Рішення

від 09.01.2018 по справі 809/1431/14

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" січня 2018 р. справа № 809/1431/14

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

судді Григорука О.Б.,

при секретарі Арабчук В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Малотур'янської сільської ради Долинського району Івано-Франківської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - ОСОБА_1, до Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Державне підприємство "Вигодське лісове господарство", за участю першого заступника прокурора Івано-Франківської області, про зобов'язання вчинити дії,

за участю: представника позивача - Івашківа В.М., представника третьої особи на стороні позивача - ОСОБА_3, представника відповідача - Мастикаш Х.В., прокурора - Верешка М.І., представник третьої особи на стороні відповідача - не з'явився, -

ВСТАНОВИВ:

Малотур'янська сільська рада Долинського району Івано-Франківської області звернулася до суду з адміністративним позовом до Відділу Державного агентства земельних ресурсів в Долинському районі Івано-Франківської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - ОСОБА_1, третя особа, яка не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Державне підприємство "Вигодське лісове господарство", про зобов'язання внести зміни та уточнення до чергової кадастрової карти та форми 6-зем на земельну ділянку площею 1,4 га, що знаходиться в АДРЕСА_1, яка до змін станом на 2007 рік обліковувалася, як земельна ділянка лісогосподарського призначення за Державним підприємством "Вигодське лісове господарство" Малотур'янського лісництва виділ 20 квартал 12, та знаходиться в межах населеного пункту с. Мала Тур'я Долинського району, відобразивши її як земельну ділянку земель запасу Малотур'янської сільської ради.

Позовні вимоги мотивовані тим, що Відділ Державного агентства земельних ресурсів в Долинському районі Івано-Франківської області всупереч рішенню сесії Малотур'янської сільської ради не вніс зміни у форму 6-зем із зазначенням належності земельної ділянки квартал 12 виділ 20 (в подальшому виділ 24) до земель запасу Малотур'янської сільської ради Долинського району Івано-Франківської області, про що позивач просив відповідача листом від 13.06.2013. За вказаних обставин, наведена земельна ділянка продовжує обліковуватися як така, що належить до категорії земель лісового фонду і використовується Державним підприємством "Вигодське лісове господарство". На думку позивача, зазначені відомості про вказану земельну ділянку суперечать розпорядженню Івано-Франківської обласної державної адміністрації за №85 від 07.02.1996 та перешкоджають Малотур'янській сільській раді Долинського району Івано-Франківської області розпоряджатися землями територіальної громади села Мала Тур'я Долинського району Івано-Франківської області.

Ухвалою від 25.10.2016 суд замінив первинного відповідача - Відділ Державного агентства земельних ресурсів у Долинському районі Івано-Франківської області на його правонаступника - Відділ Держгеокадастру у Долинському районі Івано-Франківської області, який, в свою чергу, ухвалою від 23.03.2017 було замінено на належного відповідача: Головне управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав вказаних в позовній заяві. Зокрема суду пояснив, що земельна ділянка квартал 12 виділ 20, в подальшому після затвердження проекту організації та розвитку лісового господарства Державного підприємства "Вигодське лісове господарство" - виділ 24, згідно розпорядження Івано-Франківської обласної державної адміністрації за №85 від 07.02.1996 не передавалася вказаному державному підприємству, оскільки знаходилась і продовжує знаходитись в межах населеного пункту, відноситься до земель запасу Малотур'янської сільської ради. При цьому, згідно генерального плану забудови села, дана земельна ділянка підлягає забудові житловими та господарськими спорудами, що підтверджується рішенням сесії Малотур'янської сільської ради від 27.07.2011 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку ОСОБА_1 та іншим особам. Представник позивача просив суд позов задовольнити.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - ОСОБА_1 позов підтримала, вказала, що рішенням Долинського районного суду Івано-Франківської області від 03.01.2014 визнано протиправною бездіяльність посадової особи відповідача, вираженій в усній відмові погодити проект землеустрою щодо відведення їй земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку і господарських споруд на зазначеній земельній ділянці площею 0,1000 га, що знаходиться в урочищі Розсадник . Зокрема, в судовому засіданні представник ОСОБА_1 повідомила суд, що дана земельна ділянка відноситься до земель Малотур'янської сільської ради, а тому згідно рішення Малотур'янської сільської ради від 27.07.2011 №159-06/11 ОСОБА_1 надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення вказаної земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку. В судовому засіданні представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - ОСОБА_1 просила позов задовольнити повністю.

Представник відповідача щодо задоволення позову заперечив з підстав, наведених в письмовому запереченні №0-9-0.6-8412/0/2-17 від 18.10.2017 (том 4, а.с.4-8). В обґрунтування своєї правової позиції зазначив, що у відповідача відсутній обов'язок здійснити внесення змін про наявність земель та розподіл їх за власниками землі, землекористувачами, угіддями та видами економічної діяльності (форма №6-зем) на підставі листа позивача від 13.06.2013, оскільки земельна ділянка площею 1,4 га Малотур'янського лісництва передана на підставі розпорядження Івано-Франківської обласної державної адміністрації від 07.02.1996 №85 Державному підприємству Вигодське лісове господарство та перебуває в його користуванні. При цьому, представник відповідача зазначив, що включення цієї земельної ділянки до меж населеного пункту не припиняє права постійного користування цією земельною ділянкою Державним підприємством Вигодське лісове господарство . Також, представник Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області вказав на те, що вищевказана земельна ділянка належить до лісового фонду, а своїм рішення позивач не уповноважений на зміну користувача землі та зміну категорії її цільового використання із земель лісового фонду на землі житлової та громадської забудови. Представник відповідача просив суд відмовити в задоволенні позову.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Державного підприємства "Вигодське лісове господарство" в судове засідання 09.01.2017 не з'явився, хоча був повідомлений належним чином про час та дату судового засідання. В матеріалах справи містяться письмові заперечення від 04.18.2014 (том 1, а.с.132-134) та від 24.10.2016 (том 2, а.с.219-221), письмові поясненнях від 30.01.2017 (том 3, а.с.67-68), згідно яких представник Державного підприємства "Вигодське лісове господарство" проти позову заперечив. Так, представник Державного підприємства "Вигодське лісове господарство" повідомив суд, що земельна ділянка площею 1,4 га виділ 12 квартал 20 (сінокіс) в подальшому (виділ 24) перебуває у користуванні Державного підприємства "Вигодське лісове господарство" згідно рішення Івано-Франківської обласної державної адміністрації за №85 від 07.02.1996. Позивач 07.02.2007 клопотав про передачу йому цієї земельної ділянки, однак отримавши згоду від Державного підприємства "Вигодське лісове господарство", Івано-Франківського обласного управління лісового та мисливського господарства не здійснив прийняття вказаної земельної ділянки, а Державне підприємство "Вигодське лісове господарство" не здійснило передачу позивачу цієї земельної ділянки, акти прийому-передачі не були складені. Окрім цього, представник Державного підприємства "Вигодське лісове господарство" зазначив, що Малотур'янською сільською радою протиправно прийнято рішення від 27.07.2011 №159-06/11 про надання ОСОБА_1 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,1000 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, що знаходиться в урочищі Розсадник , оскільки вказана земельна ділянка знаходиться в постійному користуванні Державного підприємства "Вигодське лісове господарство" та з його користування у встановленому законодавством порядку не вилучалась. За вказаних обставин, представник Державного підприємства "Вигодське лісове господарство" вважає, що у відповідача відсутні будь-які підстави для внесення змін до статистичного звіту про наявність земель та розподіл їх за власниками землі, землекористувачами, угіддями та видами економічної діяльності (форма №6-зем) щодо користувача земельної ділянки та цільового призначення земель цієї ділянки, а тому в задоволенні позову слід відмовити.

Прокурор в судовому засіданні щодо задоволення позову заперечив з підстав, наведених в листі першого заступника прокурора Івано-Франківської області від 06.12.2016 №05-171/вих.-16 (том 3, а.с.45-48). Зокрема суду пояснив, що земельна ділянка, відомості про яку позивач просить змінити в звітній формі 6-зем, перебуває в державній власності, а позовні вимоги Малотур'янської сільської ради спрямовані на необґрунтоване вилучення із земель лісового фонду вказаної земельної ділянки, що свідчить про їхню очевидну неправомірність. Таким чином, прокурор зазначив, що відповідач діяв в межах своїх повноважень та у спосіб передбачений нормами діючого законодавства, просив суд відмовити в задоволенні позову.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, заслухавши пояснення представників сторін та третіх осіб, прокурора, дослідивши та оцінивши надані суду письмові докази та інші матеріали справи, суд встановив таке.

Згідно пункту 1 розпорядження Івано-Франківської обласної державної адміністрації Про надання в постійне користування земель лісового фонду від 07.02.1996 №85, державним лісогосподарським підприємствам надано у постійне користування із земель запасу, які були в тимчасовому користуванні інших землекористувачів, земельні ділянки лісового фонду за межами населених пунктів для ведення лісового господарства згідно з додатком 1 (том 1 а.с.72-73).

Державному підприємству "Вигодське лісове господарство" надано в постійне користування 59951 га земель лісового фонду, в тому числі по Малотур'янській сільській раді 498 га.

07.02.2007 позивач звертався до Державного підприємства "Вигодське лісове господарство" з відношенням №15 про надання згоди на передачу сільськогосподарських угідь Малотур'янського лісництва в урочищі Липова площею 1,4 га у фонд сільської ради з метою передачі жителям села Мала Тур'я для ведення особистого селянського господарства (том 1, а.с.9).

04.02.2008 ДП "Вигодське лісове господарство" погодило, а 11.03.2008 року Івано-Франківське обласне управління лісового та мисливського господарства повідомило позивача про відсутність заперечень щодо передачі вказаних земель позивачу (том 1, а.с.10).

Рішенням сесії Малотур'янської сільської ради Про вилучення земельної ділянки від 02.04.2008 №331-13/08 вилучено з постійного користування Державного підприємства "Вигодське лісове господарство" Малотур'янського лісництва земельну ділянку загальною площею 1,4 га виділ 12 квартал 20 за власним погодженням та переведено її до земель запасу позивача (том 1, а.с.12).

27.07.2011 Малотур'янська сільська рада прийняла рішення №159-06/11 Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських будівель і споруд в с. Мала Тур'я , згідно пункту 1 якого надано дозвіл ОСОБА_1 на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки загальною площею 0,1000 га в АДРЕСА_2, для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських будівель і споруд (том 1, а.с.13).

13.05.2013 ОСОБА_1 звернулась до Відділу Держземагенства в Долинському районі з проханням видати довідку з форми 6-зем, викопіювання з чергової кадастрової карти на земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд в АДРЕСА_2, однак 23.05.2013 ОСОБА_1 отримала відповідь №523/09/15, згідно якої Відділ Держземагенства в Долинському районі повідомив, що відповідно до інформації Державного підприємства Вигодське лісове господарство земельна ділянка в даному місці належить до земель лісогосподарського призначення (держлісфонду) (том 1, а.с.14).

Малотур'янська сільська рада 13.06.2013 звернулась до Відділу Держземагенства в Долинському районі з листом №130/02-29, в якому просила внести зміни в форму 6-зем згідно рішень сесії сільської ради від 02.04.2008 №331-13/08 Про вилучення земельної ділянки , від 06.02.2013 №462-15/13 Про затвердження проекту детального планування земельної ділянки в с. Мала Тур'я, урочище Розсадник , загальною площею 1,36 га, зазначивши належність даної земельної ділянки до земель запасу Малотур'янської сільської ради (том 1, а.с.15), однак Відділ Держземагенства в Долинському районі відмовив позивачу у внесенні таких змін.

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив зобов'язати Відділ Держземагенства в Долинському районі внести зміни та уточнення до чергової кадастрової карти та форми 6-зем на земельну ділянку площею 1,4 га, що знаходиться в АДРЕСА_1, яка до змін станом на 2007 рік обліковувалася, як земельна ділянка лісогосподарського призначення за Державним підприємством "Вигодське лісове господарство" Малотур'янського лісництва виділ 20 квартал 12, та знаходиться в межах населеного пункту с. Мала Тур'я Долинського району, відобразивши її як земельну ділянку земель запасу Малотур'янської сільської ради.

26.05.2014 ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду відкрито провадження у даній справі № 809/1431/14.

29.10.2014 постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду відмовлено в задоволенні даного позову Малотур'янської сільської ради Долинського району Івано-Франківської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - ОСОБА_1 до відділу Державного агентства земельних ресурсів в Долинському районі Івано-Франківської області, третя особа, яка не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Державне підприємство "Вигодське лісове господарство", Долинський міжрайонний прокурор Івано-Франківської області, про зобов'язання вчинити певні дії.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 22.09.2015 залишено без задоволення апеляційну скаргу Малотур'янської сільської ради Долинського району Івано-Франківської області, а постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 29.10.2014 у справі № 809/1431/14 - залишено без змін.

27.09.2016 ухвалою Вищого адміністративного суду України частково задоволено касаційну скаргу Малотур'янської сільської ради, скасовано постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 29.10.2014 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 22.09.2015, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

У зв'язку з відкриттям провадження в даній справі до набрання чинності редакцією Кодексу адміністративного судочинства України, передбаченою Законом України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" №2147-VIII від 03.10.2017, відповідно до підпункту 10 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України судовий розгляд даної адміністративної справи з 15.12.2017 здійснювався за правилами, що діють після набрання чинності новою редакцією Кодексу адміністративного судочинства України.

При розгляді та вирішенні даної адміністративної справи суд виходив з такого.

Суспільні відносини, які стосуються володіння, користування та розпоряджання лісами і спрямовуються на забезпечення охорони, відтворення та стале використання лісових ресурсів з урахуванням екологічних, економічних, соціальних та інших інтересів суспільства, регулюються Конституцією України, Законом України Про охорону навколишнього природного середовища , Лісовим кодексом України, іншими законодавчими актами України, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Відповідно до статті 1 Лісового кодексу України, лісова ділянка - це ділянка лісового фонду України з визначеними межами, виділена відповідно до цього Кодексу для ведення лісового господарства та використання лісових ресурсів без вилучення її у землекористувача або власника землі.

В свою чергу, земельна лісова ділянка - це земельна ділянка лісового фонду України з визначеними межами, яка надається або вилучається у землекористувача чи власника земельної ділянки для ведення лісового господарства або інших суспільних потреб відповідно до земельного законодавства.

Усі ліси на території України, незалежно від того, на землях яких категорій за основним цільовим призначенням вони зростають, та незалежно від права власності на них, становлять лісовий фонд України і перебувають під охороною держави.

Згідно статті 5 Лісового кодексу України, до земель лісогосподарського призначення належать лісові землі, на яких розташовані лісові ділянки, та нелісові землі, зайняті сільськогосподарськими угіддями, водами й болотами, спорудами, комунікаціями, малопродуктивними землями тощо, які надані в установленому порядку та використовуються для потреб лісового господарства. Віднесення земельних ділянок до складу земель лісогосподарського призначення здійснюється відповідно до земельного законодавства.

Стаття 9 Лісового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) регламентувала порядок користування земельними ділянками лісового фонду. Так, користування земельними ділянками лісового фонду може бути постійним або тимчасовим. У постійне користування земельні ділянки лісового фонду надаються спеціалізованим лісогосподарським підприємствам, іншим підприємствам, установам, організаціям, у яких створено спеціалізовані підрозділи, для ведення лісового господарства, а також для спеціального використання лісових ресурсів, потреб мисливського господарства, культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей та проведення науково-дослідних робіт в порядку, передбаченому цим Кодексом. У постійне користування для цієї ж мети окремі земельні ділянки лісового фонду площею до п'яти гектарів, якщо вони входять до складу угідь селянських (фермерських) господарств, можуть також надаватися громадянам із спеціальною підготовкою. Право постійного користування земельними ділянками лісового фонду посвідчується державним актом на право постійного користування землею.

Як встановлено судом вище, згідно пункту 1 розпорядження Івано-Франківської обласної державної адміністрації Про надання в постійне користування земель лісового фонду від 07.02.1996 №85, державним лісогосподарським підприємствам надано у постійне користування із земель запасу, які були в тимчасовому користуванні інших землекористувачів, земельні ділянки лісового фонду за межами населених пунктів для ведення лісового господарства згідно з додатком 1 (том 1 а.с.72-73). Так, Державному підприємству "Вигодське лісове господарство" надано в постійне користування 59951 га земель лісового фонду, в тому числі по Малотур'янській сільській раді 498 га.

Пунктом 5 Прикінцевих положень Лісового кодексу України встановлено, що до одержання в установленому порядку державними лісогосподарськими підприємствами державних актів на право постійного користування земельними лісовими ділянками, документами, що підтверджують це право на раніше надані землі, є планово-картографічні матеріали лісовпорядкування.

Згідно матеріалів справи, Львівською лісовпорядною експедицією Українського державного проектного лісовпорядного виробничого об'єднання Державного комітету лісового господарства України виготовлено планово-картографічні матеріали по Малотур'янському лісництву, у відповідності до яких в 1997 році та в 2008 році планово-картографічними матеріалами лісовпорядкування земельна ділянка площею 1,4 га, що знаходиться в межах населеного пункту села Мала-Тур'я Долинського району Івано-Франківської області виділ 12 квартал 24 (за матеріалами від 2008 року) квартал 20 (за матеріалами від 1997 року) належить до земель лісового фонду (підлісок, розсадник), перебуває в користуванні Державного підприємства "Вигодське лісове господарство" (том 1, а.с.17, 75-80).

Судом встановлено, що земельна ділянка площею 1,4 га, що знаходиться в с.Мала Тур'я, виділ 24 квартал 12, належить до земель лісового фонду та перебуває у користуванні Державного підприємства "Вигодське лісове господарство" Малотур'янське лісництво згідно розпорядження Івано-Франківської обласної державної адміністрації за №85 від 07.02.1996.

Також, під час розгляду справи судом встановлено, що у відповідності до генерального плану села Мала-Тур'я Долинського району Івано-Франківської області станом на 13.07.1995 року вказана земельна ділянка не належала до меж населеного пункту, а відносилася до земель розвитку забудови в майбутньому (т.1 а.с.253). Карти погодження меж села Мала-Тур'я Долинського району Івано-Франківської області, якими включено зазначену земельну ділянку площею 1,4 га (виділ 12 квартал 24) до меж населеного пункту складені та узгоджені в період 1997-1998 років (том 1 а.с.254).

У відповідності до частини 3 статті 173 Земельного кодексу України включення земельних ділянок у межі району, села, селища, міста, району у місті не тягне за собою припинення права власності і права користування цими ділянками, крім земельних ділянок, визначених частиною четвертою цієї статті.

Крім того, на момент прийняття розпорядження Івано-Франківської обласної державної адміністрації за №85 від 07.02.1996 чинний Земельний кодекс України не визначав поняття меж населеного пункту та правовий режим земель, що належать до земель в межах населеного пункту, вказана юридична категорія визначена Земельним кодексом України, прийнятим Верховною Радою України 25.10.2001 та введеним в дію з 01.01.2002.

За таких обставин, судом встановлено, що земельна ділянка площею 1,4 га (виділ 12 квартал 24) Малотур'янського лісництва передана ДП "Вигодське лісове господарство" розпорядженням Івано-Франківської обласної державної адміністрації за №85 від 07.02.1996 та перебуває у користуванні ДП "Вигодське лісове господарство" на законних підставах, а включення цієї земельної ділянки до меж населеного пункту не припиняє у ДП "Вигодське лісове господарство" права постійного користування цією земельною ділянкою.

Щодо посилань позивача на рішення сесії Малотур'янської сільської ради за №331-13/08, то суд зазначає, що вказане рішення реалізовано не було, земельна ділянка не передана, актів прийому-передач не складалося, а користування земельною ділянкою ДП "Вигодське лісове господарство" не припиняло.

При цьому, у відповідності до частини 9 статті 149 Земельного кодексу України вилучення лісів для нелісогосподарських потреб віднесено до повноважень Кабінету Міністрів України.

При вирішенні справи судом також взято до уваги, що згідно розпорядження Кабінету Міністрів України за №610-р від 10.04.2008 "Деякі питання розпорядження земельними лісовими ділянками" надання згод на вилучення ділянок лісогосподарського призначення і їх передачу у власність призупинено.

Як наслідок, у відповідача був відсутній обов'язок здійснити внесення змін до звіту про наявність земель та розподіл їх за власниками землі, землекористувачами, угіддями та видами економічної діяльності (форма № 6-зем) на підставі листа позивача від 13.06.2013, а тому його дії є правомірними.

В ухвалі Вищого адміністративного суду України від 27.09.2016 в цій адміністративній справі суд касаційної інстанції вказав на те, що суди першої та апеляційної інстанції недостатньо дослідили матеріали справи, зокрема, рішення сесії Малотур'янської сільської ради від 02.04.2008 №331-13/08, яким земельну ділянку площею 1,4 га виділ 12 квартал 20 (сінокіс) вилучено з постійного користування Державного підприємства Вигодське лісове господарство Малотур'янського лісництва та переведено до земель запасу Малотур'янської сільської ради. Крім цього, судами не досліджено та не надано належної оцінки рішенню Малотур'янської сільської Ради народних депутатів від 25.07.1991 Про використання земель сільської Ради, що знаходяться в тимчасовому користуванні Малотур'янського лісництва Вигодського лісокомбінату , рішенню Малотур'янської сільської Ради народних депутатів від 23.12.1994 Про проект планування та забудову села , рішенню Малотур'янської сільської Ради народних депутатів від 08.08.1996 Про зміни в землекористуванні сільської Ради народних депутатів та рішенню Малотур'янської сільської ради народних депутатів від 12.06.1997 Про переведення земель лісового фонду у землі населеного пункту . Посилань на інші порушення, допущені при розгляді справи судами першої та апеляційної інстанцій, вказана ухвала не містить.

З огляду на вказані висновки суду касаційної інстанції, суд звертає увагу на те, що згідно частини 5 статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України висновки та мотиви, з яких скасовані рішення, є обов'язковими для суду першої чи апеляційної інстанції при новому розгляді справи.

Керуючись вказаною процесуальною нормою, на виконання вимог ухвали Вищого адміністративного суду України від 27.09.2016, судом встановлено таке.

В матеріалах справи міститься копія рішення Малотур'янської сільської Ради народних депутатів від 25.07.1991 Про використання земель сільської Ради, що знаходяться в тимчасовому користуванні Малотур'янського лісництва Вигодського лісокомбінату , згідно пункту 1 якого Малотур'янська сільська рада вирішила виділити під індивідуальне будівництво земельну ділянку в кількості 3 га, що знаходиться в урочищі Гуркало . При цьому, відповідно до пункту 4 доручено виконкому Малотур'янської сільської ради вирішити питання через Малотур'янське лісництво Вигодського лісового комбінату, передачі земель, що знаходились на той час під плантацією та розсадниками під індивідуальне будівництво (том 2, а.с.130).

Згідно пункту 1 наявного в матеріалах справи рішення Малотур'янської сільської Ради народних депутатів від 23.12.1994 Про проект планування та забудову села , вирішено зобов'язати голову Малотур'янської сільської ради через філіал Івано-Франківського Діпромісту вирішити питання виготовлення генплану забудови села (том 2, а.с.131).

Також в матеріалах справи міститься копія рішення Малотур'янської сільської Ради народних депутатів від 08.08.1996 Про зміни в землекористуванні сільської Ради народних депутатів , відповідно до пункту 1 якого вирішено внести в межі землекористування села Мала-Тур'я земельну ділянку в розмірі 1,8 га, що належала Малотур'янському лісництву Вигодського держлісгоспу, на передачу якої він дав згоду (том 2, а.с.132).

Згідно пункту 1 рішення Малотур'янської сільської ради народних депутатів від 12.06.1997 Про переведення земель лісового фонду у землі населеного пункту , Малотур'янською сільською радою вирішено дати згоду на уведення земельної ділянки в розмірі 2,2 га, якою користується Малотур'янське лісництво Вогодського держлісгоспу, яка знаходиться в кв. 12 вид. 22 для індивідуального будівництва (том 2, а.с.133). При цьому, в преамбулі вказаного рішення від 12.06.1997 зазначено, що Вигодський держлісгосп не погодився передати дану земельну ділянку 2,2 га Малотур'янській сільській раді, мотивуючи тим, що ці землі рахуються плантацією під розсадником.

Рішенням сесії Малотур'янської сільської ради Про вилучення земельної ділянки від 02.04.2008 №331-13/08 вилучено з постійного користування Державного підприємства "Вигодське лісове господарство" Малотур'янського лісництва земельну ділянку загальною площею 1,4 га виділ 12 квартал 20 за власним погодженням та переведено її до земель запасу позивача (том 1, а.с.12).

Заперечуючи щодо задоволення позову представник Державного підприємства Вигодське лісове господарство зазначив про правомірність користування земельною ділянкою на підставі розпорядження Івано-Франківської обласної державної адміністрації Про надання в постійне користування земель лісового фонду від 07.02.1996 №85 та планово-картографічних матеріалів лісовпорядкування.

Натомість, згідно наведених вище рішень Малотур'янської сільської ради та змісту позовної заяви, позивач вважає зазначену земельну ділянку такою, що входить до земель запасу Малотур'янської сільської ради, і саме позивач як орган місцевого самоврядування наділений повноваженнями щодо володіння, користування та розпорядження даною земельною ділянкою.

Суд звертає увагу на те, що зазначені обставини свідчать про існування спору про право користування та розпорядження спірною земельною ділянкою між позивачем та Державним підприємством Вигодське лісове господарство .

В свою чергу, відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

При цьому, згідно пункту 2 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України, публічно-правовий спір - це спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи.

З системного аналізу випливає, що захист прав та інтересів фізичних та юридичних осіб шляхом оскарження до адміністративного суду будь-яких рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень можливий лише у сфері публічно-правових відносин.

Також, відповідно до пункту 1 частини 1 статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження. Вжитий у цій процесуальній нормі термін суб'єкт владних повноважень позначає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (пункт 7 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України).

Як встановлено судом вище, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Державне підприємство "Вигодське лісове господарство", так само як позивач на підставі відповідних рішень владних органів, претендує на користування земельною ділянкою. Тобто між даними особами існує спір про право, що в свою чергу не може бути вирішеним в порядку адміністративного судочинства.

Суд звертає увагу на те, що Верховний Суд України в постанові від 24.02.2015 у справі №21-34а15 зазначив, що предметом даного спору є перевірка правильності формування волі однієї із сторін стосовно розпорядження землею та передачі відповідних прав щодо неї. Таким чином, у разі прийняття суб'єктом владних повноважень рішення про передачу земельних ділянок у власність чи оренду (тобто ненормативного акта, який вичерпує свою дію після його реалізації) подальше оспорювання набуття фізичною чи юридичною особою спірної земельної ділянки має вирішуватися у порядку цивільної (господарської) юрисдикції, оскільки виникає спір про право цивільне.

З огляду на наведене, суд звертає увагу позивача на те, що належним способом захисту порушених, невизнаних або оспорюваних його прав і законних інтересів щодо спірної земельної ділянки є звернення до відповідного місцевого господарського суду в порядку господарського судочинства з позовом про вирішення наявного спору щодо права користування та розпорядження спірною земельною ділянкою.

Що стосується позовної вимоги, заявленої Малотур'янською сільською радою в даному адміністративному позові, а саме: зобов'язати відповідача внести зміни та уточнення до чергової кадастрової карти та форми 6-зем на земельну ділянку площею 1,4 га, що знаходиться в АДРЕСА_1, яка до змін станом на 2007 рік обліковувалася, як земельна ділянка лісогосподарського призначення за Державним підприємством "Вигодське лісове господарство" Малотур'янського лісництва виділ 20 квартал 12, та знаходиться в межах населеного пункту с. Мала Тур'я Долинського району, відобразивши її як земельну ділянку земель запасу Малотур'янської сільської ради, то суд зазначає наступне.

Облік кількості та якості земель регламентовано статтею 33 Закону України Про Державний земельний кадастр . Так, відповідно до частини 1 даної статті, облік земель у Державному земельному кадастрі здійснюється за кількістю та якістю земель і земельних угідь.

Облік кількості земель та якості земельних угідь ведеться щодо власників і користувачів земельних ділянок. Облік кількості земель відображає дані, що характеризують земельні ділянки за площею, складом земельних угідь відповідно до затвердженої класифікації, розподілом земель за власниками (користувачами). Облік якості земельних угідь відображає дані, що характеризують землі за природними і набутими властивостями, впливають на їх продуктивність та економічну цінність, а також за ступенем техногенного забруднення ґрунтів (частини 2-4 статті 33 Закону України Про Державний земельний кадастр ).

При цьому, згідно пункту 6 розділу VIІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про Державний земельний кадастр встановлено, що до 2015 року облік кількості та якості земель здійснюється на підставі державної статистичної звітності в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Копії звітів з кількісного обліку земель передаються на безоплатній основі відповідним сільським, селищним та міським радам.

В свою чергу, форма державної статистичної звітності №6-зем Звіт про наявність земель та розподіл їх за власниками землі, землекористувачами, угіддями та видами економічної діяльності (річна) затверджена наказом Державного комітету статистики України Про затвердження форми державної статистичної звітності з земельних ресурсів та Інструкції з заповнення державної статистичної звітності з кількісного обліку земель (форми №№6-зем, 6а-зем, 6б-зем, 2-зем) від 05.11.1998 №377, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 14.12.1998 за №788/3228.

Відповідно до розділу І Інструкції з заповнення державної статистичної звітності з кількісного обліку земель (форми №№6-зем, 6а-зем, 6б-зем, 2-зем), дана Інструкція розроблена відповідно до Положення про порядок ведення державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.01.93 N15 "Про порядок ведення державного земельного кадастру", в частині кількісного обліку земель. В основу класифікації земель покладені Стандартна статистична класифікація землекористування ЄЕК, розроблена Статистичною комісією та Європейською економічною комісією ООН, та Класифікація видів економічної діяльності ДК 009-96, затверджена і введена в дію наказом Держстандарту України від 22 жовтня 1996 р. N441. У звітах вказують площі земель, що перебувають у власності, постійному і тимчасовому користуванні юридичних та фізичних осіб, за винятком тих площ земель, які надані в тимчасове користування іншим власникам землі і землекористувачам із земель, що перебувають у власності або в постійному користуванні цих юридичних і фізичних осіб. У звітах вказують площі земель і розподіл їх за власниками землі, землекористувачами, угіддями та видами економічної діяльності в межах територій, які входять до адміністративно-територіальних одиниць, у тому числі окремо - в межах населених пунктів, зрошувані та осушені землі, розподіл земель за формами власності.

Таким чином, форма державної статистичної звітності №6-зем Звіт про наявність земель та розподіл їх за власниками землі, землекористувачами, угіддями та видами економічної діяльності стосується кількісного обліку земель та містить лише статистичні дані про земельні ділянки, зокрема відомості про площі земель і розподіл їх за власниками землі, землекористувачами. При цьому, такі відомості ґрунтуються на даних правовстановлюючих документів на відповідні земельні ділянки.

За таких обставин надаючи оцінку діям Відділу Державного агентства земельних ресурсів в Долинському районі Івано-Франківської області щодо невнесення змін до форми 6-зем на підставі звернення позивача та третьої особи від 13.06.2013, суд зазначає про відсутність правових підстав для внесення змін до форми 6-зем за наявності правовстановлюючих документів, якими є чинні розпорядження Івано-Франківської обласної державної адміністрації Про надання в постійне користування земель лісового фонду від 07.02.1996 №85 та планово-картографічні матеріали лісовпорядкування, що посвідчують право користування Державним підприємством "Вигодське лісове господарство" вказаною земельною ділянкою.

Внесення лише змін до кадастрової карти та до форми 6-зем на земельну ділянку площею 1,4 га, що знаходиться в АДРЕСА_1, як цього вимагає позивач в даному адміністративному позові, не може змінити правовстановлюючі документи на дану земельну ділянку чи відомості про право власності та право користування нею.

Крім цього, на підставі наказу Державної служби статистики України, від 19.08.2015 №190, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 08.09.2015 №1084/27529, вищевказаний наказ Державного комітету статистики України від 05 листопада 1998 року № 377 "Про затвердження форм державної статистичної звітності з земельних ресурсів та Інструкції з заповнення державної статистичної звітності з кількісного обліку земель (форми №№ 6-зем, 6а-зем, 6б-зем, 2-зем) , 01.01.2016 втратив чинність.

Таким чином, Головне управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області позбавлене можливості та підстав вносити будь-які зміни та уточнення до чергової кадастрової карти та форми 6-зем про земельні ділянки на підставі листа позивача від 13.06.2013.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позов Малотур'янської сільської ради Долинського району Івано-Франківської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - ОСОБА_1, до Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Державне підприємство "Вигодське лісове господарство", за участю першого заступника прокурора Івано-Франківської області, про зобов'язання вчинити дії, не підлягає задоволенню.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити.

Малотур'янська сільська рада (код 20550168, місцезнаходження: 77551, Івано-Франківська обл., Долинський район, село Мала Тур'я).

ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, місце проживання: 77551, АДРЕСА_3).

Головне управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області (код 39767437, місцезнаходження: 76014, Івано-Франківська обл., місто Івано-Франківськ, вул. А.Сахарова, 34-А).

Державне підприємство "Вигодське лісове господарство" (код 22186175, місцезнаходження: 77552, Івано-Франківська обл., Долинський район, селище міського типу Вигода, вул. Д.Галицького, 40).

Перший заступник прокурора Івано-Франківської області (код 03530483, місцезнаходження: 76018, Івано-Франківська обл., місто Івано-Франківськ, вул. Грюнвальдська, 11).

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Відповідно до статтей 255, 295, 297, підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції або через Івано-Франківський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя Григорук О.Б.

Рішення складене в повному обсязі 11 січня 2018 р.