Постанова

від 20.12.2017 по справі 925/96/17

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@kia.arbitr.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" грудня 2017 р. Справа№ 925/96/17

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Чорногуза М.Г.

суддів: Мальченко А.О.

Жук Г.А.

секретар судового засідання: Михайленко С.О.

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився

від ДВС: Назаренко Є.І. довіреність № 986 від 29.08.16

розглянувши матеріали апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства "Азот" на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 31 жовтня 2017 року (за скаргою ПАТ "Азот" на дії Придніпровського відділу державної виконавчої служби м. Черкаси Головного територіального управління юстиції у Черкаській області) у справі № 925/96/17 (суддя Довгань К.І.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Еко-Інвест"

до Публічного акціонерного товариства "Азот"

про стягнення 378 714 грн. 75 коп., -

в с т а н о в и в :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Еко-Інвест" звернулось до Господарського суду Черкаської області з позовною заявою про стягнення 378 714,75 грн. (а.с.3-8).

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 02 березня 2017 року залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 12 квітня 2017 року у справі №925/96/17 позов задоволено повністю, стягнуто з ПАТ "Азот" на користь ТОВ "Еко-Інвест" 330 933,41грн. боргу, 8 731,20грн. 3% річних, 39 050,14грн. інфляційних та 5 680,73грн. судового збору (а.с.48-52, 72-77).

10 травня 2017 року на виконання рішення Господарського суду Черкаської області від 02 березня 2017 року видано наказ (а.с.79).

18 вересня 2017 року ПАТ "Азот" звернулось до Господарського суду Черкаської області зі скаргою на дії Придніпровського відділу державної виконавчої служби м. Черкаси Головного територіального управління юстиції у Черкаській області, в якій просив визнати незаконною та скасувати постанову від 31 серпня 2017 року про стягнення виконавчого збору (а.с. 83-85).

31 жовтня 2017 року ухвалою Господарського суду Черкаської області у справі № 925/96/17 скаргу ПАТ "Азот" на дії Придніпровського відділу державної виконавчої служби м. Черкаси Головного територіального управління юстиції у Черкаській області залишено без задоволення (а.с.115-117).

24 листопада 2017 року ПАТ "Азот" звернулось з апеляційною скаргою на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 31 жовтня 2017 року у справі №925/96/17, в якій просить зазначену ухвалу скасувати та винести постанову, якою задовольнити скаргу ПАТ "Азот", визнати незаконною та скасувати постанову від 31.08.2017 р. у виконавчому провадженні №54093479 про стягнення з ПАТ "Азот" виконавчого збору у розмірі 38 439, 54 грн.

Апеляційну скаргу мотивовано тим, що ч. 1 ст. 27 Закон України "Про виконавче провадження" передбачено стягнення виконавчого збору за примусове виконання рішення. А тому оскільки боржник виконав рішення суду у добровільному порядку підстави для стягнення з нього виконавчого збору відсутні, а дії державного виконавця є неправомірними.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04 грудня 2017 року апеляційну скаргу ПАТ "Азот" у справі №925/96/17 передано на розгляд колегію суддів Київського апеляційного господарського суду у складі головуючого судді - Чорногуз М.Г., судді - Мальченко А.О., Жук Г.А.

05 грудня 2017 року ухвалою Київського апеляційного господарського суду апеляційну ПАТ "Азот" на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 31 жовтня 2017 року у справі №925/96/17 прийнято до провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя - Чорногуз М.Г., судді - Мальченко А.О., Жук Г.А., справу призначено до розгляду на 20 грудня 2017 року.

У судовому засіданні 20 грудня 2017 року представник Придніпровського відділу державної виконавчої служби м. Черкаси Головного територіального управління юстиції у Черкаській області надав пояснення, в яких заперечував проти доводів апеляційної скарги та просив залишити її без задоволення, а оскаржувану ухвалу без змін.

Представники ПАТ "Азот" та ТОВ "Еко-Інвест" у судове засідання 20 грудня 2017 року не з'явились, про причини неявки колегію суддів не повідомили, про час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення за штрихкодовим ідентифікатором 0411619131118 та довідкою ПАТ ""Укрпошта про причини повернення поштового відправлення "за закінченням терміну зберігання" (а.с.159, 160).

Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень (ч. 3 ст. 120 ГПК України).

Днем вручення судового рішення є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду (п.п. 3, 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України).

Враховуючи викладене колегія суддів приходить до висновку про належне повідомлення учасників процесу про часті місце розгляду справи.

Враховуючи викладене та те, що ухвалою про прийняття апеляційної скарги до провадження явка сторін обов'язковою не визнавалась і учасників процесу попереджено, що у разі неявки у судове засідання їх представників, справа буде розглянута за наявними матеріалами і така неявка представників сторін не перешкоджає повному, всебічному та об'єктивному розгляду, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи за наявними матеріалами та за відсутності представників сторін.

Згідно з частиною першою статті 270 ГПК у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій Главі.

У відповідності до вимог ч.ч. 1, 2, 5 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

За змістом ч. ст. 270 ГПК України, апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Колегія суддів, розглянувши наявні матеріали, з'ясувавши обставини справи і здійснивши перевірку їх доказами, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку фактичних обставин даної господарської справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, надавши учасникам справи можливість виступити у судових дебатах встановила наступне.

10 травня 2017 року на виконання рішення від 02 березня 2017 року Господарським судом Черкаської області видано наказ № 925/96/17 відповідно до якого до стягнення з ПАТ "Азот" на користь ТОВ "Еко-Інвест" підлягала 330 933,41грн. боргу, 8 731,20грн. 3% річних, 39 050,14грн. інфляційних та 5 680,73грн. судових збору (а.с. 82).

08 червня 2017 року головним державним виконавцем Придніпровського відділу державної виконавчої служби м. Черкаси Головного територіального управління юстиції у Черкаській області винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 54093479 наказу Господарського суду Черкаської області № 925/96/17 від 10.05.2017 р. Також пунктом 3 вказаної постанови стягнуто з боржника виконавчий збір у розмірі 10 % від суми боргу та витрати на організацію та проведення виконавчих дій у розмірі 117 грн. (а.с. 92).

11 серпня 2017 року боржником сплачено на користь стягувача відповідно до платіжного доручення № 11280 3% річних 8731,20 грн., платіжного доручення № 11053 інфляційних 39050,14 грн. згідно договору №788-411 та рішення № 925/96/17, платіжного доручення № 10883 "оплата за решітку каналізаційну згідно договору № 788-411" у сумі 330933,41 грн. та відповідно до платіжного доручення № 11350 5680,73 грн. "сплата витрат судового збору згідно рішення ГС Черк. Обл. від 02.03.2017 справа № 925/96/17" (а.с. 93-94).

15 серпня 2017 року відповідач листом №501-06/256 повідомив державну виконавчу службу про добровільне виконання рішення суду (а.с. 95, 96).

31 серпня 2017 року головним державним виконавцем Придніпровського відділу державної виконавчої служби м. Черкаси Головного територіального управління юстиції у Черкаській області у ВП № 54093479 винесено постанову про стягнення з ПАТ "Азот" 38 439,54 грн. виконавчого збору (а.с. 98).

18 вересня 2017 року ПАТ "Азот" звернулось до Господарського суду Черкаської області зі скаргою на дії Придніпровського відділу державної виконавчої служби м. Черкаси Головного територіального управління юстиції у Черкаській області, в якій просив визнати незаконною та скасувати постанову від 31.08.2017 р. про стягнення виконавчого збору (а.с. 83-85).

Скаргу мотивовано тим, що умовою стягнення виконавчого збору є фактично стягнуті в примусовому порядку з боржника суми, поряд з цим рішення суду з даної справи виконано боржником у добровільному порядку і державною виконавчою службою ніяких примусових дій визначених Законом України "Про виконавче провадження" щодо виконання рішення суду здійснено не було, а тому база нарахування виконавчого збору (10%) у органу ДВС відсутня.

Вказані обставини вірно встановлено судом першої інстанції та сторонами не заперечуються.

Залишаючи без задоволення скаргу ПАТ "Азот" на дії державного виконавця, суд першої інстанції виходив з того, що вказана скарга є безпідставною, оскільки наказ № 925/96/17 виконано боржником під час проведення виконавчого провадження з примусового його виконання, а тому державна виконавча служба діяла правомірно та відповідно правомірно прийняла оскаржувану постанову про стягнення з боржника виконавчого збору, а тому підстав для її скасування немає.

У відповідності з п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

При цьому, колегія суддів зазначає, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод сторін (рішення Суду у справі Трофимчук проти України no. 4241/03 від 28.10.2010).

Звертаючись з апеляційною скаргою ПАТ "Азот" зазначав, що ч. 1 ст. 27 Закон України "Про виконавче провадження" передбачено стягнення виконавчого збору за примусове виконання рішення. А тому оскільки боржник виконав рішення суду у добровільному порядку підстави для стягнення з нього виконавчого збору відсутні, а дії державного виконавця є неправомірними.

З'ясувавши обставини справи та перевірку їх доказами з урахуванням доводів сторін, а також норм права, що регулюють відповідні правовідносини, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

Згідно ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження виконавче" провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

За змістом ч. 5 ст. 26 Закону України "Про виконавче провадження виконавче" виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.

Частинами 1 та 2 ст. 27 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України. Виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що фактично стягнута, повернута, або вартості майна боржника, переданого стягувачу за виконавчим документом.

За змістом п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону України "Про виконавче провадження", виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

Відповідно до ч. 9 ст. 27 Закону України "Про виконавче провадження" виконавчий збір не стягується у разі закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 9 частини першої статті 39 цього Закону, якщо рішення було виконано до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.

Те, що з моменту відкриття виконавчого провадження до моменту виконання відповідачем рішення пройшло два місяці, свідчить про те, що виконання боржником рішення відбулось під час проведення виконавчого провадження з примусового його виконання, а не до моменту винесення постанови про його відкриття. Отже, державна виконавча служба приймаючи постанову про стягнення з боржника виконавчого збору діяла правомірно, а тому підстав для скасування оскаржуваною постанови немає.

При цьому, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що Закон України "Про виконавче провадження" не ставить стягнення виконавчого збору в залежність від вчинення державним виконавцем заходів примусового виконання передбачених Законом, а пов'язується з фактом відкриття виконавчого провадження.

Враховуючи викладені обставини та з огляду на необґрунтованість наведених відповідачем доводів неправомірності дій виконавчої служби, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції стосовно відсутності підстав для задоволення скарги ПАТ "Азот".

Тому, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга Публічного акціонерного товариства "Азот" на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 31 жовтня 2017 року у справі №925/96/17 задоволенню не підлягає.

Ухвалу Господарського Черкаської області від 31 жовтня 2017 року у справі №925/96/17 необхідно залишити без змін.

Судові витрати, згідно до ст. 130, 344 ГПК України покласти на Публічне акціонерне товариство "Азот".

Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 271, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст. 276, 282, 339, 342, 344 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Азот" на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 31 жовтня 2017 року у справі №925/96/17 залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду Черкаської області від 31 жовтня 2017 року у справі №925/96/17 залишити без змін.

3. Судові витрати за розгляд справи у суді апеляційної інстанції покласти на Публічне акціонерне товариство "Азот".

4. Справу №925/96/17 повернути до Господарського суду Черкаської області.

Постанова апеляційного господарського суду набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову Київського апеляційного господарського суду може бути оскаржено до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст. 288 ГПК України.

Головуючий суддя М.Г. Чорногуз

Судді А.О. Мальченко

Г.А. Жук

Дата складення повного тексту постанови - 26.12.2017 р .