Ухвала

від 26.12.2017 по справі 336/6657/13-к

КАСАЦІЙНИЙ КРИМІНАЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала іменем україни 26 грудня 2017 року м. КиївКолегія суддів Другої судової палати

Касаційного кримінального суду Верховного Суду у складі:

головуючого ОСОБА_1 ,

суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

розглянувши касаційну скаргу прокурора ОСОБА_4 , який брав участь у розгляді кримінального провадження в судах першої та апеляційної інстанцій, на вирок Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 24 лютого 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Запорізької області від 19 жовтня 2017 року щодо ОСОБА_5 ,

в с т а н о в и л а:

Прокурор звернувся до суду з касаційною скаргою на зазначені судові рішення.

Статтею 427 КПК встановлено вимоги, яким повинна відповідати касаційна скарга.

Згідно з п. 4 ч. 2 ст. 427 КПК касаційна скарга повинна містити правове обґрунтування заявлених скаржником вимог із зазначенням того, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 438 КПК підставами для скасування судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону; неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність; невідповідність призначеного покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого. При вирішенні питання про наявність зазначених підстав необхідно керуватися статтями 412414 КПК.

Проте цих положень процесуального закону прокурором не дотримано. Так, у поданій скарзі прокурор формально посилається на істотні порушення судами обох інстанцій вимог кримінального процесуального закону, зазначаючи, що судові рішення не відповідають вимогам статей 7, 9, 23, 94, 370 КПК. Окрім того, прокурор фактично не погоджується із оцінкою доказів судом у виправдувальному вироку щодо ОСОБА_5 й рішенням апеляційного суду про залишення цього судового рішення без зміни.

Враховуючи, що у касаційній скарзі прокурора відсутня конкретизація того, в чому саме проявилося істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, і як це вплинуло на законність та обґрунтованість оскаржуваних судових рішень, а також те, що суд касаційної інстанції є судом права й виходить з встановлених попередніми судовими інстанціями фактичних обставин справи, відсутність у ній згаданого обґрунтування перешкоджає вирішенню питання про відкриття касаційного провадження.

Наведене стосується також і доводів касаційної скарги прокурора про неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність щодо строків давності притягнення до відповідальності, передбачених частиною третьою статті 49 КК.

Оскільки касаційна скарга не відповідає вимогам, які до неї ставляться, її необхідно залишити без руху та встановити строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків

Враховуючи наведене і керуючись ч. 1 ст. 429 КПК, п.15 розділу ХI «Перехідні положення» КПК зі змінами, внесеними Законом України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу Адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», колегія суддів,

у х в а л и л а:

Залишити без руху касаційну скаргу прокурора ОСОБА_4 і встановити семиденний строк із дня отримання ухвали на усунення зазначених у ній недоліків.

У разі невиконання викладених в ухвалі вимог касаційну скаргу буде повернуто скаржникові.

Ухвала оскарженню не підлягає.

С у д д і:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3