Постанова

від 12.12.2017 по справі 910/16847/15

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 грудня 2017 року Справа № 910/16847/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіСибіги О.М., суддівМалетича М.М., Плюшка І.А. розглянувши матеріали касаційної скаргиПриватного акціонерного товариства "Київський завод по виготовленню технологічного обладнання для агропромислового комплексу", м. Київ на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 18.09.2017 року у справі господарського суду міста Києва за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інтайм Фінанс", м. Київ доПриватного акціонерного товариства "Київський завод по виготовленню технологічного обладнання для агропромислового комплексу", м. Київ за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачаДочірнього підприємства "Торговий дім "Тодак", м. Київ простягнення суми

за участю представників

позивача: Кравцов С.В.,

відповідача: Острик С.Ю.,

третьої особи: не з'явився

В С Т А Н О В И В:

Публічне акціонерне товариство "ОТП Банк" (далі за текстом - ПАТ "ОТП Банк") звернулось до господарського суду міста Києва з позовом (з урахуванням заяви про зміну предмета позову) до відкритого акціонерного товариства "Київський завод по виготовленню технологічного обладнання для агропромислового комплексу" (далі за текстом - ВАТ "Київський завод по виготовленню ТОДАК") за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: дочірнього підприємства "Торговий дім "Тодак" (далі за текстом - ДП ТД "Тодак") про звернення стягнення на предмет іпотеки за Договором іпотеки № PL 07-158/28-2 від 28.03.2007 року зі змінами та доповненнями в рахунок погашення кредитної заборгованості за Договором про надання кредитної лінії № СL 07-141/28-2 від 28.03.2007 року зі змінами та доповненнями у загальному розмірі 5 127 828, 93 грн. шляхом визнання за позивачем права власності на предмет іпотеки - нежитлові приміщення літ. "З" та літ. "Б", що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Куренівська/Скляренка, 5/7.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 09.06.2016 року замінено позивача у справі № 910/16847/15 ПАТ "ОТП Банк" на процесуального правонаступника - товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інтайм Фінанс" (далі за текстом - ТОВ "ФК "Інтайм Фінанс").

Рішенням господарського суду міста Києва від 13.06.2017 року залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 18.09.2017 року позов задоволено повністю: в рахунок погашення заборгованості ПрАТ "Київський завод по виготовленню ТОДАК" перед ТОВ "ФК "Інтайм Фінанс" за Договором про надання кредитної лінії № CL 07-141/28-2 від 28.03.2007 року зі змінами та доповненнями в сумі 5 127 828, 93 грн., яка складається з 4 000 000 грн. заборгованості за кредитом та 1 127 828, 93 грн. заборгованості за відсотками, звернуто стягнення на предмет іпотеки за Договором іпотеки № РL 07-158/28-2 від 28.03.2007 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Рвач Ж.В., зареєстрованого в реєстрі за № 1367, шляхом визнання права власності ТОВ "ФК "Інтайм Фінанс" на:

- нежилий будинок - виробничий корпус З-2, площею 3 931, 10 кв. м, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Куренівська/Скляренка, 5/7 (Літера "З"), за ринковою вартістю 1 989 121 грн. з ПДВ;

- нежилий будинок - виробничий корпус Б-3, площею 2 496, 90 кв. м, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Куренівська/Скляренка, 5/7 (Літера "Б"), за ринковою вартістю 3 196 341 грн. з ПДВ.

Вищезазначені судові акти мотивовано тим, що непогашена кредитна заборгованість у загальній сумі 5 127 828, 93 грн. підлягає погашенню за рахунок заставленого іпотечного майна; при цьому, з урахуванням приписів ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України, ст. ст. 33, 36, ч. 1 ст. 37 Закону України "Про іпотеку" не виключається можливість задоволення вимог кредитора - іпотекодержателя за рахунок заставленого іпотечного майна шляхом передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання забезпечених іпотекою зобов'язань за рішенням суду, оскільки цими нормами передбачено задоволення вимог іпотекодержателя шляхом набуття права власності на предмет іпотеки, яке ототожнюється зі способом звернення стягнення, якщо такий спосіб передбачено іпотечним договором.

Не погоджуючись з судовими актами попередніх інстанцій, ПрАТ "Київський завод по виготовленню ТОДАК" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду міста Києва від 13.06.2017 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 18.09.2017 року - скасувати і направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

ТОВ "ФК "Інтайм Фінанс" до Вищого господарського суду України подано відзив на касаційну скаргу, в якому позивач проти доводів касаційної скарги заперечує та просить залишити її без задоволення, а судові акти попередніх інстанцій - без змін.

В судовому засіданні представник відповідача просив касаційну скаргу задовольнити, рішення господарського суду міста Києва від 13.06.2017 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 18.09.2017 року - скасувати і направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції, а представник позивача проти доводів касаційної скарги заперечував та просив залишити її без задоволення, а судові акти попередніх інстанцій - без змін.

Третю особу згідно з приписами ст. 111 4 ГПК України належним чином повідомлено про день, час і місце розгляду касаційної скарги, однак вона не скористалась передбаченим процесуальним законом правом на участь у розгляді справи касаційною інстанцією.

Заслухавши пояснення представників сторін, приймаючи до уваги межі перегляду справи в суді касаційної інстанції, перевіривши повноту встановлення господарськими судами обставин справи та правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що 28.03.2007 року закритим акціонерним товариством "ОТП Банк" (назву якого змінено на ПАТ "ОТП Банк") (кредитор) та відкритим акціонерним товариством "Київський завод по виготовленню ТОДАК" (назву якого змінено на ПрАТ "Київський завод по виготовленню ТОДАК") (позичальник) укладено Договір про надання кредитної лінії № CL 07-141/28-2 (далі за текстом - Кредитний договір), відповідно до умов якого, з урахування Договорів про зміну Кредитного договору, за позичальником станом на 02.02.2016 року рахується непогашена заборгованість в сумі 5 127 828, 93 грн., яка складається з 4 000 000 грн. заборгованості за кредитом та 1 127 828, 93 грн. заборгованості за відсотками.

З метою забезпечення виконання зобов'язання позичальника за Кредитним договором 28.03.2007 року ЗАТ "ОТП Банк" (іпотекодержатель) та ВАТ "Київський завод по виготовленню ТОДАК" (іпотекодавець) укладено Договір іпотеки № PL 07-158/28-2, зі змінами та доповненнями (далі за текстом - Договір іпотеки), за умовами якого іпотекою забезпечено вимоги іпотекодержателя щодо виконання іпотекодавцем усіх його боргових вимог за Кредитним договором і, зокрема, повернення основної суми кредиту, сплата відсотків за користування кредитом, сплата пені та штрафу тощо.

Відповідно до умов Договору іпотеки предметом іпотеки є:

А) нежилий будинок - виробничий корпус 3-2, площею 3 931,1 кв. м, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Куренівська/Скляренка, 5/7 (Літера "З") та належить іпотекодавцю на праві власності, що підтверджується Свідоцтвом про право власності на нежилий будинок, виданим Головним управлінням комунальної власності м. Києва Київської міської державної адміністрації серії НБ № 010007500 11.08.2003 року на підставі наказу "Про оформлення права власності на об'єкт нерухомого майна" від 29.07.2003 року № 880-В та зареєстрованого Київським міським бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна 01.10.2003 року в реєстровій книзі № 14-3-182 за реєстровим № 849-з;

Б) нежитловий будинок - виробничий корпус Б-3, площею 2 496, 9 кв. м, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Куренівська/Скляренка, 5/7 (Літера "Б") та належить іпотекодавцю на праві власності, що підтверджується Свідоцтвом про право власності на нежилий будинок, виданим Головним управлінням комунальної власності м. Києва Київської міської державної адміністрації серії НБ № 010007378 09.07.2003 року на підставі наказу "Про оформлення права власності на об'єкт нерухомого майна" від 07.07.2003 року № 767-В та зареєстрованого Київським міським бюро технічної інвентаризації 22.03.2003 року в реєстровій книзі № 14-3-181 за реєстровим № 849-з (п. 3.1 Договору іпотеки).

Згідно з п. 3.3 Договору іпотеки заставна вартість предмету іпотеки складає 6 724 491, 30 грн.

Відповідно до п. 6.1 Договору іпотеки за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель може задовольнити такі вимоги: (а) всі боргові зобов'язання, не сплачені іпотекодавцем, і (б) вимоги стосовно повного відшкодування всіх збитків, завданих порушенням іпотекодавцем його зобов'язань за Договором іпотеки, а також всіх фактичних витрат, понесених іпотекодержателем у зв'язку із реалізацією його прав за Договором іпотеки.

Договір іпотеки набирає чинності з дня його нотаріального посвідчення і діє до припинення боргових зобов'язань в повному обсязі та зобов'язань іпотекодавця за Договором іпотеки (п. 9.1 Договору іпотеки).

02.02.2016 року ПАТ "ОТП Банк" (первісний кредитор) та ТОВ ФК "Інтайм Фінанс" (новий кредитор) укладено Договір про відступлення права вимоги за Кредитним договором, за умовами п. 2.1 якого первісний кредитор передає у повному обсязі, а новий кредитор приймає на себе право вимоги, що належить первісному кредитору за Кредитним договором із наступними змінами та доповненнями, а саме: право вимоги виконання боржником боргових зобов'язань за Кредитним договором в розмірі 5 127 828, 93 грн., яка складається з 4 000 000 грн. заборгованості за кредитом та 1 127 828, 93 грн. заборгованості за відсотками.

Згідно з п. 2.2 Договору про відступлення права вимоги за Кредитним договором новий кредитор займає місце первісного кредитора в зобов'язаннях, що виникли з Кредитного договору в обсязі та на умовах, що існують на момент укладення Договору про відступлення права вимоги.

Крім того, 02.02.2016 року ПАТ "ОТП Банк" (первісний іпотекодержатель) та ТОВ "ФК "Інтайм Фінанс" (новий іпотекодержатель) укладено Договір про відступлення прав за Договором іпотеки (посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Рвач Ж.В., зареєстрований в реєстрі № 1367), який, в свою чергу, посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шевченком А.В., зареєстровано в реєстрі за № 150, відповідно до п. п. 1.2, 1.3 якого первісний іпотекодержатель передає та відступає новому іпотекодержателю сукупність прав, належних первісному іпотекодержателю за Договором забезпечення, включаючи, але не обмежуючись, право звернути стягнення на предмет іпотеки. За цим Договором новому іпотекодержателю переходять всі права первісного іпотекодержателя як стороні за Договором забезпечення, в обсягах та на умовах, що існують на момент набрання цим Договором та відповідно до норм чинного законодавства.

ТОВ ФК "Інтайм Фінанс" як новий кредитор звернулось до господарського суду з позовом, в якому просило в рахунок погашення заборгованості відповідача в сумі 5 127 828, 93 грн. за Договором про надання кредитної лінії № CL 07-141/28-2 від 28.03.2007 року, із змінами та доповненнями, звернути стягнення на предмет іпотеки за Договором іпотеки № PL 07-158/28-2 від 28.03.207 року, шляхом визнання за ним права власності на заставлене іпотечне майно, обґрунтовуючи свої вимоги п. 6.4 Договору іпотеки, ст. ст. 7, 33, 36, 37 Закону України "Про іпотеку".

З урахуванням встановлених господарськими судами попередніх інстанцій обставин справи здійснюючи касаційний перегляд, колегія суддів Вищого господарського суду України виходить з наступного.

За приписами ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно з ч. 1 ст. 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Як вірно встановлено господарськими судами попередніх інстанцій, відповідач свої зобов'язання за Договором про надання кредитної лінії № CL 07-141/28-2 від 28.03.2007 року, із змінами та доповненням, належним чином не виконав, внаслідок чого станом на 02.02.2016 року за ним рахується непогашена заборгованість в розмірі 5 127 828, 93 грн., в тому числі заборгованість за кредитом - 4 000 000 грн. (сума простроченого до сплати кредиту) та заборгованість за відсотками - 1 127 828, 93 грн. (сума прострочених відсотків).

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 589 Цивільного кодексу України у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель, набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з ч. 1 ст. 590 Цивільного кодексу України звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом.

В ч. 1 ст. 7 Закону України "Про іпотеку" передбачено, що за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання.

За приписами ч. ч. 1, 3 ст. 33 Закону України "Про іпотеку" у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, якщо інше не передбачено законом. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону.

Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Зі змісту вищенаведених правових норм вбачається, що в разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання, іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі рішення суду.

В ч. 1 ст. 36 Закону України "Про іпотеку" передбачено, що сторони іпотечного договору можуть вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору.

При цьому, договір про задоволення вимог іпотекодержателя, яким також вважається відповідне застереження в іпотечному договорі, визначає можливий спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону. Визначений договором спосіб задоволення вимог іпотекодержателя не перешкоджає іпотекодержателю застосувати інші встановлені цим Законом способи звернення стягнення на предмет іпотеки (ч. 1 ст. 36 Закону України "Про іпотеку").

Разом з тим, ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України передбачено, що одним зі способів захисту цивільних прав та інтересів судом може бути визнання права, в тому числі права власності на майно. Суд також може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 37 Закону України "Про іпотеку" іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки.

Отже, враховуючи положення ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України, ст. ст. 33, 36, ч. 1 ст. 37 Закону України "Про іпотеку" господарські суди попередніх інстанцій дійшли правомірних висновків щодо можливості звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання забезпечених іпотекою зобов'язань за рішенням суду, оскільки вказаними нормами передбачено задоволення вимог іпотекодержателя шляхом набуття права власності на предмет іпотеки, яке ототожнюється зі способом звернення стягнення, якщо такий спосіб передбачено іпотечним договором.

З огляду на вищезазначені правові приписи та встановлені судами фактичні обставини справи щодо невиконання відповідачем взятих на себе зобов'язань за Кредитним договором, які забезпечені іпотекою, звернення стягнення на предмет іпотеки за Договором іпотеки № PL 07-158/28-2 шляхом набуття позивачем права власності на предмет іпотеки за рішенням суду не може обмежуватись врегулюванням спору в позасудовому порядку, у зв'язку з чим суди дійшли правомірних висновків про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Таким чином, колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку, що під час розгляду справи господарськими судами попередніх інстанцій фактичні обставини справи встановлено на основі повного, всебічного і об'єктивного дослідження поданих доказів, висновки судів відповідають цим обставинам і їм надана вірна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права.

Також колегія суддів касаційної інстанції відзначає, що інші доводи ПрАТ "Київський завод по виготовленню ТОДАК", викладені в касаційній скарзі, зводяться до переоцінки наявних у справі доказів, вільного тлумачення правових норм, не спростовують законних висновків господарських судів попередніх інстанцій та вже були предметом розгляду в апеляційному господарському суді і обґрунтовано ним відхилені.

При цьому, відповідно до ч. 2 ст. 111 7 ГПК України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 111 9 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу - без задоволення.

Касаційна скарга залишається без задоволення, коли суд визнає, що рішення місцевого та постанова апеляційного господарських судів прийняті з дотриманням вимог матеріального та процесуального права, з'ясуванням всіх обставин, які мають значення для правильного вирішення спору.

За таких обставин, колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновками господарських судів попередніх інстанцій, які відповідають матеріалам справи та чинному законодавству, у зв'язку з чим підстав для скасування чи зміни оскаржуваних судових актів не вбачається.

Керуючись ст. ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу залишити без задоволення.

2. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 18.09.2017 року у справі № 910/16847/15 - залишити без змін.

Головуючий суддяО.М. Сибіга СуддіМ.М. Малетич І.А. Плюшко