ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУ Д УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 грудня 2009 р. № 4/394
Доповідач - суддя Плюшко І.А.
Вищий господарський с уд України у складі колегії с уддів:
Плюшка І.А. - головуючого,
Бернацької Ж.О.,
Разводової С.С.
розглянувши у відкрит ому
судовому засіданні каса ційну
скаргу Публіч ного акціонерного товариств а „Комерційний банк „Інвестб анк”
на рішення господа рського суду міста Києва від 09 липня 2009 року
та на постанову К иївського апеляційного госп одарського суду від 30.09.2009 року
у справі № 4/394
господарського суду міста Києва
за позовом Публічн ого акціонерного товариства „Комерційний банк „Інвестба нк”
до Відкритого акц іонерного товариства „ХДІ Ст рахування”
про стягнення су ми
за участю представ ників
позивача - ОСОБ А_1 - довіреність б/н від 09.06.2009 р.
відповідача - ОСОБА _2. - довіреність №107 від 17.08.2009 р
ВСТАНОВИВ:
У травні 2009 року Публі чне акціонерне товариство „К омерційний банк „Інвестбанк ” звернулося до господарсько го суду міста Києва з позовом до Відкритого акціонерного товариства „ХДІ Страхування ” про стягнення суми.
Рішенням господарського с уду міста Києва від 09 липня 2009 р оку (суддя Борисенко І.І.) зали шеним без змін постановою Ки ївського апеляційного госпо дарського суду від 30 вересня 2 009 року (судді Гольцова О.В., Ряб уха В.І., Вербицька О.В.) зі справ и № 4/394 в задоволенні позову Пуб лічного акціонерного товари ства „Комерційний банк „Інве стбанк” до Відкритого акціон ерного товариства „ХДІ Страх ування” про стягнення 20 712,72 грн . відмовлено повністю.
Не погодившись з рішенням господарського суду міста К иєва від 09 липня 2009 року та пост ановою Київського апеляційн ого господарського суду від 30 вересня 2009 року Публічне акці онерне товариство „Комерцій ний банк „Інвестбанк” зверну лось з касаційною скаргою, в я кій просить зазначені рішенн я та постанову скасувати та п рийняти нове рішення, яким за довольнити позовні вимоги по зивача про стягнення заборго ваності в розмірі 20 712,72 грн.
Вимоги касаційної скарги Публічне акціонерне товарис тво „Комерційний банк „Інвес тбанк” обґрунтовує тим, що ос каржувані рішення та постано ва прийняті з порушенням вим ог матеріального права.
Колегія суддів, обговорив ши доводи касаційної скарги, заслухавши пояснення предст авника позивача, перевіривши матеріали справи, перевірив ши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встанов лення, дослідивши правильніс ть застосування господарськ им судом першої та апеляційн ої інстанцій норм процесуаль ного права, вважає, що касацій на скарга не підлягає задово ленню з наступних підстав.
Судами попередніх інстанц ій встановлено, що між АКБ „Ін вестбанк” та ОСОБА_3 02 груд ня 2005 року укладено кредитний договір № 92-05, предметом якого є надання АКБ „Інвестбанк” ОСОБА_3 кредиту у розмірі 42000, 00 доларів США для придбання ав томобіля мірки „Nissan Maхima”, 2004 року випуску шляхом видачі готів ки, та зобов' язання ОСОБА_ 3 повернути АКБ „Інвестбанк ” кредит та виплатити процен ти за користування кредитним и коштами в розмірі, на умовах та в строк, що зазначені в дан ому договорі.
Також, між АКБ „Інвестбанк” та ОСОБА_3 02 грудня 2005 року у кладено договір застави, за у мовами якого, ОСОБА_3 пере дано під заставу автотранспо рт (автомобіль мірки „Nissan Maхima”, 20 04 року) в забезпечення виконан ня зобов' язань ОСОБА_3 пе ред АКБ „Інвестбанк”, в силу ч ого АКБ „Інвестбанк” має вищ ий пріоритет (переважне прав о) в разі невиконання ОСОБА _3 зобов' язань, забезпечен их заставою, одержати задово лення за рахунок переданого в заставу автотранспорту пер еважно перед іншими кредитор ами ОСОБА_3
Між ВАТ „СК “Алькона” (страх овик) та ОСОБА_3 (страхувал ьник) 01 грудня 2005 року укладено договір страхування транспо ртних ризиків № 003061 нал ежного страхувальнику автом обіля „Nissan Maхima”, реєстраційний номер НОМЕР_1, страховий п латіж в сумі 11 748,82 грн., який здій снено 01 грудня 2005 року страхува льником Одеській філії ВАТ „ СК „Алькона”, за умовами яког о, страховим випадком є, зокре ма, незаконне заволодіння тр анспортним засобом, крадіжка (п. 1.2 договору № 003061).
Страховик у відповідності з п. 4.1 договору № 003061 зобов' яза вся, зокрема, при настанні стр ахового випадку здійснити ви плату страхового відшкодува ння у терміни, передбачені ві дповідними Правилами страху вання згідно з умовами цього договору.
Порядок виплати страховог о відшкодування передбачено п. 5.7 договору страхування.
Матеріалами справи встано влено, що невизначена особа н езаконно заволоділа автомоб ілем „Nissan Maхima”, реєстраційний н омер НОМЕР_1, який знаходи вся біля будинку № 9 по вул. Рад янська в м. Миколаєві.
ВАТ „СК „Алькона” листом ві д 14 квітня 2006 № 86 повідомило АКБ „Інвестбанк”, що під час дії д оговору № 003061 застрахований то вариством автомобіль „Nissan Maхima” , реєстраційний номер НОМЕР _1 був викрадений 31 березня 2006 року у м. Миколаєві і оскільки АКБ „Інвестбанк” є вигодона бувачем, то товариство проси ло повідомити про можливість перерахування страхового ві дшкодування на рахунок банку .
АКБ „Інвестбанк” 19 квітня 2006 року листом № 439 повідомив ВАТ „СК „Алькона”, що не заперечу є проти здійснення переводу суми страхового відшкодуван ня по страховому випадку (кра діжка автомобіля „Nissan Maхima”, реє страційний номер НОМЕР_1), що стався 31 березня 2006 року.
У зв'язку з неперерахування м суми страхового відшкодува ння ВАТ „СК „Алькона” на раху нок АКБ „Інвестбанк”, останн ій звернувся до господарсько го суду міста Києва з позовом до ВАТ „СК „Алькона” про стяг нення 232 476,75 грн. страхового від шкодування.
Рішенням Господарського с уду міста Києва від 06 березня 2008 року зі справи № 18/47 у позові А КБ „Інвестбанк” до ВАТ „СК „А лькона” про стягнення 232 476,75 грн . страхового відшкодування в ідмовлено повністю.
Судовим рішенням встановл ено, що відповідно до ст. 16 Зако ну України „Про страхування” , ст. 979 ЦК України та п. 6.1.9 договор у № 003061 зазначена вище подія, що сталася не є страховим випад ком, а, отже, у ВАТ „СК „Алькона ” не виникло зобов'язання по с платі страхового відшкодува ння.
Постановою Київського апе ляційного господарського су ду від 09 червня 2008 року залишен ою без змін постановою Вищог о господарського суду Україн и від 10 вересня 2008 року рішення господарського суду міста К иєва від 06 березня 2008 року у спр аві № 18/47 скасовано. Позов АКБ „ Інвестбанк” до ВАТ „СК „Альк она” про стягнення 232 476,75 грн. ст рахового відшкодування задо волено повністю. Стягнуто з В АТ „СК „Алькона” на користь А КБ „Інвестбанк” 232 476,75 грн. стра хового відшкодування, 2 325,00 грн . витрат по сплаті державного мита за подання позовної зая ви, 118,00 грн. витрат на інформаці йно-технічне забезпечення су дового процесу та 1 163,00 грн. витр ат по сплаті державного мита за подання апеляційної скар ги.
Постанова обґрунтована ти м, що відповідно до умов догов ору страхування, страховим в ипадком є незаконне заволоді ння транспортним засобом (кр адіжка), а тому, беручи до уваг и всі наявні матеріали справ и в їх сукупності, позов АКБ „І нвестбанк” підлягає задовол енню.
Також, апеляційною інстанц ією встановлено, що вигодона бувачем є АКБ „Інвестбанк”, я кий має право на отримання ст рахового відшкодування у пов ному обсязі.
Судами встановлено, що прав онаступником ВАТ „СК „Алькон а” є ВАТ „ХДІ Страхування”.
Звертаючись до суду із дани м позовом, ПАТ „КБ „Інвестбан к” зазначило, що заборговані сть в сумі 232 476,75 грн. відповідач ем не сплачена і останній без підставно зберігає та корист ується чужими грошовими кошт ами, а тому з ВАТ „ХДІ Страхува ння” підлягає стягненню 20 712,72 г рн. відсотків за користуванн я чужими грошовими коштами з а період з 20 травня 2006 року по 08 т равня 2009 року.
Згідно зі ст. 536 ЦК України за користування чужими грошови ми коштами боржник зобов'яза ний сплачувати відсотки, якщ о інше не встановлено догово ром між фізичними особами.
Розмір відсотків за корист ування чужими грошовими кошт ами встановлюється договоро м, законом або іншим актом цив ільного законодавства.
Сплата процентів за корист ування чужими грошовими кошт ами є прямим обов'язком боржн ика на підставі положень ст. 53 6 ЦК України.
Під терміном „користуванн я чужими грошовими коштами” слід розуміти не тільки зобо в'язання, основним предметом яких є надання грошових кошт ів у тимчасове використання (позика, кредит, банківський в клад тощо), але і випадки прост рочення сплати грошей за буд ь-якими оплатними зобов'язан нями. Виключення із даного пр авила, тобто звільнення борж ника від сплати процентів за користування чужими грошови ми коштами, може бути встанов лено тільки договором між фі зичними особами, а зважаючи н а положення ст. 536 ЦК України юр идичні особи не можуть бути з вільнені від цього обов'язку .
Стаття 536 ЦК України сама по с обі не встановлює розміру ві дсотків за користування грош овими коштами, віддаючи це на вирішення на рівні договору , закону, іншим актами цивільн ого законодавства.
Відповідно до ч. 2 ст. 1214 ЦК Укр аїни у разі безпідставного о держання чи збереження гроше й нараховуються відсотки за користування ними (стаття 536 ц ього Кодексу).
Статтею 625 ЦК України надано можливість кредитору боржни ка, який прострочив виконанн я грошового зобов'язання, стя гувати з нього три проценти р ічних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором а бо законом, тощо.
Отже, зважаючи на зазначені положення законодавства, кр едитор має право вимоги від б оржника сплати процентів за зберігання та користування н им грошовими коштами кредито ра до моменту, коли такі кошти були повернуті або перерахо вані боржником кредитору.
Судом апеляційної інстанц ії встановлено, що товариств о перерахувало ПАТ „КБ „Інве стбанк” грошові кошти в сумі 259 751,02 грн., про що в графі „призн ачення платежу” зазначено „о плата страх.відшк. з-но рішенн я та наказу госп. суду м. Києва № 18/47 від 02.10.2008 про стягн. боргу з В АТ „ХДІ Страхування” на кори сть АКБ „Інвестбанк”. Без ПДВ ”.
При цьому, суд апеляційної і нстанції наголошує, що сума с трахового відшкодування, яка підлягала стягненню з відпо відача на користь позивача у справі № 18/47 становила 232 476,75 грн., а платіжним дорученням №872 пе рераховано суму - 259 751,02 грн.
З наведено випливає, що пози вач мав всі підстави для звер нення до суду із даним позово м.
Однак, колегія суддів Вищог о господарського суду Україн и погоджується з судами попе редніх інстанцій про застосу вання строку позовної давнос ті з огляду на наступне, як вст ановлено судами, позивач заз начає, що він довідався про по рушення свого права 20 квітня 2 006 року посилаючись при цьому на свій лист від 19 квітня 2006 рок у № 439, але розрахунок ціни позо ву слід визначати з 20 травня 2006 року, оскільки останній звер нувся до суду із даним позово м в травні 2009 року.
Згідно зі ст. 256 ЦК України по зовна давність - це строк, у ме жах якого особа може звернут ися до суду з вимогою про захи ст свого цивільного права аб о інтересу.
Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України).
Аналізуючи зміст позовної заяви та апеляційної скарги можна дійти висновку, що пози вач пов' язує момент нарахув ання коштів з моментом зверн ення його до суду із даним поз овом, але акцентуючи на тому, щ о він довідався про порушенн я свого права 20 квітня 2006 року.
Відповідно до ч. 1 ст. 261 ЦК Укра їни перебіг позовної давност і починається від дня, коли ос оба довідалася або могла дов ідатися про порушення свого права або про особу, яка його п орушила.
Оскільки перебіг позовної давності починається від дн я, коли особа довідалася або м огла довідатися про порушенн я свого права або про особу, як а його порушила, а позивач дов ідався про порушення свого п рава 20 квітня 2006 року, про що сві дчить лист позивача 19 квітня 2 006 року № 439 в зв' язку з чим прав о на даний позов у ПАТ „КБ „Інв естбанк” виникло в квітні 2006 р оку і саме з цього часу почина ється відлік строку, в межах я кого товариство мало можливі сть звернутися до суду з вимо гою про захист свого цивільн ого права.
Враховуючи вищезазначене та керуючись нормами ст. 257 ЦК У країни, строк на звернення до суду із даним позовом у ПАТ „К Б „Інвестбанк” сплинув у кві тні 2009 року, а товариство зверн улось до суду із даним позово м у травні 2009 року.
Відповідно до ч. 4 ст. 267 ЦК Укра їни сплив позовної давності, про застосування якої заявл ено стороною у спорі, є підста вою для відмови у позові.
Отже, під час вирішення спор у, судами попередніх інстанц ій правильно встановлені усі обставини, що мають значення для справи, їм надана вірна юр идична оцінка, норми права за стосовані вірно, а доводи кас аційної скарги не спростовую ть висновків суду.
За наведених вище обстави н, Вищий господарський суд Ук раїни не знайшов законних пі дстав для повного або частко вого задоволення вимог касац ійних скарг, а тому рішення та постанову слід залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.
На підставі наведеного ви ще і керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11110, 11111 Господарського процесуальн ого кодексу України, Вищий го сподарський суд України, -
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу Пу блічного акціонерного товар иства „Комерційний банк „Інв естбанк” залишити без задово лення.
2. Постанову Київського ап еляційного господарського с уду від 30 вересня 2009 року зі спр ави № 4/394 залишити без змін.
Головуючий І. А. Плюшко
Судді Ж. О. Бернацька
С. С. Разводова
Суд | Вищий господарський суд України |
Дата ухвалення рішення | 08.12.2009 |
Оприлюднено | 13.01.2012 |
Номер документу | 7131161 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Вищий господарський суд України
Плюшко І.А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні