Ухвала

від 05.12.2017 по справі 757/20871/17-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 грудня 2017 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва у складі:

головуючого - судді Гаращенка Д.Р.

суддів Невідомої Т.О., Пікуль А.А.

при секретарі Дука В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 26 вересня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю О.К. та партнери про стягнення коштів,

ВСТАНОВИЛА:

У квітні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду з заявою про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю О.К. та партнери про стягнення коштів, в якій просила накласти арешт на нерухоме майно відповідача, а саме: нежитлові приміщення загальною площею 120,00 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1, заборонивши відчуження вказаного майна.

В обґрунтування своєї заяви посилалась на те, що відповідач знаходиться в стадії ліквідації, що матиме наслідком розрахунок з кредиторами за рахунок належного товариству майна, а решта майна підлягає продажу чи розподілу між учасниками товариства.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 26 вересня 2017 року у задоволенні заяви відмовлено.

Не погоджуючись із вказаною ухвалою, позивач подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на незаконність і необґрунтованість, порушення норм матеріального та процесуального права, просила ухвалу скасувати та постановити нову, якою відмовити у задоволенні заяви про забезпечення позову.

Справа № 757/20871/17-ц № апеляційного провадження: 22-ц/796/12019/2017 Головуючий у суді першої інстанції: Москаленко К.О. Доповідач у суді апеляційної інстанції: Гаращенко Д.Р. В обґрунтування своїх апеляційних вимог, посилався на те, що суд першої інстанції не обґрунтовано відмовив у задоволенні заяви.

У судовому засіданні представник позивача підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити.

Представник відповідача заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив її відхилити.

Вислухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів прийшла до наступного.

Колегією суддів встановлено, що в провадженні Печерського районного суду м. Києва перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю О.К. та партнери про стягнення коштів у розмірі 427 000 грн.

Відмовляючи у задоволенні заяви, суд першої інстанції виходив з того, що відсутні підстави для задоволення заяви, оскільки позивачем не надано даних про дійсну вартість зазначеного нерухомого майна та не можливо перевірити співмірність його вимог про арешти майна до ціни позову.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції.

Так, відповідно до ст. 151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити передбачені цим Кодексом заходи забезпечення позову. У заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено:

1) причини, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов;

2) вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності;

3) інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Виходячи зі змісту п.4 Постанови Пленуму ВСУ № 9 від 22.12.2006 р. Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову , розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Згідно з ч. 3 ст. 152 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Суд першої інстанції правильно вказав, що задоволення заяви може порушити принцип співмірності виду забезпечення позову до заявлених позивачем вимог, оскільки спір в даній справі про стягнення коштів у розмірі 427 000 грн., в той час як вартість нерухомого майна а саме: нежитлові приміщення загальною площею 120,00 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1, може значно перевищувати вказану суму, а даних про реальну вартість такого майна суду надано не було.

Таким чином, судова колегія вважає вказаний вид забезпечення позову не співмірним із позовними вимогами, що спростовує доводи апеляційної скарги про необґрунтованість відмови заяви судом першої інстанції.

Також, суд правильно зазначив, що задоволення заяви може стати перешкодою здійснення у встановленому порядку процедури припинення товариства шляхом його ліквідації.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а ухвалу суду першої інстанції належить залишити без змін, оскільки доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, на законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції не впливають.

Керуючись ст.ст. 218, 303, 304, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 26 вересня 2017 року залишити без змін.

Ухвала суду є остаточною і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий

Судді