Ухвала

від 05.12.2017 по справі 804/5102/16

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 грудня 2017 року м. Київ К/800/13178/17

Вищий адміністративний суд України у складі:

головуючого суддіЦвіркуна Ю.І. (суддя-доповідач), суддів Веденяпіна О.А., Приходько І.В., при секретарі судового засідання Савченко А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за касаційною скаргою Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.08.2016 року

та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 15.11.2016 року

у справі № 804/5102/16

за позовом Публічного акціонерного товариства АрселорМіттал Кривий Ріг

до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

в с т а н о в и в:

Публічне акціонерне товариство АрселорМіттал Кривий Ріг звернулось до суду з адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.08.2016 року у справі № 804/5102/16, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 15.11.2016 року, позов задоволено у повному обсязі. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління ДФС форми В1 від 02.03.2016 року № 0000165103.

Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить рішення судів попередніх інстанцій скасувати та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

В запереченнях на касаційну скаргу позивач з доводами та вимогами скаржника не погоджується, просить залишити без змін рішення судів попередніх інстанцій.

В силу положень ст. 55 Кодексу адміністративного судочинства України судом замінено Спеціалізовану державну податкову інспекцію з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби правонаступником - Офісом великих платників податків Державної фіскальної служби.

У судовому засіданні представник відповідача касаційну скаргу підтримав та просив її задовольнити. Представник позивача проти касаційної скарги заперечував та просив у її задоволенні відмовити.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин справи, колегія суддів встановила таке.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що за результатами документальної позапланової виїзної перевірки ПАТ АрселорМіттал Кривий Ріг з питань дотримання вимог податкового законодавства при формуванні податкового кредиту з податку на додану вартість по здійсненим фінансово-господарським операціям з підприємствами-постачальниками: ТОВ Ф. ЕПЗ за лютий, березень, квітень та травень 2015 року, ТОВ ІНКОРПОРАЦІЯ за червень 2015 року, ПП ЮВІКС за лютий, березень, травень та липень 2015 року, ПП СІГМА за лютий 2015 року, ТОВ ТД ТУРБОГАЗТЕХНОЛОГІЯ за лютий та червень 2015 року, ППВО УКРПРОМСЕРВІС за травень та червень 2015 року, ТОВ НВК СОЮЗЦВЕТМЕТАВТОМАТИКА за січень та липень 2015 року, ТОВ ТОНДО за травень та червень 2015 року, ТОВ БЕЛ-ПАК за травень 2015 року, ТОВ ДПЗ ПРОГРЕС за травень 2015 року, КОНЦЕРН СТАЛЬПРОМБУД за травень, червень та липень 2015 року, ТОВ ХАЙТЕК за січень та липень 2015 року, ТОВ КВМШ ПЛЮС за липень 2015 року, ТОВ ОН ЛАЙН ЕІР за травень 2015року, ТОВ ТПК ОМЕГА-АВТОПОСТАВКА за червень та липень 2015 року, ТОВ АВ-КОНСАЛТИНГ за лютий 2015 року, ТОВ КРИВОРІЖСПЕЦРЕМОНТ за лютий, квітень, травень та червень 2015 року, ТОВ МЕХОР за травень 2015 року, ПП МОНТАЖ.БУД.ІНВЕСТ за липень 2015 року, ТОВ ТАТЕЛЕКТРОМАШ-СЕРВІС за березень, травень та червень 2015 року, ТОВ ДОРВОДГАЗБУД за січень, лютий, травень, червень та липень 2015 року, ТОВ СЬОР-РЕФ ГРУП за червень 2015 року, ТОВ НВП АДАМАНТ за лютий 2015 року, ТОВ НАУКОВО-ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО ЕЛЕКТРОПРИВІД-ЛТД за січень 2015 року, ПП ГЕФЕСТ ПЛЮС за травень 2015 року, ТОВ НМЗ за квітень та липень 2015 року, ТОВ МеткомІнвест за жовтень 2015 року, ТОВ ТРЕІ-Україна за травень 2015 року, ТОВ МК-МОНТАЖ за травень 2015 року, ТОВ БМУ №30 за травень та червень 2015 року, ТОВ АКВАПЛАСТ за травень та червень 2015 року, ТОВ СІОЛІТ ПЛЮС за травень та червень 2015 року, ТОВ ГОЛМЕТРЕСУРС за травень 2015 року, ТОВ РЕАЛ-СТРОЙ за травень та червень 2015 року, ТОВ АЛЬТЕРНАТИВА ТЕХНОПЛЮС за червень 2015 року, ПП РАЙС за травень 2015 року, за результатами якої складено акт від 17.02.2016 року № 3/28-01-51-03/24432974, яким встановлено порушення позивачем: - п.п. 44.1, 44.6, ст. 44, п. 185.1 ст. 185, п.п. 198.1, 198.3, 198.6 ст. 198, п.п. 200.1, 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено суму податкового кредиту з податку на додану вартість у розмірі 27 219 126, 27 грн.; - п.п. 14.1.18 п. 14.1 ст. 14, п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено суму податку на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку, в розмірі 27 219 126, 27 грн.

На підставі акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення форми В1 від 02.03.2016 року № 0000165103, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на 27 219 126, 27 грн. за основним платежем та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 13 609 563, 14 грн.

Підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення став висновок податкового органу про нереальність господарських операцій позивача з його контрагентами.

Задовольняючи позов, суди першої та апеляційної інстанцій прийшли до висновку, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято відповідачем безпідставно, оскільки під час судового розгляду не доведено факту допущення порушень позивачем.

Колегія суддів суду касаційної інстанції, з урахуванням норм податкового законодавства, чинних на час виникнення відповідних правовідносин, погоджується з висновками судів попередніх інстанцій.

Згідно із п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України).

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Таким чином, для підтвердження включення до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплачених у складі ціни за придбану продукцію та виконані роботи, необхідні первинні документи, оформлені відповідно до вимог законодавства України.

В силу п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно із п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг; б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено та підтверджується матеріалами справи, що в перевіряємий період позивач мав господарські відносини з ТОВ ІНКОРПОРАЦІЯ , ПП ЮВІКС , ПП СІГМА , ТОВ ТД ТУРБОГАЗТЕХНОЛОГІЯ , ППВО УКРПРОМСЕРВІС , ТОВ НВК СОЮЗЦВЕТМЕТАВТОМАТИКА , ТОВ ТОНДО , ТОВ БЕЛ-ПАК , ТОВ ДПЗ ПРОГРЕС , КОНЦЕРН СТАЛЬПРОМБУД , ТОВ ХАЙТЕК , ТОВ КВМШ ПЛЮС , ТОВ ОН ЛАЙН ЕІР , ТОВ ТПК ОМЕГА-АВТОПОСТАВКА , ТОВ АВ-КОНСАЛТИНГ , ТОВ КРИВОРІЖСПЕЦРЕМОНТ , ТОВ МЕХОР , ПП МОНТАЖ.БУД.ІНВЕСТ , ТОВ ТАТЕЛЕКТРОМАШ-СЕРВІС , ТОВ ДОРВОДГАЗБУД , ТОВ СЬОР-РЕФ ГРУП , ТОВ НВП АДАМАНТ , ТОВ НАУКОВО-ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО ЕЛЕКТРОПРИВІД-ЛТД , ПП ГЕФЕСТ ПЛЮС , ТОВ НМЗ , ТОВ МеткомІнвест , ТОВ ТРЕІ-Україна , ТОВ МК-МОНТАЖ , ТОВ БМУ №30 , ТОВ АКВАПЛАСТ , ТОВ СІОЛІТ ПЛЮС , ТОВ ГОЛМЕТРЕСУРС , ТОВ РЕАЛ-СТРОЙ , ТОВ АЛЬТЕРНАТИВА ТЕХНОПЛЮС .

Реальність даних господарських операцій підтверджується договорами купівлі-продажу, видатковими накладними, актами приймання-передачі, документами щодо транспортування товарів (залізничні накладні, товарно-транспортні накладні), виписками банку, які свідчать про товарний та оплатний характер господарських відносин підприємства з контрагентами.

На момент укладення угод та вчинення господарських операцій контрагенти позивача були зареєстровані як юридичні особи та як платники податку на додану вартість.

З приводу відсутності журналу обліку довіреностей, сертифікатів та деяких товарно-транспортних накладних слід зазначити, що сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце.

Посилання податкового органу на результати податкового контролю контрагентів позивача правомірно не прийнято судами до уваги, оскільки податкове законодавство не ставить в залежність податковий облік (стан) певного платника податку від інших осіб, від фактичної сплати контрагентом податку до бюджету, від перебування постачальника за юридичною адресою, а також від його господарських та виробничих можливостей. Питання віднесення певних сум податку на додану вартість до податкового кредиту поширюється виключно на окремо взятого платника та не залежить від розрахунків з бюджетом третіх осіб.

Таким чином, судами попередніх інстанцій зроблений правильний висновок про недоведеність відповідачем, на якого в силу норми частини 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України покладається обов'язок доказування, правомірності прийнятих податкових повідомлень-рішень.

Посилання податкового органу на інформацію, що міститься в актах перевірок та звірок контрагентів, як на підставу визнання правочинів недійсними, є необґрунтованим та не може бути доказом на спростування факту реального виконання господарських операцій, оскільки такі обставини в даному випадку необхідно встановити, враховуючи відповідні первинні документи та інші докази в сукупності, як це випливає з приписів ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України.

Таким чином, судами першої та апеляційної інстанцій, на підставі наявних в матеріалах справи доказів, оцінка яким дана з дотриманням ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України, зроблений правильний висновок про недоведеність відповідачем, на якого в силу норми частини 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України покладається обов'язок доказування, правомірності прийнятого податкового повідомлення-рішення.

За таких обставин підстави для задоволення касаційної скарги відсутні.

Доводи, викладені в касаційній скарзі, не спростовують висновків судів попередніх інстанцій та встановлених обставин справи.

З урахуванням викладеного, є підстави вважати, що судами першої та апеляційної інстанцій ухвалено законні і обґрунтовані рішення, які постановлено з дотриманням норм матеріального і процесуального права, підстав для їх скасування не вбачається.

Стаття 220 Кодексу адміністративного судочинства України визначає межі перегляду судом касаційної інстанції.

Відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій. Не може бути скасовано судове рішення з мотивів порушення норм процесуального права, якщо це не призвело і не могло призвести до неправильного вирішення справи.

Таким чином, касаційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 220, 221, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ухвалив:

Касаційну скаргу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.08.2016 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 15.11.2016 року у справі № 804/5102/16 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили у порядку та строки, передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України, та на неї може бути подана заява про перегляд судових рішень Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий Ю.І.Цвіркун

Судді О.А.Веденяпін

І.В.Приходько