Ухвала

від 24.10.2018 по справі 756/8921/14-ц

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

вул. Солом'янська, 2-а, м. Київ, 03110

факс 284-15-77 e-mail: inbox@kia.court.gov.ua

Унікальний номер справи 756/8921/14-ц Апеляційне провадження № 22-ц/824/1529/2018Головуючий у суді першої інстанції - Диба О.В. Доповідач у суді апеляційної інстанції - Оніщук М.І.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

/д о д а т к о в а/

24 жовтня 2018 року Київський апеляційний суд у складі:

суддя-доповідач ОніщукМ.І.,

судді Українець Л.Д., Шебуєва В.А.,

секретар Горбачова І.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві питання про ухвалення додаткового судового рішення щодо розподілу судових витрат по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю Лізинг ІТ - СПВ та Приватного акціонерного товариства Лізинг інформаційних технологій , третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю Лізинг ІТ Сервіс про стягнення номінальної вартості облігацій,

В С Т А Н О В И В:

У червні 2014 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ТОВ Лізинг ІТ - СПВ та ПрАТ Лізинг інформаційних технологій , третя особа: ТОВ Лізинг ІТ Сервіс , в якому просив стягнути з відповідачів солідарно на свою користь номінальну вартість облігацій у розмірі 952 000 грн., заборгованість із сплати відсоткового доходу в розмірі 56 371 грн. 25 коп., інфляційні втрати в розмірі 4 599 грн. 89 коп. та три проценти річних у розмірі 310 грн. 43 коп. (Т.1, а.с. 2-4).

Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 11.02.2015, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 19.05.2015, позов задоволено.

Стягнуто в солідарному порядку з ТОВ Лізинг ІТ - СПВ та ПрАТ Лізинг інформаційних технологій на користь ОСОБА_3 1 013 281 грн. 57 коп., з яких номінальна вартість облігацій - 952 000,00 грн., борг зі сплати відсоткового доходу - 56 371,25 грн., інфляційні втрати - 4 599,89 грн., три проценти річних - 310,45 грн.

Стягнуто з ТОВ Лізинг ІТ - СПВ та ПрАТ Лізинг інформаційних технологій на користь ОСОБА_3 по 1 827 грн. судового збору з кожного (Т.1, а.с. 140,141, 187-189).

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 18.11.2015 скасовано ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 19.05.2015 в частині залишення без змін рішення Оболонського районного суду м. Києва від 11.02.2015 про стягнення з ТОВ Лізинг ІТ - СПВ та ПрАТ Лізинг інформаційних технологій на користь ОСОБА_3 номінальної вартості облігацій, а справу в цій частині направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції. В іншій частині ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 19.05.2015 залишено без змін (Т.2, а.с. 61-63).

Рішенням Апеляційного суду м. Києва від 05.07.2017 скасовано рішення Оболонського районного суду м. Києва від 11.02.2015 в частині солідарного стягнення з ТОВ Лізинг ІТ - СПВ і ПрАТ Лізинг інформаційних технологій на користь ОСОБА_3 номінальної вартості облігацій в сумі 952 000 грн. та в цій частині ухвалено нове рішення про відмову у задоволенні позову (Т.3, а.с.5-9).

Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 30.08.2017 відмовлено у задоволенні заяв ПрАТ Лізинг інформаційних технологій про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат, оскільки судом касаційної інстанції скасована ухвала суду апеляційної інстанції лише в частині залишення без змін рішення суду першої інстанції про стягнення номінальної вартості облігацій і лише в цій частині направлено справу на новий апеляційний розгляд, відтак у суду апеляційної інстанції були відсутні належні процесуальні підстави для вирішення питання перерозподілу судових витрат, яке було вирішено судом першої інстанції і в цій частині рішення, набрало законної сили (Т.3, а.с.27-29).

Додатковою постановою Верховного Суду від 15.08.2018 скасовано ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 19.05.2015 в частині залишення без змін рішення Оболонського районного суду м. Києва від 11.02.2015 про розподіл судових витрат.

Стягнуто з ПрАТ Лізинг інформаційних технологій та ТОВ Лізинг ІТ - СПВ на користь ОСОБА_3 219 грн. 24 коп. судового збору за подання позовної заяви про стягнення відсоткового доходу, інфляційних втрат та трьох відсотків річних по 109 грн. 62 коп. із кожного.

В іншій частині питання щодо розподілу судових витрат передано на новий апеляційний розгляд до суду апеляційної інстанції.

В порядку п. 8 ч. 1 Розділу XIII Прикінцевих та перехідних положень ЦПК України (в редакції від 03.10.2017), до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

Згідно п. 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України Про судоустрій і статус суддів від 02.06.2016 № 1402-VIII, апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах. У разі ліквідації суду, що здійснює правосуддя на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (відповідних адміністративно-територіальних одиниць), та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосуддя на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті Голос України повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду (п. 6 ст. 147 Закону України Про судоустрій і статус суддів ).

Указом Президента України від 28.09.2018 № 297/2018 переведено суддів апеляційного суду міста Києва на роботу на посадах суддів Київського апеляційного суду.

Відповідно до ст. 147 Закону України Про судоустрій і статус суддів рішенням зборів суддів Київського апеляційного суду від 02.10.2018 № 3 днем початку роботи Київського апеляційного суду визначено 03.10.2018.

Нерозглянуті апеляційні скарги, заяви, клопотання, подані до Апеляційного суду міста Києва та Апеляційного суду Київської області передано до новоутвореного Київського апеляційного суду.

Протоколом автоматичного розподілу судової справи між суддями Київського апеляційного суду від 03.10.2018 визначено склад колегії суддів: суддя-доповідач Оніщук М.І., судді Українець Л.Д., Шебуєва В.А. (Т.3, а.с.70).

У зв'язку із зазначеним вищевказана справа Київським апеляційним судом призначена до розгляду на 24.10.2018 (Т.3, а.с.71).

Учасники справи в судове засідання не з'явилися, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення.

Суд апеляційної інстанції визнав за можливе розглянути питання щодо розподілу судових витрат за відсутності учасників справи, оскільки їх неявка не перешкоджає апеляційному розгляду справи (ч. 2 ст. 372 ЦПК України).

Заслухавши доповідь судді, вивчивши та дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про необхідність ухвалення додаткового судового рішення щодо розподілу судових витрат, з наступних підстав.

Як вже зазначалось рішенням суду першої інстанції позов був задоволений в повному обсязі і це рішення судом апеляційної інстанції залишено без змін.

Надалі судом касаційної інстанції було скасовано ухвалу суду апеляційної інстанції в частині залишення без змін рішення суду першої інстанції про стягнення номінальної вартості облігацій, і в цій частині направлено справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Під час нового апеляційного розгляду було скасовано рішення Оболонського районного суду м. Києва від 11.02.2015 в частині солідарного стягнення з відповідачів на користь позивача номінальної вартості облігацій в сумі 952 000 грн. та в цій частині ухвалено нове рішення про відмову у задоволенні позову.

На час ухвалення вказаного судового рішення судом апеляційної інстанції питання щодо правомірності розподілу судом першої інстанції судових витрат не вирішувалося, оскільки в цій частині рішення суду першої інстанції було залишено без змін судом касаційної інстанції.

Наразі додатковою постановою Верховного Суду скасовано ухвалу суду апеляційної інстанції від 19.05.2015 в частині залишення без змін рішення суду першої інстанції про розподіл судових витрат. Цією ж постановою стягнуто з відповідачів на користь позивача 219,24 грн. судового збору за подання позовної заяви про стягнення відсоткового доходу, інфляційних втрат та трьох відсотків річних по 109,62 грн. із кожного, що становить 6% від розміру задоволених позовних вимог.

Отже, у справі залишилось не вирішеним питання щодо розподілу судових витрат за вимогою позивача про стягнення номінальної вартості облігацій в сумі 952 000 грн., у задоволенні якої було відмовлено рішенням суду апеляційної інстанції, яке набрало законної сили, а також питання розподілу судових витрат у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

Пунктом 3 частини 1 статті 270 ЦПК України визначено, що суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

У відповідності з вимогами частин 1, 2 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, у зв'язку з відмовою у задоволенні вимог позивача про стягнення з відповідачів номінальної вартості облігацій в сумі 952 000 грн., сплачений позивачем судовий збір за дану вимогу не підлягає відшкодуванню.

При цьому, слід зазначити, що позовні вимоги про стягнення номінальної вартості облігацій в сумі 952 000 грн., у задоволенні яких відмовлено, становлять 94% від суми позову (1 013 281 грн. 57 коп.). Розмір сплаченого позивачем судового збору за дані вимоги становить 3 434 грн. 76 коп. (3 654,00 х 94%), які не можуть бути відшкодовані у зв'язку з відмовою у задоволенні позовних вимог в цій частині.

Згідно із підпунктами б), в) пункту 4 частини 1 статті 382 ЦПК України постанова суду апеляційної інстанції складається з резолютивної частини із зазначенням нового розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з розглядом справи у суді першої інстанції, у випадку скасування або зміни судового рішення та розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ Лізинг ІТ - СПВ було сплачено 1 827,00 грн. судового збору за подання апеляційної скарги (платіжне доручення № 118 від 24.02.2015 на суму 121,80 грн. та платіжне доручення № 176 від 16.03.2015 на суму 1 705,20 грн.) (Т.1, а.с. 147,162).

Апеляційну скаргу було задоволено частково і скасовано рішення суду першої інстанції в частині стягнення номінальної вартості облігацій в сумі 952 000 грн. В частині стягнення відсоткового доходу у розмірі 56 371,25 грн., інфляційних втрат у розмірі 4 599,89 грн. та трьох відсотків річних у розмірі 310,43 грн., а всього 61 281,57 грн., що становить 6% від ціни позову, судове рішення залишено без змін судами апеляційної та касаційної інстанцій.

Отже, позовні вимоги про стягнення 952 000 грн. номінальної вартості облігацій становлять 94% ціни позову, тобто відмовляючи у задоволенні даних вимог судом апеляційної інстанції було задоволено 94% вимог апеляційної скарги, а тому, враховуючи принцип пропорційності розподілу судових витрат, з позивача на користь відповідача ТОВ Лізинг ІТ - СПВ підлягає стягненню судовий збір у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції в розмірі 1 717,38 грн. (1 827,00 х 94%).

Підсумовуючи наведене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про необхідність ухвалення додаткового судового рішення з метою належного вирішення питання щодо розподілу судових витрат у зв'язку з розглядом справи у суді першої інстанції та розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

Разом з цим, слід наголосити, що вирішення питання щодо розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, знаходиться поза межами повноважень суду апеляційної інстанції (ст. 416 ЦПК України).

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 141, 268, 270, 374, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Рішення Оболонського районного суду м. Києва від 11 лютого 2015 року в частині розподілу судових витрат, зокрема стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Лізинг ІТ - СПВ та Приватного акціонерного товариства Лізинг інформаційних технологій на користь ОСОБА_3 по 1 827 грн. судового збору з кожного - скасувати .

Стягнути з ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Лізинг ІТ - СПВ (місцезнаходження: пр-т Оболонський, 28, м. Київ, 04205, код ЄДРПОУ 35322510) судовий збір у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції в розмірі 1 717 (одна тисяча сімсот сімнадцять) грн. 38 коп.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту може бути оскаржена до Верховного Суду.

Повний текст постанови складений 25 жовтня 2018 року.

Суддя-доповідач М.І. Оніщук

Судді Л.Д. Українець

В.А.Шебуєва