перереєстровано банно-пральний комбінат "Лотос в Товариство з обмеженою відповідальністю "Іріко".

Однак, оскільки товариство покупців членів трудового колективу комбінату "Лотос" не набуло право власності на приміщення банно-прального комбінату, то воно, відповідно, не мало права на внесення вказаного приміщення до статутного фонду ТОВ "Іріко" при його створенні.

На підставі рішення Виконавчого комітету Бориспільської районної ради Київської області №276 від 24.03.2009 оформлено право приватної власності ТОВ "Іріко" на цілісний майновий комплекс, та видано свідоцтво на право власності від 06.04.2009 серії САС№494550 на вказаний ЦМК площею 716,2 кв.м.

Вказане рішення прийняте з порушенням положень Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" та Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України №7/5 від 07.02.2002, оскільки ТОВ "Іріко" не набуло в установленому порядку право власності на спірне приміщення банно-прального комбінату "Лотос", в якому знаходиться цілісний майновий комплекс комбінату.

Крім того, вказаним рішенням протиправно позбавлено права власності територіальну громаду Бориспільського району Київської області.

24.04.2009 між ТОВ "Іріко" та ТОВ "Марія" укладений договір купівлі-продажу цілісного майнового комплексу банно-прального комбінату "Лотос", згідно з яким ТОВ "Марія" перейшло у власність цілісний майновий комплекс банно-пральний комбінат "Лотос", що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3. ТОВ "Марія" зареєстроване право власності.

Укладений між ТОВ "Іріко" та ТОВ "Марія" договір купівлі-продажу від 24.04.2009 суперечить положенням ст. 203 ЦК України, оскільки у ТОВ "Іріко" не було відповідних повноважень на укладення даного договору, у зв'язку з тим, що рішення виконкому Бориспільської райради №276 від 24.03.2009, на підставі якого було оформлено право власності ТОВ "Іріко" на спірне майно, прийняте з порушенням чинного законодавства.

Водночас, право власності територіальної громади Бориспільського району Київської області в особі Бориспільської районної ради підтверджується, зокрема, рішенням 15 сесії Київської обласної ради 21 скликання від 21.12.1993 "Про перелік об'єктів комунальної власності області, які додатково передаються до комунальної власності районів і м. Бровари".

З огляду на встановлені обставини Господарський суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Відповідно до ч.5 ст. 124 Конституції України, судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Згідно з ч.2 ст. 13 ЗУ Про судоустрій і статус суддів , судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.

Пунктом 2.2. Рішення Конституційного Суду України у справі № 1-7/2013 від 26 червня 2013 року № 5-рп/2013 передбачено, що згідно зі статтею 115 Господарського процесуального кодексу України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом.

Статтею 111 вказаного Кодексу передбачено, що за наслідками розгляду касаційної скарги суд приймає постанову. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Таким чином, відповідно до указаного рішення Господарського суду Київської області від 17.09.2010 у справі №14/033-09, з 24 грудня 2014 року ( дата винесення остаточної Постанови Вищого адміністративного суду) власником приміщення банно-прального комбінату Лотос , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3, є територіальна громада Бориспільського району Київської області в особі Бориспільської районної ради. Київської області.

Як вбачається з даних з Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру права власності, 29 грудня 2014 року державним реєстратором прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Бориспільського міськрайонного управління юстиції Київської області за результатами розгляду заяви Бориспільської районної ради, на підставі рішення Господарського суду Київської області від 17.09.2010 року в справі № 14/033-09 було прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №18459385, відповідно до якого, за Бориспільською районною радою було проведено державну реєстрацію права власності на приміщення банно-прального комбінату Лотос , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 (а.с.36).

Разом з цим з даної довідки слідує, що державним реєстратором Київської обласної філії КП Солом'янка - Сервіс Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації Горовим Миколою Миколайовичем 08.11.2016 року, реєстрацію права комунальної власності на вказаний об'єкт нерухомого майна, було скасовано на підставі Постанови Київського окружного адміністративного суду від 26.01.2015 року у справі № 810\47\15 (а.с.162-168), залишеною без змін Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 04.06.2105 року (а.с.169-174).

Як слідує зі змісту Постанови Київського окружного адміністративного суду від 26.01.2015 року у справі № 810\47\15, суд прийшов до висновку про скасування запису про реєстрацію права власності №18459385, з тих підстав, що Реєстраційна служба Бориспільського міськрайонного управління юстиції Київської області при здійсненні 29.12.2014 реєстрації права власності Бориспільської районної ради на приміщення банно-прального комбінату Лотос , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , порушила вимоги пункту 5 частини 1 статті 24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", оскільки в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно стосовно спірного майна зареєстровано обтяження у формі заборони відчуження, таким чином при реєстрації права власності фактично була порушена саме процедура такої реєстрації.

Крім того судом встановлено, що в подальшому, 08.11.2016 о 18:10 державним реєстратором КП Центр розвитку та інвестицій Васильківського району Доморацьким Сергієм Володимировичем прийнято заяву від ТОВ Іріко та 16.11.2016 на підставі поданих документів, а саме: договору купівлі-продажу державного майна при викупі №875 від 29.03.1996, посвідченого приватним нотаріусом Бориспільського нотаріального округу Київської області Фартушна Н.К. та акту приймання-передавання від 02.12.1996, який є невід'ємною частиною договору; свідоцтва про власність від 21.08.1996, виданого Бориспільським представництвом Регіонального відділення Фонду державного майна по Київській області; довідки про адресу об'єкта нерухомого майна №143/1-14 від 24.01.2007, виданої управлінням містобудування та архітектури виконавчого комітету Бориспільської міської ради; технічного паспорта, від 13.04.2009, виданого Бориспільським КП БТІ , зареєстровано право приватної власності ТОВ Іріко на цілісний майновий комплекс Банно-пральний комбінат Лотос , який знаходиться за адресою: АДРЕСА_3; реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1085064232105.

Встановлено, що вказані документи, досліджувались судом при прийнятті рішення Господарського суду Київської області від 17.09.2010 у справі №14/033-09, яке набрало законної сили, яким було встановлено, що вони не є правовстановлюючими та не встановлюють право власності на оспорюваний об'єкт нерухомого майна.

Так, зокрема, договором купівлі-продажу державного майна при викупі, зареєстрованого в реєстрі за №875 від 29.03.1996, посвідченого приватним нотаріусом Бориспільського нотаріального округу Київської області Фартушна Н.К. та акту приймання-передавання від 02.12.1996, який є невід'ємною частиною договору передбачено, що державою відчужується лише рухоме майно, яке знаходиться у оспорюваному приміщенні. Таким чином, вказаний договір не стосується приміщення цілісного майнового комплексу Банно-пральний комбінат Лотос . Окрім того, наданий представником ТОВ Іріко державному реєстратору акт приймання-передавання, який не являється додатком до зазначеного договору. Так, дійсним додатком до вказаного договору є акт передачі майна державного комунального підприємства банно-прального комбінату Лотос від 27.09.1996 з додатком. Між іншим, в такому додатку перелічено лише рухоме майно банно-прального комбінату, яке передається у приватну власність. Разом з тим, представником ТОВ Іріко подано інший документ - акт приймання-передавання на баланс у власність ТОВ Іріко приватизованого цілісного майнового комплексу банно-прального комбінату Лотос його власником Товариством покупців банно-пральний комбінат Лотос засновникам ТОВ Іріко від 02.12.1996.

З огляду на досліджені документи, суд в мотивувальній частині судового рішення від 17.09.2010, як на підставу задоволення позову зазначив, що оскільки Товариство покупців, членів трудового колективу підприємства Лотос не набуло право власності на приміщення банно-прального комбінату Лотос , то таке товариство відповідно і не мало відповідного права на внесення такого приміщення до статутного фонду ТОВ Іріко при його створенні.

Також, державному реєстратору надано копію свідоцтва про власність №4 від 21.08.1996, в якому не вказано про право приватної власності на приміщення банно-прального комбінату Лотос .

Таким чином, подані представником ТОВ Іріко документи не могли стати підставою для державної реєстрації права приватної власності на такий об'єкт нерухомого майна.

Відповідно до ч.3 ст.61 ЦПК України, обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

З даних з Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру права власності (а.с.28-43) слідує, що 01.12.2016 державним реєстратором Київської обласної філії КП Солом'янка - Сервіс Дахно Артемом Миколайовичем зареєстровано новий об'єкт нерухомого майна - Торгово-офісний центр (АДРЕСА_3; реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1085064232105; об'єкт нежитлової забудови в процесі поділу).

Згодом, 09.12.2016 о 13:58 державним реєстратором Київської обласної філії КП Солом'янка - Сервіс Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації Дахно А.М., замість одного об'єкта нерухомого майна - торгово-офісного центру (АДРЕСА_3; реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1085064232105), запис про який скасовано, зареєстровано одразу 2 об'єкти: торговий центр (групи приміщень №2, №3, №5, №6; АДРЕСА_3; реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1112399232105) та офісний центр (групи приміщень №1, №4; АДРЕСА_3; реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1112376032105). Виявлено, що підставою для цього стала технічна документація про поділ будівлі, а саме висновок щодо технічної можливості поділу об'єкта нерухомого майна від 05.12.2016, виданого ТОВ Сервіс Схід Проект . Право приватної власності на таке майно зареєстровано за ТОВ Іріко .

Проте, ч. 2 ст. 322 ЦК України визначено, що особа, яка самочинно переробила чужу річ, не набуває право власності на нову річ і зобов'язана відшкодувати власникові матеріалу його вартість. Слід зазначити, що вказаний поділ відбувся поза волею дійсного власника - територіальної громади Бориспільського району в особі Бориспільської районної ради.

Судом встановлено, що на підставі договору купівлі-продажу №1779 від 16.12.2016 (а.с.65-66), ТОВ Іріко відчужено зазначену будівлю на користь ТОВ НТЦ Новитех . Державну реєстрацію права приватної власності ТОВ НТЦ Новитех на таку будівлю здійснено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Поліщук Оленою Юріївною.

Після цього, у зв'язку з укладенням договору купівлі-продажу №1818 від 21.12.2016 (а.с.58-59), право власності на вказаний об'єкт нерухомого майна набув ОСОБА_2. Державну реєстрацію права приватної власності ОСОБА_2 на згадане приміщенням зареєстровано вищевказаним нотаріусом Поліщук О.Ю.

Згідно ст. 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Статтею 658 цього ж кодексу передбачено, що право продажу товару, крім випадків примусового продажу та інших випадків, встановлених законом, належить власникові товару. Якщо продавець товару не є його власником, покупець набуває право власності лише у випадку, якщо власник не має права вимагати його повернення.

Частиною 1 ст. 215 Цивільного кодексу України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно ст. 203 цього ж кодексу зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Пунктами 1, 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.2009 р. „Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" передбачено, що цивільні відносини щодо недійсності правочинів регулюються Цивільним кодексом України (далі - ЦК), Земельним кодексом України, Сімейним кодексом України, Законом України від 12 травня 1991 року № 1023-XII„Про захист прав споживачів" (в редакції Закону від 1 грудня 2005 року № 3161-IV), Законом України від 6 жовтня 1998 року № 161-XIV „Про оренду землі" (в редакції Закону від 2 жовтня 2003 року № 1211-IV) та іншими актами законодавства.

При розгляді справ про визнання правочинів недійсними суди залежно від предмета і підстав позову повинні застосовувати норми матеріального права, якими регулюються відповідні відносини, та на підставі цих норм вирішувати справи.

Судам необхідно враховувати, що згідно із статтями 4, 10 та 203 ЦК зміст правочину не може суперечити ЦК, іншим законам України, які приймаються відповідно до Конституції України та ЦК, міжнародним договорам, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актам Президента України, постановам Кабінету Міністрів України, актам інших органів державної влади України, органів влади Автономної Республіки Крим у випадках і в межах, встановлених Конституцією України та законом, а також моральним засадам суспільства.

Зміст правочину не повинен суперечити положенням також інших, крім актів цивільного законодавства, нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до Конституції України (статті 1, 8 Конституції України).

Відповідність чи невідповідність правочину вимогам законодавства має оцінюватися судом відповідно до законодавства, яке діяло на момент вчинення правочину.

Отже, враховуючи те, що, як було встановлено Господарсьсим судом під час розгляду справи 14/033-09, рішення Виконавчого комітету Бориспільської міської ради Київської області № 276 від 24.03.2009 р. „Про оформлення права власності ТОВ „Іріко" на цілісний майновий комплекс банно-пральний комбінат „Лотос", що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3", на підставі якого у ТОВ „Іріко" виникло право власності на вказане приміщення, було прийнято із порушенням положень Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні" та Наказу Міністерства юстиції України № 7/5 від 07.02.2002 р. „Про затвердження Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно", що свою чергу призвело до протиправного позбавлення права власності територіальної громади Бориспільського району Київської області на вказане приміщення, та до відчуження вказаного приміщення особою, що не мала на то відповідних власних повноважень, а саме ТОВ „Іріко", на користь ТОВ НТЦ Новитех на підставі договору купівлі-продажу цілісного майнового комплексу - банно-пральний комбінат „Лотос" № 1779 від 16.12.2009 р., то останній, є таким, що суперечить положенням Цивільного кодексу України, а саме ст. 203 ЦК України.

Також, 28.12.2016 о 19:18 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Поліщук О.Ю. прийнято заяви про реєстрацію договору іпотеки №1883 від 28.12.2016 (а.с.55-57), укладеного між ОСОБА_2 (іпотекодавцем) та ОСОБА_4 (іпотекодержателем), предметом якого є оспорюване приміщення (яке на той момент було зареєстровано як торговий та офісний центри).

Зважаючи на укладення договору іпотеки, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Поліщук О.Ю., прийняті рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 28.12.2016 (номер запису про іпотеку: 18385685 та 18384867; номер запису про обтяження: 18385373 та 18385882).

Відповідно до ст. 5 Закону України Про іпотеку , предметом іпотеки можуть бути один або декілька об'єктів нерухомого майна та таких умов:

-нерухоме майно належить іпотекодавцю на праві власності або на праві господарського відання, якщо іпотекодавцем є державне або комунальне майно підприємтво, установа чи організація;

-нерухоме майно може бути відчужене іпотекодавцем і на нього відповідно до законодавства може бути звернене стягнення;

-нерухоме майно зареєстроване у встановленому законом порядку як окремий виділений у натурі об'єкт права власності, якщо інше не встановлено цим Законом.

Статтею 575 ЦК України визначено, що іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

Відповідно до ст. 583 вказаного Кодексу заставодавцем може бути власник речі або особа, якій належить майнове право, а також особа, якій власник речі або особа, якій належить майнове право, передали річ або майнове право з правом їх застави.

Однак, на момент укладення між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 договору іпотеки №1883 від 28.12.2016, право власності на оспорюваний об'єкт нерухомого майна належав не ОСОБА_2, а територіальній громаді Бориспільського району в особі Бориспільської районної ради, що було встановлено вищевказаним рішенням Господарського суду від 17.09.2010 року.

Зважаючи на вимоги ст.ст. 215, 216 ЦК України, договір іпотеки №1883 від 28.12.2016 підлягає визнанню недійсним.

З огляду на вказані обставини, суд погоджується з думкою прокурора, що ТОВ Іріко , ТОВ НТЦ Новитех , ОСОБА_2 та ОСОБА_4 безпідставно набували речові права на оспорювань приміщення шляхом вчинення правочинів, які суперечать ЦК України, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Як вже було зазначено ст. 203 ЦК України передбачено, що особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Проте, вказані особи під час вчинення правочинів, спрямованих на набуття речових прав на оспорювану будівлю, не володіли необхідним для цього обсягом цивільної дієздатності. Вибуття з комунальної власності такого майна відбулось поза волею його дійсного власника - територіальної громади Бориспільського району в особі Бориспільської районної ради таз порушенням вимог ст.ст. 316, 319, 321, 327 ЦК України.

Згідно з ч. 3 ст. 228 ЦК України, у разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу лише у однієї із сторін, все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.

Зважаючи на це, підлягають визнанню недійсними правочини, вчинені незаконними набувачами права приватної власності та інших речових прав на згадану будівлю. Також, підлягає відновленню становище, яке існувало до вчинення вказаного правопорушення - здійснення державної реєстрації права комунальної власності територіальної громади Бориспільського району в особі Бориспільської районної ради на зазначений об'єкт нерухомого майна.

Разом з цим, відповідно до ч. 1 ст. 388 ЦК України, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно, серед іншого, вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Відповідно до п. 22 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав від 07.02.2014 №5, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати це майно з незаконного володіння набувача (статті 387, 388 Цивільного кодексу України). Якщо в такій ситуації (саме так обґрунтовано підставу позову) пред'явлений позов про визнання недійсними договорів про відчуження майна, слід мати на увазі правила, встановлені статтями 387, 388 Цивільного кодексу України.

У зв'язку із цим, необхідно розмежовувати, що коли майно придбано за договором в особи, яка не мала права його відчужувати, то власник має право на підставі ст. 388 Цивільного кодексу України звернутися до суду з позовом про витребування майна у добросовісного набувача, а не з позовом про визнання договору про відчуження майна недійсним. Це стосується не лише випадків, коли укладено один договір із порушенням закону, а й випадків, коли спірне майно відчужено на підставі наступних договорів.

Таким чином, у відповідності до вимог ст.ст. 330, 388 ЦК України право власності на нерухоме майно, яке було передане у зв'язку із виконанням іпотечного договору та відчужено поза волею власника не набувається добросовісним набувачем, оскільки це майно може бути у нього витребуване. Право власності дійсного власника в такому випадку презюмується і не припиняється із втратою ним цього майна.

У даному випадку, прокурором обрано вірний спосіб захисту порушеного права, а саме пред'явлення до суду віндикаційного позову в порядку, визначеному ст. ст. 387, 388 Цивільного кодексу України, а не про визнання недійсними договорів купівлі-продажу спірного майна.

Враховуючи вищевикладені обставини, суд приходить до висновку про задоволення позову в повному обсязі.

Щодо заперечень представника відповідача ОСОБА_2 та представника ТОВ Іріко суд їх оцінює критично, з підстав зазначених в мотивувальній частині даного рішення.

Крім того, суд також звертає увагу на те що, перебіг загальної позовної давності у даному випадку починається - з дня державної реєстрації права власності ТОВ Іріко на приміщення банно-прального комбінату Лотос , тобто з 16.11.2016 року. В даному випадку строк позовної давності не пропущено.

На підставі викладеного та керуючись ч.3 ст. 209 ЦПК України, суд

в и р і ш и в :

Позов керівника Бориспільської місцевої прокуратури Київської області в інтересах держави в особі Бориспільської районної ради Київської області, - задовольнити.

Визнати недійсними та скасувати рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Поліщук Олени Юріївни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 21.12.2016 року (індексні номери рішень №33077093 та №33076177) щодо державної реєстрації права приватної власності ОСОБА_2 (АДРЕСА_2, реєстраційний номер облікової картки податника податків фізичної особи НОМЕР_1) на об'єкти нерухомого майна, що розташовані за адресою: АДРЕСА_3 (номери записів про право власності №18194434 від 21.12.2016 року та №18193572 від 21.12.2016 року).

Визнати недійсним договір іпотеки від 28.12.2016 року №1883, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_4, посвідчений примітним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Поліщук Оленою Юріївною, зареєстрований в реєстрі 28.12.2016 року за №1883 (номер запису про іпотеку №18385685 та №18384867, номер запису про обтяження за №18385373 та №18385882).

Витребувати з незаконного володіння ОСОБА_2 (АДРЕСА_2, реєстраційний номер облікової картки податника податків фізичної особи НОМЕР_1) на користь Бориспільської районної ради Київської області (код ЄДРПОУ 04054837) приміщення торгового центру (групи приміщень №2, №3, №5, №6, площею 373,3 кв.м) та офісного центру (групи приміщень №1, №4, площею 352,5 кв.м), що розташовані в АДРЕСА_3.

Стягнути з ОСОБА_2 (АДРЕСА_2, реєстраційний номер облікової картки податника податків фізичної особи НОМЕР_1), ОСОБА_4 (04211, АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи НОМЕР_2) на користь держави України (р/р №35216008015641, МФО 820172, Державне казначейство України, м. Київ, ЄДРПОУ 02909996) сплачені судові витрати в сумі 5637 грн. 50 коп., тобто по 2818 (дві тисячі вісімсот вісімнадцять) грн. 75 коп. з кожного.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Київської області через Бориспільський міськрайонний суд Київської області. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення до апеляційного суду Київської області через Бориспільський міськрайонний суд Київської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повний текст рішення суду виготовлено 04.12.2017 року.

Суддя Бориспільського міськрайонного суду

Київської області С.М.Вознюк