Ухвала

від 13.12.2017 по справі 10/1-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

13 грудня 2017 р. Справа № 10/1-08

Господарський суд Вінницької області в складі головуючого судді Тісецького С.С., при секретарі судового засідання Поцалюк Н.В. , розглянувши в приміщенні суду матеріали у справі

за заявою : закритого акціонерного товариства "Вінницьке мостобудівне управління №4 асоціації "Автоміст" м. Вінниця, вул. Промислова, 3

до : відкритого акціонерного товариства "Завод" Термінал" м. Вінниця, вул. 600-річчя, 17, код 14312660

про банкрутство

за участю :

від ТОВ "Євротрейдінг" : Гнатюк Є.М., за довіреністю

від ВАТ "Завод "Термінал": Кучерява І.П., за довіреністю

від Виконавчої дирекції Вінницького обласного відділення ФССзТВП: Кожухар В.В., за довіреністю

кредитор ВАТ "Завод "Термінал": Черній П.В., за паспортом

від арбітражного керуючого Грущенка К.О.: Кучерява І.П., за договором про надання правової допомоги

В С Т А Н О В И В :

Господарським судом Вінницької області здійснюється провадження у справі №10/1-08 про банкрутство відкритого акціонерного товариства "Завод "Термінал".

Провадження у справі перебуває на стадії ліквідаційної процедури.

Так, ухвалою суду від 18.09.2017 року продовжено строк ліквідаційної процедури банкрута ВАТ "Завод "Термінал" та повноважень арбітражного керуючого (ліквідатора) Грущенка К.О. у справі № 10/1-08 до 18.12.2017 року та призначено справу до розгляду в судовому засіданні на 18.12.2017 року.

21.11.2017 року до суду від арбітражного керуючого (ліквідатора ВАТ "Завод "Термінал") Грущенка К.О. надійшла заява № 02-12/1123 від 20.11.2017 року (вх. № 06-54/489/17 від 21.11.2017 року) про визнання недійсною додаткової угоди до договору купівлі-продажу корпоративних прав від 26.09.2006 року, укладеної 06.04.2007 року між ВАТ "Термінал" та ТОВ "Євротрейдінг".

Ухвалою суду від 23.11.2017 року відстрочено заявнику сплату судового збору за подання до суду заяви № 02-12/1123 від 20.11.2017 року про визнання недійсною додаткової угоди до договору купівлі-продажу корпоративних прав від 26.09.2006 року, укладеної 06.04.2007 року між ВАТ "Термінал" та ТОВ "Євротрейдінг" та призначено вищевказану заяву до розгляду в судовому засіданні на 13.12.2017 року.

На визначену дату в судове засідання з'явилися представники ТОВ "Євротрейдінг", ВАТ "Завод "Термінал", Виконавчої дирекції Вінницького обласного відділення ФССзТВП, арбітражного керуючого Грущенка К.О. та кредитор ВАТ "Завод "Термінал" Черній П.В..

Також, 13.12.2017 року від арбітражного керуючого Грущенка К.О. до суду надійшли додаткові пояснення № 02-12/1236 від 12.12.2017 року до заяви № 02-12/1123 від 20.11.2017 року про визнання правочину недійсним та клопотання № 02-12/1237 від 12.12.2017 року про приєднання до матеріалів справи доказів.

Крім того, 13.12.2017 року від представника ТОВ "Євротрейдінг" до суду надішов письмовий відзив б/н від 13.12.2017 року на заяву про визнання правочину недійсним.

Суд оглянувши подані документи, долучив їх до матеріалів справи.

В ході розгляду заяви № 02-12/1123 від 20.11.2017 року по суті, представник арбітражного керуючого Грущенка К.О. підтримала заявлену вимогу повністю. Представник ТОВ "Євротрейдінг" щодо даної заяви заперечив з підстав викладених у відзиві. Кредитор Черній П.В. та представник кредитора Виконавчої дирекції ВОВ ФСС з ТВП не заперечили проти задоволення заяви.

Заслухавши пояснення представників сторін, оглянувши матеріали справи, надавши юридичну оцінку поданих до справи доказів, суд встановив наступне.

За змістом заяви про визнання правочину недійсним, під час розгляду справи №902/841/17 за позовом ВАТ "Термінал" до ТОВ "Євротрейдінг" про стягнення заборгованості, стало відомо про укладення сторонами додаткової угоди від 06.04.2007 року до договору купівлі-продажу корпоративних прав від 26.09.2006 року (копія додається).

Як вбачається з матеріалів справи, 26.09.2006 року між відкритим акціонерним товариством "Завод "Термінал" (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Євротрейдінг" (покупець) укладено договір купівлі - продажу корпоративних прав на слідуючих умовах :

Продавець зобов'язується продати, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити частку в статутному капіталі (фонді) ТОВ "Енерготерм" (код ЄДРПОУ 32340914, місцезнаходження: 21021, м. Вінниця, вул. 600-річчя, 17) в розмірі 100% статутного фонду (далі - корпоративні права) на умовах, в строки та порядку, що визначаються цим договором і чинним законодавством України (п. 1.1).

Вартість корпоративних прав, що є предметом даного договору, становить 6 005 000 (шість мільйонів п'ять тисяч) гривень, без ПДВ (п. 2.1).

Розрахунки здійснюються шляхом перерахування на поточний рахунок, вказаний Продавцем, грошової суми, що визначена п. 2.1., на протязі шести місяців з моменту переходу права власності на корпоративні права до покупця у відповідності з п. 3.2 договору, якщо про інше не буде окремої домовленості сторін (п. 2.2).

Передача корпоративних прав покупцеві здійснюється на протязі десяти календарних днів після підписання даного договору шляхом здійснення наступних дій: надання Покупцю протоколу засідання Ради про прийняття рішення про продаж частки (100 %) у статутному капіталі ТОВ "Енерготерм" та, тим самим, вийти зі складу учасників ТОВ "Енерготерм"; надання Протоколу загальних зборів учасників ТОВ "Енерготерм" про передачу частки статутного капіталу ТОВ "Євротрейдінг" у розмірі 100 % (п. 3.1).

Право власності на корпоративні права переходить до покупця після виконання дій, передбачених п. 3.1. цього договору та реєстрації документів у відповідних державних органах та у відповідності з вимогами чинного законодавства України (п. 3.2).

Цей договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами та припиняє дію після повного виконання сторонами своїх обов'язків у урахуванням строків, передбачених пп.2.2, 3.1 цього договору (п. 10.1).

В подальшому, 06.04.2007 року між відкритим акціонерним товариством "Завод "Термінал" (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Євротрейдінг" (покупець) було укладено додаткову угоду до договору купівлі-продажу корпоративних прав від 26.09.2006 року про наступне.

Керуючись принципами партнерства, Сторони прийшли згоди внести зміни до договору, а саме п. 2.2. договору викласти у наступній редакції:

"2.2. Розрахунки за даним договором здійснюються шляхом видачі (емісії) покупцем продавцю наступних простих векселів:

Векселедавець - ТОВ "Євротрейдінг" (код 31481710); серія та № бланку векселя : АА0099283 від 06.04.2007 року (номінальна та договірна вартість векселя 3 000 000,00 грн.); АА0099284 від 06.04.2007 року (номінальна та договірна вартість векселя 1 005 000,00); АА0099285 від 06.04.2007 року (номінальна та договірна вартість векселя 1 000 000,00); АА0099286 від 06.04.2007 року (номінальна та договірна вартість векселя 1 000 000,00); дата погашення - за пред'явленням, але не раніше 06 квітня 2010 року. Всього: чотири простих векселя загальною номінальною вартістю 6 005 000,00 (шість мільйонів п'ять тисяч) гривень, загальною договірною вартістю 6 005 000,00 (шість мільйонів п'ять тисяч) гривень" (п. 1).

В іншому, що не передбачено даною угодою, сторони керуються умовами основного договору (п. 2). Дана додаткова угода вступає в силу з моменту підписання її сторонами (п.3).

Згідно додаткових поясненнях № 02-12/1236 від 12.12.2017 року до заяви № 02-12/1123 від 20.11.2017 року про визнання правочину недійсним, ліквідатор вказує, що згідно Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, сформованого на запит № 1003160072 від 23.10.2017 року (додається), станом на 06.04.2007 року засновниками ТОВ "Євротрейдінг" були: Єрмаков Юрій Володимирович, розмір внеску до статутного капіталу - 5 900,00 грн. (що становить 50% статутного капіталу товариства); Єрмакова Лілія Асфанівна, розмір внеску до статутного капіталу - 3 540,00 грн. (що становить 30% статутного капіталу товариства); Єрмаков Сергій Володимирович, розмір внеску до статутного капіталу - 2 360,00 грн. (що становить 20% статутного капіталу товариства).

Керівником ТОВ "Євротрейдінг" на той час був Єрмаков Сергій Володимирович. Також, згідно вказаного Витягу, станом на 06.04.2007 року в ЄДР відсутні записи про зміну складу засновників.

Серед документів, що надійшли на виконання ухвали суду від 13.03.2017 року про витребування доказів, міститься низка документів, які підтверджують те, що і на дату підписання договору купівлі-продажу корпоративних прав від 26.09.2006 року і на дату підписання додаткової угоди від 06.04.2007 року до договору купівлі-продажу корпоративних прав від 26.09.2006 року Єрмаков Юрій Володимирович був Головою Ради ВАТ "Завод "Термінал".

Разом з тим, відповідно до п. 10.2.9 Статуту ВАТ "Завод "Термінал" до компетенції Ради Товариства належало, серед іншого, затвердження договорів (угод і рішень) на суму, що перевищує 100 000 (сто тисяч) гривень (копії окремих сторінок статуту ВАТ "Завод "Термінал" додаються).

Оскільки за умовами додаткової угоди від 06.04.2007 року до договору купівлі-продажу корпоративних прав від 26.06.2006 року ТОВ "Євротрейдінг", нібито, передавало ВАТ "Завод "Термінал" прості векселі загальною номінальною вартістю 6 005 000,00 грн., вказана угода підлягала обов'язковому затвердженню Радою ВАТ "Завод "Термінал", до складу якої входив власник 50% статутного капіталу ТОВ "Євротрейдінг" - Єрмаков Юрій Володимирович.

Таким чином, на думку ліквідатора, вищевикладеним підтверджується, що в розумінні абз. 23 ст. 1 Закону про банкрутство оскаржувана додаткова угода від 06.04.2007 року до договору купівлі-продажу корпоративних прав від 26.09.2006 року є угодою, щодо якої є заінтересованість, з огляду на те, що вона укладена за участі заінтересованої особи - Єрмакова Юрія Володимировича.

У відзиві на заяву про визнання правочину недійсним, представник ТОВ "Євротрейдінг" послався на те, що ст. 17 Закону про банкрутство регулює здійснення можливих процедур (дій) на стадії санації, тому дані норми не можуть застосовуватись на стадії ліквідації банкрута.

Окрім того, на момент укладення угоди не було ні провадження про банкрутство, ні боржника, ні кредиторів у такому статусі, ні керуючого санацією. Мало місце здійснення господарської діяльності ВАТ "Завод "Термінал" в особі голови правління, під контролем Ради (Голова - Єрмаков Ю.В.) та загальних зборів акціонерів (62 % статутного капіталу належить ОСОБА_2.) у відповідності з статутом та законодавством України. Ухвала про порушення провадження у справі про банкрутство ВАТ "Завод "Термінал" у справі №10/1-08 була винесена 15.01.2008 року. Тобто, провадження по банкрутство порушено через 16 місяців після укладення договору купівлі-продажу корпоративних прав та через 9 місяців після підписання додаткової угоди.

Таким чином, при визнанні угоди недійсною в даній справі мають застосовуватися загальні вимоги, передбачені ст. ст. 203, 215 Цивільного кодексу України, а не норми, що регулюють процедуру банкрутства на стадії санації та повноваження керуючою санацією, на які посилається заявник.

Згідно тверджень заявника, в результаті укладення угоди були завдані збитки кредиторам, так як сума кредиторських вимог майже втричі менша за суму заборгованості за договором купівлі-продажу корпоративних прав, по якому, одержавши векселі, ВАТ "Завод "Термінал" фактично погодився на відстрочку оплати. Однак, як зазначає сам заявник, реєстр вимог кредиторів було затверджено 29.05.2008 року, а угода укладена 06.04.2007 року. Тобто, за вказаний період, очевидно, було укладено не одну угоду.

Також, представник ТОВ "Євротрейдінг" у відзиві стверджує, що справа про банкрутство ВАТ "Завод "Термінал" порушувалася не вперше. Так, 21.12.2003 року, господарським судом Вінницької області було порушено провадження у справі банкрутство ВАТ "Завод "Термінал". Ухвалою суду від 27.04.2004 року затверджено реєстр вимог кредиторів у справі на загальну суму 8 972 749,46 гривень. Ухвалою господарського суду від 01.03.2005 року було затверджено мирову угоду та припинено провадження у справі. Таким чином, стверджувати, що оспорювана угода від 06.04.2007 року завдала збитків і призвела до неплатоспроможності ВАТ "Завод "Термінал" буде некоректно, необґрунтовано і безпідставно, і так як ознаки неплатоспроможності мали місце задовго до укладання угоди і жодного причинно-наслідкового зв'язку між цими подіями не існує. Жодних належних доказів цього не надано.

Більше того, загальна сума кредиторських вимог, затверджених судом у справі №10/1-08 про визнання банкрутом ВАТ "Завод "Термінал", складає 2 283 075,29 грн. Тобто, за період з 01.03.2005 року по 15.01.2008 року - порушення провадження у справі № 10/1-08, сума дебіторської заборгованості ВАТ "Завод "Термінал" зменшилася на 6 689 674,35 гривень. Відповідно, ВАТ "Завод Термінал" з 01.03.2005 року по 15.01.2008 року здійснило розрахунок з кредиторами щонайменше на суму у розмірі 6 689 674,35 гривень.

За відсутності оригіналів вказаних векселів у ВАТ "Завод "Термінал" та відсутності іншої бухгалтерської інформації, на думку ТОВ "Євротрейдінг", вони були використані у господарській діяльності останнього як засіб розрахунку з кредиторами шляхом вчинення індосаменту у відповідності з вимогами ст.ст. 11-14 Конвенції про запровадження Уніфікованого закону про переказні та прості векселі (дата приєднання України - 06.07.1999 року, дата набрання чинності для України - 06.01.2000 року), далі Конвенція (порядок передачі (обігу) векселів, а також їх пред'явлення для оплати та порядок оплати (погашення) регулюється законодавством України).

Також, з огляду на той факт, що стаття 341 ГК дозволяє взаємні розрахунки між учасниками господарських відносин, а також інші розрахунки у фінансовій сфері в формі платіжних доручень, платіжних вимог, вимог-доручень, векселів, чеків, банківських платіжних карток та інших дебетових і кредитових платіжних інструментів, оплата корпоративних прав векселем є правомірною. Вказана позиція підтверджується і нормами ЗУ № 334 "Про оподаткування прибутку підприємств", чинним на дату укладення угоди.

Згідно правових норм, наведених у відзиві, укладення додаткової угоди жодним чином не суперечить вказаним вимогам та жодних суперечностей не містить.

Прострочення виконання зобов'язання щодо розрахунку не припиняє ні правовідносин за договором, ні обов'язку щодо проведення розрахунку. Тобто, договір продовжує діяти, а зобов'язання залишаються. Відповідно, твердження заявника є необґрунтованими та безпідставним. Всі доводи базуються виключно на припущеннях заявника та можуть оцінюватися не більше, ніж його суб'єктивна особиста думка. Жодних належних та допустимих доказів не надано. Припущення заявника спростовуються вищевикладеним, обставинами справи та наданими доказами.

Окрім того, у відзиві повідомляється, що як свідчать обставини справи, між ВАТ "Завод "Термінал" та ТОВ "Євротрейдінг" було укладено договір купівлі-продажу корпоративних прав від 26.09.2006 року. 06.04.2007 року, між ТОВ "Євротрейдінг" та ВАТ "Завод "Термінал" було підписано додаткову угоду, яка є невід'ємною частиною договору купівлі-продажу корпоративних прав від 26.09.2006 року, згідно якої та у відповідності з вимогами ч.3 ст. 4 ЗУ "Про обіг векселів в Україні", внесено зміни до договору, щодо проведення розрахунку за договором шляхом видачі (емісії) покупцем продавцю простих векселів.

На виконання умов договору щодо здійснення розрахунків (оплати за корпоративні права), 06.04.2007 року ТОВ "Євротрейдінг" передало, а ВАТ "Завод "Термінал" прийняло наступні прості векселі (про що сторони склали та підписали відповідний акт приймання- передачі векселів).

Зазначені векселі по формі та змісту повністю відповідають усім вимогам, що ставляться законодавством до даного виду цінного паперу, з зазначенням усіх необхідних даних, реквізитів та підписанням повноважними особами.

Бланки векселів були придбані в банку перед підписанням даної угоди та саме для розрахунків за нею (див. додаток). Векселедавцем є ТОВ "Євротрейдінг" - компанія на сьогодні продовжує здійснювати господарську діяльність у відповідності до завдань Статуту та законодавства України. Тобто, видані векселі є дійсно ліквідними і зобов'язання за ними підлягають виконанню (оплаті) ТОВ "Євротрейдінг" при їх належному пред'явлені у визначені терміни власником (власниками) - законним держателем (законними держателями) векселів, права якого (яких) базуються на безперервному ряді індосаментів, навіть якщо останній індосамент є бланковим (ст. 16 Конвенції).

Таким чином, розрахунок за договором купівлі-продджу корпоративних прав від 26.09.2006 року між ТОВ "Євротрейдінг" та ВАТ "Завод "Термінал", здійснений ТОВ "Євротрейдінг" належним чином, в повному обсязі з чітким дотриманням умов договору та вимог законодавства України.

Щодо оспорюваної угоди, то жодних порушень під час її укладання не було: підписана повноважними особами, затверджена належним чином. Також, вказана угода виконана обома сторонами в повному обсязі.

Крім того, обставини справи свідчать, що оригінали векселів були використані ВАТ "Завод "Термінал" у своїй діяльності як засіб розрахунку і відсутні у ВАТ "Завод "Термінал", що при винесенні судом рішення про визнання угоди недійсною, унеможливлює виконання рішення в частині повернення векселів ТОВ "Євротрейдінг". А по-друге, при пред'явлені векселів третіми особами (належним векселедержателями) ТОВ "Євротрейдінг", підприємство змушене буде сплатити за ними.

Також, строк позовної давності за зверненням до суду з зазначеними позовними вимогами закінчився 27.03.2010 року.

При цьому, договір купівлі-продажу корпоративних прав від 26.09.2006 року був предметом розгляду Господарського суду Вінницької області за різними заявами інших осіб з різними підставами та вимогами. Господарським судом Вінницької області надано відповідну оцінку з цього питання та винесено відповідні процесуальні документи (додані до відзиву).

За наведених обставин, представник ТОВ "Євротрейдінг" у відзиві просить суд застосувати строк позовної давності у розгляді даної справи та відмовити у задоволенні заяви ліквідатора ВАТ "Завод "Термінал" Грущенка К.О. про визнання додаткової угоди від 06.04.2007 року до договору купівлі-продажу корпоративних прав від 26.09.2006 року.

З урахуванням встановлених обставин справи, суд дійшов наступних висновків.

В силу ч. 2 ст. 4-3 ГПК України, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Згідно ч.1 ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

За змістом статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. ст. 34, 43 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

Як встановлено судом, 26.09.2006 року між відкритим акціонерним товариством "Завод "Термінал" (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Євротрейдінг" (покупець) укладено договір купівлі - продажу корпоративних прав.

До вказаного договору, 06.04.2007 року між сторонами було укладено додаткову угоду, якою внесено зміни до договору, а саме п. 2.2, яким передбачено, що розрахунки за даним договором здійснюються шляхом видачі (емісії) покупцем продавцю простих векселів на загальну суму 6 005 000,00 грн..

За змістом заяви, на переконанням ліквідатора, вказана додаткова угода суперечить чинному законодавству, а тому наявні правові підстави для визнання її недійсною.

Зокрема, заяву ліквідатор мотивує тим, що за дев'ять місяців до порушення провадження у справі про банкрутство № 10/1-08 боржником (ВАТ "Завод "Термінал") із заінтересованою особою (ТОВ "Євротрейдінг") було укладено оспорювану додаткову угоду, в результаті якої кредиторам були завдані збитки та яка фактично надала переваги одному кредитору перед іншими.

В силу ч. 2 ст. 4-1 ГПК України, господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Згідно п. 1-1 ч.1 Розділу Х "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у редакції чинній з 19.01.2013 року), положення цього Закону застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження в яких порушено після набрання чинності цим Законом.

Як вбачається з матеріалів справи, 15.01.2008 року господарським судом Вінницької області порушено провадження у справі № 10/1-08 про банкрутство відкритого акціонерного товариства "Завод "Термінал".

Ухвалою суду від 29.05.2008 року по справі № 10/1-08, затверджено реєстр вимог кредиторів на загальну суму кредиторських вимог в розмірі 2 283 075,29 грн..

Постановою господарського суду Вінницької області від 18.11.2008 року по справі №10/1-08, ВАТ "Завод "Термінал" визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру та призначено ліквідатором арбітражного керуючого Северина С.Л..

Беручи до уваги, що провадження у справі № 10/1-08 порушено та постанову про визнання банкрутом прийнято до набрання чинності даного Закону в редакції чинній з 19.01.2013 року, в зв'язку з чим застосуванню підлягають норми Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон про банкрутство) у редакції чинній до 19.01.2013 року.

Принагідно, суд звертає увагу те, що вказану додаткову угоду було укладено за дев'ять місяців до порушення провадження у справі № 10/1-08 про банкрутство ВАТ "Завод "Термінал".

Відповідно до п. 11 ч. 1 ст. 25 Закону про банкрутство, ліквідатор з дня свого призначення здійснює такі повноваження: з підстав, передбачених частиною десятою статті 17 цього Закону, подає до господарського суду заяви про визнання недійсними угод боржника.

Частина 10 ст. 17 Закону про банкрутство передбачає, що керуючий санацією в трьохмісячний строк з дня прийняття рішення про санацію має право відмовитися від виконання договорів боржника, укладених до порушення провадження у справі про банкрутство, не виконаних повністю або частково, якщо: виконання договору завдає збитків боржнику; договір є довгостроковим (понад один рік) або розрахованим на одержання позитивних результатів для боржника в довгостроковій перспективі, крім випадків випуску продукції з технологічним циклом, більшим за строки санації боржника; виконання договору створює умови, що перешкоджають відновленню платоспроможності боржника.

Згідно ч. 11 ст. 17 Закону про банкрутство, угода боржника, у тому числі та, що укладена до винесення господарським судом ухвали про санацію, може бути визнана господарським судом за заявою керуючого санацією відповідно до цивільного законодавства недійсною, якщо: угода укладена боржником із заінтересованими особами і в результаті якої кредиторам завдані чи можуть бути завдані збитки; угода укладена боржником з окремим кредитором чи іншою особою протягом шести місяців, що передували дню винесення ухвали про санацію, і надає перевагу одному кредитору перед іншими або пов'язана з виплатою (видачею) частки (паю) в майні боржника у зв'язку з його виходом зі складу учасників боржника.

З аналізу наведених правових норм, суд дійшов висновку, що при розгляді питань про визнання угод банкрута недійсними у ліквідаційній процедурі, одними із правових підстав для визнання недійсними угод передбачено, якщо угоду укладено боржником із заінтересованими особами і в результаті якої кредиторам завдані чи можуть бути завдані збитки.

Наведене, спростовує твердження ТОВ "Євротрейдінг", про те, що ст. 17 Закону про банкрутство не може застосовуватись на стадії ліквідації боржника.

При цьому, слід зазначити, що при визнанні договорів боржника недійсними, завдання ліквідатора полягає у поверненні майна банкрута до ліквідаційної маси завдяки використанню засобів процедури банкрутства, які передбачені Законом про банкрутство, в тому числі ч.11 ст. 17 цього закону.

Вказані у ч. 11 ст. 17 Закону по банкрутство підстави є спеціальними та безпосередньо пов'язані з відносинами банкрутства, тому надають можливість визнати у справі про банкрутство такі угоди недійсними як в процедурі санації, так і в процедурі ліквідації банкрута.

Водночас, як встановлено судом, за умовами додаткової угоди від 06.04.2007 року, розрахунки за договором здійснюються шляхом видачі (емісії) покупцем продавцю простих векселів.

Згідно ч. 1 ст. 4 Закону України "Про обіг векселів" (у редакції чинній на час укладення спірної додаткової угоди), видавати переказні і прості векселі можна лише для оформлення грошового боргу за фактично поставлені товари, виконані роботи, надані послуги.

Предметом договору купівлі-продажу корпоративних прав від 26.09.2006 року є частка в статутному капіталі (фонді) ТОВ "Енерготерм" у розмірі 100% статутного фонду (корпоративні права), що відображено у п. 1.1 цього договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 167 Господарського кодексу України, корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

З наведеного вбачається, що корпоративні права не являються ні товарами, ні послугами, ні роботами, а тому, здійснення розрахунків за придбання корпоративних прав шляхом видачі векселів суперечить ст. 4 Закону України "Про обіг векселів", що є підставою для визнання її недійсною.

Окрім того, у відповідності до ст. 10 Закону України "Про обіг векселів" (у редакції чинній на час укладення спірної додаткової угоди), векселедавець зобов'язаний вести реєстр виданих векселів у порядку, затвердженому Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку.

Суд зважає на те, що загальна сума конкурсних кредиторських вимог згідно ухвали господарського суду Вінницької області від 29.05.2008 року по справі № 10/1-08, на момент затвердження реєстру, складала 2 283 075,29 грн., а сума заборгованості ТОВ "Євротрейдінг" перед ВАТ "Завод "Термінал" за договором купівлі-продажу корпоративних прав від 26.09.2006 року на момент укладення оспорюваної додаткової угоди складала 6 005 000 грн..

Укладаючи спірну додаткову угоду 06.04.2007 року, сторони погодили сплату заборгованості шляхом майбутнього погашення векселів не раніше 06.04.2010 року.

Водночас, ТОВ "Євротрейдінг" не надано суду доказів погашення вказаної заборгованості.

Таким чином, в результаті укладення боржником спірної додаткової угоди з відстроченням оплати заборгованості на тривалий термін, кредитори були позбавлені отримати задоволення своїх вимог за рахунок дебіторської заборгованості боржника, що свідчить про збитки, завдані кредиторам.

Також, як вказувалося вище, ліквідатор боржника стверджував про наявність факту заінтересованості при укладенні спірної додаткової угоди, мотивуючи тим, що згідно Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, сформованого на запит № 1003160072 від 23.10.2017 року, станом на 06.04.2007 року засновниками ТОВ "Євротрейдінг" були: Єрмаков Юрій Володимирович з часткою 50% статутного капіталу Товариства; Єрмакова Лілія Асфанівна з часткою 30% статутного капіталу товариства); Єрмаков Сергій Володимирович з часткою 20% статутного капіталу товариства. Керівником ТОВ "Євротрейдінг" на той час був Єрмаков Сергій Володимирович.

Згідно матеріалів справи, на дату підписання додаткової угоди від 06.04.2007 року до договору купівлі-продажу корпоративних прав від 26.09.2006 року Єрмаков Юрій Володимирович був Головою Ради ВАТ "Завод "Термінал", що вбачається з Протоколу №6 Загальних зборів акціонерів відкритого акціонерного товариства "Завод "Термінал" від 25.02.2002 року та Протоколу позачергового засідання Ради відкритого акціонерного товариства "Завод "Термінал" від 22.09.2006 року.

Відповідно до п. 10.2.9 Статуту ВАТ "Завод "Термінал", до компетенції Ради Товариства належить, серед іншого, затвердження договорів (угод і рішень) на суму, що перевищує 100 000 (сто тисяч) гривень.

Відтак, додаткова угода від 06.04.2007 року до договору купівлі-продажу корпоративних прав від 26.09.2006 року підлягала обов'язковому затвердженню Радою ВАТ "Завод "Термінал".

Разом з тим, у відзиві ТОВ "Євротрейдінг", зокрема, вказано про те, що на момент укладення спірної додаткової угоди мало місце здійснення господарської діяльності ВАТ "Завод "Термінал" в особі голови правління, під контролем Ради (Голова - Єрмаков Ю.В.) та загальних зборів акціонерів (62 % статутного капіталу належить ОСОБА_2.).

В силу ст. 1 Закону про банкрутство, заінтересовані особи стосовно боржника - юридична особа, створена за участю боржника, керівник боржника, особи, що входять до складу органів управління боржника, головний бухгалтер (бухгалтер) боржника, у тому числі і звільнені з роботи за рік до порушення провадження у справі про банкрутство, а також особи, які знаходяться у родинних стосунках із зазначеними особами та підприємцем (фізичною особою) - боржником, а саме: подружжя та їх діти, батьки, брати, сестри, онуки.

Закон про банкрутство передбачає, що завдяки зв'язкам заінтересованих осіб або їх залежності, боржник укладає угоду, в результаті якої позбавляється чи недоотримує грошові кошти чи майно.

Суд зважає на те, що Закон про банкрутство, в аспекті визнання угод недійсними, не ставить у залежність вину заінтересованої особи чи отримання нею певної вигоди, а достатньо лише самого факту заінтересованості.

За наведених обставин, суд приходить до висновку, що оспорювана додаткова угода від 06.04.2007 року до договору купівлі-продажу корпоративних прав від 26.09.2006 року є угодою, щодо якої є заінтересованість, з огляду на те, що вона укладена за участі заінтересованої особи - Єрмакова Юрія Володимировича.

Частина 1 ст. 203 ЦК України визначає, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Згідно ст. 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Приписами ст. 215 ЦК України встановлено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Враховуючи викладене та встановлені обставини справи, суд приходить до висновку про задоволення заяви арбітражного керуючого (ліквідатора ВАТ "Завод "Термінал") Грущенка К.О. № 02-12/1123 від 20.11.2017 року (вх. № 06-54/489/17 від 21.11.2017 року) про визнання недійсною додаткової угоди до договору купівлі-продажу корпоративних прав від 26.09.2006 року, укладеної 06.04.2007 року між ВАТ "Термінал" та ТОВ "Євротрейдінг" у повному обсязі.

Водночас, суд звертає увагу на клопотання викладене у відзиві ТОВ "Євротрейдінг" про застосування строків позовної давності.

Слід зазначити, що у даному випадку процедура визнання недійсним договору не є позовним провадженням, а ініційована в межах справи про банкрутство на спеціальних підставах, встановлених ст. 17 Закону про банкрутство. Тому, стосовно таких правовідносин положення цивільного законодавства щодо строків позовної давності застосуванню не підлягають. Такої ж правової позиції дотримується Вищий господарський суд України, зокрема, у своїй постанові від 03.09.2014 року по справі № 5/17/56-Б.

Окрім того, як вказувалося вище, ухвалою суду від 23.11.2017 року відстрочено заявнику сплату судового збору за подання до суду заяви № 02-12/1123 від 20.11.2017 року.

Згідно ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до підпункту 10 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", за подання до господарського суду заяви про визнання правочинів (договорів) недійсними та спростування майнових дій боржника в межах провадження у справі про банкрутство, ставку судового збору встановлено у розмірі - 2 розміри прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

В силу ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2017 рік", установлено у 2017 році прожитковий мінімум для працездатних осіб: з 1 січня 2017 року - 1600 гривень.

Отже, з врахуванням наведених приписів законодавства, заявнику за подання до суду вищевказаної заяви, слід було сплати судовий збір у розмірі 3 200,00 грн..

Пунктами 3.3, 3.4 постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" від 21 лютого 2013 року № 7, передбачено, якщо строк (строки), на який (які) судом було відстрочено або розстрочено сплату судового збору, закінчився, а таку сплату не здійснено, господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи може своєю ухвалою продовжити цей строк (але не довше ніж до прийняття судового рішення по суті справи), або звільнити сторону від сплати судового збору, або стягнути несплачену суму судового збору у прийнятті судового рішення.

У разі коли господарським судом було відстрочено сплату позивачем судового збору, який з тих чи інших причин до прийняття рішення зі справи сплачено не було, а останнє прийнято на користь позивача, то стягнення суми судового збору здійснюється безпосередньо з відповідача у доход Державного бюджету України.

Як вбачається з матеріалів справи, ліквідатором ВАТ "Завод "Термінал" Грущенко К.О. не надано суду доказів в підтвердження сплати судового за подання до суду заяви №02-12/1123 від 20.11.2017 року у відповідному розмірі.

Згідно п. 4.11 постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" від 21 лютого 2013 року № 7, розподіл сум судового збору (так само як й інших судових витрат) у непозовному провадженні, як-от у справах про банкрутство, про оскарження рішень третейських судів та про видачу виконавчих документів на примусове виконання рішень третейських судів тощо, здійснюється, оскільки інше не передбачено законом, за загальними правилами статті 49 ГПК.

З огляду на викладене, судові витрати по сплаті судового збору в сумі 3 200,00 грн. підлягають стягненню з ТОВ "Євротрейдінг" у доход Державного бюджету України.

Згідно п. 12 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 року № 6 "Про судове рішення", ухвали господарських судів набирають законної сили в день їх винесення, якщо інше не передбачено законом (зокрема, частинами п'ятою та шостою статті 122-11 ГПК).

Керуючись ст. ст. 1, 5, 17, 25 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у редакції чинній до 19.01.2013 року), ст. ст. 4-1, 4-3, 4-5, 32-34, 43, 49, 86, 87, 115 Господарського процесуального кодексу України суд, -

У Х В А Л И В :

1. Задоволити заяву арбітражного керуючого (ліквідатора ВАТ "Завод "Термінал") Грущенка К.О. № 02-12/1123 від 20.11.2017 року (вх. № 06-54/489/17 від 21.11.2017 року) про визнання недійсною додаткової угоди до договору купівлі-продажу корпоративних прав від 26.09.2006 року, укладеної 06.04.2007 року між відкритим акціонерним товариством "Завод "Термінал" та товариством з обмеженою відповідальністю "Євротрейдінг" повністю.

2. Визнати недійсною додаткову угоду до договору купівлі-продажу корпоративних прав від 26.09.2006 року, укладеної 06.04.2007 року між відкритим акціонерним товариством "Завод "Термінал" та товариством з обмеженою відповідальністю "Євротрейдінг".

3. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Євротрейдінг" (код ЄДРПОУ 31481710, вул. Чадаєва, 2-Б, м. Київ, 03148) у доход Державного бюджету України 3 200,00 грн. - судових витрат по сплаті судового збору.

4. Видати наказ після набрання ухвалою суду законної сили.

5. Копію ухвали направити згідно переліку рекомендованим листом.

Суддя Тісецький С.С.

Віддрук. 12 прим.:

1 - до справи;

2 - УПФУ у м. Вінниці (21036, м. Вінниця, вул. Хмельницьке шосе, 7);

3 - Вінницькій ОДПІ;

4 - ТОВ "Енерготерм" (21100, м. Вінниця, вул. 600-річчя, 17);

5 - ЗАТ "Вінниця мостобудівне управління № 4 асоціації "Автоміст" (21100, м. Вінниця, вул. Промислова, 3);

6 - ПП "Промбудреєстр" (21100, м. Вінниця, вул. Коцюбинського, 37/47);

7 - ОСОБА_1 (АДРЕСА_2);

8 - ФОП Ляшенко О.І. (АДРЕСА_1);

9 - ОСОБА_2. (АДРЕСА_3);

10 - ТОВ НВП "Центр технічного обслуговування" (21100, м. Вінниця, вул.600-річчя, 17);

11 - Державному агентству резерву України (01601, м. Київ, вул. Пушкінська, 28);

12 - Кондратюку М.В. (21100, м. Вінниця, вул. Пестеля, 28).