Рішення

від 08.12.2017 по справі 752/17627/16-ц

ГОЛОСІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 752/17627/16-ц

Провадження №: 2/752/1590/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.12.2017 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Плахотнюк К.Г.

за участі секретаря судового засідання Веременко Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за позовом ОСОБА_1 до Головної астрономічної обсерваторії Національної академії наук України, третя особа ОСОБА_2 про поновлення на роботі та виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

встановив:

27.10.2016 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом про поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивачкою зазначено, що з 01.11.2006 року вона була зарахована на посаду молодшого наукового співробітника до Головної астрономічної обсерваторії НАН України. 22.09.2016 року наказом № 29-К її було звільнено з займаної посади відповідно до п. 4 ст. 40 КЗпП України. Звільнення її з роботи вважає незаконним та безпідставним. Стверджувала, що під час її звільнення відповідачем було порушено порядок накладення на неї дисциплінарного стягнення, оскільки в день звільнення вона не була ознайомлена з наказом про звільнення, а копію наказу було видано тільки 10.10.2016 року. Наказ про її звільнення був виданий у той час коли вона хворіла, що підтверджується листком непрацездатності. Крім того, її звільнення з роботи відбулося без згоди на те регіонального комітету профспілки працівників НАН України, а зазначені в наказі про звільнення причини її ж звільнення не відповідають дійсним обставинам справи, оскільки причини її відсутності на роботі підтверджені листками непрацездатності. Та обставина, що за результатами перевірки Фондом соціального страхування з тимчасової втрати працездатності Рівненського обласного відділення проведеної з приводу необґрунтованості їх видачі встановлено, що листок непрацездатності № 173070 щодо її непрацездатності з 30.06. по 01.07.2016 року виданий необґрунтовано, то всі зауваження стосуються лікарів, а не її стану здоров я. Також вважає, що її відсутність на роботі з 06.06. по 10.06.2016 року та з 30.06. по 01.07.2016 року не є прогулами відповідно до п. 4 ст. 40 КЗпП України, а тому її звільнення з цієї підстави є незаконним.

Просила поновити її на посаді молодшого наукового співробітника в Головній астрономічній обсерваторії НАН України, стягнути на її користь середній заробіток на час вимушеного прогулу, а також відшкодувати моральну шкоду в розмірі місячної заробітної плати, що була завдана їй незаконним звільненням.

У судовому засіданні представник позивачки, заявлені позовні вимоги, з підстав викладених у позовній заяві, підтримав. Стверджував, що позивач була звільнена з роботи без законних на те підстав, оскільки була відсутня на роботі з поважних причин, а саме за станом здоров я. Та обставина, що відповідачем встановлені порушення при оформленні листків її непрацездатності не свідчить про те, що ОСОБА_1 була працездатною, факт її звернення до лікарів ніхто не оспорює. Незаконне звільнення позивачки призвело до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв язків. Внесення до трудової книжки запису про звільнення за прогул у значній мірі негативно впливає на ділову репутацію позивачки та ускладнює можливості її подальшого працевлаштування.

Просив поновити ОСОБА_1 на роботі, зобов язати відповідача виплатити середній заробіток за час вимушеного прогулу, відшкодувати моральну шкоду в розмірі місячної заробітної плати.

Представник відповідача позов ОСОБА_1 не визнала, просила відмовити в його задоволенні у повному обсязі. Представник відповідача пояснила, що позивач дійсно була звільнена 22.09.2016 року у зв язку з прогулами без поважних причин з посади молодшого наукового співробітника відділу фізики зір та галактик Головної астрономічної обсерваторії НАН України, однак у подальшому було з ясовано, що 22.09.2016 року ОСОБА_1 була непрацездатною, а тому до наказу про її звільнення було внесено зміни щодо дати звільнення, встановлено дату звільнення 29.09.2016 року, про що повідомлено ОСОБА_1 10.11.2016 року рекомендованим листом та запрошено з явитися до відділу кадрів для внесення змін до трудової книжки, однак остання не зверталася до відділу кадрів. 29.09.2016 року позивачка вийшла на роботу, однак з наказом про звільнення ознайомитися відмовилася, а також отримати його копію та трудову книжку. 19.09.2016 року Профспілковим комітетом Головної астрономічної лабораторії було розглянуто подання директора на згоду про розірвання трудового договору з ОСОБА_1, остання нічого не пояснила з приводу причин її відсутності на роботі, а тому профспілковий комітет надав згоду на її звільнення за прогул. Зазначені позивачкою в позовній заяві причини її відсутності на роботі не є поважними, оскільки ОСОБА_1 регулярно була відсутньою на роботі з причин тимчасової непрацездатності, а тому адміністрацією було ініційовано перевірку обґрунтованості виданих їй листків непрацездатності за наслідками якої встановлено, що листок непрацездатності № 173070 про тимчасову непрацездатність ОСОБА_1 з 06. по 10.06.2016 року виданий необґрунтовано, а листок про непрацездатність № 649357 продовжений на період з 30.06. по 01.07.2016 року необґрунтовано. На вимогу відповідача ОСОБА_1 жодного разу не надала пояснень щодо причин її відсутності на роботі, а тому її звільнення за прогул є обґрунтованим.

Третя особа ОСОБА_2 у судове засідання не з явився, надіслав на адресу суду клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Заслухавши представників позивача та відповідача, дослідивши докази наявні в матеріалах справи, суд прийшов до висновку, що заявлені позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

За правилами ст. ст. 10, 11 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін ; сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості ; кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом ; суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи: роз'яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, попереджує про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом; суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі ; особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи (за винятком тих осіб, які не мають цивільної процесуальної дієздатності), в інтересах яких заявлено вимоги ; суд залучає відповідний орган чи особу, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, якщо дії законного представника суперечать інтересам особи, яку він представляє.

Крім того, відповідно до правил ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу, а ч. 3 ст. 61 ЦПК України встановлено, що обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 01.11.2006 року перебувала у трудових правовідносинах із Головною астрономічною обсерваторією, де обіймала посаду молодшого наукового співробітника.

22.09.2016 року наказом № 26-К ОСОБА_1 була звільнена з займаної посади в Головній астрономічній обсерваторії згідно п. 4 ст. 40 КЗпП України.

Як видно зі змісту наказу № 29-к виданого 22.09.2016 року директором Головної астрономічної обсерваторії НАН України - звільнити ОСОБА_1, молодшого наукового співробітника відділу фізики зір та галактик, з 22 вересня 2016 року у зв язку з прогулами без поважної причини, п. 4 ст. 40 КЗпП України. Компенсація за 10 днів невикористаної відпустки. Підстава - службова записка зав. відділу фізики зірок та галактик Ю.І. Ізотова; рішення ПК (протокол № 11 від 19.09.2016 року) (а.с.26).

Зазначений вище наказ містить відмітку про отримання його копії ОСОБА_1 10.10.2016 року.

04.11.2016 року директором Головної астрономічної обсерваторії НАН України було видано наказ № 37-К на заміну наказу від 22.09.2016 року № 29-К, яким наказано звільнити ОСОБА_1 молодшого наукового співробітника відділу фізики зір та галактик з 29.09.2016 року у зв язку з прогулами без поважної причини, п. 4 ст. 40 КЗпП України. Компенсація за 10 днів невикористаної відпустки. Підстава - службова записка зав.відділу фізики зірок та галактики Ю.І. Ізотова; рішення ПК (протокол № 11 від 19.09.2016 року) (а.с.28).

Як видно зі змісту листа директора Головної астрономічної обсерваторії №79-521/23 від 04.11.2016 року надісланого на адресу ОСОБА_1, відповідачем повідомлено позивачку про те, що керівництво ГАО НАН України 22.09.2016 року не було повідомлене про те, що вона знаходилася на лікарняному, наказ № 29-К від 22.09.2016 року було змінено, а саме: дата звільнення встановлена 29.09.2016 року. У додатку до цього ж листа ОСОБА_1 було надіслано копію наказу. Запрошено ОСОБА_1 з явитися до відділу кадрів Головної астрономічної обсерваторії НАН України для внесення відповідних змін до трудової книжки та для отримання повного розрахунку (а.с. 29).

За даними рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення ОСОБА_1 отримала листа Головної астрономічної обсерваторії 10.11.2016 року (а.с.30).

За правилами п. 4 ч. 1 ст. 40 КЗпП України, трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках: прогулу (в тому числі відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин.

Звертаючись до суду з позовом, позивач стверджує, що з 06. по 10.06.2016 року та з 30.06. по 01.07.2016 року вона була відсутня на роботі у зв язку з тимчасовою непрацездатністю, що підтверджує листками непрацездатності виданими медичними установами. Також посилається на те, що під час її звільнення було допущено порушення, оскільки у неї не було відібрано пояснення щодо причин відсутності на роботі, звільнено без згоди на те регіонального комітету профспілки працівників НАН України, а також не ознайомлено з наказом про звільнення в день її звільнення.

Відповідно до роз'яснень, що містяться у пункті 22 Постанови Пленуму Верховного Суду України Про практику розгляду судами трудових спорів № 9 від 06.11.1992 року у справах про поновлення на роботі осіб, звільнених за порушення трудової дисципліни, судам необхідно з'ясувати, в чому конкретно проявилось порушення, що стало приводом до звільнення, чи могло воно бути підставою для розірвання трудового договору за пунктами 3, 4, 7, 8 ст. 40, п. 1 ст. 41 КЗпП України чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбачені статтями 147(1), 148, 149 КЗпП України правила і порядок застосування дисциплінарних стягнень, зокрема, чи не закінчився встановлений для цього строк, чи застосовувалось вже за цей проступок дисциплінарне стягнення, чи враховувались при звільненні ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяна ним шкода, обставини, за яких вчинено проступок, і попередня робота працівника.

Відповідно до правил статей 147-1, 148, 149 КЗпП України: за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: 1) догана; 2) звільнення; дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці. Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку; до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника. Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.

За даними службової записки завідуючого відділом фізики зір і галактик Ізотова Ю.І. на ім я директора Головної астрономічної обсерваторії ОСОБА_2 від 14.09.2016 року - згідно листа виконавчої дирекції Київського міського відділення фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 28.08.2016 року № 2683-08 листок непрацездатності АГИ № 173070, виданий м.н.с. ОСОБА_1 на період з 06.06.2016 по 10.06.2016 і продовження листка непрацездатності АФГ № 649357 на період з 30.06.2016 по 01.07.2016 визнані виданими необґрунтовано. На підставі цього рішення просив вважати дні з 06.06.2016 по 10.06.2016 і з 30.06.2016 по 01.07.2016 прогулами ОСОБА_1 і звільнити її за статтею 40 пункту 4 КЗП України (а.с.38).

Як видно зі змісту листків непрацездатності виданих комунальним закладом Сарненський районний центр первинної медико-санітарної допомоги на ім я ОСОБА_1: серії АГИ №173070 від 06.06.2016 року ОСОБА_1 була звільнена від роботи на період з 06.06.2016 року по 10.06.2016 року; серії АФГ № 649357 від 01.07.2016 року ОСОБА_1 була звільнена від роботи на період з 09.06. 2016 року по 01.07.2016 року; (а.с.10.11).

Даними листка непрацездатності серії АГЯ № 335871, що виданий 20 вересня 2016 року лікарнею для вчених НАН України, підтверджено звільнення ОСОБА_1 від роботи з 20 по 24.09.2016 року (а.с.9).

Судом також встановлено, що адміністрацією Головної астрономічної обсерваторії НАН України було ініційовано перевірку достовірності листків непрацездатності, що видавалися Комунальним закладом Сарненський районний центр первинної медико-санітарної допомоги на ім я молодшого наукового співробітника ОСОБА_1 (а.с.102-4104).

За результатами перевірки, проведеної головним спеціалістом відділу експертизи тимчасової непрацездатності та якості медичних послуг ВД РОВ ФСС з ТВП ОСОБА_5 обґрунтованості видачі та продовження листків непрацездатності ОСОБА_1 було встановлено, що: пацієнтка захворіла 29.05.2016 року об єктивно, листок непрацездатності № 173067 з 30.05. по 03.06.2016 року виданий обґрунтовано; наступний листок непрацездатності № 173070 з 06.06. по 10.06.2016 року виданий з порушенням п. 5.1.11 Положення № 189 одноосібно лікарем ОСОБА_6 необґрунтовано (виданий через вихідні дні з тим же діагнозом без огляду завідуючого відділенням).; встановлено, що 09.06.2016 року об 11 00 ОСОБА_7 було госпіталізовано в гінекологічний стаціонар Сарненської ЦРЛ, запис про її огляд 10.06.2016 року в Клесівській амбулаторії із визнанням її працездатною підлягає сумніву. Цією ж перевіркою також встановлено, що при видачі і продовженні листка непрацездатності № 173070 лікарем ОСОБА_6 порушені п. 5.1.11 Положення № 189 та п. 1.7 Інструкції про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, затвердженої наказом МОЗ України № 455 від 13.11.2001 року. Визнано видачу вказаного листка непрацездатності необґрунтованою. Крім того, встановлено, що при оформленні листків непрацездатності № 173067, № 173070 порушено п. 2.2. Інструкції № 532 (прізвище пацієнтки не відповідає паспортним даним). (а.с.108).

Як видно зі змісту листа № 04/1159 від 16.08.2016 року Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності Рівненського обласного відділення виконавчої дирекції повідомив, що за результатами перевірки обгрунтованості видачі листків непрацездатності співробітниці Головної астрономічної обсерваторії НАН України, жительки смт Клесів Сарненського району встановлено, що: листок непрацездатності ЛН № 173067 ОСОБА_1 за період з 30.05. по 03.06.2016 року, виданий КЗ Сарненський районний центр первинної медико-санітарної допомоги згідно медичних показів обґрунтовано; листок непрацездатності №173070 за період з 06.06. по 10.06.2016 року виданий з порушенням п. 5.1.11 Положення про експертизу тимчасової непрацездатності, затвердженого Наказом МОЗ України 09.04.2008 року № 189, оскільки лікуючий лікар не представив пацієнта завідувачу відділенням (головному лікарю) при зверненні ОСОБА_1 повторно через вихідні дні, після закриття попереднього листка непрацездатності № 173067; при видачі листка непрацездатності № 173070 допущено порушення п. 1.7 Інструкції про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, затвердженої Наказом МОЗ України від 13.11.2001 року № 455, а саме лікуючий лікар закрив листок непрацездатності 10.06.2016 року без огляду пацієнта, оскільки, згідно даних медичної карти стаціонарної хворої, ОСОБА_1 з 09.06.2016 року вже перебувала у відділенні стаціонару КЗ Сарненська центральна районна лікарня . Також зауважено, що при оформленні зазначених листків непрацездатності порушено п. 2.2 Інструкції про порядок заповнення листка непрацездатності, затвердженої Наказом МОЗ України 03.11.2004 року № 532\274\136-ос\1406 допущено помилку при зазначенні прізвища пацієнта. За період з 09.06. по 01.07.2016 року КЗ Сарненська центральна районна лікарня видано ОСОБА_1 листок непрацездатності з 30.06. по 01.07.2016 року, в медичній карті стаціонарної хворої ОСОБА_1 відсутні щоденники огляду хворої, що є порушенням пункту 1.7 Інструкції № 455. (а.с. 42-43).

Листом № 2683-08 від 18.08.2016 року Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності Київського міського відділення виконавчої дирекції повідомив директору Головної астрономічної обсерваторії НАН України про результати перевірки обґрунтованості видачі листків непрацездатності гр. ОСОБА_1, відповідно до якого на підставі аналізу первинної медичної документації встановлено, що ЛН серії АГИ № 173067 з 30.05.2016 по 03.06.2016 на ім я ОСОБА_1 виданий обґрунтовано, ЛН серії АГИ №173070 з 06.06. 2016 по 10.06.2016 виданий необгрунтвано, ЛН серії АГФ №649357 з 09.06.2016 по 29.06.2016 виданий обґрунтовано, на період з 30.06.2016 по 01.07.2016 продовжений необґрунтовано.

Однак, як видно зі змісту зазначених вище довідки про результати перевірки обґрунтованості видачі та продовження листків непрацездатності ОСОБА_1 від 04.08.2016 року і листів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності Рівненського обласного відділення виконавчої дирекції та Київського міського відділення виконавчої дирекції, листки непрацездатності, якими підтверджено поважність причин відсутності на роботі позивачки ОСОБА_1 встановлено, що необґрунтовано було видано 03.06.2016 року листок непрацездатності серії АГИ № 173070 про звільнення від роботи з 06.06. 2016 по 10.06.2016 року, необґрунтовано продовжено на період з 30.06.2016 по 01.07.2016 листок непрацездатності серії АГФ № 649357 у зв язку з порушенням лікарем загальної практики сімейної медицини Клесівської дільниці Комунального закладу Сарненський районний центр первинної медико-санітарної допомоги ОСОБА_6 п. 5.1.11 Положення №189 та п. 1.7. Інструкції про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, затвердженої наказом МОЗ України № 455 від 13.11.2001 року, п. 2.2 Інструкції № 532. Крім того, у цих же документах зазначено, що встановлені порушення стосуються того, що лікуючий лікар не представив пацієнта завідувачу відділенням (головному лікарю) при зверненні ОСОБА_1 повторно через вихідні дні, після закриття попереднього листка непрацездатності № 173067, закрив листок непрацездатності 10.06.2016 року без огляду пацієнта, оскільки, згідно даних медичної карти стаціонарної хворої, ОСОБА_1 з 09.06.2016 року вже перебувала у відділенні стаціонару КЗ Сарненська центральна районна лікарня , допустив помилку при зазначенні прізвища пацієнта; відсутність в медичній карті стаціонарної хворої ОСОБА_1 щоденників огляду хворої.

На думку суду, зазначені вище порушення допущені лікарем загальної практики сімейної медицини Клесівської дільниці Комунального закладу Сарненський районний центр первинної медико-санітарної допомоги ОСОБА_6 при оформленні листка тимчасової непрацездатності ОСОБА_1 серії АГИ № 173070, виданого 06.06.2016 року на період звільнення від роботи з 06.06.2016 року по 10.06.2016 року і продовженні листка непрацездатності АФГ № 649357 на період з 30.06.2016 року по 01.07.2016 року не є такими, що свідчать про відсутність підстав для тимчасового звільнення ОСОБА_1 від роботи за станом здоров я.

Наразі, зазначені у службовій записці завідуючого відділом фізики зір і галактик Ізотова Ю.І. на ім я директора Головної астрономічної обсерваторії ОСОБА_2 від 14.09.2016 року підстави для звільнення ОСОБА_1 за п. 4 ч. ст. 40 КЗпП України, а саме лист виконавчої дирекції Київського міського відділення фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 28.08.2016 року № 2683-08, яким повідомлено, що листок непрацездатності АГИ № 173070, виданий молодшому науковому співробітнику ОСОБА_1 на період з 06.06.2016 року по 10.06.2016 року і продовження листка непрацездатності АФГ № 649357 на період з 30.06.2016 року по 01.07.2016 року визнані виданими необґрунтовано, а тому відсутність ОСОБА_1 на роботі з 06. по 10.06.2016 і з 30.06. по 01.07.2016 є прогулом, не можуть бути підставою для висновків суду, що позивачка була відсутня на роботі в зазначені дні без поважних на те причин, а тому і не могли бути причиною для звільнення позивачки за прогул без поважних причин.

Зазначені позивачкою підстави для позову порушення відповідачем порядку звільнення, оскільки у неї не було відібрано пояснення щодо причин відсутності на роботі, звільнено без згоди на те регіонального комітету профспілки працівників НАН України у судовому засіданні не були визнані представником відповідача та спростовані відповідачем належними та допустимими доказами.

Так, за даними акту № 01 про відмову працівника від надання письмового пояснення щодо його відсутності на роботі, складеного 14.09.2016 року, завідуючим відділом Ізотовим Ю.І., 14.09.2016 року об 11:20 у присутності головного наукового співробітника ОСОБА_8, наукового співробітника ОСОБА_3, головного наукового співробітника ОСОБА_9, працівник ОСОБА_1 відмовилася від надання письмового пояснення щодо її відсутності на роботі з 06.06.16 - 10.06.16 (АГИ № 173010), 30.06.16 - 01.07.16 (АФГ № 649357) (а.с.39).

Крім того, заперечуючи твердження позивача про те, що в день звільнення вона не була ознайомлена з наказом про звільнення, та їй не було вручено його копію, представник відповідача пояснила, що ОСОБА_1 з явилася на роботу тільки 29.09.2016 року і в цей же день її було запропоновано ознайомитися з наказом про звільнення від чого вона відмовилася, що було зафіксовано актом №1 про відмову працівника від підпису на наказі про звільнення із займаної посади № 29-К від 23.09.2016 року на підставі пункту 4 ст. 40 КЗпП України та отримання трудової книжки, складеного старшим інспектором відділу кадрів ОСОБА_10 у присутності інспектора відділу кадрів ОСОБА_11, ОСОБА_12 та завідуючого відділом кадрів ОСОБА_13

19 вересня 2016 року профспілковим комітетом Головної астрономічної обсерваторії НАН України було розглянуто подання директора ГАО НАН України ОСОБА_2 від 15.09.2016 року на згоду про розірвання трудового договору з працівником, членом профспілкової організації ГАО ОСОБА_1, за результатами розгляду якого було ухвалено рішення - вважати дні з 06.06. по 10.06. та з 30.06. по 01.07.2016 року прогулами ОСОБА_1 та надати згоду на розірвання трудового договору з молодшим науковим співробітником відділу фізики зір та галактик ОСОБА_1 згідно з пунктом 4 статті 40 КЗпП України, що підтверджено витягом з протоколу № 11 засідання профспілкового комітету ГАО від 19.09.2016 року (а.с.40).

Наразі, судом достовірно встановлено, що відповідач виконав процедуру звільнення позивача, передбачену правилами ст. 149 КЗпП України, а дотримання правил і порядку застосування дисциплінарного стягнення, визначених ст. ст. 147-1, 148 КЗпП України при звільненні відповідачем ОСОБА_1 не зазначено в обґрунтування заявлених вимог, таких порушень і не встановлено судом під час розгляду справи.

З огляду на встановлені судом обставини, суд прийшов до висновку, що причина відсутності ОСОБА_1 на роботі з 06.06. по 10.06. та з 30.06. по 01.07.2016 року були поважними, відповідно її звільнення з підстав, передбачених п.4 ч. 1 ст. 40 КЗпП України є незаконним, а тому заявлені позовні вимоги про її поновлення на роботі підлягають задоволенню судом.

Відповідно до правил ст. 235 КЗпП України, у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір. При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу. Рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника , прийняте органом, який розглядає трудовий спір, підлягає негайному виконанню.

Звертаючись до суду з позовом про поновлення на роботі, позивач заявляла і вимоги про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Наразі, судом встановлено, що позивач була звільнена за прогул без законних на те підстав, а тому має право на отримання середнього заробітку за період часу з наступного дня після звільнення, а саме з 30 вересня 2016 року.

Для визначення періоду часу за який позивачка має право на середній заробіток за час вимушеного прогулу суд приймає до уваги, що ОСОБА_1 звернулася до суду 27.10.2016 року і до завершення судового розгляду ухваленням судом 08.12.2017 року рішення минуло більше року, а тому суд має визначити період за який необхідно стягнути на користь позивачки середній заробіток з урахуванням причин, які сприяли тривалому перебуванню справи в провадженні суду відповідно до правил ст. 235 КЗпП України.

Так, після звернення 27.10.2016 року ОСОБА_1 до суду з позовом про поновлення на роботі, попереднє судове засідання було призначено судом на 14.02.2017 року на яке позивачка не з явилася, направлена судом на її адресу судова повістка була повернута до суду з відміткою відділу зв'язку про причини повернення - за закінченням встановленого строку зберігання. Повторно попереднє судове засідання було призначено судом на 21.03.2017 року, з явилися сторони у справі, однак судове засідання не відбулося з причин - зайнятості головуючого судді в розгляді клопотань слідчих органів. 03.03.2017 року ОСОБА_1 подала до суду заяву, якою повідомила суд про зміну адреси її місця проживання. Наступні судові засідання у цій же справі, що були призначені на 01.06., 25.09.2017 року не відбулися, оскільки представники позивачки не були готовими до участі у судовому розгляді заявлених позовних вимог. Розпочато 07.12.2017 року та завершено 08.12.2017 року.

Наразі, у період часу з 21.03. і по 07.12.2017 року справа за позовом ОСОБА_1 до Головної астрономічної обсерваторії НАН України про поновлення на роботі та виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу не розглядалася судом з вини самої позивачки, а відтак суд приходить д висновку, що остання має право на середній заробіток за час вимушеного прогулу з 30.09.2016 року і по 21.03.2017 року включно, що має 120 робчих днів.

На вимогу суду, представником відповідача надано суду довідку про середньомісячний заробіток ОСОБА_1, за даними якої середньомісячний заробіток позивачки склав 2 8972, 65 грн. (а.с.140).

Середній заробіток працівника визначається відповідно до ст. 27 Закону України "Про оплату праці" за правилами, передбаченими Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100 (далі - Порядок).

З урахуванням цих норм, зокрема абз. 3 п. 2 Порядку, середньомісячна заробітна плата за час вимушеного прогулу працівника обчислюється, виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана виплата, тобто, що передують дню звільнення працівника з роботи.

Відповідно до роз'яснень Постанови Пленуму Верховного Суду України Про практику застосування судами законодавства про оплату праці №13 від 24.12.1999 року, що викладені в пункті 6, задовольняючи вимоги про оплату праці, суд має навести в рішенні розрахунки, з яких він виходив при визначенні сум, що підлягають стягненню. Оскільки справляння і сплата прибуткового податку з громадян є відповідно обов'язком роботодавця та працівника, суд визначає зазначену суму без утримання цього податку й інших обов'язкових платежів, про що зазначає в резолютивній частині рішення.

Для визначення судом належної до стягнення позивачу суми за час вимушеного прогулу, суд визначає середньоденний розмір заробітної плати ОСОБА_1 для чого суд бере до уваги нарахований останній дохід за повних відпрацьованих два місяці, якими були квітень і травень 2016 року, нараховану до виплати заробітну плату в квітні у сумі 2 988, 00 грн. та у травні - 2 757, 30 грн., що разом складає 5 745, 30 грн., а також те, що квітень місяць 2016 21 робочий день, а травень 2016 року 20 робочих днів. Відповідно за проведеним судом розрахунок середньоденний розмір заробітної плати ОСОБА_1 на посаді молодшого наукового співробітника Головної астрономічної обсерваторії НАН України складав (2 988, 00 + 2 757,30= 5745, 30 : 41 = 140, 12) 140, 12 грн..

За період часу з 30.09.2016 року і по 21.03.2017 року до оплати позивачу підлягає 120 робочих дні, відповідно належний до стягнення з Головної астрономічної обсерваторії НАН України на користь ОСОБА_14 середній заробіток за час вимушеного прогулу складає (140, 12 х 120 = 16 814,40) 16 814, 40 грн.

Що ж стосується позовних вимог ОСОБА_1 щодо відшкодування завданої їй моральної шкоди за наслідками звільнення з роботи за прогул без поважних причин, то вони мають бути задоволені судом частково з огляду на наступне. Згідно з положеннями ст. 237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику проводиться в разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Моральна шкода відшкодовується працівникові безпосередньо роботодавцем за таких умов: наявності факту порушення роботодавцем законних прав працівника; спричинення працівникові моральних страждань, або втрата ним нормальних життєвих зв'язків, або виникнення у нього необхідності докладати додаткових зусиль для організації свого життя; існування причинного зв'язку між двома попередніми умовами.

Так, у судовому засіданні встановлено, що діями відповідача було порушено законні права позивача, що призвело до необхідності звернення останньої за їх захистом до суду.

Однак для захисту порушених законних прав у суді ОСОБА_1 не докладала значних зусиль, про що свідчить несвоєчасне повідомлення суд про зміну адреси місця проживання, не вжиття заходів для отримання правової допомоги, що призводило до неодноразового відкладення судових засідань та затягування у вирішенні судом її ж позову.

Відповідно до роз'яснень, що містяться у п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 р. № 4 Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди - при визначенні розміру відшкодування моральної шкоди суд приймає до уваги стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його житті, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити з засад розумності, виваженості та справедливості.

В обґрунтування позовних вимог про відшкодування моральної шкоди, позивач не надала суду будь-яких доказів.

З огляду на викладене, врахувавши всі обставини справи, суд приходить до висновку що внаслідок протиправних дій з боку відповідача ОСОБА_1 завдано моральну шкоду, що може бути відшкодована в розмірі 1\2 частки від її середньомісячного заробітку, що складає 1 436, 32 грн.

Судовий збір за розгляд справи судом, від сплати якого позивачка була звільнена під час звернення до суду з позовом, за правилами ст. 88 ЦПК України на користь держави необхідно стягнути з відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 36, 40, 147, 148, 149, 232, 233, 235, 237-1 КЗпП України, ст. ст. 3, 4, 10, 11, 57, 60, 81, 88, 208, 213, 367 ЦПК України, суд, -

вирішив:

позов ОСОБА_1 до Головної астрономічної обсерваторії Національної академії наук України, третя особа ОСОБА_2 про поновлення на роботі та виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу, задовольнити частково.

Поновити ОСОБА_1 на посаді молодшого наукового співробітника Головної астрономічної обсерваторії Національної академії наук України з 30 вересня 2016 року.

Рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді молодшого наукового співробітника Головної астрономічної обсерваторії Національної академії наук України допустити до негайного виконання.

Стягнути з Головної астрономічної обсерваторії Національної академії наук України (ідентифікаційний код 05417360, 03.680 м. Київ, вул. Академіка Заболотного, 27) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 16 814 (шістнадцять тисяч вісімсот чотирнадцять) грн. 40 коп.

Рішення суду в частині стягнення з Головної астрономічної обсерваторії Національної академії наук України (ідентифікаційний код 05417360, 03.680 м. Київ, вул. Академіка Заболотного, 27) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) середнього заробітку за час вимушеного прогулу допустити до негайного виконання в межах середнього заробітку за один місяць в розмірі 2 872 (дві тисячі вісімсот сімдесят дві) грн. 65 коп.

Стягнути з Головної астрономічної обсерваторії Національної академії наук України (ідентифікаційний код 05417360, 03.680 м. Київ, вул. Академіка Заболотного, 27) на користь держави судовий збір у розмірі в розмірі 1 280 (одну тисячу двісті вісімдесят) грн. 40 коп..

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається Апеляційному суду м. Києва через Голосіївський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Плахотнюк К.Г.