Постанова

від 21.12.2017 по справі 756/8921/14-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД М. КИЄВА

03680, м. Київ-680, вул. Солом'янська, 2а

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа №756/8921/14-ц № апеляційного провадження:22-ц/796/12441/2017 Головуючий у суді першої інстанції: Андрейчук Т.В. Доповідач у суді апеляційної інстанції: Семенюк Т.А.

21 грудня 2017 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва

в складі:

Головуючого судді - Семенюк Т.А.

Суддів - Шкоріної О.І., Стрижеуса А.М.,

при секретарі - Сербін Т.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства Лізинг інформаційних технологій на ухвалу Оболонського районного суду міста Києва від 3 листопада 2017 року у справі за скаргою Приватного акціонерного товариства Лізинг інформаційних технологій на дії державного виконавця, зацікавлена особа: державний виконавець Оболонського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Осіпов Микита Андрійович,-

В С Т А Н О В И Л А:

У листопаді 2017 року скаржник звернувся до суду із скаргою на дії державного виконавця Оболонського районного ВДВС у м. Києві, посилаючись на те, що рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 11 лютого 2015 року, залишеним без змін судами апеляційної та касаційної інстанції стягнуто з ПрАТ Лізинг ІТ на користь ОСОБА_5 1827 грн. судового збору.

29 травня 2016 року Оболонським районним судом м. Києва стягувачу видано виконавчий лист.

Постановою Оболонського районного ВДВС у м. Києві від 5 червня 2015 року відкрито виконавче провадження № ВП47714288, яке 17 листопада 2016 року приєднане до ВП №52913175, до якого також приєднані ВП №49343549, ВП № 53902691 та інші.

17 листопада 2016 року державним виконавцем винесено постанову про стягнення виконавчого збору у сумі 182,70 грн.

12 жовтня 2017 року державним виконавцем Оболонського районного ВДВС у м. Києві винесено постанову про арешт коштів боржника у ВП 53902691.

Зазначив, що ухвалюючи постанову про арешт майна боржника, державний виконавець не врахував, що постановою про арешт коштів боржника від 8 червня 2017 року вже накладено арешт на грошові кошти, що містяться на рахунках боржника.

Крім того, зазначив, що 12 жовтня 2017 року також накладено арешт на майно боржника, тоді як постановою від 5 червня 2015 року вже було накладено арешт на майно ПрАТ Лізинг ІТ , що порушує права боржника.

У зв'язку із викладеним, просив суд визнати незаконними дії державного виконавця Оболонського районного ВДВС у м. Києві, які полягають у винесенні постанови про арешт коштів боржника від 12 жовтня 2017 року у ВП № 53902691 в частині примусового виконання виконавчого листа, виданого Оболонським районним судом м. Києва 29 травня 2015 року у справі № 756/8921/14-ц, в частині накладення арешту на грошові кошти, що містяться на рахунка ПрАТ Лізинг ІТ , визнати недійсною постанову про арешт коштів боржника від 12 жовтня 2017 року в частині примусового виконання виконавчого листа, виданого Оболонським районним судом м. Києва 29 травня 2015 року у справі № 756/8921/14-ц, в частині накладення арешту на грошові кошти, що містяться на рахунках ПрАТ Лізинг ІТ , зняти арешт, що накладений вищезазначеною постановою в тій самій частині, зобов'язати державного виконавця Оболонського районного ВДВС у м. Києві скасувати постанову про арешт коштів боржника в частині примусового виконання виконавчого листа, виданого Оболонським районним судом м. Києва 29 травня 2015 року у справі № 756/8921/14-ц, в частині накладення арешту на грошові кошти, визнати незаконним дії державного виконавця, які полягають у винесенні постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження.

Ухвалою Оболонського районного суду міста Києва від 3 листопада 2017 року відмовлено у відкритті провадження по даній справі.

Не погоджуючись з ухвалою суду, представник ПрАТ Лізинг інформаційних технологій подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу скасувати, справу направити до районного суду для вирішення питання про відкриття провадження, вважаючи, що судом порушено норми процесуального права, не враховано, що даний спір не підвідомчий адміністративному суду.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду та матеріали справи в межах апеляційного оскарження, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 447 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Згідно роз'яснень, наданих в п. 9 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 7 лютого 2014 року №6 "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах", згідно зі ст. 30 Закону України "Про виконавче провадження" кілька відкритих виконавчих проваджень про стягнення коштів лише з одного боржника об'єднуються у зведене виконавче провадження. Скарги стосовно рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби, прийнятих (вчинених, допущених) із метою виконання зведеного виконавчого провадження, у якому об'єднано виконавчі провадження щодо виконання судових рішень судів різних юрисдикцій та/чи рішень інших органів (посадових осіб), належать до юрисдикції адміністративних судів.

Як вбачається з матеріалів справи, 29 травня 2016 року Оболонським районним судом м. Києва стягувачу видано виконавчий лист .

Постановою Оболонського районного ВДВС у м. Києві від 5 червня 2015 року відкрито виконавче провадження № ВП47714288, яке 17 листопада 2016 року приєднане до ВП №52913175, до якого також приєднані ВП №49343549, ВП № 53902691 та інші.

17 листопада 2016 року державним виконавцем винесено постанову про стягнення виконавчого збору у сумі 182,70 грн.

12 жовтня 2017 року державним виконавцем Оболонського районного ВДВС у м. Києві винесено постанову про арешт коштів боржника у ВП 53902691.

Відмовляючи у відкритті провадження по даній справі, суд першої інстанції виходив з того, що скаржником оскаржуються дії державного виконавця щодо виконання зведеного виконавчого провадження, що підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Проте з таким висновком суду першої інстанції повною мірою погодитися не можна з огляду на наступне.

Постановою Пленуму Вищого адміністративного суду України від 21 травня 2012 № 5 Про внесення змін до постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 13 грудня 2010 року № 3 Про практику застосування адміністративними судами законодавства у справах із приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби , у зв'язку з прийняттям Верховною Радою України законів України від 4 листопада 2010 року № 2677-VI Про внесення змін до Закону України Про виконавче провадження та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення процедури примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), яким Закон України Про виконавче провадження викладено у новій редакції, та від 17 листопада 2011 року № 4054-VI Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення окремих положень адміністративного судочинства , яким внесено зміни до статей 18 та 181 Кодексу адміністративного судочинства України - внесено зміни та викладено текст постанови у новій редакції.

Юрисдикцію судів щодо вирішення справ з приводу рішень, дій

чи бездіяльності державного виконавця або іншої посадової особи

державної виконавчої служби під час виконання судового рішення в

межах конкретного виконавчого провадження, яке об'єднано

(приєднано) у зведене виконавче провадження, або зведеного

виконавчого провадження, у якому об'єднано виконавчі провадження

по виконанню рішень судів однієї юрисдикції, необхідно визначати з

урахуванням положень частини четвертої статті 82 Закону України

"Про виконавче провадження".

Частиною 4 ст. 82 Закону України Про виконавче провадження встановлено, що рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами до суду, який видав виконавчий документ, а іншими учасниками виконавчого провадження та особами, які залучаються до проведення виконавчих дій, до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

Отже, критеріями визначення юрисдикції судів щодо вирішення справ з приводу оскарження рішень дій чи бездіяльності органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення є юрисдикційна належність суду, який видав виконавчий документ, та статус позивача як сторони у виконавчому провадженні.

З матеріалів справи вбачається, що до суду зі скаргою звернувся боржник, тобто сторона зведеного виконавчого провадження, який оскаржує постанову про накладання арешту на майно боржника в рамках виконання рішення Оболонського районного суду м. Києва від 11 лютого 2015 року, а отже, з огляду на вищевикладене, дана скарга підлягає розгляду судом загальної юрисдикції в порядку визначеному Цивільним процесуальним кодексом України.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов помилкового та передчасного висновку про те, що дана скарга підлягає розгляду в судах адміністративної юрисдикції, а отже підлягає скасуванню з передачею питання до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись ст.ст. 367,374,378,381-382, 383, 384 ЦПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства Лізинг інформаційних технологій задовольнити.

Ухвалу Оболонського районного суду міста Києва від 3 листопада 2017 року скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова набирає чинності з моменту її проголошення, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Повний текст постанови складено 22 грудня 2017 року.

Головуючий

Судді