Постанова

від 19.10.2017 по справі 804/4849/16

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 жовтня 2017 р. Справа № 804/4849/16 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Сидоренко Д.В.

розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за адміністративним позовом Запорізької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області до Комунального підприємства Нікопольське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства Нікопольської міської ради про стягнення податкового боргу, -

Обставини справи : Державна податкова інспекція у Ленінському районі м. Запоріжжя звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Комунального підприємства Нікопольське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства Нікопольської міської ради, в якому просить:

- стягнути з Комунального підприємства Нікопольське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства Нікопольської міської ради борг у розмірі 105 332,03 грн.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.10.2010 року, яка залишена без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 12.08.2014 року, позов задоволено.

Проте, Комунальне підприємство Нікопольське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства Нікопольської міської ради, не погодившись з такими рішеннями судів попередніх інстанцій, звернулось до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Так, ухвалою Вищого адміністративного суду України від 30 червня 2016 року касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Дніпропетровській області задоволено частково, постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 жовтня 2010 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 12 серпня 2014 року скасовано та справу направлено на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Адміністративна справа №2а-6113/10/0470 надійшла до суду 01 серпня 2016 року, справі присвоєно номер №804/4849/16 та передано на розгляд судді Степаненку В.В.

12 червня 2017 року у зв'язку з закінченням повноважень у судді Степаненка В.В. та на виконання розпорядження в.о. керівника апарату суду від 18.05.2017 року №34, вищевказана справа була передана на розгляд судді Сидоренку Д.В.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 червня 2017 року справа прийнята суддею Сидоренком Д.В. до свого провадження та її призначено до судового розгляду.

Також, ухвалою суду від 03 жовтня 2017 року судом допущено заміну позивача - Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя її правонаступником - Запорізькою об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Запорізькій області.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що приватним нотаріусом Запорізького міського округу ОСОБА_1 19.01.2004 року передано у дохід бюджету в особі Запорізької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області простий вексель КП Нікопольське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства вартістю 105332,03 грн. У зв'язку з чим за останнім рахується податковий борг у сумі 105332,03 грн., який до цього часу не погашений.

Представник відповідача проти позову заперечував, надав письмові пояснення, у яких посилався на те, що КП Нікопольське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства не може відповідати за оспорюваним векселем перед позивачем, оскільки не має жодної грошової заборгованості за фактично поставлені товари, виконані роботи, надані послуги перед позивачем, як то передбачено ст. 4 ЗУ Про обіг векселів в Україні . Крім того, посилався на те, що позивачем не зазначено яким саме порядком визначено зобов'язання та набуття права за переказними та простими векселями, зокрема державними податковими інспекціями України, у зв'язку з чим, у задоволенні позову просив відмовити.

У судове засідання сторони по справі не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується матеріалами справи, про причини не явки суд не повідомили. Від позивача раніше подавалась заява про розгляд справи без участі представника позивача. Від відповідача на адресу суду надійшла заява про розгляд справи без його участі.

З урахуванням вимог ч.6 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору, суд -

ВСТАНОВИВ :

Комунальне підприємство Нікопольське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства Нікопольської міської ради зареєстровано виконавчим комітетом Нікопольської міської ради Дніпропетровської області та перебуває на обліку в Нікопольській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області з 24.07.1993 року.

Приватним нотаріусом Запорізького міського округу ОСОБА_1 19.01.2004 передано у дохід бюджету в особі Запорізької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області простий вексель КП Нікопольське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства вартістю 105332,03 грн.

23 жовтня 2009 року Державною податковою інспекцією у Ленінському районі м.Запоріжжя направлено лист №17798/10/24 на адресу відповідача з вимогою надати пояснення та копії підтверджуючих документів щодо виплати по простому векселю №65305114016932 вартістю 105 332,03 грн.

Проте, листом № 60127/4547 від 18.11.2009 року КП Нікопольське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства надані пояснення Державній податковій інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя, що жодного простого векселя за №65305114016932 підприємству Електромеханіка не видавало.

На підставі листа Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя №202299/10/24 від 17.12.2009 року Нікопольською ОДПІ було проведено планову виїзну перевірку КП Нікопольське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства в ході якої було встановлено, що по бухгалтерських рахунках №511 Довгострокові вексель видані рахується заборгованість у тому числі по векселю №65305114016932 на суму 105 332,03 грн., виданого 26.03.2000 року ТОВ Електромеханіка , терміном погашення 01.03.2010 року, що підтверджується поясненнями посадових осіб підприємства відповідача та актом приймання-передачі векселів від 26.03.2000 року.

Тобто, за КП Нікопольське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства рахується податковий борг у сумі 105 332,03 грн., який до цього часу не погашений.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно статті 1 Закону України "Про обіг векселів в Україні", законодавство України про обіг векселів складається із Женевської конвенції 1930 року, якою запроваджено Уніфікований закон про переказні векселі та прості векселі (далі - Уніфікований закон), з урахуванням застережень, обумовлених додатком II до цієї Конвенції, та із Женевської конвенції 1930 року про врегулювання деяких колізій законів про переказні векселі та прості векселі, Женевської конвенції 1930 року про гербовий збір стосовно переказних векселів і простих векселів, Закону України "Про цінні папери і фондову біржу", Закону України "Про приєднання України до Женевської конвенції 1930 року, якою запроваджено Уніфікований закон про переказні векселі та прості векселі", Закону України "Про приєднання України до Женевської конвенції 1930 року про врегулювання деяких колізій законів про переказні векселі та прості векселі", Закону України "Про приєднання України до Женевської конвенції 1930 року про гербовий збір стосовно переказних векселів і простих векселів", Закону України "Про обіг векселів в Україні" та інших прийнятих згідно з ними актів законодавства України.

Відповідно до ч.1 ст.3 Закону України "Про цінні папери та фондовий ринок" (в останній редакції на 04.06.2017р.), цінним папером є документ установленої форми з відповідними реквізитами, що посвідчує грошове або інше майнове право, визначає взаємовідносини емітента цінного папера (особи, яка видала цінний папір) і особи, що має права на цінний папір, та передбачає виконання зобов'язань за таким цінним папером, а також можливість передачі прав на цінний папір та прав за цінним папером іншим особам.

Відповідно до ч.1 ст.3 Закону України "Про цінні папери та фондовий ринок" (в редакції на час виникнення спірних правовідносин), цінні папери - документи встановленої форми з відповідними реквізитами, що посвідчують грошові або інші майнові права, визначають взаємовідносини особи, яка їх розмістила (видала), і власника, та передбачають виконання зобов'язань згідно з умовами їх розміщення, а також можливість передачі прав, що випливають із цих документів, іншим особам.

Відповідно до пп."д" п.2 ч.5 ст.3 Закону України "Про цінні папери та фондовий ринок", боргові цінні папери - цінні папери, що посвідчують відносини позики і передбачають зобов'язання емітента або особи, яка видала неемісійний цінний папір, сплатити у визначений строк кошти, передати товари або надати послуги відповідно до зобов'язання. До боргових цінних паперів відносяться зокрема, вексель.

Відповідно до ст.14 Закону України "Про цінні папери та фондовий ринок", вексель - цінний папір, який посвідчує безумовне грошове зобов'язання векселедавця або його наказ третій особі сплатити після настання строку платежу визначену суму власнику векселя (векселедержателю).

Векселі можуть бути прості або переказні та існують виключно у документарній формі.

Відповідно до п.1 Інструкції про порядок обліку депозитних операцій у державних нотаріальних конторах та в приватних нотаріусів, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 18.02.2003 N 13/5 (чинної на час виникнення спірних правовідносин), державні та приватні нотаріуси у випадках, передбачених законодавством України, приймають у депозит грошові суми та цінні папери.

Згідно п.21 Інструкції про порядок обліку депозитних операцій у державних нотаріальних конторах та в приватних нотаріусів, невитребувані з депозиту грошові суми та цінні папери, що підлягають передачі фізичним та юридичним особам, зберігаються в депозиті державної нотаріальної контори або приватного нотаріуса протягом 3 років і після закінчення встановлених термінів їх зберігання підлягають перерахуванню до Державного бюджету України в порядку, установленому чинним законодавством України.

Відповідно до пп.1 п.1 Гл.21 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 № 296/5 (чинного на час розгляду справи), державні та приватні нотаріуси у випадках, передбачених законодавством України, приймають у депозит грошові суми та цінні папери.

Відповідно до п.10.2. Гл.21 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, невитребувані з депозиту грошові суми та цінні папери, що підлягають передачі фізичним та юридичним особам, зберігаються в депозиті державної нотаріальної контори або приватного нотаріуса протягом трьох років і після закінчення встановлених термінів їх зберігання підлягають перерахуванню до Державного бюджету України в порядку, установленому чинним законодавством України.

З огляду на викладене, невитребувані цінні папери передаються до Державного бюджету України, що й було здійснено приватним нотаріусом Запорізького міського округу ОСОБА_1 19.01.2004, яким передано у дохід бюджету простий вексель КП Нікопольське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства вартістю 105332,03 грн.

Відповідно до п.1.1 Порядку розпорядження цінними паперами, вираженими у валюті України та іноземній валюті, що переходить у власність держави, затвердженого наказом Міністерства фінансів України, Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Фонду державного майна України, Державної податкової адміністрації України від 23.03.1999 року, дія цього Порядку поширюється на цінні папери, виражені у валюті України та іноземній валюті, що переходять у власність держави (далі - цінні папери), відповідно до пункту 1 Порядку обліку, зберігання, оцінки конфіскованого та іншого майна, що переходить у власність держави, і розпорядження ним затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 серпня 1998 року №1340.

Відповідно до пп.5 п.1 Порядку обліку, зберігання, оцінки конфіскованого та іншого майна, що переходить у власність держави, і розпорядження ним, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 серпня 1998 року №1340, дія цього Порядку поширюється на майно, визнане безхазяйним відповідно до законодавства.

Відповідно до ч.1 ст.190 Цивільного кодексу України, майном як особливим об'єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки.

Згідно ч.1 ст.335 Цивільного кодексу України, безхазяйною є річ, яка не має власника або власник якої невідомий.

З огляду на положення ч.1 ст.190 та ч.1 ст.335 Цивільного кодексу України, безхазяйним майном є речі, які не мають власника або власник якої невідомий. Таким чином, простий вексель КП Нікопольське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства вартістю 105332,03 грн. по суті є безхазяйним майном, оскільки не був витребуваний протягом 3 років з депозиту приватного нотаріуса та в подальшому переданий в дохід до державного бюджету.

Відповідно до Порядку розпорядження цінними паперами, вираженими у валюті України та іноземній валюті (далі - Порядок), що переходить у власність держави, переданий простий вексель КП Нікопольське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства вартістю 105332,03 грн. повинен пройти оцінку.

Відповідно до п.3.2. Порядку, на початку кожного року місцеві податкові інспекції із залученням органів, що вилучають та обліковують цінні папери, і представників Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку (її територіальних відділень), фінансових органів визначають на конкурсній основі торговців цінними паперами, яким доручається реалізація цінних паперів, з обов'язковим занесенням їх до єдиного реєстру торговців цінними паперами, що можуть реалізовувати цінні папери, що перейшли у власність держави. Зазначений реєстр ведеться місцевими податковими інспекціями. Протягом року в разі потреби цей реєстр може змінюватися в такому самому порядку, в якому здійснюється його формування. До участі у конкурсі допускаються торговці цінними паперами, які мають дозвіл на зберігання цінних паперів. Угоду з торговцем цінними паперами укладає керівник або особа, що його заміщає, відповідного органу державної податкової служби - в межах повноважень, установлених законодавством.

Вилучені цінні папери, що пройшли процедуру оцінки, передаються для зберігання та обліку прав власності тим торговцям цінними паперами, які мають дозвіл на зберігання цінних паперів. При цьому з такими торговцями укладаються угоди на реалізацію цінних паперів із зарахуванням виручки від цієї реалізації до державного бюджету (п.3.3 Порядку).

Відповідно до п.3.4. Порядку, реалізація цінних паперів здійснюється торговцем цінними паперами на фондових біржах і через торговельно-інформаційні системи.

Таким чином, відповідно до положень Порядку розпорядження цінними паперами, вираженими у валюті України та іноземній валюті, реалізація простого векселю КП Нікопольське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства вартістю 105332,03 грн. має відбуватись торговцем цінними паперами на фондових біржах і через торговельно-інформаційні системи, а не через звернення до суду з вимогою про стягнення з КП Нікопольське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства боргу у розмірі 105332,03 грн., оскільки в даному випадку не можна говорити про наявність у КП Нікопольське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства боргу перед позивачем.

Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Справою адміністративної юрисдикції (адміністративною справою) відповідно до п.1 ч.1 ст. 3 КАС України є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення даного позову.

На підставі викладеного, керуючись статтями 11, 94, 128, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову відмовити.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна, скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя ОСОБА_2