Рішення

від 14.12.2017 по справі 904/2393/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

14.12.2017 Справа № 904/2393/17

За позовом Фізичної особи-підприємця Снєгірьова Олександра Миколайовича, м.Першотравенськ

до Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, м.Дніпро

про укладання додаткової угоди

Головуючий колегії Петренко Н.Е.

Суддя Суховаров А.В.

Суддя Васильєв О.Ю.

Представники:

від позивача: не з'явився

від відповідача: представник Чернишова Я.С., довіреність від 22.11.2017 №9-4-0.61-13710/2-17

СУТЬ СПОРУ:

Фізична особа-підприємець Снєгірьов Олександр Миколайович (далі - позивач) звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області (далі - відповідач) про поновлення терміну дії договору між позивачем та Петропавлівською районною державною адміністрацією від 03.03.2010, предметом якого є право на оренду земельної ділянки з земель запасу Миколаївської сільської ради Петропавлівського району Дніпропетровської області для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розміром 47,5673 га ріллі (складається з двох частин: 33,8308 га, кадастровий номер 1223882500:01:001:1202, та 13,7365 га, кадастровий номер 1223882500:02:001:1888), який було зареєстровано у Петропавлівській районній філії Дніпропетровського регіонального центру земельного кадастру 23.04.2010 за № 041012900378, на тих самих умовах на строк 6 років 7 місяців, в редакції додаткової угоди.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на ст. 33 Закону України "Про оренду землі", відповідно до якої по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі).

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 10.03.2017 порушено провадження у справі №904/2393/17, прийнято позовну заяву до розгляду та призначено судове засідання на 13.04.2017.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 13.04.2017 продовжено строк розгляду спору до 25.05.2017 включно; відкладено розгляд справи на 16.05.2017.

16.05.2017 від відповідача отримано заперечення на позов.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 16.05.2017 відкладено розгляд справи на 25.05.2017.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 25.05.2017 призначено колегіальний розгляд справи, матеріали справи передано для визначення складу колегії.

Розпорядженням керівника апарату Господарського суду Дніпропетровської області від 29.05.2017 за вих.№388 "Щодо призначення повторного автоматизованого розподілу матеріалів справи" у зв'язку з призначенням ухвалою суду від 25.05.2017 колегіального розгляду справи у складі трьох суддів, призначено проведення повторного автоматизованого розподілу матеріалів справи за вх.№4-2406/17, за результатами якого для розгляду справи №904/2393/17 визначено наступний склад колегії суддів: Петренко Наталія Едуардівна - головуючий суддя; Кеся Наталія Борисівна - суддя; Рудь Ірина Анатоліївна - суддя (протокол автоматичної розподілу судової справи між суддями від 29.05.2017).

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 31.05.2017 справу прийнято до розгляду колегією суддів у складі: головуючий суддя - Петренко Н.Е., судді - Кеся Н.Б., Рудь І.А., призначено розгляд справи на 21.06.2017.

08.06.2017 від позивача надійшла заява про зміну предмету позову, відповідно до якої позивач просить поновити термін дії договору між позивачем та Петропавлівською районною державною адміністрацією від 03.03.2010, предметом якого є право на оренду земельної ділянки з земель запасу Миколаївської сільської ради Петропавлівського району Дніпропетровської області для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розміром 33,8308 га, кадастровий номер 1223882500:01:001:1202, який було зареєстровано у Петропавлівській районній філії Дніпропетровського регіонального центру земельного кадастру 23.04.2010 за № 041012900378, на тих самих умовах на строк 6 років 7 місяців, в редакції додаткової угоди.

Частиною 4 статті 22 Господарського процесуального кодексу України визначено, що до початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Враховуючи, що у зв'язку зі зміною складу суду розгляд справи розпочато спочатку, господарський суд прийняв до розгляду заяву позивача про зміну предмету позову.

21.06.2017 від відповідача надійшли письмові заперечення проти позову у зв'язку зі зміною позивачем предмету позову.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 21.06.2017 відкладено судове засідання на 25.07.2017.

Розпорядженням керівника апарату Господарського суду Дніпропетровської області від 10.07.2017 за вих.№519 "Щодо призначення повторного автоматизованого розподілу матеріалів справи" у зв'язку зі знаходженням члена колегії - судді Кесі Н.Б. у відпустці, здійснено заміну судді-члена колегії автоматизованою системою по вх.№4-2406/17, за результатами якого для розгляду справи №904/2393/17 визначено наступний склад колегії суддів: Петренко Наталія Едуардівна - головуючий суддя; Васильєв Олег Юрійович - суддя; Рудь Ірина Анатоліївна - суддя (протокол автоматичної розподілу судової справи між суддями від 10.07.2017).

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 10.07.2017 прийнято справу №904/2393/17 до розгляду колегією суддів в складі: головуючий суддя - Петренко Н.Е., судді - Рудь І.А., Васильєв О.Ю.; призначено розгляд справи на 25.07.2017.

Листом Господарського суду Дніпропетровської області від 21.07.2017 повідомлено сторін про те, що судове засідання, яке призначено на 25.07.2017, не відбудеться у зв'язку з перебуванням судді Васильєва О.Ю. у відпустці; про день, час та місце судового засідання буде повідомлено пізніше ухвалою суду.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 03.08.2017 призначено розгляд справи на 31.08.2017.

Розпорядженням керівника апарату Господарського суду Дніпропетровської області від 31.08.2017 за вих.№738 "Щодо призначення повторного автоматизованого розподілу матеріалів справи" у зв'язку зі знаходженням члена колегії - судді Рудь І.А. у відпустці, здійснено заміну судді-члена колегії автоматизованою системою по вх.№4-2406/17, за результатами якого для розгляду справи №904/2393/17 визначено наступний склад колегії суддів: Петренко Наталія Едуардівна - головуючий суддя; Васильєв О.Ю. - суддя; Кеся Наталія Борисівна - суддя (протокол автоматичної розподілу судової справи між суддями від 31.08.2017).

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 04.09.2017 прийнято справу №904/2393/17 до розгляду колегією суддів в складі: головуючий суддя - Петренко Н.Е., судді - Кеся Н.Б., Васильєв О.Ю.; призначено розгляд справи на 12.10.2017.

Листом Господарського суду Дніпропетровської області від 12.10.2017 повідомлено сторін про те, що судове засідання, яке призначено на 12.10.2017, не відбудеться у зв'язку з перебуванням судді Васильєва О.Ю. у відпустці; про день, час та місце судового засідання буде повідомлено пізніше ухвалою суду.

Листом Господарського суду Дніпропетровської області від 25.10.2017 повідомлено сторін про те, що судове засідання, яке призначено на 12.10.2017, не відбудеться у зв'язку з перебуванням судді Кесі Н.БД. на навчанні; про день, час та місце судового засідання буде повідомлено пізніше ухвалою суду.

Розпорядженням керівника апарату Господарського суду Дніпропетровської області від 03.11.2017 за вих.№904 "Щодо призначення повторного автоматизованого розподілу матеріалів справи" у зв'язку зі знаходженням члена колегії - судді Кесі Н.Б. у відпустці, здійснено заміну судді-члена колегії автоматизованою системою по вх.№4-2406/17, за результатами якого для розгляду справи №904/2393/17 визначено наступний склад колегії суддів: Петренко Наталія Едуардівна - головуючий суддя; Васильєв О.Ю. - суддя; Суховаров А.В. - суддя (протокол автоматичної розподілу судової справи між суддями від 03.11.2017).

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 03.11.2017 прийнято справу №904/2393/17 до розгляду колегією суддів в складі: головуючий суддя - Петренко Н.Е., судді - Суховаров А.В., Васильєв О.Ю.; призначено розгляд справи на 14.12.2017.

Щодо повідомлення сторін про час та місце судового засідання.

Господарським судом враховано положення пункту 3.9.1. Постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції".

Позивач про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, яке повернулося на адресу господарського суду 23.11.2017 з відміткою представника позивача про отримання ухвали суду 21.11.2017.

Відповідач про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, яке повернулося на адресу господарського суду 15.11.2017 з відміткою представника відповідача про отримання ухвали суду 09.11.2017 та явкою представника в судове засідання.

Враховуючи викладене господарський суд констатує, що сторони належним чином повідомлені про час і місце розгляду позовної заяви судом.

В судовому засіданні, яке відбулося 14.12.2017, враховуючи, що сторони належним чином повідомлення про час та місце його проведення, продовжено розгляд справи по суті. Позивач не забезпечив явку свого представника, вимоги суду виконав. Представник відповідача підтримав обрану правову позицію.

Абзацом 1 п. 3.9.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.11р. за №18 визначено, що у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Неявка учасника судового процесу в судове засідання не є підставою для скасування судового рішення, якщо ухвалу, в якій зазначено час і місце такого засідання, надіслано йому в порядку, зазначеному в підпункті 3.9.1 підпункту 3.9 цього пункту постанови.

В судовому засіданні оглянуто всі оригінали первинних документів на підставі яких виник спір.

Суд розглянув справу за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Господарський суд констатує, що сторони мали реальну можливість надати всі існуючі докази в обґрунтування своїх позовних вимог та заперечень суду першої інстанції .

Враховуючи вимоги статті 69 Господарського процесуального кодексу України щодо строків розгляду справи у судовому засіданні, яке відбулося 14.12.2017 в порядку ст.85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Клопотання про здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не заявлялось.

Суд, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, -

ВСТАНОВИВ:

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 03.03.2010 між Снєгірьовим Олександром Миколайовичем (далі - позивач, орендар) та Петропавлівською районною державною адміністрацією (далі - орендодавець) укладено договір оренди землі (далі - Договір), відповідно до п. 1 якого орендодавець надає на підставі розпоряджень голови Петропавлівської райдержадміністрації №493-р-06 від 25.10.2006 та №119-р-09 від 10.03.2009, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Миколаївської сільської ради за межами населеного пункту (землі запасу).

Відповідно до пунктів 2, 4 Договору в оренду передається земельна ділянка загальною площею 33,8308 га , у тому числі 33,8308 га ріллі земель запасу Миколаївської сільської ради. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 111235,67грн. (без урахування коефіцієнту індексації).

Земельна ділянка передається в оренду для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Цільове призначення земельної ділянки - товарне сільськогосподарське виробництво (пункти 13, 14 Договору).

Договір зареєстрований у Петропавлівській районній філії Дніпропетровського регіонального центру земельного кадастру, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 23.04.2010 за №041012900378.

10.04.2012 між сторонами Договору була укладена додаткова угода, відповідно до п. 1 якої внесено зміни та доповнення до Договору, зокрема:

- Договір оренди землі від 03.03.2010 вважати таким, що укладений між Петропавлівською районною державною адміністрацією та приватним підприємцем Снєгірьовим Олександром Миколайовичем, у зв'язку з чим слова Снєгірьов Олександр Миколайович (у всіх відмінках), що зустрічаються в договорі замінити словами приватний підприємець Снєгірьов Олександр Миколайович.

- Пункт 4 договору викласти у новій редакції:

4. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 195329,90грн (без урахування коефіцієнту індексації).

- пункт 6 договору викласти у новій редакції:

6. Договір укладено на термін до 25.10.2016 (з урахуванням ротації культур згідно з проектом землеустрою). Термін оренди та розмір площі орендованої земельної ділянки може бути зменшено у разі звернення громадян-власників сертифікатів та для забезпечення земельними частками (паями) громадян, які отримали право на землю за рішенням суду (за письмовим повідомленням орендодавця). Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 90 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

Як зазначає позивач, строк дії договору оренди земельної ділянки від 03.03.2010 закінчився 25.10.2016.

Позивач звертає увагу суду, що на підставі п. 6 Договору та в порядку ст. 33 Закону України "Про оренду землі" позивачем 14.06.2016 виконуючому обов'язки начальника Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області Чередник К.О. подано лист-повідомлення про поновлення договору оренди землі від 14.06.2016 (вх. 19-6526/0/1-16 від 14.06.2016). При цьому до листа-повідомлення позивачем додавався проект додаткової угоди до договору оренди землі, що відповідає вимогам ст. 33 Закону України "Про оренду землі".

Як зазначає позивач, відповідач на його звернення не відреагував, заперечення щодо листа-повідомлення позивача від 14.06.2016 та вимоги щодо повернення земельної ділянки, що є об'єктом оренди, позивачу не надіслав.

Позивач зазначає про те, що ведення товарного сільськогосподарського виробництва на вказаній земельні ділянці є єдиним видом його діяльності, яка забезпечує отримання прибутку, враховуючи специфіку, зумовлену його місцезнаходженням та родом діяльності. На даний час земельна ділянка оброблена та підготовлена для засівання кукурудзою.

Також позивач зазначив, що після закінчення строку оренди за договором оренди землі з 25.10.2016 він продовжує користуватися зазначеною земельною ділянкою, щомісячно сплачує орендну плату у повному обсязі, що підтверджується довідкою Миколаївської сільської ради Петропавлівського району Дніпропетровської області №776 від 01.03.2017 та актом звірки сплати орендної плати позивачем за період з 01.11.2016 по 01.02.2017.

За умовами ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" договір оренди земельної ділянки, з підстав не надіслання відповідачем позивачу протягом одного місяця після закінчення дії договору листа-повідомлення з запереченням поновлення зазначеного договору оренди земельної ділянки та за умови користування нею позивачем, має вважатися поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які ним були передбачені.

Позивач стверджує, що відповідач ухиляється від оформлення поновлення договору оренди землі від 03.03.2010, що за положеннями ч. 5 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" є причиною звернення позивача до суду з даним позовом.

Відповідач заявлені позовні вимоги, з урахуванням заяви позивача про зміну предмету позову, не визнав та просив суд відмовити позивачу в їх задоволенні у повному обсязі, виходячи з наступного.

По-перше, відповідач зауважує, що позивачем надається до суду додаткова угода про поновлення терміну дії попереднього договору оренди, але фактично вона стосується внесення змін до попереднього договору оренди земельної ділянки.

По-друге, як зазначає відповідач, позивачем не обґрунтований та не узгоджений з орендодавцем строк дії договору - 6 років 7 місяців. Натомість відповідач вважає, що обґрунтування строку дії договору ротацією культур згідно з проектом землеустрою не може братися до уваги, оскільки відповідно до ст. 52 Закону України "Про землеустрій" проекти землеустрою, що забезпечують еколого-економічне обґрунтування сівозміни та впорядкування угідь розробляються за заявою землевласників або землекористувачів з метою організації сільськогосподарського виробництва і впорядкування сільськогосподарських угідь. Разом з цим позивачем не надано відповідного розробленого проекту землеустрою.

По-третє, відповідач зазначає, що частиною 3 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що орендар до листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі додає проект додаткової угоди. Оскільки лист і проект додаткової угоди у відповідності до п. 2 ст. 638 Цивільного кодексу України є офертою, проект додаткової угоди повинен вчинятися в такій самій формі, що й договір, який змінюється згідно з вимогами ст. 654 Цивільного кодексу України. Відповідач зауважує, що проект додаткової угоди до договору оренди землі не заповнений, в ньому не зазначені умови щодо внесення змін, тобто не виконані умови ст. 33 Закону України "Про оренду землі", а також не вказано, на підставі чого діють сторони (зокрема, положення, статуту, паспорту, свідоцтва тощо).

По-четверте, за твердженням відповідача, оферта створює право особи, якій вона направлена, надати відповідь, тобто право кожної особи зробити пропозицію укласти договір після направлення оферти не породжує у акцептанта обов'язок надати відповідь щодо укладення договору. Відповідач зазначає, що він не зобов'язаний надавати відповідь щодо роз'яснення основних аспектів укладення додаткової угоди, оскільки він не має повноважень щодо тлумачення законодавства, що належить до пріоритетної функції Конституційного Суду України.

Дослідивши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення повноважного представника відповідача, оцінивши надані докази в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з таких підстав.

Положеннями статті 1 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Відповідно до статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання; кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Під порушенням слід розуміти такий стан суб'єктивного права, при якому воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок якого суб'єктивне право уповноваженої особи зазнало зменшення або ліквідації як такого.

Невизнання - це дії учасника цивільного правовідношення, який несе юридичний обов'язок перед уповноваженою особою, які спрямовані на заперечення в цілому або в певній частині суб'єктивного права іншого учасника цивільного правовідношення, внаслідок якого уповноважена особа позбавлена можливості реалізувати своє право.

Оспорювання - це такий стан цивільного правовідношення, при якому між учасниками існує спір з приводу наявності чи відсутності суб'єктивного права у сторін.

Порушення, невизнання або оспорювання суб'єктивного права є підставою для звернення особи до суду за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.

Способи захисту цивільних прав та інтересів визначено у статті 16 Цивільного кодексу України, відповідно до положень якої способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Законодавчі обмеження матеріально-правових способів захисту цивільного права чи інтересу підлягають застосуванню з дотриманням положень статей 55, 124 Конституції України та статті 13 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, відповідно до яких кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом.

Оскільки положення Конституції України та Конвенції мають вищу юридичну силу (статті 8, 9 Конституції України), а обмеження матеріального права суперечать цим положенням, порушення цивільного права чи цивільного інтересу підлягають судовому захисту і у спосіб, не передбачений законом, зокрема статтею 16 Цивільного кодексу України, але який є ефективним засобом захисту, тобто таким, що відповідає змісту порушеного права, характеру його порушення та наслідкам, спричиненим цим порушенням (що відповідає правовій позиції, висловленій у постанові Верховного суду України від 21.05.2012 у справі №6-20цс11).

На дату закінчення строку дії укладеного між позивачем та відповідачем договору оренди землі від 03.03.2010, тобто станом на 25.10.2016 питання поновлення договору оренди землі на законодавчому рівні було врегульоване Законом України "Про оренду землі" (у редакції, яка була чинна на дату, з якої виникло переважне право на поновлення договору оренди земельної ділянки - 19.10.2016, далі - Закон України "Про оренду землі").

За приписами статті 13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Цивільний кодекс України передбачає два випадки пролонгації договору найму (оренди): ч. 1 ст. 764 Цивільного кодексу України і ч. 1 ст. 777 цього Кодексу.

Так, за змістом положень ч. 1 ст. 764 Цивільного кодексу України якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений.

Відповідно до ч. 1 ст. 777 цього Кодексу наймач, який належно виконує свої обов'язки за договором найму, після спливу строку договору має переважне право перед іншими особами на укладення договору найму на новий строк.

Аналогічні підстави поновлення договорів оренди землі передбачено ст. 33 Закону України Про оренду землі , яка конкретизує порядок такої пролонгації.

Відповідно до статті 33 Закону України "Про оренду землі" (у редакції, яка була чинна на дату, з якої виникло переважне право на поновлення договору оренди земельної ділянки - 19.10.2016) по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі). Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди. При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється. Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення. У разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах , які були передбачені договором. У цьому випадку укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі здійснюється із: власником земельної ділянки (щодо земель приватної власності); уповноваженим керівником органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування без прийняття рішення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної або комунальної власності). Керівник органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який уповноважений підписувати додаткову угоду до договору оренди землі щодо земельної ділянки державної або комунальної власності, визначається рішенням цього органу. Додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов'язковому порядку. Відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді. У разі зміни межі або цільового призначення земельної ділянки поновлення договору оренди землі здійснюється у порядку одержання земельної ділянки на праві оренди.

Згідно з пунктом 2.17 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 № 6 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" у вирішенні спорів, пов'язаних з поновленням (пролонгацією) договорів оренди земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, судам слід враховувати положення статті 33 Закону України "Про оренду землі" (в редакції Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", який набрав чинності з 12.03.2011р.); частиною шостою зазначеної статті передбачено, що договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором, у разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою і за відсутності протягом місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі; відтак господарським судам у вирішенні відповідних спорів необхідно з'ясовувати, зокрема, чи повідомляв орендар орендодавця у встановленому порядку про намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк та чи заперечував орендодавець у строк, визначений законом, проти поновлення договору; разом з тим судам слід враховувати, що до спірних правовідносин має застосовуватися саме та редакція закону, яка була чинною на дату, з якої виникло переважне право на поновлення договору оренди земельної ділянки; при цьому, якщо відповідні правовідносини виникли між сторонами до внесення змін Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності" (набрав чинності з 12.03.2011р.) до статті 33 Закону України "Про оренду землі", судам слід брати до уваги, що попередня редакція зазначеної статті Закону України "Про оренду землі" не передбачала автоматичного поновлення договорів оренди землі; реалізація переважного права на поновлення договору оренди земельної ділянки державної або комунальної власності пов'язувалася з наявністю відповідного рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.

Частиною 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" встановлена імперативна норма: якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах , які були передбачені договором. Тобто, договір оренди землі за наявності визначених законом умов вважається поновленим в силу закону. Подальше укладення додаткової угоди сторонами є лише документальним оформленням уже існуючого факту.

Слід зазначити, що відповідно до Закону України "Про оренду землі" спеціальної форми листа-звернення про поновлення договору оренди землі не передбачено.

Станом на дату закінчення строку дії договору оренди від 03.03.2010, повноваження щодо розпорядження землями сільськогосподарського призначення державної власності, належать центральним органам виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин, територіальним органом є відповідач.

Відповідно до вимог ст. 33 Закону України "Про оренду землі" позивачем направлявся лист-повідомлення б/н від 14.06.2016 (вх. № 19-6526/0/1-16 від 14.06.2016) з проектом додаткової угоди до договору оренди землі від 03.03.2010, відповідно до п. 1 якого п. 6 договору викладено у новій редакції: "6. Договір укладено на термін 6 років 7 місяців з моменту державної реєстрації (з урахуванням ротації культур згідно з проектом землеустрою). Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк".

Отже, позивачем було своєчасно повідомлено відповідача про свій намір поновити договір оренди землі від 03.03.2010 та надіслано проект додаткової угоди з цього приводу, позивач продовжує користуватися земельною ділянкою, що була передана позивачу згідно умов договору оренди земельної ділянки, заборгованість по сплаті орендної плати відсутня, що підтверджується довідкою Миколаївської сільської ради Петропавлівського району Дніпропетровської області № 776 від 01.03.2017 (а.с. 22) та актом звірки сплати орендної плати позивачем за період з 01.11.2016 по 01.02.2017 (а.с. 23).

Крім того, відповідачем не спростовано те, що позивач належним чином виконував свої зобов'язання за договором оренди земельної ділянки.

Положеннями частиною 8 статті 33 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов'язковому порядку. З матеріалів справи вбачається наявне зволікання відповідача в укладенні додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки, у зв'язку з чим суд приходить до висновку про порушення відповідачем права позивача на поновлення договору оренди землі від 03.03.2010.

Згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Суду як джерело прав.

Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, будь-яке втручання публічних органів у мирне володіння майном повинно бути законним, а держави мають право здійснювати контроль за використанням майна шляхом введення "законів". У рішенні Європейського суду з прав людини від 24.06.03 у справі "Стретч проти Об'єднаного Королівства Великобританії та Північної Ірландії" встановлено, що особа (орендар) мала принаймні законне сподівання на реалізацію передбаченого договором права на продовження договору оренди і в цілях ст. 1 Першого протоколу таке сподівання можна вважати додатковою частиною майнових прав, наданих їй муніципалітетом за орендним договором, та зазначено, що наявність порушень з боку органу публічної влади при укладенні договору щодо майна не може бути підставою для позбавлення цього майна іншої особи, яка жодних порушень не вчинила.

В рішенні у справі "Девелопмент ЛТД" та інші проти Ірландії" Європейський суд з прав людини постановив, що статтю 1 Першого протоколу Конвенції можна застосувати до захисту "правомірних очікувань" щодо певного етапу речей (у майбутньому), оскільки їх можна вважати складовою частиною власності. "Правомірні очікування" виникають у особи, якщо нею було дотримано всіх вимог законодавства для отримання відповідного рішення уповноваженого органу, а тому вона мала усі підстави вважати, що таке рішення є дійсним та розраховувати на певний стан речей. 3 наведеного слідує висновок про те, що по-перше, особа, якій відповідним рішенням надано право користування земельною ділянкою, набуває право власності на майно у вигляді правомірних очікувань щодо набуття у майбутньому права володіння майном (право оренди) ще до укладення відповідного договору оренди на виконання даного рішення, по-друге, після укладення відповідного договору оренди у особи виникає право мирно володіти майном, яким є майнові права (право оренди) протягом певного строку. При цьому, право власності на майно у вигляді як правомірних очікувань, так і майнового права (права оренди), є об'єктом правового захисту згідно зі статтею 1 Першого протоколу до Конвенції та національного законодавства України.

З огляду на те, що відповідач не розглянув лист-повідомлення позивача про поновлення договору, ухилився від підписання додаткової угоди до договору оренди землі, та враховуючи те, що позивач продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку дії договору оренди та сплачувати оренду плату, відтак, фактично спірний договір оренди земельної ділянки, укладений між сторонами, є поновленим, а укладення між сторонами додаткової угоди до зазначеного правочину є лише документальним оформленням цього факту, яке не потребує прийняття відповідного рішення відповідачем.

Однак враховуючи положення статті 33 Закону України "Про оренду землі", а саме, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах , які були передбачені договором.

Тобто, договір оренди землі за наявності визначених законом умов вважається поновленим в силу закону на той самий строк і на тих самих умовах .

Договір оренди від 03.03.2010 укладено на термін до 25.10.2011, а саме на строк 602 дня.

Таким чином, договір оренди від 03.03.2010 господарський суд визнає поновленим на строк 602 дня.

Вищевикладене спростовує доводи відповідача, викладені у письмових запереченнях на позовну заяву.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному та об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, колегія суддів дійшла висновку про те, що заявлені позивачем вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Аналогічна правова позиція висвітлена у постанові Верховного суду України від 25.05.2016 по справі №3-312гс16.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 15, 16 Цивільного кодексу України, ст. ст. 13, 33 Закону України "Про оренду землі", ст. ст. 1, 4, 32-34, 43-44, 49, 75, 81-85, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Поновити строк дії договору між фізичною особою-підприємцем Снєгірьовим Олександром Миколайовичем (АДРЕСА_1; індивідуальний ідентифікаційний номер НОМЕР_1) та Петропавлівською районною державною адміністрацією (52700, Дніпропетровська область, Петропавлівський район, смт.Петропавлівка, вул.Героїв України, буд.62; ідентифікаційний код 04052347) від 03.03.2010, предметом якого є право на оренду земельної ділянки з земель запасу Миколаївської сільської ради Петропавлівського району Дніпропетровської області для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розміром 33,8308 га, кадастровий номер 1223882500:01:001:1202, який було зареєстровано у Петропавлівській районній філії Дніпропетровського регіонального центру земельного кадастру 23.04.2010 за №041012900378, на тих самих умовах на строк на строк 602 дня у наступній редакції додаткової угоди:

"ДОДАТКОВА УГОДА

До Договору оренди землі від 03.03.2010 року

(зареєстрований 23 квітня 2010 року за №041012900378)

Орендодавець, головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, діючого на підставі Закону України "Про оренду землі", Земельного Кодексу України, та Орендар, фізична особа-підприємець Снєгірьов Олександр Миколайович, враховуючи взаємну згоду сторін, керуючись ст. 651, 653, 654 Цивільного кодексу України, уклали цю додаткову угоду про внесення змін та доповнень до договору оренди землі від 03.03.2010 року, укладеного між Петропавлівською райдержадміністрацією та Снєгірьовим О.М про наступне:

1.Пункт 6 договору викласти у новій редакції:

6. Договір укладено на термін 602 (шістсот два) дня з моменту державної реєстрації (з урахуванням ротації культур згідно з проектом землеустрою). Після закінчення строку договору Орендар має переважне право поновлення його на новий строк.

2.Реквізити сторін в частині Орендодавець викласти у новій редакції:

Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області

Адреса: 49004, м. Дніпропетровськ, пр. Кірова 2, каб. 327

Телефон: (056) 742-84-44

Факс:(056)740-20-27

E-mail: dnipropetrovsk@land.gov.ua

3. Всі інші умови вищевказаного договору не зачеплені даною угодою, залишаються незмінними."

Стягнути з Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області (49004, м.Дніпро, просп.Олександра Поля, буд.2; ідентифікаційний код 39835428) на користь фізичної особи-підприємця Снєгірьова Олександра Миколайовича (АДРЕСА_1; ідентифікаційний код НОМЕР_1) витрати по сплаті судового збору у розмірі 1600,00грн (одна тисяча шістсот грн. 00 коп).

В решті позовних вимог відмовити.

Видати наказ.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено

18.12.2017

Головуючий колегії Суддя Суддя Н.Е. Петренко ОСОБА_8 О.Ю. Васильєв