Постанова

від 21.06.2018 по справі 809/1431/14

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 червня 2018 рокуЛьвів№ 876/2199/18

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі :

головуючого судді Большакової О.О.,

суддів Глушка І.М., Макарика В.Я.,

з участю секретаря судового засідання Федак С.Р.,

представника прокуратури Івано-Франківської області Цинайко Н.І.,

представника Малотур'янської сільської ради,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові адміністративну справу за позовом Малотур'янської сільської ради Долинського району Івано-Франківської області, третьої особи без самостійних вимог на стороні позивача ОСОБА_2 до Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області, третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Державне підприємство Вигодське лісове господарство за участю першого заступника прокурора Івано-Франківської області про зобов'язання вчинити дії за апеляційною скаргою Малотур'янської сільської ради Долинського району Івано-Франківської області на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 9 січня 2018 року,

В С Т А Н О В И В :

8 травня 2014 року Малотур'янська сільська рада Долинського району Івано-Франківської області звернулася до Івано-Франківського окружного адміністративного суду з позовом до відділу Державного агентства земельних ресурсів в Долинському районі Івано-Франківської області, третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_2, третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Державне підприємство Вигодське лісове господарство (далі - ДП Вигодське лісове господарство ) про зобов'язання внести зміни та уточнення до чергової кадастрової карти та форми 6-зем на земельну ділянку площею 1,4 га, що знаходиться в селі Мала Тур'я, вул. Турянська, яка до змін станом на 2007 рік обліковувалася, як земельна ділянка лісогосподарського призначення за Державним підприємством Вигодське лісове господарство Малотур'янського лісництва виділ 20 квартал 12, та знаходиться в межах населеного пункту с. Мала Тур'я Долинського району, відобразивши її як земельну ділянку земель запасу Малотур'янської сільської ради.

У позовній заяві Малотур'янська сільська рада зазначила, що посадові особи відділу Держземагенства у Долинському районі без відповідного рішення ради внесли в облік чергової кадастрової книги земельну ділянку (виділ 20), що знаходиться в межах села Мала Тур'я, як таку, що перебуває у користуванні ДП Вигодське лісове господарство .

23 березня 2017 року Івано-Франківський окружний адміністративний суд здійснив заміну відповідача відділ Держгеокадастру у Долинському районі на Головне управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області у зв'язку з ліквідацією установи.

Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 9 січня 2018 року (суддя Григорук О.Б, складене в повному обсязі 11 січня 2018 року, м. Івано-Франківськ) у задоволенні позову було відмовлено.

Із таким судовим рішенням не погодилася Малотур'янська сільська рада та подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального і про процесуального права, а також невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, просить його скасувати та прийняти нову постанову про задоволення позову. В обґрунтування вимог зазначила, що відповідач безпідставно обліковував спірну земельну ділянку за Вигодським держлісгоспом. Так, Державне підприємство Вигодське лісове господарство було створене на підставі наказу Міністерства лісового господарства України №57 від 26 травня 1995 року. Відповідно до розпорядження Івано-Франківської ОДА №85 від 7 лютого 1996 року із земель запасу, які були тимчасово у користуванні інших землекористувачів, новоствореному Вигодському держлісгоспу було надано на території Малотур'янської сільської ради лише 498 га земель. Згідно вступної частини цього розпорядження землі передавались за погодженням з сільськими радами. Згідно пункту 1 цього розпорядження державним лісогосподарським підприємства передавались земельні ділянки за межами населених пунктів. Будь-яких земельних ділянок в межах населеного пункту ДВ Вигодське лісове господарство передано не було. Також було зобов'язано Вигодський держлісгосп оформити документи, що посвідчують право користування землею. Пунктом 6 вказаного документу встановлено, що питання надання земельних ділянок лісового фонду у постійне користування слід вирішити після врегулювання спірних питань, що виникли в ході погодження. Спірна земельна ділянка перебувала у користуванні Малотур'янської сільської ради. Жодного рішення про передачу її держлісгоспу прийнято не було. При цьому суд першої інстанції безпідставно не взяв до уваги належні докази, зокрема генеральний план села 1995 року, проект формування території та встановлення меж населеного пункту села Мала Тур'я. З цих картографічних матеріалів чітко вбачається межа села Мала Тур'я, а також те, що спірна земельна ділянка площею 1,4 га урочищі Розсадник знаходиться в межах населеного пункту. Рішенням Івано-Франківської обласної ради №188-9/99 від 27 серпня 1999 року Про проекти формування територій та встановлення меж сільських, селищних та міських рад встановлено, що загальна площа Малотурянської сільської ради становить 915,7 га, площа населеного пункту - 251,3 га, за межами населеного пункту 664,4 га, з них лісо вкриті площі 498 га, інші - 166,4 га. Тобто вказане рішення доводить той факт, що за межами населеного пункту є лісовкритих земель 498 га, і логічним є висновок, що самі ці землі були передані Вигодському ДЛГ згідно розпорядження Івано-Франківської обласної державної адміністрації №85 від 7 лютого 1996 року і жодна земельна ділянка в межах населеного пункту до складу цих земель не увійшла. Також помилковим є твердження суду про те, що чинне на той момент законодавство не визначало поняття меж населеного пункту, адже посилання на це в тексті самого розпорядження. У зв'язку з розбіжностями у планово-катографічних матеріалах Малотур'янської сільської ради та ДП Вигодське лісове господарство з метою впорядкування цього питання, сільська рада прийняла рішення про вилучення спірної земельної ділянки із користування за погодженням ДП Вигодське лісове господарство . Також безпідставним є посилання суду першої інстанції на ч. 9 ст. 149 Лісового кодексу, так як спірна земельна ділянка не рахувалася лісом, а обліковувалася як сінокіс.

У судовому засіданні голова Малотур'янської сільської ради Кузеляк Л. підтримала апеляційну скаргу. Зауважила, що такі дії відповідача порушують права територіальної громади села, яку вона представляє.

Прокуратура Івано-Франківської області, яка взяла участь у розгляді справи на стороні відповідача, подала відзив на апеляційну скаргу. Зауважила, що підстав для скасування рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду немає, адже доводи апеляційної скарги є безпідставними. Вказала, що спірна земельна ділянка перебуває у користуванні підприємства і у встановленому порядку вилучена не була. Львівською лісовпорядною експедицією Українського державного проектного лісовпорядного виробничого об'єднання Державного комітету лісового господарства України виготовлено планово-картографічні матеріали, згідно яких спірна земельна ділянка, що знаходиться в межах села Мала-Тур'я Долинського району, належить до земель лісового фонду (підлісок, розсадник), перебуває у користуванні Державного підприємства Вигодське лісове господарство . З посиланням на ст. 20 Земельного кодексу України зауважила, що зміна цільового призначення не відбулася. Також зазначено, що апелянт не вказав, в чому саме полягала протиправність дій відповідача щодо обліковування земельної ділянки. Тому є правомірним висновок суду першої інстанції про підсудність спору господарському суду.

У судовому засіданні представник прокуратури Цинайко В.М. заперечила щодо задоволення апеляційної скарги та пояснила, що відповідач обліковував спірну земельну ділянку за Державним підприємством Вигодське лісове господарство на підставі правоустановллюючих документів, а саме розпорядження Івано-Франківської обласної державної адміністрації Про надання у постійне користування земель лісового фонду № 85 від 7 лютого 1996 року та планово-картографічних матеріалів лісовпорядкування що містяться в матеріалах справи.

Голове управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області також подало відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначило про безпідставність доводів апелянта. Вказало, що форма державної звітності № 6-зем стосується лише кількісного обліку земель та містить статистичні дані про земельні ділянки, зокрема відомості про площі земель і розподіл їх за власниками землі, землекористувачами. При цьому такі відомості ґрунтуються на даних правовстановлюючих документів на відповідні земельні ділянки. Суд надав правильну оцінку діям відповідача і дійшов вірного висновку, що чинні розпорядження Івано-Франківської обласної державної адміністрації Про надання у постійне користування земель лісового фонду № 85 від 7 лютого 1996 року та планово-картографічні матеріали лісовпорядкування посвідчують право користування Державним підприємством Вигодське лісове господарство вказаною земельною ділянкою.

Представники третіх осіб Державного підприємства Вигодське лісове господарство вказаною земельною ділянкою, ОСОБА_2 у судове засідання не з'явилися, хоча були належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового розгляду, а також дослідивши письмові докази у справі, апеляційний суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги з таких мотивів.

Держава забезпечує захист прав усіх суб'єктів права власності і господарювання, їх рівність перед законом, соціальну спрямованість економіки (частина четверта статті 13 Конституції України). Основний Закон України гарантує кожному право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю відповідно до закону (стаття 41).

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом оскарження в даній справі є дії Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області щодо обліковування земельної ділянки за користувачем ДП Вигодське лісове господарство .

Отже, оскільки оскаржуються виключно дії суб'єкта владних повноважень щодо внесення статистичної інформації, даний спір є публічно-правовим.

Як вбачається з матеріалів справи, відділ Держземагенства в Долинському районі повідомив позивача про те, що відповідно до державної статистичної звітності (форми 6-зем) земельна ділянка в селі Мала Тур'я Долинського району Івано-Франківської області площею 1,4 га обліковується у користуванні ДП Вигодське лісове господарство .

Даний факт сторонами не оспорюється.

Як зазначено у позовній заяві та згідно пояснень представника, Малотур'янська сільська рада вважає, що обліковування вищевказаної земельної ділянки як такої, що перебуває у користуванні ДП Вигодське лісове господарство порушує права та охоронювані законом інтереси територіальної громади оскільки, зазначений об'єкт знаходиться в межах села і відноситься до земель запасу. Позивач зазначив, що було прийнято рішення про надання землі в цих межах мешканцям села, однак у зв'язку з обліковуванням ділянки за ДП Вигодське лісове господарство , неможливо його реалізувати.

Апеляційний суд не погоджується з висновками суду першої інстанції про законність дій відповідача з наступних підстав.

Облік кількості та якості земель регламентовано статтею 33 Закону України Про Державний земельний кадастр .

Так, відповідно до частини 1 даної статті, облік земель у Державному земельному кадастрі здійснюється за кількістю та якістю земель і земельних угідь.

Облік кількості земель та якості земельних угідь ведеться щодо власників і користувачів земельних ділянок. Облік кількості земель відображає дані, що характеризують земельні ділянки за площею, складом земельних угідь відповідно до затвердженої класифікації, розподілом земель за власниками (користувачами). Облік якості земельних угідь відображає дані, що характеризують землі за природними і набутими властивостями, впливають на їх продуктивність та економічну цінність, а також за ступенем техногенного забруднення ґрунтів (частини 2-4 статті 33 Закону України Про Державний земельний кадастр ).

При цьому, згідно пункту 6 розділу VIІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про Державний земельний кадастр встановлено, що до 2015 року облік кількості та якості земель здійснюється на підставі державної статистичної звітності в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Копії звітів з кількісного обліку земель передаються на безоплатній основі відповідним сільським, селищним та міським радам.

В свою чергу, форма державної статистичної звітності № 6-зем Звіт про наявність земель та розподіл їх за власниками землі, землекористувачами, угіддями та видами економічної діяльності (річна) затверджена наказом Державного комітету статистики України Про затвердження форми державної статистичної звітності з земельних ресурсів та Інструкції з заповнення державної статистичної звітності з кількісного обліку земель (форми № 6-зем, 6а-зем, 6б-зем, 2-зем) від 05.11.1998 № 377, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 14.12.1998 за № 788/3228.

Розділом І Інструкції з заповнення державної статистичної звітності з кількісного обліку земель (форми №№ 6-зем, 6а-зем, 6б-зем, 2-зем), затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 5 листопада 1998 року № 377 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин; далі - Інструкція) передбачено, що у звітах вказують площі земель, що перебувають у власності, постійному і тимчасовому користуванні юридичних та фізичних осіб, за винятком тих площ земель, які надані в тимчасове користування іншим власникам землі і землекористувачам із земель, що перебувають у власності або в постійному користуванні цих юридичних і фізичних осіб.

У звітах вказують площі земель і розподіл їх за власниками землі, землекористувачами, угіддями та видами економічної діяльності в межах територій, які входять до адміністративно-територіальних одиниць, у тому числі окремо - в межах населених пунктів, зрошувані та осушені землі, розподіл земель за формами власності.

Згідно з абзацом 1 розділу ІІ Інструкції звіт за формою № 6-зем складається за станом на 1 січня кожного року і включає два розділи: землі, які входять до адміністративно-територіальних одиниць (розділ перший), у тому числі в межах населених пунктів (розділ другий).

Відповідно до абзацу 2 Порядку заповнення граф першого та другого розділів форми № 6-зем розділу ІІ Інструкції у графі 1 - кількість власників землі та землекористувачів - заповнюються дані з урахуванням того, що території сільських, селищних, міських рад сформовані і що, згідно з Положенням про порядок ведення державного земельного кадастру, кадастр ведеться за територіями зазначених рад. У графі 1 за кожною радою повинні обліковуватись усі власники землі і землекористувачі, включаючи юридичних осіб, у користуванні яких є лінійні споруди, а також юридичних осіб, органи управління яких перебувають за адміністративними межами ради.

У рядку 88 ураховуються дані про лісогосподарські підприємства: спеціалізовані лісогосподарські підприємства: державні лісогосподарські підприємства, лісомеліоративні станції, лісокомбінати, військові лісгоспи, які є юридичними особами. Спеціалізовані підрозділи підприємств, установ та організацій для ведення лісового господарства до цієї категорії землекористувачів не враховувати.

Таким чином, форма державної статистичної звітності № 6-зем Звіт про наявність земель та розподіл їх за власниками землі, землекористувачами, угіддями та видами економічної діяльності стосується кількісного обліку земель та містить лише статистичні дані про земельні ділянки, зокрема відомості про площі земель і розподіл їх за власниками землі, землекористувачами. При цьому, такі відомості ґрунтуються на даних правовстановлюючих документів на відповідні земельні ділянки.

Згідно інформації, наданої Головним управлінням Держгеокадастру в Івано-Франківській області № 9-9-0.2-3550/0/2-18 від 7 червня 2018 року, відповідно до державної статистичної звітності (форми 6-зем) станом на 1 січня 2016 року запитувана земельна ділянка площею 1,4000 га обліковується у користуванні Малотур'янського лісництва ДП Вигодське лісове господарство - рядок 88, графа 10 - інші багаторічні насадження (розсадник). Землі державного лісового фонду надані в постійне користування ДП Вигодське лісове господарство розпорядженням Івано-Франківської обласної державної адміністрації № 85 від 7 лютого 1996 року (т. 4 а.с. 195).

Згідно пункту 4 частини 1 статті 31 Лісового кодексу України Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації у сфері лісових відносин у межах своїх повноважень на їх території, зокрема, передають у власність, надають у постійне користування для ведення лісового господарства земельні лісові ділянки, що перебувають у державній власності, на відповідній території.

Землі України за основним цільовим призначенням поділяються на відповідні категорії, у тому числі землі лісогосподарського призначення (стаття 19 Земельного кодексу України).

Відповідно до статей 56, 57 Земельного кодексу України землі лісогосподарського призначення можуть перебувати у державній, комунальній та приватній власності. Земельні ділянки лісогосподарського призначення за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування надаються в постійне користування спеціалізованим державним або комунальним лісогосподарським підприємствам, іншим державним і комунальним підприємствам, установам та організаціям, у яких створено спеціалізовані підрозділи, для ведення лісового господарства. Порядок використання земель лісогосподарського призначення визначається законом.

При цьому, згідно зі статтею 3 Земельного кодексу України земельні відносини, що виникають при використанні надр, лісів, вод, а також рослинного і тваринного світу, атмосферного повітря, регулюються цим Кодексом, нормативно-правовими актами про надра, ліси, води, рослинний і тваринний світ, атмосферне повітря, якщо вони не суперечать цьому Кодексу.

Водночас у пункті 2 статті 5 Лісового кодексу України передбачено, що правовий режим земель лісогосподарського призначення визначається нормами земельного законодавства.

Враховуючи викладене, застосування норм земельного та лісового законодавства при визначенні правового режиму земель лісогосподарського призначення повинне базуватись на пріоритетності норм земельного законодавства над нормами лісового законодавства, а не навпаки.

Оскільки, земельна ділянка й права на неї на землях лісогосподарського призначення є об'єктом земельних правовідносин, то суб'єктний склад і зміст таких правовідносин повинні визначатися згідно з нормами земельного законодавства в поєднанні з нормами лісового законодавства в частині використання та охорони лісового фонду.

Відповідно до статті 8 Лісового кодексу України у державній власності перебувають усі ліси України, крім лісів, що перебувають у комунальній або приватній власності. Право державної власності на ліси набувається і реалізується державою в особі Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій згідно із законом.

Статтею 11 Лісового кодексу України передбачено, що право комунальної власності на ліси набувається при розмежуванні в установленому законом порядку земель державної і комунальної власності, а також шляхом передачі земельних ділянок з державної власності в комунальну та з інших підстав, не заборонених законом.

Згідно статті 7 Земельного кодексу України від 18.12.1990 (що був чинним на час прийняття розпорядження Івано-Франківської обласної державної адміністрації № 85 від 7 лютого 1996 року) користування землею може бути постійним або тимчасовим. Постійним визнається землекористування без заздалегідь установленого строку. У постійне користування земля надається Радами народних депутатів із земель, що перебувають у державній власності, зокрема для ведення лісового господарства спеціалізованим підприємствам.

Відповідно до ст. 22 Земельного кодексу України від 18.12.1990 право власності на землю або право користування наданою земельною ділянкою виникає після встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує це право. Однак, відповідачем та третьою особою не було надано ні до суду першої ні до суду апеляційної інстанції доказів виконання наведених вище вимог закону.

Згідно ст. 23 цього Кодексу право власності або право постійного користування землею посвідчується державними актами, які видаються і реєструються сільськими, селищними, міськими, районними Радами народних депутатів.

Державний акт на право колективної власності на землю видається колективному сільськогосподарському підприємству, сільськогосподарському кооперативу, сільськогосподарському акціонерному товариству із зазначенням розмірів земель, що перебувають у власності підприємства, кооперативу, товариства і у колективній власності громадян. До державного акта додається список цих громадян.

Форми державних актів затверджуються Верховною Радою України.

Згідно пункту 1 розпорядження Івано-Франківської обласної державної адміністрації № 85 від 7 лютого 1996 року було вирішено надати у постійне користування державним лісогосподарським підприємствам із земель запасу, які були у тимчасовому користуванні інших землекористивучів, земельні ділянки лісового фонду за межами населених пунктів для ведення лісового господарства згідно з додатком 1.

Згідно Додатку № 1 передано Вигодському ДЛГ 59951 га.

Відповідно до пункту 3 цього розпорядження рекомендовано сільським, селищним, міським радам народних депутатів розглянути питання передачі в користування державним лісогосподарським підприємствам земель лісового фонду, які знаходяться в межах населених пунктів (т. 1 а.с. 72,73).

Згідно з Планом землекористування від 1 жовтня 1992 року, спірна земельна ділянка знаходиться в межах села Мала Тур'я Долинського району Івано-Франківської області. При цьому межі населеного пункту погоджено, зокрема, начальником відділу земельних ресурсів, а також представником Вигодського ДЛГ (т. 1 а.с. 250).

Відповідно до генерального плану села Мала Тур'я Долинського району Івано-Франківської області (витягу), погодженого 13 липня 1995 року, спірна земельна ділянка також знаходиться в межах населеного пункту (т. 1 а.с. 249).

Твердження суду першої інстанції про те, що така ділянка не належала до меж населеного пункту, а відносилася до земель розвитку забудови, є безпідставними, адже землі розвитку забудови (в даному випадку проектувалося будівництво магазину згідно позначення 20) також знаходяться в межах населеного пункту Мала Тур'я.

Крім того, безпідставним є твердження суду першої інстанції, що карта погодження меж села Мала-Тур'я Долинського району Івано-Франківської області, в якій зафіксовано, що спірна земельна ділянка знаходиться в межах населеного пункту, складена і узгоджена у період 1997-1998 років, адже в цьому документі чітко вказано дату його складання 1 жовтня 1992 року.

Крім того, Львівською лісовпорядною експедицією Українського державного проектного лісовпорядного виробничого об'єднання Державного комітету лісового господарства України виготовлено планово-картографічні матеріали по Малотур'янському лісництву, у відповідності до яких також підтверджено, що спірна земельна ділянка площею 1,4 га знаходиться в межах населеного пункту села Мала-Тур'я Долинського району Івано-Франківської області.

Отже, належними і допустимими доказами підтверджено той факт, що на момент винесення розпорядження Івано-Франківської обласної державної адміністрації № 85 від 7 лютого 1996 року спірна земельна ділянка знаходилася в межах села Мала-Тур'я Долинського району Івано-Франківської області.

Оскільки земельна ділянка не відносилася до земель, які знаходяться за межами населеного пункту, а тому згідно пункту 1 розпорядження Івано-Франківської обласної адміністрації не могла бути передана Державному підприємству Вигодське лісове господарство .

Проект організації та розвитку лісового господарства ДП Вигодське лісове господарство (т. 1 а.с. 74-76), складений у 2008 році, а також проект організації і розвитку лісового господарства Вигодського держлісгоспу, складений Львівською лісовпорядною експедицією у 1997 році (т. 1 а.с. 77-79), в яких вказано про використання держліскоспом спірної земельної дялянки, є односторонніми актами і не є правовстановлюючими документами, що засвідчують факт передачі спірної земельної ділянки підприємству та право його користування нею.

Враховуючи викладене, для передачі спірної земельної ділянки ДП Вигодське лісове господарство необхідна була згода відповідної сільської ради народних депутатів згідно п. 3 зазначеного розпорядження.

При цьому, волевиявлення повинно було бути оформлено у вигляді рішення колегіального органу.

Разом з тим, жодного документу, що підтверджує факт прийняття Малотур'янською сільською радою рішення щодо передачі спірної земельної ділянки ДП Вигодське лісове господарство надано не було.

Отже, у відповідача не було законних підстав для обліковування спірної земельної ділянки виділ 20 квартал 12 площею 1,4 га за ДП Вигодське лісове господарство згідно статистичних звітів форми 6-зем тільки на підставі розпорядження Івано-Франківської обласної державної адміністрації № 85 від 7 лютого 1996 року.

Посилання суду першої інстанції на те, що рішення сесії Малотур'янської сільської ради за №331-13/08 від 2 квітня 2008 року про вилучення земельної ділянки з користування ДП Вигодське лісове господарство за погодженням Івано-Франківського обласного управління лісового та мисливського господарства від 11 березня 2008 року, а також самого підприємства, було нереалізоване через відсутність актів прийому-передач, є безпідставним, адже відсутні докази передачі такої ділянки цьому підприємству на законних підставах.

При цьому складання зазначених актів чинним законодавством не передбачено.

Враховуючи викладене, доводи апелянта про безпідставність обліковування згідно кадастрової документації та статистичної звітності (форми 6-зем) земельної ділянки площею 1,4 га в селі Мала Тур'я, вул. Турянська виділ 20 квартал 12 за Державним підприємством Вигодське лісове господарство Малотур'янського лісництва на праві користування є правомірними.

Відповідно до частини 2 статі 9 КАС України суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Отже, оскільки позивач фактично оскаржує дії відповідача щодо обліковування земельної ділянки як такої, що перебуває у користуванні ДП Вигодське лісове господарство , то враховуючи незаконність цих дій, їх слід визнати протиправними.

З метою повного захисту інтересів позивача необхідно зобов'язати відповідача внести зміни до кадастрової документації та статистичної звітності (форми 6-зем) та виключити дані щодо обліковування земельної ділянки площею 1,4 га в селі Мала Тур'я, вул. Турянська виділ 20 квартал 12 за Державним підприємством Вигодське лісове господарство Малотур'янського лісництва на праві користування.

При цьому, суд вважає, що позовні вимоги Малотур'янської сільської ради про зобов'язання відповідача внести зміни та уточнення до чергової кадастрової карти та форми 6-зем на земельну ділянку, відобразивши спірну земельну ділянку як таку, що є землею запасу Малотур'янської сільської ради задоволенню не підлягають, оскільки це є дискреційними повноваженнями відповідача і суд не вправі визначати власника або землекористувача.

Посилання суду першої інстанції на те, що на підставі наказу Державної служби статистики України від 19.08.2015 №190, наказ Державного комітету статистики України від 05 листопада 1998 року № 377 Про затвердження форм державної статистичної звітності з земельних ресурсів та Інструкції з заповнення державної статистичної звітності з кількісного обліку земель (форми №№ 6-зем, 6а-зем, 6б-зем, 2-зем) , 01.01.2016 втратив чинність суд відхиляє, так як на момент звернення позивача до суду у 2014 році такий був чинним і відповідач був зобов'язаний здійснювати облік у встановленому законом порядку на підставі належних правовстановлюючих документів.

Враховуючи викладене, оскаржуване рішення суду необхідно скасувати з прийняттям нової постанови про часткове задоволення позовних вимог.

Відповідно до пп. б, в п. 4 ч. 1 ст. 322 КАС України здійснюється новий розподіл судових витрат, понесених у зв'язку з розглядом справи у суді першої інстанції та розподіл судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

Керуючись ч. 3 ст. 243, ст.ст. 250, 308, 310, п. 2 ч. 1 ст. 315, ст.ст. 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд,

П О СТ А Н О В И В :

апеляційну скаргу Малотур'янської сільської ради Долинського району Івано-Франківської області задовольнити частково.

Рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 9 січня 2018 року скасувати та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги Малотур'янської сільської ради Долинського району Івано-Франківської області задоволинти частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області щодо обліковування згідно кадастрової документації та статистичної звітності (форми 6-зем) земельної ділянки площею 1,4 га в селі Мала Тур'я, вул. Турянська виділ 20 квартал 12 за Державним підприємством Вигодське лісове господарство Малотур'янського лісництва на праві користування.

Зобов'язати Головне управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області внести зміни до кадастрової документації та статистичної звітності (форми 6-зем) та виключити дані щодо обліковування земельної ділянки площею 1,4 га в селі Мала Тур'я, вул. Турянська за Державним підприємством Вигодське лісове господарство Малотур'янського лісництва на праві користування.

В задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області (ЄДРПОУ 39767437) на користь Малотур'янської сільської ради Долинського району Івано-Франківської області (ЄДРПОУ 20550168) 73 (сімдесят три) гривні 80 (вісімдесят) копійок судового збору, сплаченого за подання позовної заяви та 1058 (одна тисяча п'ятдесят вісім) гривень судового збору, сплаченого за подання апеляційної скарги.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя О.О. Большакова

Судді І.В. Глушко

В.Я. Макарик

Повний текст постанови складено 05.07.2018.