Постанова

від 18.07.2018 по справі 922/4616/16

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 липня 2018 року

м. Київ

Справа № 922/4616/16

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Жукова С.В. - головуючий, Білоуса В.В., Ткаченко Н.Г.,

за участю секретаря судового засідання - Корпусенка А.О.

за участю представників: не з'явились.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Нафтопродукти" Бакрадзе К.А.

на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 27.03.2018

(Головуючий суддя -Білоусова Я.О.; судді -Тарасова І.В., Фоміна В.О.)

у справі за заявою боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Нафтопродукти"

про визнання банкрутом, -

ВСТАНОВИВ:

1. Ухвалою Господарського суду Харківської області від 25.01.2017 порушено провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім "Нафтопродукти" (Далі - ТОВ "Торговий дім "Нафтопродукти"), в порядку ст. 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (Далі - Закон про банкрутство).

2. Постановою Господарського суду Харківської області від 08.02.2017 визнано ТОВ "Торговий дім "Нафтопродукти" банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру. Призначено ліквідатором боржника Бакрадзе Катерину Андріївну, яку зобов'язано виконати ліквідаційну процедуру та інші дії, передбачені Законом про банкрутство.

2.1. на офіційному сайті Вищого господарського суду України 09.02.2017 оприлюднене повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

3. Ухвалою Господарського суду Харківської області від 16.08.2017 затверджено наданий суду звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс. Ліквідовано юридичну особу - ТОВ "Торговий Дім "Нафтопродукти" (код ЄДРПОУ 37068216, зареєстроване за адресою: 61000, м. Харків, вул. Шатилівська, буд. 1). Визнано вимоги кредиторів, що були не задоволені за недостатністю майна банкрута ТОВ "Торговий Дім "Нафтопродукти", погашеними. Провадження у справі припинено. Зобов'язано державного реєстратора внести до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців запис про проведення державної реєстрації припинення юридичної особи та передати органам, які здійснювали облік, відповідне повідомлення про зняття юридичної особи з обліку.

4. Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 27.03.2018 апеляційну скаргу Центральної ОДПІ м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області задоволено.

4.1. Ухвалу Господарського суду Харківської області від 16.08.2017 у справі № 922/4616/16 скасовано.

4.2. Провадження у справі №922/4616/16 закрито.

5. Постанова апеляційного господарського суду мотивована тим, що: ухвала суду про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу є судовим актом, який не тільки встановлює обставини відсутності майна боржника для задоволення вимог кредиторів, дає оцінку повноті дій ліквідатора в ході ліквідаційної процедури, але також підсумовує хід процедури банкрутства та припиняє провадження у справі про банкрутство.;

5.1. ухвала про порушення провадження у справі про банкрутство від 25.01.2017 та постанова місцевого господарського суду від 08.02.2017 про визнання боржника банкрутом у даній справі не були предметом оскарження;

5.2. необхідними передумовами для звернення із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство боржника в порядку статті 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" є дотримання вимог цивільного та господарського законодавства щодо добровільної ліквідації юридичної особи;

5.3. необхідною та обов'язковою передумовою порушення провадження у справі про банкрутство в порядку норм ст. 95 Закону про банкрутство та визнання боржника банкрутом відповідної до цієї статті є надання та наявність доказів на підтвердження всіх передумов для порушення провадження в порядку означеної статті саме на момент звернення боржника із відповідною заявою;

5.4. встановлення судом обставин недотримання необхідних передумов звернення із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство боржника у порядку статті 95 Закону може бути підставою для припинення незаконно порушеного провадження;

5.5. при винесенні ухвали про порушення провадження у даній справі про банкрутство судом першої інстанції не надано оцінки наявності підстав для порушення провадження у справі про банкрутство за ознаками ст. 95 Закону про банкрутство шляхом перевірки дотримання заявником всіх необхідних передумов для звернення до суду, передбачених ст.ст.105, 110, 111 ЦК України, а також активам та пасивам боржника, без чого неможливо з'ясувати питання про недостатність вартості майна боржника для задоволення вимог кредиторів;

5.6. суд першої інстанції, також не врахував, що відсутність у боржника активу, достатнього для покриття судових витрат, саме на момент звернення боржника із заявою про порушення справи про банкрутство, виключає можливість здійснення судом провадження у справі про його банкрутство, в силу імперативних приписів ч. 4 ст. 11 Закону про банкрутство;

5.7. ліквідатором боржника не вчинено дій щодо повернення надмірно сплачених податкових платежів, що свідчить про відсутність доказів, спрямованих на стягнення дебіторської заборгованості, встановлення її розміру та погашення вимог кредиторів, на що суд першої інстанції уваги не звернув та не надав зазначеним обставинам жодної оцінки;

5.8. колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що господарський суд першої інстанції без належного дослідження всіх обставин справи, повної та всебічної перевірки зібраних у справі доказів безпідставно порушив провадження у справі, визнав боржника банкрутом та затвердив звіт ліквідатора, що є підставою для закриття провадження у даній справі, відповідно п. 2 ч.1 статті 231 ГПК України, статті 83 Закону про банкрутство.

Короткий зміст вимог касаційної скарги з узагальненими доводами особи, яка подала касаційну скаргу

6. Ліквідатор ТОВ "Торговий дім "Нафтопродукти" Бакрадзе К.А. звернулась до Суду касаційної інстанції зі скаргою, у якій просить скасувати наведену постанову суду другої інстанції та залишити в силі ухвалу суду першої інстанції.

7. Підставою для скасування скаржник вважає невірне застосування та порушення норм матеріального та процесуального права:, зокрема, ст.ст. 1, 45, 46, ч. 3 ст. 83, 95 Закону про банкрутство, ст. 93 Господарського процесуального кодексу України в редакції чинній до 15.12.2017, ст. 231, 269, 270, 275, 278 Господарського процесуального кодексу України в редакції чинній з 15.12.2017, ст. 111 Цивільного кодексу України, ст. 78 Податкового кодексу України

7.1. Скаржник вважає, що апеляційний господарський суд розглянув справу за апеляційною скаргою поданої із пропуском строку на апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції, чим порушено принципи правової визначеності та остаточності рішення;

7.2. суд другої інстанції закриваючи провадження у даній справі виніс судове рішення у вигляді постанови, а не ухвали, як це передбачено у ч. 3 ст. 83 Закону про банкрутство;

7.3. вважає, що судом першої інстанції надано вичерпну правову оцінку всьому здійсненому провадженню у даній справі, починаючи з її порушення;

7.4. вважає, що апеляційний господарський суд вийшов за межі вимог апеляційної скарги та закрив провадження у справі;

7.5. боржником було доведено його неплатоспроможність, що не спростовано судом апеляційної інстанції;

7.6. вважає, що неможливість проведення позапланової перевірки свідчить про неналежне виконання обов'язків посадовими особами ДФС України у Харківській області.

Короткий зміст вимог інших учасників у справі

8. Відзиву на касаційну скаргу ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Нафтопродукти" Бакрадзе К.А. до Верховного Суду не надано.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

9. Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 24.05.2018 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Нафтопродукти" Бакрадзе К.А. на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 27.03.2018 у справі №922/4616/16.

9.1. Призначено до розгляду касаційну скаргу ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Нафтопродукти" Бакрадзе К.А. на 18 липня 2018 року о 12 год. 45 хв. у відкритому судовому засіданні у приміщенні Касаційного господарського суду за адресою: м. Київ, вул. О.Копиленка, 6, в залі судових засідань № 330.

10. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, перевіривши матеріали справи, Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу слід залишити без задоволення, виходячи з такого.

11. Відповідно ст. 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

12. Згідно з п. 9 ч. 1 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України в редакції, чинній з 15.12.2017, справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

13. Згідно ст.41 ГПК України, в редакції, що діяла до 15.12.2017, господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" .

14. За приписами ч. 1 ст.2 Закону про банкрутство, провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

15. У ч. ч. 1, 2 ст. 95 Закону про банкрутство визначено якщо вартості майна боржника - юридичної особи, щодо якого прийнято рішення про ліквідацію, недостатньо для задоволення вимог кредиторів, така юридична особа ліквідується в порядку, передбаченому цим Законом. У разі виявлення зазначених обставин ліквідатор (ліквідаційна комісія) зобов'язаний звернутися до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство такої юридичної особи.

16. Як встановлено судом другої інстанції, у грудні 2016 року ТОВ "Торговий дім "Нафтопродукти" звернулось до Господарського суду Харківської області із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство, в порядку ст.95 Закону про банкрутство;

16.1. Ухвалою Господарського суду Харківської області від 26.12.2016 прийнято заяву ТОВ "Торговий дім "Нафтопродукти" про порушення провадження у справі про банкрутство до розгляду;

16.2. ухвалою Господарського суду Харківської області від 25.01.2017 порушено провадження у справі про банкрутство ТОВ "Торговий дім "Нафтопродукти";

16.3. постановою Господарського суду Харківської області від 08.02.2017 визнано ТОВ "Торговий дім "Нафтопродукти" банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру; ліквідатором боржника призначено Бакрадзе Катерину Андріївну, яку зобов'язано виконати ліквідаційну процедуру та інші дії, передбачені Законом про банкрутство;

16.4. 09.02.2017 на офіційному сайті Вищого господарського суду України оприлюднено повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури;

16.5. Ухвалою Господарського суду Харківської області від 03.05.2017 затверджено реєстр вимог кредиторів ТОВ "Торговий дім "Нафтопродукти";

16.6. від ліквідатора 01.08.2017 надійшов звіт про виконання ліквідаційної процедури;

17. Затверджуючи звіт ліквідатора, ліквідаційний баланс банкрута, суд першої інстанції виходив з того, що ліквідатором проведені всі відповідні дії з ліквідації банкрута та наданий суду ліквідаційний баланс з непогашеною кредиторською заборгованістю на загальну суму 540,8 тис. грн.

18. Згідно з ч. 1 ст. 46 Закону про банкрутство після завершення всіх розрахунків з кредиторами ліквідатор подає до господарського суду звіт та ліквідаційний баланс, до якого додаються: відомості за результатами інвентаризації майна боржника та перелік ліквідаційної маси; відомості про реалізацію об'єктів ліквідаційної маси з посиланням на укладені договори купівлі-продажу; копії договорів купівлі-продажу та акти приймання-передачі майна; реєстр вимог кредиторів з даними про розміри погашених вимог кредиторів; документи, які підтверджують погашення вимог кредиторів; довідка архівної установи про прийняття документів, які відповідно до закону підлягають довгостроковому зберіганню тощо. Про час та місце судового засідання, у якому має розглядатися звіт і ліквідаційний баланс, господарський суд повідомляє ліквідатора та членів комітету кредиторів. Господарський суд після заслуховування звіту ліквідатора та думки членів комітету кредиторів або окремих кредиторів виносить ухвалу про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу.

19. Слід відзначити, що ухвала суду про затвердження звіту ліквідатора, ліквідаційного балансу за своєю правовою природою є судовим рішенням, яке підсумовує хід ліквідаційної процедури, в якому необхідно повно відобразити обставини, що мають значення для даної справи (вчинення належних дій по виявленню активів та пасивів боржника, зокрема, виявлення ліквідатором кредиторів та дотримання їх процесуальних прав під час розгляду їх грошових вимог, доведення неможливості відновлення платоспроможності боржника внаслідок вжитих ліквідатором заходів, доведення неможливості задоволення визнаних ліквідатором вимог кредиторів за наслідками ліквідації боржника), висновки суду про встановлені обставини і їх правові наслідки повинні бути вичерпними, відповідати дійсності та підтверджуватися достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

20. Разом з тим, ухвала суду про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу є судовим актом, який не тільки встановлює обставини відсутності майна боржника для задоволення вимог кредиторів, дає оцінку повноті дій ліквідатора в ході ліквідаційної процедури, але також підсумовує хід процедури банкрутства та припиняє провадження у справі про банкрутство.

21. Як встановив апеляційний господарський суд, ухвала про порушення провадження у справі про банкрутство від 25.01.2017 та постанова місцевого господарського суду від 08.02.2017 у даній справі не були предметом оскарження,.

22. Відповідно до ч. 1 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України у чинній редакції суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

23. Разом з тим, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч.4 ст.269 Господарського процесуального кодексу України).

24. Отже, апеляційний господарський суд переглядаючи у апеляційному порядку ухвалу про затвердження звіту ліквідатора, ліквідаційного балансу банкрута та припинення провадження у справі про банкрутство, підставно надав оцінку здійсненій процедурі банкрутства в цілому, зокрема, наявності підстав для порушення провадження у справі про банкрутство, здійснення ліквідатором ліквідаційної процедури у відповідності до вимог Закону про банкрутство, та встановивши безпідставність порушення провадження у справі про банкрутство закрив у ній провадження.

25. Наведеним спростовуються доводи касаційної скарги про безпідставний вихід за межі вимог апеляційної скарги судом другої інстанції, оскільки, у даному випадку, апеляційним господарським судом рішення прийнято із дотриманням норм процесуального права, зокрема, ч.4 ст.269 Господарського процесуального кодексу України.

26. Крім того, як встановив суд другої інстанції у апеляційній скарзі скаржник просив припинити провадження у справі про банкрутство ТОВ "Торговий дім "Нафтопродукти", посилаючись на порушення боржником порядку ліквідації юридичної особи відповідно до законодавства України.

27. За таких обставин, судом апеляційної інстанції надано правову оцінку здійсненому провадженню, починаючи з порушення провадження у справі.

28. Спрощена процедура банкрутства, що передбачена статтею 95 Закону про банкрутство, випливає з процедури добровільної ліквідації юридичної особи, тобто ліквідації юридичної особи за рішенням її учасників (власників) або органу, уповноваженого на це установчими документами.

29. У зв'язку з цим необхідними передумовами для звернення із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство боржника в порядку статті 95 Закону про банкрутство є дотримання вимог цивільного та господарського законодавства щодо добровільної ліквідації юридичної особи.

30. Скасовуючи ухвалу господарського суду Харківської області від 16.08.2017, якою затверджено наданий суду звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс ТОВ "Торговий Дім "Нафтопродукти" та припиняючи провадження у даній справі як безпідставно порушене, апеляційний господарський суд виходив з того, що, в порушення вимог Закону про банкрутство, господарським судом першої інстанції належним чином не було перевірено дотримання процедури добровільної ліквідації юридичної особи, фінансово-майновий стан боржника належним чином не досліджувався, матеріали справи не містять доказів надання ліквідатором боржника до органів доходів і зборів, документів підприємства, у тому числі первинних документів, регістрів бухгалтерського та податкового обліку для проведення відповідних перевірок.

31. Також, суд апеляційної інстанції не був переконаний у наявності у заявника майна, достатнього для покриття судових витрат, пов'язаних із здійсненням провадження у справі про банкрутство, за відсутності при зверненні із заявою про порушення провадження у даній справі надання таких доказів.

32. Крім того, судом другої інстанції встановлено, що ТОВ "Торговий дім "Нафтопродукти", код ЄДРПОУ 37068216, зареєстровано як юридична особа 12.05.2010 у м. Луцьку, в подальшому відбулась зміна місцезнаходження юридичної особи, яке визначено за адресою: м. Харків, вул. Шатилівська, 1.

33. 16.08.2016 загальними зборами учасників ТОВ "Торговий дім "Нафтопродукти": компанія Бікслі Інвестментс Лімітед, компанія Далефорд Ессетс ЛТД., компанія Кріспекс Інк., компанія Хіллфорд Сервісез ЛТД., компанія Шрівпорт Холдінгз Інк, за участі єдиного представника від усіх засновників - ОСОБА_6, прийнято рішення про припинення діяльності ТОВ "Торговий дім "Нафтопродукти" у зв'язку з ліквідацією, призначено ліквідатором Бакрадзе Катерину Андріївну, доручено ліквідатору проведення всіх ліквідаційних заходів ТОВ "Торговий дім "Нафтопродукти" відповідно до чинного законодавства.

34. На виконання вказаних вимог ліквідатором 17.08.2016 передано державному реєстратору документи, необхідні для внесення в Єдиний державний реєстр запису про рішення щодо припинення юридичної особи та внесено запис про припинення юридичної особи.

35. 17.08.2016 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців внесено запис про рішення засновників щодо припинення юридичної особи - ТОВ "Торговий дім "Нафтопродукти", а також зазначено строк для пред'явлення вимог кредиторів - до 17.10.2016.

36. Ознаками неоплатності боржника та підставою для ініціювання процедури банкрутства боржника, що ліквідується власником, згідно зі статтею 95 Закону про банкрутство, є неможливість боржника задовольнити вимоги кредиторів у повному обсязі під час ліквідації боржника не у зв'язку з процедурою банкрутства. При цьому приписи Закону щодо безспірності грошових вимог та строку їх невиконання, які визначають ознаки неплатоспроможності боржника, на такі правовідносини не поширюються.

37. Отже, ініціювання боржником порушення справи про банкрутство свідчить про відсутність між боржником та його кредиторами спору про наявність і неоплатність боргу, оскільки сам боржник визнає ці обставини.

38. Разом з тим, юридична особа у своїй заяві до господарського суду про порушення відносно неї провадження у справі про банкрутство повинна навести обставини неспроможності виконати підтверджені у встановленому порядку грошові вимоги кредитора (кредиторів), пов'язані із здійсненням підприємницької діяльності.

39. Апеляційним господарським судом встановлено, що із заявами про визнання кредиторських вимог звернулось лише ТОВ "Провід групп", вимоги якого в розмірі 539000,00 грн виникли на підставі договору про відступлення права вимоги від 15.10.2015.

40. Також, судом другої інстанції встановлено, що зміст договору про відступлення права вимоги від 15.10.2015 передбачає одночасне виникнення права на звернення ТОВ "Торговий дім "Нафтопродукти" (нового позикодавця за договором про надання фінансової допомоги від 30.06.2014) до ТОВ "Компанія Аміна-Лтд" з вимогою щодо сплати 500000,00 грн, а також кореспондуючого обов'язку ТОВ "Торговий дім "Нафтопродукти" щодо сплати ТОВ "Провід Групп" (первісному позикодавцю) коштів у розмірі 490000,00 грн, які фактично стали основною підставою для звернення до суду із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство.

41. До заяви про порушення справи про банкрутство надано акт приймання-передачі документів до договору про відступлення права вимоги від 15.10.2015, відповідно до якого ТОВ "Провід Групп" передало ТОВ "Торговий дім "Нафтопродукти" наступні документи: договір про надання поворотної фінансової допомоги від 30.06.2014, акт звірки взаєморозрахунків за вищевказаним договором, приходний касовий ордер, інші документи щодо виконання вищевказаного договору, однак боржником до матеріалів справи було надано лише копію договору про надання поворотної фінансової допомоги від 30.06.2014, інших, зазначених в акті від 15.10.2015 документів не надано, що свідчить про не з'ясування наявності правовідносин з надання фінансової допомоги за договором від 30.06.2014.

42. Судом другої інстанції встановлено, що відповідно до п. 2.3 договору про надання поворотної фінансової допомоги від 30.06.2014 № 2016вп/77 перерахування коштів позикодавцем здійснюється в готівковій формі та/або в безготівковій формі на поточний рахунок позичальника протягом 30 банківських днів з дня підписання цього договору, проте, доказів отримання від керівника ТОВ "Торговий дім "Нафтопродукти" або іншої посадової особи первинних документів бухгалтерського та податкового обліку, на підставі яких ліквідатор ТОВ "Торговий дім "Нафтопродукти" мав би можливість встановити наявність або відсутність заборгованості та її розмір перед кредитором, первинних документів, якими підтверджується факт перерахування коштів позичальнику на виконання укладеного договору, на підставі яких має бути підтверджено реальне існування визнаної боржником заборгованості.

43. Встановивши наведені обставини, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що вказані обставини є суттєвими для визначення наявності підстав для порушення провадження у справі про банкрутство.

44. Відповідно до ст.76 ГПК України у чинній редакції належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

45. Статтею 77 ГПК України у чинній редакції встановлено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

46. Згідно зі ст.78 ГПК України у чинній редакції достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

47. Відповідно до ст.79 ГПК України у чинній редакції достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справ, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

48. Положеннями ст.91 ГПК України у чинній редакції передбачено, що письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

49. Аналогічні за змістом вимоги містились і у нормах ст. ст. 32-36 Господарського процесуального кодексу України в редакції чинній до 15.12.2017, на час ініціювання боржником порушення провадження у справі про банкрутство, в порядку ст. 95 Закону про банкрутство.

50. Отже, за висновками господарського суду апеляційної інстанції, оскільки відповідні докази не були подані ліквідаційною комісією на момент порушення провадження у справі, то, відповідно, не були виконані передумови, необхідні для порушення провадження у справі.

51. Підтримуючи такі висновки апеляційного господарського суду, Касаційний господарський суд виходить з такого.

52. Згідно зі ст. 95 Закону про банкрутство, якщо вартості майна боржника - юридичної особи, щодо якого прийнято рішення про ліквідацію, недостатньо для задоволення вимог кредиторів, така юридична особа ліквідується в порядку, передбаченому цим Законом. У разі виявлення зазначених обставин ліквідатор (ліквідаційна комісія) зобов'язаний звернутися до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство такої юридичної особи. Обов'язковою умовою звернення до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство є дотримання боржником порядку ліквідації юридичної особи відповідно до законодавства України.

53. Такий порядок передбачений нормами ч. 3 ст. 110, ст. 111 ЦК України, норми яких містять загальні положення про ліквідацію юридичної особи (суб'єкта господарювання).

54. Особлива процедура, що передбачена ст. 95 Закону про банкрутство (банкрутство боржника, що ліквідується власником), випливає з процедури добровільної ліквідації юридичної особи, тобто ліквідації юридичної особи за рішенням її учасників (власників) або органу, уповноваженого на це установчими документами.

55. У зв'язку з цим, необхідними передумовами для звернення із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство боржника, в порядку наведеної норми, є дотримання вимог цивільного та господарського законодавства щодо добровільної ліквідації юридичної особи.

56. Такі передумови полягають у наступному:

56.1. Прийняття рішення власником майна (або органом, уповноваженим управляти майном) боржника про звернення боржника до господарського суду із заявою. Проведення аналізу активів боржника у вигляді проведення інвентаризації наявного майна (у тому числі переданого у заставу майна), його належної оцінки та оцінки грошових коштів на рахунках боржника. Аналіз пасивів боржника шляхом публікації оголошення згідно з вимогами ч. ч. 2, 5 ст. 105 ЦК України. Проведення аналізу активів та пасивів боржника є підставою складення проміжного ліквідаційного балансу, який додається до заяви боржника відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону про банкрутство.

56.2. Дотримання визначених вимог та сукупність вказаних дій із доданням доказів їх проведення є підставою для звернення ліквідатора (ліквідаційної комісії) із заявою про порушення справи про банкрутство на підставі ст. 95 вказаного Закону та складає предмет спору у справі про банкрутство за особливою процедурою, що порушується в порядку норм означеної статті.

56.3. При цьому, необхідною та обов'язковою передумовою порушення провадження у справі про банкрутство, на підставі ст. 95 Закону про банкрутство, є надання належних доказів на підтвердження наявності всіх передумов для порушення провадження, згідно з цією статтею, саме на момент звернення боржника із відповідною заявою.

57. Приписами ч. 1 ст. 111 Цивільного кодексу України встановлено, що з дати внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань запису про рішення засновників (учасників) юридичної особи, суду або уповноваженого ними органу щодо ліквідації юридичної особи ліквідаційна комісія (ліквідатор) зобов'язана вжити всіх необхідних заходів щодо стягнення дебіторської заборгованості юридичної особи, що ліквідується, та письмово повідомити кожного з боржників про припинення юридичної особи в установлені цим Кодексом строки.

58. Під час апеляційного перегляду даної справи судом другої інстанції встановлено, що рішенням загальних зборів учасників ТОВ "Торговий дім "Нафтопродукти", оформленим протоколом від 16.08.2016, зобов'язано ліквідатора вжити всіх заходів щодо стягнення дебіторської заборгованості та заходи, спрямовані на пошук, виявлення і повернення майна товариства, що знаходиться у третіх осіб

59. Судом другої інстанції встановлено, що 15.10.2015 ТОВ "Торговий дім "Нафтопродукти", як новий позикодавець, набув право вимоги до ТОВ "Компанії Аміна - ЛТД" за укладеним договором відступлення права вимоги, за поясненнями, наведеними в заяві про порушення справи про банкрутство, дебіторську заборгованість ТОВ "Компанії Аміна - ЛТД" в розмірі 500000,00 грн за укладеним договором відступлення права вимоги від 15.10.2015 ліквідатору вжитими заходами стягнути не вдалось.

60. Водночас, суд апеляційної інстанції встановив, що окрім вказаних пояснень, матеріали справи не містять жодних доказів, які б свідчили, що ліквідатором проводилась претензійно-позовна робота, направлена на стягнення з ТОВ "Компанії Аміна -ЛТД" дебіторської заборгованості в розмірі 500000,00 грн за договором про відступлення права вимоги від 15.10.2015, не зважаючи на те, що дебіторська заборгованість ТОВ "Компанії Аміна - ЛТД" становить 500000,00 грн та в значній частині покриває розмір кредиторської заборгованості перед ТОВ "Провід Груп" та Центральною ОДПІ м.Харкова ГУ ДФС у Харківській області.

61. Згідно із частинами 3, 4 статті 111 ЦК України під час проведення заходів щодо ліквідації юридичної особи до завершення строку пред'явлення вимог кредиторів ліквідаційна комісія (ліквідатор) закриває рахунки, відкриті у фінансових установах, крім рахунка, який використовується для розрахунків з кредиторами під час ліквідації юридичної особи. Ліквідаційна комісія (ліквідатор) вживає заходів щодо інвентаризації майна юридичної особи, що припиняється, а також майна її філій та представництв, дочірніх підприємств, господарських товариств, а також майна, що підтверджує її корпоративні права в інших юридичних особах, виявляє та вживає заходів щодо повернення майна, яке перебуває у третіх осіб.

62. Лише після проведення інвентаризації всього майна підприємства, його належної оцінки та оцінки грошових коштів на рахунках боржника, а також вжиття всіх необхідних заходів щодо стягнення дебіторської заборгованості підприємства-боржника, можливо встановити, що активів підприємства недостатньо для задоволення вимог кредиторів та наявність підстав для звернення до господарського суду з заявою про порушення справи про банкрутство боржника.

63. Інвентаризація проводиться з метою забезпечення достовірності даних бухгалтерського обліку та фінансової звітності підприємства. Під час інвентаризації активів і зобов'язань перевіряються і документально підтверджуються їх наявність, стан, відповідність критеріям визнання і оцінка. При цьому забезпечуються: виявлення фактичної наявності активів та перевірка повноти відображення зобов'язань, коштів цільового фінансування, витрат майбутніх періодів; установлення лишку або нестачі активів шляхом зпівставлення фактичної їх наявності з даними бухгалтерського обліку, виявлення активів, які частково втратили свою первісну якість та споживчу властивість, застарілих, а також матеріальних та нематеріальних активів, що не використовуються, невикористаних сум забезпечення, виявлення активів і зобов'язань, які не відповідають критеріям визнання.

64. Пунктом 6 Положення про інвентаризацію активів та зобов'язань, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 02.09.2014 N 879 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30.10.2014 за N 1365/26142, встановлено, що суцільною інвентаризацією охоплюються всі види зобов'язань та всі активи підприємства незалежно від їх місцезнаходження, у тому числі предмети, що передані у прокат, оренду або перебувають на реконструкції, модернізації, консервації, у ремонті, запасі або резерві незалежно від технічного стану. Також інвентаризації підлягають активи і зобов'язання, які обліковуються на позабалансових рахунках, зокрема цінності, що не належать підприємству, але тимчасово перебувають у його користуванні, розпорядженні або на зберіганні (об'єкти оперативної (операційної) оренди основних засобів, матеріальні цінності на відповідальному зберіганні, переробці, комісії, монтажі), умовні активи і зобов'язання (непередбачені активи та зобов'язання) підприємства (застави, гарантії, зобов'язання тощо), бланки документів суворої звітності, інші активи.

65. Вищезазначене Положення встановлює, що інвентаризація активів та зобов'язань включає в себе інвентаризацію основних засобів, матеріальних активів, незавершених капітальних інвестицій, запасів, біологічних активів, готівки, грошових коштів та їх еквівалентів, бланків документів суворої звітності, дебіторської та кредиторської заборгованості, витрат і доходів майбутніх періодів.

66. Відповідно до п.1 розділу ІІ вищезазначеного Положення для проведення інвентаризації на підприємстві розпорядчим документом керівника підприємства створюється інвентаризаційна комісія з представників апарату управління підприємства, бухгалтерської служби (представників аудиторської фірми, централізованої бухгалтерії, суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи, яка здійснює ведення бухгалтерського обліку на підприємстві на договірних засадах) та досвідчених працівників підприємства, які знають об'єкт інвентаризації, ціни та первинний облік (інженери, технологи, механіки, виконавці робіт, товарознавці, економісти, бухгалтери).

67. Інвентаризаційну комісію очолює керівник підприємства (його заступник) або керівник структурного підрозділу підприємства, уповноважений керівником підприємства. У тих випадках, коли бухгалтерський облік ведеться безпосередньо керівником підприємства, інвентаризаційну комісію очолює керівник підприємства самостійно.

68. За рішенням керівника підприємства до складу інвентаризаційної комісії можуть бути включені члени ревізійної комісії господарського товариства. У разі проведення інвентаризації за судовим рішенням або на підставі належним чином оформленого документа органу, який відповідно до закону має право вимагати проведення такої інвентаризації, посадові особи відповідного органу (за їх згодою) можуть бути присутні при проведенні інвентаризації. До складу робочих інвентаризаційних комісій включаються представники апарату управління, бухгалтерської служби та досвідчені працівники підприємства, які знають об'єкт інвентаризації, ціни та первинний облік (інженери, технологи, механіки, виконавці робіт, товарознавці, економісти, бухгалтери).

69. Судом другої інстанції встановлено, що 26.10.2016 ліквідатором Бакрадзе К.А. видано наказ про проведення інвентаризації, у якому зазначено: провести повну інвентаризацію активів та зобов'язань товариства з перевіркою їх фактичної наявності станом на 26.10.2016 та обов'язковим складанням відповідних інвентаризаційних описів; інвентаризацію провести в присутності матеріально відповідальної особи; встановлено інвентаризаційній комісії в п'ятиденний строк після закінчення інвентаризації розглянути її результати та передати її результати на затвердження керівнику підприємства.

70. Також, судом другої інстанції встановлено, що ліквідатором до заяви про порушення провадження у справі про банкрутство надані інвентаризаційний опис товарно-матеріальних цінностей від 26.10.2016, який не містить інформації про наявність чи відсутність у товариства товарно-матеріальних цінностей за даними бухгалтерського обліку та по факту, також до заяви про порушення провадження у справі про банкрутство ТОВ "Торговий дім "Нафтопродукти" ліквідатором надані акти інвентаризації наявності грошових коштів, які знаходяться в касі підприємства та на розрахункових рахунках, та розрахунків з постачальниками, покупцями та іншими дебіторами і кредиторами, які складені 26.10.2016 без участі матеріально відповідальної особи, одноособово Бакрадзе К.А. (т.1 а.с.48, 51).

71. При цьому, судом апеляційної інстанції встановлено, що на момент порушення провадження у даній справі про банкрутство доказів звернення та отримання від керівника ТОВ "Торговий дім "Нафтопродукти" Лози О.Г. будь-яких первинних документів бухгалтерського обліку та фінансової звітності та інших документів, необхідних для проведення інвентаризації, не надано.

72. З урахуванням встановлених обставин, слід погодитися із висновками апеляційного господарського суду, що за відсутності належним чином проведеної інвентаризації всього майна підприємства, його належної оцінки та оцінки грошових коштів на рахунках боржника, а також вжиття всіх необхідних заходів щодо стягнення дебіторської заборгованості підприємства-боржника не можливо встановити недостатність активів підприємства для задоволення вимог кредиторів та наявність підстав для звернення до господарського суду з заявою про порушення справи про банкрутство боржника.

73. Наведеним спростовуються доводи касаційної скарги про те, що судом першої інстанції надано вичерпну правову оцінку всьому здійсненому провадженню у даній справі, починаючи з її порушення

74. Крім того, відповідно до ч. 7 ст. 111 Цивільного кодексу України, для проведення перевірок та визначення наявності або відсутності заборгованості із сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, страхових коштів до Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування ліквідаційна комісія (ліквідатор) забезпечує своєчасне надання органам доходів і зборів та Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування документів юридичної особи (її філій, представництв), у тому числі первинних документів, регістрів бухгалтерського та податкового обліку. До моменту затвердження ліквідаційного балансу ліквідаційна комісія (ліквідатор) складає та подає органам доходів і зборів, Пенсійного фонду України та фондів соціального страхування звітність за останній звітний період.

75. У ст. 78 Податкового Кодексу України, передбачено порядок проведення документальних позапланових перевірок, зокрема, відповідно до підпункту 78.1.7 зазначеної статті, документальна позапланова перевірка здійснюється якщо розпочато процедуру реорганізації юридичної особи (крім перетворення), припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, закриття постійного представництва чи відокремленого підрозділу юридичної особи, в тому числі іноземної компанії, організації, порушено провадження у справі про визнання банкрутом платника податків або подано заяву про зняття з обліку платника податків.

76. Проте, як встановив у оскаржуваній постанові апеляційний господарський суд, суд першої інстанції при порушенні провадження у даній справі ухилився від надання правового аналізу тому, що ліквідатором боржника при зверненні із заявою про порушення провадження у даній справі про банкрутство не було надано доказів подання органам державної податкової служби та Пенсійного фонду України, фондам соціального страхування документів юридичної особи в досудовій процедурі ліквідації, у тому числі первинних документів, реєстрів бухгалтерського та податкового обліку, звітності за останній звітний період для проведення перевірки, що передбачено ч. 7 ст. 111 Цивільного кодексу України.

77. Наведеним спростовуються доводи касаційної скарги про те, що неможливість проведення позапланової перевірки свідчить про неналежне виконання обов'язків посадовими особами ДФС України у Харківській області.

78. Крім того, суд другої інстанції встановив, що головою ліквідаційної комісії до суду першої інстанції доказів закриття рахунків, відкритих у фінансових установах, крім рахунка, який використовується для розрахунків з кредиторами під час ліквідації юридичної особи, при порушенні провадження у справі про банкрутство не надавалось

79. Враховуючи наведене суд касаційної інстанції погоджується із висновками апеляційного господарського суду, що ліквідатором не було вчинено усіх обов'язкових дій, передбачених законом при ліквідації у досудовій ліквідації підприємства, а місцевий господарський суд порушуючи провадження у даній справі про банкрутство, визнаючи боржника банкрутом та в подальшому затверджуючи ліквідаційний звіт, звіт ліквідатора та припиняючи провадження у даній справі про банкрутство, не дав їм належної правової оцінки, що призвело до передчасного висновку суду першої інстанції про наявність правових підстав для порушення провадження у справі про банкрутство, оскільки вказані передумови були відсутні.

80. Отже, апеляційним господарським судом, на підставі матеріалів та обставин справи, встановлено недотримання ліквідаційною комісією ТОВ "Торговий дім "Нафтопродукти" вимог цивільного та господарського законодавства щодо добровільної ліквідації юридичної особи, а також неподання ліквідаційною комісією, на момент порушення провадження у цій справі, документів на підтвердження здійснення повної досудової процедури ліквідації боржника, що є порушенням вимог ст.95 Закону про банкрутство, отже доводи касаційної скарги про доведення боржником його неплатоспроможності не підтверджено та правомірно спростовано судом апеляційної інстанції.

81. Лише дотримання визначених вимог та сукупність вказаних дій із доданням доказів їх проведення є підставою для звернення ліквідатора із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство за особливою процедурою, що порушується в порядку норм ст. 95 Закону про банкрутство.

82. При цьому, як уже зазначалось, необхідною та обов'язковою передумовою порушення провадження у справі про банкрутство в порядку ст. 95 Закону про банкрутство є надання належних доказів на підтвердження наявності всіх передумов для порушення провадження саме на момент звернення боржника із відповідною заявою, які не можуть бути надані або витребувані судом після порушення провадження у справі про банкрутство.

83. Розглядаючи справу у судовому засіданні, господарський суд мав встановити зазначені обставини дотримання боржником передбачених законодавством передумов для звернення із заявою про порушення справи про банкрутство та у протилежному випадку припинити провадження у справі про банкрутство, оскільки надання в подальшому до суду додаткових доказів, пов'язаних із здійсненням процедури добровільної ліквідації законодавством не передбачено.

84. Доводи касаційної скарги про те, що апеляційний господарський суд розглянув справу за апеляційною скаргою поданої із пропуском строку на апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції, чим порушив принципи правової визначеності та остаточності рішення, колегія суддів відхиляє з огляду на те, що приймаючи апеляційну скаргу до розгляду суд апеляційної інстанції надав оцінку доводам клопотання про відновлення строків на апеляційне оскарження та визнав причини пропуску строку поважними, з'ясувавши в ухвалі про відкриття апеляційного провадження відсутність заперечень проти відкриття апеляційного провадження від учасників провадження справи про банкрутство.

85. Доводи заявника касаційної скарги про те, що суд другої інстанції закриваючи провадження у даній справі виніс судове рішення у вигляді постанови, а не ухвали, як це передбачено у ч. 3 ст. 83 Закону про банкрутство не можуть бути підставою для скасування правильної по суті і законної постанови суду апеляційної інстанції, оскільки таке скасування було б порушенням ч.2 ст.309 ГПК України щодо недопустимості скасування рішення з формальних міркувань, що є підставою для відхилення аргументів касаційної скарги у цій частині.

86. В силу приписів ч. 2 ст. 300 ГПК України (у редакції від 15.12.2017), суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

87. Таким чином, посилання та доводи скаржника не знайшли свого підтвердження, в якості підстав скасування постанови суду апеляційної інстанції, під час касаційного провадження.

88. З огляду на викладене, касаційний господарський суд дійшов висновку про необхідність залишити касаційну скаргу ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Нафтопродукти" Бакрадзе К.А. без задоволення, а постанову Харківського апеляційного господарського суду від 27.03.2018- без змін.

89. Оскільки касаційна скарга залишена без задоволення, то відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір за її подання покладається на ліквідатора ТОВ "Торговий дім "Нафтопродукти" Бакрадзе А.К.

90. Відповідно до ч. 4 ст. 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

91. В постанові Верховного Суду від 14.03.2018 у справі № 927/557/17 зроблено висновок про те, що відсутність у боржника майна, достатнього для покриття судових витрат у справі про банкрутство, порушеної у порядку ст. 95 Закону про банкрутство, відсутність доказів надання ліквідатором товариства контролюючим органам, у тому числі первинних документів, регістрів бухгалтерського та податкового обліку, для проведення відповідних перевірок та визначення наявності або відсутності заборгованості зі сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та страхових коштів, відсутність звернення до боржника та до суду єдиного, визначеного самим боржником, кредитора, виключає можливість здійснення судом провадження у справі про його банкрутство в порядку ст. 95 Закону про банкрутство.

92. В постанові Верховного Суду від 03.04.2018 у справі № 904/8185/17 зроблено висновок про те, що лише дотримання визначених вимог та сукупність вказаних дій із доданням доказів їх проведення є підставою для звернення ліквідатора із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство за особливою процедурою,що порушується в порядку норм ст. 95 Закону про банкрутство. При цьому, колегія суддів зауважує, що необхідною та обов'язковою передумовою порушення провадження у справі про банкрутство в порядку ст. 95 Закону про банкрутство є надання належних доказів на підтвердження наявності всіх передумов для порушення провадження, згідно із цією статтею, саме на момент звернення боржника із відповідною заявою.

Керуючись статтями 240, 300, 301, 308, 3 09, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Нафтопродукти" Бакрадзе К.А. на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 27.03.2018 у справі №922/4616/16 залишити без задоволення.

2. Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 27.03.2018 у справі №922/4616/16 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий С.В. Жуков

Судді В.В. Білоус

Н.Г. Ткаченко