Постанова

від 06.09.2011 по справі 2а/0270/1538/11

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 вересня 2011 р. м. Вінниця Справа № 2а/0270/1538/11

Вінницький окружний адміністративний суд в складі

Головуючого судді Вільчинського Олександра Ванадійовича ,

при секретарі судового засідання: Драло Лілії Олександрівні

за участю представників сторін:

позивача : Швеця І. Л., Скальського І.Б.

відповідача : Непийводи І.А., Гуся В.В., Мазура О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом : товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельно-промислова компанія "Марія"

до : Державної податкової інспекції у м. Вінниці

про : скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ :

До Вінницького окружного адміністративного суду звернулось товариство з обмеженою відповідальністю "Торгівельно-промислова компанія "Марія" (далі - позивач, ТОВ "ТПК"Марія") із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Вінниці (далі - відповідач, ДПІ у м. Вінниці) про скасування податкового повідомлення-рішення.

Працівниками ДПІ у м. Вінниці проведено невиїзну позапланову перевірку позивача, складено акт перевірки, яким встановлено порушення п.1.8. ст.1 Закону України "Про податок на додану вартість", чим завищено суму бюджетного відшкодування за період з січня 2010 року по травень 2010 року.

На підставі вказаного акту перевірки податковим органом винесено податкове повідомлення-рішення форми "В1" № 0001602330 від 21.03.2011 року про зменшення позивачу суми бюджетного відшкодування.

Позивач вважає, що вказане рішення підлягають скасуванню, з огляду на наступне. На думку позивача, сама перевірка та прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення було здійснено із порушенням податкового законодавства, оскільки позивачу не було надано можливості ознайомитись із актом перевірки, надати свої заперечення, а рішення було прийнято із порушенням строків.

Крім того, позивач зазначає, що перевірки достовірності заявленої суми бюджетного відшкодування за січень-травень 2010 року ДПІ у м. Вінниці вже неодноразово проводились та за результатами яких були прийняті податкові повідомлення-рішення про збільшення бюджетного відшкодування. Разом з тим, позивач зазначає, що перебування СВАТ "Вінниччина"на спеціальному режимі оподаткування не є підставою для зменшення бюджетного відшкодування ТОВ "ТПК"Марія".

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві, просив суд їх задовольнити, окремо зазначивши, що визначальним фактом права платника на бюджетне відшкодування податку на додану вартість є фактична оплата ним сум такого податку контрагентам у попередніх податкових періодах.

Відповідач надав суду письмові заперечення на позовну заяву (а.с.28-29), згідно з якими вважає, що невиїзна документальна перевірка фінансово-господарської діяльності з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за січень - травень, листопад, грудень 2010 року проведена із дотриманням норм законодавства. Про початок перевірки позивача повідомлено письмовим повідомленням, в якому зазначалась дата та місце проведення перевірки.

Крім того, при дослідженні податкової звітності з податку на додану вартість СВАТ "Вінниччина" - основного постачальника ТОВ "ТПК "Марія" у звітних періодах, в яких виникло від`ємне значення, встановлено, що суми зобов`язань по операціях з ТОВ "ТПК" Марія" віднесено до складу податкових зобов`язань та відображено в податкових деклараціях з ПДВ (скорочених). Тобто СВАТ "Вінниччина" на момент здійснення операцій з позивачем перебувало на спеціальному режимі оподаткування, а відтак суми по зазначених податкових накладних повністю залишаються у розпорядженні СВАТ "Вінниччина" для відшкодування сум податку, сплачених (нарахованих) постачальникам на вартість виробничих факторів, а за наявності таких сум податку - для інших виробничих цілей, а отже вони не є надмірно сплаченими.

Представники відповідача в судовому засіданні надали пояснення, аналогічні викладеним в поданих письмових запереченнях, просили суд у задоволенні позовних вимог відмовити.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгівельно-промислова компанія "Марія" зареєстровано Реєстраційною палатою Вінницької міської ради від 11.07.2006 року за №145825 серії АОО, реєстраційний номер 11741020000003998, код за ЄДРПОУ - 34504390

ТОВ ТПК "Марія" взято на податковий облік в органах податкової служби рішенням від 13.07.2006 року №406.

Відповідно до Свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість від 27.04.2006 року №01864020, виданого ДПІ у м. Вінниці, індивідуальний податковий номер 345043902286, ТОВ ТПК "Марія" зареєстровано як платник податку на додану вартість з 27.04.2006 року.

З 18 березня по 21 березня 2011 року державним податковим ревізор-інспектором Гусь В.В. проведено позапланову невиїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельно-промислова компанія "Марія" з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника за січень-травень, листопад, грудень 2010 року, про що складено акт № 915/2330/34504390 від 21.03.2010 року, в якому зафіксовано встановлені порушення позивачем вимог чинного законодавства (а.с.30-36)

Так, зокрема, відповідно до п.4 Акту перевіркою встановлено, що на порушення п.1.8. ст.1 Закону України "Про податок на додану вартість" ТОВ "ТПК"Марія" завищено заявлену суму бюджетного відшкодування у розмірі 1 966 615 грн., а саме: за січень 2010 року - 587 040 грн., лютий 2010 року - 173 066 грн., березень 2010 року - 204319 грн., квітень 2010 року - 854 грн. , травень 2010 року - 752 грн., листопад 2010 року - 871053 грн., грудень 2010 року - 128 710 грн.

З урахуванням виявлених порушень ДПІ у м. Вінниці винесене податкове повідомлення-рішення форми "В1" № 0001602330 від 21.03.2011 року про зменшення бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 1 966 615 грн.

Враховуючи зазначене, позивач звернувся до суду із позовними вимогами щодо скасування вказаного податкового повідомлення-рішення від 21.03.2011року.

Визначаючись щодо заявлених позовних вимог та наданих у справу доказів, суд виходить з наступного.

У судовому засіданні з`ясовано, що СВАТ "Вінниччина" є основним постачальником яблук ТОВ "ТПК"Марія".

Оскільки, на думку відповідача, основною перешкодою для відшкодування ТОВ ТПК "Марія" податку на додану вартість є перебування СВАТ "Вінниччина" на спеціальному режимі оподаткування, згідно якого сума податку на додану вартість, нарахована сільськогосподарським підприємством на вартість поставлених ним сільськогосподарських товарів (послуг), не підлягає сплаті до бюджету, а тому не є надмірно сплаченою, з даного приводу судом зазначається наступне.

Так, відповідно до п.1.8 ст.1 Закону України "Про податок на додану вартість" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв`язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Згідно п.п.7.7.1. п.7.7. ст. 7 даного Закону сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

В силу п.п.7.7.2. п.7.7. ст. 7 цього ж Закону якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від`ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від`ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг);

б) залишок від`ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту кожного наступного податкового періоду лише в частині суми податку фактично сплаченої отримувачем постачальникам товарів (послуг) та при імпорті і включається до розрахунку бюджетного відшкодування наступного звітного періоду;

залишок від`ємного значення, за яким не проведено розрахунків з постачальниками відображається в податковій декларації з податку на додану вартість окремим рядком для визначення суми податку, яка може підлягати відшкодуванню в частині сплачених сум податку в наступних звітних періодах;

залишок від`ємного значення після бюджетного відшкодування відображається у декларації з податку на додану вартість окремим рядком та включається до складу податкового кредиту починаючи з першого звітного періоду 2011 року.

В судовому засіданні встановлено та підтверджується матеріалами справи, що ТОВ ТПК "Марія" отримало від СВАТ "Вінниччина" товарно-матеріальні цінності, відповідні документи та провело відповідні розрахунки по оплаті товару.

СВАТ "Вінниччина" в свою чергу включило суми податку на додану вартість за виданими ТОВ ТПК "Марія" податковими накладними до податкових зобов`язань відповідного періоду, відобразило у реєстрі виданих податкових накладних, які відповідають даним додатку 2 до податкової декларації з податку на додану вартість за відповідні періоди.

Отже, ТОВ ТПК "Марія" фактично сплатило до державного бюджету суми податку на додану вартість та виконало усі передбачені законом умови щодо отримання відшкодування цих сум.

При цьому судом з`ясовано, що "СВАТ "Вінниччина" на момент здійснення операцій з позивачем перебувало на спеціальному режимі оподаткування, який визначений ст.8-1 Закону України "Про податок на додану вартість"

Пунктом 2 статті 8-1 Закону України "Про податок на додану вартість" зазначено, що згідно із спеціальним режимом оподаткування сума податку на додану вартість, нарахована сільськогосподарським підприємством на вартість поставлених ним сільськогосподарських товарів (послуг), не підлягає сплаті до бюджету та повністю залишається у розпорядженні такого сільськогосподарського підприємства для відшкодування суми податку, сплаченої (нарахованої) постачальнику на вартість виробничих факторів, а за наявності залишку такої суми податку - для інших виробничих цілей.

Однак наявність у ТОВ ТПК "Марія" належно оформлених документів, які відповідно до Закону України "Про податок на додану вартість" необхідні для віднесення певних сум до податкового кредиту, зокрема виданих СВАТ "Вінниччина" податкових накладних, в даному випадку є безумовною підставою для відшкодування податку на додану вартість.

Невиконання контрагентом - СВАТ "Вінниччина" - свого зобов`язання щодо сплати податку до бюджету не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування податку на додану вартість у разі виконання останнім усіх передбачених законом умов щодо отримання такого відшкодування на наявності всіх документальних підтверджень розміру свого податкового кредиту.

Підсумовуючи вищенаведене, суд не вбачає в діях платника податку вини за невиконання його контрагентом свого зобов`язання щодо сплати податку до бюджету, тим більше, що СВАТ "Вінниччина" перебувало на спеціальному режимі оподаткування, визначеному Законом України "Про податок на додану вартість".

Щодо твердження позивача про порушення строків прийнятого повідомлення-рішення, суд виходить із змісту п.86.8 ст.86 Податкового кодексу України, відповідно до якого податкове повідомлення-рішення приймається керівником податкового органу (його заступником) протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень, а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

З огляду на те, що акт перевірки складений 21.03.2011р., позивача 21.03.2011р. із вказаним актом ознайомлено не було, суд приходить до висновку, що прийняття податковим органом оскаржуваного податкового повідомлення-рішення було здійснено всупереч нормам чинного податкового законодавства.

Крім того, суд враховує той факт, що представником відповідача не було надано пояснень щодо прийняття рішення із порушенням законодавства.

Таким чином, аналізуючи зібрані по справі докази та оцінюючи їх в сукупності, суд приходить до висновку щодо неналежного виконання суб`єктом владних повноважень його обов`язку щодо доказування правомірності свого рішення, закріпленого частиною 2 статті 71 КАС України.

Відповідно до ст. ст. 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Згідно п.1 ч.1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого суд вирішує справи відповідно до Конституції та 3аконів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

В силу ч.1 ст.1 Кодексу завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

З урахуванням встановлених обставин справи та вищезазначених положень чинного законодавства України, суд приходить до висновку щодо обґрунтованості позовних вимог, а тому наявні всі підстави для задоволення адміністративного позову у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ :

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Вінниці № 0001602330 від 21.03.2011р.

Стягнути з Державного бюджету України на користь позивача 3 (три) грн. 40 коп.

Постанова може бути оскаржена в порядку та в строки визначені ст. 186 КАС України. Набрання судовим рішенням законної сили визначено ст. 254 КАС України.

Повний текст постанови виготовлений 12.09.2011р.

Суддя Вільчинський Олександр Ванадійович