Ухвала

від 10.11.2016 по справі 200/9499/15-а

БАБУШКІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа №200/9499/15-а

Провадження №2аз/200/36/16

У Х В А Л А

10 листопада 2016 року Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровськ

у складі: головуючого судді - Женеску Е.В.,

за участю секретаря - Санжаровської Я.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровська заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову по адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного архітектурно - планувального управління Дніпропетровської міської ради, треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю Ферронік , Приватне будівельне - монтажне підприємство Строїтель - П про скасування містобудівних умов, -

ВСТАНОВИВ:

08 травня 2015 позивач ОСОБА_1 звернувся до Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська з позовом до Головного архітектурно - планувального управління Дніпропетровської міської ради, треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю Ферронік , Приватне будівельне - монтажне підприємство Строїтель - П , у якому просив скасувати спірний документ - містобудівні умови і обмеження забудови земельної ділянки від 25.02.2015 р. та додатки до нього.

Ухвалою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 21 травня 2015 року провадження по справі було відкрито та призначено судове засідання на 02 червня 2015 року.

11 грудня 2015 року ухвалою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська провадження у справі було зупинено до розгляду іншої справи.

03 березня 2016 р. ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду ухвалу Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 11 грудня 2015 р. залишено без змін.

Ухвалою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетрвоська від 22 березня 2016 року в задоволенні клопотання позивача про забезпечення позову було відмовлено.

10 листопада 2016 р. позивач вдруге через канцелярію суду надав клопотання про забезпечення позову шляхом накладення тимчасової заборони на продажу квартир в будинку, який будується за адресою м. Дніпропетровськ, вул. Жуковського 16-24. Крім того, просив звільнити його від сплати судового збору.

Згідно автоматичному розподілу справ між cуддями зазначену цивільну справу передано до розгляду судді Женеску Е.В.

В обґрунтування заяви позивач зазначив, що незаконне будівництво закінчено та зявилися оголошення про продажу квартир у зазначеному домі. Якщо його позов задовольнять, то житловий будинок необхідно буде демонтувати, але це буде важко, оскільки квартири будуть придбані.

Суддя, оглянувши матеріали заяви, прийшла до наступного висновку.

Відповідно до ч.1 ст. 88 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Також, згідно статті 8 Закону України «Про судовий збір» , враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

При цьому слід зазначити, що за приписами вищезазначених норм відстрочення або розстрочення сплати судового збору чи звільнення від сплати судового збору є правом суду, а відповідна заява сторони розглядається виходячи із визначених стороною обставин, що унеможливлюють сплату судового збору та підтвердження цих обставин належними доказами.

Разом із тим, ураховуючи положення пункту 1 статті 6 Конвенції та прецедентну практику Європейського суду з прав людини (зокрема, рішення від 19.06.2001 року по справі "Креуз проти Польщі" (Kreuz v. Poland), сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права, та має переслідувати законну мету.

Враховуючи вищевикладене, дослідивши додані до клопотання матеріали суд вважає за необхідне клопотання про звільнення від сплати судового збору задовольнити та з врахуванням майнового статусу позивача звільнити його від сплати судового збору.

Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання судового рішення, у разі задоволення позовних вимог. Забезпечення позову допускається, якщо невжиття цих заходів може ускладнити або привести до неможливості виконання рішення суду.

Відповідно до частини 1 статті 118 Кодексу адміністративного судочинства України клопотання про забезпечення адміністративного позову розглядається не пізніше наступного дня після його одержання й у разі обґрунтованості та терміновості вирішується ухвалою негайно без повідомлення осіб, які беруть участь у справі.

Вирішуючи питання стосовно забезпечення позову, суд виходить із наступного.

Частинами 3, 4 ст. 117 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено наступні способи забезпечення позову: 1) зупинення дії рішення суб'єкта владних повноважень чи його окремих положень, що оскаржуються; 2) заборона вчиняти певні дії.

Крім того, згідно частини 1 статті 117 Кодексу адміністративного судочинства України суд за клопотанням позивача або з власної ініціативи може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

Відповідно до ч. 3 ст. 117 КАС України, подання адміністративного позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб'єкта владних повноважень, але суд у порядку забезпечення адміністративного позову може відповідною ухвалою зупинити дію рішення суб'єкта владних повноважень чи його окремих положень, що оскаржуються. Ухвала негайно надсилається до суб'єкта владних повноважень, що прийняв рішення, та є обов'язковим для її виконання.

Звертаючись до суду із заявою про вжиття заходів забезпечення позову, позивач посилався на те, що існує очевидна небезпека заподіяння шкоди його правам, свободам та інтересам до ухвалення рішення в адміністративній справі, але ж ними не доведено та не надано суду доказів, які свідчать про наявність обставин, визначених частиною 1 статті 117 Кодексу адміністративного судочинства України, зокрема, що захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень .

Додатково суд враховує, що заходи забезпечення позову повинні відповідати і бути співрозмірними заявленим позовним вимогам, мають бути безпосередньо пов'язаними з предметом спору, необхідними і достатніми для забезпечення виконання судового рішення.

Також при розгляді клопотання про вжиття заходів забезпечення позову суд повинен дати оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжитих заходів з урахуванням:

- розумності, обґрунтованості й адекватності вимог заявника щодо абезпечення позову;

- забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників процесу;

- наявності зв'язку між конкретним видом, що застосовується для забезпечення позову, і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий вид забезпечення забезпечити фактичне виконання рішення суду у разі його задоволення;

- імовірності виникнення утруднень для виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів.

В зазначеній заяві про забезпечення адміністративного позову позивачем не наведено відповідних обставин, які б унеможливили захист його прав, свобод та інтересів без вжиття відповідних заходів, а також не надано відповідних обґрунтувань щодо очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача. Також ці обставини не вбачаються судом з матеріалів справи.

Враховуючи наведене та наявні матеріали справи, в суду не має достатніх правових підстав для вжиття заходів забезпечення такого позову, оскільки при розгляді справи по суті суд буде встановлювати питання щодо наявності порушення прав та інтересів позивача з боку відповідача.

Зважаючи на викладене в сукупності, суд приходить до висновку щодо відмови в задоволенні клопотання позивача про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову.

Керуючись ст.ст. 88, 117, 118 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В :

Клопотання ОСОБА_1 про звільнення від оплати судового збору - задовольнити.

Звільнити ОСОБА_1 від оплати судового збору за адміністративним позовом до Головного архітектурно - планувального управління Дніпропетровської міської ради, треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю Ферронік , Приватне будівельне - монтажне підприємство Строїтель - П про скасування містобудівних умов.

В задоволенні заяви позивача ОСОБА_1 про забезпечення адміністративного позову - відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. У разі якщо ухвалу було постановлено в письмовому провадженні або згідно з частиною третьою статті 160 цього Кодексу, або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає розгляду справи.

Суддя: Е.В.Женеску