Ухвала

від 30.11.2017 по справі 496/5382/15-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Номер провадження: 22-ц/785/7421/17

Номер справи місцевого суду: 496/5382/15-ц

Головуючий у першій інстанції Трушина О. І. Доповідач Заїкін А. П.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.11.2017 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Одеської області в складі:

- головуючого судді - Заїкіна А.П.,

- суддів: - Калараш А.А., Погорєлової С.О.,

за участю секретаря - Гарбуз В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, третя особа - ОСОБА_6, про стягнення коштів, за апеляційною скаргою ОСОБА_5на рішення Біляївського міськрайонного суду Одеської області від 04 серпня 2017 року,

встановила:

У листопаді 2015 року ОСОБА_4 звернувся до суду з вищезазначеним позовом, вимоги якого неодноразово збільшував у липні 2016 р., квітні та липні 2017 р. і остаточно просив стягнути з ОСОБА_5 на його користь: 1) грошові кошти у сумі - 649 215,90 грн.; 2) 3% річних у сумі - 57 230,00 грн..

Позовні вимоги ОСОБА_4 обґрунтовував тим, що 16 жовтня 2013 року він домовився з відповідачем про купівлю у нього коптильного цеху на території Маяківської сільської ради Біляївського району Одеської області. В рахунок сплати за коптильний цех ним передано відповідачеві аванс у розмірі - 25 000 доларів США. Залишок суми в розмірі - 20 000 доларів США він повинен був сплатити через рік, після нотаріального посвідчення договору. По закінченню річного терміну відповідач не оформив належним чином правовстановлюючі документи, а згодом взагалі відмовився укладати договір купівлі-продажу.

Рішенням Біляївського районного суду Одеської області від 04.08.2017 р. позовну заяву ОСОБА_4 до ОСОБА_5,, третя особа - ОСОБА_6,, про стягнення коштів задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 грошові кошти у розмірі - 647 143,80 грн. та судовий збір - 3 654,00 грн., а всього стягнуто - 650 797,80 грн..

В задоволенні іншої частини позову відмовлено.

ОСОБА_5 в апеляційній скарзі оскаржує рішення і частині задоволених позовних вимог. Просить рішення суду першої інстанції в цій частині скасувати. Ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову в повному обсязі. Посилається на те, що рішення ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Апелянт та його представник у судовому засіданні підтримали викладені в апеляційній скарзі доводи та вимоги.

ОСОБА_4 у письмових запереченнях на апеляційну скаргу вважав необхідним скаргу відхилити. Рішення суду першої інстанції залишити без змін. Посилався на законність та обґрунтованість рішення суду. Вказував на те, що передана ОСОБА_4 сума коштів була авансом в рахунок купівлі у майбутньому коптильного цеху. Договір купівлі-продажу в подальшому не був укладений, оскільки відповідач не виготовив правовстановлюючі документи на коптильний цех та земельну ділянку. Посилання апелянта на статті, які регулюють відповідальність за невиконання договірних зобов'язань, є безпідставними, оскільки між сторонами не був укладений договір купівлі-продажу, який за своїм змістом та формою відповідав вимогам закону.

Представник ОСОБА_4 у судовому засіданні підтримав викладені у письмових запереченнях на апеляційну скаргу доводи та вимоги.

Третя особа - ОСОБА_6 письмових заперечень/пояснень на апеляційну скаргу не надала. Її представник у судовому засіданні вважав необхідним скаргу задовольнити. Рішення суду першої інстанції скасувати. Ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову за вказаних в апеляційній скарзі доводів.

Відповідно до ст. 303 ЦПК України колегія суддів перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Рішення суду першої інстанції в частині відмови у стягнення трьох процентів річних ОСОБА_4 не оскаржив, а тому в цій частині його законність та обґрунтованість в апеляційному порядку не переглядається (ч. 1 ст. 303 ЦПК України).

Заслухавши доповідь судді-доповідача, вислухавши пояснення осіб, які прийняли участь у судовому засіданні, обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечень на неї, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при ухваленні рішення, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ст. ст. 3, 4, 10, 11, 60 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу.

Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Статтею 213 ЦПК України передбачено, що рішення суду повинно бути законним та обґрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно зі ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема, такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 3) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити.

Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову ОСОБА_4, суд першої інстанції виходив з того, що сплачені в рахунок купівлі у майбутньому коптильного цеху кошти є авансом. Оскільки договір купівлі-продажу коптильного цеху не був укладений, сплачена сума авансу підлягає поверненню (а. с. 234 - 237).

Колегія суддів, вважає, що суд першої інстанції, на підставі наявних у справі, наданих сторонами і досліджених судом доказів, дійшов правильного висновку про часткове задоволення позову. Висновки суду відповідають обставинам справи, вимогам норм матеріального (ст. ст. 570, 810, 811 ЦК України) та процесуального (ст. ст. 11, 60, 179, 212 - 214 ЦПК України) законодавства.

Висновки суду першої інстанції зроблені, відповідні правовідносини між сторонами встановлені на підставі наявних у справі, наданих сторонами і досліджених судом доказів.

Судом першої інстанції правильно встановлено, що у вересні 2013 року сторони домовилися про купівлю-продаж коптильного цеху, розташованого на території Маяківської сільської ради Біляївського району Одеської області за ціною - 45 000 доларів США, про що свідчать розписки від 09.09.2013 р. та від 16.10.2013 р. (а. с. 7, 114).

09 вересня 2013 року ОСОБА_4 передав ОСОБА_5 гроші у сумі - 2 000 доларів США, а 16 жовтня 2013 року - 23 000 доларів США в якості авансу за вказаний коптильний цех.

Сторони також домовились про те, що відповідач у строк до 16 жовтня 2014 року повинен виготовити правовстановлюючі документи, після чого договір купівлі-продажу має бути посвідчено нотаріально.

У строк до 16 жовтня 2014 року відповідач правовстановлюючі документи на коптильний цех не виготовив.

Між сторонами вникли правовідносини щодо авансу.

За змістом ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори.

За правилами, передбаченими ст. 570 ЦК України, завдатком є грошова сума, що видається кредиторові боржником у рахунок належних з нього за договором платежів, на підтвердження зобов'язання і на забезпечення його виконання. Якщо не буде встанволено, що сума сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона вважається авансом.

У постанові Верховного Суду України від 25.09.2013 р., справа № 6-82ц13, викладено правовий висновок, згідно якого, якщо судом не встановлено, що сплачена сума в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона вважається авансом, а тому правила ст. 570 ЦК України поширюються на випадки, коли договір було укладено, але одна із сторін ухиляється від його виконання. Вказаний правовий винсовок повинен враховуватися іншими судами загальної юрисдикціїпри застосування таких норм права (ст. 360-7 ЦК України).

Оскільки договір купівлі-продажу коптильного цеху, який би за своєю формою та змістом відповідав вимогам закону, між сторонамине був укладений, враховуючи вищевказані положення діючого законодавства та правовий висновок Верховного Суду України, суд першої інстації дійшов правильного висновку про те, що сплачені позивачем у якості авансу гроші підлягають поверненню. Права позивача з повернення авансу порушені, а тому підлягають захисту.

Доводи апелянта про те, що насправді ОСОБА_7 допустив прострочення боржника, збагатився за його рахунок, насправді він є кредитором позивача, колегія суддів не приймає до уваги, виходячи з встановлених по справі обставин, що передачі грошей та не укладення договоіру купівлі-продажу.

Таким чином, доводи апеляційної скарги не спростовують вищевказаних висновків суду, є безпідставними. Апеляційну скаргу необхідно відхилити.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 307, ст. 308 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін. Апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

За викладених вище обставин колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим. Судом повно та всебічно досліджені наявні в матеріалах справи докази, їм надана правильна оцінка, порушень норм матеріального та процесуального права не допущено. Підстави для скасування, зміни рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги ОСОБА_5, а також для прийняття доводів апеляційної скарги останнього у суду апеляційної інстанції відсутні.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 313, 315, 317, 319 ЦПК України колегія суддів,

ухвалила :

Апеляційну скаргу ОСОБА_5- відхилити.

Рішення Біляївського міськрайонного суду Одеської області від 04 серпня 2017 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена до касаційного суду протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий суддя: А. П. Заїкін

Судді: А. А. Калараш

С. О. Погорєлова