ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 листопада 2017 року о 12 год. 45 хв.Справа № 808/2614/17 м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Стрельнікової Н.В., за участю секретаря судового засідання Батигіна О.В. розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Бестоптторг
до Відділення в Олександрівському районі м. Запоріжжя Запорізької ОДПІ Головного управління ДФС у Запорізькій області
про визнання дій протиправними,
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю Бестоптторг (далі - ТОВ Бестоптторг , позивач) звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом до Відділення в Олександрівському районі м. Запоріжжя Запорізької ОДПІ Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі - відповідач), в якому просить суд визнати дії відповідача щодо безпідставного припинення (розірвання) в односторонньому порядку договору про визнання електронних документів №310320171 від 31.03.2017, укладеного з ТОВ Бестоптторг , та відключення ТОВ Бестоптторг від бази даних контролюючого органу, - протиправними та у зв'язку з чим зобов'язати відповідача надати електронні послуги та підключити ТОВ Бестоптторг до бази даних контролюючого органу для подання податкових документів в електронному вигляді.
На обґрунтування позовних вимог зазначено, що між позивачем та відповідачем укладено договір про визнання електронних документів. 22.05.2017 позивачем до органу ДФС було направлено розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5), проте вказаний документ не було прийнято про що сформовано квитанцію №1, в якій сформульовано підставу відмови як порушено вимоги Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, затвердженої наказом ДПА України від 10.04.2008 №233, а саме: ЄДРПОУ: 40953782 Можливо, припинено дію Договору про визнання електронних документів . Позивач вказує, що ним від працівників відповідача в усному порядку було отримано інформацію про розірвання вищевказаного договору через відсутність позивача за податковою адресою. Позивач вважає дії відповідача щодо розірвання в односторонньому порядку договору про визнання електронних документів протиправними, оскільки у відповідача були відсутні підстави для вчинення таких дій. Вказує, що ТОВ Бестоптторг знаходиться за зареєстрованою у встановленому порядку адресою, що підтверджується відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Вказує, що допоки така інформація наявна в реєстрі вона вважається достовірною та може бути використана як джерело доказування. Враховуючи вищевикладене позивач просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
В судове засідання представник позивача не з'явився, проте 16.11.2017 подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності (вх. №31642). На позовних вимогах наполягає.
Представник відповідача в судове засідання також не з'явився надавши клопотання (вх. №31639 від 16.11.2017) про розгляд справи без його участі. Позовні вимоги не визнає, про що зазначив у поданому до суду клопотанні.
Станом на 16.11.2017 заперечень проти адміністративного позову, рівно як і витребуваних ухвалою суду від 19.10.2017 доказів, на адресу суду не надходило.
Відповідно до частини 4 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Враховуючи подані клопотання представників сторін, відповідно до частини 4 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглянув справу за відсутності сторін у порядку письмового провадження на підставі наявних у ній доказів.
Відповідно до частини 1 статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Розглянувши та дослідивши наявні в матеріалах справи документи судом встановлені наступні обставини.
ТОВ Бестоптторг (ідентифікаційний код 40953782) зареєстроване як юридична особа 10.11.2016, місцезнаходженням юридичної особи є: 69063, м. Запоріжжя, вул. Олександрівська, буд. 3, включено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та перебуває на обліку в Відділенні в Олександрівському районі м. Запоріжжя Запорізької ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області, що підтверджується витягами з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
31.03.2017 між відповідачем та позивачем укладено договір №310320171 про визнання електронних документів (далі - Договір), предметом якого є визнання поданих платником податків в електронному вигляді із застосуванням електронного цифрового підпису до органів ДФС засобами телекомунікаційного зв'язку або на електронних носіях, як оригіналу.
Договір №310320171 від 31.03.2017 складено за типовою формою згідно Інструкції з підготовки та подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, затвердженої наказом ДПА України від 10.04.2008 №233, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 16 квітня 2008 року за №320/15011 (далі - Інструкція №233).
22.05.2017 ТОВ Бестоптторг було відправлено засобами телекомунікаційного зв'язку розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5) за квітень 2017 року, який не було прийнято, із зазначенням у повідомленні про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в єдиному реєстрі податкових накладних (квитанції №1): Виявлені помилки: Порушено вимоги Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, затвердженої наказом ДПА України від 10.04.2008 № 233, а саме: - ЄДРПОУ: '40953782'. Можливо, припинено дію Договору про визнання електронних документів.
Також, в позовні заяві позивач вказує, що ним від працівників відповідача в усному порядку було отримано інформацію про розірвання вищевказаного договору через відсутність позивача за податковою адресою.
Вважаючи рішення відповідача щодо розірвання вищевказаного договору про визнання електронних документів в односторонньому порядку протиправним, позивач звернувся із даним позовом до суду.
Проаналізувавши наявні матеріали та фактичні обставини справи, дослідивши і оцінивши надані докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги є такими, що підлягають задоволенню виходячи з наступного.
Спірні правовідносини регулюються Податковим кодексом України та Інструкцією з підготовки та подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, затвердженою наказом ДПА України від 10.04.2008 №233.
Податковим кодексом України серед інших обов'язків платників податків передбачено і обов'язок складати звітність, що стосується обчислення та сплати податків і зборів (пп.16.1.2 п.16.1 ст.16) та подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням та сплатою податків і зборів (пп.16.1.3 п.16.1 ст.16).
Податкова звітність в Україні може подаватися в електронному вигляді.
Принципи організації інформаційного обміну під час подання платниками податків податкової звітності до органів державної податкової служби України в електронній формі із використанням електронного цифрового підпису, визначені в Інструкції № 233.
Пунктом 1 розділу ІІ вказаної Інструкції № 233 закріплено, що платник податків здійснює формування та подання податкових документів в електронному вигляді відповідно до законодавства із застосуванням спеціалізованого програмного забезпечення формування податкових документів, засобу КЗІ, керуючись цією Інструкцією та договором.
За приписами п. 2 розділу ІІ Інструкції № 233 для подання податкових документів в електронному вигляді платник податків, серед іншого, має заповнити та подати до органу ДПС за місцем реєстрації підписані та скріплені печаткою два примірники договору про визнання електронних документів, а орган ДПС де зареєстрований платник податків, на його запит, приймає від платника податків підписані та скріплені печаткою (для фізичної особи суб'єкта підприємницької діяльності за наявності печатки) два примірники договору та електронний носій з посиленими сертифікатами відкритих ключів; звіряє реквізити, вказані у договорі, з реєстраційними даними платника податків в органах ДПС; після підписання договору вносить відповідний запис до журналу обліку договорів про визнання електронних документів з платниками податків та видає платнику податків один примірник договору.
Підставою для прийняття податкового документа в електронному вигляді є: його відповідність затвердженому формату (стандарту); підтвердження ЕЦП платника податків та його посадових осіб, підписи яких є обов'язковими для звітів в паперовій формі за умов встановлених в статтею 3 Закону України Про електронний цифровий підпис ; чинність відповідного посиленого сертифіката ключа під час накладання ЕЦП (підтверджується за допомогою позначки часу, отриманої від акредитованого центру сертифікації ключів, або якщо до моменту одержання електронного документа строк дії відповідного сертифіката не був закінчений або відповідний сертифікат не був скасований/блокований).
Відповідно до п.7 розділу III Інструкції №233 при поданні податкових документів в електронній формі телекомунікаційними каналами зв'язку платник податків та органи ДПС повинні додержуватися такого порядку:
7.1 платник податків створює податковий документ в електронному вигляді відповідно до затвердженого формату (стандарту) за допомогою спеціалізованого програмного забезпечення.
Після підготовки платником податків податкового документа в електронному вигляді на нього накладаються ЕЦП посадових осіб платника податків у такому порядку: першим - ЕЦП головного бухгалтера (бухгалтера), другим - ЕЦП керівника, третім - ЕЦП, що є аналогом відбитка печатки платника податків.
За відсутності у платника податків посади бухгалтера електронні цифрові підписи посадових осіб платника податків накладаються у такому порядку: першим - ЕЦП керівника, другим - ЕЦП, що є аналогом відбитка печатки платника податків.
Платником податків фізичною особою - суб'єктом підприємницької діяльності електронні цифрові підписи накладаються у такому порядку: першим - ЕЦП платника податків - фізичної особи, другим - ЕЦП, що є аналогом відбитка печатки платника податків (за наявності);
7.2 після накладання ЕЦП платник податків здійснює шифрування податкового документа в електронному вигляді та направляє його до органів ДПС через телекомунікаційні канали зв'язку. Другий примірник податкового документа в електронному вигляді зберігається у платника податків;
7.3 після одержання від платника податків податкового документа в електронному вигляді органи ДПС проводять його розшифрування, перевірку ЕЦП, перевірку відповідності електронного документа затвердженому формату (стандарту);
7.4 перша квитанція є підтвердженням платнику податків передачі його податкових документів в електронному вигляді до органу ДПС засобами телекомунікаційного зв'язку. Ця квитанція надсилається органами ДПС на електронну адресу платника податків, з якої було надіслано податкову звітність. Другий примірник першої квитанції в електронному вигляді зберігається в органі ДПС. Якщо на електронну адресу платника податків не надійшла перша квитанція, то податковий документ вважається неодержаним;
7.5 підтвердженням платнику податків прийняття його податкових документів до бази даних ДПС є друга квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, в якій визначаються реквізити прийнятого податкового документа в електронній формі, відповідність податкового документа в електронній формі затвердженому формату (стандарту) електронного документа, результати перевірки ЕЦП, інформація про платника податків, дата та час приймання, реєстраційний номер, податковий період, за який подається податкова звітність, та дані про відправника квитанції. На цю квитанцію накладається ЕЦП органу ДПС, здійснюється її шифрування та надсилання платнику податків засобами телекомунікаційного зв'язку. Другий примірник другої квитанції в електронному вигляді зберігається в органі ДПС;
7.6 якщо надіслані податкові документи сформовано з помилкою, то платнику податків надсилається друга квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття податкових документів в електронному вигляді із зазначенням причин. На цю квитанцію накладається ЕЦП органу ДПС, здійснюється її шифрування та надсилання платнику податків засобами телекомунікаційного зв'язку. Другий примірник другої квитанції в електронному вигляді зберігається в органі ДПС;
7.7 датою та часом надання податкового документа в електронному вигляді до органів ДПС є дата та час, зафіксовані у першій квитанції.
Із сукупного аналізу зазначених вище норм права, суд робить висновок, що підставами у відмові прийняття податкової звітності є:
- недійсність електронного цифрового підпису;
- закінчення строку дії сертифіката відкритого ключа;
- наявність помилок у податковій накладній та у розрахунку до неї.
Як вбачається з матеріалів справи, підставою для відмови у прийнятті податкових документів позивача у всіх перелічених випадках є порушення вимог Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, затвердженої наказом ДПА України від 10.04.2008 №233 та те, що можливо розірвано Договір про визнання електронної звітності.
При цьому, до матеріалів справи відповідачем-суб'єктом владних повноважень, на якого КАС України покладає обов'язок доведення правомірності власних дій, не надано доказів повідомлення позивача про розірвання договору про визнання електронних документів.
Суд зазначає, що вступаючи в договірні правовідносини, контролюючий орган діяв з метою реалізації владних управлінських функцій щодо виконання покладених на нього Податковим кодексом України функцій.
Однією із ознак, що дозволяють відрізнити адміністративний договір від цивільно-правового, є мета його укладання. Оскільки сфера функціонування адміністративного договору - це відповідна система державного управління на будь-якому ієрархічному рівні, то метою адміністративних договорів є реалізація функцій держави, а більш конкретно - реалізація повноважень того чи іншого органу. У свою чергу мета цивільно-правових договорів - це задоволення потреб суб'єктів цивільно-правових відносин, отримання прибутку та відповідних (майнових чи немайнових) матеріальних благ - об'єктів цивільного обороту.
Мета укладення договору про визнання електронних документів позбавлена ознак, що притаманні меті цивільно-правових угод. Натомість, зазначений договір було укладено податковим органом для виконання покладених на нього повноважень у сфері адміністрування податків, зборів та інших обов'язкових платежів. Вступаючи у договірні правовідносини, що є предметом розгляду даної адміністративної справи, відповідач не мав за мету набуття майнового блага, а сторони не були вільні у визначенні умов договору.
За цим договором на контролюючий орган покладено обов'язок забезпечити приймання податкових документів в електронному вигляді платника податків у терміни, визначені законодавством для податкових документів в паперовому вигляді, та їх комп'ютерну обробку, що у свою чергу, звільняє платника податків від обов'язку подання таких документів у паперовому вигляді.
Отже, суб'єкт владних повноважень, шляхом укладання договору про визнання електронних документів, реалізував у формі адміністративного договору повноваження на здійснення адміністрування податків, зборів, платежів.
Перевіряючи правомірність дій відповідача щодо припинення договору про визнання електронних документів, суд приходить до наступного.
Зі змісту укладеного між позивачем та відповідачем Договору про визнання електронних документів (п. 4 розділу 6) слідує, що орган ДФС має право розірвати договір в односторонньому порядку у випадку ненадання платником податків нового посиленого сертифіката (сертифікатів) відкритого ключа замість скасованих або в разі зміни платником місця реєстрації.
Отже, в силу приписів Податкового кодексу України та умов договорів, відповідач має право розірвати договір в односторонньому порядку виключно у двох випадках: не надання позивачем нового посиленого сертифіката (сертифікатів) відкритого ключа замість скасованих або зміна позивачем місця реєстрації.
По-перше, відповідачем до матеріалів справи не надано доказів того, що строк дії сертифікатів відкритих ключів електронного цифрового підпису позивача сплинув на час виникнення спірних правовідносин.
По-друге, Податковий кодекс України не містить визначення поняття місце реєстрації , однак в податковому законодавстві це поняття розглядається як податкова адреса.
Пунктом 45.2 статті 45 Податкового кодексу України передбачено, що податковою адресою юридичної особи (відокремленого підрозділу юридичної особи) є місцезнаходження такої юридичної особи, відомості про що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.
Згідно з ч. 1 ст. 7 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань № 755-IV від 15.05.2003, Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.
Пунктом 10 частини другої статті 9 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань до відомостей про юридичну особу, крім державних органів і органів місцевого самоврядування як юридичних осіб, які містяться в Єдиному державному реєстрі віднесено відомості про місцезнаходження юридичної особи.
За змістом частин першої та другої статті 10 цього Закону, якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.
Якщо відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.
За визначенням п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 1 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань , виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - виписка) - документ в електронній або у випадку, передбаченому цим Законом, у паперовій формі, який формується та оновлюється за результатами проведення реєстраційних дій і містить відомості про юридичну особу або її відокремлений підрозділ, фізичну особу - підприємця (у тому числі про взяття на облік в органах державної статистики та державної фіскальної служби, видачу ліцензії та документів дозвільного характеру) або громадське формування, що не має статусу юридичної особи
Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - витяг) - документ у паперовій або електронній формі, що сформований програмним забезпеченням Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань за зазначеним заявником критерієм пошуку та містить відомості з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, які є актуальними на дату та час формування витягу або на дату та час, визначені у запиті, або інформацію про відсутність таких відомостей у цьому реєстрі;
Судом досліджено надану позивачем до матеріалів справи виписку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо ТОВ Бестоптторг (ідентифікаційний код 40953782) від 30.03.2017, з якої встановлено, що станом на дату формування цієї виписки Єдиний державний реєстр містив наступні відомості щодо місцезнаходження ТОВ Бестоптторг : 69063, м. Запоріжжя, вул. Олександрівська, буд. 3.
Також, судом сформовано витяги з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо ТОВ Бестоптторг (ідентифікаційний код 40953782) станом на дату укладання договору про визнання електронних документів, тобто - 31.03.2017, станом на дату подання позивачем податкових документів, тобто - 22.05.2017, та станом на дату судового засідання, тобто - 16.11.2017, дослідженням яких встановлено, що станом на всі зазначені дати Єдиний державний реєстр містив наступні відомості щодо місцезнаходження ТОВ Бестоптторг : 69063, м. Запоріжжя, вул. Олександрівська, буд. 3.
Звідси, з урахуванням приписів ч. 1 ст. 10 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань , відомості про місцезнаходження юридичної особи ТОВ Бестоптторг , що внесені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, є достовірними та такими, що не змінювалися.
Крім того, згідно з п. 12.5 Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 №1588, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.12.2011 за № 1562/20300, керівником (заступником керівника) органу державної податкової служби приймається рішення про направлення до відповідного державного реєстратора повідомлення про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням за ф. № 18-ОПП, який в свою чергу і в установленому ч.12 ст. 19 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців порядку вживає подальших заходів щодо підтвердження юридичною особою офіційних відомостей.
Проте, відповідачем не надано до суду доказів вжиття вищевказаних заходів.
Вищевикладене свідчить про відсутність у відповідача законних підстав для розірвання в односторонньому порядку договору про визнання електронних документів та не прийняття до реєстрації податкових документів, а тому, суд вважає, що розірвавши в односторонньому порядку цей договір відповідач діяв поза межами повноважень та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, чим допустив вчинення протиправних дій.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини третьої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку
Згідно з частиною першою статті 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Як встановлено частинами першою, другою статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Суд, відповідно до статті 86 КАС України оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Під час винесення рішення судом враховано, що відповідачем не надано суду жодного доказу на підтвердження наявності передбачених Податковим кодексом України, Інструкцією №233 та Договором №310320171 від 31.03.2017 підстав для розірвання договору про визнання електронних документів.
Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що відповідачем не доведена наявність підстав для розірвання договору, а тому викладені в позовній заяві вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до приписів частини першої статті 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи вищезазначене та керуючись ст.ст. 69, 70, 71, 94, 158 - 163 КАС України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії Відділення в Олександрівському районі м. Запоріжжя Запорізької ОДПІ Головного управління ДФС у Запорізькій області щодо розірвання в односторонньому порядку Договору про визнання електронних документів №310320171 від 31.03.2017, укладеного з Товариством з обмеженою відповідальністю Бестоптторг (ідентифікаційний код 40953782) та відключення Товариства з обмеженою відповідальністю Бестоптторг (ідентифікаційний код 40953782) від бази даних контролюючого органу.
Зобов'язати Відділення в Олександрівському районі м. Запоріжжя Запорізької ОДПІ Головного управління ДФС у Запорізькій області надати електронні послуги та підключити Товариство з обмеженою відповідальністю Бестоптторг (ідентифікаційний код 40953782) до бази даних контролюючого органу для подання податкових документів в електронному вигляді.
Присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Бестоптторг (ідентифікаційний код 40953782)суму судового збору у розмірі 1600 грн. (одна тисяча шістсот гривень) за рахунок бюджетних асигнувань Відділення в Олександрівському районі м. Запоріжжя Запорізької ОДПІ Головного управління ДФС у Запорізькій області.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя Н.В. Стрельнікова
Суд | Запорізький окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 16.11.2017 |
Оприлюднено | 15.12.2017 |
Номер документу | 70890112 |
Судочинство | Адміністративне |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні