Постанова

від 10.11.2017 по справі 817/1371/17

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

10 листопада 2017 р.Р і в н е 817/1371/17 Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Друзенко Н.В. за участю секретаря судового засідання Романчук В.В. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:позивача: представник ОСОБА_1, відповідача: представник ОСОБА_2

третіх осіб: представники не прибули,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Приватного акціонерного товариства "Консюмерс-Скло-Зоря", , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - ТОВ "УСТ-Груп", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Концерн "СоюзЕнерго" до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення В С Т АН О В И В:

Приватне акціонерне товариство Консюмерс-Скло-Зоря звернулося до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000714109 від 04.09.2017.

Представник позивача в судовому засіданні адміністративний позов підтримала. В його обґрунтування зазначила, що висновок контролюючого органу про завищення суми податкового кредиту на суму 531065,38 грн. за квітень 2017 року, та завищення від'ємного значення різниці між сумою податкових зобов'язань та податкового кредиту за квітень 2017 року на суму 531065,38 грн., і як наслідок, про завищення суми ПДВ, що підлягає бюджетному відшкодуванню за квітень 2017 року на суму 531065,38 грн. по господарським операціям з ТОВ УСТ-ГРУП та Концерном СоюзЕнерго є протиправним. Вказала, що відповідач не взяв до уваги те, що позивачем надано всі належні та достатні докази фактичного здійснення господарських операцій з вказаними контрагентами. Уся первинна документація, що стосується господарських операцій, наявна та оформлена відповідно до законодавства України. Неможливість провести зустрічну звірку з ТОВ УСТ-ГРУП через його відсутність за юридичною адресою не є законною підставою вважати господарські операції між позивачем і ТОВ УСТ-ГРУП нереальними. Акт ГУ ДФС у Черкаській області про відсутність ТОВ УСТ-ГРУП за місцезнаходженням та неможливість проведення позапланової виїзної перевірки, на який посилається відповідач в ОСОБА_1 про результати документальної перевірки, підтверджує лише факт неможливості проведення перевірки, тому він не є джерелом отримання податкової інформації та носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог чинного законодавства. Крім того, дослідження контрагентів ТОВ УСТ-ГРУП не має жодного відношення до господарських операцій між позивачем та ТОВ УСТ-ГРУП . Відсутність факту придбання склобою Концерном СоюзЕнерго не означає неможливість отримання його з інших джерел та законного продажу. Також зауважила, що камеральна перевірка податкової декларації з ПДВ за березень 2017 року та позапланова документальна виїзна перевірка, згідно з наказом №1592 від 21.07.2017, проведені з порушеннями чинного законодавства, а тому не можуть створювати жодних правових наслідків для позивача. На підставі викладеного, доводила, що податкове повідомлення-рішення №0000414109 від 04.09.2017 є протиправним та підлягає скасуванню. Просила задовольнити позов в повному обсязі.

Третя особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю УСТ-ГРУП , явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечило, причини не прибуття суду не повідомило. Про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлялося належним чином. Судом не визнавалась обов'язкова участь представника третьої особи в судовому засіданні. За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника третьої особи на підставі наявних в матеріалах справи доказах. ТОВ УСТ-ГРУП подало письмове пояснення (а.с.167-170 т.2), в якому зазначило, що основним видом діяльності ТОВ УСТ-ГРУП є постачання склобою очищеного, тому такий товар продається не тільки на ПрАТ Консюмерс-Скло-Зоря , але і іншим склозаводам України. Поставки склобою ТОВ УСТ-ГРУП здійснює систематично, що відображено в документах бухгалтерського обліку. Крім цього, ТОВ УСТ-ГРУП орендує площадку для зберігання склобою і обладнання для його очищення. Має укладені договори на очищення склобою. Також, третя особа зазначає, що знаходиться за зареєстрованою адресою, а відсутність службових осіб в такому місці в певний час не є доказом відсутності товариства за юридичною адрепсою. Зазначає, що отримання ТОВ УСТ-ГРУП склобою від контрагентів підтверджується первинними бухгалтерськими документами.

Третя особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Концерн СоюзЕнерго , в судове засідання явку уповноваженого представника не забезпечило, подало письмове пояснення в якому просило справу розглянути без участі представника. Судом не визнавалась обов'язковою участь представника третьої особи в судовому засіданні. За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника третьої особи на підставі наявних в матеріалах справи доказах. Концерн СоюзЕнерго подало письмове пояснення (а.с.80-81 т.2), в якому зазначило, що у квітні 2017 на виконання договору було поставлено для ПрАТ Консюмерс-Скло-Зоря склобій безбарвний очищений, що підтверджується первинними бухгалтерськими документами, які оформлені належним чином. Одним із видів діяльності підприємства є оптова торгівля відходами та брухтом. Специфіка вказаного виду діяльності полягає в тому, що Концерн СоюзЕнерго здійснює придбання склобою у фізичних осіб (не платників ПДВ) і продає очищений відсортований склобій юридичним особам (платникам ПДВ). Придбання склобою відображається у книзі обліку розрахункових операцій. Операції щодо очистки склобою та перевезення в повному обсязі відображені в бухгалтерському обліку. Вказує, що у 2017 році контролюючі органи не звертались до Концерну СоюзЕнерго із запитами про надання пояснення та документального підтвердження стосовного взаємовідносин з ПрАТ Консюмерс-Скло-Зоря , ніяких перевірок чи зустрічних звірок не проводилось.

Відповідач - Офіс великих платників податків державної фіскальної служби України, позов не визнав, подав письмове заперечення (а.с.121-130 т.2). Представник відповідача в судовому засіданні пояснила, що за результатами перевірки позивача було встановлено порушення податкового законодавства, внаслідок чого завищено суму податкового кредиту на загальну суму 531065,38 грн. за квітень 2017 року, завищено від'ємне різниці між сумою податкових зобов'язань та податкового кредиту за квітень 2017 року на суму 531065,38 грн. та завищено суму бюджетного відшкодування за квітень 2017 року в розмірі 531065,38 грн. Так, фіскальний орган стверджує, що господарські операції, які були оформлені позивачем при придбанні склобою у ТОВ УСТ-ГРУП та Концерну СоюзЕнерго , фактично не відбулися, оскільки саме ТОВ УСТ-ГРУП та Концерн СоюзЕнерго не є виробником реалізованої продукції, а підтвердити реальність придбання склобою в контрагентів по ланцюгу постачання неможливо. На підставі викладеного, представник відповідача просила відмовити в задоволенні позову повністю, за безпідставністю вимог.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, розглянувши пояснення третіх осіб, повно і всебічно з'ясувавши всі обставини адміністративної справи в їх сукупності, перевіривши їх дослідженими у судовому засіданні доказами, суд встановив наступне.

Приватне акціонерне товариство Консюмерс-Скло-Зоря зареєстроване як юридична особа Рівненською районною державною адміністрацією 12.09.1994, зареєстрований як платних податків з 10.10.1994, є платником податку на додану вартість відповідно до свідоцтва №22555131722 від 30.12.2010, про що зазначено безпосередньо в акті перевірки та сторонами не заперечуються (аркуш акта 2, а.с.58 т.1).

17.05.2017 позивачем подано електронну податкову декларацію з ПДВ за квітень 2017, у відповідності до якої визначено, що за звітний період підлягає відшкодуванню на рахунок у банку сума від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту в розмірі 6157775 грн. (ряд. 20.2.1). Одночасно товариством було подано Розрахунок суми бюджетного відшкодування та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування від 18.05.2017 в сумі 6157775 грн. (а.с.11-32 т.1).

27.04.2017 на адресу товариства надійшов акт Про результати камеральної ПрАТ Консюмерс-Скло-Зоря з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку за квітень 2017 року №1414/28-10-41-09/22555135 від 21.06.2017. Відповідно до висновків ОСОБА_1 контролюючий орган зменшив заявлену товариством суму бюджетного відшкодування ПДВ за квітень 2017 року на 531065,38 грн. (а.с.34-41 т.1).

Позивачем подано заперечення на акт перевірки №1414/28-10-41-09/22555135 від 21.06.2017 (а.с.53-55 т.1).

На цій підставі, відповідачем прийнято наказ Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки №1592 від 21.07.2017, відповідно до якого, має бути проведена перевірка з питань, що стали предметом заперечення до акту камеральної перевірки №1414/28-10-41-09/22555135 від 21.06.2017, відповідно до пп.20.1.4 п.20.1 ст.20, пп.78.1.5 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України. (а.с.56 т.1).

16.08.2017 ПрАТ Консюмерс-Скло-Зоря отримало акт Про результати документальної позапланової перевірки Приватного акціонерного товариства Консюмерс-Скло-Зоря з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ УСТ-ГРУП (код ЄДРПОУ 38987702) та Концерн СоюзЕнерго (код ЄДРПОУ 31965106) за квітень 2017 року №2763/28-10-41-09/22555135 від 16.08.2017 (а.с.57-78 т.1), у відповідності до якого, відповідачем зроблено висновок про порушення позивачем:

пунктів 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено суму податкового кредиту на загальну суму 531065,38 грн., у тому числі за квітень 2017 року на суму 531065,38 грн.;

пунктів 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198, пунктів 200.1, 200.4 статті 200 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено від'ємне значення різниці між сумою податкових зобов'язань та податкового кредиту в періоді, що перевірявся, на загальну суму 531065,38грн., у тому числі за квітень 2017 року на суму 531065,38 грн.;

пунктів 200.1, 200.4 статті 200 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено суму податку на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню в періоді, що перевірявся, на суму 531065,38 грн., у тому числі за квітень 2017 року на суму 531065,38 грн.

За результатом розгляду поданих товариством заперечень на акт перевірки відповідачем прийнято рішення про залишення висновків акту перевірки без змін (а.с.79-91 т.1).

04.09.2017 Офісом великих платників податків Державної фіскальної служби України на підставі акта перевірки №2763/28-10-41-09/22555135 від 16.08.2017 прийнято податкове повідомлення-рішення №0000714109, відповідно до якого позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 531065,38грн. та нараховано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 265532,69 грн. (а.с.92 т.1).

Не погодившись з вказаним рішенням контролюючого органу позивач оскаржив його до суду.

Вирішуючи адміністративний спір по суті суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України, до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Згідно з пунктом 198.6 зазначеної статті Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 Податкового кодексу України.

Також статтею 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні №996-XIV від 16.07.1999 встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського обліку. Згідно з даною нормою, первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Статтею 1 цього Закону визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення; а господарська операція -це є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції, а визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Для встановлення факту здійснення господарської операції, формування податкового кредиту з податку на додану вартість належить з'ясовувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції; установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції; установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг) і господарською діяльністю платника податку.

Судом встановлено, що між ПрАТ Консюмерс-Скло-Зоря , як покупцем, та ТОВ УСТ-ГРУП , як постачальником, укладено договір №СТ/2016-01-11 від 01.11.2016, згідно з п.1.1 якого, ТОВ УСТ-ГРУП зобов'язується поставити та передати у власність покупця склобій безбарвний (очищений), а покупець зобов'язується прийняти товар та оплатити його на умовах, визначених договором (а.с.93-102 т.1).

На виконання договору та на підставі замовлення №5501155145 від 20.03.2017 ТОВ УСТ- ГРУП у квітні здійснило кілька поставок товару товариству: 03.04.2017 згідно видаткової накладної №60 від 03.04.2017, рахунку на оплату №59 від 03.04.2017, товарно-транспортної накладної №Р60 від 03.04.2017; 07.04.2017 згідно видаткової накладної №61 від 07.04.2017, рахунку на оплату №60 від 07.04.2017, товарно-транспортної накладної №Р61 від 07.04.2017; 08.04.2017 згідно видаткової накладної №62 від 08.04.2017, рахунку на оплату №61 від 08.04.2017, товарно-транспортної накладної №Р62 від 08.04.2017; 09.04.2017 згідно видаткової накладної №63 від 09.04.2017, рахунку на оплату №62 від 09.04.2017, товарно-транспортної накладної №Р63 від 09.04.2017; 10.04.2017 згідно видаткової накладної №64 від 10.04.2017, рахунку на оплату №63 від 10.04.2017, товарно-транспортної накладної №Р64 від 10.04.2017; 11.04.2017 згідно видаткової накладної №66 від 11.04.2017, рахунку на оплату №64 від 11.04.2017, товарно-транспортної накладної №Р66 від 11.04.2017; 11.04.2017 згідно видаткової накладної №67 від 11.04.2017, рахунку на оплату №65 від 11.04.2017, товарно-транспортної накладної №Р67 від 11.04.2017; 20.04.2017 згідно видаткової накладної №71 від 20.04.2017, рахунку на оплату №69 від 20.04.2017, товарно-транспортної накладної №Р71 від 20.04.2017; 20.04.2017 згідно видаткової накладної №72 від 20.04.2017, рахунку на оплату №70 від 20.04.2017, товарно-транспортної накладної №Р72 від 20.04.2017 (а.с.103-139 т.1, 47-55 т.2).

Податкові накладні по поставці товару товариству від ТОВ УСТ-ГРУП за квітень 2017 року були зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних (а.с.31 т.2).

За отриманий товар ПрАТ Консюмерс-Скло-Зоря сплатило ТОВ УСТ-ГРУП 765540,00 грн., у тому числі 127590,00 грн. ПДВ. Вказаний факт підтверджується банківськими виписками по рахунку (а.с.140-148 т.1).

Матеріалами справи підтверджений факт надходження товару на склад товариства, а саме прибутковими ордерами (а.с.149-158 т.1).

Після отримання позивачем склобою від зазначеного контрагента, він пройшов вхідний контроль по якості, що підтверджується Дозволами на розвантаження сировинних матеріалів за квітень 2017 року, дослідженими судом та наявними в матеріалах справи (а.с.159-164 т.1).

З матеріалів справи встановлено, що між ПрАТ Консюмерс-Скло-Зоря , як покупцем, та Концерном СоюзЕнерго» , як постачальником, укладено договір №30-06/2016 від 30.06.2016, згідно з п.1.1 якого Концерн СоюзЕнерго зобов'язується поставити та передати у власність покупця склобій безбарвний тарний очищений, а покупець зобов'язується прийняти товар та оплатити його на умовах, визначених договором (а.с.165-170 т.1).

На виконання договору та на підставі замовлення №5501155144 від 20.03.2017 Концерн СоюзЕнерго у квітні здійснило кілька поставок товару товариству: 01.04.2017 згідно видаткової накладної №РН-0000405 від 01.04.2017, рахунку-фактури №СФ-0000356 від 01.04.2017, залізничної накладної №46091567 від 01.04.2017; 01.04.2017 згідно видаткової накладної №РН-0000407 від 01.04.2017, рахунку-фактури №СФ-0000357 від 01.04.2017, залізничної накладної №46091575 від 01.04.2017; 01.04.2017 згідно видаткової накладної №РН-0000408 від 01.04.2017, рахунку-фактури №СФ-0000358 від 01.04.2017, залізничної накладної №46091559 від 01.04.2017; 06.04.2017 згідно видаткової накладної №РН-0000451 від 06.04.2017, рахунку-фактури №СФ-0000390 від 06.04.2017, залізничної накладної №46315404 від 06.04.2017; 06.04.2017 згідно видаткової накладної №РН-0000449 від 06.04.2017, рахунку-фактури №СФ-0000389 від 06.04.2017, залізничної накладної №46315016 від 06.04.2017; 06.04.2017 згідно видаткової накладної №РН-0000453 від 06.04.2017, рахунку-фактури №СФ-0000391 від 06.04.2017, залізничної накладної №46315370 від 06.04.2017; 04.04.2017 згідно видаткової накладної №РН-0000447 від 04.04.2017, рахунку-фактури №СФ-0000388 від 04.04.2017, залізничної накладної №447 від 04.04.2017; 12.04.2017 згідно видаткової накладної №РН-0000482 від 12.04.2017, рахунку-фактури №СФ-0000418 від 12.04.2017, залізничної накладної №46542676 від 12.04.2017; 12.04.2017 згідно видаткової накладної №РН-0000483 від 12.04.2017, рахунку-фактури №СФ-0000419 від 12.04.2017, залізничної накладної №46542692 від 12.04.2017; 15.04.2017 згідно видаткової накладної №РН-0000500 від 15.04.2017, рахунку-фактури №СФ-0000435 від 15.04.2017, залізничної накладної №46657359 від 15.04.2017; 15.04.2017 згідно видаткової накладної №РН-0000501 від 15.04.2017, рахунку-фактури №СФ-0000436 від 15.04.2017, залізничної накладної №46657357 від 15.04.2017; 15.04.2017 згідно видаткової накладної №РН-0000502 від 15.04.2017, рахунку-фактури №СФ-0000437 від 15.04.2017, залізничної накладної №46657342 від 15.04.2017; 28.04.2017 згідно видаткової накладної №РН-0000579 від 28.04.2017, рахунку-фактури №СФ-0000502 від 28.04.2017, залізничної накладної №47167218 від 28.04.2017; 28.04.2017 згідно видаткової накладної №РН-0000581 від 28.04.2017, рахунку-фактури №СФ-0000504 від 28.04.2017, залізничної накладної №47167176 від 28.04.2017; 28.04.2017 згідно видаткової накладної №РН-0000580 від 28.04.2017, рахунку-фактури №СФ-0000503 від 28.04.2017, залізничної накладної №47167200 від 28.04.2017 (а.с.171-216 т.1, 32-46 т.2).

Податкові накладні по поставці товару товариству від Концерну СоюзЕнерго за квітень 2017 року були зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних (а.с.31 т.2).

За отриманий товар ПрАТ Консюмерс-Скло-Зоря сплатило Концерну СоюзЕнерго 2420852,88 грн., у тому числі 403475,38 грн. ПДВ. Вказаний факт підтверджується банківськими виписками по рахунку (а.с.217-226 т.1).

Матеріалами справи підтверджений факт надходження товару на склад товариства, а саме прибутковими ордерами (а.с.227-241 т.1).

Після отримання позивачем склобою від зазначеного контрагента, він пройшов вхідний контроль по якості, що підтверджується Дозволами на розвантаження сировинних матеріалів за квітень 2017 року, дослідженими судом та наявними в матеріалах справи.

Також судом встановлено, що основним видом діяльності ПрАТ Консюмерс-Скло-Зоря є виробництво порожнистого скла (а.с.10 т.1). У виробництві скляної тари разом із содою, кварцовим піском, вапняком та іншою сировиною позивач використовує склобій, який переважно закуповується в інших суб'єктів господарювання. Відповідно, закупівля склобою безпосередньо пов'язана з діяльністю позивача.

Склобій є важливою складовою частиною суміші для виготовлення скляної продукції, яка складається періодично головним технологом та начальником хімічної лабораторії індивідуально для різних замовлень продукції, що підтверджується Рецептами Шихти (суміші для виготовлення скла) за квітень 2017 року (а.с.242-250 т.1, 1-16 т.2).

Крім того, за кожен місяць товариством формується Звіт про використання сировини та склобою, що відображає наступні показники по Печі №2 та Печі №3 товариства: 1) кількість замісів; 2) об'єм фактично виготовленої скломаси; 3) кількість спожитої за місяць сировини, в тому числі склобою купленого та привізного. Звіт про використання сировини та склобою за лютий 2017 року підтверджує фактичну наявність його у відповідних кількостях у підприємства.

Судом встановлено, що первинні документи щодо господарських відносин позивача з ТОВ УСТ-ГРУП та Концерном СоюзЕнерго , що були досліджені контролюючим органом при перевірці, відповідають вимогам законодавства, що було підтверджено представником фіскального органу у судовому засіданні. Як встановлено з акта перевірки, відповідачем детально описано господарські операції позивача з ТОВ УСТ-ГРУП та з Концерном СоюзЕнерго , посилаючись на всі первинні документи на їх підтвердження та встановлено факт використання придбаного позивачем у контрагента товару у власній господарській діяльності.

Висновки перевіряючих в акті перевірки ґрунтуються виключно на тому, що наявні належним чином оформлені документи первинного бухгалтерського та податкового обліку не відображають реальних господарських правовідносин, оскільки фактичне здійснення господарських операцій відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів, що передбачені законодавством.

Однак, суд не погоджується з такими висновками контролюючого органу, оскільки вони не підтверджені належними та допустимими доказами, а є лише необґрунтованими припущеннями.

Твердження перевіряючих про відсутність зміни реального стану позивача за наслідками правовідносин з ТОВ УСТ-ГРУП ґрунтується на позиції, викладеній перевіряючими в акті ГУ ДФС у Черкаській області Про відсутність ТОВ УСТ-ГРУП за місцезнаходженням та неможливість проведення документальної позапланової виїзної перевірки .

Разом з тим, акт про неможливість проведення зустрічної звірки не є достатнім і належним доказом в підтвердження доводів податкового органу про нереальність здійснення угод між позивачем та його контрагентом, і не є підставою для визнання податкового кредиту позивача непідтвердженим, так як доказами порушення правил податкової звітності є виключно матеріали перевірок платника податків, проведених з дослідженням його первинних бухгалтерських та інших документів. В акті про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання засвідчується лише факт неможливості її проведення без встановлення будь-яких висновків стосовно документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків. Тобто такий акт не може містити жодних інших висновків, окрім висновку про неможливість проведення зустрічної звірки.

Сама по собі неможливість реалізації податковими органами визначеної законодавством компетенції щодо проведення зустрічних звірок контрагента не може вважатися доказом вчинення певним платником податку порушень податкового законодавства.

Аналогічна позиція викладена Вищим адміністративним судом України в постанові від 27.02.2014 у справі №К/800/41631/13.

Фіскальний орган в акті перевірки позивача здійснює детальний аналіз контрагентів ТОВ УСТ-ГРУП . Проте, здійснення відповідачем аналізу господарської діяльності контрагента ТОВ УСТ-ГРУП - ТОВ ЛАКІ ТРЕЙДІНГ ЛТД , не відповідає Конституції України, згідно із статтею 61 якої, відповідальність осіб має індивідуальний характер, при цьому будь-які протиправні дії одних платників податків не можуть покладати обов'язку щодо відповідальності за дії таких платників на інших осіб.

Наявність будь-якого ймовірного порушення у контрагента, фігурування одного з контрагентів постачальника у кримінальному провадженні, відсутність керівника одного із контрагентів ТОВ УСТ-ГРУП за місцем реєстрації в жодному разі не може бути підставою для відповідальності ПрАТ Консюмерс-Скло-Зоря . З огляду на принцип персональної відповідальності платника податку право на податковий кредит не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами. Тобто, якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи, а тому сама по собі несплата податку контрагентом не може бути підставою для відмови у праві товариства на податковий кредит.

Слід зауважити, що позивач не мав можливості та правових підстав для перевірки господарських операцій контрагентів ТОВ УСТ-ГРУП , тому покладення відповідальності у вигляді позбавлення права на податковий кредит і на його бюджетне відшкодування, на які позивач має законне право, є порушенням принципів законності та справедливості.

Крім того, суд зазначає, що у поясненнях ТОВ УСТ-ГРУП ствердило, що підприємство здійснює реальну господарську діяльність, має довготривалі ділові зв'язки та неодноразово співпрацювало з позивачем; поставка склобою відбулася фактично, що підтверджено відповідними первинними документами. Також зазначило, що товариство завжди знаходиться і працює за своєю адресою, тому не розуміє наявність акту ГУ ДФС у Черкаській області Про відсутність ТОВ УСТ-ГРУП за місцезнаходженням та неможливість проведення документальної позапланової виїзної перевірки .

Крім того, в акті перевірки контролюючий орган зазначає, що згідно з даними Єдиного реєстру податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН протягом 2016 року та січня-квітня 2017 року Концерн СоюзЕнерго придбання склобою не здійснювало.

Однак, з письмового пояснення наданого Концерн СоюзЕнерго придбання склобою відбувалося у фізичних осіб, які не є платниками ПДВ, а тому при придбанні такого товару податкові накладні не виписувались. Але, оскільки, продаж товару здійснювався для платників ПДВ, в тому числі і позивачу, то Концерн СоюзЕнерго виписував відповідні документи, як для платників ПДВ. Крім того, в поясненні зазначено, що контролюючий орган не звертався до Концерну СоюзЕнерго про надання інформації та документів щодо взаємовідносин з позивачем. Вказані обставини представником відповідача не спростовані.

Таким чином, судом встановлено, акт перевірки №2763/28-10-41-09/22555135 від 16.08.2017, містить припущення та не містить підтверджуючих доказів щодо відсутності наміру у сторін на створення правових наслідків; щодо безтоварності господарських операцій; щодо невиконання позивачем та його контрагентами взятих на себе зобов'язань, що відображені у договорах, накладних, актах.

Поряд з цим, суд зауважує, що перевіркою, а також в ході розгляду справи судом не встановлено жодних фактів, які б свідчили про те, що діяльність позивача спрямована на здійснення операцій, пов'язаних з податковою вигодою, переважно з контрагентами, які не виконують своїх податкових зобов'язань, зокрема й у випадках, коли такі операції здійснюються через посередників.

З огляду на все вищевказане, суд вважає, що в діях позивача, як платника податку, не вбачається порушень діючого законодавства, а господарські операції не викликають сумніву в їх реальності та відповідності дійсному економічному змісту, доцільності та діловій меті здійснення господарської діяльності, що підтверджується наявністю належним чином оформлених та досліджених судом документів.

Поряд з цим, суд, керуючись вимогами ч.2 ст.8 Кодексу адміністративного судочинства України, вважає за необхідне врахувати висновки, викладені у рішенні Європейського суду з прав людини від 22.01.2009 у справі "БУЛВЕС» АД проти Болгарії" (№ 3991/03), відповідно до яких: платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню; у разі, якщо національні органи за відсутності будь-яких вказівок на безпосередню участь фізичної або юридичної особи у зловживанні, пов'язаним зі сплатою ПДВ, який нараховується у ланцюгу поставок, або будь-яких вказівок на обізнаність про таке порушення, все ж таки застосовують негативні наслідки до отримувача оподатковуваної ПДВ поставки, який повністю виконав свої зобов'язання, за дії або бездіяльність постачальника, який перебував поза межами контролю отримувача і у відношенні якого у нього не було засобів перевірки та забезпечення його виконання, то такі владні органи порушують справедливий баланс, який має підтримуватися між вимогами суспільних інтересів та вимогами захисту права власності.

Суд акцентує увагу на тому, що відповідно до ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Такий підхід узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини. Так, у пункті 110 рішення від 23 липня 2002 року у справі "Компанія "Вестберґа таксі Актіеболаґ" та Вуліч проти Швеції" Суд визначив, що "…адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління.".

В той же час, відповідачем під час розгляду даної адміністративної справи не наведено об'єктивних доводів щодо наявності в діях позивача ознак неправомірності, не надано доказів узгодженості дій позивача з недобросовісними платниками податків (постачальниками) з метою незаконного отримання податкової вигоди, як і не доведено правомірності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Відповідач не подав жодних доказів на підтвердження того, що позивач у справі діяв без належної обачності й обережності і йому мало бути відомо про порушення, які, можливо, допускав його контрагент, або що його діяльність спрямована на здійснення операцій, пов'язаних з податковою вигодою, переважно з контрагентами, які не виконують своїх податкових зобов'язань, зокрема й у випадках, коли такі операції здійснюються через посередників.

Враховуючи наведене, суд вважає доведеним належними та допустимими доказами, що при прийнятті спірного податкового повідомлення-рішення суб'єкт владних повноважень діяв всупереч встановленому законом порядку, необґрунтовано, упереджено, без з'ясування необхідних обставин, що мали значення для прийняття рішення, без дотримання необхідного балансу між несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів позивача і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, чим порушено законні інтереси позивача, а відтак податкове повідомлення-рішення Офісу великих платників податку Державної фіскальної служби України № НОМЕР_1 є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно до ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Офісу великих платників Державної фіскальної служби України №0000714109 від 04.09.2017, згідно з яким ПрАТ Консюмерс-Скло-Зоря зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за квітень 2017 року на 531065,38 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 265532,69 грн.

Присудити на користь позивача - ПрАТ Консюмерс-Скло-Зоря за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Офісу великих платників Державної фіскальної служби України судовий збір у розмірі 11949,00 грн.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови.

Суддя Друзенко Н.В.