Постанова

від 13.12.2017 по справі 910/9040/17

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" грудня 2017 р. Справа№ 910/9040/17

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Жук Г.А.

суддів: Дикунської С.Я.

Мальченко А.О.

за участю секретаря судового засідання Костяк В.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні б/н від 19.09.2017 (вх. №09-08.1/7948/17 від 26.09.2017) Товариства з обмеженою відповідальністю Виробнича фірма Веда-С на рішення Господарського суду міста Києва від 06.09.2017

у справі №910/9040/17 (суддя - Чинчин О.В.)

за первісним позовом Приватного акціонерного товариства Запоріжвогнетрив

до Товариства з обмеженою відповідальністю Виробнича фірма ВЕДА-С

про стягнення неустойки та 15% річних у розмірі 2 538 001 грн 19 коп.

за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Виробнича фірма ВЕДА-С

до Приватного акціонерного товариства Запоріжвогнетрив

про стягнення заборгованості у розмірі 873 627 грн 89 коп

за участю представників сторін:

від ПАТ Запоріжвогнетрив - Берегова С.М. довіреність № 18-182 від 03.10.2016

від ТОВ Виробнича фірма Веда-С - Волько А.І. довіреність № б/н від 09.06.2017

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство Запоріжвогнетрив (позивач за первісним позовом) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Виробнича фірма ВЕДА-С (відповідач за первісним позовом) про стягнення неустойки та 15% річних у розмірі 2 538 001,19 грн.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує порушенням ТОВ Виробнича фірма ВЕДА-С строків поставки обладнання та строків виконання робіт за договором поставки обладнання та виконання монтажних робіт №15/0783 від 10.11.2015. У зв'язку з допущеними відповідачем порушеннями, позивач у відповідності до умов договору просить стягнути з ТОВ Виробнича фірма ВЕДА-С 2 399 953,73 грн неустойки та 138 047,46 грн відсотків річних.

26.06.2017 Товариство з обмеженою відповідальністю Виробнича фірма ВЕДА-С (відповідач за первісним позовом) звернулось до Господарського суду міста Києва з зустрічною позовною заявою до Приватного акціонерного товариства Запоріжвогнетрив , в якій просив суд стягнути з Приватного акціонерного товариства Запоріжвогнетрив на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Виробнича фірма ВЕДА-С заборгованість в розмірі 873 627,89 грн.

В обґрунтування зустрічних позовних вимог позивач посилається на те, що ПрАТ Запоріжвогнетрив вартість отриманого та вмонтованого обладнання за договором поставки №15/0783 від 10.11.2015 оплатило лише частково, у зв'язку з чим у відповідача за зустрічним позовом виникла заборгованість у розмірі 771 273,60 грн, на яку ТОВ Виробнича фірма ВЕДА-С нараховує пеню від несплаченої суми за кожен день прострочення, та відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України 3% річних та інфляційні втрати.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 06.09.2017 первісний позов Приватного акціонерного товариства Запоріжвогнетрив задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю Виробнича фірма ВЕДА-С на користь Приватного акціонерного товариства Запоріжвогнетрив пеню у розмірі 1 817 895,71 грн, 15% річних у розмірі 138 047,46 грн. В іншій частині позову відмовлено.

За зустрічним позовом позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Виробнича фірма ВЕДА-С задоволено частково. Стягнуто з Приватного акціонерного товариства Запоріжвогнетрив на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Виробнича фірма ВЕДА-С заборгованість у розмірі 771 273,60 грн, 3% річних у розмірі 14 606,59 грн, інфляційні втрати у розмірі 73 326,89 грн, пеню у розмірі 13 868,12 грн. В іншій частині позову відмовлено.

Приймаючи рішення у справі, місцевий господарський суд, встановивши належні строки виконання робіт та відповідно період прострочки їх виконання, здійснив перерахунок неустойки, яка була нарахована ПрАТ Запоріжвогнетрив та задовольнив первісний позов частково. Відмовляючи частково у задоволенні зустрічної позовної заяви, Господарський суд міста Києва дійшов висновку, що ТОВ Виробнича фірма Веда-С невірно здійснило нарахування штрафних санкцій, а тому суд здійснив власний перерахунок сум, які позивач заявив до стягнення, та задовольнив позов частково.

Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач за первісним позовом, ТОВ Виробнича фірма Веда-С , подав апеляційну скаргу б/н від 19.09.2017 (вх. №09-08.1/7948/17 від 26.09.2017), в якій просить суд скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 06.09.2017 в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Виробнича фірма ВЕДА-С на користь Приватного акціонерного товариства Запоріжвогнетрив пеню у розмірі 1 817 895,71 грн, 15% річних у розмірі 138 047,46 грн, та прийняти нове рішення, яким відмовити повністю у задоволенні позовних вимог. В іншій частині рішення залишити без змін.

В обґрунтування апеляційної скарги відповідач зазначає, що місцевим господарським судом неповно досліджено обставини справи, не враховано дійсних обставин, які склались між сторонами, а відтак апелянт вважає, що судом першої інстанції помилково визначені строки виконання певних етапів робіт та їх порушення ТОВ Виробнича фірма ВЕДА-С .

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 29.09.2017 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Виробнича фірма Веда-С на рішення Господарського суду міста Києва від 06.09.2017 прийнято до провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя - Жук Г.А., судді: Дикунська С.Я., Мальченко А.О. та призначено розгляд справи на 01.11.2017.

31.10.2017 від ПрАТ Запоріжвогнетрив до Київського апеляційного господарського суду надійшов відзив (вх. №09-11/20326) на апеляційну скаргу, в якому позивач за первісним позовом (відповідач за зустрічним позовом) вказує на помилковість висновків місцевого господарського суду в частині визначення строків виконання відповідних етапів робіт за договором, вважає, що при частковій відмові в задоволенні первісного позову місцевий господарський суд невірно визначив розмір неустойки, що підлягала стягненню з ТОВ Виробнича фірма ВЕДА-С , а при задоволенні зустрічного позову - невірно розрахував інфляційні втрати.

У судовому засіданні 01.11.2017 Київський апеляційний господарський суд відповідно до ч.3 ст. 77 ГПК України оголосив перерву до 29.11.2017.

16.11.2017 до Київського апеляційного господарського суду від апелянта надійшли письмові пояснення (вх. №09-11/21477/17) по суті спору, які долучені судом до матеріалів справи.

Від ТОВ Виробнича фірма Веда-С до суду апеляційної інстанції 28.11.2017 було подане клопотання (вх. №09-11/22397/17) про долучення до матеріалів справи правового висновку від 27.11.2017.

У судовому засіданні 29.11.2017 апеляційним господарським судом було оголошено перерву до 13.12.2017 в межах строку вирішення спору, який на підставі клопотання сторін був продовжений судом, про що винесено відповідну ухвалу.

У судовому засіданні 13.12.2017 представник апелянта підтримав вимоги апеляційної скарги, просив скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 06.09.2017 в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Виробнича фірма ВЕДА-С на користь Приватного акціонерного товариства Запоріжвогнетрив пеню у розмірі 1 817 895,71 грн, 15% річних у розмірі 138 047,46 грн, та прийняти в цій частині нове рішення, яким відмовити повністю у задоволенні позовних вимог. В іншій частині рішення залишити без змін.

Представник ПрАТ Запоріжвогнетрив у судовому засіданні 13.12.2017 виклав свої доводи щодо заявлених первісних позовних вимог та зустрічних позовних вимог ТОВ Виробнича фірма ВЕДА-С , просив скасувати частково рішення Господарського суду міста Києва від 06.09.2017 з підстав, викладених у відзиві на апеляційну скаргу.

Відповідно до ст. 101 ГПК України, у процесі перегляду справи, апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково наданими доказами, якщо заявник обґрунтував неможливість їх надання суду в першій інстанції з причин, що не залежали від нього, повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення або ухвали місцевого суду у повному обсязі.

Судова колегія Київського апеляційного господарського суду, розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, дослідивши представлені докази в їх сукупності, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права встановила наступне.

10.11.2015 року між Публічним акціонерним товариством Запоріжвогнетрив , правонаступником якого є Приватне акціонерне товариство Запоріжвогнетрив (замовник за договором) та Товариством з обмеженою відповідальністю Виробнича фірма ВЕДА-С (підрядник) було укладено договір поставки обладнання й виконання монтажних робіт №15/0783 (а.с. 12-18 том 1), відповідно до п. 1 якого замовник доручив, а підрядник зобов'язався на свій ризик виконати в порядку та на умовах вказаного договору поставку обладнання і його монтаж по об'єкту: ЦКВВ. Установка лінії по виробництву УСК, УСК-Л і ЛПС. Проектування, виготовлення, поставка, монтаж і запуск в експлуатацію лінії в об'ємі, передбаченому затвердженими замовником проекту та кошторисів.

Відповідно до п.2.1 договору строки виконання робіт за вказаним договором, а також їх окремих об'ємів (об'єктів, етапів, видів) визначаються Графіком виконання робіт, який оформлюється у вигляді додатку й є невід'ємною частиною даного договору. Строк виконання робіт за вказаним договором починає відраховуватись з моменту виконання п.4.1 і фактичного прийняття об'єкта робіт відповідно до п.5.2 договору. У випадку несвоєчасного прийняття об'єкту робіт строк початку виконання робіт починає відраховуватись з останнього дня строку, визначеного п.5.2 договору.

Згідно з п. 2.3 договору фактичний строк закінчення виконання робіт по окремим об'єктам (об'ємам, етапам, видам робіт) визначається датою підписання замовником акта приймання виконаних підрядних робіт форми Кб-2в, який підтверджується довідкою про вартість виконаних підрядних робіт форми КБ-3.

Пунктом 3.1 договору визначено, що ціна робіт по договору складає 3 157 100,00 грн без урахування ПДВ. Крім того, замовник оплачує ПДВ по ставці 20%, яка діє на момент підписання договору, в розмір 631 422,00 грн. Всього вартість робіт по договору з ПДВ складає 3 788 253,00 грн.

Згідно з п.4.1 договору замовником здійснюється оплата шляхом передоплати у розмірі 50% від суми обладнання протягом 10 банківських днів з дати виставлення рахунку, що складає 1 497 048,00 грн. Остаточний розрахунок за поставлене обладнання - у розмірі 50% від суми обладнання проводиться протягом 30 календарних днів з дати поставки на склад замовника, що складає 1 497 048,00 грн. Датою поставки вважається дата підписання товарної накладної.

Відповідно до п. 4.1.3 договору платежі за виконані роботи проводяться поетапно (після виконання кожного етапу робіт, визначених Графіком виконання робіт) протягом 20 календарних днів від дати підписання замовником актів КБ-2в, які підтверджені довідками КБ-3, на підставі наданих підрядником рахунків. У випадку порушення підрядником строків надання замовнику документів, передбачених п.7.1.12 договору, строк оплати таких робіт складає 60 календарних днів від дати підписання замовником актів КБ-2 в з додатками до акту КБ-2в, які підтверджені довідками КБ-3, на підставі наданих підрядником рахунків й податкових накладних.

Згідно з п. 5.1. договору вид і зміст робіт по даному договору, а також по окремим об'ємам (об'єктам, етапам, видам), визначається на основі кошторисів і графіка виконання робіт, які є невід'ємною частиною даного договору.

Замовник відповідно до п.7.3.1. -7.3.2. договору зобов'язаний своєчасно надати підряднику всі необхідні вихідні дані, технічну документацію, а також повідомляти підрядника про внесені доповнення та зміни в зазначені документи; надавати підряднику для виконання робіт відповідні об'єкти, створювати необхідні умови для безпечного виконання робіт з урахуванням виробництва замовника.

Пунктом 10.3.2 договору передбачено, що у випадку порушення підрядником строків виконання робіт, а також строків усунення виявлених дефектів виконання робіт підрядник сплачує замовнику неустойку у розмірі 0,3% від договірної вартості робіт, визначеної п.3.1 договору, за кожен день прострочки; відшкодовує збитки відповідно до п.4.7 договору. Неустойка нараховується за весь період прострочки.

Згідно зі ст. 10.3.3 договору за порушення підрядником строків виконання робіт, а також неналежного (неякісного) виконання робіт, за які замовником внесена повна або часткова попередня оплата, підрядник за користування грошовими коштами замовника зобов'язаний сплатити замовнику 15% річних, від суми грошових коштів, сплачених замовником, за період з дня оплати й до дня фактичного строку належного виконання робіт або до дня повернення грошових коштів.

В додатку №2 до договору сторони визначили Графік виконання робіт (а.с. 19 том 1) в сім етапів, вартістю робіт 3 788 532,00 грн.

Додатковою угодою №2 від 22.06.2016 до договору поставки обладнання й виконання монтажних робіт №15/0783 від 10.11.2015 року (а.с. 23 том 1) в редакції протоколу розбіжностей сторони виклали п.3.1 в новій редакції: Ціна робіт за вказаним договором складає 3 645 005,00 грн без ПДВ. Крім того, замовник сплачує ПДВ по ставці 20%, діючій на момент укладення договору, в розмірі 729 001,00 грн. Всього вартість робіт по договору з урахуванням ПДВ складає 4 374 006,00 грн. Ціна ліцензійного програмного забезпечення складає 149 646,00 грн, в тому числі ПДВ по ставця 20% - 0 грн. Всього вартість ліцензійного обладнання складає 149 646,00 грн. Загальна сума договору складає 4 523 652,00 грн, в тому числі ПДВ по ставці 20% (без ПДВ ліцензійного програмного забезпечення) 729 001,00 грн.

Також додатковою угодою №2 сторони внесли зміни в п.4.1.2 договору та виклали його в такій редакції: 4.1.2. Остаточний розрахунок за поставлене обладнання - проводиться протягом 30 календарних днів з дати поставки на склад покупця, що складає 1 365 916,80 грн в тому числі ПДВ 20% - 227 652,80 грн. Датою поставки вважається дата підписання товарної накладної .

Згідно з п. 1.4. додаткової угоди вона вважається укладеною та набирає чинності з моменту її підписання сторонами та скріплення печатками сторін і є невід'ємною частиною договору підряду №15/0783 від 10.11.2015.

Сторонами також погоджено, що Додатки №1, 2, 3 до договору підряду №15/0783 від 10.11.2015 є такими, що втратили свою силу. Інші умови договору підряду №15/0783 від 10.11.2015 не змінюються цією додатковою угодою.

При цьому, до Додаткової угоди №2 сторонами підписані Додаток №5 - Специфікація обладнання №1; Додаток №6 - Специфікація програмного забезпечення №2; Додаток №7 - Графік виконання робіт; Додаток №8 - Кошторис (а.с. 23-27 том 1).

Додатком №7 до Договору поставки обладнання й виконання монтажних робіт №15/0783 від 10.11.2015 року сторони узгодили новий графік виконання робіт (а.с.27 том 1):

1. розробка проектної документації - 20 робочих днів, сума 147 600,00 грн, з дати погодження технічного завдання 28.01.2016;

2. розробка програмного забезпечення - 20 робочих днів, сума 74 220,00 грн;

3. виготовлення і доставка обладнання на склад замовника - 40 робочих днів, сума 2 707 639,00 грн, після виконання п.4.1.1.;

4. монтаж металоконструкцій (виконання будівельно - монтажних робіт) - 20 робочих днів, сума 245 330,00 грн, після закінчення етапу №3;

5. монтаж обладнання - 20 робочих днів, сума 149 915,91 грн, після закінчення етапу №4;

6. виконання електро - монтажних робіт - 10 робочих днів, сума 220 100,09 грн, після закінчення етапу №5;

7. виконання пуско - налагоджувальних робіт - 5 робочих днів, сума 100 200,00 грн, після закінчення етапу №6.

Всього вартість робіт визначена 4 374 006,00 грн.

Як свідчать матеріали справи, на виконання умов договору поставки обладнання й виконання монтажних робіт №15/0783 від 10.11.2015 року відповідач - ТОВ Виробнича фірма ВЕДА-С виставив рахунок на оплату №129 від 18.12.2015 на сплату 1 497 048,00 грн - передоплати за виготовлення обладнання (а.с. 72 том 1), який відповідно до п. 4.1.1. договору повинен був бути оплаченим позивачем протягом 10 банківських днів.

Позивач, ПрАТ Запоріжвогнетрив здійснив попередню оплату у загальному розмірі 1 497 048 грн, декількома платежами, а саме: 25.12.2015 на суму 1 310 000,00 грн, 25.12.2015 здійснив ще один платіж на суму 90 000,00 грн та 25.01.2016 на суму 97 048,00 грн. Таким чином свій обов'язок з внесення передоплати за договором згідно п. 4.1.1. договору, позивач виконав повністю 25.01.2016. Проведена позивачем оплата підтверджується наявними в матеріалах справи банківськими виписками з особового рахунку позивача (а.с. 69-71 том 1).

Колегією суддів встановлено, що на виконання умов договору №15/0783 від 10.11.2015 року ТОВ Виробнича фірма ВЕДА-С виконало, а позивач прийняв роботи по першому етапу - розробка проектної документації на суму 177 120,00 грн, що підтверджується Актом надання послуг №28 від 12.07.2016 року (а.с. 73 том 1).

Другим етапом робіт згідно договору визначено - розробка програмного забезпечення, яке було розроблено та передане ПрАТ Запоріжвогнетрив за накладною №58 від 04.10.2016 на загальну суму 149 646,00 грн (а.с. 218 том 1).

Наступним етапом робіт за договором визначено: виготовлення та доставка обладнання на склад замовника. Дані роботи згідно Додаткової угоди №2 повинні були бути виконані відповідачем за первісним позовом протягом 40 робочих днів після виконання п.4.1.1. договору (тобто протягом 40 робочих днів після внесення замовником передоплати.).

Відповідач на виконання взятих на себе зобов'язань (за третім етапом) поставив обладнання, а позивач в свою чергу прийняв таке обладнання, що підтверджується видатковими накладними №48 від 07.09.2016 на суму 1 666 459,20 грн, №54 від 22.09.2016 на суму 928 032,00 грн, №55 від 30.09.2016 на суму 148 032,00 грн, №57 від 04.10.2016 на суму 473 595,60 грн (а.с. 78, 81, 84, 87 том 1). Всього згідно видаткових накладних позивачеві поставлене обладнання на суму 3 216 118,80 грн.

Щодо виконання четвертого етапу робіт, колегія суддів зазначає, що згідно Додаткової угоди №2 четвертий етап робіт складав роботи по монтажу металоконструкцій. З наявних у матеріалах справи документів колегією суддів встановлено, що на виконання умов договору ТОВ Виробнича фірма ВЕДА-С виконав монтажні роботи, а замовник в свою чергу прийняв виконані роботи, що підтверджується Актом приймання виконаних будівельних робіт №1/09 за вересень 2016 року (форми КБ-2в) на суму 290252,32 грн, який підписаний представниками обох сторін 03.10.2016 та скріплений печатками юридичних осіб та Довідкою про вартість виконаних будівельних робіт (форми КБ-3) від 03.10.2016 на загальну суму 290 252,32 грн (а.с. 89-93 том 1).

П'ятим етапом робіт були роботи з монтажу обладнання, які були виконані ТОВ Виробнича фірма ВЕДА-С та прийняті позивачем згідно підписаного 03.10.2016 сторонами Акту №2/09 за вересень 2016 року на суму 159 336,11 грн та Довідки про вартість виконаних робіт за вересень 2016 року (а.с. 98-107 том 1).

В подальшому відповідач, як підрядник за договором, повинен був виконати електро-монтажні роботи (шостий етап робіт) та виконання пуско-налагоджувальних робіт (сьомий етап). Разом з цим, як свідчать матеріали справи 15.11.2016 року позивач надіслав на адресу відповідача претензію №18-3314 (а.с. 115-117 том 1) з вимогою сплатити штрафні санкції за порушення строків виконання робіт. Факт направлення претензії підтверджується описом вкладення у цінний лист від 15.11.2016, фіскальним чеком від 15.11.2016. У відповідь на претензію ТОВ Виробнича фірма ВЕДА-С листом №299 від 12.12.2016 (а.с. 119 том 1) повідомив, що ним призупинено виконання зобов'язання за договором у відповідності до ч.3 ст. 538 ЦК України. Лист про зупинення виконання робіт був отриманий позивачем за вх. №3627 від 21.12.2016, що підтверджується відповідною відміткою на листі та рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Колегія суддів зазначає, що сторони ні під час розгляду справи у суді першої інстанції, ні під час апеляційного перегляду рішення суду не надали доказів виконання всіх робіт, обумовлених договором, та прийняття таких робіт позивачем у справі.

Як стверджує позивач, відповідач в порушення взятих на себе зобов'язань після отримання передоплати несвоєчасно виконав роботи з виготовлення, поставки обладнання та проведення всіх визначених договором робіт, у зв'язку з чим ПрАТ Запоріжвогнетрив нараховує штрафні санкції, які просить стягнути в судовому порядку.

Частиною 1 статті 11 Цивільного кодексу України (далі по тексту ЦК України) передбачено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини (п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України ).

Згідно з ст. 193 Господарського кодексу України (далі по тексту ГК України) до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до ст. 6 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 ЦК України).

Статтею 628 ЦК України передбачено, що сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Зі змісту укладеного договору вбачається, що за своєю правовою природою вказаний договір є змішаним договором, який містить елементи договору поставки та договору підряду.

Згідно приписів ст. 712 ЦК України,за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк) товари у власність покупця для виконання його підприємницької діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар та сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 2 ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовують загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 663 ЦК України передбачено, що продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Згідно з ч.1 ст. 691 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу.

До обов'язків покупця ч.1 ст. 692 ЦК України відносить обов'язок оплати товару після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Частиною 1 ст. 838 ЦК України передбачено, що підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником - як замовник.

Частинами 1, 2 ст. 854 ЦК України унормовано, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково. Підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розмірі, встановлених договором.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Статтями 525, 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги позивач за первісним позовом стверджує, що за договором, враховуючи здійснену ним передоплату, всі роботи повинні були бути виконані до 13.06.2016. Разом з цим, колегія суддів не погоджується з такими твердженнями позивача за первісним позовом та зазначає наступне.

Згідно Додатку №2 до договору Графік поставки обладнання та виконання робіт , який був затверджений сторонами під час підписання договору (а.с. 19 том 1) строк виконання етапів №1 Розробка проектної документації та №2 Розробка програмного забезпечення складав 20 робочих днів, однак сторонами не було погоджено з якої дати чи з настанням якої події починає свій перебіг вищезазначені строки для виконання таких робіт.

Підписавши 22.06.2016 Додаткову угоду №2, сторони виклали в новій редакції Графік виконання монтажних робіт і поставки обладнання по об'єкту (а.с. 27 том 1) та передбачили, що перший етап робіт повинен бути виконаний протягом 20 робочих днів з дати погодження технічного завдання, 28.01.2016.

Заперечуючи проти визначення початку перебігу строку для виконання першого етапу саме дату 28.01.2016, відповідач за первісним позовом стверджує, що оскільки додаткова угода №2 підписана 22.06.2016, то така угода не може визначати початок перебігу строку для виконання сторонами своїх зобов'язань датою, що передує даті укладення додаткової угоди.

Однак, колегія суддів вважає, що місцевий господарський суд вірно відхилив твердження відповідача та визначив початок перебігу строку для виконання першого етапу з огляду на наступне.

Згідно ст. 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору. Договір набирає чинності з моменту його укладення.

Сторони можуть встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення.

Оскільки сторонами на основі вільного волевиявлення, враховуючи принцип свободи договору укладена Додаткова угода №2 від 22.06.2016 року до Договору поставки обладнання й виконання монтажних робіт №15/0783 від 10.11.2015 року, якою фактично сторони погодили її застосування і до відносин, які виникли між сторонами раніше, враховуючи, що будь-яких додаткових угод до спірного Договору між сторонами укладено не було, а відповідач під час її укладення не заперечував проти визначення таких умов договору, то суд першої інстанції правомірно взяв до уваги дату - 28.01.2016, як початок для перебігу строку виконання розробки проектної документації (першого етапу робіт).

При цьому, колегія суддів звертає увагу, що визначення дати - 28.01.2016, як початку для перебігу строку виконання першого етапу робіт було ініційовано саме ТОВ Виробнича фірма ВЕДА-С , що підтверджується листом відповідача вих №7/15/0783 від 28.01.2016 (зворотній бік аркуша справи 196 том 2).

За таких підстав, оскільки перший етап робіт повинен був бути виконаний протягом 20 робочих днів з 28.01.2016, то відповідно такі роботи повинні були бути завершені до 25.02.2016 року включно. Однак, як встановлено судом апеляційної інстанції фактично були завершені лише 12.07.2016 згідно акту №28 (а.с. 73 том 1).

Як вірно визначив суд першої інстанції, сторони Додатковою угодою №2 визначили, що другий етап робіт повинен бути виконаний протягом 20 робочих днів. Однак, ні в Графіку (Додаток №7 до Договору №15/0783 від 10.11.2015 а.с. 27), ні в самому тексті договору сторони не узгодили, з якої дати чи з настанням якої події починає перебіг двадцятиденний строк.

Відповідно до статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Однак, в матеріалах справи відсутні докази звернення позивача за первісним позовом з вимогою про виконання відповідачем другого етапу робіт, а тому як вірно зазначив суд першої інстанції, встановити момент, до якого повинен був бути виконаний відповідачем другий етап робіт неможливо.

Разом з цим, колегія суддів, приймаючи до уваги те, що програмне забезпечення було розроблене та передане ПрАТ Запоріжвогнетрив 04.10.2016 згідно накладної №58 (а.с. 218 том 1) без жодних зауважень та заперечень зі сторони замовника, в тому числі без зауважень щодо строків такої поставки, то суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що прострочки у виконанні даного етапу робіт відповідач не допустив.

Строк виконання третього етапу робіт згідно Додаткової угоди №2 становив 40 робочих днів після виконання п. 4.1.1. договору (тобто протягом 40 робочих днів після внесення замовником передоплати). Оскільки остаточно сума передоплати у розмірі 1 497 048,00 грн, як визначено у п.4.1.1. договору, ПрАТ Запоріжвогнетрив здійснило 25.01.2016, то кінцевим днем строку для виконання ТОВ Виробнича фірма ВЕДА-С третього етапу робіт відповідно є 22.03.2016 з урахуванням вихідних та святкових днів, встановлених у березні 2016 року.

Відповідач на виконання взятих на себе зобов'язань за третім етапом поставив обладнання, а позивач в свою чергу прийняв таке обладнання, що підтверджується видатковими накладними №48 від 07.09.2016 на суму 1 666 459,20 грн, №54 від 22.09.2016 на суму 928 032,00 грн, №55 від 30.09.2016 на суму 148 032,00 грн, №57 від 04.10.2016 на суму 473 595,60 грн (а.с. 78, 81, 84, 87 том 1). Тобто, враховуючи, що остаточно обладнання було поставлене позивачу 04.10.2016, в той час, як повинно було бути поставлене до 22.03.2016, то наведене свідчить про допущене відповідачем прострочення виконання робіт за третім етапом.

Щодо виконання четвертого етапу робіт, колегія суддів зазначає, що згідно Додаткової угоди №2 четвертий етап робіт - монтаж металоконструкцій повинен був бути виконаний протягом 20 робочих днів після закінчення етапу №3. При цьому, колегія суддів звертає увагу, що згідно Графіку виконання робіт, перебіг строків для виконання третього-сьомого етапів робіт пов'язувався саме з закінченням виконання попереднього етапу робіт. Тобто суд апеляційної інстанції звертає увагу, що позивач помилково визначає строки виконання даних етапів робіт, оскільки визначає такі строки не з моменту реального закінчення відповідного етапу, як передбачено Графіком, що суперечить визначеним договором умовам.

Враховуючи, що відповідач за первісним позовом етап №3 виконав 04.10.2016, то 20 робочих днів для виконання четвертого етапу робіт починає свій перебіг з моменту закінчення третього етапу тобто з 05.10.2016. Відтак, роботи згідно четвертого етапу повинні були бути виконані згідно умов договору до 03.11.2016. При цьому, фактично були виконані 03.10.2016, що підтверджується актом №1/09 від 03.10.2016, тобто прострочки у виконанні даного етапу робіт відповідач не допустив.

П'ятий етап робіт Монтаж обладнання повинен був бути виконаний протягом 20 робочих днів після закінчення етапу №4, оскільки етап №4 був закінчений 03.10.2016, то строк для виконання п'ятого етапу робіт закінчив свій перебіг 01.11.2016 з урахуванням святкових днів у жовтні 2016. Як свідчить підписаний сторонами Акт виконаних робіт №2/09 роботи за даним етапом були виконані та прийняті позивачем 03.10.2016, тобто відповідач не порушив строків виконання даного етапу робіт.

Шостий етап виконання робіт за договором №15/0783 від 10.11.2015 року з виконання електро-монтажних робіт повинен бути виконаним протягом 10 робочих днів після закінчення етапу №5. Беручи до уваги те, що етап №5 був закінчений відповідачем за первісним позовом 03.10.2016, то строк для виконання шостого етапу робіт закінчується відповідно 18.10.2016. Однак, як було встановлено судом вище докази виконання робіт за шостим та сьомим етапом в матеріалах справи відсутні. При цьому, оскільки ПрАТ Запоріжвогнетрив зі своєї сторони належним чином не виконало зобов'язання щодо оплати вартості виготовленого та поставленого обладнання, ТОВ Виробнича фірма ВЕДА-С скористалось правом призупинення виконання робіт за договором згідно ч. 3 ст. 538 ЦК України, про що повідомило замовника листом від 12.12.2016.

Предметом первісного позову є вимоги про стягнення з ТОВ Виробнича фірма ВЕДА-С неустойки відповідно до п. 10.3.2. договору та 15% річних за порушення строків виконання робіт за договором.

Як передбачено ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 1 ст. 216 ГК України унормовано, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно ч. 2 ст. 217 ГК України у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Сторонами у п. 10.3.2. договору визначено, що у випадку порушення підрядником строків виконання робіт, а також строків усунення виявлених дефектів виконання робіт підрядник сплачує замовнику неустойку у розмірі 0,3% від договірної вартості робіт, визначеної п.3.1 Договору, за кожен день прострочки; відшкодовує збитки відповідно до п.4.7 Договору. Неустойка нараховується за весь період прострочки.

Дослідивши зміст пункту 10.3.2. договору суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що сторонами у даному пункті не визначено можливості нарахування неустойки за порушення строків виконання окремого етапу робіт, окрім того базою для нарахування неустойки є саме вартість робіт, визначена п.3.1 договору, яким встановлена загальна вартість робіт (ціна договору) у сумі 4 523 652,00 грн згідно Додаткової угоди №2 від 22.06.2016 без виокремлення у даному пункті договору вартості робіт за кожним окремим етапом.

Однак, як вбачається з розрахунку неустойки, наданому позивачем до позовної заяви та до заяви про збільшення позовних вимог, базою для нарахування неустойки позивач визначає вартість кожного етапу виконання робіт окремо, що суперечить п. 10.3.2. договору, який визначає за можливе нарахування неустойки від загальної вартості робіт за договором у випадку порушення строку виконання робіт за договором, а не окремого її етапу. Тобто, фактично позивач за первісним позовом змінив умови договору щодо порядку нарахування неустойки, який передбачений п. 10.3.2. договору, однак суд першої інстанції не звернув увагу на допущене позивачем порушення.

З урахуванням вищезазначеного Київський апеляційний господарський суд, дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог щодо стягнення з ТОВ Виробнича фірма ВЕДА-С неустойки відповідно до п. 10.3.2., а тому відмовляє в задоволенні позову в цій частині.

Окрім того, ПрАТ Запоріжвогнетрив заявлено вимогу про стягнення з відповідача 138 047,46 грн - 15% річних відповідно до п. 10.3.3. договору.

Згідно з п. 10.3.3 договору за порушення підрядником строків виконання робіт, а також неналежного (неякісного) виконання робіт, за які замовником внесена повна або часткова попередня оплата, підрядник за користування грошовими коштами замовника зобов'язаний сплатити замовнику 15% річних, від суми грошових коштів, сплачених замовником, за період з дня оплати й до дня фактичного строку належного виконання робіт або до дня повернення грошових коштів.

З урахуванням того, що суму передоплати за обладнання у розмірі 1 497 048,00 грн позивач сплатив 25.01.2016 і як було встановлено вище строк поставки обладнання відповідачем був пропущений, то позивач правомірно відповідно до п. 10.3.3. договору нараховує 15% річних з дня наступного за днем оплати до дня поставки першої частини обладнання згідно накладної №48 від 07.09.2016.

Перевіривши розрахунок 15% річних за період з 26.01.2016 по 06.09.2016, колегія суддів дійшла висновку, що до стягнення з ТОВ Виробнича фірма ВЕДА-С на користь ПрАТ Запоріжвогнетрив підлягає 138 047,46 грн - 15 % річних, а тому первісний позов в цій частині підлягає задоволенню. В решті частині позовних суд апеляційної інстанції відмовляє.

Щодо зустрічних позовних вимог ТОВ Виробнича фірма ВЕДА-С до ПрАТ Запоріжвогнетрив про стягнення заборгованість у розмірі 771 273,60 грн, та нарахованих на цю суму пені, 3% річних та інфляційних втрат, колегія суддів зазначає наступне.

Предметом зустрічного позову є стягнення з ПрАТ Запоріжвогнетрив вартості поставленого обладнання, яке залишилось неоплаченим відповідачем за зустрічним позовом, та вартості поставленого програмного забезпечення.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що ТОВ Виробнича фірма ВЕДА-С на виконання взятих на себе зобов'язань виготовив та поставив замовнику обладнання, а останній в свою чергу прийняв таке обладнання, що підтверджується видатковими накладними №48 від 07.09.2016 на суму 1 666 459,20 грн, №54 від 22.09.2016 на суму 928 032,00 грн, №55 від 30.09.2016 на суму 148 032,00 грн, №57 від 04.10.2016 на суму 473 595,60 грн (а.с. 78, 81, 84, 87 том 1). Всього згідно видаткових накладних ПрАТ Запоріжвогнетрив отримав обладнання на суму 3 216 118,80 грн.

Порядок оплати поставленого обладнання визначено сторонами у п. 4.1.1 та п. 4.1.2. договору.

Відповідно до п. 4.1.1. договору перший платіж на придбання обладнання - передоплата у розмірі 50% від суми обладнання сплачується замовником протягом 10 банківських днів з дати виставлення рахунку, що складає 1 497 048,00 грн.

Пунктом 4.1.2. договору визначено, що остаточний розрахунок за поставлене обладнання проводиться протягом 30 календарних днів з дати поставки на склад замовника, що складає 1 497 048,00 грн. Датою поставки вважається дата підписання товарної накладної.

Матеріалами справи підтверджується, що суму передоплати обладнання у розмірі 1 497 048,00 грн ПрАТ Запоріжвогнетрив оплатило повністю (а.с. 69-71 том 1).

В подальшому після отримання обладнання ПрАТ Запоріжвогнетрив на підставі виставлених відповідачем рахунків здійснив часткову оплату обладнання у загальному розмірі 1 097 443,20 грн, що підтверджується банківськими виписками по рахунку позивача (а.с. 142-144 том 2), з яких зокрема вбачається, що замовник 19.09.2016 перерахував позивачеві за зустрічним позовом 169 411,20 грн, 04.10.2016 оплатив ще 400 000,00 грн, 05.10.2016 - 64 016,00 грн та 24.10.2016 перерахував 464 016,00 грн. З урахуванням даних платежів та сплаченої передоплати, ПрАТ Запоріжвогнетрив всього на рахунок ТОВ Виробнича фірма ВЕДА-С оплатило лише 2 594 491,20 грн. Відтак, неоплаченими залишилось 621 627,60 грн вартість обладнання та 149 646,00 грн вартість програмного забезпечення, які отримав ПрАТ Запоріжвогнетрив .

Таким чином, заборгованість ПрАТ Запоріжвогнетрив перед ТОВ Виробнича фірма ВЕДА-С за поставлене обладнання та програмне забезпечення становить 771 273,60 грн, які правомірно стягнуті судом з ПрАТ Запоріжвогнетрив .

З огляду на приписи ст. ст. 611, 549 ЦК України та п. 10.2 договору, яким передбачено, що за порушення строків оплати виконаних робіт, замовник сплачує підряднику пеню в розмірі 0,01% від несплаченої суми за кожен день прострочки, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у період, за який нараховується пеня, позивач за зустрічним позовом нарахував неустойку за прострочення оплати.

Розрахунок за поставлене обладнання ПрАТ Запоріжвогнетрив повинен був здійснити протягом 30 календарних днів з дати поставки обладнання на склад замовника. Датою поставки вважається дата підписання товарної накладної.

Як вбачається з матеріалів справи обладнання та програмне забезпечення було поставлено замовнику за декількома накладними, з урахуванням чого суд визначає строк для оплати такого обладнання щодо кожної окремо накладної:

- за накладною №48 віл 07.09.2016 на суму 1 666 459,20 грн кінцевий строк оплати становив 07.10.2016. При цьому вартість даної партії товару була оплачена відповідачем за рахунок передоплати, повністю внесеної ПрАТ Запоріжвогнетрив 25.01.2016, та за рахунок платежа 19.09.2016 на суму 169 411,20 грн. Тобто прострочки в оплаті даного товару відповідач за зустрічним позовом не допустив.

- за накладною №54 від 22.09.2016 на суму 928 032,00 грн кінцевий строк оплати становив 24.10.2016. Вартість отриманого товару за даною накладною була оплачена ПрАТ Запоріжвогнетрив декількома платежами, а саме 04.10.2016 у сумі 400 000,00 грн, 05.10.2016 - 64 016,00 грн та 24.10.2016 - 464 016,00 грн. Тобто прострочення оплати даного товару у відповідача за зустрічним позовом відсутнє;

- за накладною №55 від 30.09.2016 на суму 148 032,00 грн кінцевий строк оплати становив 31.10.2016, товар за даною накладною відповідачем залишився неоплаченим, а відтак з 01.11.2016 відповідача слід вважати таким, що прострочив виконання грошового зобов'язання;

- за накладною №57 від 04.10.2016 на суму 473 595,60 грн кінцевий строк оплати становив 03.11.2016, товар за даною накладною відповідачем також залишився неоплаченим, а відтак з 04.11.2016 відповідача слід вважати таким, що прострочив виконання грошового зобов'язання;

- за накладною №58 від 04.10.2016 на суму 149 646,00 грн кінцевий строк оплати становив 03.11.2016, однак дана накладна також залишилась неоплаченою відповідачем за зустрічним позовом, а відтак з 04.11.2016 відповідача слід вважати таким, що прострочив виконання грошового зобов'язання.

Відтак, за трьома накладними відповідач допустив порушення строків виконання грошового зобов'язання перед ТОВ Виробнича фірма ВЕДА-С , що відповідно є підставою для нарахування пені.

Здійснивши перерахунок пені з урахуванням визначеного періоду прострочки, колегія суддів дійшла висновку, що вірним розрахунком пені, яка підлягає стягненню з ПрАТ Запоріжвогнетрив , є 13 868,12 грн.

Відповідно до статті 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Здійснивши перерахунок інфляційних втрат та 3% річних, на суму заборгованості за визначений судом період прострочення в межах строку, заявленого позивачем за зустрічним позовом, колегія встановила, що з ПрАТ Запоріжвогнетрив на користь ТОВ Виробнича фірма ВЕДА-С підлягає стягненню 14 606,60 грн - 3% річних та 73 032,58 грн інфляційних втрат. В іншій частині зустрічних позовних вимог суд відмовляє.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що місцевим господарським судом неповно досліджено всі обставини справи, у зв'язку з чим рішення Господарського суду міста Києва від 06.09.2017 підлягає частковому скасуванню з прийняттям нового рішення. Первісний позов задовольнити частково. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Виробнича фірма ВЕДА-С на користь Приватного акціонерного товариства Запоріжвогнетрив 138 047,46 грн - 15 % річних, в іншій частині позову відмовити. Зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Виробнича фірма ВЕДА-С задовольнити частково. Стягнути з Приватного акціонерного товариства Запоріжвогнетрив на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Виробнича фірма ВЕДА-С 771 273,60 грн заборгованість, 13 868,12 грн пені, 14 606,60 грн - 3% річних та 73 032,58 грн інфляційних втрат. В іншій частині позову відмовити.

Враховуючи часткове задоволення апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю Виробнича фірма ВЕДА-С , судовий збір за подання апеляційної скарги покладається на сторін пропорційно розміру задоволених вимог, при цьому колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до підпункту 4 пункту 2 ч. 2 ст. 4 Закону України Про судовий збір за подання до господарського суду апеляційної скарги на рішення суду встановлено ставку судового збору 110 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви.

Частиною 1 ст. 4, підпунктом 2 п. 2 ч. 1 ст. 4 Закону України Про судовий збір встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. За подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру судовий збір підлягає сплаті у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 150 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Колегія суддів зазначає, що враховуючи ціну первісного позову з урахуванням прийнятої судом першої інстанції заяви про збільшення позовних вимог - 2 773 545,62 грн, судовий збір, що підлягав сплаті за подання такого позову до суду першої інстанції, становив 41 603,18 грн, який і був сплачений ПрАТ Запоріжвогнетрив згідно платіжних доручень №3563 від 31.05.2017 у сумі 38 070,02 грн та №5726 від 04.09.2017 у сумі 3 533,17 грн.

Таким чином, за подання апеляційної скарги на рішення суду судовий збір підлягав сплаті апелянтом у розмірі 45 763,50 грн, однак фактично було сплачено згідно платіжного доручення №2780 від 18.09.2017 у сумі 41 877,02 грн, тобто недоплачено судовий збір у розмірі 3 886,48 грн.

Відповідно до п. 2.23. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №7 від 21.02.2013 року Про деякі питання практики застосування розділу IV Господарського процесуального кодексу України якщо факт недоплати судового збору з'ясовано судом у процесі розгляду прийнятої заяви (скарги), суд може стягнути належну суму судового збору за результатами вирішення спору з урахуванням приписів ст. 49 ГПК України.

З урахуванням вищевикладеного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Виробнича фірма ВЕДА-С в доход спеціального фонду Державного бюджету України недоплаченої суми судового збору за подання апеляційної скарги в розмірі 3 886,48 грн.

Керуючись ст. 49, 99, 101, 102, п.2 ч. 1 ст. 103, п. 3, 4 ч.1 ст. 104, ст.105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Виробнича фірма Веда-С на рішення Господарського суду міста Києва від 06.09.2017 у справі №910/9040/17 задовольнити частково.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 06.09.2017 у справі №910/9040/17 скасувати частково та прийняти нове рішення. Резолютивну частину рішення викласти в наступній редакції:

1. Первісний позов Приватного акціонерного товариства Запоріжвогнетрив задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Виробнича фірма ВЕДА-С (02081, м. Київ, вул. Здолбунівська, будинок 7-Д, ідентифікаційний код юридичної особи 32046135) на користь Приватного акціонерного товариства Запоріжвогнетрив (69106, Запорізька обл., місто Запоріжжя, Північне шосе/вулиця Теплична, будинок 22 Б /1, ідентифікаційний код юридичної особи 00191885) 138 047 (сто тридцять вісім тисяч сорок сім) грн 46 коп - 15% річних та судовий збір у розмірі 2 070 (дві тисячі сімдесят) грн 71 коп.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Виробнича фірма ВЕДА-С задовольнити частково.

5. Стягнути з Приватного акціонерного товариства Запоріжвогнетрив (69106, Запорізька обл., місто Запоріжжя, Північне шосе/вулиця Теплична, будинок 22 Б /1, ідентифікаційний код юридичної особи 00191885) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Виробнича фірма ВЕДА-С (02081, м. Київ, вул. Здолбунівська, будинок 7-Д, ідентифікаційний код юридичної особи 32046135) заборгованість у розмірі 771 273 (сімсот сімдесят одна тисяча двісті сімдесят три) грн 60 коп, пеню у розмірі 13 868 (тринадцять тисяч вісімсот шістдесят вісім) грн. 12 коп., 3% річних у розмірі 14 606 (чотирнадцять тисяч шістсот шість) грн 59 коп, інфляційні втрати у розмірі 73 032 (сімдесят три тисячі тридцять дві) грн 58 коп та судовий збір у розмірі 13 091 (тринадцять тисяч дев'яносто одна) грн 72 коп.

6. В іншій частині позову - відмовити.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Виробнича фірма ВЕДА-С (02081, м. Київ, вул. Здолбунівська, будинок 7-Д, ідентифікаційний код юридичної особи 32046135) в доход спеціального фонду Державного бюджету України (отримувач коштів - Головне управління Державної казначейської служби України у м.Києві, код отримувача - 37993783, банк отримувача - Головне управління Державної казначейської служби України у м.Києві, код банку отримувача 820019, рахунок отримувача 31216206782001, класифікація доходів бюджету 22030101) 3 886 (три тисячі вісімсот вісімдесят шість) грн 48 коп недоплаченої суми судового збору за подання апеляційної скарги.

4. Стягнути з Приватного акціонерного товариства Запоріжвогнетрив 69106, Запорізька обл., місто Запоріжжя, Північне шосе/вулиця Теплична, будинок 22 Б /1, ідентифікаційний код юридичної особи 00191885) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Виробнича фірма ВЕДА-С (02081, м. Київ, вул. Здолбунівська, будинок 7-Д, ідентифікаційний код юридичної особи 32046135) 43 485 (сорок три тисячі чотириста вісімдесят п'ять) грн 72 коп витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.

5. Доручити Господарському суду міста Києва видати накази на виконання постанови Київського апеляційного господарського суду.

6. Справу №910/9040/17 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову може бути оскаржено у касаційному порядку відповідно до вимог ст. ст. 107-111 ГПК України.

Головуючий суддя Г.А. Жук

Судді С.Я. Дикунська

А.О. Мальченко