Рішення

від 12.12.2017 по справі 904/11733/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

12.12.2017 Справа № 904/11733/16

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ДРІНК ДІСТРІБУШН СІСТЕМ"

до В-1 Виробничо-комерційної фірми "ЮНА-СЕРВІС" у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю

В-2 Товариства з обмеженою відповідальністю "Аква Сіті"

про стягнення заборгованості

Суддя Манько Г.В.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_1 - дов. № б/н від 01.12.2016; ОСОБА_2 - дов. № б/н від 03.04.2017

Від відповідача-1: не з'явився.

Від відповідача-2: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Дрінк Дістрибушин Сістем" (далі - ТОВ "Дрінк Дістрибушин Сістем") звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом та надало заяву про уточнення позовних вимог, якою просить стягнути з Виробничо-комерційної фірми "Юна-Сервіс" у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю вартість поставленого і неоплаченого товару 15 773 грн. 43 коп., пеню у розмірі 58400 грн. 72 коп., 3% річних 5433 грн.34 коп. Також просить стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Аква Сіті" вартості поставленого і неоплаченого товару у розмірі 100, 00 грн.

Позивач наполягав на задоволенні позову в повному обсязі. Вважає, що наданими у справі доказами у повному обсязі підтверджені позовні вимоги. У судовому засіданні підтримав доводи, викладені у позовній заяві та наданих до господарського суду поясненнях по суті спору. Надав до господарського суду 13.02.2017р. заяву про уточнення позовних вимог. Надав до господарського суду 24.02.2017р. заяву про уточнення позовних вимог. Вважає Заяву про залік вимог такою, що суперечить вимогам ст. 601 ЦК України, а отже суперечить ст. 203 ЦК України, у зв'язку з чим, не може бути належним та допустимим доказом у справі та прийнята до уваги. Вважаємо посилання Відповідача-1, на додаткову угоду №1 як на підставу своїх заперечень необгрунтованими з тих підстав, що Позивач, не надавав повноважень щодо укладення такої угоди, і Відповідачу-1 під час її підписання було достовірно відомо що ОСОБА_3 діє без відповідних повноважень, оскільки повинні були перевірити довіреність та повноваження ОСОБА_3 і доказів того, що ця особа від імені Позивача була наділена відповідними повноваженнями - не надає, з тих підстав що їх не існує. Крім того у судовому засіданні позивач зазначив, що на підтвердження реалізації товару ВКФ Юна-Сервіс у вигляді ТОВ на виконання Додаткової угоди № 1 від 01.10.2013 року повинно було б надати звіти про реалізований товар, але таких звітів Відповідач-1 за весь час співпраці не надавав, як і не надав доказів направлення додаткової угоди №1 Позивачу. Відносно строків позовної давності щодо нарахування пені пояснив, що було здійснено перерахунок позовних вимог в частині нарахування пені. Позов було подано Позивачем до господарського суду 14.12.2016 року, відповідно до п.1. ч.2. ст. 258 ЦК України позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені), таким чином Позивач здійснив перерахунок відповідно до закону, а саме в стовбці № 12 Додатку № 1 до позовної заяві Кінцевий строк сплати зазначено дату 14.12.2015 року, саме від цієї дати Позивачем здійснено розрахунок пені. Тому вважає, що розрахунок пені Позивачем здійснено в межах позовної давності.

Відповідач 1 в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. З заявами та клопотаннями до суду не звертався.

Відповідач 2 в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. З заявами та клопотаннями до суду не звертався.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши наявні матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

30.09.2010 року між Товариством з обмеженою відповідальністю Дрінк Дістрібушн Сістем (постачальник) та Виробничо-комерційною фірмою ЮНА-СЕРВІС у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю ( покупець) був укладений договір поставки №618/10/170 (далі - Договір).

Відповідно до п.1.1. договору позивач зобов'язується поставляти і передавати у власність відповідача-1 товар, а відповідач-1 зобов'язався приймати такий товар і здійснювати оплату відповідно до умов договору.

Згідно з п.4.1. договору, в редакції протоколу розбіжностей, відповідач-1 зобов'язаний оплатити кожну окрему партію товару, що поставлена, шляхом перерахування 100 % вартості цієї партії товару на поточний рахунок постачальника протягом 60 календарних днів з моменту переходу права власності на товар.

На виконання умов договору, позивачем поставлено відповідачу товар на суму 1 280 929,44 грн., що підтверджується видатковими накладними, товарно-транспортними накладними, які містяться в матеріалах справи.

Договір поставки укладено зі сторони позивача директором ОСОБА_4, що діяв на підставі Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю ДРІНК ДІСТРІБУШН СІСТЕМ .

Встановлено, що з боку позивача додаткова угода № 1 від 01.10.2013р. підписана ОСОБА_3, який згідно з преамбулою додаткової угоди, діяв на підставі довіреності.

Згідно приписів ст. 244 Цивільного кодексу України довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами.

Довіреності на уповноваження даної особи на підписання додаткової угоди, відповідачем 1 не надано. За таких обставин додаткова угода №1 від 01.10.2013 року підписана неуповноваженою особою.

Господарським судом не встановлено належних доказів, у розумінні приписів ст. 341 Цивільного кодексу України, наступного схвалення позивачем умов, передбачених додаткова угода № 1 від 01.10.2013р.

Оплата за отриманий товар мала проводитися відповідачем-1 згідно умов договору, а саме розділу 4 Договору а саме розділу 4 Договору. Згідно умов Договору оплату кожної окремої партії товару покупець здійснює шляхом перерахування 100% вартості партії товару на поточний рахунок постачальника протягом 60 календарних днів з моменту її отримання/реалізації.

Крім того відповідачем-1 та позивачем укладено договір про надання послуг № ОМ-22 (Б) від 01.11.2010 року.

Згідно умов вказаного договору відповідач-1 у даній справі зобов'язався надати позивачу у даній справі послуги по стимулюванню продажу товару, що постачається згідно договору поставки №618/10/170 від 30.09.2010 року.

Відповідач 1 надав для долучення до матеріалів справи заяву про залік зустрічних однорідних вимог на суму 28007 грн. Заборгованість визначена станом на 20.01.2017р.

Пунктом 4.2 Договору передбачено, що послуги, що надаються виконавцем, оплачуються замовником протягом 10 днів з моменту підписання сторонами Акту здачі приймання наданих послуг і надання рахунку на оплату.

Протягом часу розгляду справи сторонами не надано та судом не встановлено надання відповідачем 1 позивачу рахунків на оплату послуг по Договору про надання послуг за спірний період, що є обов'язковою умовою здійснення розрахунків по Договору про надання послуг.

На підтвердження доводів щодо виконання ним вказаних робіт відповідач-1 надав акти наданих послуг. Встановлено, що Акти надання послуг за період серпень 2016р. - грудень 2016р. позивачем не підписано.

Отже момент оплати за спірний період по Договору про надання послуг не настав.

Акт звірки взаєморозрахунків станом на 01.01.2017 року за договором про надання послуг № ОМ-22 (Б) від 01.11.2010 року не є первинним бухгалтерським документом. Без відповідних первинних документів цей акт не може бути належним доказом наявності заборгованості за договором про надання послуг № ОМ-22 (Б) від 01.11.2010 року.

Приписами ст. 601 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги.

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

У відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько - господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до положень статей 525, 526, 530 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 265 Господарського кодексу України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до статті 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір відсотків.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до умов Договору в разі несвоєчасної оплати відповідачем-1 поставленого товару, останній сплачує позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє на момент прострочення, від вартості поставленого, але неоплаченого товару, за кожен день прострочення.

Позивачем нарахована відповідачу пеня в розмірі 58 400,72 грн. за період з 14.12.2015 року по 07.11.2016 року (по кожній накладній окремо).

Враховуючи, що позовна заява надійшла до господарського суду Дніпропетровської області 14.12.2016р. строк позовної давності, передбачений приписами ст.ст. 257, 258 Цивільного кодексу України позивачем не пропущено.

Між Позивачем та ТОВ Аква Сіті (далі - Відповідач-2) було укладено Договір поруки № 05/01-16 від 05.01.2016 р. (надалі - Договір поруки), відповідно до якого Відповідач-2 прийняв на себе зобов'язання частково відповідати перед Позивачем за виконання Відповідачем-1 зобов'язань з оплати товарів, поставлених Позивачем Відповідачу-1 відповідно до умов Договору, а саме у обсязі 100,00 грн.

Згідно приписів статті 554 Цивільного кодексу України передбачено, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Договором поруки передбачено, що Відповідач-2 відповідає перед Позивачем тільки щодо оплати вартості товару, порука не розповсюджується на сплату пені, неустойки, відшкодування збитків, тощо.

01 грудня 2016 року Позивач вручив Відповідачу-2 вимогу про сплату частини боргу, яка залишена без відповіді.

Встановлено, що відповідач - 1 не виконав свої зобов'язання, встановленні договором поставки №618/10/170 30.09.2010 року перед позивачем, у відповідача-2 виник обов'язок сплатити позивачу суму боргу у розмірі 100 грн. відповідно до договору поруки № 05/01-16 від 05.01.2016року.

Позовні вимоги позивача підтверджені наявними у справі доказами та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідачів пропорційно задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ :

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Виробничо-комеційної фірми ЮНА-СЕРВІС у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю (65076, м. Одеса, вул. Щорса, буд. 2, код ЄДРПОУ 20974052) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Дрінк Дістрібушн Сістем (49000, м. Дніпро, пр. Кірова, 82-Г, код ЄДРПОУ 37150703) вартість поставленого і неоплаченого товару 15 773 грн. 43 коп., пеню у розмірі 58400 грн. 72 коп., 3% річних 5433 грн.34 коп., витрати по сплаті судового збору в розмірі 1597 грн. 99 коп

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Аква Сіті (49000, м. Дніпро, площа Соборна, 12, код ЄДРПОУ 33184131) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Дрінк Дістрібушн Сістем (49000, м. Дніпро, пр. Кірова, 82-Г, код ЄДРПОУ 37150703) суму вартості поставленого і неоплаченого товару у розмірі 100, 00 грн. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 грн. 01 коп.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 14.12.2017

Суддя ОСОБА_5