Постанова

від 11.12.2017 по справі 906/1264/16

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" грудня 2017 р. Справа № 906/1264/16

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Філіпова Т.Л.

судді Олексюк Г.Є. ,

судді Петухов М.Г.

при секретарі Гладкій Л.А.

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1

позивача - не з'явився

відповідача - Пасенко О.О.

третьої особи 1 - не з'явився

третьої особи 2 - ОСОБА_3

третьої особи 3 - не з'явився

третьої особи 4 - не з'явився

третьої особи 5 - не з'явився

третьої особи 6 - ОСОБА_4

розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_5 на рішення господарського суду Житомирської області від "19" жовтня 2017 р. у справі №906/1264/16

за позовом ОСОБА_5 (с.Березівка Житомирського району Житомирської області);

за позовом ОСОБА_6 (с.Черемошне Житомирського району Житомирської області)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Черемошне Агро" (с.Березівка Житомирського району Житомирської області)

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:

- Відділу державної реєстрації Житомирської районної державної адміністрації Житомирської області (м.Житомир);

- ОСОБА_3 (с.Тетерівка, Житомирський район)

- ОСОБА_7 (м.Житомир)

- ОСОБА_8 (с.Гулі, Барський район. Вінницька область)

- ОСОБА_9 (с.Слобода-Гулівська, Барський район, Вінницька область)

- ОСОБА_4 (м.Житомир)

про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників товариства від 05.03.15р.

Справа розглядалась судами неодноразово.

Рішенням господарського суду Житомирської області від "19" жовтня 2017 р. у справі №906/1264/16 (суддя Тимошенко О.М.) - відмовлено в задоволенні позову.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, ОСОБА_5 звернувся до Рівненського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Житомирської області від "19" жовтня 2017 р. у справі №906/1264/16 і прийняти нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_5 та ОСОБА_6 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Черемошне Агро" визнання недійсним рішення загальних зборів учасників товариства від 05.03.15р. задовольнити в повному обсязі.

Апелянт та вважає, що місцевий господарський суд не в повному обсязі з'ясував обставини, що мають значення для справи, неправильно застосувавши норми матеріального права та порушивши норми процесуального права дійшов помилкових висновків, які не відповідають фактичним обставинам справи.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог місцевий господарський суд дійшов висновку про те, що відповідач належним чином повідомив позивачів про проведення загальних зборів учасників ТОВ Черемошне Агро , що відбулись 05 березня 2015 року, надіславши їм повідомлення пре збори учасників, на підтвердження чого посилався на копії повідомлень про вручення поштового відправлення та копії фіскальних чеків від 28.01.2015р. Проте, з такими висновками місцевого господарського суду скаржник не погоджується з посиланням на ст. ст. 43, 61 Закону України Про господарські товариства , Постанову Пленуму верховного Суду України від 24.10.2008р. року №13 Про практику розгляду судами корпоративних спорів та Постанову Пленуму Вищого господарського суду України від 25.02.2016р. №4 Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних відносин .

Апеляційна скарга мотивована тим, що при розгляді даної справи, відповідачем було надано копії повідомлень про вручення поштового відправлення та копії фіскальних чеків від 28.01.2015р., які на думку останнього підтверджують належне повідомлення позивачів про проведення загальних зборів, що відбулись 05 03.2015р., з чим погодився місцевий господарський суд. Водночас, на думку скаржника дані документи жодним чином не свідчать про належне повідомлення позивачів про проведення загальних зборів, в порядку визначеному чинним законодавством та установчими документами товариства, оскільки не містять інформації про час, місце проведення зборів і порядок денний таких зборів та відповідно з цих документів загалом неможливо встановити, що саме було направлено позивачам і чи стосуються ці направлення оголошених загальних зборів 05.03.15р.

Таким чином, апелянт вважає, що висновок місцевого господарського суду про те, що відповідач належним чином повідомив позивачів про проведення загальних зборів учасників товариства від 05.03.2015р. є передчасним та таким, що не ґрунтується на належних і допустимих доказах.

Одночасно, місцевий господарський суд залишив поза увагою та не надав належної правової оцінки тій істотній обставині, що у відповідача були відсутні жодні правові підстави, передбачені нормами чинного законодавства України та установчими документами товариства, для включення у порядок денний загальних зборів учасників товариства, повідомлення про проведення яких, нібито, було надіслано на адресу позивачів 28 січня 2015 року, питання про виключення позивачів зі складу учасників ТОВ Черемошне Агро в зв'язку із несплатою останніми своїх внесків до статутного капіталу.

Водночас, посилається на ту обставину, що станом на дату, коли як стверджує відповідач ним було надіслано на адресу позивачів повідомлення про проведення загальних зборів, із включенням до порядку денного питання про виключення позивачів зі складу учасників товариства в зв'язку із несплатою останніми своїх внесків до статутного капіталу, а саме 28 січня 2015 року, ще не минув річний строк з дня створення товариства, а отже за таких фактичних обставин справи у відповідача були відсутні жодні причини для включення до порядку денного загальних зборів такого питання про виключення позивачів зі складу учасників товариства.

Окрім цього, вирішуючи даний спір місцевий господарський суд в основу оскаржуваного рішення фактично поклав припущення про те, що навіть за умови наявності порушень під час скликання загальних зборів учасників ТОВ Черемошне Агро від 05.03.2015р., то, виходячи з розміру частки позивачів у статутному капіталі, ці порушення не могли вплинути на прийняте на згаданих зборах рішення, з чим не погоджується апелянт.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від "08" листопада 2017 р. відновлено ОСОБА_5 строк на подання апеляційної скарги на рішення господарського суду Житомирської області від "19" жовтня 2017 р. у справі №906/1264/16. Прийнято апеляційну скаргу до провадження, справу призначено до слухання.

11.12.2017р. від Відділу державної реєстрації Житомирської районної державної адміністрації Житомирської області надійшло клопотання про розгляд справи без участі уповноваженого представника.

11.12.2017р. через канцелярію апеляційного суду представником позивача подано клопотання про доручення документів до матеріалів справи, а саме додаткові пояснення ОСОБА_5, його дружини та ОСОБА_6.

В судовому засіданні представник ОСОБА_5 - ОСОБА_1 підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, та надав пояснення на обґрунтування своєї правової позиції. Вважає, що рішення господарського суду Житомирської області від "19" жовтня 2017 р. у справі №906/1264/16 є незаконним та таким, що прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, тому просить його скасувати.

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Черемошне Агро" - Пасенко О.О. заперечив проти доводів апеляційної скарги та надав пояснення на обґрунтування своєї правової позиції. Вважає, що рішення господарського суду Житомирської області від "19" жовтня 2017 р. у справі №906/1264/16 є законним та обґрунтованим, тому просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

ОСОБА_3 заперечив проти доводів апеляційної скарги та надав пояснення на обґрунтування своєї правової позиції. Вважає, що рішення господарського суду Житомирської області від "19" жовтня 2017 р. у справі №906/1264/16 є законним та обґрунтованим, тому просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

ОСОБА_4 заперечив проти доводів апеляційної скарги та надав пояснення на обґрунтування своєї правової позиції. Вважає, що рішення господарського суду Житомирської області від "19" жовтня 2017 р. у справі №906/1264/16 є законним та обґрунтованим, тому просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 не реалізували процесуальне право на участь в судовому засіданні апеляційної інстанції, одночасно, на адресу апеляційного суду повернулась поштова кореспонденція з підстави за закінченням терміну зберігання, одночасно ОСОБА_6 була належним чином повідомлена про дату час та місце розгляду скарги.

Відповідно до п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції , особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК . За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

При цьому слід зазначити, що законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України , не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно зі статтею 93 Цивільного кодексу України ) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Згідно із п.3.9.2 Постанови № 18 від 26.12.2011 р. Пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Відтак, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в даному судовому засіданні.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, Рівненський апеляційний господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Черемошне Агро" (далі - Товариство) зареєстроване 21.02.2014р., до складу часників увійшли ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_3 та ОСОБА_7.

Згідно із п.10.5 Статуту Товариства для забезпечення діяльності Товариства за рахунок вкладу учасників формується статутний капітал Товариства в розмірі 2000 грн. У створенні статутного капіталу Товариства беруть участь своїми вкладами учасники:

ОСОБА_3 - розмір внеску: 800,00 грн., розмір частки 40% статутного капіталу, кількість голосів 40;

ОСОБА_7 - розмір внеску: 800,00 грн., розмір частки 40% статутного капіталу, кількість голосів 40;

ОСОБА_5 - розмір внеску: 200,00 грн., розмір частки 10% статутного капіталу, кількість голосів 10;

ОСОБА_6 - розмір внеску: 200,00 грн., розмір частки 10% статутного капіталу, кількість голосів 10;

Статутний капітал підлягає сплаті протягом одного року з моменту державної реєстрації товариства.

Протоколом № 2 від 05.03.2015 загальних зборів учасників Товариства були оформлені рішення загальних зборів учасників, які вирішили:

1) виключити ОСОБА_5 та ОСОБА_6 зі складу учасників ТОВ "Черемошне Агро";

2) передати частку ОСОБА_5 у розмірі 10% вартістю 200 грн. ОСОБА_3;

3) передати частку ОСОБА_6 у розмірі 10% вартістю 200 грн. ОСОБА_7;

4) затвердити частки учасників у Товаристві: ОСОБА_3 - 1000 грн. - 50%; ОСОБА_7 - 1000 грн. - 50%;

5) ОСОБА_3 та ОСОБА_7 зобов'язані поповнити статутний капітал до необхідного розміру.

Крім того, у зв'язку зі зміною складу учасників та зміною юридичної адреси було вирішено затвердити та підписати нову редакцію статуту.

Згідно Протоколу, на вказаних зборах були присутні ОСОБА_3 та ОСОБА_7, які володіють у сукупності 80% загальної кількості голосів.

Апеляційний суд, перевіривши наведені доводи апеляційної скарги, встановивши обставини, які підлягали встановленню на підставі доказів, наявних у матеріалах справи, не знайшов підстав для задоволення поданої скарги.

Аналізуючи встановлені обставини справи та переглядаючи спірні правовідносини на предмет наявності правових підстав для задоволення позовних вимог, колегія суддів приймає до уваги наступні положення діючого законодавства з урахуванням фактичних даних справи.

Відповідно до положень ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ч.1 ст. 167 ГК України корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

У п. 11, 19 Постанови Пленуму Верховного Суду України „Про практику розгляду судами корпоративних спорів №13 від 24.10.2008 року закріплено, що при вирішенні корпоративного спору господарський суд повинен встановити наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або законного інтересу, на захист якого подано позов, а також з'ясувати питання про наявність чи відсутність факту їх порушення або оспорювання. Аналогічні положення роз'яснено у п. 2.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин" №4 від 25.02.2016 року.

Відповідно до пунктів 17, 18, 21 Постанови Пленуму Верховного суду України від 24.10.2008 № 13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів", підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів акціонерів (учасників) господарського товариства можуть бути: порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів товариства; позбавлення акціонера (учасника) товариства можливості взяти участь у загальних зборах; порушення прав чи законних інтересів акціонера (учасника) товариства рішенням загальних зборів. Рішення загальних зборів господарського товариства можуть бути визнаними недійсними в судовому порядку у випадку недотримання процедури їх скликання, встановленої статтями 43, 61 Закону про господарські товариства. Права учасника (акціонера) товариства можуть бути визнані порушеними внаслідок недотримання вимог закону про скликання і проведення загальних зборів, якщо він не зміг взяти участь у загальних зборах, належним чином підготуватися до розгляду питань порядку денного, зареєструватися для участі у загальних зборах тощо.

Безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів у зв'язку з прямою вказівкою закону є: прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення; прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного загальних зборів товариства; прийняття загальними зборами рішення про зміну статутного капіталу товариства, якщо не дотримано процедури надання акціонерам (учасникам) відповідної інформації.

При вирішенні питання про недійсність рішень загальних зборів у зв'язку з іншими порушеннями, допущеними під час скликання та проведення загальних зборів, господарський суд повинен оцінити, наскільки ці порушення могли вплинути на прийняття загальними зборами відповідного рішення.

Так, відповідно до ст. 10 Закону України "Про господарські товариства", ст. 116 Цивільного кодексу України учасники товариства мають право, зокрема брати участь в управлінні справами товариства в порядку, визначеному в установчих документах, за винятком випадків, передбачених цим Законом.

Одним із гарантованих прав учасника товариства є його участь в управлінні товариством через діяльність у вищому органі товариства - загальних зборах. Неповідомлення учасника товариства про проведення загальних зборів в установленому статутом порядку є грубим порушенням його прав, що може бути підставою для визнання рішень загальних зборів господарського товариства недійсними. Неповідомлення учасника товариства про скликання й проведення загальних зборів, на яких його виключили з учасників товариства, є безумовним порушенням прав, передбачених ст. 10 Закону України "Про господарські товариства" (відповідна правова позиція наведена у постанові Верховного Суду України від 02.09.2014 у справі № 2-39гс14).

Згідно із ч. 5 ст. 61 Закону України "Про господарські товариства" про проведення загальних зборів товариства учасники повідомляються передбаченим статутом способом з зазначенням часу і місця проведення зборів та порядку денного. Повідомлення повинно бути зроблено не менш як за 30 днів до скликання загальних зборів. Будь-хто з учасників товариства вправі вимагати розгляду питання на загальних зборах учасників за умови, що воно було ним поставлено не пізніш як за 25 днів до початку зборів. Не пізніш як за 7 днів до скликання загальних зборів учасникам товариства повинна бути надана можливість ознайомитися з документами, внесеними до порядку денного зборів. З питань, не включених до порядку денного, рішення можуть прийматися тільки за згодою всіх учасників, присутніх на зборах.

Обов'язковою умовою повідомлення про скликання загальних зборів юридичної особи є одночасна наявність у такому повідомленні інформації про час, місце проведення зборів та інформації про питання, що будуть винесені на розгляд зборів (порядок денний).

Позиція позивачів полягає у твердженні, що їх не було належним чином повідомлено про час проведення загальних зборів учасників товариства та порядок денний.

Разом з тим, матеріалами справи підтверджується направлення повідомлення про скликання загальних зборів на 05.03.15. на адресу позивачів. Про це свідчать наявні письмові докази: засвідчені копії фіскальних чеків та повідомлень про вручення. Надаючи юридичну оцінку наявним у справі доказам, апеляційний суд враховує, що фіскальні чеки належним чином підтверджують здійснене направлення, а повернення повідомлень про вручення вказує як на те, що повідомлення направлялись на адресу позивачів, так і у випадку ОСОБА_5, про вручення цього відправлення. У випадку ОСОБА_6 суд не мав можливості достовірно встановити, з яких причин ОСОБА_6 не отримала повідомлення про проведення загальних зборів товариства, з огляду на те, що адреса ОСОБА_6, вказана у поштовому відправленні цілком відповідає дійсності: АДРЕСА_1. Саме ця адреса зазначена позивачем у позовній заяві і саме на цю адресу спрямовувались всі повідомлення суду.

Щодо особи, яка отримала кореспонденцію, адресовану товариством ОСОБА_5, вбачається, що лист отримала його дружина 29.01.15, що підтверджується відповідною відміткою на поштовому повідомленні про вручення від 28.01.15р. Заперечення дружини позивача ОСОБА_10, надані у вигляді письмової заяви, адресованої апеляційному суду, апеляційний суд оцінює критично, враховуючи, що лише за наявності нотаріального посвідченого підпису ОСОБА_10 на відповідній заяві суд міг би виходити з того, що заява належить саме цій особі.

Одночасно, ОСОБА_6 відмовилася від отримання конверту від 28.01.15, тому його було повернуто відповідачу з відміткою "за відмовою адресата від одержання", що підтверджується поштовим конвертом, фіскальними чеками від 28.01.15 та поштовим повідомленням про вручення кореспонденції від 28.01.15.

Окрім того, на підтвердження повідомлення учасників товариства, до матеріалів справи було долучено копію тексту про проведення загальних зборів від 28.01.2015р. із зазначенням порядку денного зборів. Відтак, суд апеляційної інстанції надавши юридичну оцінку наявним в матеріалах справи доказам, приходить до переконливого висновку, що вказане повідомлення було адресоване усім учасникам товариства та містить вичерпну інформацію щодо порядку денного загальних зборів.

У поясненнях позивачі зокрема посилаються на практику Вищого господарського суду України у справі №910/12852/16, що не може бути враховано апеляційним судом, оскільки вирішуючи справу, враховуючи правила ст.4-7 ГПК України, суд обговорює усі обставини справи і приймає рішення на підставі власної оцінки доказів. У справі, на яку посилається апелянт доказами направлення повідомлення про проведення загальних зборів були списки згрупованих поштових відправлень та фіскальні чеки, тому суд касаційної інстанції прийшов до висновку про неповідомлення належним чином позивача. Проте, в даній справі що розглядається, окрім належним чином засвідчених копій фіскальних чеків наявні також належним чином засвідчені копії рекомендованих повідомлень про вручення поштових відправлень та поштове повернення з відміткою за відмовою адресата від одержання , що є відмінним від наведеної практики.

З огляду на зазначене, судова колегія погоджується з висновком місцевого господарського суду, та вважає, що позивачі були належним чином повідомлені про дату, час та місце проведення загальних зборів, проте не скористались наданим їм правом на участь в загальних зборах товариства.

Суд апеляційної інстанції, на спростування доводів скаржника зазначає.

Товариством з обмеженою відповідальністю є засноване одним або кількома особами товариство, статутний капітал якого поділений на частки, розмір яких встановлюється статутом (ч. 1 ст. 140 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 50 Закону України Про господарські товариства товариством з обмеженою відповідальністю визнається товариство, що має статутний капітал, розділений на частки, розмір яких визначається установчими документами.

Згідно із ч. 1 ст. 144 Цивільного кодексу України статутний капітал товариства з обмеженою відповідальністю складається із вкладів його учасників. Розмір статутного капіталу дорівнює сумі вартості таких вкладів.

Як вбачається із Статуту Товариства, а саме п.10.5 для забезпечення діяльності Товариства за рахунок вкладу учасників формується статутний капітал Товариства в розмірі 2000 грн. У створенні статутного капіталу Товариства беруть участь своїми вкладами учасники:

ОСОБА_3 - розмір внеску: 800,00 грн., розмір частки 40% статутного капіталу, кількість голосів 40;

ОСОБА_7 - розмір внеску: 800,00 грн., розмір частки 40% статутного капіталу, кількість голосів 40;

ОСОБА_5 - розмір внеску: 200,00 грн., розмір частки 10% статутного капіталу, кількість голосів 10;

ОСОБА_6 - розмір внеску: 200,00 грн., розмір частки 10% статутного капіталу, кількість голосів 10;

В силу положень ст. 52 названого Закону статутний капітал товариства з обмеженою відповідальністю підлягає сплаті учасниками товариства до закінчення першого року з дня державної реєстрації товариства. Положення даної статті закону кореспондуються з п. 10.5 Статуту Товариства.

Оскільки товариство зареєстроване 21.02.2014р., статутний капітал підлягав сплаті учасниками товариства у строк до 21.02.2015р.

Згідно ст. 117 ЦК України, ст. 88 ГК України, ст. 11 Закону України "Про господарські товариства", учасник товариства зобов'язаний вносити вклади у розмірі, в порядку та засобами, передбаченими установчими документами.

Таким чином, змістом порушення позивачів, яке стало підставою прийняття рішення про їх виключення зі складу учасників, зазначено систематичне невиконання обов'язків учасників товариства, не внесення вкладів до статутного капіталу, не з'явлення на загальні збори учасників товариства, що перешкоджає досягненню цілей товариства.

Апеляційний суд виходить з того, що права та обов'язки учасників товариства регулюються розділом 4 Статуту Товариства. Зокрема пунктами 4.3, 4.4 якого визначено права та обов'язки членів підприємства.

Згідно з п. 4.4 Статуту Члени Товариства зобов'язані зокрема своєчасно вносити вклади у статутний капітал Товариства; виконувати свої обов'язки перед Товариством, у тому числі пов'язані з майновою участю, а також сплачувати кошти в обсягах і порядку, встановлених Статутом та рішеннями загальних зборів Товариства; забезпечити участь на загальних зборах учасників товариства представника учасника, у разі неможливості бути присутнім учасником або представником учасника на загальних зборах учасників товариства з поважних причин, учасник зобов'язаний надати докази поважності пропуску загальних зборів учасників.

Якщо учасники до закінчення першого року з дня державної реєстрації товариства не внесли (не повністю внесли) свої вклади, загальні збори учасників приймають одне з таких рішень:

- про виключення із складу товариства тих учасників, які не внесли (не повністю внесли) свої вклади, та про визначення порядку перерозподілу часток у статутному капіталі;

- про зменшення статутного капіталу та про визначення порядку перерозподілу часток у статутному капіталі;

- про ліквідацію товариства.

Згідно п.7.1 Статуту (в редакції 2014 року), учасника товариства, який систематично не виконує або неналежним чином виконує свої обов'язки, передбачені законом та цим статутом, може бути виключено з товариства на основі рішення , за яке проголосували учасники, що володіють у сукупності більше як 50% загальної кількості голосів учасників товариства. Частка виключеного учасника переходить пропорційно учасникам, які залишились, зменшення статутного капіталу не відбувається. Учасники, яким передано частку у статутному капіталі виключеного учасника, повинні поповнити статутний капітал у тому розмірі, який їм передано.

Матеріалами справи стверджено, а саме з банківської виписки за 31.12.2014р., що ОСОБА_3 та ОСОБА_7 сплатили по 800,00 грн. внесків до статутного фонду, а згідно банківської виписки від 03.04.2015 - внесли по 200,00 грн. до статутного фонду (у відповідності до п. 7.1 Статуту). Одночасно, матеріали справи не містять доказів сплати позивачами своїх внесків до статутного капіталу.

У зв'язку з неналежним виконанням позивачами обов'язку по сплаті внесків у статутний капітал, учасниками товариства 05.03.15 було прийнято рішення про їх виключення, за що проголосувало 80% загальної кількості голосів учасників товариства, що є достатнім для прийняття спірних рішень.

При вирішенні спорів, пов'язаних з виключенням учасника з товариства, господарські суди, як випливає зі змісту статті 64 Закону про господарські товариства, повинні дослідити всі обставини, пов'язані з виключенням учасника з товариства, дати оцінку його поведінці, встановити наявність негативних для товариства наслідків у зв'язку з діями (бездіяльністю) учасника. Якщо негативні наслідки ще не настали, потрібно правильно визначити вірогідність їх настання. Необхідно встановити причинний зв'язок між діями (бездіяльністю) учасника товариства та негативними наслідками для товариства, а також дослідити мотиви поведінки учасника, форму вини тощо. Вирішуючи питання про наявність факту перешкоджання учасником своїми діями досягненню цілей товариства, необхідно встановити, що поведінка учасника суттєво ускладнює діяльність товариства чи робить її практично неможливою. Господарські суди повинні враховувати як фактичні обставини, що були підставою для виключення учасника з товариства, так і дотримання вимог законодавства та установчих документів при скликанні та проведенні відповідних загальних зборів (п. 29 Постанови Пленуму Верховного суду України від 24.10.2008 № 13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів").

Оскільки, позивачі неналежним чином виконали свій обов'язок по сплаті внесків у статутний капітал в розмірі по 200 грн., учасниками товариства, які в сумі володіють 80% загальної кількості голосів, 05.03.15р. у відповідності до чинного законодавства та Статуту було прийнято рішення про виключення ОСОБА_5 та ОСОБА_6.

Не приймаються доводи скаржника, що станом на дату, коли було надіслано на адресу позивачів повідомлення про проведення загальних зборів, із включенням до порядку денного питання про виключення позивачів зі складу учасників товариства в зв'язку із несплатою останніми своїх внесків до статутного капіталу, а саме 28 січня 2015 року, ще не минув річний строк з дня створення товариства, а отже за таких фактичних обставин справи у відповідача були відсутні жодні причини для включення до порядку денного загальних зборів такого питання про виключення позивачів зі складу учасників товариства.

Судова колегія зазначає, хоча на момент направлення повідомлення про проведення загальних зборів товариства і не минув річний строк для внесення коштів до статутного капіталу, проте позивачі не були позбавлені здійснити такий внесок на протязі тривалого терміну після створення Товариства, та після повідомлення про проведення загальних зборів Товариства. З огляду на вищевикладене, дані доводи апеляційним судом розцінено як безпідставні та такі, що не порушують прав учасника товариства.

Окрім того, апеляційний суд виходить з того, що 20.02.2014р. протоколом зборів Товариства було вирішено заснувати Товариство з обмеженою відповідальністю "Черемошне Агро", 21.02.2014р. проведено державну реєстрацію юридичної особи.

Також слід зауважити, що вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю є загальні збори учасників. Вони складаються з учасників товариства або призначених ними представників.

Відповідно до ст.. 61 ЗУ Про господарські товариства загальні збори учасників товариства з обмеженою відповідальністю скликаються не рідше двох разів на рік, якщо інше не передбачено установчими документами. Дана норма кореспондується з п. 7.1 Статуту Товариства. Одночасно, Статутом передбачено, що учасники товариства, що володіють у сукупності більш як 20% голосів, мають право вимагати проведення позачергових зборів учасників у будь-який час і з будь-якого приводу, що стосується діяльності товариства.

Відтак, позивачі не були позбавлені права на участь в діяльності товариства, зокрема вимагати проведення позачергових зборів учасників у будь-який час і з будь-якого приводу.

Одночасно суд апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого господарського суду, що в даному випадку відсутні безумовні підстави для визнання недійсними рішень загальних зборів. Мало місце невиконання обов'язків позивачами по здійсненню внесків у статутний капітал, що є порушенням закону та Статуту товариства та є підставою для виключення їх з товариства. При цьому суд звертає увагу, що вищевказана норма закону щодо невнесення в установлений строк внеску до статутного капіталу є не правом а обов'язком товариства прийняти одне із запропонованих законом рішень. Загальні збори, рішення яких оскаржується, виконали норму закону.

З урахуванням вище викладеного, доводи апеляційної скарги ОСОБА_5 суд апеляційної інстанції не вважає переконливими та відхиляє.

Як роз'яснено у Постанові Пленуму Вищого господарського суду України №6 від 23.03.2012 р. "Про судове рішення", рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.

Рішення суду першої інстанції указаним вимогам відповідає.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що доводами апеляційної скарги висновків господарського суду не спростовано, підстав для скасування або зміни рішення, встановлених статтею 104 Господарського процесуального кодексу України, не встановлено, а відтак апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, рішення господарського суду - без змін.

Керуючись ст.ст.99,101,103,105,109,110 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 на рішення господарського суду Житомирської області від "19" жовтня 2017 р. у справі №906/1264/16 - залишити без задоволення, рішення суду першої інстанції - без змін.

Справу №906/1264/16 повернути до господарського суду Житомирської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову суду апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня набрання постановою законної сили.

Головуючий суддя Філіпова Т.Л.

Суддя Олексюк Г.Є.

Суддя Петухов М.Г.