Ухвала

від 26.12.2017 по справі 922/4616/16

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

УХВАЛА

"26" грудня 2017 р. Справа № 922/4616/16

Суддя - доповідач Білоусова Я.О.

розглянувши апеляційну скаргу Центральної ОДПІ м.Харкова Головного управління ДФС у Харківській області вх. №3869 Х/2 на ухвалу Господарського суду Харківської області від 16.08.2017 у справі № 922/4616/16 (суддя Швидкін А.О.)

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Нафтопродукти", м.Харків,

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Нафтопродукти", м.Харків,

про визнання банкрутом,

ВСТАНОВИВ:

В грудні 2016 року ТОВ "Торговий дім "Нафтопродукти" звернулось до Господарського суду Харківської області з заявою про порушення справи про банкрутство на підставі ст.95 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом .

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 26.12.2016 прийнято заяву ТОВ "ТД "Нафтопродукти" до розгляду, а ухвалою суду від 25.01.2017 порушено провадження у справі про банкрутство ТОВ "Торговий дім "Нафтопродукти".

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 16.08.2017 затверджено наданий суду звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс. Ліквідовано юридичну особу - ТОВ "Торговий Дім "Нафтопродукти" (код ЄДРПОУ 37068216, зареєстроване за адресою: 61000, м. Харків, вул. Шатилівська, буд. 1). Визнано вимоги кредиторів, що були не задоволені за недостатністю майна банкрута ТОВ "Торговий Дім "Нафтопродукти", погашеними. Провадження у справі припинено. Зобов'язано державного реєстратора внести до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців запис про проведення державної реєстрації припинення юридичної особи та передати органам, які здійснювали облік, відповідне повідомлення про зняття юридичної особи з обліку.

Центральна ОДПІ м.Харкова Головного управління ДФС у Харківській області з ухвалою місцевого господарського суду не погодилась та звернулась до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просить ухвалу суду першої інстанції скасувати та припинити провадження у справі.

Одночасно апелянт просить поновити пропущений строк подання апеляційної скарги на ухвалу суду від 16.08.2017.

15.12.2017 набрав чинності Господарський процесуальний кодекс України у новій редакції.

Зазначена апеляційна скарга надійшла до Харківського апеляційного господарського суду 21.12.2017, тобто після набрання чинності Господарським процесуальним кодексом України у новій редакції. Згідно відбитку ПАТ "Укрпошта" на поштовому конверті, доданому до апеляційної скарги, апелянт звернувся до суду з апеляційною скаргою 14.12.2017, тобто, до набрання чинності нової редакції Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з п.11 розділу ХІ даного кодексу "Перехідні положення" заяви і скарги, подані до набрання чинності цією редакцією Кодексу, провадження за якими не порушено на момент набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу. Такі заяви чи скарги не можуть бути залишені без руху, повернуті або передані за підсудністю, щодо них не може бути прийнято рішення про відмову у прийнятті чи відмову у відкритті провадження за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу, якщо вони подані з додержанням відповідних вимог процесуального закону, які діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Відповідно до підпункту 9 пункту 1 розділу XI «Перехідні положення» ГПК України справи у судах апеляційної інстанції, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Згідно з п.3 ч.1 ст.97 ГПК України в редакції чинній до 15.12.2017, апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі.

Як вбачається з апеляційної скарги, заявником не повною мірою додержано вимог процесуального закону, який діяв до 15.12.2017, а саме, до скарги взагалі не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі, що підтверджується актом Господарського суду Харківської області від 18.12.2017 №036956, в якому зазначено, що під час перевірки документів при розкриванні поштового відправлення апеляційної скарги по справі №922/4616/16, які надійшли від Центральної ОДПІ м.Харкова Головного управління ДФС у Харківській області, не виявилось оригіналів доказів сплати судового збору.

В апеляційній скарзі апелянт просив відстрочити сплату судового збору за подання апеляційної скарги.

Відповідно до пункту 1 статті 8 Закону України «Про судовий збір» (в редакції чинній до 15.12.2017), враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.

Згідно з пунктом 3.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 N 7 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» та 5 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 05.07.2012 N 01-06/869/2012 «Про деякі питання практики застосування Закону України «Про судовий збір» клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі . При цьому, оскільки статтею 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, отже, в тому числі й органів державної влади, то самі лише обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися підставою для звільнення від такої сплати.

В пункті 3.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 N 7 зазначено, що у разі відстрочення або розстрочення сплати судового збору господарський суд повинен зазначити в ухвалі (про прийняття заяви чи скарги до провадження або в іншій) конкретний строк (строки) сплати судового збору, який (які) не може бути пізнішим за дату, на яку судом призначено розгляд заяви чи скарги.

Апелянт просив відстрочити сплату судових витрат, однак ним не доведено, що він зможе сплатити судовий збір у визначений законом строк. Крім того, до скарги взагалі не додано доказів на підтвердження того, що майновий стан Центральної ОДПІ м.Харкова Головного управління ДФС у Харківській області перешкоджає сплаті судового збору у встановленому порядку і розмірі.

Відповідно до п.2 ч.3 статті 258 Господарського процесуального кодексу України до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору.

Відповідно до ч.2 ст.260 Господарського процесуального кодексу України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1, 2 ст.174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Крім того, як свідчать матеріали справи, апелянт вже двічі звертався з апеляційною скаргою до суду, проте ухвалами Харківського апеляційного господарського суду від 07.09.2017 та від 20.10.2017 апеляційні скарги повертались заявнику.

Так, зокрема, однією з підстав повернення скарги ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 07.09.2017 було не подання апелянтом доказів сплати судового збору.

В поданій апеляційній скарзі апелянт просить поновити строк подання апеляційної скарги, проте ним не усунуто обставин, що стали підставою повернення скарги ухвалою суду від 07.09.2017 та не наведено жодних доводів і не надано доказів щодо неможливості подання апеляційної скарги раніше.

Законодавець не передбачає обов'язок суду автоматично відновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки в кожному випадку суд має визначити, з якої поважної причини такий строк було порушено скаржником, та чи підлягає він відновленню; у кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення, та докази, що підтверджують доводи заявника, та робить мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку .

Проте, наведені апелянтом доводи не є обґрунтованими та не підтверджені належними та допустимими доказами, відтак, визнаються суддею-доповідачем неповажними.

Відповідно до п.3 ст.260 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 256 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

З врахуванням викладеного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що скаржником не виконано вимоги п.2 ч.3 статті 258 Господарського процесуального кодексу України, а наведені апелянтом підстави для поновлення строку подання апеляційної скарги визнані судом неповажними, що відповідно до вимог статті 260 Господарського процесуального кодексу України є підставою для залишення апеляційної скарги без руху з наданням строку для усунення вказаних недоліків.

Враховуючи викладене та керуючись ст. 174, 234, 258, 260 Господарського процесуального кодексу України, суддя- доповідач,

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Центральної ОДПІ м.Харкова Головного управління ДФС у Харківській області вх. №3869 Х/2 на ухвалу Господарського суду Харківської області від 16.08.2017 у справі № 922/4616/16 залишити без руху.

2. Центральній ОДПІ м.Харкова Головного управління ДФС у Харківській області усунути встановлені при поданні апеляційної скарги недоліки: надати докази сплати 1600,00 грн судового збору за подання апеляційної скарги; навести обґрунтовані підстави поновлення строку подання апеляційної скарги протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.

3. Роз'яснити Центральній ОДПІ м.Харкова Головного управління ДФС у Харківській області, що при невиконанні вимог даної ухвали, апеляційна скарга вважається неподаною та повертається апелянту.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню.

Суддя - доповідач Білоусова Я.О.