Ухвала

від 19.02.2018 по справі 804/4849/16

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

19 лютого 2018 р. справа № 804/4849/16

Суддя Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду Прокопчук Т.С., перевіривши на відповідність нормам Кодексу адміністративного судочинства України матеріали апеляційної скарги Запорізької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 жовтня 2017 року

по адміністративній справі за адміністративним позовом Запорізької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області до Комунального підприємства Нікопольське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства Нікопольської міської ради

про стягнення податкового боргу, -

ВСТАНОВИВ:

18 травня 2010 року (відповідно до поштового штемпеля на конверті та відомостей інтернет-порталу Укрпошти, який забезпечує відстеження поштових відправлень за штрихкодовими ідентифікаторами /відправлення № 6909602566382/, адміністративний позов Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя (далі по тексту - ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя) відправлений 13 травня 2010 року) позивач ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до відповідача Комунального підприємства Нікопольське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства (далі по тексту - КП Нікопольське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства ) про стягнення податкового боргу.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 жовтня 2017 року в задоволенні адміністративного позову Запорізької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області (далі по тексту - Запорізька ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області) до Комунального підприємства Нікопольське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства Нікопольської міської ради (далі по тексту - КП Нікопольське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства Нікопольської МР) про стягнення податкового боргу відмовлено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, 08 лютого 2018 року (відповідно до поштового штемпеля на конверті та відомостей інтернет-порталу Укрпошти, який забезпечує відстеження поштових відправлень за штрихкодовими ідентифікаторами /відправлення № 6910703140112/, апеляційна скарга Запорізької ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області відправлена 05 січня 2018 року) відповідач Запорізька ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області оскаржила її в апеляційному порядку.

Відповідно до частини 3 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції закону № 2147-VІІІ від 03.10.2017 року), провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до пункту 12 частини 1 перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, заяви і скарги, подані до набрання чинності цією редакцією Кодексу, провадження за якими не відкрито на момент набрання ним чинності, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу. Такі заяви чи скарги не можуть бути залишені без руху, повернуті або передані за підсудністю, щодо них не може бути прийнято рішення про відмову у прийнятті чи відмову у відкритті провадження за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу, якщо вони подані з додержанням відповідних вимог процесуального закону, які діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Перевіривши апеляційну скаргу на відповідність вимогам статей 186 Кодексу адміністративного судочинства України, в редакції чинній на момент ухвалення оскаржуваного судового рішення, а також на відповідність вимогам статей 296 Кодексу адміністративного судочинства України, було встановлено, що зазначену апеляційну скаргу було подано з порушенням вимог закону, що полягають в наступному:

- в порушення вимог частини 2 статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, в редакції чинній на момент ухвалення оскаржуваного судового рішення, скаржником Запорізькою ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області подано апеляційну скаргу з пропуском процесуального строку на апеляційне оскарження, встановленого законом, в редакції чинній на момент ухвалення оскаржуваного судового рішення, тобто, після закінчення строків апеляційного оскарження постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 жовтня 2017 року, з огляду на наступне.

Із матеріалів адміністративної справи вбачається, що 19 жовтня 2017 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом в порядку письмового провадження ухвалено постанову.

Відповідно до поштового повідомлення в матеріалах адміністративної справи (т.1 а.с.223), копія постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 жовтня 2017 року отримана скаржником Запорізькою ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області 04 січня 2018 року.

Відповідно до штампу вхідної кореспонденції Запорізької ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області на копії супровідного листа в матеріалах адміністративної справи (т.1 а.с.227), копія постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 жовтня 2017 року зареєстрована скаржником Запорізькою ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області 05 січня 2018 року.

Також, звертаю увагу на тому, що представник скаржника Запорізької ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області Драч Б.В. в апеляційній скарзі (т.1 а.с.226 /зворотна сторона/) підтверджує факт отримання спірного судового рішення суду першої інстанції саме 05 січня 2018 року , що не спростовується матеріалами даної адміністративної справи .

Відповідно до частини 2 статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, в редакції чинній на момент ухвалення оскаржуваного судового рішення, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини 3 статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Отже, апеляційна скарга на вищевказане судове рішення суду першої інстанції повинна бути подана не пізніше 15 січня 2018 року включно .

Однак, апеляційна скарга Запорізької ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 жовтня 2017 року до суду першої інстанції подана 05 лютого 2018 року , про що свідчать поштовий штемпель на конверті та відомості інтернет-порталу Укрпошти, який забезпечує відстеження поштових відправлень за штрихкодовими ідентифікаторами /відправлення № 6910703140112/, тобто з двадцятиодноденним пропуском строку на апеляційне оскарження вказаного судового рішення.

Більш того, відповідно до дати, поставленої скаржником Запорізькою ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області на апеляційній скарзі, апеляційна скарга Запорізької ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 жовтня 2017 року навіть виготовлена 05 лютого 2018 року, тобто, поза межами десятиденного строку , встановленого чинним законодавством України на час подання апеляційної скарги.

Разом з тим, скаржник Запорізька ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області в апеляційній скарзі просить суд апеляційної інстанції про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 жовтня 2017 року, не зазначивши жодної причини пропуску строку на апеляційне оскарження.

Розглянувши клопотання скаржника Запорізької ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області про поновлення пропущеного строку апеляційного оскарження постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 жовтня 2017 року вважаю його таким, що не підлягає задоволенню, у зв'язку з наступним.

Відмовляючи у задоволенні клопотання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, суд повинен в сукупності оцінити всі обставини справи, навести мотиви щодо поважності чи неповажності причин пропуску строків на апеляційне оскарження та зазначити з яких підстав подане скаржником клопотання не може бути задоволене.

При цьому наголошую на тому, що жодної причини пропуску строку на апеляційне оскарження постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 жовтня 2017 року, яка могла б слугувати підставою для поновлення пропущеного строку апеляційного оскарження постанови суду апеляційної інстанції зазначено не було, як і не було надано доказів в підтвердження підстав для поновлення пропущеного строку апеляційного оскарження постанови суду апеляційної інстанції, як це передбачено нормами Кодексом адміністративного судочинства України.

Вирішуючи клопотання суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що відповідно до частини 2 статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України, учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.

Приписами статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, чинними на момент ухвалення оскаржуваного судового рішення, визначено порядок та строки апеляційного оскарження.

Дотримання вимог вказаної норми процесуального права є обов'язком для всіх учасників адміністративного процесу.

Вважаю за необхідне зазначити, що з моменту отримання копії постанови суду першої інстанції, а саме 05 січня 2018 року, скаржник Запорізька ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області мав право/обов'язок подати апеляційну скаргу у встановлений законом строк та не звільняє суб'єкта владних повноважень від дотримання вимог процесуального закону.

Кодексом адміністративного судочинства України дотримання скаржником строку подачі апеляційної скарги визначено обов'язковою умовою при вирішенні питання про відкриття апеляційного провадження. Поновлення судом пропущеного строку можливо лише за наявності обставин, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, пов'язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення передбачених Кодексом адміністративного судочинства дій.

Оскільки, скаржником Запорізькою ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області в апеляційній скарзі взагалі не було вказано жодної причини пропуску строку на апеляційне оскарження постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 жовтня 2017 року, суд апеляційної інстанції не в змозі оцінити, чи дійсно обставини було об'єктивно непереборними та таким, що не залежали від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, чи були пов'язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного оскарження судового рішення.

При цьому, наголошую на тому, що жодних належних та допустимих доказів неможливості подання апеляційної скарги у встановлений законом строк, скаржником Запорізькою ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області суду апеляційної інстанції не надано.

- в порушення вимог пункту 1 частини 5 статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України, скаржником Запорізькою ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області до апеляційної скарги не додано документ про сплату судового збору за подання до суду апеляційної інстанції апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції по адміністративній справі за адміністративним позовом майнового характеру.

Приписами частин 1, 2 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи; розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, коло платників, об'єкт та розмір ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України Про судовий збір від 08.07.2011 року № 3674-VІ (далі по тексту - Закон України № 3674-VІ) в редакції, чинній на момент подання позовної заяви.

Законом України № 3674-VІ, в редакції, чинній на момент подання позовної заяви, також визначено, що судовий збір - це збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, а також за видачу судами документів і включається до складу судових витрат.

Статтею 2 даного Закону, в редакції, чинній на момент подання позовної заяви, передбачено, що платниками судового збору є громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.

Частиною 1 статті 4 Закону України № 3674-VІ, в редакції чинній на момент подання позовної заяви, визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

За практикою Європейського суду з прав людини вимога про визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень, яке впливає на склад майна позивача, у тому числі шляхом безпідставного стягнення податків, зборів, штрафних санкцій тощо, є майновою.

Як вбачається з матеріалів адміністративної справи позивач ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя просить стягнути суму боргу.

Таким чином, звернена до суду вимога про стягнення суми боргу з відповідача, безпосереднім наслідком якого є зміна складу майна, є майновою.

Із матеріалів адміністративної справи вбачається, що позивач ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом 18 травня 2010 року, про що свідчить реєстраційний штамп вхідної кореспонденції Дніпропетровського окружного адміністративного суду.

Так, відповідно до пункту а) частини 1 статті 3 Декрету Про державне мито від 21.01.1993 року № 7-93 (далі по тексту - Декрет № 7-93) в редакції, чинній на момент подання адміністративного позову, визначено розмір ставки державного мита за подання до суду позову, що містить позовну вимогу майнового характеру - 1 відсоток ціни позову, але не менше 3 неоподаткованих мінімумів доходів громадян і не більше 100 неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

Згідно із пунктом 5 підрозділу 1 розділу XX Податкового кодексу України, в редакції, чинній на момент подання адміністративного позову, неоподатковуваний мінімум доходів громадян становить 17 грн.

З огляду на дату подання адміністративного позову, а саме 18 травня 2010 року, про що свідчить реєстраційний штамп вхідної кореспонденції Дніпропетровського окружного адміністративного суду, розмір ставки державного мита за подання до суду позову, що містить позовну вимогу майнового характеру - 1 відсоток ціни позову, але не менше 3 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 51 грн. (17 грн. х 3) і не більше 100 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 1700 грн. (17 грн. х 100).

Ціна позову (сума майнових вимог позивача ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя), відповідно до постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 жовтня 2017 року, становить 105332 грн. 03 коп., а 1 відсоток ціни позову - 1053 грн. 32 коп.

Тобто, при подачі до суду адміністративного позову, що містить позовну вимогу майнового характеру, у відповідності до Декрету № 7-93, в редакції, чинній на момент подання адміністративного позову, мало бути сплачено державне мито в розмірі 1053 грн. 32 коп.

Відповідно до частини 1 статті 3 Закону України № 3674-VІ, в редакції, чинній на момент подання апеляційної скарги, судовий збір справляється зокрема, за подання до суду апеляційної скарги на судове рішення.

Як вбачається із матеріалів адміністративної справи, апеляційну скаргу скаржником Запорізькою ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області до суду першої інстанції подано 05 лютого 2018 року, про що свідчить реєстраційний штамп вхідної кореспонденції Дніпропетровського окружного адміністративного суду.

Відповідно до підпункту 2 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України № 3674-VІ, в редакції чинній на момент подання апеляційної скарги, за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до апеляційної скарги на рішення суду, заяви про перегляд судового рішення в зв'язку з нововиявленими обставинами ставка судового збору встановлюється у розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви, скарги.

Таким чином, при подачі до суду апеляційної інстанції апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції по адміністративній справі за адміністративним позовом, що містить позовну вимогу майнового характеру має бути сплачено судовий збір в розмірі 1579 грн. 98 коп. (1053 грн. 32 коп. х 150% ).

При цьому, з огляду на зміни в Закон України № 3674-VІ, в редакції чинній на момент подання апеляційної скарги, органи Державної фіскальної служби не відносяться до осіб, які звільнені від сплати судового збору частиною 2 статті 3 та статтею 5 Закону України № 3674-VІ, в редакції чинній на момент подання апеляційної скарги, і, відповідно, повинні сплачувати судовий збір.

Натомість, в матеріалах адміністративної справи відсутні будь-які докази, які б свідчили про сплату скаржником Запорізькою ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області судового збору.

Отже, скаржнику Запорізькій ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області за подання до суду апеляційної інстанції апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції по адміністративній справі за адміністративним позовом, що містить позовну вимогу майнового характеру необхідно сплатити судовий збір в розмірі 1579 грн. 98 коп. та надати Дніпропетровському апеляційному адміністративному суду оригінал документа на підтвердження сплати судового збору.

Судовий збір скаржнику Запорізькій ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області необхідно сплатити на зазначені реквізити:

дата документа;

отримувач коштів: УДКСУ у Шевченківському районі м. Дніпра ;

рахунок отримувача: 31217206781004;

код класифікації доходів бюджету: 22030101;

код отримувача (код за ЄРДПОУ): 37989274;

банк отримувача: ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області м. Дніпропетровська;

код банку отримувача (МФО): 805012;

назва платника (для юридичної особи), ПІБ та адреса (для фізичної особи);

призначення платежу: "*;101;___(код клієнта); Судовий збір, за апеляційною скаргою (ПІБ чи назва установи, організації заявника апеляційної скарги), Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд".

Поле "Призначення платежу" розрахункового документа заповнюється таким чином: службовий код (знак): "*" (зірочка); розділовий знак ";" (крапка з комою); код ознаки судового збору "101"; розділовий знак ";" (крапка з комою); (код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); розділовий знак ";" (крапка з комою); роз'яснювальна інформація про призначення платежу у формі: "Судовий збір, за апеляційною скаргою (ПІБ особи чи назва організації, яка подає апеляційну скаргу), Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа)". Використання символу ";" не допускається.

Отже, апеляційна скарга Запорізької ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області не відповідає вимогам статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, в редакції чинній на момент ухвалення оскаржуваного судового рішення та вимогам статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв'язку з чим, враховуючи наявність вказаних недоліків, адміністративна справа не може бути розглянута Дніпропетровським апеляційним адміністративним судом.

Відповідно до частини 2 статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України, до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу, тобто суддя, встановивши невідповідність поданої скарги вимогам, встановленим статтею 296 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення апеляційної скарги без руху, в якій зазначає недоліки апеляційної скарги, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху та в разі не усунення її недоліків у встановлений судом строк повертає скаргу особі, яка її подала.

Відповідно до частини 3 статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними.

Таким чином, враховуючи те, що апеляційна скарга Запорізької ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області подана поза межами процесуального строку, встановленого законом для подання апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції, тобто з двадцятиодноденним пропуском строку на апеляційне оскарження даного судового рішення, а питання про поновлення пропущеного процесуального строку на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції ставилося без зазначення жодних на то підстав та відсутністю жодних належних та допустимих доказів неможливості подання апеляційної скарги у встановлений законом строк, а також враховуючи те, що апеляційна скарга Запорізької ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області не відповідає вимогам статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України, вважаю за необхідне апеляційну скаргу Запорізької ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області залишити без руху, надавши скаржнику Запорізькій ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області десятиденний строк з урахуванням поштового перебігу з дня отримання копії даної ухвали для усунення вищевказаних недоліків апеляційної скарги в порядку та спосіб, зазначений в мотивувальній частині цієї ухвали.

Керуючись статтями 169, 296, 298 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Запорізької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 жовтня 2017 року по адміністративній справі за адміністративним позовом Запорізької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області до Комунального підприємства Нікопольське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства Нікопольської міської ради про стягнення податкового боргу - залишити без руху.

Надати скаржнику Запорізькій об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області десятиденний строк з урахуванням поштового перебігу з дня отримання копії даної ухвали для усунення вищевказаних недоліків апеляційної скарги в порядку та спосіб, зазначений в мотивувальній частині цієї ухвали, шляхом звернення до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду з заявою про поновлення строку на апеляційне оскарження та вказати поважні підстави з наданням відповідних доказів, а також шляхом надання оригінала документа на підтвердження сплати судового збору.

Роз'яснити особі, яка подала апеляційну скаргу, що в разі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не буде подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження разом з зазначенням поважних підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження з наданням відповідних доказів або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані судом неповажними, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження.

В разі не виконання ухвали і не усунення недоліків апеляційної скарги у встановлений судом строк в частині не надання оригінала документа на підтвердження сплати судового збору, апеляційна скарга буде вважатися неподаною та повертається особі, яка подала апеляційну скаргу.

При усуненні недоліків апеляційної скарги у встановлений судом строк, апеляційна скарга буде вважатися поданою в день первинного її подання до адміністративного суду.

Копію ухвали про залишення апеляційної скарги без руху надіслати особі, яка її подала.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту постановлення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Суддя Т.С. Прокопчук