Ухвала

від 21.12.2018 по справі 756/8921/14-ц

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

вул. Солом'янська, 2-а, м. Київ, 03110

факс 284-15-77 e-mail: inbox@kia.court.gov.ua

Унікальний номер справи 756/8921/14-ц Апеляційне провадження № 06.115/824/212/2018Головуючий у суді першої інстанції - Диба О.В. Доповідач у суді апеляційної інстанції - Оніщук М.І.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 грудня 2018 року Київський апеляційний суд у складі:

суддя-доповідач ОніщукМ.І.,

судді Українець Л.Д., Шебуєва В.А.,

секретар Горбачова І.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві заяву Приватного акціонерного товариства Лізинг інформаційних технологій про ухвалення додаткового судового рішення щодо розподілу судових витрат по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю Лізинг ІТ - СПВ та Приватного акціонерного товариства Лізинг інформаційних технологій , третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю Лізинг ІТ Сервіс про стягнення номінальної вартості облігацій,

В С Т А Н О В И В:

04.12.2018 до Київського апеляційного суду надійшла заява ПрАТ Лізинг інформаційних технологій про винесення додаткової постанови про стягнення з ОСОБА_3 на користь ТОВ Лізинг ІТ-СПВ судових витрат за подання касаційної скарги. У заяві зазначається, що додатковою постановою Київського апеляційного суду від 24.10.2018 було вирішено питання про розподіл судових витрат у суді апеляційної інстанції, проте залишилось не вирішеним питання про розподіл судових витрат ТОВ Лізинг ІТ-СПВ в суді касаційної інстанції.

07.12.2018 Київським апеляційним судом витребувано справу із суду першої інстанції, яка надійшла до апеляційної інстанції 18.12.2018.

Учасники справи в судове засідання не викликались (ч. 4 ст. 270 ЦПК України).

Заслухавши доповідь судді, вивчивши та дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про відмову у задоволенні заяви, з огляду на наступне.

З матеріалів справи вбачається, що у червні 2014 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ТОВ Лізинг ІТ - СПВ та ПрАТ Лізинг інформаційних технологій , третя особа: ТОВ Лізинг ІТ Сервіс , в якому просив стягнути з відповідачів солідарно на свою користь номінальну вартість облігацій у розмірі 952 000 грн., заборгованість із сплати відсоткового доходу в розмірі 56 371 грн. 25 коп., інфляційні втрати в розмірі 4 599 грн. 89 коп. та три проценти річних у розмірі 310 грн. 43 коп. (Т.1, а.с. 2-4).

Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 11.02.2015, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 19.05.2015, позов задоволено.

Стягнуто в солідарному порядку з ТОВ Лізинг ІТ - СПВ та ПрАТ Лізинг інформаційних технологій на користь ОСОБА_3 1 013 281 грн. 57 коп., з яких номінальна вартість облігацій - 952 000,00 грн., борг зі сплати відсоткового доходу - 56 371,25 грн., інфляційні втрати - 4 599,89 грн., три проценти річних - 310,45 грн.

Стягнуто з ТОВ Лізинг ІТ - СПВ та ПрАТ Лізинг інформаційних технологій на користь ОСОБА_3 по 1 827 грн. судового збору з кожного (Т.1, а.с. 140,141, 187-189).

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 18.11.2015 скасовано ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 19.05.2015 в частині залишення без змін рішення Оболонського районного суду м. Києва від 11.02.2015 про стягнення з ТОВ Лізинг ІТ - СПВ та ПрАТ Лізинг інформаційних технологій на користь ОСОБА_3 номінальної вартості облігацій, а справу в цій частині направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції. В іншій частині ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 19.05.2015 залишено без змін (Т.2, а.с. 61-63).

Рішенням Апеляційного суду м. Києва від 05.07.2017 скасовано рішення Оболонського районного суду м. Києва від 11.02.2015 в частині солідарного стягнення з ТОВ Лізинг ІТ - СПВ і ПрАТ Лізинг інформаційних технологій на користь ОСОБА_3 номінальної вартості облігацій в сумі 952 000 грн. та в цій частині ухвалено нове рішення про відмову у задоволенні позову (Т.3, а.с.5-9).

Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 30.08.2017 відмовлено у задоволенні заяв ПрАТ Лізинг інформаційних технологій про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат, оскільки судом касаційної інстанції скасована ухвала суду апеляційної інстанції лише в частині залишення без змін рішення суду першої інстанції про стягнення номінальної вартості облігацій і лише в цій частині направлено справу на новий апеляційний розгляд, відтак у суду апеляційної інстанції були відсутні належні процесуальні підстави для вирішення питання перерозподілу судових витрат, яке було вирішено судом першої інстанції і в цій частині рішення, набрало законної сили (Т.3, а.с.27-29).

Додатковою постановою Верховного Суду від 15.08.2018 скасовано ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 19.05.2015 в частині залишення без змін рішення Оболонського районного суду м. Києва від 11.02.2015 про розподіл судових витрат.

Стягнуто з ПрАТ Лізинг інформаційних технологій та ТОВ Лізинг ІТ - СПВ на користь ОСОБА_3 219 грн. 24 коп. судового збору за подання позовної заяви про стягнення відсоткового доходу, інфляційних втрат та трьох відсотків річних по 109 грн. 62 коп. із кожного.

В іншій частині питання щодо розподілу судових витрат передано на новий апеляційний розгляд до суду апеляційної інстанції.

Додатковою постановою Київського апеляційного суду від 24.10.2018 скасовано рішення Оболонського районного суду м. Києва від 11.02.2015 в частині розподілу судових витрат, зокрема стягнення з ТОВ Лізинг ІТ - СПВ та ПрАТ Лізинг інформаційних технологій на користь ОСОБА_3 по 1 827 грн. судового збору з кожного.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ТОВ Лізинг ІТ - СПВ судовий збір у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції в розмірі 1 717,38 грн.

У мотивувальній частині вказаної додаткової постанови судом зазначено, що вирішення питання щодо розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, знаходиться поза межами повноважень суду апеляційної інстанції (ст. 416 ЦПК України).

ПрАТ Лізинг інформаційних технологій повторно звернулось до суду апеляційної інстанції з заявою про розподіл судових витрат за подання касаційної скарги.

Пунктом 3 частини 1 статті 270 ЦПК України визначено, що суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Судом апеляційної інстанції винесено додаткову постанову, якою вирішено питання розподілу судових витрат у зв'язку з переглядом справи в апеляційному порядку.

Як вже вказувалось вище, ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 18.11.2015 було частково задоволено касаційну скаргу ТОВ Лізинг ІТ - СПВ та ПрАТ Лізинг інформаційних технологій - скасовано ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 19.05.2015 в частині залишення без змін рішення Оболонського районного суду м. Києва від 11.02.2015 про стягнення з ТОВ Лізинг ІТ - СПВ та ПрАТ Лізинг інформаційних технологій на користь ОСОБА_3 номінальної вартості облігацій, а справу в цій частині направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції. В іншій частині ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 19.05.2015 залишено без змін.

За подання касаційної скарги ТОВ Лізинг ІТ - СПВ було сплачено судовий збір (Т.2, а.с.1), однак частково задовольнивши касаційну скаргу, судом касаційної інстанції в ухвалі від 18.11.2015 не було вирішено питання розподілу судових витрат. При цьому, слід зазначити, що стаття 345 ЦПК України, в редакції чинній на час постановлення ухвали судом касаційної інстанції, передбачала, що в ухвалі суду касаційної інстанції, окрім іншого, повинно бути зазначено про розподіл судових витрат.

Додатковою постановою Верховного Суду від 15.08.2018 скасовано ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 19.05.2015 в частині залишення без змін рішення Оболонського районного суду м. Києва від 11.02.2015 про розподіл судових витрат.

Стягнуто з ПрАТ Лізинг інформаційних технологій та ТОВ Лізинг ІТ - СПВ на користь ОСОБА_3 219 грн. 24 коп. судового збору за подання позовної заяви про стягнення відсоткового доходу, інфляційних втрат та трьох відсотків річних по 109 грн. 62 коп. із кожного.

Тобто Верховним Судом додатковою постановою було вирішено питання розподілу судових витрат з урахуванням принципу пропорційності щодо частини задоволених позовних вимог.

Судом апеляційної інстанції у додатковій постанові також з урахуванням пропорційності вирішено питання розподілу судових витрат у зв'язку із відмовою позивачу у задоволенні позовних вимог про стягнення номінальної вартості облігацій.

У відповідності з вимогами підпунктів б), в) пункту 4 частини 1 статті 416 ЦПК України постанова суду касаційної інстанції складається з резолютивної частини із зазначенням, зокрема, нового розподілу судових витрат, понесених у зв'язку із розглядом справи у суді першої інстанції та апеляційної інстанції, у разі скасування рішення та ухвалення нового рішення або зміни рішення; розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

З урахуванням викладеного у суду апеляційної інстанції відсутні належні процесуальні підстави для вирішення питання розподілу судових витрат, понесених заявником у зв'язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 270, 381-384, 389 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви Приватного акціонерного товариства Лізинг інформаційних технологій про ухвалення додаткового судового рішення щодо розподілу судових витрат по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю Лізинг ІТ - СПВ та Приватного акціонерного товариства Лізинг інформаційних технологій , третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю Лізинг ІТ Сервіс про стягнення номінальної вартості облігацій - відмовити .

Ухвала набирає законної сили з дня її прийняття та протягом тридцяти днів може бути оскаржена до Верховного Суду.

Суддя-доповідач М.І. Оніщук

Судді Л.Д. Українець

В.А.Шебуєва