Рішення

від 13.12.2017 по справі 906/848/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "13" грудня 2017 р. Справа № 906/848/17

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Машевської О.П.

за участю секретаря судового засідання: Гребеннікової Н.П.

за участю представників сторін:

від позивача: Білоус Р.А. - посв. адвоката №523 від 15.09.2010; ОСОБА_2. - паспорт НОМЕР_4 виданий 18.09.2001 (в с/з 11.12.2017);

від відповідача: Безпалюк О.В. директор згідно витягу з ЄДР від 06.07.17р. за № 1002781143 (в с/з 11.12.2017); Тарнавський В.Я. - дов. б/н від 05.07.2017; Ревуцький С.Б. - дов. б/н від 05.07.2017;

від третьої особи: не прибув

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Доріс Адвертайзинг" (м.Житомир)

за участю у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Фізичної особи-підприємця Ракова Геннадія Степановича (м. Житомир)

до Приватного підприємства "Бізнес-Сістемс-Инк Груп" (м.Житомир)

про стягнення 81815,00 грн

Товариство з обмеженою відповідальністю "Доріс Адвертайзинг" подало позов про стягнення з Приватного підприємства "Бізнес-Сістемс-Инк Груп" 81815,00 грн збитків, які складаються з 76815,00 грн реальної шкоди у вигляді втрати майна та 5000,00 грн вартості втрат за складання звіту з оцінки майна (непрямі збитки), понесених внаслідок неналежного виконання відповідачем зобов'язань за договором на пультову охорону від 01.06.2012 № 1214, що спричинило крадіжку на охоронюваному відповідачем об'єкті.

Ухвалою від 21.09.2017 господарський суд порушив провадження у справі, вжив заходи по підготовці справи до розгляду, одночасно залучив до розгляду справи в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Ракова Г.С.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі підстав, викладених у позовній заяві. В усній формі доводить, що відповідач взяв на себе договірні зобов'язання охороняти об'єкт та протягом 6 хвилин мав прибути на сигнал у разі спрацювання засобу тривожної сигналізації, однак не прибув на виклик, у зв'язку з чим було вчинено крадіжку на охоронюваному відповідачем об'єкті та заподіяно позивачу збитки у розмірі вартості втраченого майна. На місце події було викликано групу швидкого реагування Житомирського відділу поліції Головного управління поліції в Житомирській області. На даний час здійснюється кримінальне провадження по факту крадіжки викраденого майна.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечує з підстав, наведених у відзиві на позовну заяву від 12.10.2017 (а. с. 63 - 65). Доводить, що насамперед позивач порушив умови п.п. 5.1.8., 5.2.0 договору, оскільки розпочав будівельні роботи ззовні офісного приміщення, розмістивши риштування, що дозволило крадіям викрасти оргтехніку. При цьому, охоронну фірму не було поставлено до відома про наявність таких риштувань та про необхідність вжиття додаткових заходів для схоронності об'єкта. Окрім того, для того, щоб спрацювала тривожна кнопка, відповідальним працівником позивача має бути вчинено ряд дій, щоб об'єкт на ніч був взятий під охорону. Однак позивач не подає доказів на підтвердження факту здавання об'єкта під охорону. Окрім того, послуги виконавця не були своєчасно оплачені, що надавало йому право тимчасово відмовитись від виконання договору. Наразі відповідач не доводить, що він цим правом скористався, але це один із аргументів за яким могла тривожна кнопка не спрацювати, оскільки сигнал на пульт охорони передається операторами мобільного зв'язку, а їх послуги платні. Поповнення номеру телефону здійснює виконавець, однак за рахунок коштів замовника. Відсутність коштів, відповідно, могла стати причиною відключення телефонного номеру, через який позивач міг пустити сингал на пульт охорони відповідача. Представник відповідача вважає, що позивачем не доведено наявності завдання йому збитків у розумінні ст. 22 ЦК України.

З метою повного та всебічного встановлення всіх обставин спору, судом в порядку ст. 38 ГПК України витребувано від ПрАТ "Київстар" , від ТОВ "Лайфселл" від ПАТ "Укртелеком" відомості про всі вхідні дзвінки здійснені на номери (0412) НОМЕР_5 та 0-800-50-24-24, користувачем якого є Приватне підприємство "Бізнес-Сістемс-Инк Груп" ( код ЄДРПОУ 33178112) 03.10.2016 в період часу з 18:00 по 23:00 , а також у Житомирського РВП ГУ НП в Житомирській області копії з матеріалів кримінального провадження №12016060020006297, відкритого за фактом крадіжки 14.10.2016 майна (оргтехніки) Товариства з обмеженою відповідальністю "Доріс Адвертайзинг" за адресою: м. Житомир, вул. Гагаріна, 47.

В порядку статті 30 ГПК України заслухано директора Приватного підприємства "Бізнес-Сістемс-Инк Груп" Безпалюка Олександра Володимировича та працівника Товариства з обмеженою відповідальністю "Доріс Адвертайзинг" ОСОБА_2. Надані ними усні пояснення зафіксовано у протоколі судового засідання.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 01.06.2012 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Доріс Адвертайзинг" (позивач/замовник) та Приватним підприємством "Бізнес-Сістемс-Инк Груп" (відповідач/ виконавець) був укладений договір на пультову охорону № 1214 (далі - договір, а. с. 12 - 14) за яким замовник передав, а виконавець прийняв під охорону ПЦО (пульт централізованої охорони) офісне приміщення за адресою: м. Житомир, вул. Гагаріна, 47 (далі -об'єкт).

Згідно з п. 2.2 договору, охорона майна, що знаходиться на об'єкті, здійснюється у дні та години, вказані у розрахунку (Додаток № 1 до цього договору, а. с. 14 зі звороту).

Оплата за цим договором здійснюється замовником авансом, щомісячно до 10 числа поточного місяця. Сума договору визначається сторонами на основі розрахунку (Додаток № 1 до цього договору) і становить 400,00 грн в місяць з урахуванням ПДВ. У разі зміни норм витрат на охорону , сума договору змінюється на основі наданого виконавцем обґрунтованого розрахунку без переоформлення договору в односторонньому порядку (п. п. 3.1, 3.2 договору).

У відповідності до п. 2.3 договору, виконавець не приймає майно на зберігання і не вступає у володіння цим майном. Виконавець приймає на себе обов'язок приймати з засобів ТС (засоби тривожної сигналізації) сигнали на ПЦО та здійснювати реагування ГРШ на сигнал тривога в межах встановленого часу, забезпечувати цілісність і збереження майна замовника на об'єкті у період знаходження об'єкта під охороною.

Періодом охорони вважається час з моменту прийому об'єкта під охорону до його зняття охорони замовником. Особливими умовами договору можуть бути передбачені обставини або умови, за яких період охорони вважається припиненим (п. 2.5 договору).

У п.п. 5.2.0 - 5.2.0 договору замовник зобов'язався забезпечити справний та належний стан, зокрема, вікон об'єкту, де знаходиться майно, з метою попередження несанкціонованого проникнення на об'єкт через їх пошкодження; при виявленні порушень цілісності об'єкту (пошкодження, зокрема, вікон), що включені до дислокації об'єкту що охороняється , негайно повідомити виконавця; письмово повідомити виконавця, в строк не менш ніж за 10 діб до початку робіт (рекомендованим листом з повідомленням про вручення), про проведення капітального ремонту або переобладнання об'єкта, про зміну режиму та профілю роботи, появі нових місць зберігання цінностей, а також заходів, які можуть впливати на зміну характеру охорони.

У пункті 5.2.1 замовник зобов'язався перевіряти постановку на охорону об'єкта щоразу за наступними телефонами : НОМЕР_5, НОМЕР_2, НОМЕР_6 (цілодобово).

У пп. 9.1.2 п. 9.1 договору унормовано, що виконавець має право тимчасово не приймати об'єкт під охорону, якщо замовник має заборгованість по оплаті за охорону більше, ніж 15 днів з тимчасовим припиненням дії даного договору, про що замовник або його довірена особа сповіщаються виконавцем письмово (рекомендованим листом з повідомленням про вручення) за 3 дні до припинення охорони.

За пп. 4.1.2 п. 4.1 договору сторони погодили обов'язок виконавця здійснювати реагування та охорону майна замовника у визначений договором термін. У разі надходження на ПЦО сигналу про спрацювання ТС, негайно направити на об'єкт ГШР (група швидкого реагування, яка залучається для реагування при надходженні на ПЦО сигналу тривога) для забезпечення цілісності збереження майна замовника, встановлення причин спрацювання ТС. Гарантований термін прибуття ГШР на об'єкт 6 хвилин з моменту надходження сигналу на ПЦО.

Також згідно з п. 6.2 договору виконавець зобов'язався застрахувати свої ризики за невиконання чи неналежне виконання своїх обов'язків перед замовником шляхом укладення договору зі страховою компанією.

Водночас у п. 6.4 договору сторони погодили , що виконавець та страхова компанія звільняються від відповідальності за збитки, завдані замовнику, зокрема, якщо крадіжкою, умисним знищенням або пошкодженням майна, що здійснені внаслідок проникнення на об'єкт через місця не укріплені або не обладнанні технічними засобами охорони.

Обґрунтовуючи свій позов, позивач, зокрема, зазначив, що у зв'язку з невиконанням відповідачем вищевказаних умов договору № 1214 на пультову охорону від 01.06.2012, а саме нездійсненням охорони майна позивача за адресою: м. Житомир, вул. Гагаріна, 47, 04.10.2016 приблизно 03:30 годині ранку була скоєна крадіжка не встановленою особою таємно, шляхом віджиму металопластикового вікна, яка проникла до приміщення офісу позивача, звідки викрала ноутбук та оргтехніку, чим завдала матеріальної шкоди громадянину ОСОБА_7 як представнику ТОВ "Доріс Адвертайзинг".

Згідно даних позивача, по факту цієї крадіжки на підставі ст. 185 ч. 3 КК України було відкрито кримінальне провадження за № 12016060020006297, що підтверджено витягом Житомирського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Житомирській області (а. с. 28).

Позивач зазначив, що відповідачем в порушення вимог пп. 4.1.2 - 4.1.4 та п. 6.2 договору № 1214 на пультову охорону від 01.06.2012, ст. 526 ЦК України не було належним чином виконано свої договірні зобов'язання, в результаті чого у зв'язку з крадіжкою майна позивач поніс значні матеріальні збитки, оскільки було викрадено:

1) Ноутбук 15" НР 250 (Т6Р96ЕS)

2) Ноутбук НР Proook 4530s з програмним забезпеченням та сумкою (LW857EA)

3) Ноутбук НР Proook 4730s з програмним забезпеченням та сумкою (А1Е72EA)

4) Ноутбук ASER Aspire S3-391-73514G52add Champagne

5) Монітор 23" DELL

6) Фотоапарат Nikon d700

7) Об'єктив Tokina 28-80 f2.8

8) Об'єктив Nikon 50мм 1.8d

9) Фотоспалах YN560-II

10) Радіосинхронізатор.

Як зазначив позивач, частина викраденого майна знаходилася у власності позивача (номери від 1 до 5), а інша частина (номери від 6 до 10) була орендована у ФОП Ракова Геннадія Степановича (далі - третя особа) згідно з договором оренди обладнання від 26.09.2016 (а. с. 34, 35).

З метою досудового вирішення спору позивач неодноразового звертався до відповідача з претензіями про сплату вартості завданих збитків, однак вказані вимоги були залишені відповідачем без відповіді та задоволення (а. с. 38 - 44)

У зв'язку з цим позивач звернувся до суду із вимогою відшкодувати прямі збитки, що були витрачені на придбання техніки вкраденої за наслідками крадіжки та вартості майна орендованої позивачем, розмір яких підтверджує звітом про оцінку майна від 04.10.2016, складеним ПП "Україна-Експерт-Центр", та документами первинної звітності, а саме: видатковими накладними № РНкРМ-000455 від 14.06.2012, № 23356 від 14.09.2012, № НОМЕР_3 від 13.02.2013 та № РТУК01816091 від 26.09.2016).

Оцінивши всі встановлені обставини справи в їх сукупності згідно поданих до справи доказів, господарський суд вбачає за необхідне зазначити таке.

Відповідно до Параграфа 3 Глави 66 Цивільного кодексу України договір охорони є спеціальним видом зберігання.

Статтею 978 Цивільного кодексу України унормовано, що за договором охорони охоронець, який є суб'єктом підприємницької діяльності, зобов'язується забезпечити недоторканність особи чи майна, які охороняються. Володілець такого майна або особа, яку охороняють, зобов'язані виконувати передбачені договором правила особистої та майнової безпеки і щомісячно сплачувати охоронцю встановлену плату.

Договір № 1214 на пультову охорону від 01.06.2012, укладений між позивачем та відповідачем, є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме з витягу з кримінального провадження № 12016060020006297 органу досудового розслідування Житомирського ВП ГУ НП в Житомирській області від 17.01.2017 за підписом слідчого Кузьменко В.В., а саме відповідно до заяви позивача (представника юридичної особи ОСОБА_7.) 04.10.2016 приблизно 03:30 годині невстановленою особою шляхом віджиму метало-пластикового вікна було скоєно крадіжку майна у приміщенні офісу ТОВ "Доріс Адвертайзинг", що за адресою: м. Житомир, вул. Гагаріна, 47, сума збитку якого на той час встановлювалась.

Позивач доводить, що станом на 04.09.2016 об'єкт охорони, а саме офіс ТОВ "Доріс Адвертайзинг", за адресою: м. Житомир, вул. Гагаріна, 47, знаходився на цілодобовому часі охорони у відповідача.

Вказаний факт позивач підтверджує з посилання на договір № 1214 від 01.06.2012, чинність якого станом на момент вчинення крадіжки відповідачем не оспорюється.

В той же час, у статті 614 ЦК України зазначено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.

Особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування (частина перша статті 22 ЦК України).

Зі змісту наведених норм випливає, що, якщо інше не встановлено договором, охоронець несе майнову відповідальність за збитки, завдані власнику майна, яке охороняється, на загальних підставах, тобто за наявності цивільного правопорушення: протиправності поведінки та вини.

Вказане підтверджено і в п. 6.1 договору № 1214 про пультову охорону від 01.06.2012, де зазначено, що виконавець несе перед замовником відповідальність за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань по договору за збитки, завдані зловмисниками, які проникли на об'єкт в період охорони, шляхом зламування, відкривання або руйнування заблокованих технічними засобами сигналізації вікон, дверей та інших конструкцій, та вчинили крадіжку майна, що зберігалося на об'єкті, якщо буде встановлена вина виконавця у її допущенні в межах завданих збитків.

Частиною 1 статтею 225 Господарського кодексу України передбачено, що до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства.

Згідно з ст. 623 Цивільного кодексу України унормовано, що розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором.

У частині 3 статті 225 Господарського кодексу України зазначено, що при визначенні розміру збитків, якщо інше не передбачено законом або договором, враховуються ціни, що існували за місцем виконання зобов'язання на день задоволення боржником у добровільному порядку вимоги сторони, яка зазнала збитків, а у разі якщо вимогу не задоволено у добровільному порядку, - на день подання до суду відповідного позову про стягнення збитків.

Стягнення збитків є одним із видів цивільно-правової відповідальності. При цьому, зі змісту статей 614, 623 ЦК України та статті 226 ГК України вбачається, що для застосування такої міри відповідальності потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення, а саме: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи, шкідливий результат такої поведінки (збитки), причинний зв'язок між протиправною поведінкою та збитками, вина правопорушника. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

На позивача покладається обов'язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяними збитками. В свою чергу, відповідач повинен довести, що в його діях відсутня вина у заподіянні збитків.

Відсутність хоч би одного з вищевказаних елементів, які утворюють склад цивільного правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за невиконання або неналежне виконання ним зобов'язань у вигляді відшкодування збитків (постанови Верховного Суду України від 18.05.2016 у справах № 3-194гс16, № 6-237цс16, № 3-271гс16).

Слід вказати, що вирішуючи спори про стягнення заподіяних збитків, господарський суд перш за все повинен з'ясувати правові підстави покладення на винну особу зазначеної майнової відповідальності.

Обґрунтовуючи право на стягнення збитків, позивач у позовній заяві посилається на те, що відповідач в порушення умов укладеного договору № 1214 про пультову охорону від 01.06.2012 не забезпечив збереження майна позивача, чим завдав збитки.

Варто зазначити, що умовами договору сторони встановили майнову відповідальність виконавця у випадку викрадення майна замовника лише за наявності вини виконавця у його допущенні.

Разом з тим, у справі відсутні фактичні дані, які свідчили б про протиправність поведінки та вину відповідача щодо завданих позивачеві збитків. Зокрема, суд встановив, що позивачем не доведено порушення охоронцем покладених на нього за договором господарських зобов'язань.

Так, пунктом 2.6 договору сторони визначили, що приймання виконавцем майна на об'єктах обладнаних сигналізацією і підключених до ПЦО, під охорону і зняття з охорони замовником здійснюється згідно з Інструкцією, що є додатком № 2 до договору.

Разом з тим, згідно з Інструкції про порядок приймання (здавання) об'єктів та окремих приміщень під охорону (а. с. 14 зі звороту, 15), сторони перебачили, що об'єкт вважається прийнятим під охорону після повідомлення відповідальною особою замовника по телефону ПЦО свого прізвища, встановленого паролю і підтвердження черговим ПЦО про прийом об'єкта під охорону.

В пп. 5.2.1 п. 5.2 договору сторони визначили номера телефонів, за якими замовник має перевіряти постановку на охорону об'єкта щоразу у випадку здачі його під охорону, а пп. 5.1.5 - обов'язок замовника вмикати ТС перед здачею об'єкта під охорону.

Таким чином, умовами договору сторони передбачили кореспондуючий обов'язок виконавця по охороні об'єкта замовника за умови виконання останнім всіх дій, необхідність вчинення яких є безумовною підставою утримання ТС в робочому стані.

В процесі розгляду справи позивач не довів, що напередодні події, що сталася 04.10.2016 приблизно 03:30, уповноважена особа позивача, яка визначена ним відповідальна за стан ТС, належним чином виконала обов'язок щодо сповіщення відповідача про передачу майна, що знаходиться на об'єкті під охорону у встановленому порядку, незважаючи на витребувані судом докази в операторі мобільного зв'язку.

За відсутності доказів виконання уповноваженою особою такого обов'язку, суд не може стверджувати, що ГШР не приїхала на об'єкт, не забезпечила схоронність майна позивача та не вжила заходів щодо затримання зловмисників по причині неналежного виконання відповідачем зобов'язань за договором, а не у зв'язку з необережністю дій позивача, що виключає вину охоронця у заподіянні збитків.

Окрім того, позивачем не надано суду неспростовних доказів про те, що приміщення, до якого відбулося проникнення та скоєно крадіжку , було включено до дислокації об'єкту , що охоронявся відповідачем, а відтак було укріплено та обладнане технічними засобами охорони, зокрема, вікна цього приміщення.

Більш того, згідно з повідомлених суду відомостей, позивач порушив свій обов'язок, визначений пп. 5.2.0 договору, та не повідомив письмово відповідача про те, що станом на 04.10.2016 на об'єкті проводиться ремонт, а саме: зовнішня сторона стіни об'єкта була обладнана будівельним риштуванням, за допомогою якого будь-яка особа могла безперешкодно дістатися на потрібний їй поверх, оглянути через вікна внутрішнє облаштування приміщень, виявити наявність в ній цінностей і так само безперешкодно доправити викрадене майно за допомогою цих же риштувань у внутрішній двір будівлі.

Вказане, на думку суду, свідчить про те, що позивач здійснюючи свою господарську діяльність, мав можливість та повинен був попередити відповідача про всі відомості стосовно об'єкта, що впливають на забезпечення його охорони, однак вказаного не вчинив, чим сприяв можливій крадіжці, яка сталася в ніч на 04.10.2016.

Також позивач не довів суду, що майно, про викрадення якого заявлено у кримінальному провадженні, дійсно перебувало в приміщенні, де сталася крадіжка, не надав фото чи відео фіксації вказаних доказів, у зв'язку з чим суд дійшов висновку, що обставини, на які посилається позивач в обґрунтування заявлених вимог, відповідними доказами не підтверджені.

Аналізуючи вимогу позивача на предмет того чи завдало викрадення майна, орендованого позивачем згідно з договором оренди обладнання від 26.09.2016 (Фотоапарат Nikon d700, Об'єктив Tokina 28-80 f2.8, Об'єктив Nikon 50мм 1.8d, Фотоспалах YN560-II, Радіосинхронізатор), збитки цьому підприємству, суд враховує наступне.

Пунктом 1 частини першої статті 395 ЦК України передбачено, що речовим правом на чуже майно є право володіння. За статтею 398 ЦК України право володіння виникає на підставі договору з власником або особою, якій майно було передано власником, а також на інших підставах, встановлених законом.

Таким чином, особа, яка хоч і не є власником, але має законне право володіння майном, має також право вимагати відшкодування шкоди, завданої цьому майну (правова позиція ВСУ , викладена у постанові від 11.10.2017 у цивільній справі № 6-1365цс17).

Водночас недоведеність складу цивільного правопорушення позбавляє права позивача претендувати на вимогу про стягнення збитків у розмірі вартості вкраденого майна третьої особи.

Що стосується суми витрат, понесеної позивачем на складення звіту з оцінки майна, то вони також не підлягають задоволенню судом, оскільки за своєю правовою природою данні витрати не містять ознак збитків, передбачених в ст. 22 Цивільного кодексу України, та не підпадають під кваліфікацію витрат, що є непрямими збитками.

Зважаючи на зазначене, ненадання позивачем доказів порушення відповідачем умов договору у розумінні ст. 33 ГПК України, та недоведення позивачем вини відповідача у заподіянні йому майнової шкоди у розмірі заявлених позовних вимог діями третіх осіб та причинного зв'язку між заподіянням матеріальної шкоди позивачу діями третіх осіб і виконанням зобов'язань по охороні об'єкту відповідачем, а також права позивача на стягнення втрат за орендоване обладнання та за послуги з оцінки майна, господарський суд дійшов висновку про відмову в позові в повному обсязі.

З огляду на вказане та на підставі ч ч. 1, 5 ст. 49 ГПК України, витрати по сплаті судового збору та за послуги адвоката, покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

У позові відмовити.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 19.12.17

Суддя Машевська О.П.

Віддрукувати: 1- у справу

2- позивачу (простою)

3-4 відповідачу на юридичну адресу (рек. з пов.) та представнику Ревуцькому С.Б. ( 10014, АДРЕСА_1 ) (простою)