Ухвала

від 01.12.2011 по справі 2а/0270/1538/11

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2а/0270/1538/11

Головуючий у 1-й інстанції:Вільчинський О.В.

Суддя-доповідач: ОСОБА_1

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 грудня 2011 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Курка О. П.

суддів: Голоти Л.О., Совгири Д.І. < Довідник >

при секретарі: Александровій К.В.

за участю представників сторін:

позивача: ОСОБА_2, ОСОБА_3

відповідача (апелянта): ОСОБА_4, ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу державної податкової інспекції у м. Вінниці на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 06 вересня 2011 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Торговельно-промислова компанія "Марія" до державної податкової інспекції у м. Вінниці про скасування рішення, -

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгівельно-промислова компанія "Марія" (далі - ТОВ "ТПК "Марія") звернулось в суд з позовом до державної податкової інспекції у м. Вінниці про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 21.03.2011 року.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 06 вересня 2011 року зазначений позов задоволено в повному обсязі.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просить його скасувати та ухвалити нову постанову - про відмову в задоволенні позову. В апеляційній скарзі апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

У судовому засіданні представники відповідача підтримали апеляційну скаргу у повному обсязі та просили її задовольнити.

Представники ТОВ "ТПК "Марія" заперечили проти апеляційної скарги, у зв'язку з чим просили залишити її без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції ДПІ у м. Вінниці проведена позапланова невиїзна перевірка ТОВ "ТПК "Марія" з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника за січень-травень, листопад, грудень 2010 року.

За результатами даної перевірки складено акт № 915/2330/34504390 від 21.03.2011 року, яким встановлено порушення п.1.8. ст.1 Закону України "Про податок на додану вартість", що полягало у завищенні ТОВ "ТПК "Марія" заявленої суми бюджетного відшкодування у розмірі 1 966 615 грн., а саме: за січень 2010 року - 587 040 грн., лютий 2010 року - 173 066 грн., березень 2010 року - 204319 грн., квітень 2010 року - 854 грн. , травень 2010 року - 752 грн., листопад 2010 року - 871053 грн., грудень 2010 року - 128 710 грн.

На підставі викладених вище висновків ДПІ у м. Вінниці винесене податкове повідомлення-рішення форми "В1" № НОМЕР_1 від 21.03.2011 року про зменшення позивачу бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 1 966 615 грн.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив із того, що невиконання контрагентом позивача свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету не є підставою для позбавлення позивача права на відшкодування податку на додану вартість.

Колегія суддів погоджується з даним висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Згідно п. 1.8 ст. 1 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР, бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Відповідно до п.п. 7.7.1. п. 7.7. ст. 7 Закону № 168/97-ВР, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Так, згідно п.п.7.7.2. п.7.7. ст. 7 Закону № 168/97-ВР, якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг);

б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту кожного наступного податкового періоду лише в частині суми податку фактично сплаченої отримувачем постачальникам товарів (послуг) та при імпорті і включається до розрахунку бюджетного відшкодування наступного звітного періоду;

- залишок від'ємного значення, за яким не проведено розрахунків з постачальниками відображається в податковій декларації з податку на додану вартість окремим рядком для визначення суми податку, яка може підлягати відшкодуванню в частині сплачених сум податку в наступних звітних періодах;

- залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування відображається у декларації з податку на додану вартість окремим рядком та включається до складу податкового кредиту починаючи з першого звітного періоду 2011 року.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ ТПК "Марія" отримало від СВАТ "Вінниччина" товарно-матеріальні цінності та провело відповідні розрахунки по оплаті товару. А СВАТ "Вінниччина", яке на момент здійснення операцій з позивачем перебувало на спеціальному режимі оподаткування, в свою чергу включило суми податку на додану вартість за виданими ТОВ ТПК "Марія" податковими накладними до податкових зобов'язань відповідного періоду.

Відповідно до пункту 8.1 статті 8-1 Закону України № 168/97-ВР, резидент, який провадить підприємницьку діяльність у сфері сільського і лісового господарства та рибальства та відповідає критеріям, встановленим у пункті 81.6 цієї статті (далі - сільськогосподарське підприємство), може обрати спеціальний режим оподаткування.

Пунктом 8.2 вказаної статті, згідно із спеціальним режимом оподаткування сума податку на додану вартість, нарахована сільськогосподарським підприємством на вартість поставлених ним сільськогосподарських товарів (послуг), не підлягає сплаті до бюджету та повністю залишається у розпорядженні такого сільськогосподарського підприємства для відшкодування суми податку, сплаченої (нарахованої) постачальнику на вартість виробничих факторів, а за наявності залишку такої суми податку - для інших виробничих цілей.

Відповідно до 8.5. статті 8-1 Закону № 168/97-ВР, платник податку, який придбаває сільськогосподарські товари (послуги) у сільськогосподарського підприємства, який обрав спеціальний режим оподаткування, має право збільшити податковий кредит на суму сплаченого (нарахованого) податку у загальному порядку.

Дослідженням матеріалів справи встановлено, що за наслідками проведених господарських операцій зі СВАТ "Вінниччина" позивачем правомірно сформовано податковий кредит до якого включено суми сплаченого податку на додану вартість у складі ціни придбаного товару.

У зв'язку з цим колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що наявність у позивача належно оформлених документів, які необхідні для віднесення сум до податкового кредиту, а саме: податкових накладних, виданих СВАТ "Вінниччина", є безумовною підставою для відшкодування податку на додану вартість.

Твердження апелянта про те, що обов'язковою умовою бюджетного відшкодування є надмірна сплата податку до бюджету судова колегія апеляційного суду відхиляє як необґрунтовані, оскільки чинне податкове законодавство не ставить у залежність право позивача на формування податкового кредиту та на бюджетне відшкодування податку на додану вартість від податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати контрагентами податку до бюджету. Питання податкового кредиту та бюджетного відшкодування поширюється тільки на окремо взятого платника податків і не ставить цей факт у залежність від розрахунку з бюджетом третіх осіб. Вимога п.1.8 ст.1 Закону України "Про податок на додану вартість" щодо надмірної сплати податку на додану вартість як необхідної умови повернення з бюджету сум цього податку його платникові, стосується саме цього платника і сплати саме ним податку у ціні придбання товарів (послуг) їх постачальникам.

Таким чином, в діях позивача не вбачається вини за невиконання його контрагентом зобов'язання зі сплати податку на додану вартість, оскільки на час господарських правовідносин СВАТ "Вінниччина" перебувало на спеціальному режимі оподаткування.

Обставини, які слугували фактичною підставою для зменшення позивачу бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 1 966 615 грн., знаходяться поза межами вимог Закону України "Про податок на додану вартість", а тому податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 21.03.2011р. є протиправним та підлягає скасуванню.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не спростовують вищевикладеного і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанцій при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Враховуючи вищевикладене постанова Вінницького окружного адміністративного суду від 06.09.2011 року скасуванню не підлягає, як така, що прийнята за вичерпних юридичних висновків при правильному застосуванні норми матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу державної податкової інспекції у м. Вінниці залишити без задоволення, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 06 вересня 2011 року - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст. 212 КАС України.

Ухвала суду складена в повному обсязі 06 грудня 2011 року.

Головуючий /підпис/ ОСОБА_1

Судді /підпис/ ОСОБА_6

/підпис/ ОСОБА_7

З оригіналом згідно:

секретар