Постанова

від 30.11.2017 по справі 21/44

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 листопада 2017 року Справа № 21/44 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів :

головуючого суддіХодаківської І.П., суддівПоляк О.І., Корсака В.В.,

розглянувши касаційні скаргиТовариства з обмеженою відповідальністю "Танталіт" та Приватного нотаріуса Ткаченко Ю.В. на постанову від 01.08.2017 Київського апеляційного господарського суду у справі№21/44 господарського суду міста Києва за позовомКабінету Міністрів України до 1.ПАТ Національної акціонерної компанії "Надра України" 2.Товариства з обмеженою відповідальністю "Медінвесттрейд" 3. Новопетрівської сільської ради 4. Комунального підприємства Київської обласної ради "Вишгородське бюро технічної інвентаризації" 5. Товариства з обмеженою відповідальністю "Танталіт" треті особи, без самостійних вимог на стороні позивача 1. Фонд державного майна України 2. Міністерство екології та природних ресурсів України 3. Державне управління справами 4. Приватний нотаріус Ткаченко Ю.В. за участюПрокуратури міста Києва провизнання недійсним договору та свідоцтва про право власності За участю представників сторін:

Від позивача - Полець Д.М. (дов. від 30.06.17)

Від відповідача - 1. Пономаренко А.Є. (дов. від 16.01.17)

Філімонова Г.Б. (дов. від 16.01.17)

Від відповідача - 2. не з'явились

Від відповідача - 3. не з'явились

Від відповідача - 4. не з'явились

Від відповідача - 5. Приймак О.Ю. (керівник)

Від 3-ї особи - 1. Грикун В.О. (дов. від 22.03.17)

Від 3-ї особи - 2. Козак А.Л. (дов. від 27.11.17)

Від 3-ї особи - 3. Лєдвовк Е.В. (дов. від 27.12.16)

Від 3-ї особи - 4. не з'явились

Від Генеральної прокуратури України - Томчук М.О.

У зв'язку з призначенням судді Бакуліної С.В. суддею Верховного суду та перебуванням судді Яценко О.В. на лікарняному, справа слухається колегією суддів у складі: головуючий-Ходаківська І.П., судді-Поляк О.І., Корсак В.А. (протоколи автоматичної зміни складу колегії суддів від 27.11.2017 р. та 29.11.2017 р.).

ВСТАНОВИЛА:

Кабінет Міністрів України звернувся до господарського суду міста Києва з позовом до ПАТ "НАК "Надра України", ТОВ "Медінвесттрейд", Новопетрівської сільської ради, КП Київської обласної ради "Вишгородське бюро технічної інвентаризації" про визнання недійсним договору міни нерухомого майна. Позов обґрунтовано тим, що майно, яке є предметом договору міни, є державною власністю і передане Компанії у користування, не підлягає відчуженню відповідно до п. 26 Статуту НАК "Надра України" та ст. 293 Господарського кодексу України.

03.07.2008 позивачем змінено позовні вимог, а саме:

- визнати недійсним договір міни від 25.09.2007, укладений між НАК "Надра України" та ТОВ "Медінвесттрейд";

- визнати недійсними договори купівлі-продажу від 19.11.2008, укладені між ТОВ "Медінвесттрейд" та ТОВ "Танталіт";

- скасувати Рішення виконавчого комітету Новопетрівської сільської ради від 25.09.2007 за №185 та Рішення, яким погоджено видати свідоцтво про право власності ТОВ "Медінвесттрейд" на будинок №123-а по вул. Межигірській с. Нові Петрівці Вишгородського району Київської області та майно комплексу відпочинку "Пуща-Водиця" урочища "Межигір`я", яке розташоване за адресою: Київська обл., Вишгородський район, с. Нові Петрівці, вул. Івана Франка, 19;

- визнати недійсним свідоцтва про право власності НАК "Надра України" від 25.09.2007 серії САВ №439903 та САВ №439904 на будинок №123-а по вул. Межигірській с. Нові Петрівці Вишгородського району Київської області та майно комплексу відпочинку "Пуща-Водиця" урочища "Межигір`я", яке розташоване за адресою: Київська обл., Вишгородський район, с. Нові Петрівці, вул. Івана Франка, 19, та свідоцтв про право власності на ці ж об`єкти, видані ТОВ "Медінвесттрейд" (й іншим особам). Заява судом першої інстанції прийнята.

Рішенням господарського суду міста Києва від 25.07.2008 у задоволенні позову відмовлено. Рішення мотивовано тим, що майно, яке є предметом договору міни є власністю товариства, тому на зазначене майно не поширюються обмеження, встановлені п. 27 Статуту НАК "Надра України" стосовно заборони відчуження майна та ст. 293 Господарського кодексу України. Судом взято до уваги, відповідно до ч. 2, ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, встановлений у справі №6/655 факт, що зміст, форма і порядок укладання оспорюваного договору міни не суперечать Цивільному кодексу та Господарському кодексу України, іншим актам цивільного і господарського законодавства.

Постановою колегії суддів Київського апеляційного господарського суду від 01.08.2017 у складі: Агрикової О.В., Власова Ю.Л., Чорногуза М.Г. рішення господарського суду міста Києва скасовано, прийнято нове, яким: позовні вимоги задоволено частково, визнано недійсним договір міни зареєстрований в реєстрі за №139 від 25.09.2007, укладений між НАК "Надра України" та ТОВ "Медінвесттрейд", яким ТОВ "Медінвесттрейд" міняє належні йому на праві власності нежитлові приміщення (в літ А, Б) номер 3-5-7 по вулиці Паркова дорога в місті Києві на належний НАК "Надра України" на праві власності будинок номер 123а по вулиці Межигірській с. Нові Петрівці Вишгородського району Київської області та майно комплексу відпочинку "Пуща-Водиця" урочища "Межигір'я", яке розташоване за адресою: Київська область, Вишгородський район, с. Нові Петрівці, вулиця Івана Франка 19;

визнано недійсним договір купівлі-продажу від 19.11.2007, укладений між ТОВ "Медінвесттрейд" та ТОВ "Танталіт", зареєстрований в реєстрі №334, нерухомого майна, яким є: будинок номер 123а по вулиці Межигірській, с. Нові Петрівці, Вишгородського району Київської області, загальною площею 239,40кв. м. з відповідними будівлями та спорудами: сарай під літ. Б, під Б - погріб №1, під. Б - погріб №2, під. Б - погріб №4, під літерою В - убиральня, під літ. Г - гараж, №1-3 - огорожа;

визнано недійсним договір купівлі-продажу від 19.11.2007, укладений між ТОВ "Медінвесттрейд" та ТОВ "Танталіт", зареєстрований в реєстрі №335, нерухомого майна, яким є: майно комплексу відпочинку "Пуща-Водиця" урочища "Межигіря", що розташоване за адресою: Київська область, Вишгородський район, с. Нові Петрівці, "Вишгородський" Масив, вул. Івана Франка, 19;

в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

В частині позовних вимог до ТОВ "Медінвесттрейд" провадження у справі припинено.

ТОВ "Танталіт" у касаційній скарзі просить постанову апеляційної інстанції скасувати, рішення господарського суду першої інстанції залишити в силі. Скарга мотивована неправильним застосуванням та порушенням судами норм чинного законодавства, зокрема, ст.ст.93, 97 ГПК України, ст.ст. 115, 328, 329, 330, 388 ЦК України.

Приватний нотаріус Ткаченко Ю.В. у касаційній скарзі просить постанову апеляційної інстанції скасувати в частині задоволення позовних вимог, рішення господарського суду першої інстанції залишити в силі. Скарга мотивована неправильним застосуванням та порушенням судами норм чинного законодавства, зокрема, ст.ст.75, 145, 293 Господарського кодексу України, ст.ст.16, 303, 215 Цивільного кодексу України.

Міністерство екології та природних ресурсів України у відзиві просить постанову апеляційної інстанції залишити без змін.

ПАТ "НАК "Надра України" у відзиві просить постанову апеляційної інстанції залишити без змін.

Кабінет Міністрів України у відзиві просить постанову апеляційної інстанції залишити без змін.

Розглянувши матеріали справи та касаційної скарги, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів зазначає наступне.

Господарськими судами при розгляді справи встановлено, що розпорядженням Кабінету Міністрів України №405-р від 13.06.2007 "Про передачу комплексу споруд до сфери управління Мінприроди" погоджено з пропозицією Мінприроди, погодженою з Державним управлінням справами і Фондом державного майна, щодо передачі до сфери управління Мінприроди комплексу споруд "Урочище Межигір`я" (с. Нові Петрівці Вишгородського району Київської області).

Відповідно до розпорядження керівника Державного управління справами №187 від 19.06.2007 "Про передачу комплексу споруд до сфери управління Мінприроди" із сфери управління Державного управління справами та балансу Комплексу відпочинку "Пуща-Водиця" (Єгоров Є.Г.) передано до сфери управління Мінприроди комплекс "Урочище "Межигір`я""(с. Нові Петрівці Вишгородського району Київської області), що перебуває у державній власності.

Розпорядженням № 521-р від 11.07.2007 Кабінету Міністрів України "Про передачу майна до статутного капіталу НАК "Надра України" (із змінами та доповненнями, внесеними розпорядженням Кабінету Міністрів України від 25.07.2007 за № 585-р) прийнято пропозицію Мінприроди, погоджену з Фондом державного майна, щодо передачі до статутного капіталу НАК "Надра України" будівель, розташованих по вул. Володимирській, 34, і вул. Золотоворітській, 9, у м. Києві, будівель, споруд та іншого майна, що розташовано на території урочища "Межигір'я" та перебуває у сфері управління Мінприроди, згідно з переліком, що додається до оригіналу.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України №584-р від 25.07.2007 "Про внесення змін до розпорядження Кабінету Міністрів України від 13.07.2007 року №405" внесено наступні зміни:

у назві слова "комплексу споруд" замінено на слова "будівель, споруд та іншого майна комплексу відпочинку "Пуща-Водиця";

у тексті слова "комплексу споруд "Урочище Межигір`я" (с. Нові Петрівці Вишгородського району Київської області) замінено словами і цифрами "будівель, споруд та іншого майна, що розташовано на території урочища "Межигір`я" та закріплене за комплексом відпочинку "Пуща-Водиця" (м. Київ, вул. Вишгородська, 150), згідно з переліком, що додається до оригіналу".

В подальшому, розпорядженням керівника Державного управління справами №249 від 28.08.2007 "Про внесення змін до розпорядження керівника Державного управління справами від 19.06.2007 року №187" внесено такі зміни:

у назві розпорядження та додатка до нього слова "комплексу споруд" замінити словами "будівель, споруд та іншого майна комплексу відпочинку "Пуща-Водиця";

у пункті 1 слова "комплекс споруд "Урочище "Межигір`я" (с. Нові Петрівці Вишгородського району Київської області)" замінити словами і цифрами "будівель, споруд та іншого майна, що розташовано на території урочища "Межигір`я" та закріплене за комплексом відпочинку Пуща-Водиця" (м. Київ, вул. Вишгородська, 150), згідно з переліком, що додається до оригіналу.

Рішенням Виконавчого комітету Новопетрівської сільської ради Вишгородського району Київської області від 04.09.2007 за № 175 на підставі заяви голови правління НАК "Надра України" Ставицького Е.А. було вирішено надати поштову адресу комплексу відпочинку "Пуща-Водиця" урочища "Межигір'я" вул. Івана Франка, 19 села Нові Петрівці, Вишгородського району Київської області.

11.09.2007 Постановою Кабінету Міністрів України внесено зміни до Статуту Національної акціонерної компанії "Надра України" щодо розміру статутного фонду.

13.09.2007 правлінням компанії НАК "Надра України" на своєму засіданні було погоджено обмін в установленому порядку комплексу відпочинку "Пуща-Водиця" (Київська обл.. Вишгородський район, с. Нові Петрівці, вул. Івана Франка, 19) на нежитлові будівлі, розташовані в місті Києві по вул. Паркова дорога, будинок 3-5-7 (літ. А, літ. Б ).

В подальшому рішенням Спостережної ради Компанії НАК "Надра України" від 21.09.2007 було надано згоду відповідачу-1 на відчуження шляхом обміну в установленому законодавством порядку комплексу відпочинку "Пуща-Водиця" (Київська обл.. Вишгородський район, с. Нові Петрівці, вул. Івана Франка, 19) на нежитлові будівлі, розташовані в місті Києві по вул. Паркова дорога, будинок 3-5-7 (літ. А, літ. Б ).

Рішенням виконавчого комітету Новопетрівської сільської ради Вишгородського району Київської області №185 від 25.09.2007 вирішено оформити право державної власності на Державу в особі Кабінету Міністрів України (НАК "Надра України") на нерухоме майно, яке розташоване по вул. І.Франка, 19, с.Нові Петрівці Вишгородського району Київської області, а також на нерухоме майно, яке розташоване по вул. Межигірська, 123-а, с. Нові Петрівці Вишгородського району Київської області.

На підставі вказаного вище рішення, Вишгородським районним у Київській області бюро технічної інвентаризації видано свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 25.09.2007 САВ 439903 і свідоцтвом про права власності на нерухоме майно від 25.09.2007 САВ 439904, будівлі, споруди та інше майно комплексу відпочинку "Пуща Водиця" урочища "Межигір'я" у селі Нові Петрівці Вишгородського району Київської області по вулиці Івана Франка, 19 і по вулиці Межигірській, 123 "А". Власником майна зазначено - державу в особі Кабінету Міністрів України / Національна акціонерна компанія "Надра України". Форма власності - державна.

25.09.2007 між ТОВ "Медінвесттрейд" та Національною акціонерною компанією "Надра України" укладено договір міни, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ткаченко Ю.В.

Відповідно до договору міни ТОВ "Медінвесттрейд" передало НАК "Надра України" нежилі приміщення за номерами 3-5-7 по вулиці Паркова дорога в місті Києві сукупною оціночною вартістю 93 115 419 грн., а НАК "Надра України" передала ТОВ "Медінвесттрейд" будівлі, споруди та інше майно комплексу відпочинку "Пуща Водиця" у селі Нові Петрівці Вишгородського району Київської області по вулиці Івана Франка, 19, та по вулиці Межигірській, 123 "А", сукупною оціночною вартістю 91 771 620 грн.

Відповідно до акту приймання-передачі від 26.09.2007 згідно з договором міни від 25.09.2007 НАК "Надра України" передала, а ТОВ "Медінвесттрейд" прийняло у власність будівлі, споруди та інше майно комплексу відпочинку "Пуща-Водиця", "Урочище Межигір`я" (с. Нові Петрівці, Вишгородського району, Київської області) згідно додатків №1, 2.

На підставі договору міни, 05.10.2007 за ТОВ "Медінвесттрейд" зареєстроване право власності на нерухоме майно, а саме комплекс відпочинку "Пуща-Водиця" урочища "Межигір`я", що розташоване по вул. І. Франка, 19 в с. Нові Петрівці, Вишгородського району Київської області та будинку за адресою вул. Межигірська, 123-А, с. Нові Петрівці, Вишгородського району Київської області.

За договором купівлі-продажу від 19.11.2007, укладеним між ТОВ "Медінвесттрейд" (продавець) та ТОВ "Танталіт" (покупець), продавець продав, а покупець купив нерухоме майно по вул. Межигірській, 123-а, с. Нові Петрівці, Вишгородського району Київської області.

За договором купівлі-продажу від 19.11.2007, укладеним між ТОВ "Медінвесттрейд" (продавець) та ТОВ "Танталіт" (покупець), продавець продав, а покупець купив нерухоме майно комплекс відпочинку "Пуща-Водиця" урочища "Межигір`я", що розташоване за адресою Київська обл., Вишгородський район, с. Нові Петрівці, "Вишгородський масив", вул. І.Франка, 19.

На підставі вказаних вище договорів купівлі-продажу, Вишгородським бюро технічної інвентаризації 20.11.2007 року зареєстровано право власності за ТОВ "Танталіт" на комплекс відпочинку "Пуща-Водиця" урочища "Межигір`я", що розташоване за адресою Київська обл., Вишгородський район, с. Нові Петрівці, "Вишгородський масив", вул. І. Франка, 19 та будинку за адресою вул. Межигірська, 123-А, с. Нові Петрівці, Вишгородського району Київської області.

Посилаючись на те, що відповідно до ч. 4 ст. 293 Господарського кодексу України об`єктом міни не може бути майно, віднесене законодавством до основних фондів, яке належить до державної або комунальної власності, у разі якщо друга сторона договору міни не є відповідно державним чи комунальним підприємством, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Відмовляючи в позові, суд першої інстанції виходив з того, що станом на 25.09.2007 майно, яке було передане відповідачем за договором міни, перебувало у власності НАК "Надра України" у складі її статутного капіталу (майно передано розпорядженням Кабінету Міністрів України № 521 від 11.07.2007 та розпорядженням Кабінету Міністрів України № 585р від 25.07.2007).

Апеляційна інстанція не погодилась з такими висновками з огляду на наступне. Майно, а саме, будівлі, споруди та інше майно комплексу відпочинку "Пуща Водиця" у селі Нові Петрівці Вишгородського району Київської області по вулиці Івана Франка, 19 і по вулиці Межигірській, 123 "А", передавалось розпорядженням Кабінету Міністрів України № 521 від 11.07.2007 та розпорядженням Кабінету Міністрів України № 585р від 25.07.2007 до статутного капіталу НАК "Надра України". В матеріалах справи наявні рішення виконавчого комітету Новопетрівської сільської ради Вишгородського району Київської області № 185 від 25.09.2007 та видані на його підставі Вишгородським районним у Київській області бюро технічної інвентаризації свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 25.09.2007 САВ 439903 і свідоцтво про права власності на нерухоме майно від 25.09.2007 САВ 439904, в яких зазначено, що будівлі, споруди та інше майно комплексу відпочинку "Пуща Водиця" урочища "Межигір'я" у селі Нові Петрівці Вишгородського району Київської області по вулиці Івана Франка, 19 і по вулиці Межигірській, 123 "А" сукупною оціночною вартістю 91 771 620, 00грн належать на праві власності державі, власник - Держава в особі Кабінету Міністрів України / Національна акціонерна компанія "Надра України".

Відповідно до п. 1 Статуту НАК "Надра України", затв. постановою Кабінету Міністрів України від 27.09.2000 за № 1460 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 27.06.2007 за № 886, яка була чинною на момент виникнення спірних правовідносин), НАК "Надра України" заснована відповідно до Указу Президента України від 14.06.2000 за №802 "Про заходи щодо підвищення ефективності управління підприємствами в галузі геології і розвідки надр". Компанія є відкритим акціонерним товариством.

Відповідно до ст. 18 Статуту НАК "Надра України" засновником компанії є держава в особі Кабінету Міністрів України.

Указом Президента України від 14.06.2000 за №802/2000 постановлено:

1) здійснити в установленому порядку заходи щодо створення у місячний строк Національної акціонерної компанії "Надра України" (далі - Компанія), зокрема: а) затвердити статут Компанії; б) затвердити персональний склад спостережної ради Компанії, призначити голову, заступників голови та членів правління Компанії; в) забезпечити формування статутного фонду Компанії. З цією метою, зокрема, визначити: відкриті акціонерні товариства, пакети акцій яких закріплено в установленому порядку в державній власності і які передаються до статутного фонду Компанії; державні та казенні підприємства, які підлягають перетворенню в державні акціонерні товариства, з наступною передачею акцій до статутного фонду Компанії; г) затвердити перелік державного майна, яке передається в користування Компанії для забезпечення її діяльності;

2) вирішити в установленому порядку питання щодо закріплення у державній власності 100 відсотків акцій Компанії, а також недопущення відчуження цих акцій з державної власності, використання для формування статутних фондів будь-яких підприємств та передачі в управління будь-яким особам;

3) привести свої рішення у відповідність із цим Указом.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2000 за №1128, яка прийнята на виконання Указу Президента України від 14.06.2000 за №802/2000 "Про заходи щодо підвищення ефективності управління підприємствами в галузі геології і розвідки надр", утворено Національну акціонерну компанію "Надра України".

Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 17.08.2000 за №1273, яка прийнята на виконання Указу Президента України від 14.06.2000 за №802/2000 "Про заходи щодо підвищення ефективності управління підприємствами в галузі геології і розвідки надр", зобов'язано Фонд державного майна передати у місячний строк до статутного фонду Національної акціонерної компанії "Надра України" 100 відсотків акцій державної акціонерної холдингової компанії "Укргеолреммаш". Передати до статутного фонду Національної акціонерної компанії "Надра України" майно підприємств згідно з додатком 3 з наступним їх перетворенням у дочірні підприємства Компанії. Установити, що 100 відсотків акцій Національної акціонерної компанії "Надра України" закріплюються у державній власності. Відчуження цих акцій з державної власності, використання для формування статутних фондів будь-яких підприємств та передача в заставу не допускається.

Статтею 75 Господарського кодексу України визначено особливості господарської діяльності державних комерційних підприємств, згідно з якими відчужувати майнові об'єкти, що належать до основних фондів, державне комерційне підприємство має право лише за попередньою згодою органу, до сфери управління якого воно належить, і лише на конкурентних засадах, якщо інше не встановлено законом. Розпоряджатися в інший спосіб майном, що належить до основних фондів, державне комерційне підприємство має право лише у межах повноважень та у спосіб, що передбачені цим Кодексом та іншими законами. Відчуження нерухомого майна здійснюється за умови додаткового погодження в установленому порядку з ФДМ України. Інші особливості господарської та соціальної діяльності державних комерційних підприємств визначаються законом.

Згідно зі ст.6 Порядку відчуження об'єктів державної власності, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №803 від 06.06.2007 р., відчуження майна здійснюється безпосередньо суб'єктом господарювання, на балансі якого перебуває таке майно, лише після надання на це згоди або дозволу відповідного суб'єкта управління майном, який є представником власника і виконує його функції у межах, визначених законодавчими актами; рішення про надання згоди на відчуження нерухомого майна, а також повітряних та морських суден, суден внутрішнього плавання та рухомого складу залізничного транспорту приймається суб'єктами управління лише за погодженням з Фондом державного майна.

Зміна правового режиму майна суб'єкта господарювання здійснюється за рішенням власника (власників) майна у спосіб, передбачений Господарським Кодексом та прийнятими відповідно до нього іншими законами, крім випадків, якщо така зміна забороняється законом. (ч. 2 ст. 145 Господарського кодексу України).

Відповідно до частини 3 ст.145 Господарського Кодексу України правовий режим майна суб'єкта господарювання, заснованого на державній (комунальній) власності, може бути змінений шляхом приватизації майна державного (комунального) підприємства відповідно до закону.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що відповідного рішення Кабінетом Міністрів України, як власника майна, що передано до статутного фонду НАК "Надра України", про зміну правового режиму цього майна - не приймалось.

При цьому, апеляційним господарським судом зазначено, що законодавство про приватизацію не містить такої підстави зміни державної форми власності на майно на приватну, як передання такого майна в якості внеску до статутного фонду (капіталу) створеного акціонерного товариства. Зміна державної форми власно сті може відбуватися виключно шляхом приватизації, а відповідно до листа ФДМ України № 10-19-1012 від 21.09.2007 рішення про приватизацію НАК "Надра України" не приймалося.

Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції встановив, що передане державою до статутного фонду акціонерного товариства майно, не змінює свого правового режиму та залишається державною власністю і відносно такого майна діють обмеження щодо вільного розпорядження, які передбачені для державного майна.

Колегія суддів зазначає, що відповідно до ч. 4 ст. 293 Господарського кодексу України не може бути об'єктом міни (бартеру) майно, віднесене законодавством до основних фондів, яке належить до державної або комунальної власності, у разі якщо друга сторона договору міни (бартеру) не є відповідно державним чи комунальним підприємством.

При цьому, судом апеляційної інстанції встановлено, що друга сторона спірного договору міни - відповідач-2, не є відповідно державним чи комунальним підприємством.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу, згідно з якими (в редакції на момент укладення спірного договору) зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей. Статтею 203 ЦК України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Згідно з ч. 1 ст. 207 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

З урахуванням викладеного, суд апеляційної інстанції дійшов обгрунтованого висновку про визнання недійсним на підставі ст.ст.203, 215 Цивільного кодексу України договору міни від 25.09.2007, укладеного між НАК "Надра України" та ТОВ "Медінвесттрейд", оскільки він не відповідає ч.4 ст. 293 Господарського Кодексу України.

Що стосується вимоги про визнання недійсними договорів купівлі-продажу від 19.11.2007, які укладені між ТОВ "Медінвесттрейд" та ТОВ "Танталіт", колегія суддів зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Статтею 216 Цивільного кодексу України передбачено загальні наслідки недійсності правочину - недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю, а згідно зі статтею 236 Цивільного кодексу України такий правочин є недійсним з моменту його вчинення та не породжує тих юридичних наслідків, задля яких укладався, у тому числі не породжує переходу права власності до набувача.

Оскільки судом апеляційної інстанції визнано недійсним договір міни і встановлено, що відповідач -1 порушив право власності держави в особі позивача, передавши майно іншій особі, тобто відбулось відчуження майна особою, яка фактично не була його власником, колегія суддів погоджується з висновками апеляційного суду про наявність підстав для визнання відповідних угоди недійсними.

Щодо позовних вимог про скасування Рішення виконавчого комітету Новопетрівської сільської ради від 25.09.2007 за №185, яким вирішено оформити право державної власності на Державу в особі Кабінету Міністрів України (Національна акціонерна Компанія "Надра України") на нерухоме майно: будинок №123-а по вул. Межигірській с. Нові Петрівці Вишгородського району Київської області та майно комплексу відпочинку "Пуща-Водиця" урочища "Межигір`я", яке розташоване за адресою: Київська обл., Вишгородський район, с. Нові Петрівці, вул. Івана Франка, 19, колегія суддів зазначає, що згідно з ч. 1 ст. 19 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" підставою для державної реєстрації прав, що посвідчу ють виникнення, перехід, припинення ре чових прав на нерухоме майно, обмежень цих прав виступають, зокрема, акти орга нів державної влади або органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, прий нятих у межах повноважень, визначених законом.

Відповідно до п. 12 Додатка №1 до п. 2.1. Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 за №7/5 правовстановлюючим документом, на підставі якого здійснюється реєстрація пра ва власності на нерухоме майно, передане державою до статутного фонду (капіталу) акціонерного товариства є рішення засновника про створення державної (національної) акціонерної компанії та акт приймання-передачі нерухомого майна наданий засновником чи державним органом приватизації.

Відповідно до п. 6 Положення про дер жавну реєстрацію права власності на неру хоме майно оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна провадиться з видачею свідоцтва про право власності органами місцевого самоврядування юри дичним особам у разі внесення до статут ного фонду об'єктів нерухомого майна їх засновниками.

Згідно підпункту 10 пункту "б" статті 30 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать у тому числі облік відповідно до закону об'єктів нерухомого майна незалежно від форм власності.

Спірне рішення № 185 було прийнято на підставі Розпорядження № 521-р від 11.07.2007 Кабінету Міністрів України "Про передачу майна до статутного капіталу НАК "Надра України" (із змінами та доповненнями, внесеними розпорядженням Кабінету Міністрів України від 25.07.2007 за № 585-р), яке на час прийняття рішення було чинне.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції правомірно зазначив, що рішення виконавчого комітету Новопетрівської сільської ради від 25.09.2007 за №185 прийнято у відповідності з нормами чинного законодавства та відмовив у позові в цій частині.

Щодо позовних вимог про скасування рішення, яким погоджено видати свідоцтво про право власності ТОВ "Медінвесттрейд" на будинок №123-а по вул. Межигірській с. Нові Петрівці Вишгородського району Київської області та майно комплексу відпочинку "Пуща-Водиця" урочища "Межигір`я", яке розташоване за адресою: Київська обл., Вишгородський район, с. Нові Петрівці, вул. Івана Франка, 19, колегія суддів зазначає, що апеляційною інстанцією на підставі письмових пояснень сільського голови Р.М.Старенького (т.2, а.с. 164-166) про те, що таке рішення не приймалось; Витягів про реєстрацію права власності на нерухоме майно Вишгородське бюро технічної інвентаризації №16177448 від 05.10.2007 та № 16178568 від 05.10.2007, у яких підставою виникнення права власності ТОВ "Медінвесттрейд" на будинок №123-а по вул.Межигірській с. Нові Петрівці Вишгородського району Київської області та майно комплексу відпочинку "Пуща-Водиця" урочища "Межигір`я", яке розташоване за адресою: Київська обл., Вишгородський район, с. Нові Петрівці, вул. Івана Франка, 19, зазначено - договір міни 139 від 25.09.2007, встановлено, що таке рішення не приймалось та відмовлено в позові в частині вимоги про скасування рішення, яким погоджено видати свідоцтво про право власності ТОВ "Медінвесттрейд" на будинок №123-а по вул. Межигірській с. Нові Петрівці Вишгородського району Київської області та майно комплексу відпочинку "Пуща-Водиця" урочища "Межигір`я2, яке розташоване за адресою: Київська обл., Вишгородський район, с. Нові Петрівці, вул. Івана Франка, 19 у зв'язку з відсутністю такого рішення.

Щодо позовних вимог в частині визнання недійсним свідоцтва про право власності НАК "Надра України" від 25.09.2007 серії САВ №439903 та САВ №439904 на будинок №123-а по вул. Межигірській с. Нові Петрівці Вишгородського району Київської області та майно комплексу відпочинку "Пуща-Водиця" урочища "Межигір`я", яке розташоване за адресою: Київська обл., Вишгородський район, с. Нові Петрівці, вул. Івана Франка, 19, та свідоцтв про право власності на ці ж об`єкти, видані ТОВ "Медінвесттрейд" (й іншим особам) колегія суддів зазначає, що видача свідоцтва про право власності передбачена п. 6 Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України № 6/5 від 28 січня 2003 року, що регулює оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна, яке здійснюється місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, державними органами приватизації, Державним управлінням справами на житлові та нежитлові об'єкти. При цьому БТІ можуть лише за дорученням вказаних органів проводити підготовку документів для видачі свідоцтв.

Свідоцтво про право власності є лише документом, яким оформлюється відповідне право, але не є правочином, на підставі якого це право виникає, змінюється або припиняється.

Відповідно, за правилами недійсності правочинів не можна визнавати недійсними документи, які за своїм змістом не є правочинами.

Таким чином, в цій частині позову відмовлено правомірно.

Колегія суддів також вважає правомірним припинення провадження у справі в частині вимог заявлених до ТОВ "Медінвесттрейд" на підставі п. 6 ст. 80 ГПК України у зв`язку із визнанням його банкрутом та відсутністю відомостей про правонаступництво.

Посилання касаторів на неправомірність прийняття до розгляду апеляційної скарги в зв'язку із значним пропуском процесуального строку, навіть якщо його відраховувати з моменту прийняття Постанови Верховної Ради України від 24.02.2014 за № 4189 "Про повернення урядової резиденції "Межигір'я" у державну власність", не приймається до уваги з огляду на наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 53 ГПК України за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк, крім випадків, передбачених ГПК України.

Господарський процесуальний кодекс України також не пов'язує право суду відновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Отже, у кожному випадку суд повинен з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінити доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення, та зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.

Статтею 9 Конституції України передбачено, що чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" зазначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Пунктом 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.

Європейський суд з прав людини у справі "Устименко проти України" вказав, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (див. рішення у справі "Рябих проти Росії" (Ryabykh v. Russia), заява № 52854/99, п. п. 51 і 52, ECHR 2003-X) (п. 46 рішення у справі "Устименко проти України").

Суд постановив, що якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності. Хоча саме національним судам, перш за все, належить виносити рішення про поновлення строку оскарження, їх свобода розсуду не є необмеженою. Суди повинні обґрунтовувати відповідне рішення. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків (рішення у справі "Пономарьов проти України" (Ponomaryov v. Ukraine), заява № 3236/03, п. 41, від 3 квітня 2008 року) (п. 47 рішення у справі "Устименко проти України").

З врахуванням доводів Національної акціонерної компанії "Надра України" про те, що вона та органи державної влади до 2014 року фактично були позбавлені можливості оскарження судових актів у даній справі, що скаржникові не було відомо про те, що Фондом державного майна України майно резиденції "Межигір'я" до активів держави на виконання постанови Верховної Ради України від 24.02.2014 за № 4189 "Про повернення урядової резиденції "Межигір'я" у державну власність" не приймалося, і про дану обставину стало відомо лише з Єдиного державного реєстру судових рішень, оскільки вона не була учасником відповідної справи, з огляду на положення Закону України "Про очищення влади", постанови Верховної Ради України "Про повернення урядової резиденції "Межигір'я", суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що доводи наведені Публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Надра України" у клопотанні про відновлення строку подання касаційної скарги зумовлені особливими та непереборними обставинами, які виправдовують втручання у принцип res judicatа, з урахуванням того, що національне законодавство, зокрема Господарський процесуальний кодекс України, не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу та підстав для поновлення строків на касаційне оскарження судових рішень.

Крім того, судом апеляційної інстанції взято до уваги твердження скаржника про те, що до оскарження та перегляду судових рішень у справі №6/655 (за позовом ТОВ "Медінвесттрейд" до ВАТ "Національна акціонерна компанія "Надра України" про визнання недійсним договору міни від 25.09.2007 укладеного між ТОВ "Медінвесттрейд" та НАК "Надра України" і зобов'язання повернути передане за договором майно) раціональність оскарження інших судових рішень, за якими спірне майно вибуло із власності держави, була відсутня в силу чинності рішень у справі №6/655 та обов`язковості їх до виконання. В той же час на момент подання апеляційної скарги відповідні судові рішення скасовані як незаконні, що дало можливість для вчинення подальших дій з метою повернення у державну власність незаконно виведеного державного майна.

Що стосується посилання касаторів на те, що постанова апеляційної інстанції про задоволення позову прийнята з порушенням ст.1 Господарського процесуального кодексу України та не призведе до поновлення порушеного права, колегія суддів зазначає, що в силу приписів статті 1 Господарського процесуального кодексу України до господарського суду вправі звернутися кожна особа, яка вважає, що її право чи охоронюваний законом інтерес порушено чи оспорюється, а угода про відмову від права на звернення до господарського суду вважається недійсною.

Вказана стаття Господарського процесуального кодексу України є реалізацією ст.55 Конституції України, відповідно до якої кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Таким чином, через норму ч.1 ст.55 Конституції України реалізується принцип доступності правосуддя, а гарантоване Конституцією України право на судовий захист з боку держави Україна не може бути обмежене.

Статтею 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Водночас статтею 16 Цивільного кодексу України визначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Що стосується твердження касаторів про неможливість проведення реституції, то з матеріалів справи вбачається, що вимога про застосування реституції не заявлялась.

Відповідно до приписів статті 111 7 Господарського процесуального кодексу України, касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти їх. Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів вважає, що судом апеляційної інстанції вірно застосовані норми матеріального та процесуального права.

Доводи, викладені у касаційній скарзі не спростовують зазначених вище висновків та пов'язані з вирішенням питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції.

З огляду на викладене, постанова апеляційної інстанції, якою залишено без змін рішення господарського суду першої інстанції про відмову в позові, відповідає нормам чинного законодавства і має бути залишена без змін.

Керуючись, ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Вищого господарського суду України

ПОСТАНОВИЛА:

Касаційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Танталіт" та Приватного нотаріуса Ткаченко Ю.В. залишити без задоволення.

Постанову від 01.08.2017 Київського апеляційного господарського суду у справі №21/44 господарського суду міста Києва залишити без змін.

Головуючий суддя І. Ходаківська

Судді О. Поляк

В. Корсак