Ухвала

від 06.12.2017 по справі 140/2371/15-к

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 140/2371/15-к

Провадження №11-кп/772/822/2017

Категорія: крим.

Головуючий у суді 1-ї інстанції: ОСОБА_1

Доповідач : ОСОБА_2

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 грудня 2017 року м. Вінниця

Апеляційний суд Вінницької області в складі:

головуючого-судді: ОСОБА_2 ,

суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

із секретарем ОСОБА_5 ,

з участю прокурора: ОСОБА_6 ,

обвинувачених ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,

їх захисника адвоката ОСОБА_9 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Вінниці матеріали кримінального провадження за апеляційними скаргами обвинуваченого цивільного позивача ОСОБА_8 , представника цивільного відповідача ОСОБА_10 , прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_11 та обвинуваченого ОСОБА_7 на вирок Немирівського районного суду Вінницької області від 17 березня 2017 року, яким

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с. Балківці, Новоселівського району Чернівецької області, молдован, громадянин України, з середньою освітою, одружений, працює водієм ТДВ «Денисівка», не судимий, зареєстрований та проживає в АДРЕСА_1 ,

визнаний винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 286 ч.3 КК України з призначенням йому покарання у вигляді 5 років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком 3 роки,

та

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженець с. Кам`янка, Глибоцького району Чернівецької області, громадянин України, з середньою освітою, одружений, раніше не судимий, працює на посаді механіка ТДВ «Денисівка, м. Чернівці, проживає по АДРЕСА_2 ,

визнаний винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 287 КК України з призначенням йому покарання у вигляді 3 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з відповідальністю за технічний стан або експлуатацію транспортних засобів на строк 3 роки,

-на підставі ст. 75 КК України від відбування призначеного покарання звільнений з випробуванням - іспитовим строком 3 роки,

-в порядку ст.76 ч.1 п.1.2 КК України на нього покладені обов`язки періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти про зміну свого місця проживання, роботи;

стягнуто солідарно з ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ПАТ «Страхова компанія Універсальна» 01030 м. Київ вул. Б.Хмельницького 48 -а на користь ОСОБА_12 18762 грн. матеріальних збитків, стягнуто солідарно з ОСОБА_7 , ОСОБА_8 на користь ОСОБА_12 50000 грн. моральних збитків, на користь ОСОБА_13 - 5000 грн.

стягнуто солідарно з ОСОБА_7 та ТДВ «Денисівка» ЄДРПОУ 05482417 м.Чернівці вул. Героїв Майдану 43\13 на користь ОСОБА_14 3194 грн. матеріальних збитків, 50000 грн. моральних збитків, стягнуто солідарно з ОСОБА_7 та ОСОБА_8 на користь держави процесуальні витрати по справі в сумі 5120,64 грн., вирішено долю речових доказів,

в с т а н о в и в:

За вироком суду ОСОБА_7 та ОСОБА_8 винними у вчиненні ними наступного.

Так, ОСОБА_7 , перебуваючи з 1981 року на посаді водія автобуса ТДВ «Денисівка», яке розташоване в м. Чернівці, вул. Моріса Тореза, 64б, під час експлуатації пасажирського автобуса «Mercedes-Benz 0303», державний номерний знак НОМЕР_1 , на протязі трьох років, належним чином не стежив за його технічним станом, будучи присутнім під час проведення ремонтно-відновлювальних робіт, які були виконані з порушенням технології ремонту та низької якості, пов`язаних з відновленням цілісності ходової частини транспортного засобу, що мала несправності у вигляді руйнування площадки кріплення поперечної реактивної тяги переднього мосту автобуса, не переконався у належній працездатності та ефективності її роботи, відновленні міцності та функціональності даного вузла, достовірно знаючи про наявність даної несправності, продовжував експлуатувати зазначений технічно-несправний транспортний засіб.

Перед виїздом 19.05.2015 близько 8.30 години, з території ТДВ «Денисівка», яке розташоване в м. Чернівці, вул. Моріса Тореза, 64б всупереч вимогам п. 2.3 (а) Правил дорожнього руху України, для забезпечення безпеки дорожнього руху перед виїздом в черговий рейс, не забезпечив технічно-справний стан транспортного засобу, натомість продовжив експлуатувати технічно-несправний автобус «Mercedes-Benz 0303», державний номерний знак НОМЕР_1 .

Рухаючись за маршрутом «Чернівці-Севастопіль», 19.05.2015 близько 19.00 водій ОСОБА_7 , керуючи зазначеним автобусом, рухаючись в напрямкум. Гайсин автодорогою Стрий - Кіровоград - Знам`янка, поблизу с. Червоне Немирівського району Вінницької області, в момент виникнення небезпеки для руху у вигляді початку втрати поперечної стійкості транспортного засобу, відповідно не відреагував на зміну дорожньої обстановки, не вжив своєчасних заходів до зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу, натомість продовжив свій рух, що призвело до подальшої втрати курсової стійкості та перекидання автобуса.

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди пасажири автобуса «Mercedes-Benz 0303», державний номерний знак НОМЕР_1 - ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 від отриманих травм померли на місці пригоди; ОСОБА_18 , ОСОБА_14 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_12 , отримали тілесні ушкодження середнього ступеню тяжкості.

Відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 61 від 10.06.2015 р. у ОСОБА_16 виявлені тілесні ушкодження у вигляді: сполучної травми тіла (грудної клітки, хребта, живота та кісток тазу) - закритих подвійних переломів ребер справа та зліва, розриву міжхребцьових артерій та пристінкової плеври, розриву обох легень в області верхніх долей; вивиху сьомого шийного хребця з повним розривом міжхребцьових зв`язків з стисненням спинного мозку; крововиливу в плевральні порожнини (в праву - 400 мл. темної, рідкої крові, в ліву - 600 мл., темної, рідкої крові); розриву печінки в правій долі, крововиливу в черевну порожнину (800 мл. темної, рідкої крові); розриву лонного зчленування, розриву сечового міхура, надриву стегнової артерії, гострої крововтрати; саден в лобній області справа, в області правої щоки, правої вушної раковини, по передній поверхні грудної клітки, по боковій поверхні живота зліва, по передній поверхні правої гомілки, по внутрішній поверхні правого стегна, забійно-рваної рани в верхній третині лівого стегна з розмізжченням м`язів лівого стегна. Дана сполучна травма тіла відноситься до тяжких тілесних ушкоджень та стоїть у причинному зв`язку зі смертю. Смерть ОСОБА_16 настала внаслідок сполучної травми тіла (грудної клітки, хребта, живота, кісток тазу з розривом сечового міхура та надривом стегнової артерії), яка ускладнилась гострою крововтратою.

Відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 62 від 10.06.2015 у ОСОБА_17 виявлені тілесні ушкодження у вигляді: сполучної травми тіла (голови, грудної клітки, хребта, живота) з закритим перелом лобної кістки та кісток основи черепа в області решітчастої кісточки, клиновидної кістки та обох пірамідок скроневої кістки, субарахноїдальним крововиливом в лобній долі справа; подвійними переломами ребер справа та зліва з розривом пристінкової плеври та легеневих артерій, розривом верхньої долі обох легень, розривом серцевої сумки та розривом серця в області верхівки, крововиливом в ліву плевральну порожнину (700 мл. темної, рідкої крові, в праву - 300 мл. темної, рідкої крові); переломом другого шийного хребця та зуба другого хребця з розривом спинного мозку на даному рівні, розривом правої долі печінки, розривом селезінки, крововиливом в черевну порожнину (500 мл. темної, рідкої крові), гострої крововтрати; закритого подвійного перелому нижньої щелепи справа, синців навколо обох очей, в області правої щоки, саден в області правої щоки, лівого плеча. Дана сполучна травма тіла відноситься до тяжких тілесних ушкоджень та стоїть у причинному зв`язку зі смертю. Смерть ОСОБА_17 наступила внаслідок сполучної травми тіла (голови, грудної клітки, хребта та живота) з перелом кісток основи та склепіння черепа, забою головного мозку, субарахноїдального крововиливу; перелому другого шийного хребця та його зуба, розривом спинного мозку; переломами ребер з розривом міжреберних артерій та пристінкової плеври, розриву обох легень, серця з крововиливом в плевральну порожнину, розриву печінки та селезінки з крововиливом в черевну порожнину, яка ускладнилась гострою крововтратою. При судово-хімічній експертизі крові та сечі ОСОБА_17 у крові виявлено етиловий спирт в концентрації 1,3 ‰, що відноситься до легкого ступеня сп`яніння.

Відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 63 від 10.06.2015 у ОСОБА_15 виявлені тілесні ушкодження у вигляді: розтрощення голови (кісток та основи черепа, кісток лицьового черепу з їх відсутністю, відсутність речовини головного мозку (обезголовлення), розмізжчення щитовидної залози, відсутності гортані, глотки та частково стравоходу, хрящів гортані на рівні четвертого шийного хребця, а також під`язикової кістки та язика, гострою

крововтратою, саден в області лівого плеча, закритого гвинтоподібного перелому лівої плечової кістки. Дані тілесні ушкодження відносяться до тяжких тілесних ушкоджень та знаходяться у причинному зв`язку зі смертю. Смерть ОСОБА_15 наступила внаслідок розтрощення кісток склепіння та основи черепа з їх відсутністю, відсутністю речовини головного мозку, кісток лицьового черепу, гострої крововтрати.

Відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 748 від 07.07.2015 ОСОБА_18 отримав тілесні ушкодження у вигляді сполучної травми: закритої тупої травми грудної клітки з переломами 3-го, 4-го, 5-го ребер справа, забитої рани ділянки лівого колінного су глобу, саден по внутрішніх поверхнях обох передплічь, які не являлись небезпечними для життя в момент спричинення, тому належать до тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості (у відповідності п.2.2. «Правил судово-медичного визначення тілесних ушкоджень).

Відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 781 від 07.07.2015 ОСОБА_14 отримала тілесні ушкодження у вигляді сполучної травми: закритих переломів кісток тазу (лонної та сідничної), закритої черепно-мозкової травми струсу головного мозку, забитої рани тім`яної ділянки голови зліва, забитої рани лівого плеча, які не являлись небезпечними для життя в момент спричинення, тому належать до тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості (у відповідності п.2.2. «Правил судово-медичного визначення тілесних ушкоджень).

Відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 763 від 07.07.2015 ОСОБА_19 отримала тілесні ушкодження у вигляді закритої травми грудної клітки: двобічних переломів ребер (7-го 8-го ребер зліва і 8-го ребра справа), забою легень, які не являлись небезпечними для життя в момент спричинення, тому належать до тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості (у відповідності п.2.2. «Правил судово-медичного визначення тілесних ушкоджень).

Відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 780 від 09.07.2015 ОСОБА_20 отримала тілесні ушкодження у вигляді закритої травми грудної клітки з переломами 4,5,6,7-го ребер зліва, лівобічного пневмотораксу, закритого перелому лівої променевої кістки, закритої черепно-мозкової травми - струсу головного мозку, забитих ран волосяної частини голови, які не являлись небезпечними для життя в момент спричинення, тому належать до тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості (у відповідності п.2.2. «Правил судово-медичного визначення тілесних ушкоджень).

Відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 972 від 14.08.2015 ОСОБА_24 отримала тілесні ушкодження у вигляді поперечно-уламкового перелому правої сідничної та правої лобкової кісток без значного зміщення, без розриву тазового кільця, які не являлись небезпечними для життя в момент спричинення, тому належать до тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості (у відповідності п.2.2. «Правил судово-медичного визначення тілесних ушкоджень).

Відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 973 від 14.08.2015 ОСОБА_12 отримала тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми - струсу головного мозку, множинних забійно-рваних ран голови, верхніх кінцівок, закритої травми грудної клітки - переломів 5-го, 6-го, 7-го ребер зліва, відкритого перелому лівої променевої кістки, які не являлись небезпечними для життя в момент спричинення, тому належать до тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості (у відповідності п.2.2. «Правил судово-медичного визначення тілесних ушкоджень).

Відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 1015 від 07.09.2015 ОСОБА_23 отримала тілесні ушкодження у вигляді інфікованої рани лівої стопи, перелому лівої ключиці, які не являлись небезпечними для життя в момент спричинення, тому належать до тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості (у відповідності п.2.2. «Правил судово-медичного визначення тілесних ушкоджень).

Відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 1121 від 21.08.2015 ОСОБА_22 отримав тілесні ушкодження у вигляді закритої травми грудної клітини : закритих переломів лівої ключиці, 2, 3, 4, 5-го ребер зліва, 4, 5-го ребер справа зі зміщенням, з лівобічним пневмотораксом, які не являлись небезпечними для життя в момент спричинення, тому належать до тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості (у відповідності п.2.2. «Правил судово-медичного визначення тілесних ушкоджень).

Відповідно до висновку автотехнічної експертизи № 1189/15-21 від 13.07.2015 дії водія автобуса «Mercedes 0303», державний номерний знак НОМЕР_1 , - ОСОБА_7 , регламентувалися вимогами п. 12.3 ПДР України. В ситуації, яка склалася, ОСОБА_7 з моменту виявлення розхитування автобуса, пов`язаного з його технічною несправністю, мав би технічну можливість зупинити керований ним автобус, до місця виникнення слідів некерованого руху та виїзду автобуса на смугу зустрічного руху шляхом термінового гальмування при виконанні ним вимог п. 12.3 ПДР України.

Таким чином, ОСОБА_7 порушив вимоги п.п. 2.3 (а, б), 12.3, 31.1, 31.3(a) Правил дорожнього руху України, де зазначено:

-п. 2.3 (а, б) - «Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний: а) перед виїздом перевірити і забезпечити технічно справний стан і комплектність транспортного засобу, правильність розміщення та кріплення вантажу; б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу...»;

-п. 12.3 - «У разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об`єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об`їзду перешкоди»;

-п. 31.1 «Технічний стан транспортних засобів та їх обладнання повинні відповідати вимогам стандартів, що стосуються безпеки дорожнього руху та охорони навколишнього середовища, а також правил технічної експлуатації, інструкцій підприємств-виробників та іншої нормативно-технічної документації».

-п. 31.3 (а) «Забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством : у разі їх виготовлення або переобладнання з порушенням вимог стандартів, правил і нормативів, що стосуються безпеки дорожнього руху...».

Порушення вимог п.п. 2.3(а),(б), 12.3, 31.1, 31.3(а) Правил дорожнього руху України водієм ОСОБА_7 , знаходяться в причинному зв`язку з наслідками дорожньо-транспортної пригоди.

ОСОБА_8 , перебуваючи, на посаді механіка відділу технічного контролю на підставі наказу № 2-к від 05.01.2010 товариства з додатковою відповідальністю «Денисівка», яке розташоване в м. Чернівці, вул. Моріса Тореза, 64б, та, відповідно до посадової інструкції, затвердженої 07.02.2012 директором ТДВ «Денисівка», зобов`язаний контролювати і забезпечувати технічно-справний стан транспортних засобів і їх випуск на лінію для здійснення перевезень та транспортування.

19.05.2015 близько 08.00 на території ТДВ «Денисівка», ОСОБА_8 , після проведення, разом із водієм ОСОБА_7 , передрейсового огляду автобуса «Mercedes-Benz 0303», державний номерний знак НОМЕР_1 , який слідував за маршрутом «Чернівці-Севастопіль», маючи об`єктивну можливість виявити руйнування площадки кріплення поперечної реактивної тяги переднього моста автобуса, в порушення вимог п.п. 31.1, 31.3«а» Правил дорожнього руху України, відповідно яких забороняється експлуатація транспортних засобів у разі їх переобладнання з порушенням вимог стандартів, правил і нормативів, що стосуються безпеки дорожнього руху, порушив їх та випустив в експлуатацію технічно-несправний транспортний засіб, що призвело до загибелі трьох осіб.

Так, після виїзду в рейс, водій ОСОБА_7 19.05.2015 близько 19.00, керуючи технічно-несправним автобусом «Mercedes-Benz 0303», державний знак НОМЕР_1 , рухаючись автодорогою Стрій Кіровоград Знам`янка, поблизу с. Червоне Немирівського району Вінницької області, з несправною ходовою частиною автобуса, що при русі з поперечним навантаженням та коригуванням руху автобуса призвело до втрати курсової стійкості транспортного засобу, з подальшим його виїздом за межі дороги та перекидання.

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди пасажири автобуса «Mercedes-Benz 0303», державний номерний знак НОМЕР_1 - ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 від отриманих травм померли на місці пригоди; ОСОБА_18 , ОСОБА_14 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_12 , отримали тілесні ушкодження середнього ступеню тяжкості.

Відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 61 від 10.06.2015 у ОСОБА_16 виявлені тілесні ушкодження у вигляді: сполучної травми тіла (грудної клітки, хребта, живота та кісток тазу) - закритих подвійних переломів ребер справа та зліва, розриву міжхребцьових артерій та пристінкової плеври, розриву обох легень в області верхніх долей; вивиху сьомого шийного хребця з повним розривом міжхребцьових зв`язків з стисненням спинного мозку; крововиливу в плевральні порожнини (в праву - 400 мл. темної, рідкої крові, в ліву - 600 мл., темної, рідкої крові); розриву печінки в правій долі, крововиливу в черевну порожнину (800 мл. темної, рідкої крові); розриву лонного зчленування, розриву сечового міхура, надриву стегнової артерії, гострої крововтрати; саден в лобній області справа, в області правої щоки, правої вушної раковини, по передній поверхні грудної клітки, по боковій поверхні живота зліва, по передній поверхні правої гомілки, по внутрішній поверхні правого стегна, забійно-рваної рани в верхній третині лівого стегна з розмізжченням м`язів лівого стегна. Дана сполучна травма тіла відноситься до тяжких тілесних ушкоджень тастоїть у причинному зв`язку зі смертю. Смерть ОСОБА_16 настала внаслідок сполучної травми тіла (грудної клітки, хребта, живота, кісток тазу з розривом сечового міхура та надривом стегнової артерії), яка ускладнилась гострою крововтратою.

Відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 62 від 10.06.2015 у ОСОБА_17 виявлені тілесні ушкодження у вигляді: сполучної травми тіла (голови, грудної клітки, хребта, живота) з закритим перелом лобної кістки та кісток основи черепа в області решітчастої кісточки, клиновидної кістки та обох пірамідок скроневої кістки, субарахноїдальним крововиливом в лобній долі справа; подвійними переломами ребер справа та зліва з розривом пристінкової плеври та легеневих артерій, розривом верхньої долі обох легень, розривом серцевої сумки та розривом серця в області верхівки, крововиливом в ліву плевральну порожнину (700 мл. темної, рідкої крові, в праву - 300 мл. темної, рідкої крові); переломом другого шийного хребця та зуба другого хребця з розривом спинного мозку на даному рівні, розривом правої долі печінки, розривом селезінки, крововиливом в черевну порожнину (500 мл. темної, рідкої крові), гострої крововтрати; закритого подвійного перелому нижньої щелепи справа, синців навколо обох очей, в області правої щоки, саден в області правої щоки, лівого плеча. Дана сполучна травма тіла відноситься до тяжких тілесних ушкоджень та стоїть у причинному зв`язку зі смертю. Смерть ОСОБА_17 наступила внаслідок сполучної травми тіла (голови, грудної клітки, хребта та живота) з перелом кісток основи та склепіння черепа, забою головного мозку, субарахноїдального крововиливу; перелому другого шийного хребця та його зуба, розривом спинного мозку; переломами ребер з розривом міжреберних артерій та пристінкової плеври, розриву обох легень, серця з крововиливом в плевральну порожнину, розриву печінки та селезінки з крововиливом в черевну порожнину, яка ускладнилась гострою крововтратою. При судово-хімічній експертизі крові та сечі ОСОБА_17 у крові виявлено етиловий спирт в концентрації 1,3 ‰, що відноситься до легкого ступеня сп`яніння.

Відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 63 від 10.06.2015 у ОСОБА_15 виявлені тілесні ушкодження у вигляді: розтрощення голови (кісток та основи черепа, кісток лицьового черепу з їх відсутністю, відсутність речовини головного мозку (обезголовлення), розмізжчення щитовидної залози, відсутності гортані, глотки та частково стравоходу, хрящів гортані на рівні четвертого шийного хребця, а також під`язикової кістки та язика, гострою крововтратою, саден в області лівого плеча, закритого гвинтоподібного перелому лівої плечової кістки. Дані тілесні ушкодження відносяться до тяжких тілесних ушкоджень та знаходяться у причинному зв`язку зі смертю. Смерть ОСОБА_15 наступила внаслідок розтрощення кісток склепіння та основи черепа з їх відсутністю, відсутністю речовини головного мозку, кісток лицьового черепу, гострої крововтрати.

Відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 748 від 07.07.2015 ОСОБА_18 отримав тілесні ушкодження у вигляді сполучної травми: закритої тупої травми грудної клітки з переломами 3-го, 4-го, 5-го ребер справа, забитої рани ділянки лівого колінного суглобу, саден по внутрішніх поверхнях обох передплічь, які не являлись небезпечними для життя в момент спричинення, тому належать до тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості (у відповідності п.2.2. «Правил судово-медичного визначення тілесних ушкоджень).

Відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 781 від 07.07.2015 ОСОБА_14 отримала тілесні ушкодження у вигляді сполучної травми: закритих переломів кісток тазу (лонної та сідничної), закритої черепно-мозкової травми струсу головного мозку, забитої рани тім`яної ділянки голови зліва, забитої рани лівого плеча, які не являлись небезпечними для життя в момент спричинення, тому належать до тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості (у відповідності п.2.2. «Правил судово-медичного визначення тілесних ушкоджень).

Відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 763 від 07.07.2015 ОСОБА_19 отримала тілесні ушкодження у вигляді закритої травми грудної клітки: двобічних переломів ребер (7-го 8-го ребер зліва і 8-го ребра справа), забою легень, які не являлись небезпечними для життя в момент спричинення, тому належать до тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості (у відповідності п.2.2. «Правил судово-медичного визначення тілесних ушкоджень).

Відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 780 від 09.07.2015 ОСОБА_20 отримала тілесні ушкодження у вигляді закритої травми грудної клітки з переломами 4,5,6,7-го ребер зліва, лівобічного пневмотораксу, закритого перелому лівої променевої кістки, закритої черепно-мозкової травми - струсу головного мозку, забитих ран волосяної частини голови, які не являлись небезпечними для життя в момент спричинення, тому належать до тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості (у відповідності п.2.2. «Правил судово-медичного визначення тілесних ушкоджень).

Відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 972 від 14.08.2015 ОСОБА_24 отримала тілесні ушкодження у вигляді поперечно-уламкового перелому правої сідничної та правої лобкової кісток без значного зміщення, без розриву тазового кільця, які не являлись небезпечними для життя в момент спричинення, тому належать до тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості (у відповідності п.2.2. «Правил судово-медичного визначення тілесних ушкоджень).

Відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 973 від 14.08.2015 ОСОБА_12 отримала тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми - струсу головного мозку, множинних забійно-рваних ран голови, верхніх кінцівок, закритої травми грудної клітки - переломів 5-го, 6-го, 7-го ребер зліва, відкритого перелому лівої променевої кістки, які не являлись небезпечними для життя в момент спричинення, тому належать до тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості (у відповідності п.2.2. «Правил судово-медичного визначення тілесних ушкоджень).

Відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 1015 від 07.09.2015 ОСОБА_23 отримала тілесні ушкодження у вигляді інфікованої рани лівої стопи, перелому лівої ключиці, які не являлись небезпечними для життя в момент спричинення, тому належать до тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості (у відповідності п.2.2. «Правил судово-медичного визначення тілесних ушкоджень).

Відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 1121 від 21.08.2015 ОСОБА_22 отримав тілесні ушкодження у вигляді закритої травми грудної клітини : закритих переломів лівої ключиці, 2, 3, 4, 5-го ребер зліва, 4, 5-го ребер справа зі зміщенням, з лівобічним пневмотораксом, які не являлись небезпечними для життя в момент спричинення, тому належать до тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості (у відповідності п.2.2. «Правил судово-медичного визначення тілесних ушкоджень).

Відповідно висновку комплексної інженерно-технічної експертизу обставин та механізму ДТП, судової автотехнічної, технічного стану транспортного засобу та деталей транспортного засобу № 923/924/925/15-21/252А/211А/05(111)-15 від 17.06.2015 технічний стан автобуса «Mercedes-Benz 0303», державний номерний знак НОМЕР_1 , не відповідав вимогам п. 31.1, п. 31.3 «а» Правил дорожнього руху України, у зв`язку з руйнуванням площадки кріплення поперечної реактивної тяги переднього мосту автобуса, які виникли на протязі тривалого часу до ДТП. Виявлені несправності являються наслідком невідповідності правил експлуатації автопоїзда, що можливо було виявити при зовнішньому огляді як механіком, так і водієм при проведенні передрейсового огляду.

За даних обставин механік ОСОБА_8 порушив вимоги п. 4 ч. 2 ст. 12 Закону України «Про дорожній рух», п. 31.1, п. 31.3 «а» Правил дорожнього руху України та п. 2.1 Посадової інструкції механіка, затвердженої 07.02.2012 директором ТДВ «Денисівка», які перебувають в причинному зв`язку з наслідками, а саме:

-п. 4 ч. 2 ст. 12 Закону України «Про дорожній рух» - «Посадові особи, які відповідають за експлуатацію і технічний стан транспортних засобів, зобов`язані: не випускати на лінію транспортні засоби, технічний стан яких не відповідає вимогам державних стандартів, правил дорожнього руху…»;

-п. 31.1 ПДР України - «Технічний стан транспортних засобів та їх обладнання повинні відповідати вимогам стандартів, що стосуються безпеки дорожнього руху та охорони навколишнього середовища, а також правил технічної експлуатації, інструкцій підприємств-виробників та іншої нормативно-технічної документації»;

-п. 2.1 Посадової інструкції механіка ТДВ «Денисівка» - «Механік контролює справний стан рухомого складу при виїзді на лінію, звертаючи особливу увагу на технічний стан вузлів та агрегатів, які впливають на безпеку руху, тощо».

В апеляційній скарзі з доповненнями та змінами обвинувачений ОСОБА_7 просить вирок суду щодо нього змінити - призначити йому основне покарання за ч. 3 ст. 286 КК України з застосуванням ч.1 ст. 69 КК України нижче від найнижчої межі, передбаченої санкцією ч.3 ст. 286 КК України, від відбування якого звільнити з випробуванням на підставі ст. 75 КК України та відмовити цивільним позивачам ОСОБА_12 та ОСОБА_13 у задоволенні заявлених до нього цивільних позовів.

Свої вимоги обвинувачений мотивує тим, що, призначаючи йому основне покарання у виді реального позбавлення волі, суд фактично не врахував обставин, за яких сталась ДТП та того, що він вперше притягується до кримінальної відповідальності, щиро розкаявся, відшкодував збитки потерпілим, на думку яких необхідності в призначенні йому покарання, пов`язаного з ізоляцією від суспільства, немає, незадовільний стан його здоров`я та вік, винятково позитивні характеристики, перебування на його утриманні дружини, відсутність обставин, які обтяжують покарання.

Стосовно цивільних позовів потерпілих ОСОБА_12 та ОСОБА_13 , то вони, на переконання обвинуваченого ОСОБА_7 , задоволені судом безпідставно, всепереч вимогам ст.ст. 1172,1190,1194 ЦК України, роз`ясненням, які містяться у постанові Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №4 від 01.03.2013 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» та постанові Пленуму Верховного Суду України №4 від 31.03.1995 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди».

В апеляційних скаргах обвинувачений ОСОБА_8 та ТДВ «Денисівка» в особі генерального директора ОСОБА_10 з аналогічних підстав, наведених у апеляційній скарзі обвинуваченого ОСОБА_7 , просять вирок щодо ОСОБА_7 і ОСОБА_8 змінити в частині задоволення цивільних позовів потерпілих ОСОБА_12 , ОСОБА_13 та ОСОБА_14 з метою відмови у задоволенні вказаних цивільних позовів.

В апеляційній скарзі прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_11 порушується питання про скасування вироку щодо обвинуваченого ОСОБА_8 в частині призначеного йому покарання в зв`язку з неправильним застосуванням судом закону України про кримінальну відповідальність та ухвалення нового вироку, яким призначити ОСОБА_8 за ст. 287 КК України покарання у виді 3 років позбавлення волі з позбавленням права займати посади, пов`язані з відповідальністю за технічний стан транспортних засобів на 3 роки та відповідно до ст. 75 КК України звільнити його від відбування лише основного покарання з випробуванням- іспитовим строком 3 роки, з покладенням на нього передбачених п.п.1,2 ч.1 ст. 76 КК України обов`язків, виключити обставину, яка обтяжує покарання обвинуваченого, - тяжкі наслідки, завдані злочином, а також змінити вирок щодо ОСОБА_7 , виключивши з нього обставину, яка обтяжує покарання обвинуваченого, - тяжкі наслідки, завдані злочином та в його резолютивній частині зазначити про стягнення з ОСОБА_7 і ОСОБА_8 в рівних долях на користь держави процесуальні витрати в сумі 5120,64 грн.

Необхідність задоволення наведених у апеляційній скарзі вимог прокурор мотивує тим, що суд, звільняючи ОСОБА_8 від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України, не зважив на роз`яснення, які містяться в п.9 постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003 «Про практику призначення судами кримінального покарання», внаслідок чого звільнив обвинуваченого від відбування як основного, так і додаткового покарань і, крім того, в порушення вимог ч.4 ст. 67 КК України визнав обставиною, яка обтяжує покарання ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , - тяжкі наслідки, завдані злочином та помилково стягнув з обвинувачених у солідарному порядку процесуальні витрати.

Заслухавши доповідь судді, пояснення та виступи в дебатах обвинувачених ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , які підтримали свої апеляційні скарги, адвоката ОСОБА_9 на підтримку апеляційних скарг обвинувачених та ТДВ «Денисівка» та який не заперечував проти задоволення апеляційної скарги прокурора у кримінальному провадженні, прокурора ОСОБА_6 , який підтримав апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_11 , перевіривши матеріали кримінального провадження, колегія суддів вважає, що всі подані апеляційні скарги підлягають частковому задоволенню.

Суд, всебічно, повно і об`єктивно дослідивши у судовому засіданні надані сторонами кримінального провадження докази, належним чином їх оцінивши в сукупності, дійшов обґрунтованого висновку про винуватість ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 286 КК України та ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 287 КК України і даний висновок учасниками судового розгляду не оскаржується.

При призначенні покарання ОСОБА_7 суд обґрунтовано, відповідно до ст.ст. 50, 65 КК України врахував ступінь суспільної небезпеки та тяжкість злочину, від якого загинуло три особи, вісім отримали середньої тяжкості тілесні ушкодження та три особи легкого ступеня тяжкості, щире каяття обвинуваченого, добровільне відшкодування ним завданих злочином збитків, те, що він вперше притягується до кримінальної відповідальності, позитивно характеризується, є інвалідом третьої групи, однак, всупереч вимогам ч.4 ст. 67 КК України визнав обставиною, яка обтяжує покарання, - тяжкі наслідки, завдані злочином, оскільки тяжкі наслідки у вигляді загибелі кількох осіб передбачені диспозицією ч.3 ст. 286 КК України, як ознака злочину, що впливає на його кваліфікацію.

Призначене ОСОБА_7 покарання у мінімальному розмірі, передбаченому санкцією вчиненого ним кримінального правопорушення, вважати надто суворим підстав немає.

При призначенні покарання ОСОБА_8 суд також вірно, у відповідності з вимогами ст.ст. 50, 65 КК України врахував суспільну небезпеку та тяжкість вчиненого обвинуваченим злочину, його особу, а саме те, що він раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, щиро розкаявся, позитивно характеризується, його похилий вік та хворобливий стан, однак безпідставно, всупереч вимогам ч.4 ст. 67 КК України визнав обставиною, яка обтяжує покарання, - тяжкі наслідки, завдані злочином, так як вказана обставина є кваліфікуючою ознакою кримінального правопорушення, передбаченого ст. 287 КК України.

Колегія суддів не погоджується з наведеними в апеляційній скарзі доводами прокурора в необхідності скасування вироку суду в частині призначеного ОСОБА_8 покарання та ухвалення нового вироку з метою призначення обвинуваченому покарання у тому ж розмірі, що призначене йому судом першої інстанції, проте на підставі ст. 75 КК України його звільнити лише від відбування основного покарання з випробуванням, так як, на думку прокурора, ОСОБА_8 вироком суду звільнений одночасно від відбування основного покарання у виді позбавлення волі та додаткового у виді позбавлення права обіймати певні посади.

Так, ч.1 ст. 75 КК України визначено вичерпний перелік основних покарань, від відбування яких особу може бути звільнено, - це виправні роботи, службове обмеження для військовослужбовців, обмеження волі та позбавлення волі на строк не більше п`яти років, а звільнення від відбування призначеного судом додаткового покарання за цією нормою закону не допускається, що зазначено у п.9 постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003 «Про практику призначення судами кримінального покарання».

Отже, хоча в резолютивній частині вироку не вказано, проте зі змісту наведеної норми закону та роз`яснень Пленуму Верховного Суду України випливає, що ОСОБА_8 звільнений судом від відбування лише основного покарання.

Щодо цивільних позовів ОСОБА_12 , ОСОБА_13 та ОСОБА_14 , то при їх вирішенні суд припустився помилки, залишивши поза увагою наступні вимоги закону.

Згідно ч.1 ст. 128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

Частина п`ята цієї статті встановлює порядок, згідно якого цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Згідно п.4 ч.1 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №4 від 01.03.2013 року «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки», розглядаючи позови про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, суди повинні мати на увазі, що відповідно до статтей 1166, 1187 ЦК України шкода, завдана особі чи майну фізичної або юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала. Обов`язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, - незалежно від наявності вини.

Згідно п.6 ч.1 цієї ж постанови, особою, яка зобов`язана відшкодувати шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки, є фізична або юридична особа, що на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди, позички тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

В ході розгляду кримінального провадження достовірно встановлено, що на момент вчинення ДТП законним володільцем автобуса «Мерседес бенц 0303» р/н НОМЕР_1 на підставі договору оренди з власником транспортного засобу ОСОБА_25 було ТДВ «Денисівка», яке на відповідній правовій основі здійснювало діяльність, пов`язану з використанням, зберіганням та утриманням даного транспортного засобу. На момент ДТП договір оренди був чинним, а на момент вчинення ДТП і ОСОБА_8 і ОСОБА_7 були працівниками ТДВ «Денисівка». 19.05.2015 вони виконували свої трудові (службові) обов`язки.

У відповідності до вимог ч.1 ст. 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

Згідно п.4 ч.3, ч.4 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №4 від 01.03.2013 року «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки», не вважається особою, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки і не несе відповідальності за шкоду перед потерпілим особа, яка керує транспортним засобом у зв`язку з виконанням своїх трудових (службових) обов`язків на підставі трудового договору (контракту) із особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, якщо з нею укладено цивільно-правовий договір. Така особа, враховуючи характер відносин, які між ними склалися, може бути притягнута до відповідальності роботодавцем лише у регресному порядку відповідно до статті 1191 ЦК України.

На особу, яка перебувала в трудових відносинах на підставі трудового договору (контракту) і завдала шкоди життю чи здоров`ю у зв`язку з використанням транспортного засобу, що належить роботодавцю, відповідальність за завдання шкоди може бути покладена лише за умови, якщо буде доведено, що вона заволоділа транспортним засобом неправомірно (частини 3 і 4 ст. 1187 ЦК України).

Таким чином, враховуючи допущені судом істотні порушення вимог КПК України, вирок в частині вирішення цивільних позовів ОСОБА_12 , ОСОБА_13 та ОСОБА_14 підлягає скасуванню з призначенням у цій частині нового судового розгляду у кримінальному провадженні в порядку цивільного судочинства.

Поряд з наведеним, колегія суддів звертає увагу на те, що, стягуючи з обвинувачених солідарно на користь держави процесуальні витрати, суд не дотримався вимог глави 8 КПК України.

Керуючись ст.ст. 405, 407 КПК України, апеляційний суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу з доповненнями і змінами обвинуваченого ОСОБА_7 , апеляційні скарги обвинуваченого ОСОБА_8 , цивільного відповідача Товариства з додатковою відповідальністю «Денисівка» в особі генерального директора ОСОБА_10 та прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_11 задовольнити частково.

Вирок Немирівського районного суду Вінницької області від 17 березня 2017 року щодо ОСОБА_7 та ОСОБА_8 змінити.

Виключити з мотивувальної частини вироку обставину, яка обтяжує покарання обвинувачених ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , - тяжкі наслідки, завдані злочином.

Стягнути в рівних долях з ОСОБА_7 та ОСОБА_8 на користь держави процесуальні витрати в сумі 5120, 64 грн.

Вирок в частині стягнення солідарно з ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ПАТ «Страхова компанія «Універсальна» на користь ОСОБА_12 18762 грн. матеріальної шкоди, стягнення солідарно з ОСОБА_7 та ОСОБА_8 на користь ОСОБА_12 50000 грн. моральної шкоди, на користь ОСОБА_13 5000 грн. моральної шкоди та стягнення солідарно з ОСОБА_7 і ТДВ «Денисівка» на користь ОСОБА_14 3194 грн. матеріальної та 50000 грн. моральної шкоди скасувати та кримінальне провадження у цій частині направити до того ж суду для призначення нового судового розгляду в порядку цивільного судочинства.

В іншій частині вирок залишити без зміни.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом трьох місяців з дня її проголошення.

Судді: (підписи)

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4 .

Згідно з оригіналом: