Ухвала

від 09.01.2018 по справі 910/27621/14

ВЕРХОВНИЙ СУД

УХВАЛА

09 січня 2018 року

м. Київ

справа № 910/27621/14

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Пєсков В.Г. - головуючий, Катеринчук Л.Й., Погребняк В.Я.,

учасники справи:

позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Медек" (далі - ТОВ "Медек"),

відповідач - державний заклад "Дорожня клінічна лікарня № 2 станції Київ ДТГО "Південно-Західна залізниця",

розглянувши матеріали заяви Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" (далі - ПАТ "Українська залізниця") в особі структурного підрозділу Київська клінічна лікарня на залізничному транспорті № 2 "Центр охорони здоров'я ПАТ "Українська залізниця", яке є правонаступником державного закладу "Дорожня клінічна лікарня № 2 станції Київ ДТГО "Південно-Західна залізниця", про перегляд Верховним Судом України

постанови Вищого господарського суду України від 20.11.2017

у складі колегії суддів: Карабаня В.Я. (головуючий), Ковтонюк Л.В., Корнілової Ж.О.,

постанови Київського апеляційного господарського суду від 17.07.2017

у складі колегії суддів: Агрикової О.В. (головуючий), Пономаренка Є.Ю., Черногуза М.Г.,

рішення Господарського суду міста Києва від 22.03.2017

у складі судді Зеленіної Н.І.

у справі за позовом ТОВ "Медек" до державного закладу "Дорожня клінічна лікарня № 2 станції Київ ДТГО "Південно-Західна залізниця" про відшкодування витрат у сумі 815 912 грн,

ВСТАНОВИВ:

14.12.2017 ПАТ "Українська залізниця" в особі структурного підрозділу Київська клінічна лікарня на залізничному транспорті № 2 "Центр охорони здоров'я ПАТ "Українська залізниця" подано до Верховного Суду України вказану вище заяву із підстав, передбачених пунктами 1, 3 частини першої статті 111 16 Господарського процесуального кодексу України у редакції до 15.12.2017.

На обгрунтування зазначених заявником підстав для перегляду судового рішення до заяви додано копії постанов Вищого господарського суду України від 15.02.2011 у справі № 17/155, від 09.08.2016 у справі № 6/363, а також копію постанови Верховного Суду України від 06.09.2017 у справі № 320/4812/15-ц.

15.12.2017 року набрав чинності Господарський процесуальний кодекс України в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VІІІ.

Згідно з підпунктом 1 пункту 1 Розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VІІІ заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України у господарських справах, які подані та розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного господарського суду та розглядаються спочатку колегією у складі трьох або більшої непарної кількості суддів за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. Такі заяви розглядаються без повідомлення та виклику учасників справи, за винятком випадку, коли суд з огляду на обставини справи ухвалить рішення про інше.

22.12.2017 відповідно до положень підпункту 6 пункту 1 Розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VІІІ заяву ПАТ "Українська залізниця" в особі структурного підрозділу Київська клінічна лікарня на залізничному транспорті № 2 "Центр охорони здоров'я ПАТ "Українська залізниця" про перегляд Верховним Судом України судових рішень у справі № 910/27621/14 передано на розгляд до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.12.2017 вказану заяву передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого - Пєскова В.Г., суддів: Катеринчук Л.Й., Погребняка В.Я.

Перевіривши доводи заявника та дослідивши додані до заяви матеріали, колегія суддів вважає, що заява є безпідставною, а її доводи не підтверджуються доданими до неї матеріалами.

Так, відповідно до пункту 1 частини першої статті 111 16 Господарського процесуального кодексу України у редакції до 15.12.2017 (далі - ГПК України) заява про перегляд судових рішень господарських судів може бути подана на підставі неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого ухвалені різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах.

Ухвалення різних за змістом судових рішень має місце у разі, коли суд (суди) касаційної інстанції при розгляді двох чи більше справ за подібних предмета спору, підстав позову, змісту позовних вимог та встановлених судом фактичних обставин і однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов (дійшли) неоднакових правових висновків, покладених в основу цих судових рішень.

Предметом розгляду в справі, що переглядається, є вимога позивача про відшкодування витрат на будівництво у сумі 815 912 грн. При цьому, залишаючи без змін рішення судів першої та апеляційної інстанцій, якими позов задоволено, Вищий господарський суд України, застосовуючи положення частини шостої статті 376 ЦК України, виходив із визнання недійсним договору про спільну діяльність від 25.07.1994, факту здійснення позивачем будівництва спірного об'єкту і понесенням ним відповідних витрат.

Водночас із постанов Вищого господарського суду України від 15.02.2011 у справі № 17/155, від 09.08.2016 у справі № 6/363, на які посилається заявник як на підставу неоднакового застосування судом касаційної інстанції норм матеріального права, вбачається, що вони є прийнятими внаслідок інших фактичних обставин справи, встановлених судом, та за іншого матеріально-правового регулювання спірних правовідносин, аніж у справі, що переглядається. Зокрема, у справі № 17/155 предметом позову є визнання недійсним укладеного між державним підприємством і приватним підприємством правочину з поставки дизельного палива, а не договору про спільну діяльність. У справі № 6/363 позивачем ставилося питання про повернення суми коштів як набутих без достатньої правової підстави відповідно до вимог статті 1212 ЦК України. Відтак, суттєво різним є матеріально-правове регулювання правовідносин у справі, що переглядається, та в справах № 17/155 і № 6/363.

Враховуючи, що факт подібності правовідносин у наведених заявником випадках не підтвердився, підстави для висновку про різне застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права відсутні.

Аналіз змісту постанови Верховного Суду України від 06.09.2017 у справі № 320/4812/15-ц та оскарженої постанови суду касаційної інстанції, яка є предметом перегляду в цій справі, свідчить, що правовідносини у зазначених справах не є подібними, оскільки Верховний Суд України виклав правову позицію про незаконність відчуження нерухомого майна державного підприємства без погодження Фонду державного майна України, чого не мало місця у справі, яка переглядається. Відтак, не підтверджено обгрунтованість посилань заявника як на підставу для перегляду Верховним Судом судових рішень у справі № 910/27621/14, передбачену пунктом 3 частини першої статті 111 16 ГПК України.

На підставі викладеного та керуючись підпунктами 1, 6 пункту 1 Розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VІІІ, пунктом 6 розділу XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 № 1402-VII, статтями 111 16 , 111 17 ,111 21 ГПК України у редакції до 15.12.2017, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду

У Х В А Л И В:

1. Відмовити у допуску справи № 910/27621/14 до провадження Верховного Суду.

2. Копію ухвали разом із копією заяви надіслати особам, які беруть участь у справі.

3. Ухвала є остаточною.

Головуючий В.Г. Пєсков

Судді Л.Й. Катеринчук

В.Я. Погребняк