Ухвала

від 07.12.2017 по справі 5011-56/16885-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

07.12.2017Справа № 5011-56/16885-2012

За скаргою публічного акціонерного товариства "Європейський газовий банк"

на дії Деснянського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ

Головного територіального управління юстиції у місті Києві

у справі № 5011-56/16885-2012

за позовом публічного акціонерного товариства "Європейський газовий банк";

до товариства з обмеженою відповідальністю Тонус Мед ;

про стягнення 2 650 000 грн.

Суддя Привалов А.І.

Представників сторін:

від скаржника : Шевченко В.Г., довіреність №11/1 від 10.11.2017р.;

від боржника: не з'явились;

від органу ДВС : не з'явились.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У провадженні Господарського суду міста Києва перебувала справа №5011-56/16885-2012 за позовом публічного акціонерного товариства "Європейський газовий банк" до товариства з обмеженою відповідальністю "Тонус Мед" стягнення 2 650 000 грн. передоплати, зробленої згідно з договором від 29.08.2011 №29/08/11 на постачання товарів.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 22.01.2013р. у справі №5011-56/16885-2012 позов задоволено повністю. Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Тонус Мед" на користь публічного акціонерного товариства "Європейський газовий банк" суму основної заборгованості у розмірі 2 650 000,00 грн. 00 коп. та витрати з оплати судового збору у розмірі 53 000,00 грн. 00 коп.

08.02.2013р. на виконання вказаного рішення Господарського суду міста Києва було видано наказ.

03.11.2017р. через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від публічного акціонерного товариства "Європейський газовий банк" надійшла скарга на дії Деснянського районного відділу державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві, відповідно до якої скаржник просить суд:

- поновити ПАТ ЄВРОГАЗБАНК строк для оскарження дій державного виконавця Деснянського районного відділу Державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві із повернення виконавчого документу без розгляду;

- визнати рішення державного виконавця Деснянського районного відділу Держаної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві щодо винесення постанови про повернення виконавчого документу стягувачу у виконавчому провадженні № 51283370 від 21.06.2017 року неправомірним;

- скасувати постанову державного виконавця Деснянського районного відділу Державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві щодо винесення постанови про повернення виконавчого документу стягувачу у виконавчому провадженні № 51283370 від 21.06.2017 року;

- зобов'язати Деснянський районний відділ Державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві поновити виконавче провадження щодо примусового виконання наказу №5011-56/16885-2012від 08.02.2013 року про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю Тонус Мед на користь ПАТ ЄВРОГАЗБАНК заборгованості у розмірі 2 650 000 грн. 00 коп. та витрати з оплати судового збору у розмірі 53 000 грн. 00 коп.

Розпорядженням керівника апарату Господарського суду міста Києва від 03.11.2017р. № 05-23/2974 призначено повторний автоматичний розподіл матеріалів справи, у зв'язку з відпусткою судді Джарти В.В., в провадженні якої знаходилась справа.

За результатами повторного автоматизованого розподілу матеріалів справи, скаргу публічного акціонерного товариства "Європейський газовий банк" на дії Деснянського районного відділу державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві передано на розгляд судді Привалову А.І.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.11.2017р. відновлено публічному акціонерному товариству "Європейський газовий банк" строк на подання скарги на дії Деснянського районного відділу державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві, прийнято її до провадження та призначено до розгляду на 07.12.2017р.

У судовому засіданні 07.12.2017р.представник скаржника підтримав подану скаргу та просив суд задовольнити викладені в ній вимоги в повному обсязі

Представники боржника та ВДВС в судове засідання не з'явились, про причини неявки господарський суд не повідомили, про дату, час та місце розгляду скарги повідомлені належним чином.

Відповідно до ч. 1 ст. 121-2 ГПК України, неявка боржника, стягувача чи представника органу державної виконавчої служби в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги.

Таким чином, суд вважає за можливе розглянути скаргу за відсутності представників ВДВС та боржника за наявними у справі доказами.

Розглянувши скаргу та наявні у справі докази, заслухавши пояснення представника скаржника, Господарський суд міста Києва -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 22.01.2013р. у справі №5011-56/16885-2012 позов задоволено повністю. Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Тонус Мед" на користь публічного акціонерного товариства "Європейський газовий банк" суму основної заборгованості у розмірі 2 650 000,00 грн. 00 коп. та витрати з оплати судового збору у розмірі 53 000,00 грн. 00 коп.

08.02.2013р. на виконання вказаного рішення Господарського суду міста Києва було видано наказ.

У відповідності до статей 4-5 Господарського процесуального кодексу України господарські суди здійснюють правосуддя шляхом прийняття обов'язкових до виконання на усій території України рішень, ухвал, постанов.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Частиною 1 статті 115 Господарського процесуального кодексу України також передбачено, що рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Аналогічні положення містить ч. 2 ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" відповідно до якої судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається процесуальним законом.

Пунктом 13 постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 26.12.2013. "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження" (далі - постанова № 14) визначено, що у справах за скаргами на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи інших посадових осіб державної виконавчої служби предметом судового розгляду можуть бути рішення, дії або бездіяльність органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень господарських судів.

Відповідно до п. 2 постанови № 14, стягувач, боржник або прокурор мають право оскаржити дії чи бездіяльність органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів тільки до господарського суду, який розглянув відповідну справу по першій інстанції.

Скарга публічного акціонерного товариства "Європейський газовий банк" мотивована тим, що всупереч вимогам закону, державним виконавцем не було вчинено всіх дій згідно наданих йому законом прав та покладених обов'язків по виконанню наказу, що призвело до безпідставного винесення постанови про повернення виконавчого документа стягувачеві.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню, у разі невиконання їх у добровільному порядку, регламентуються Законом України "Про виконавче провадження", який є спеціальним по відношенню до інших нормативних актів при вирішенні питання щодо оцінки дій державної виконавчої служби, та регламентує порядок та особливості проведення кожної стадії (дії) виконавчого провадження і відповідних дій державних виконавців.

З матеріалів справи вбачається, що на виконанні Деснянського районного відділу державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві перебувало виконавче провадження ВП № 51283370 з примусового виконання наказу від 08.02.2013р. № 5011-56/16885-2012, виданого Господарським судом м. Києва про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю Тонус Мед на користь ПАТ ЄВРОГАЗБАНК заборгованості у розмірі 2 650 000 грн. 00 коп. та витрати з оплати судового збору у розмірі 53 000 грн. 00 коп.

21.06.2017р. державним виконавцем Деснянського районного відділу державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві було винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження".

Скаржник зазначив, що наказ Господарського суду міста Києва від 08.02.2013р. №5011-56/16885-2012 Деснянського районного відділу державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві повернуто публічному акціонерному товариству "Європейський газовий банк" 25.09.2017р. поштовим відправленням № 0223208702067.

Відповідно до витягу з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" поштове відправлення № 0223208702067 отримано скаржником 25.09.2017р.

Позивач також стверджує, що постанова державного виконавця Деснянського районного відділу державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві про повернення виконавчого документа стягувачу від 21.06.2017р. публічному акціонерному товариству "Європейський газовий банк" не надходила.

Частиною 1 статті 18 Закону України Про виконавче провадження передбачено, що виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до статті 10 Закону України Про виконавче провадження заходами примусового виконання рішень є:

1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об'єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами;

2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника;

3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні;

4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов'язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем;

5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

Згідно частини 3 статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право, зокрема:

з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну (п. 3);

накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку (п. 6);

накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей (п. 7);

звертатися до суду з поданням про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної або іншої особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, що належать боржникові від інших осіб (п. 13);

викликати фізичних осіб, посадових осіб з приводу виконавчих документів, що перебувають у виконавчому провадженні. У разі якщо боржник без поважних причин не з'явився за викликом виконавця, виконавець має право звернутися до суду щодо застосування до нього приводу (п. 14);

накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом (п. 16);

вимагати від матеріально відповідальних і посадових осіб боржників - юридичних осіб або боржників - фізичних осіб надання пояснень за фактами невиконання рішень або законних вимог виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження (п. 18);

у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду, за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов'язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів (п. 19);

отримувати від банківських та інших фінансових установ інформацію про наявність рахунків та/або стан рахунків боржника, рух коштів та операції за рахунками боржника, а також інформацію про договори боржника про зберігання цінностей або надання боржнику в майновий найм (оренду) індивідуального банківського сейфа, що охороняється банком (п. 21);

здійснювати інші повноваження, передбачені цим Законом (п. 22).

Згідно ч. 4 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" вимоги виконавця щодо виконання рішень є обов'язковими на всій території України. Невиконання законних вимог виконавця тягне за собою відповідальність, передбачену законом.

Крім того, ч. 5 наведеної статті Закону України "Про виконавче провадження" під час виконання рішень виконавець має право на безпосередній доступ до інформації про боржників, їхнє майно, доходи та кошти, у тому числі конфіденційної, яка міститься в державних базах даних і реєстрах, у тому числі електронних. Порядок доступу до такої інформації з баз даних та реєстрів встановлюється Міністерством юстиції України разом із державними органами, які забезпечують їх ведення.

Листом №176/7 від 09.08.2017р. Деснянським районним відділом державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві у відповідь на скаргу №1197 від 28.07.2017р. публічного акціонерного товариства "Європейський газовий банк" повідомлено останнього про виконавчі дії, вчинені з метою виконання наказу Господарського суду міста Києва від 08.02.2013р. № 5011-56/16885-2012.

Станом на день розгляду скарги на виконання вимог ухвали суду Деснянським районним відділом Держаної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві не надано суду копій матеріалів виконавчого провадження № 51283370 та пояснення чи заперечення по суті скарги, у судове засідання державний виконавець не з`явився.

У зв'язку із наведеним, обставини викладені у листі №176/7 від 09.08.2017р. судом розглянуті, проте не приймаються до уваги, оскільки ВДВС не надано суду документального підтвердження вчинення будь-яких виконавчих дій.

Отже, матеріали справи не містять жодних доказів, які б підтверджували вчинення державним виконавцем заходів, спрямованих на виконання наказу Господарського суду міста Києва від 08.02.2013р. № 5011-56/16885-2012.

З огляду на наведене, суд визнає обґрунтованими та задовольняє вимоги скарги про визнання неправомірним рішення про винесення постанови Деснянським районним відділом державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві від 21.06.2017р. ВП №51283370 про повернення виконавчого документа стягувачу та та скасування її.

Як визначено частиною 1 статті 41 Закону України "Про виконавче провадження", у разі якщо постанова виконавця про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа стягувачу визнана судом незаконною чи скасована в установленому законом порядку, виконавче провадження підлягає відновленню за постановою виконавця не пізніше наступного робочого дня з дня одержання виконавцем відповідного рішення.

Частиною 2 наведеної статті Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 № 1404-VІІІ також передбачено, що у разі відновлення виконавчого провадження стягувач, суд або орган (посадова особа), яким повернуто виконавчий документ, зобов'язані у місячний строк з дня надходження постанови про відновлення виконавчого провадження пред'явити його до виконання.

Згідно з п. 9.13. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 9 від 17.10.2012 Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

При цьому господарський суд не вправі самостійно вчиняти ті чи інші дії, пов'язані із здійсненням виконавчого провадження, замість державного виконавця (наприклад, відкривати або закінчувати виконавче провадження), але може зобов'язати державного виконавця здійснити передбачені законом дії, від вчинення яких той безпідставно ухиляється.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає вимоги стягувача щодо зобов'язання Деснянського районного відділу державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві відновити виконавче провадження ВП №51283370 правомірними та такими, що підлягають задоволенню.

Отже, за результатами розгляду скарги публічного акціонерного товариства "Європейський газовий банк" на дії Деснянського районного відділу державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві суд дійшов висновку про її задоволення в повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 86, 121-2 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

УХВАЛИВ:

1. Скаргу публічного акціонерного товариства "Європейський газовий банк" на дії Деснянського районного відділу державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві задовольнити.

2. Визнати рішення Деснянського районного відділу державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві щодо винесення постанови від 21.06.2017р. про повернення виконавчого документу стягувачу у виконавчому провадженні №51283370 неправомірним.

3. Скасувати постанову державного виконавця Деснянського районного відділу державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві про повернення виконавчого документа стягувачеві від 21.06.2017р. у виконавчому провадженні №51283370.

4. Зобов'язати Деснянський районний відділ державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві відновити виконавче провадження №51283370 щодо примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва від 08.02.2013р. № 5011-56/16885-2012.

СуддяПривалов А.І.