Ухвала

від 16.04.2018 по справі 804/4849/16

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

16 квітня 2018 рокусправа № 804/4849/16

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Прокопчук Т.С.

суддів: Шлай А.В. Кругового О.О.

перевіривши на відповідність нормам Кодексу адміністративного судочинства України матеріали апеляційної скарги Запорізької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 жовтня 2017 року

по адміністративній справі за адміністративним позовом Запорізької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області до Комунального підприємства Нікопольське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства Нікопольської міської ради

про стягнення податкового боргу, -

ВСТАНОВИВ:

18 травня 2010 року (відповідно до поштового штемпеля на конверті та відомостей інтернет-порталу Укрпошти, який забезпечує відстеження поштових відправлень за штрихкодовими ідентифікаторами /відправлення № 6909602566382/, адміністративний позов Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя (далі по тексту - ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя) відправлений 13 травня 2010 року) позивач ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до відповідача Комунального підприємства Нікопольське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства (далі по тексту - КП Нікопольське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства ) про стягнення податкового боргу.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 жовтня 2017 року в задоволенні адміністративного позову Запорізької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області (далі по тексту - Запорізька ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області) до Комунального підприємства Нікопольське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства Нікопольської міської ради (далі по тексту - КП Нікопольське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства Нікопольської МР) про стягнення податкового боргу відмовлено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, 08 лютого 2018 року (відповідно до поштового штемпеля на конверті та відомостей інтернет-порталу Укрпошти, який забезпечує відстеження поштових відправлень за штрихкодовими ідентифікаторами /відправлення № 6910703140112/, апеляційна скарга Запорізької ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області відправлена 05 січня 2018 року) відповідач Запорізька ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області оскаржила її в апеляційному порядку.

Відповідно до частини 3 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції закону № 2147-VІІІ від 03.10.2017 року), провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до пункту 12 частини 1 перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, заяви і скарги, подані до набрання чинності цією редакцією Кодексу, провадження за якими не відкрито на момент набрання ним чинності, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу. Такі заяви чи скарги не можуть бути залишені без руху, повернуті або передані за підсудністю, щодо них не може бути прийнято рішення про відмову у прийнятті чи відмову у відкритті провадження за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу, якщо вони подані з додержанням відповідних вимог процесуального закону, які діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Перевіривши апеляційну скаргу на відповідність вимогам статей 186 Кодексу адміністративного судочинства України, в редакції чинній на момент ухвалення оскаржуваного судового рішення, а також на відповідність вимогам статей 296 Кодексу адміністративного судочинства України, було встановлено, що зазначену апеляційну скаргу було подано з порушенням вимог закону, що полягають в наступному.

Відповідно до матеріалів адміністративної справи, апеляційну скаргу було подано з пропуском процесуального строку на апеляційне оскарження, встановленого законом, в редакції чинній на момент подання апеляційної скарги, тобто, після закінчення строків апеляційного оскарження постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 жовтня 2017 року, а також з порушенням вимог пункту 1 частини 5 статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки скаржником Запорізькою ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області до апеляційної скарги не додано документ про сплату судового збору за подання до суду апеляційної інстанції апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції по адміністративній справі за адміністративним позовом майнового характеру.

Ухвалою судді Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 19 лютого 2018 року апеляційна скарга Запорізької ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 жовтня 2017 року залишена без руху, у зв'язку з пропуском процесуального строку на апеляційне оскарження, встановленого законом, в редакції чинній на момент подання апеляційної скарги, тобто, після закінчення строків апеляційного оскарження постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 жовтня 2017 року, а також не відповідністю вимогам статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України та скаржнику Запорізькій ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області надано строк на їх виправлення протягом десяти днів включно з моменту отримання копії ухвали судді Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 19 лютого 2018 року про залишення апеляційної скарги без руху, а саме: скаржнику Запорізькій ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області пропонувалось протягом десяти днів включно з моменту отримання копії ухвали судді Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 19 лютого 2018 року про залишення апеляційної скарги без руху надати суду апеляційної інстанції клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 жовтня 2017 року із зазначенням поважних підстав для поновлення пропущеного процесуального строку апеляційного оскарження постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 жовтня 2017 року з наданням відповідних доказів, а також надати суду апеляційної інстанції документ про сплату судового збору за подання до суду апеляційної інстанції апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції по адміністративній справі за адміністративним позовом майнового характеру на суму 1579 грн. 98 коп.

Як вбачається із матеріалів адміністративної справи, копія ухвали судді Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 19 лютого 2018 року про залишення апеляційної скарги без руху отримана уповноваженою особою скаржника Запорізької ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області - 29 березня 2018 року, про що свідчить поштове повідомлення в матеріалах адміністративної справи, однак ухвала судді Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 19 лютого 2018 року протягом десяти днів включно з моменту її отримання скаржником Запорізькою ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області не виконана, зазначені недоліки скаржником Запорізькою ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області протягом десяти днів включно з моменту її отримання не усунені.

Разом з тим, 11 квітня 2018 року (відповідно до поштового штемпеля на конверті та відомостей інтернет-порталу Укрпошти, який забезпечує відстеження поштових відправлень за штрихкодовими ідентифікаторами /відправлення № 6900526384639, заява Запорізької ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області відправлена 05 квітня 2018 року) від скаржника Запорізької ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області на адресу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду надійшла заява про усунення, на думку скаржника Запорізької ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області, недоліків апеляційної скарги, в якій скаржник Запорізька ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області повторно просить суд апеляційної інстанції про поновлення пропущеного процесуального строку на подання апеляційної скарги на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 жовтня 2017 року, повторно не зазначивши жодної причини пропуску строку на апеляційне оскарження.

Розглянувши повторне клопотання скаржника Запорізької ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області про поновлення пропущеного процесуального строку на апеляційне оскарження постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 жовтня 2017 року, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про відсутність підстав для його задоволення з огляду на наступні обставини.

Відмовляючи у задоволенні клопотання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, суд повинен в сукупності оцінити всі обставини справи, навести мотиви щодо поважності чи неповажності причин пропуску строків на апеляційне оскарження та зазначити з яких підстав подане скаржником клопотання не може бути задоволене.

Із матеріалів адміністративної справи вбачається, що 19 жовтня 2017 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом в порядку письмового провадження ухвалено постанову.

Наголошуємо на тому, що відповідно до поштового повідомлення в матеріалах адміністративної справи (т.1 а.с.223), копія постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 жовтня 2017 року отримана скаржником Запорізькою ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області 04 січня 2018 року.

Відповідно до штампу вхідної кореспонденції Запорізької ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області на копії супровідного листа в матеріалах адміністративної справи (т.1 а.с.227), копія постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 жовтня 2017 року зареєстрована скаржником Запорізькою ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області 05 січня 2018 року .

Також, звертаємо увагу на тому, що представник скаржника Запорізької ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області Драч Б.В. в апеляційній скарзі (т.1 а.с.226 /зворотна сторона/) підтверджує факт отримання спірного судового рішення суду першої інстанції саме 05 січня 2018 року , що не спростовується матеріалами даної адміністративної справи .

З огляду на вказане, відповідно до частини 2 статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, в редакції чинній на момент подання апеляційної скарги, останнім днем строку подання апеляційної скарги було 15 січня 2018 року включно .

В той же час, апеляційна скарга скаржника Запорізької ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 жовтня 2017 року до суду першої інстанції подана 05 лютого 2018 року , про що свідчать поштовий штемпель на конверті та відомості інтернет-порталу Укрпошти, який забезпечує відстеження поштових відправлень за штрихкодовими ідентифікаторами /відправлення № 6910703140112/, тобто з двадцятиодноденним пропуском строку на апеляційне оскарження вказаного судового рішення.

Більш того, відповідно до дати, поставленої скаржником Запорізькою ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області на апеляційній скарзі, апеляційна скарга Запорізької ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 жовтня 2017 року навіть виготовлена 05 лютого 2018 року, тобто, поза межами десятиденного строку , встановленого чинним законодавством України на подання апеляційної скарги.

Вирішуючи клопотання, суд зазначає, що відповідно до частини 2 статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України, учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.

Статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, чинною на момент подання апеляційної скарги, визначено порядок та строки апеляційного оскарження.

Дотримання вимог вказаної норми процесуального права є обов'язком для всіх учасників адміністративного процесу.

Вважаємо за необхідне зазначити, що з моменту отримання копії постанови суду першої інстанції, а саме 05 січня 2018 року, скаржник Запорізька ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області мав право/обов'язок подати апеляційну скаргу у встановлений законом строк та не звільняє суб'єкта владних повноважень від дотримання вимог процесуального закону.

Кодексом адміністративного судочинства України дотримання скаржником строку подачі апеляційної скарги визначено обов'язковою умовою при вирішенні питання про відкриття апеляційного провадження. Поновлення судом пропущеного строку можливо лише за наявності обставин, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, пов'язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення передбачених Кодексом адміністративного судочинства дій.

Оскільки, скаржником Запорізькою ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області в апеляційній скарзі повторно взагалі не було вказано жодної причини пропуску строку на апеляційне оскарження постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 жовтня 2017 року, суд апеляційної інстанції не в змозі оцінити, чи дійсно обставини було об'єктивно непереборними та таким, що не залежали від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, чи були пов'язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного оскарження судового рішення.

При цьому, повторно наголошуємо на тому, що жодних належних та допустимих доказів неможливості подання апеляційної скарги у встановлений законом строк, скаржником Запорізькою ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області суду апеляційної інстанції не надано.

Водночас, скаржником Запорізькою ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області, в порушення вимог пункту 1 частини 5 статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України, знов ж таки не додано документ про сплату судового збору за подання до суду апеляційної інстанції апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції по адміністративній справі за адміністративним позовом майнового характеру на суму 1579 грн. 98 коп. на підтвердження сплати судового збору.

Натомість, скаржник Запорізька ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області в своєму клопотанні просить суд апеляційної інстанції про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги в частині сплати судового збору в порядку статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України, в якому скаржник Запорізька ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області зазначила, що не має можливості усунути недоліки апеляційної скарги в частині сплати судового збору у встановлений законом строк, оскільки відсутнє належне фінансування.

Розглянувши клопотання скаржника Запорізької ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги, а також вивчивши наведені у ньому доводи, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про відсутність підстав для його задоволення, з огляду на наступне.

Відповідно до приписів частини 2 статті 102 Кодексу адміністративного судочинства України, встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Натомість, десятиденний строк на усунення недоліків апеляційної скарги є строком, встановленим законом, відповідно до приписів частини 2 статті 169 та частини 2 статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України, і, відповідно, вважаємо його достатнім для усунення недоліків апеляційної скарги .

Суд апеляційної інстанції вважає за необхідне наголосити на тому, що пунктом 2 розділу ІІ Закону України від 22 травня 2015 року №484-VІІІ Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору , яким скасовано встановлені раніше для державних органів пільги щодо його сплати, Кабінет Міністрів України було зобов'язано забезпечити відповідне фінансування державних органів.

Тобто, відповідальність за сплату судового збору державними органами держава взяла на себе, тому, посилання скаржника Запорізької ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області на відсутність фінансування для сплати судового збору є необґрунтованими, а дана обставина не є встановленою законом підставою для продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги.

Суд критично оцінює заявлене скаржником Запорізькою ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області клопотання про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги з огляду на те, що у спірних правовідносинах скаржник Запорізька ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області виступає як орган державної влади, тобто як представник держави через якого вона набуває і здійснює свої права та обов'язки. За таких умов, вказані обставини, тобто неналежне (обмежене) фінансування державою державної установи, як свого представника у спірних правовідносинах, не можуть вважатись підставою для продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги.

Таким чином, вносячи зміни до Закону України № 3674-VІ, в редакції чинній на момент подання апеляційної скарги, та виключаючи органи Державної фіскальної служби, які звільняються від сплати судового збору, законодавець висловив певну волю, яка полягає в тому що вказані органи повинні сплачувати судовий збір без будь-яких виключень, а неналежне (обмежене) фінансування державного органу з Державного бюджету України не є підставою для продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги. Вказане питання скаржником повинно вирішуватись шляхом відповідного коригування свого бюджетного запиту та кошторису , а не шляхом подання до суду клопотання про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги.

Крім того, відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 року у справі Креуз проти Польщі , право на суд не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими.

ДФС та її територіальні органи (органи доходів і зборів) є державними органами, що здійснюють адміністрування податків, зборів, платежів.

Фінансування витрат на оплату судового збору для державних органів із державного бюджету передбачено за кодом економічної класифікації 2800 Інші поточні платежі , розмір яких щорічно затверджується відповідним кошторисом.

Після прийняття Закону про Державний бюджет України на поточний бюджетний період до затвердження в установлений законодавством термін бюджетного розпису на поточний рік в обов'язковому порядку складається тимчасовий розпис бюджету на відповідний період. Бюджетні установи складають на цей період тимчасові індивідуальні кошториси (з довідками про зміни до них у разі їх внесення).

У пункті 45 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ (далі по тексту - Порядок), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 року № 228, зазначено, що під час складання на наступний рік розписів відповідних бюджетів, кошторисів, планів асигнувань загального фонду бюджету, планів надання кредитів із загального фонду бюджету та планів спеціального фонду, планів використання бюджетних коштів (крім планів використання бюджетних коштів одержувачів) і помісячних планів використання бюджетних коштів враховуються обсяги здійснених видатків і наданих кредитів з бюджету згідно з тимчасовими розписами відповідних бюджетів та тимчасовими кошторисами, тимчасовими планами використання бюджетних коштів і тимчасовими помісячними планами використання бюджетних коштів.

З урахуванням наведеного та беручи до уваги, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, суд апеляційної інстанції вважає, що обставини, пов'язані з фінансуванням установ чи організацій з державного бюджету, відсутністю в ньому коштів, призначених для сплати судового збору тощо, не є поважною причиною при вирішенні питання про продовження строку сплати судового збору.

При цьому, скаржник має довести суду необхідність в продовженні процесуального строку, а також надати суду належні докази в обґрунтування обставин, що унеможливлюють виконання ухвали в строк, встановлений судом апеляційної інстанції.

Водночас, скаржник Запорізька ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області не обґрунтовує, яким чином додатковий час сприятиме виконанню вимоги суду щодо сплати судового збору за подання апеляційної скарги по даній справі, а також скаржником не надано суду апеляційної інстанції жодних доказів можливості в подальшому сплатити суму судового збору.

Станом на 16 квітня 2018 року включно недоліки апеляційної скарги не усунуто.

Враховуючи наявність вказаних недоліків апеляційної скарги, зокрема, що апеляційна скарга з двадцятиодноденним пропуском строку процесуального строку на апеляційне оскарження, встановленого законом, в редакції чинній на момент подання апеляційної скарги, а клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку апеляційного оскарження постанови суду першої інстанції ставилося без зазначення жодних на то підстав та відсутністю жодних належних та допустимих доказів неможливості подання апеляційної скарги у встановлений законом строк, станом на 16 квітня 2018 року включно, а також враховуючи відсутність документа про сплату судового збору за подання до суду апеляційної інстанції апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції по адміністративній справі за адміністративним позовом майнового характеру на суму 1579 грн. 98 коп. дана адміністративна справа не може бути розглянута Дніпропетровським апеляційним адміністративним судом.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Зважаючи на те, що апеляційна скарга Запорізької ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 жовтня 2017 року у даній адміністративній справі подана до суду з порушенням вимог частини 2 статті 186 Кодексу адміністративного судочинства, чинної на момент подання апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що у відкритті апеляційного провадження має бути відмовлено.

Керуючись статтями 299, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -

УХВАЛИВ:

Визнати неповажними наведені скаржником Запорізькою об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 жовтня 2017 року.

В задоволенні клопотання Запорізької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги - відмовити.

У відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Запорізької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 жовтня 2017 року по адміністративній справі за адміністративним позовом Запорізької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області до Комунального підприємства Нікопольське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства Нікопольської міської ради про стягнення податкового боргу - відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя: Т.С. Прокопчук

Суддя: А.В. Шлай

Суддя: О.О. Круговий