Постанова

від 19.11.2009 по справі 4/63пд

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУ Д УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 листопада 2009 р. № 4/63пд

Вищий господарський суд У країни у складі колегії судд ів:

головуючого судді Добролюбової Т.В.,

суддів Гоголь Т.Г., Швеця В.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні за участ ю представників сторін:

позивача

відповідача

третьої особи

касаційну скаргу

Не з' явились (пові домлені належним чином)

Не з' явились (повідомлені належним чином)

Не з' явились (повідомлені належним чином)

Підприємця ОСОБА_1

на постанову Луганського апеляційного господарського суду

від 09.07.09

у справі № 4/63 пд

господарського суду Луганської області

за позовом Підприємця ОСОБА_1

до Відкритого акціонерного товариства "Універмаг Росія "

третя особа

про Луганська міська рада

спонукання укладення дого вору та встановлення земельн ого сервітуту

Позивач - Підприємец ь ОСОБА_1 звернулась до го сподарського суду Лугансько ї області з позовом про зобов ' язання Відкритого акціоне рного товариства "Універмаг Росія" укласти договір про вс тановлення земельного серві туту на частину земельної ді лянки площею 0,0019 га, розташован ої за адресою: АДРЕСА_1 на у мовах, які викладені у проект і договору про встановлення земельного сервітуту. В обгр унтування позовних вимог, ск аржник зазначає, що у відпові дності до проекту благоустро ю (розробленого ТОВ "АРХЦЕНТР -ЛУГАНСЬК) позивачем виконує ться упорядкування територі ї, прилеглої до земельної діл янки, яка орендується позива чем. Однак, частина упорядков аної території, площею 0,0019 га, з находиться у оренді Відкрито го акціонерного товариства " Універмаг Росія".

Ухвалою господарсько го суду Луганської області в ід 05.05.2009 року (суддя Батюк Г.М.) пр овадження у справі припинено . Ухвала суду вмотивована тим , що

пропозиція укласти догові р про встановлення земельно го сервітуту надійшла до акц іонерного товариства "Універ маг Росія" саме від фізичної о соби, яка ще на той час, не набу ла статусу суб' єкта підприє мницької діяльності, а відта к справа повинна розглядатис ь у загальному суді в порядку цивільного судочинства.

Постановою Лугансько го апеляційного господарськ ого суду від 09.07.2009 року (судді Жу равльова Л.І., Бойченко К.І., Єжо ва С.С.) ухвалу господарського суду Луганської області від 05.05.2009 року залишено без змін з т их же підстав.

Не погоджуючись з при йнятими у справі судовими ак тами, до Вищого господарсько го суду України з касаційною скаргою звернулась Підприєм ець ОСОБА_1 в якій скаржни к просить ухвалу господарськ ого суду Луганської області від 05.05.2009 року та постанову Луга нського апеляційного господ арського суду від 09.07.2009 року ска сувати, оскільки вони прийня ті з порушенням норм матеріа льного та процесуального пра ва. Зокрема, скаржник вважає , що судами попередніх інстанц ій порушені наступні норми з аконодавства: стаття 22 Закону України "Про благоустрій нас елених пунктів", стаття 12, 80 Гос подарського процесуального кодексу України. Також скарж ник наголошує на тому, що спір , відносно встановлення земе льного сервітуту підвідомчи й господарським судам Україн и.

Вищий господарськи й суд України, заслухавши доп овідь судді-доповідача проан алізувавши на підставі встан овлених фактичних обставин с прави правильність застосув ання господарськими судами н орм матеріального та процесу ального права, вважає, що каса ційна скарга не підлягає зад оволенню, виходячи з наступн ого.

В процесі розгляду справи с удами попередніх інстанцій в становлено, що Рішенням Луга нської міської ради четверто го скликання тридцять восьмо ї сесії від 23.12.2005 року №38/52 "Про пер едачу громадянці ОСОБА_1 в оренду двох земельних ділян ок під будівництво та розміщ ення двох окремих зовнішніх входів до приміщення за адре сою: вул.Оборонна, 2а/80", затверд жено проект відведення земел ьних ділянок площею 0,0030га та пл ощею 0,0012 га за адресою: АДРЕСА _1, під будівництво та розміщ ення окремих зовнішніх вході в до приміщення. Між Луганськ ою міською радою та ОСОБА_1 укладено договір оренди зем лі від 14.03.2006 року, за умовами яко го в оренду передана земельн а ділянка загальною площею 0,00 30га під будівництво та розміщ ення окремих зовнішніх вході в до приміщення, яка знаходит ься за адресою: АДРЕСА_1. За значений Договір нотаріальн о посвідчений та відповідним чином зареєстрований (держа вна реєстрація від 19.04.2006 року за №040640200104). Як встановлено поперед німи судовими інстанціями, у правовідносинах з Лугансько ю міською радою (третьою особ ою у справі) позивач виступає як орендар у статусі фізично ї особи. Крім того, судами вста новлено, що як суб' єкт підпр иємницької діяльності ОСО БА_1 була зареєстрована 13.10.2006 р оку, тобто після укладання до говору оренди від 14.03.2006 року.

Відповідно до частини 1 стат ті 3 Господарського кодексу У країни, під господарською ді яльністю розуміється діяльн ість суб' єктів господарюва ння у сфері суспільного виро бництва, спрямована на вигот овлення та реалізацію продук ції, виконання робіт чи надан ня послуг вартісного характе ру, що мають цінову визначені сть. Частиною 1 статті 55 Господ арського кодексу України виз начено поняття суб' єкта під приємницької діяльності, згі дно з якою ним визнається уча сник господарських відносин , який здійснює господарську діяльність, реалізуючи госп одарську компетенцію (сукупн ість господарських прав та о бов' язків), має відокремлен е майно і несе відповідальні сть за своїми зобов' язанням и в межах цього майна, крім вип адків, передбачених законода вством.

Право земельного сервіту ту унормовано Главою 16 Земель ного кодексу України. Так, від повідно до статті 98 Земельног о кодексу України право земе льного сервітуту - це право вл асника або землекористувача земельної ділянки на обмеже не платне або безоплатне кор истування чужою земельною ді лянкою (ділянками), встановле ння земельного сервітуту не веде до позбавлення власника земельної ділянки, щодо якої встановлений земельний серв ітут, прав володіння, користу вання та розпорядження нею, з емельний сервітут здійснюєт ься способом, найменш обтяжл ивим для власника земельної ділянки, щодо якої він встано влений. Порядок встановлення земельного сервітуту унормо вано статтею 100 зазначеного Ко дексу. Так, вказаною нормою Зе мельного кодексу України сер вітут може бути встановлений договором, законом, заповіто м або рішенням суду, сервітут може належати власникові (володільцеві) сусідньої з емельної ділянки, а також інш ій конкретно визначеній особ і (особистий сервітут), земель ний сервітут може бути встан овлений договором між особою , яка вимагає його встановлен ня, та власником (володільцем ) земельної ділянки, договір п ро встановлення земельного с ервітуту підлягає державній реєстрації в порядку, встано вленому для державної реєстр ації прав на нерухоме майно. З аналізу правової норми вбач ається, що користувач земель ної ділянки, окрім власника, м оже обтяжити земельну ділянк у сервітутом лише на час свог о користування, і лише у разі к оли законом або договором йо му передано право розпорядже ння земельною ділянкою. З інш ого боку, відносно земельної ділянки, наданої в користува ння третій особі, власник мож е встановити сервітут лише з а згодою користувача. Згідно зі статтею 1 Господарського п роцесуального кодексу Украї ни, підприємства, установи, ор ганізації, інші юридичні осо би (у тому числі іноземні), гро мадяни, які здійснюють підпр иємницьку діяльність без ств орення юридичної особи та в у становленому порядку набули статусу суб'єкта підприємни цької діяльності, мають прав о звертатися до господарсько го суду згідно із встановлен ою підвідомчістю господарсь ких справ за захистом своїх порушених або оспорюваних п рав і охоронюваних законо м інтересів. У випадках, перед бачених законодавчими актам и України, до господарського суду мають право також зверт атися державні та інші орган и, громадяни, що не є суб'єктам и підприємницької діяльност і. Вчинення дій від імені фізи чної особи надає підприємцю право звертатися за захистом своїх прав, як у порядку цивіл ьного судочинства, так і у пор ядку господарського судочин ства, але, фізична особа-підпр иємець може звертатися до го сподарського суду тільки, як що доведе, що порушення йог о прав пов'язано саме з підпри ємницькою діяльністю. Оск ільки попередніми судовими і нстанціями встановлено, що о рендарем суміжної земельної ділянки є фізична особа, а не підприємець, а відповідно до приписів статті 99 Земельного кодексу України, саме влас ник або землекористувач м оже вимагати встановлення зе мельних сервітутів, суди обг рунтовано припинили провадж ення у справі на підставі при писів статті 80 Господарськог о процесуального кодексу Укр аїни.

Враховуючи викладен е, приписи законодавства та б еручи до уваги встановлені п ід час здійснення судового р озгляду обставини справи, на підставі оцінених судом пер шої та апеляційної інстанції наявних у матеріалах справи доказів за приписами статей 42 - 43 Господарського процесу ального кодексу України, суд ова колегія вважає прийняту у справі постанову такою, що в ідповідає нормам матеріальн ого та процесуального права, підстав для її зміни чи скасу вання не вбачається.

Керуючись пунктом 1 ст атті 1119, статтями 1115, 111 11 Господарського процесуал ьного кодексу України, Вищий господарський суд України,

ПОСТАНОВИВ:

Постанову Луганс ького апеляційного господар ського суду від 09.07.2009 року у спр аві № 4/63 пд - залишити без змін .

Касаційну скаргу Під приємця ОСОБА_1 - без задо волення.

Головуючий, суддя Т. Добролюбова

Судді Т. Гоголь

В. Швець