Постанова

від 15.08.2018 по справі 756/8921/14-ц

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

(додаткова)

15 серпня 2018 року

м. Київ

справа № 756/8921/14-ц

провадження № 61-17449св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Висоцької В. С.,

суддів: Лесько А. О., Мартєва С. Ю., Пророка В. В., Штелик С. П. (суддя-доповідач)

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1,

відповідачі: товариство з обмеженою відповідальністю Лізинг ІТ-СПВ , приватне акціонерне товариство Лізинг інформаційних технологій ,

третя особа - товариство з обмеженою відповідальністю Лізинг ІТ Сервіс ,

розглянув в порядку спрощеного позовного провадження заяву приватного акціонерного товариства Лізинг інформаційних технологій та товариства з обмеженою відповідальністю Лізинг ІТ-СПВ про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю Лізинг ІТ - СПВ та приватного акціонерного товариства Лізинг інформаційних технологій , третя особа: товариство з обмеженою відповідальністю Лізинг ІТ Сервіс , про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В :

У червні 2014 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до товариства з обмеженою відповідальністю Лізинг ІТ - СПВ (далі - ТОВ Лізинг ІТ - СПВ ) та приватного акціонерного товариства Лізинг інформаційних технологій (далі - ПрАТ Лізинг інформаційних технологій ) про стягнення заборгованості, в якому просив стягнути з відповідачів солідарно на свою користь номінальну вартість облігацій у розмірі 952 тис. грн, заборгованість із сплати відсоткового доходу у розмірі 56 371 грн 25 коп., інфляційні втрати - 4 599 грн 89 коп., три відсотки річних - 310 грн 43 коп.

Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 11 лютого 2015 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду м. Києва від 19 травня 2015 року, позов задоволено. Стягнуто в солідарному порядку з ТОВ Лізинг ІТ - СПВ та ПрАТ Лізинг інформаційних технологій на користь ОСОБА_1 1 013 281 грн 57 коп., з яких номінальна вартість облігацій - 952 тис. грн, заборгованість із сплати відсоткового доходу - 56 371 грн 25 коп., інфляційні втрати - 4 599 грн 89 коп., три проценти річних - 310 грн 45 коп. Стягнуто із ТОВ Лізинг ІТ - СПВ та ПрАТ Лізинг інформаційних технологій на користь ОСОБА_1 по 1 827 грн судового збору з кожного.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 18 листопада 2015 року скасовано ухвалу апеляційного суду м. Києва від 19 травня 2015 року в частині залишення без змін рішення Оболонського районного суду м. Києва від 11 лютого 2015 року про стягнення з ТОВ Лізинг ІТ - СПВ та ПрАТ Лізинг інформаційних технологій на користь ОСОБА_1 номінальної вартості облігацій, справу в цій частині направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції. В іншій частині ухвалу апеляційного суду м. Києва від 19 травня 2015 року залишено без змін.

Відповідачі звернулися із заявою про ухвалення додаткового рішення у справі, посилаюсь на те, що ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 18 листопада 2015 року не вирішено питання про розподіл судових витрат.

17 квітня 2018 року справу передано до Верховного Суду.

Згідно частини третьої статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно статті 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Заява про ухвалення додаткового рішення у справі підлягає задоволенню.

Відповідно до положень частини першої статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати; 4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.

Згідно положень частин першої та п'ятої статті 88 ЦПК України (у редакції, чинній станом на 18 листопада 2015 року) стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено. Якщо суд апеляційної, касаційної інстанції чи Верховний Суд України, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Відповідно до вимог пункту 8 частини першої статті 345 ЦПК України (у редакції, чинній станом на 18 листопада 2015 року) в ухвалі суду касаційної інстанції зазначаються у тому числі наслідки розгляду касаційної скарги, які формулюються у резолютивній частині із зазначенням висновку суду касаційної інстанції, розподілу судових витрат , строку і порядку набрання ухвалою законної сили та її оскарження.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 18 листопада 2015 року залишено без змін ухвалу апеляційного суду м. Києва від 19 травня 2015 року в частині задоволення позову про стягнення відсоткового доходу у розмірі 56 371 грн 25 коп., інфляційних втрат - 4 599 грн 89 коп. та 3 % річних - 310 грн 43 коп., а тому в цій частині позову касаційний суд мав вирішити питання щодо розподілу судових витрат.

Розмір задоволених вимог - 61 281 грн 57 коп. - становить 6 % від суми позову (1 013 281 грн 57 коп.).

За таких обставин із ТОВ Лізинг ІТ - СПВ та ПрАТ Лізинг інформаційних технологій на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню 219 грн 24 коп. (3 654 грн * 6 %) судового збору за подання позовної заяви, тобто по 109 грн 62 коп. із кожного. Відповідно понесені відповідачем судові витрати за подання апеляційної та касаційної скарг у розмірі остаточно вирішених 6 % позовних вимог не підлягають відшкодуванню позивачем.

Позовні вимоги про стягнення з ТОВ Лізинг ІТ - СПВ та ПрАТ Лізинг інформаційних технологій на користь ОСОБА_1 номінальної вартості облігацій у розмірі 952 тис. грн становлять 94 % ціни позову. Розгляд цих вимог ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 18 листопада 2015 року не закінчено та передано до суду апеляційної інстанції.

За таких обставин вирішення питання щодо розподілу судових витрат в цій частині додатковим рішенням суду касаційної інстанції є неможливим.

ПрАТ Лізинг інформаційних технологій звернулося до суду із клопотанням про зупинення виконання рішення Оболонського районного суду м. Києва від 11 лютого 2015 року в частині стягнення судового збору до ухвалення додаткового рішення.

Враховуючи те, що розгляд справи за заявою про ухвалення додаткового рішення завершено, відсутні підстави для зупинення виконання рішення Оболонського районного суду м. Києва від 11 лютого 2015 року в частині стягнення судового збору.

З урахуванням викладеного та керуючись статтями 270, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні клопотання приватного акціонерного товариства Лізинг інформаційних технологій про зупинення виконання рішення Оболонського районного суду м. Києва від 11 лютого 2015 року в частині стягнення судового збору до ухвалення додаткового рішення відмовити.

Заяву приватного акціонерного товариства Лізинг інформаційних технологій та товариства з обмеженою відповідальністю Лізинг ІТ-СПВ задовольнити.

Ухвалу апеляційного суду м. Києва від 19 травня 2015 року скасувати в частині залишення без змін рішення Оболонського районного суду м. Києва від 11 лютого 2015 року про розподіл судових витрат.

Стягнути із приватного акціонерного товариства Лізинг інформаційних технологій та товариства з обмеженою відповідальністю Лізинг ІТ-СПВ на користь ОСОБА_1 219 грн 24 коп. судового збору за подання позовної заяви про стягнення відсоткового доходу, інфляційних втрат та 3 % річних по 109 грн 62 коп. із кожного.

В іншій частині питання щодо розподілу судових витрат передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Додаткова постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий В. С. Висоцька

Судді: А. О. Лесько

С. Ю. Мартєв

В. В. Пророк

С.

П. Штелик