Ухвала

від 13.12.2017 по справі 916/3877/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

"13" грудня 2017 р.Справа № 916/3877/14

Господарський суд Одеської області у складі головуючого судді Оборотової О.Ю., судді Желєзної С.П. та судді Щавинської Ю.М.розглянувши скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „ЛОКО ДІДЖІТАЛ» на дії Печерського районного відділу державної виконавчої служби міста ОСОБА_1 територіального управління юстиції у місті ОСОБА_1

по справі № 916/3877/14

За позовом : Товариства з обмеженою відповідальністю " УКРСПЕЦБУД1"

До відповідачів: 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "СЕДНА С"

2. Товариства з обмеженою відповідальністю „ЛОКО ДІДЖІТАЛ»

про стягнення 293646,41грн.

Головуючий - Оборотова О.Ю. Судді - Желєзна С.П.

ОСОБА_2

СУТЬ СПОРУ: розглядається в порядку ст. 121-2 ГПК України.

23.10.2017р. від Товариства з обмеженою відповідальністю „ЛОКО ДІДЖІТАЛ» на бездіяльність Печерського районного відділу державної виконавчої служби міста ОСОБА_1 територіального управління юстиції у місті ОСОБА_1 надійшла скарга на дії Печерського районного відділу державної виконавчої служби міста ОСОБА_1 територіального управління юстиції у місті ОСОБА_1.

Відповідно до ч.1 ст. 121-2 Господарського процесуального кодексу України скарга на рішення, дії чи бездіяльність органів державної виконавчої служби, приватних виконавців щодо виконання судових рішень господарських судів може бути подана стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод і законних інтересів, крім рішень виконавця про відкладення проведення виконавчих дій, які можуть бути оскаржені протягом трьох робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод і законних інтересів.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 26.10.2017р. прийнято скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „ЛОКО ДІДЖІТАЛ» до свого розгляду; призначено розгляд скарги на 15 листопада 2017р. о 12:15 год.

Приймаючи до уваги доводи скаржника, колегія суддів вважає за доцільне поновити Товариству з обмеженою відповідальністю „ЛОКО ДІДЖІТАЛ» строк на подання скарги на дії з метою забезпечення принципу доступу до правосуддя.

В обґрунтування заявленої скарги, заявник посилається на те, що всупереч чинних нормативно правових актів державний виконавець скасував постанову про закінчення виконавчого провадження від 21.06.2016р., дані дії були вчинені з перевищенням владних повноважень, та є необґрунтованими.

Розглянувши матеріали виконавчого провадження, колегія суддів прийшла до висновку, що у зв'язку з тим, що ані станом на 21.06.2016р. ані на сьогоднішній день рішення суду по справі №916/3877/14 не виконано.

Постанова про закінчення виконавчого провадження від 21.06.2016р. прийнята не у відповідності до норм чинного законодавства, а тому підлягає обов'язковому скасуванню.

19.06.2017р. державним виконавцем винесено постанову про скасування процесуального документу у зв'язку з помилкою виконавця.

Колегія суддів критично оцінює дії держаного виконавця, щодо зазначення помилки в постанові, оскільки в даному випадку скасування процесуального документу не може розцінюватись як виправлення арифметичних чи граматичних помилок.

Однак, факт скасування постанови державного виконавця про закінчення виконавчого провадження, яка прийнята не у відповідності до норм чинного законодавства не може порушувати ані права боржника, ані права стягувача.

Необхідною умовою застосування судом певного способу захисту є наявність, доведена належними у розумінні ст. 34 ГПК України доказами, певного суб'єктивного права (інтересу) у позивача (заявника) та порушення (невизнання або оспорювання) цього права (інтересу) з боку відповідача (органу ДВС).

Дії Печерського районного відділу державної виконавчої служби міста ОСОБА_1 територіального управління юстиції у місті ОСОБА_1 жодним чином не порушили законні права та охоронювані законом інтереси Товариства з обмеженою відповідальністю „ЛОКО ДІДЖІТАЛ» .

Приймаючи безпідставну постанову про закінчення виконавчого провадження державний виконавець допустив грубе порушення прав стягувача, а тому з урахуванням принципу обов'язковості судового рішення, скасування постанови від 19.06.2007р. не може бути задоволене судом, оскільки призведе до унеможливлення виконання судового рішення.

Більш того, слід зазначити, що відповідно до статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Статтею 115 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження» .

Виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 № 18-рп/2012).

В п. 43 рішення Європейського суду з прав людини від 20.07.2004 р. у справі «Шмалько проти України» (заява N 60750/00) суд наголошує, що пункт 1 статті 6 Конвенції гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом стосовно будь-яких його цивільних прав та обов'язків. Таким чином, ця стаття проголошує «право на суд» , одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін. Було б незрозуміло, якби стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і, водночас, не передбачала виконання судових рішень. Якщо тлумачити статтю 6 як таку, що стосується виключно доступу до судового органу та судового провадження, то це могло б призводити до ситуацій, що суперечать принципу верховенства права, який договірні держави зобов'язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію. Отже, для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина «судового розгляду»

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду, як джерело права.

З огляду на викладене та з урахуванням того, що виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист, суд зазначає, що доводи скаржника, та вимоги викладені в резолютивній частині скарги призведуть до унеможливлення виконання судового рішення, а тому не можуть бути задоволені.

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ст. 43 ГПК України).

Керуючись ст.ст. 86, ст. 121-2 ГПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю „ЛОКО ДІДЖІТАЛ» - відмовити.

Головуючий - О.Ю. Оборотова

Суддя С.П. Желєзна

Суддя Ю.М. Щавинська